Вплив зміни часових поясів на психофізіологічний стан кваліфікованих фристайлістів

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Вплив зміни часових поясів на психофізіологічний стан кваліфікованих фристайлістів

Н. Грабик

Н. Заверуха

Анотація

Мета. Вивчити вплив зміни часових поясів на динаміку психофізіологічних показників кваліфікованих фристайлістів.

Методи. Під час дослідження використані такі методи: теоретичний аналіз; педагогічний експеримент; тестування та анкетування; фізіологічні та психологічні тести; методи математичної статистики. У досліджені брали участь десять кваліфікованих фристайлістів.

Результати. Анкетування кваліфікованих фристайлістів свідчать, що усі вони відчувають погіршення психофізіологічного стану власного організму при зміні часових поясів. У більшості опитаних спортсменів знижуються: працездатність, фізичні кондиції, техніка та координація рухів; погіршується сон, апетит, самопочуття та настрій. Спортсменам потрібно до тижня часу, щоб адаптуватися до нового часового поясу та вийти на оптимальний стан власного організму. Педагогічний експерименту дозволили з'ясувати, що у кваліфікованих фристайлістів при перельоті в західному напрямку найбільше зниження функціональних показників (фізичної працездатності, адаптаційного потенціалу, координації рухів), та психоемоційного стану (самопочуття, активності, настрою) припадає на третій день перебування та поступове їх відновлення до семи днів. Результати фізіологічних, педагогічних та психологічних досліджень кваліфікованих фристайлістів значною мірою співпадають з даними анкетування щодо суб'єктивної оцінки стану свого організму при зміні часових поясів, а також з даними науково-методичної літератури присвяченими цій проблемі

Висновок. Під час зміни часових поясів у кваліфікованих фристайлістів відбувається погіршення психофізіологічного стану, а саме: знижується фізична працездатність, здатність до точного виконання технічних елементів, координація рухів; погіршується сон, апетит, самопочуття та настрій. Як правило нормалізація всіх показників наступає після сьомого дня перебування в новому часовому поясі.

Ключові слова: психофізіологічний стан, адаптація, зміна часового поясу, кваліфіковані фристайлісти, працездатність.

Annotation

The aim of the study to learn the influence of the time zones change on the dynamics of the psycho-physiological indicators of the qualified freestylers.

Methods: theoretical analysis and generalization of data from scientific and methodological literature; pedagogical experiment, pedagogical testing, questionnaires; physiological and psychological tests; methods of mathematical statistics. The study involved ten qualified freestylers.

Results. Questionnaires of qualified freestylers show that they all experience a deterioration in the psychophysiological state of their own body when changing time zones. In most of the surveyed athletes are reduced: performance, physical condition, technique and coordination of movements; deteriorating sleep, appetite, well-being and mood. Athletes need up to a week to adapt to the new time zone and reach the optimal state of their body. Pedagogical experiment allowed to find out that qualified freestylers when flying in the western direction the greatest decrease in functional indicators (physical performance, adaptive capacity, coordination of movements), and psycho-emotional state (well-being, activity, mood) occurs on the third day of stay and their gradual recovery up to seven days. he results of physiological, pedagogical and psychological research of qualified freestylers largely coincide with the data of the questionnaire on the subjective assessment of the state of their body when changing time zones, as well as with the data of scientific and methodological literature on this problem.

Conclusion. During the change of time zones in qualified freestylers there is a deterioration of the psychophysiological state, namely: reduced physical performance, the ability to accurately perform technical elements, coordination of movements; deteriorating sleep, appetite, well-being and mood. As a rule, the normalization of all indicators occurs after the seventh day of stay in the new time zone.

Keywords: psychophysiological state, adaptation, time zone change, qualified freestylers, efficiency.

Постановка проблеми та аналіз результатів останніх досліджень

Географія спорту, супроводжується збільшенням числа відповідальних змагань, що проводяться в різних поясо-кліматичних зонах. Багато з них проводяться на континентах, розташованих на відстані багатьох часових поясів, що характеризуються значними кліматичними контрастами. У таких умовах великого значення набуває прогнозування функціонального стану спортсменів, визначення термінів вильоту до місць змагань, розробка засобів методів тренування, організаційних медико-біологічних заходів, направлених на прискорення процесу адаптації, оптимізацію рухового режиму, підвищення працездатності [2, 5, 6, 12].

