Базова технічна підготовка юних борців вільного стилю

Выводы. Доказана эффективность экспериментальной методики базовой технической подготовки юных борцов, использованная в группе начальной подготовки. По большинству исследуемых показателей было определено преимущество юных борцов экспериментальной группы (p<0,05-p<0,001). Наблюдается следующая тенденция, с повышением координационной сложности изучаемых технических действий или движений, увеличивается вероятность различий между качеством выполнения данного действия юными спортсменами экспериментальной и контрольной групп, в пользу первых. Только в более простых, по координационной структуре движениях, не было выявлено преимущества исследуемых экспериментальной группы, подтвержденной математическими расчетами (p<0,05).

Ключевые слова: вольная борьба, юные борцы, группы начальной подготовки, базовая техническая подготовка, развитие координации.

Abstract

Basic technical training of young freestyle wrestlers

Ogar G., Shevchenko A.

Purpose: to develop and experimentally substantiate the effectiveness of the methodology for teaching the basic technique of free-style wrestling in combination with physical training. Material and methods. The study involved 16 young athletes, 8-9 years old, a group of initial training, the first year of training, who were engaged in the department of free-style wrestling KZ «KDYUSSH №4» in Kharkov. The boys were divided into two equal groups (experimental and control), according to the results of testing the level of development of physical abilities (p>0,05). An experimental methodology of basic technical training for young freestyle wrestlers of the initial level of training was developed, which consisted not only of means and methods of teaching certain elements of wrestling techniques, but also a large number of preparatory, special exercises, games and game tasks, different in coordination complexity.

It was on the basis of versatile coordination training, which was solved mainly by the game method, that the experimental methodology of the basic technical training of young athletes was built. Research methods: analysis of scientific and methodological sources; generalization of the practical experience of practitioners; pedagogical observations; pedagogical experiment; pedagogical testing; method of expert assessments; methods of mathematical statistics. Results: the advantage of young wrestlers in the experimental group was determined by almost all the studied indicators. A regularity was noticed, with an increase in the complexity of the exercise, the difference in the quality of its fulfillment by young wrestlers from the experimental and control groups increased.

In special exercises, these are running to the subdominant side (t=6,20; p<0,001), and throwing off the legs from the passage (t=3,27; p<0,01), in the study of the quality ofperforming techniques in the stalls - a coup coasting (t=3,33; p<0,01) in the study of technical readiness in a standing position - an incline throw with a hold of the legs (t=3,68; p<0,01) knocking down with a hold of the legs (t=3,24; p<0,01), as well as maneuvering (t=3,37; p<0,01). There was no significant difference in the quality of performance of technical actions between the experimental and control groups, only in four of the sixteen studied indicators (p>0,05).

Conclusions. The effectiveness of the experimental methodology of basic technical training of young wrestlers, used in the group of initial training, has been proved. According to most of the studied indicators, the advantage of young wrestlers in the experimental group was determined (p<0,05-p<0,001). The following tendency is observed, with an increase in the coordination complexity of the studied technical actions or movements, the probability of differences between the quality of this action fulfillment by young athletes of the experimental and control groups increases, in favor of the former. Only in simpler, in terms of coordination structure, movements, the advantages of the experimental group under study, confirmed by mathematical calculations, were not revealed (p<0,05).

Keywords: freestyle wrestling, young wrestlers, initial training groups, basic technical training, coordination development.

Вступ

Сучасний розвиток видів спортивної боротьби, які входять до програми Олімпійських ігор, характеризується зростанням конкуренції на міжнародній арені, підвищенням вимог до техніко-тактичної, фізичної, психологічної, функціональної підготовленості спортсменів (Бойченко, & Гринь, 2011; Тропін, Пономарьов, & Кліменко, 2017). Це пов'язано, передусім, з популяризацію Олімпійського руху в світі та постійною оптимізацією правил змагань з видів боротьби, обумовленою вимогами МОК до видовищності турнірів олімпійської програми. Зміни в правилах змагань найбільш суттєво впливають на методику техніко-тактичної підготовки в навчально-тренувальному процесі борців (Ручка, 2016; Тропин із співав., 2018; Бігоида, 2018). У свою чергу, спортсмени, які володіють якісною базовою підготовленістю простіше адаптуються до нових умов проведення змагань. Взагалі, досягнення високих змагальних результатів у спорті вищих досягнень неможливі без уваги до однієї із складових процесу багаторічної підготовки спортсменів - методики початкового навчально-тренувального процесу. Саме базова підготовка спортсменів грає ключову роль в подальшій успішній спортивній спеціалізації в обраному виді спорту.

