Вплив занять вуличною гімнастикою “street workout” на показники серцевосудинної і нервово-м’язової систем у юнаків

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стаття з теми:

Вплив занять вуличною гімнастикою “street workout” на показники серцевосудинної і нервово-м'язової систем у юнаків

Петро Євстратов, Микола Осадець

Мета. Встановити вплив занять воркаутом на стан серцево-судинної і нервово-м'язової систем у студентів і визначити його оздоровчий і тренувальний ефект. Методи. В педагогічному експерименті прийняли участь 19 студентів різних навчальних закладів міста Чернівці, які займаються різними стилями StreetWorkout. Для визначення функціонального стану серцево-судинної системи використовували метод Тесленка. Сутність методу полягає у визначенні ЧСС в положенні сидячи і стоячи за 15с. Для дослідження нервово-мязової системи використовували міотонометрію і тепінг-тест Є. Ільїна. Кількісні показники опрацьовували статистично з визначенням критерію Стьюдента. Дослідження проводили до і після тренування у вересні і в кінці грудня, тобто в кінці навчального семестру. Результати. Встановлено, що після чотирьох місяців занять вірогідно покращуються функціональні показники серцево-судинної системи та нервово-м'язової систем, зростає тонус двоголового і трьохголового м'язів плеча. За показниками динаміки максимального темпу рухів кисті, було виявлено достовірне їх збільшення у більшості спортсменів. Крім того, суттєво змінились типи графічної кривої після тренування на яких виразно проявляється феномен стабілізації максимального темпу рухів кисті у більшості спортсменів. Висновок. Отримані результати дослідження підтверджують наші припущення про те, що заняття вуличною гімнастикою несуть в собі як оздоровчий, так і тренувальний ефект а використані спортсменами методики адекватно відображують реакцію різних фізіологічних систем організму на фізичне навантаження і можуть бути індикатором функціональної підготовки спортсменів. При аналізі показників тепінг-тесту було виявлено феномен стабілізації темпу рухів кисті, що на нашу думку може бути використаний як показник стану ЦНС в умовах спортивного тренування і змагань.

Ключові слова: серцево-судинна система, тонус м'язів, тепінг-тест, streetworkout.

ThearticleanalyzestheindexesofthecardiovascularsystembasedontheTeslenkomethod, muscletone (biceps, triceps) andpsychomotorfunctiononthe tapping-test in 19 studentsagedfrom 17 to 20 yearsintheconditionsofthestreetworkouttraining. Itwasestablishedthatthereactionofthecardiovascularsystemtotheforceloadscorrespondstothephysiologicalstandardsandconceptsconcerningtheinfluenceofforcegymnasticexercisesonvarioussystemsofthehumanbody. A comparativeanalysisoftheaverageratesofheartrateinSeptemberandDecembershowed a highdegreeofcertaintythedifferencebetweenthem. Theheartrateindicatorsattheendofthestudyshow a significantimprovementinthecardiovascularscore.

Thetrainingloadresultedin a moderateexcitementoftheneuromuscularsystem. Indicatorsoftoneof double-headed muscle (biceps) didnotrevealanysignificantdifferencesintheaverageratesbeforeandaftertheworkout. Butthereis a tendencytoincreasetoneindicesinanarbitrarytensionaftertraining. Itwasconcludedthatthephysicalloadonthismusclewasoptimalasevidencedbytheanalysisofindividualparametersofthetoneamplitudeofthe double-headed muscle. Attheendofthetrainingthereis a tendencytoincreasetheindicesofanarbitrarystrainofthetrigeminalmuscleandmagnitudeoftheamplitude. Basedontheresultsofthestudy, itwassuggestedthattrainingledto CNS excitation. However, inordertodeterminethedegreeofexcitationofthe CNS (optimalorexcessive) inthistraining, furtherresearchisrequired.

Intheanalysisof tapping-test indicators, thephenomenonofstabilizationoftherateofhandmovementwasdiscovered, whichinouropinioncanbeusedasanindicatorofthestateofthecentralnervoussysteminconditionsofsportstrainingandcompetitions.

Keywords: cardiovascularsystem, muscletone, tappingtest, streetworkout.

Постановка проблеми й аналіз результатів останніх досліджень. Можна погодитись з ствердженням, що сьогодення пов'язано з новими тенденціями певною “модою” щодо рухової діяльності. Це зумовило появу нових видів спортивної спеціалізації, таких як спортивна аеробіка, спортивний танець тощо, які користуються широким попитом, особливо у молодіжної аудиторії [6]. Але не можна не звернути увагу на порівняно молодий само-організований напрям у фізичній культурі “Workout”.