Календар змагань кваліфікованих спортсменів-фристайлістів також містить старти у різних часових поясах (Казахстан, Канада, США, Південна Корея, Японія). Дуже часто спортсмени беруть участь у змаганнях не пройшовши повноцінної адаптації до нових умов середовища [1, 3, 7]. А як наслідок, їм не вдається проявити свої максимальні можливості. Одна з причин такої ситуації є недостатнє фінансування команди для проведення повноцінної навчально-тренувальних зборів, безпосередньо на місцевості для адаптації до місцевого часу та кліматично-географічних умов. За даними науково-методичної літератури представникам різних видів спорту, для повноцінної адаптації, потрібно від 10 до 15 днів [4, 6].

Зміни, що відбуваються в системах організму спортсмена при зазначених впливах, вимагають особливих умов для адаптації. Найважливіше завдання, яке повинно вирішуватися на етапах перельоту та акліматизації - це збереження загальної та спеціальної працездатності [8].

Аналіз науково-методичної літератури показав, що у в роботах як вітчизняних, так зарубіжних авторів основна увага з даної проблеми приділяється дезадаптаційним зрушенням, які зумовленні різницею у часовому поясі представників різних видів спорту: швидкісних, силових, спортивних ігор, витривалості (лижників, біатлоністів, плавців, тенісистів тощо) [9, 10]. Проте відсутня інформації щодо зміни працездатності та особливостей адаптації при зміні часового поясу представників фристайлу (як складно-координаційного виду спорту). Але, як показує аналіз виступів спортсменів-фристайлістів на змаганнях, швидка зміна часового поясу, недостатній час для адаптації негативно позначається на самопочутті, працездатності спортсменів, а як наслідок на змагальній результативності.

Мета дослідження - вивчити вплив зміни часових поясів на динаміку психофізіологічних показників кваліфікованих фристайлістів.

Методи дослідження

Були використані наступні методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення даних науково-методичної літератури; педагогічний експеримент, педагогічне тестування, анкетування; фізіологічні та психологічні тести; методи математичної статистики. У досліджені брали участь десять кваліфікованих фристайлістів, з них 5 представників жіночої та 5 представників чоловічої статі, вік спортсменів від 18 до 25 років.

Для з'ясування впливу зміни часового поясу на стан організм кваліфікованих фристайлістів ми використали декілька способів. Перший передбачав опитування за розробленою нами анкетою. Анкетування проводили під час навчально-тренувального збору в грудні 2018 року. За результатами анкетування з'ясували: зміни в організмі, які відчувають спортсмени при перельоті в західному та східному напрямку за умов різниці часу ±4-8 годин; критичні дні, терміни відновлення основних показників та функцій організму.

Для вивчення впливу зміни часового поясу на функціональні показники кваліфікованих фристайлістів ми провели педагогічний експеримент який передбачав психологічне опитування та проведення контрольних тестів.

Перед виїздом на навчально-тренувальний збір та змагання в США (лютий 2019) ми визначили: фізичну працездатність (за допомогою Гарвардського степ-тесту); адаптаційний потенціал (за методикою Р.М. Баєвського); тест на координацію (визначення здібностей до відтворення та диференціювання динамічних зусиль нижніми кінцівками); анкетування для самооцінки активності, самопочуття та настрою за методикою - “САН” [11]. Ті ж виміри провели в 1, 3, 5 та 7-ий день перебування на зборах в США (курорт Deer Valley resort, містечко Park City, штат Юта, різниця в часі мінус 9 годин).

Результати дослідження опрацьовували методами математичної статистики: середнє арифметичне значення (х); похибка середнього арифметичного (ш); середнє квадратичне відхилення; вірогідність різниці середніх величин проводилась за критерієм Стьюдента (t).

