Взаємозв'язки між показниками ЧСС бадмінтоністів 10-12 років в умовах змагальної діяльності

Виклад основного матеріалу дослідження

Встановлення взаємозв'язків між показниками ЧСС українських бадмінтоністів на етапі попередньої базової підготовки в умовах змагальної діяльності вказало на наявність трьох груп даних за щільністю (табл.). Зрозуміло, що з позицій визначення рівня фізичного навантаження нас найбільш цікавили взаємозв'язки утворені на високому рівні щільності, тобто r > 0,7. Хоча за наявності контингенту в 67 досліджуваних фактів змагальної діяльності рівень статистичної вірогідності був не надто високим та становив 0,25 та більше.

Зазначимо, що у межах 0,70 та вище перерубувало 16 взаємозв'язків між різними показниками ЧСС у змагальній діяльності кваліфікованих українських бадмінтоністів.

Значення мали як прямі, так і обернені значення коефіцієнту кореляції. У всіх випадках ми спостерігали статистично вірогідні взаємозв'язки між абсолютними та відносними значеннями перебування організму спортсменів (за показниками ЧСС) у тій чи іншій зоні. Значення коефіцієнту кореляції коливалися від r = 0,89 до 0,98. Тобто зі збільшенням кількості часу перебування спортсменів у тій чи іншій зоні ЧСС підвищувалася частка від загального часу змагальної діяльності, що припадала на цю ж зону роботи.

Таблиця

Взаємозв'язки між показниками ЧСС українських бадмінтоністів на етапі попередньої базової підготовки в умовах змагальної діяльності (п=67)

Примітки: Гкр=0,250, р<0,05;: Гкр=0,325, р<0,01;: г_Ф=0,408, р<0,001

Цікавими виявилися ще калька взаємозв'язків. Окрема окремі з них вказували, що зі збільшенням максимального показника ЧСС у спортсменів спостерігається підвищення й показника середнього ЧСС упродовж змагальної діяльності у бадмінтоні (г=0,84). Тобто спортсмени, які можуть досягати вищих показників ЧСС в умовах змагальної діяльності, також демонструють вищі можливості у проявах швидкісно-силових якостей, які як раз характеризуються підвищеними середніми значеннями ЧСС. Те саме спостерігається й для мінімального значення ЧСС, зареєстрованого у ЗД українських бадмінтоністів на етапі попередньої базової підготовки (г=0,68). Ми можемо зробити припущення, що вищий рівень спеціальної підготовленості спортсменів дає змогу їм проводити свою рухову діяльність з бадмінтону загалом у вищому діапазоні значень ЧСС. Тобто при вищих показниках мінімального ЧСС, спостерігаються вищі показники і максимального ЧСС і загального середнього показника ЧСС в умовах ЗД [4, 5, 7].

Водночас ми можемо зробити припущення, що найбільший внесок у такий результат робить перебування (робота) спортсменів у п'ятій зоні ЧСС в умовах змагальної діяльності. Це підтверджується тим,що спортсмени, у яких в процесі змагальної діяльності вищі показники максимального та середнього значення ЧСС спостерігається більш тривала (за абсолютними та відносними значеннями) робота саме в п'ятій зоні ЧСС. Значення коефіцієнтів кореляції (г) становить від 0,72 до 0,84, що підтверджує високу щільність взаємозв'язків між показниками цієї групи.

При цьому загальну тривалість гри формує здебільшого показник абсолютного значення перебування спортсменів у четвертій зоні ЧСС в ЗД. Для українських бадмінтоністів на етапі попередньої базової підготовки встановлений коефіцієнт кореляції 0,69 між абсолютною тривалістю перебування спортсменів у четвертій зоні ЧСС та загальною тривалістю змагальної діяльності. Це виявлено незалежно від того, зі скількох геймів складалася гра [9, 10].

Для інших показників ЧСС в умовах ЗД на високому рівні щільності було зафіксовані обернені взаємозв'язки (від - 0,69 до -0,79). Зокрема вони виявлені між абсолютними і відносними значеннями перебуванням спортсменів у п'ятій зоні ЧСС та абсолютними і відносними значенням перебування спортсменів у третій зоні ЧСС в умовах ЗД (-0,72- -0,77). Це вказує на те, що перебування в третій та п'ятій зонах ЧСС в умовах ЗД українських бадмінтоністів мають взаємну компенсацію. При зменшенні кількості та частці перебування спортсменів у третій зоні. Здебільшого ми можемо прогнозувати, що кількість та частка перебування у п'ятій зоні ЧСС може збільшуватися. Власне й збільшення тривалості перебування спортсменів у п'ятій зоні ЧСС можливе за рахунок часу третьої зони ЧСС. Це виявляється утому, що спортсмени переходять із умовної зони комфорту в зону максимальних фізичних навантажень [12, 13].