Не є виключенням і підготовка спортсменів у вільній боротьбі. Базова технічна й фізична підготовки є фундаментом на якому зростають майбутні чемпіони. Недоліки у базовій підготовці рано чи пізно негативно впливають на спортивний результат, навіть у групі дорослих спортсменів.

Вільна боротьба є складнокоординаційним видом спорту, який складається з великої кількості технічних дій та рухів, різної рухової складності. Крім того, високі вимоги пред'являються до фізичних кондицій борців, недостатній розвиток яких заважає якісному освоєнню техніки боротьби. У зв'язку з цим більшість фахівців вдаються до відбору найбільш обдарованих, у руховому й функціональному сенсі юнаків, при формуванні тренувальних груп спеціалізованої підготовки, зі спрямованістю на високі досягнення у спорті вищих досягнень.

Н.В. Бойченко (2017) наголошує, що найефективнішим шляхом відбору в спортивній боротьбі є дослідження не феноменологічних показників (що проявляються зовні, як сила, швидкість й ін.), а морфологічних, фізіологічних, біохімічних, біофізичних та інших характеристик і механізмів, що визначають індивідуальні відмінності і рухові можливості.

Є безліч досліджень з проблем технічної, тактичної, фізичної підготовки в спортивній боротьбі, але слід зазначити, що питання базового навчання техніці спортивної боротьби досі залишається дискусійним, як в науковому так і в практичному середовищі. В навчальній програмі з вільної боротьби для ДЮСШ надається «основний матеріал» з теоретичної, фізичної, технічної підготовки, рекомендується, наприклад, спрямувати фізичну підготовку на розвиток координаційних здібностей, з залученням різноманітних тренувальних засобів (Шандригось із співав., 2019), але методику підготовки, тобто засоби і методи тренування, розробляє кожен тренер самостійно. Таким чином, якість та ефективність навчання залежить від окремої особи тренера.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами та темами. Дослідження проводились відповідно до теми плану науково-дослідної роботи кафедри одноборств, фехтування і силових видів спорту ХНПУ імені Г.С. Сковороди «Оптимізація навчального процесу з фізичного виховання та навчально-тренувального процесу в одноборствах і силових видах спорту» (номер державної реєстрації 0114Ш03929).

Мета дослідження - розробити та експериментально обґрунтувати ефективність методики навчання базовій техніці вільної боротьби в сполученні з фізичною підготовкою.

Матеріали та методи дослідження

В дослідженні прийняли участь 16 юних спортсменів, 8-9 років, групи початкової підготовки, першого року навчання, які займались на відділенні вільної боротьби КЗ «КДЮСШ №4» м. Харкова. Після зарахування юних борців на відділення вільної боротьби, що відбувалось в серпні 2020 року, було проведене дослідження рівня розвитку фізичних якостей спортсменів. Після обробки отриманих результатів, юнаків було поділено на дві групи, по вісім осіб у кожній. Рівень фізичної підготовленості представників експериментальної і контрольної груп статистично не відрізнявся (р>0,05).

Дослідження відбувався протягом 2020-2021 навчального року, з вимушеними перервами, через карантинні обмеження, хоча попередньо його тривалість планувалась протягом 15 тижнів (з 31 серпня до 12 грудня). Під час карантинних обмежень навчально-тренувальні заняття в групах початкової підготовки частково проводились на свіжому повітрі, частково - в режимі онлайн.