часовий пояс фізіологічний психологічний спортсмен

Результати дослідження

Аналіз даних анкетного опитування (табл.1) показав, що всі респонденти дотримуються єдиної точку зору щодо важливості дослідження даної проблеми. Встановлено, що всі опитані фристайлісти мали досвід перебування на тренувальних зборах, змаганнях в інших часових поясах. Вісімдесят відсотків досліджуваних неодноразово перебували на зборах, змаганнях в іншому часовому поясі, і лише 20% мають незначний досвід (1-2 рази). Сімдесят відсотків спортсменів мали досвід зміни часових поясів як на захід, так і на схід, при різниці часу 6-8 годин, 30% лише брали участь у зборах та змаганням при зміні часових поясів на схід при різниці 6-8 годин (Казахстан). Аналіз суб'єктивних показників стану організму спортсменів дав можливість отримати дані про зміну самопочуття, настрою, працездатності, фізичних та технічних кондицій, бажання тренуватися, сну, апетиту. Негативні зміни в організмі при зміні часових поясів відчуває 80% опитаних фристайлістів, 20% - частково і вони мали значний попередній досвід (до п'яти років) тренувань та змагань в інших часових поясах.

На запитання: “Які саме зміни Ви відчуваєте?” респонденти відповіли наступним чином: порушення сну - 100%; погіршення самопочуття - 90%; відсутність апетиту - 80% (особливо серед дівчат); погіршення настрою - 40%.

Таблиця 1

Результати опитування кваліфікованих фристайлістів, %

На запитання: “Чи відчуваєте Ви інколи відсутність бажання тренуватися при зміні часових поясів?”, відповіді були такими: 20% - так, 50% - ні та 30% - частково.

Більшість кваліфікованих фристайлістів (80%) відчувають зниження фізичної працездатності при зміні часових поясів і лише 20% - частково (це також були спортсмени, які мали значний досвід зміни часових поясів). Погіршення якісної сторони рухової діяльності (техніки, координації рухів) виявлено у 70% опитаних, 20% зазначили часткові зміни, а у10% жодних змін не відбувалося.

Більшість фристайлістів (70%) зазначили, що їхньому організму потрібно 5-7 днів для адаптації до зміни часового поясу. Решту (30%) не змогли дати конкретної відповіді.

Дев'яносто відсотків опитаних спортсменів практикує зменшення обсягу фізичного навантаження (в основному за рахунок інтенсивності) в перший період (1-4 день) перебування в іншому часовому поясі на тренувальних зборах решту (10%) лише частково. Десять відсотків фристайлістів зазначили, що практикують активний відпочинок в перший період (1-4 день) перебування в іншому часовому поясі на тренувальних зборах, решту (90%) - не використовує.

Щодо питання: “В який день зміни часового поясу Ви почуваєте себе найгірше?”, більшість респондентів (80%) відповіли, що це відбувається на 3-4, а 20% - на 4-5 день. Важливо було встановити з якого дня при зміні часового поясу відбувається нормалізація основних функцій організму. Як виявилося, сон нормалізується на 6-7; самопочуття - 4-5; апетит - 6; фізичні кондиції --5; технічні спроможності та координація рухів - на 6-7 день.

Опитування кваліфікованих фристайлістів та їх тренерів дозволило з'ясувати, що більшість спортсменів в перші дні перебування в нових умовах відчувають психоемоційний дискомфорт. Перш за все, це відображається на характері сну, який часто стає неповноцінним. Зокрема, пробудження настає в 3-5 годині ранку, а відтак, о 16-17 годині настають прояви сонливості за місцевим часом. З першого по четвертий день у спортсменів (особливо в дівчат) знижується апетит. Найбільше це відчувається увечері, вночі ж часто з'являється відчуття голоду. Покращання апетиту спостерігається на шосту добу адаптації.

Результати оцінки функціонального стану кваліфікованих фристайлістів представлені у табл. 2.