Звернемо увагу на значну кількість статистично вірогідних обернених кореляційних зв'язків між показником середнього значення ЧСС в умовах ЗД та більшістю часових значень (абсолютних та відносних) перебування українських бадмінтоністів в першій-третій зонах ЧСС. Незважаючи, що значення коефіцієнту кореляції мають певні відмінності, зафіксовано, що перебування бадмінтоністів у першій зоні ЧСС (r=-0,49 та -0,45 за абсолютними та відносними значеннями відповідно); у другій зоні ЧСС (r= -0,76 та -0,79) та у третій зоні ЧСС (r= -0,62 та -0,68) негативно позначається на середньому показникові ЧСС українських бадмінтоністів упродовж ЗД. Це є, певною мірою, закономірно, проте визначає, що з певними відмінностями перебування спортсменів у кожній (усіх) з перших трьох зон ЧСС зменшує можливості до досягнення вищого середнього значення ЧСС упродовж ЗД українських бадмінтоністів на етапі попередньої базової підготовки. При цьому перебування спортсменів у четвертій зоні ЧСС має нейтральне значення для формування середнього показника ЧСС в умовах ЗД. Схожі дані виявлені для максимальних значень ЧСС, які досягають спортсмени в умовах ЗД. Із збільшенням перебування українських бадмінтоністів у першій-третій зонах ЧСС, зменшується можливість досягнення граничних значень ЧСС за підсумками усієї ЗД. Ми зафіксували статистично вірогідні кореляційні зв'язки різної щільності (від -0,44 до -0,68), які загалом вказують, що для тих українських бадмінтоністів, які проводили менше часу (за абсолютними та відносними показниками) в початкових зонах ЧСС спостерігається менші максимальні значення ЧСС. Тобто спортсменів, проводячи більше часу на нижчих рівнях функціонування організму, тим самим не можуть його підготувати для виходу на граничні показники роботи на цьому кваліфікаційному рівні. Хоча зазначений факт може бути пов'язаний із більшими відмінностями підготовленості між бадмінтоністами в межах однієї гри. Згідно яких один зі спортсменів не міг вивести свій організм на вищий рівень функціонування внаслідок більшого супротиву зі сторони суперника або об'єктивно нижчої власної підготовленості [8, 10, 11, 14]. В окремих випадках такі ж взаємозв'язки притаманні для мінімального рівня ЧСС зафіксованого в умовах ЗД українських бадмінтоністів на етапі попередньої базової підготовки. Зокрема між мінімальним значенням та перебуванням спортсменів у перших двох зонах ЧСС встановлені статистично вірогідні обернені взаємозв'язки. Таким чином із збільшення час перебування українських бадмінтоністів у першій та другій зонах ЧСС (за абсолютними та відносними значеннями) не варто розраховувати на вищі мінімальні значення ЧСС в умовах ЗД (r= -0,47 - - 0,62, р<0,01). Водночас при цьому для п'ятої зони наявна протилежна ситуація. Встановлено, що чим більше часу (за абсолютними та відносними показниками) спортсмени проводять у ній, тим на вище мінімальне значення в умовах ЗД варто розраховувати (r=0,54-0,50). Аналізування коефіцієнтів кореляції в окремих зонах ЧСС виявило достатньо очікувані дані. Передбачуване, що українські бадмінтоністи, які проводять більше часу в другій зоні ЧСС так само більше часу проводять і в першій зоні ЧСС. Це підтверджено наявність статистично вірогідних взаємозв'язків як між абсолютними, так і між відносними значеннями тривалості передування показника ЧСС в межах цих зон (r=0,42-0,52).