Незважаючи на те, що “Workout” не є офіційно зареєстрованим видом спорту, в офіційний список увійшов тільки у Казахстані, але вже отримав широке розповсюдження серед молоді в Україні під назвою “StreetWorkout”. Workout відносно новий напрямок у силових тренуваннях та фітнесі, який базується навколо тренувань з влас-ною вагою і пропагує здоровий спосіб життя. Основною ідеєю воркауту виступає можливість отримання сильного, здорового і красивого тіла без ніяких фінансових вкладень, тобто практично будь-яка людина може досягти модельної зовнішності без відвідування фітнес клубів, не витрачаючи гроші на біодобавки і не слідуючи строгим дієтам. Головне, часті та регулярні тренування на свіжому повітрі.

Практично всі, хто займається вуличною гімнастикою, ведуть здоровий спосіб життя і закликають молодь до цього. Все більше і більше молодих людей обмінюють свої шкідливі звички на здоров'я і силу. Окрім того, “Workout” - це своєрідна ідеологія, в основі якої лежить корисне, цікаве й здорове проведення вільного часу за межами будь-якої залежності: алкоголізму, наркоманії, тютюно паління, ігроманії тощо. Приваблює молодих людей в заняттях “Workout” з одного боку - можливість тренуватися де завгодно і коли завгодно, з іншого боку свобода від рамок і умовностей у вправах, тобто фізичне тренування стає способом самовираження [8,9].

Вправи на турніках і брусах, система тренувань на свіжому повітрі, яка побудована на простому принципі використання своєї особистої ваги на підтягуваннях, віджиманнях, присіданнях і нахилах виділяють і свої напрями(“силовики”, і “технарі”). Найбільш розповсюдженими вправами і елементами є: підтягування на перекладині різними хватами (верхнім, нижнім, широким, вузьким, перехресним), підтягування за голову, на одній руці з почерговою переміною рук, імітуванням ходьби з обтяженнями, горизонтальні підтягування, горизонтальні рухи тіла ліворуч і праворуч, підйом силою на дві руки на перекладині, відтискання в упорі лежачи з різними варіантами розміщення рук (по ширині), висоти опори тощо.

Фахівці практики та вчені у галузі фізичного виховання і спорту позитивно оцінюють появу нових тенденцій, щодо рухової діяльності (Благій О. Л., 2015, Круце-вич Т. Ю., 2012). Але стосовно такого феномену як StreetWorkout, який безумовно несе в собі оздоровчий ефект і своєрідну ідеологію в основі якої лежить корисне, цікаве й здорове проведення дозвілля часу за межами будь якої залежності, практично відсутня наукова інформація.

Мета дослідження - встановити вплив занять воркаутом на стан серцево-судинної і нервово-м'язової систем у студентів і визначити його оздоровчий і тренувальний ефект.

Методи й організація дослідження. Для вирішення поставленої мети було запропоновано 19 студентам різних навчальних закладів міста Чернівці, які займаються різними стилями StreetWorkout, двічі на тиждень відвідувати зал гімнастики, що дало можливість не тільки спостерігати за їх тренуванням але й провести дослідження серцево-судинної і нервово-мязової системи використовуючи прості і доступні методи дослідження.

Для визначення функціонального стану серцево-судинної системи використовували метод індексової оцінки серцево-судинної системи (Тесленко). Сутність методу полягає у визначенні ЧСС в положенні сидячи і стоячи за 15 с. За різницею між показником ЧСС сидячи і стоячи у спеціальній таблиці знаходимо бальну оцінку значення якої становить: бал нижче 1,5 - дуже погано, 2-4 бали - погано, 4,5-7,5 - середній показник, 8-10 - добре, 10,5-12 балів - відмінно.

У дослідженні нервово-мязової системи використовували метод міотонометрії і тепінг-тест [3, 5, 7]. Для міотонометрії використовували міотонометр “Тонус-1” який дозволяв в умовних одиницях міотонах вимірювати твердість м'язів (двоголового і триголового м'язів плеча) в стані спокою, довільного напруження і в стані розслаблення після довільного напруження [7]. Методом тепінг-тесту визначали силу нервової системи за методикою Ільїна Є. П. (2001) [4, 5]. Сума показників максимального темпу рухів кисті за 30 с визначалась як абсолютна величина тепінг-тесту правою і лівою рукою [5]. Кількісні показники опрацьовували статистично з визначенням критерію Стьюдента. Дослідження проводили до і після тренування у вересні і в кінці грудня, тобто в кінці навчального семестру.

