Розвиток фізичних якостей учнів підліткового віку у самостійних заняттях фізичною культурою

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розвиток фізичних якостей учнів підліткового віку у самостійних заняттях фізичною культурою

Олег Трехманенко, студент ІІ курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти факультету фізичного виховання; Шевченко О.В., кандидат педагогічних наук, доцент

Постановка проблеми

Ефективність підготовки підлітків до самостійних занять фізичною культурою як умова фізичного самовдосконалення забезпечується педагогічно обґрунтованою технологією реалізації цього процесу, основу якого становлять організаційна структура системи самостійних занять фізичними вправами, яка включає мотиваційно-організований, когнітивний, процесуально-діяльнісний і контрольно- коригуючий етапи [2].

Враховуючи, що підлітковий вік є початком інтенсивного формування самосвідомості, самооцінки, в учнів з'являється підвищений інтерес до самих себе, експериментальна програма самостійних занять передбачала побудову навчального процесу таким чином, щоб кожен учень мав можливість розкрити свої індивідуальні можливості [1].

Аналіз науково-педагогічної літератури та педагогічного досвіду провідних вчителів фізичної культури дозволив з'ясувати, що багато школярів із-за слабкої фізичної підготовленості не засвоюють в повному обсязі вимоги шкільної програми. Для того, щоб уникнути такого негативного явища, потрібен новий методичний підхід до організації та проведення фізичного виховання школярів.

Сучасна система фізичного виховання школярів потребує переорієнтації з простого задоволення організму в руховій активності на вдосконалення особистості шляхом гармонійного розвитку фізичних, психічних та духових якостей. Розв'язання цих завдань зумовлює необхідність пошуку нових напрямів роботи загальноосвітніх шкіл, спрямованих на фізичне самовиховання підлітків та цінностей здорового способу життя. Виховання на основі цінностей - це провідний шлях формування особистості підлітка, його духовного світу. Цінності стають виховним фактором завдяки тому, що перетворюються у внутрішні мотиви поведінки особистості [1, 3].

Аналіз останніх досліджень

Реалізувати державне завдання щодо оздоровлення молоді лише через організаційні форми занять у навчальному процесі досить важко. Науковці, досліджуючи проблему фізичного виховання, вказують на позитивну роль самостійних занять фізичними вправами на фізичне самовиховання особистості [5]. Розв'язання проблеми формування фізичної культури підлітків безпосередньо пов'язується необхідністю впровадження домашніх завдань з фізичної культури.

Самостійні заняття фізичними вправами, на думку багатьох авторів (Г. Богданов, В. Зінченко, Г. Мейксон, В. Шаулін, О. Худолєєва), повинні сприяти рішенню наступних завдань: підвищувати рухову активність, зміцнювати основні м'язові групи, формувати правильну поставу, сприяти комплексному розвитку рухових здібностей, засвоєнню вмінь і навичок в бігу, стрибках й метаннях.

Аналіз літератури та досвіду роботи вчителів показав, що в організації та впровадженні самостійних занять фізичними вправами відсутня системність. Системний підхід повинен передбачати побудову моделі замкненого річного циклу тренування, яка органічно вписується в структуру цілісної системи фізичного виховання школярів на весь період навчання.

Фізичне самовиховання підлітка - це організація діяльності щодо самостійного виконання системи фізичних вправ для розвитку фізичних якостей. Отже засвоєння теоретичної інформації повинно бути спрямоване на формування самосвідомості, а через нього - на розвиток самостійності у підлітків [4].

Вивчення досвіду роботи і здобуті результати теоретичного аналізу означеної проблеми дозволили дійти висновку, що недостатньо дослідженні такі її аспекти, як: процес управління системою фізичного самовиховання підлітків у позаурочний час, методика організації самостійних занять фізичними вправами, як передумови фізичного самовиховання, специфіка педагогічного управління процесі становлення самовиховання і виявлення сукупності педагогічних умов, що підвищують результативність самовдосконалення підлітків засобами фізичної культури.

Метою дослідження є теоретичне обґрунтування, розробка та експериментальна перевірки педагогічної ефективності системи фізичного самовиховання учнів підліткового віку у самостійних заняттях фізичною культурою.

Гіпотезою дослідження передбачається, що розроблена методика фізичного самовиховання учнів підліткового віку у різних формах самостійних занять, побудована на принципі системного підходу з випереджаючою фізичною підготовкою, буде створювати передумови ефективного засвоєння шкільної програми; виховувати звичку постійно турбуватися за своє здоров'я та фізичне самовдосконалення.