Водночас для перебування показників ЧСС українських бадмінтоністів в межах п'ятої зони ЧСС та перших трьох зон ЧСС зафіксовано статистично вірогідну обернену залежність (r = -0,40 - -0,63, р<0,01 для абсолютних та відносних значень). Можна припустити, що за рахунок більш інтенсивної змагальної діяльності українські бадмінтоністи можуть досягнути швидшого та більш якісного спортивного результату та зменшити необхідність перебування в інших (менш інтенсивних) зонах ЧСС. З метою визначення сили впливу фізичного навантаження на організм українських бадмінтоністів 10-12 років було внесено показник кількості виходів до п'ятої зони ЧСС в умовах ЗД, як демонстрацію витривалості до роботи в граничних умовах. При встановлені взаємозв'язків цього показника з іншими було отримано очікувані дані. Найбільш притаманні такі виходи є для спортсменів, які частіше перебувають в п'ятій зоні, хоча це не є настільки категоричним (r=0,45, р<0,01) та рідше зустрічаються серед спортсменів, які проводять більше часу в другій та третій зонах ЧСС в умовах ЗД (r= - 0,45 та -0,47 відповідно).

Висновки

Встановлені взаємозв'язки показників частоти серцевих скорочень у межах змагальної діяльності українських бадмінтоністів 10-12 років на етапі попередньої базової підготовки вказали, що зі збільшенням перебування спортсменів у п'ятій зоні ЧСС зменшується тривалість та частка перебування в першій-третій зонах ЧСС, разом із тим підвищуються показники середнього та максимального ЧСС спортсменів в умовах змагальної діяльності. В усіх зонах навантаження (за показниками ЧСС) спостерігається високий рівень щільності між показником абсолютної тривалості та відносної частки перебування у відповідній зоні навантаження (r=0,89-0,92). Перспективи подальших досліджень передбачають встановлення взаємозв'язків відповідної групи даних серед китайських бадмінтоністів 10-12 років та зіставлення отриманих результатів з українськими бадмінтоністами на етапі попередньої базової підготовки.

Література

1. Головин Б.А. Контроль специальной двигательной подготовленности спортсменов с использованием гибкой автоматизированной системы (на примере бадминтона): автореф. дис..канд. пед. наук. Л, 1987. 26 с.

2. Платонов В.М., Булатова М.М. Фізична підготовка спортсмена. Київ: Олімпійська література, 1995. 319 с.

3. Шиян В. М. Критерії відбору бадмінтоністів на етапі попередньої базової підготовки: автореф. дис.... канд. наук з фіз. виховання і спорту: [спец.] 24.00.01 „Олімпійський і професійний спорт”; Дніпроп. держ. ін-т фіз. культури і спорту, 2011. 20 с.

4. Abiвn, P., Castanedo, A., Feng, X. Q., Sampedro, J., Abian-Vicen, J. Notational comparison of men's singles badminton matches between Olympic Games in Beijing and London. International Journal of Performance Analysis in Sport, 2014. 14, рр. 4253.

5. Cabello Manrique, D., Gonzвlez-Badillo, J. J. Analysis of the characteristics of competitive badminton. British Journal of Sports Medicine, 2003. № 37, рр. 62-66.

6. Chow, J. Y., Seifert, L., Herault, R., Chia, S. J., Lee, M. C. A dynamical system perspective to understanding badminton singles game play. Hum Mov Sci, 2014, №33. Р. 70-84. doi:10.1016/j.humov.2013.07.016

7. Duncan, M. J., Chan, C. K., Clarke, N. D., Cox, M., & Smith, M. The effect of badmintonspecific exercise on badminton short-serve performance in competition and practice climates. Eur J Sport Sci, 2017. 17 (2), рр. 119-126. doi:10.1080/17461391.2016.1203362

8. Goh S. L., Mokhtar A. H., Mohamad Ali M. R. Badminton injuries in youth competitive players. Journal of Sports Medicine and Physical Fitness, 2013. №53(1), рр. 65-70.

9. Heang, L. J., Hoek, W. E., Quin, C. K., Yin, L. H. Effect of plyometric training on the agility of students enrolled in required college badminton programme. Journal of Sports Sciences, 2012. №24, рр. 1-18.

10. Karatnyk, I., Hrechaniuk, O., Pityn, M. Structure and content of competitive activity of 15-17 years old badminton players. Journal of Physical Education and Sport, 2015, №15 (4), 834-837. doi:10.7752/jpes.2015.04128

11. Ooi, C. H, Tan, A., Ahmad, A., Kwong, K. W., Sompong, R., Mohd Ghazali, K. A., Thompson, M. W. Physiological characteristics of elite and sub-elite badminton players, Journal of Sports Sciences, 2009, №27, рр. 591-1599.

12. Ozmen, T., Aydogmus, M. Effect of plyometric training on jumping performance and agility in adolescent badminton players. Turkish Journal of Sport and Exercise, 2017, №19 (2), рр. 222-227 DOI: 10.15314/tsed.319749