Результати і дискусія. Аналіз результатів вимірювання показників ЧСС до тренування у вересні показав, що у 5-ти юнаків оцінка становила 2,8 балів, що відповідає незадовільному(поганому) стану серцево-судинної системи, у одного спортсмена балова оцінка відповідала доброму рівню (9,7 бала) серцево-судинної системи, а у 13 спортсменів середньому рівню і становила відповідно 6,0 балів. Після тренування спостерігалася тенденція до позитивного зрушення у стані серцево-судинної системи. Так вже у 4-х юнаків оцінка відповідала незадовільному стану і становила 3,1 бала, у 12 юнаків - середньому (7,3 бала) та у 3-х відповідала доброму стану (8,7 бала).

Аналіз показників ЧСС в грудні виявив значне покращення функціональних показників серцево-судинної системи. Так, середній рівень стану серцево-судинної системи встановлено у 12 юнаків (7,1 бала), а добрий у 7 юнаків (9,3 бала). Незадовільного стану серцево-судинної системи не виявлено.

Порівняльний аналіз середньостатистичних показників ЧСС у вересні і в грудні показав з високою достовірністю відмінність між ними. Так, якщо у вересні ЧСС в стані спокою у положенні сидячи становила 20,4±0,8 уд./15 с, то в грудні 19, 0±0,3 уд./15 с (р < 0,01), ЧСС у положенні стоячи відповідно у вересні 23,3±1,1уд./15 с і 19,4±0,3 уд./15с (р < 0,02), оцінка відповідно становила 5,6±0,6 бала у вересні 7,9±0,2 бала у грудні (р < 0,01).

Таким чином, як показують результати вимірювання ЧСС за методом Тесленка після чотирьох місяців занять, значно покращується стан серцево-судинної системи.

Аналіз показників нервово-мязової системи (тонус м'язів) не виявив достовірних відмінностей у середньо статистичних значення до і після тренування (рис. 1). Водночас виявлена тенденція до збільшення величини тонусу двоголового м'язу плеча у довільному напруженні після тренування (286,9±7,1 мт і 296,7±6,8 мт), що вказує на оптимальні фізичні навантаження, які були в процесі тренування [3].

Рис 1 - Показники нервово-мязової системи (тонус м'язів) до і після тренування. Примітка: 1 - тонус в стані спокою, 2 - тонус в стані довільного напруження, 3 - тонус в стані розслаблення

воркаут студент кисть оздоровчий

Аналіз тонусу триголового м'язу показав, що після тренування його тонус в стані спокою достовірно підвищився 212,6±7,8 мт. і 234,1±4,8 мт. (P<0,05). Аналогічні зміни в показниках тонусу даного м'язу ми спостерігали у пауерліфтерів після участі у змаганяхЧемпіоната України [1]. В кінці тренування спостерігається тенденція до збільшення показників довільного напруження тріцепса 269,3±8,9 мт. і 293,7±12,3 мт. і величини амплітуди 56,7±7,0 мт. і 68,0±9,6 мт.

На підставі отриманих результатів було зроблено припущення, що дане тренування призвело до посилення процесів збудження в ЦНС. Але, при аналізі результатів та їх інтерпретації, потрібно враховувати індивідуальні показники [2, 3]. Враховуючи той факт, що у тренувальному занятті спортсмени виконували багато статичних вправ то відповідно спрацьовував феномен статичних навантажень обумовлений не тільки механічним впливом на кровоносні судини м'язів, що працюють в статичному режимі, але і пригніченням, під час виконання вправ, центральних механізмів, що регулюють функцію дихання і кровообігу. Нами було виявлено, що крім того, статичне напруження м'язів підтримується імпульсами, що виходять із центру тривалого постійного збудження в руховій зоні кори великих півкуль [4]. Тому особливий інтерес представляли дослідження функціонального стану ЦНС за показниками тепінг-тесту до і після тренування. За показниками динаміки максимального темпу рухів кисті, було виявлено достовірне їх збільшення у більшості спортсменів. Крім того, суттєво змінились типи графічної кривої після тренування на яких виразно проявляється феномен стабілізації максимального темпу рухів кисті у більшості спортсменів [2, 3].

Очевидно, подібна реакція психомоторної функції ЦНС на різні види діяльності людини пов'язана із загальним функціональним станом обстежуваних і корелює з психічним статусом і фізичною працездатністю [4]. Тому феномен стабілізації темпу рухів кисті на нашу думку може бути використаний як показник стану ЦНС в умовах спортивного тренування і змагань.