Для досягнення поставленої мети і перевірки висунутої гіпотези ми поставили такі завдання:

1. Вивчити практичний досвід організації і методики самостійних занять як передумови фізичного самовиховання підлітків.

2. Дослідження мотиваційно-організаційного етапу у підготовці підлітків до самостійних занять фізичною культурою.

3. Розробити зміст та методику системи фізичного самовиховання учнів підліткового віку та перевірити її педагогічну ефективність.

Виклад основного матеріалу

Розробка оптимізованої системи самостійних занять фізичними вправами здійснювалась в суворій відповідності з віковими особливостями хлопчиків 11-12 років з урахуванням специфіки навчання. В якості оперативної досліджуваної одиниці (циклу навчання) нами був прийнятий учбовий рік. Такий вибір був здійснений тому, що наряду з рішенням особистих задач надавалася можливість в подальшому прогнозувати основні положення моделі на наступні періоди навчання. Розроблена модель «замкненого» річного циклу можна з успіхом «вписати» в цілісну систему фізичного виховання на весь період навчання, створюючи тим самим умови наслідування окремих періодів фізичного виховання школярів та дотримання принципу ритмічності, який забезпечує найвищий ефект в розвитку рухових здібностей.

Структура річного циклу самостійних занять включала осінній, зимовий, весняний та літні періоди року, оскільки в умовах сільської школи саме ці періоди визначали можливість використання тих чи інших фізичних вправ з огляду відсутності досконалої спортивної бази. Крім того, специфіка самостійних занять фізичними вправами в загальній структурі річного циклу детермінується змістом й спрямованістю учбового матеріалу кожної чверті по принципу випереджаючої фізичної підготовки, а також необхідністю закріплення набутих на навчальних заняттях рухових навичок та вмінь.

При плануванні в річному циклі змісту самостійних занять фізичними вправами нами виділено п'ять етапів: впрацьовування, базовий, комплексного тренування, підсумковий, оздоровчий.

Етап впрацьовування характеризувався переважним вихованням витривалості, на удосконалення якої відводилося до 35% об'єму тренування. В даному випадку витривалість розглядалася як рухова здатність, яка впливає на рівень загальної працездатності підлітка. Базовий етап - виховання силових здібностей та витривалості, на удосконалення яких відводилося відповідно 30% та 25% загального об'єму тренування. Етап комплексного тренування відрізнявся більш рівномірним розподілом часу на удосконалення витривалості, сили та швидкісно-силових здібностей, вихованню яких присвячувалася від 25% до 30% загального об'єму тренувального навантаження. Специфіка підсумкового етапу підготовки визначала переважне удосконалення витривалості та швидкісних здібностей (до 30% загального об'єму тренувального навантаження).

Оздоровчий етап (канікулярний час) на фоні загального зниження напруженості тренувальних занять (з урахуванням підвищення природної рухової активності школярів) характеризувався рівномірним розподілом об'єму м'язового навантаження й був спрямований на виховання основних рухових здібностей з невеликої процентною перевагою витривалості (до 10%).

Визначення основних параметрів моделі самостійних занять фізичними вправами дозволило нам розробити детальну організаційно-технологічну карту, в зміст якої увійшли: ціль, завдання, спрямованість занять, засоби, інтенсивність м'язового навантаження, об'єм та методи вправ.

Таким чином, організаційно-технологічна карта охопила всю дидактичну структуру процесу самостійних занять фізичними вправами. Тривалість та структура окремих самостійних занять визначалася задачами кожного етапу. Об'єм та інтенсивність м'язового навантаження, щільність заняття виходило з динаміки загальної напруженості тренувального процесу, закладеного в параметрах модулі цілісного річного циклу.

Розроблені нами навчально-тренувальні програми самостійних занять здійснюють позитивний вплив на розвиток рухових якостей підлітків.

Так, в бігу 60 м в експериментальній групі 72,6% піддослідних показали гарні та відмінні результати, в контрольній групі - тільки 40% учнів та не виконали 25% [табл. 1]. Легше всього школярі експериментальної групи справилися з нормативами в бігу 1500 метрів: 59,1% на оцінку «відмінно» (в контрольній групі всього 20%). 30% школярів контрольної групи не змогли виконати нормативні вимоги. В метанні м'яча та стрибках в довжину з розбігу в експериментальній групі на «відмінно» виконали нормативи відповідно 50% та 45% учнів, а в контрольній групі відповідно лише 20% і 15% хлопчиків.