Аналіз теоретичних джерел, бесіди з фахівцями дозволили виявити, що швидкість і якість освоєння рухів тісно пов'язані з координаційною підготовленістю людини (Бойченко, 2019; Загура, & Максимов, 2019; Огарь, Вострокнутов, & Ужуєв, 2020). Тому, експериментальна методика складалася не тільки безпосередньо з методів і засобів навчання певним елементам техніки боротьби. В експериментальну методику увійшла велика кількість, різних за координаційною складністю загально-підготовчих і спеціальних вправ, ігор та ігрових завдань. Саме на основі різнобічної координаційної підготовленості юних борців будувалась експериментальна методика базової технічної підготовки. Вправи призначені для розвитку координаційних здібностей були включені в усі частини навчально-тренувальних занять, навіть в заключній частині занять досліджувані виконували вправи спрямовані на навчання розслабленню м'язів, що також є однією з характеристик координаційної підготовленості. Засоби і методи підготовчої частини, крім підготовки органів і функціональних систем організму до тренувальних навантажень, вирішували завдання розвитку переважно швидкісно-силової, координаційної підготовки, удосконалення активної гнучкості.

Близько 50 % часу основної частини навчально-тренувальних занять проходили з використанням ігрового методу. Разом з рухливими іграми, естафетами й ігровими завданнями загально-розвиваючої спрямованості, застосовувались ігри з елементами єдиноборства (ігри для розвитку спеціальних рухових здібностей, ігри з елементами техніки та ігри для формування навичок ведення боротьби). На особливому значенні ігор з елементами єдиноборства наголошував ряд фахівців у області спортивної боротьби (Загура, & Зубрицький, 2012; Шандригось, 2013).

Наприкінці основної частини досліджувані експериментальної групи виконували комплекс вправ для розвитку силових здібностей. Особлива увага приділялась зміцненню м'язів ніг і кору, без достатнього розвитку яких не можливе якісне вивчення прийомів з захватами ніг, найпопулярнішої та однієї з найефективніших класифікаційних груп прийомів боротьби у стійці (Єзан, 2017). В заключній частині юні борці виконували вправи на розслаблення м'язів, також застосовувались засоби розвитку пасивної гнучкості.

Навчально-тренувальний процес в контрольній групі будувався за структурою, подібною процесу підготовки юних борців експериментальної групи, але зміст тренувальних занять декілька відрізнявся. По-перше, в контрольній групі планувався значно менший обсяг ігрових завдань, приблизно 15 % - 20 % основної частини навчально-тренувальних занять, в основному це були ігри й ігрові завдання для розвитку фізичних якостей; по-друге, засоби фізичної підготовки були спрямовані переважно на гармонійний розвиток силових здібностей, прудкості та гнучкості. Зміст програми технічної підготовки контрольної групи будувався на підґрунті навчальної програми для ДЮСШ (Шандригось із співавт., 2019) також як і в експериментальній групі. Засоби і методи в групах початківців відрізнялися. Якщо в експериментальній групі, для вивчення нових технічних дій і рухів використовувались підвідні вправи і роздільний метод навчання, то в контрольній застосовувався переважно цілісний метод навчання. Також в експериментальній групі у великому обсязі використовувались ігри з елементами єдиноборства при навчанні техніці боротьби і для формування навичок ведення єдиноборства, чого не було в навчально-тренувальному процесі борців контрольної групи.

Дослідження якості освоєння, випробуваними спортсменами, техніки боротьби проводилось методом експертної оцінки (Сергієнко, 2010). Для цього була запрошена група фахівців у області вільної боротьби, яка складалась з тренерів та кваліфікованих спортсменів, у кількості 5 осіб: два тренери з вільної боротьби (заслужений тренер України і тренер першої категорії); три діючих кваліфікованих спортсмени, майстра спорту України з вільної боротьби.

Методи дослідження

Під час проведення дослідження застосовували наступні методи: аналіз науково-методичних джерел; узагальнення практичного досвіду фахівців-практиків; педагогічні спостереження; педагогічний експеримент; педагогічне тестування; метод експертних оцінок; методи математичної статистики.

Результати дослідження та їх обговорення

В кінці виконання експериментальної методики (червень 2021 року) відбулась оцінка якості технічної підготовленості юних борців початкової підготовки, першого року навчання експериментальної і контрольної групи з залученням групи експертів. В таблиці 1 представлена шкала оцінок технічних дій і рухів, яка використовувалась при дослідженні якості виконання технічних дій і рухів юними спортсменами експериментальної і контрольної груп.

Таблиця 1. Шкала оцінок технічних дій і рухів