Висновок

Отримані результати дослідження підтверджують наші припущення про те, що заняття вуличною гімнастикою несуть в собі як оздоровчий, так і тренувальний ефект а використані спортсменамси методики адекватно відображують реакцію різних фізіологічних систем організму на фізичне навантаження і можуть бути індикатором функціональної підготовки спортсменів.

Література

1. Євстратов ПІ, Циба Ю Г. Динаміка показників тонусу основних груп м'язів та психомоторної функції спортсменів-пауерліфтерів в умовах змагань. Вісник Чернігівського державного педагогічного університету. Вип. 44 Серія: педагогічні науки. фізичне виховання і спорт. Чернігів. 2007: 367-370.

2. Євстратов П І, Гауряк ОД. Особливості прояву сили нервової системи за тепінг-тестом у студентів різної статі в умовах підвищеного емоційного стану і фізичного навантаження. Спортивний вісник Придніпров'я. 2010; 2: 14-17.

3. Євстратов ПІ, Особливості показників тонусу м'язів і сили нервової системи у юнаків 17-20 років які займаються “streetworkout”. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. 2016; 6(76): 45-49

4. Ежов СН, Кривощеков С. Г. Особенности психомоторних реакцій и межполушарныхотношениймозга на етапах временнойадаптации. Физиологиячеловека. 2004; 30-2: 53-57.

5. Ильин ЕП. Методика експрес-диагностикисвойствнервнойсистемы по психомоторнымпоказателям (тепинг-тест). Самара, 2001: 528-530.

6. Круцевич ТЮ. Теорія і методика фізичного виховання: підручник. Методика фізичного виховання різних груп населення. Київ: Олімпійська література, 2012; 1: 368.

7. Чукарин ВИ. и др. Електромеханическаятономиометрия. Теория и практика физическойкультуры. 1976; 4: 44-45.

8. Bodybuilding - MuscleandFitness 101 Workouts. URL: hhtp://proc.com.Ua/2008/10/31/bodybuilding muscleandfitness101workouts, html. URL: https://nakachka.org.ua/scho-take-vorkau.

9. Yevstratov PI, Tsyba YU.H. Dynamikapokaznykivtonusuosnovnykhhrupm'yazivtapsykhomotornoyifunktsiyi sportsmeniv-pauerlifteriv v umovakhzmahan'. VisnykChernihivs'kohoderzhavnoho pedahohich- nohouniversytetu. Vyp. 44. Seriya: pedahohichninauky. fizychnevykhovannya i sport. Chernihiv. 2007: 367-370.

10. Yevstratov PI, Hauryak OD. Osoblyvostiproyavusylynervovoyisystemyza tepinh-testom u studentivriznoyistati v umovakhpidvyshchenohoemotsiynohostanu i fizychnohonavantazhennya. SportyvnyyvisnykPrydniprov'ya. 2010; 2: 14-17.

11. Yevstratov PI, Osoblyvostipokaznykivtonusu m"yaziv i sylynervovoyisystemy u yunakiv 17-20 rokivyakizaymayut'sya “streetworkout”. Naukovyychasopys NPU imeni M.P. Drahomanova. 2016; 6 (76): 45-49

12. Ezhov SN, Kryvoshchekov SH. Osobennostypsykhomotornykhreaktsiy y mezhpolusharnykhotnoshenyymozhanaetapakhvremennoyadaptatsyy. Fyzyolohyyacheloveka. 2004; 30-2: 53-57.

13. Yl'yn EP. Metodyka ekspres-dyahnostyky svoystvnervnoysystemypopsykhomotornympokazatelyam (tepynh-test). Samara, 2001: 528-530.

14. Krutsevych TYU. Teoriya i metodykafizychnohovykhovannya: pidruchnyk. Metodykafizychnohovykhovannyariznykhhrupnaselennya. Kyyiv: Olimpiys'kaliteratura, 2012; 1: 368.

15. Chukaryn V Y. y dr. Elektromekhanycheskayatonomyometryya. Teoryya y praktykafyzycheskoykul'tury. 1976; 4: 44-45.

16. Bodybuilding - MuscleandFitness 101 Workouts. URL: hhtp://proc.com.Ua/2008/10/31/bodybuilding muscleandfitness101workouts,html. URL: https://nakachka.org.ua/scho-take-vorkaut.

Размещено на Allbest.ru