Крім того, не виконали нормативи шкільної програми в метаннях 20% та стрибках в довжину з розбігу 25% учасників групи. Силові вправи (підтягування у висі) в експериментальній групи виконали на «відмінно» 40,1% учнів і не виконали 9,1%, в контрольній групі відповідно 20% та 35%.

Таблиця 1. Результати виконання нормативів шкільної програми

В цілому число підлітків, які виконали всі нормативні вимоги шкільної програми в експериментальній групі складало 95,5%, а в контрольній групі 57,5%.

Отримані дані вказують на позитивний вплив спеціальних навчально-тренувальних програм самостійних занять на організм дітей.

Педагогічний експеримент показав, що самостійна підготовка сільських школярів до виконання нормативних вимог шкільної програми - процес керований. Його ефективність суттєво залежить від характеру та переважної спрямованості розвитку рухових здібностей в рамках річного циклу в тісному взаємозв'язку з розділами навчальної програми на основі випереджаючої фізичної підготовки.

Висновок

Отже, аналіз особливостей розвитку підлітків дозволяє стверджувати, що для них характерним є вияв самостійності, тому привчання до регулярних самостійних занять в цьому віці - головне завдання спеціалістів фізичної культури сучасного закладу загальної середньої освіти. Самостійні заняття фізичною культурою як свідома фізкультурно-спортивна діяльність спрямована на фізичний розвиток, самовдосконалення особистості. Вони можуть здійснювати в індивідуальній і групових формах діяльності учнів на позакласних заняттях і вдома у процесі самостійного виконання різноманітних фізичних вправ, спортивних ігор без участі вчителя, але під його керівництвом.

Самовиховання підлітків базується на міцних теоретико-методичних знаннях, сформованих уміннях і навичках, регулярному виконанні вправ, додержані методики розвитку необхідних фізичних якостей. Використання в роботі зі школярами широкого діапазону форм, методів і засобів повинно бути спрямоване на підвищення емоційно-вольової, пізнавальної, результативно-рухової сфер з метою переходу дітей до самодіяльних форм занять фізичною культурою.

Для оцінки розвитку інтересу підлітків до занять фізичною культурою, їх зацікавленості у своїх власних показниках фізичної підготовки ми виділили три рівні:

- низький рівень характеризувався короткочасним, ситуативним інтересом підлітків до виконання фізичних вправ, що виявлялося у спогляданні того, що роблять інші, без спроби самостійно спробувати ті чи інші фізичні рухи. До низького рівня ми віднесли незнання підлітками своїх результатів або ж байдуже ставлення до них;

- середній рівень передбачав більш стійкий інтерес у виконанні вправ ранкової зарядки, прояв бажання пізнати правила й порядок виконання цих та інших фізичних вправ, а також знання лише окремих своїх показників;

- високий рівень проявлявся в спрямованості особистості підлітка на самостійну діяльність із засвоєння конкретного виду спорту або ж на фізичний саморозвиток, навіть зашкоджуючи іншим інтересам, а також зацікавленість у знанні основних своїх показників.

Розроблені спеціальні навчальні програми для самостійних занять мають тренувальний ефект, що підтверджується: високим рівнем фізичного розвитку та рухової підготовленості; великою кількістю школярів, які виконали нормативні вимоги шкільної програми з хорошими та відмінними результатами.

фізичний культура підліток самостійний вправа

Бібліографія

1. Бех І.Д. Виховання особистості: Підручник. Київ, 2008. 848с.

2. Бочелюк В.Й. Психологія спорту. Навчальний посібник. Київ, 2007. 224 с.

3. Ильин Е.П. Психология физического воспитания: 2-е изд., испр. и доп. СПб.РГПУ им. А.И. Герцена, 2000. 486 с.

4. Сундукова І.В. Підготовка майбутніх вчителів фізичної культури до формування у школярів ціннісного ставлення до психічного здоров'я: навчально-методичний посібник. Кропивницький, 2019. 160 с.

5. Шаулин В.Н. Приучать к самостоятельной работе с 1 класса //Физическая культура в школе. 1987. №2. С. 22 - 26.

Размещено на Allbest.ru