Таблиця 2

Динаміка показників функціонального стану кваліфікованих фристайлістів при зміні часового поясу

Вихідні дані перед виїздом становили 110,1±14,6 ум.од., цей показник характеризувався як високий. Перший день перебування в іншому часовому поясі працездатність зменшилася на 8,5%. Найнижчий рівень фізичної працездатності (показник зменшився на 21,1% (p<0,05)) у фристайлістів ми зафіксували на третій день перебування. І лише на сьомий адаптації показник працездатності фристайлістів (108,3±12,5 ум.од.) наблизився до вихідного показника перед вильотом (p>0,05). За результатами дослідження адаптаційного потенціалу (АП) встановлено, що напередодні вильоту він становив 2,02±0,3 ум.од. і свідчив про його задовільну величину. У перший день перебування в США АП зменшився на 16,4%. Найбільше зниження АП (на 33%) було зафіксовано на третій день перебування (p<0,05), що вказувало на напруження механізмів адаптації організму. Повернення даних АП (2,11±0,6 ум.од.; (p>0,05).) в зону задовільної адаптації ми спостерігали на сьомий день навчально- тренувального збору.

Значна різниця у часовому поясі (мінус 9 годин) впливає на координацію рухів, що негативно відображається на здійсненні складно-координаційних рухових дій фристайлістів. Так, похибка у руховому тесті “Стрибок в довжину на задану відстань”, який вимагає прояву здатності до диференціювання просторово-динамічних параметрів рухової діяльності, перед вильотом складала 6,1±1,1 см. Після перельоту збільшилася на 41,6%; на третій день адаптації похибка була найбільшою - 16,1±2,3 см (p<0,05). І лише на сьомий день похибка при диференціюванні стрибка в довжину наблизилася до вихідного показника і становила 7,3±1,3 см (p>0,05).)

Результати дослідження психологічного статусу спортсменів наведені в табл. 3. Як видно з цих даних, більшість кваліфікованих фристайлістів оцінили свій психологічний стан з підвищеним самопочуттям і настроєм та нормальною активністю.

Таблиця 3

Показники самопочуття, активності, настрою кваліфікованих фристайлістів при зміні часового поясу (за опитувальником САН)

Після перельоту більшість спортсменів відчували знижену активність, але мали нормальний настрій та самопочуття. Найбільш критичним періодом був третій день адаптації до нового часового поясу, зокрема, ми зафіксували у фристайлістів знижений рівень активності та самопочуття. Відновлення цих показників відбувалося лише через тиждень адаптації до нового часового поясу.

Дискусія. В роботах як вітчизняних, так зарубіжних авторів [9, 10] основна увага щодо переміщення спортсменів у часових поясах здебільшого висвітлюються питання, поовязані з дезадаптаційним процесами в організмі представників різних видів спорту зрушенням, які зумовленні різницею у часовому поясі Як правило розглядаються особливості цих явищ у представників швидкісних, швидкісно-силових видів, спортивних ігор, та спортсменів аеробних видів спорту (лижників, біатлоністів, плавців, тенісистів тощо) [8, 9]. Проте, чи не найбільшою проблемою щодо адаптації в умовах зміни часових поясів зазнають представники складно координаційних видів спорту, зокрема і фристайлісти [1, 3]. Цілком очевидни є, те, що зміна циркадних ритмів призводить до десинхронізації нервовоих процесів, як лежать в основі управляння координацією рухів. У зв'язку з цим необхідно розширити спектр досліджень щодо динаміки адаптації спортсменів складно координаційних спортивних дисциплін до зміни різних часових поясів і на цій основі здійснити визначення оптимального часу для виходу на пік готовності до головних змагань.

Висновок

Під час зміни часових поясів у кваліфікованих фристайлістів відбувається погіршення психофізіологічного стану, а саме: знижується фізична працездатність, здатність до точного виконання технічних елементів, координація рухів; погіршується сон, апетит, самопочуття та настрій. Як правило нормалізація всіх показників наступає після сьомого дня перебування в новому часовому поясі.

Література

1. Аблаев Е. Цільова програма підготовки національної збірної команди України з фристайлу до участі у XXIV зимових Олімпійських іграх 2022 року у м. Пекін (Китай). Міністерство молоді та спорту України. Київ, 2019. 17 с.

2. Багнетова Е. Гигиена физического воспитания и спорта: курс лекций: учеб. пособие. Ростов н/Д: Феникс, 2009. 251с.

3. Грабик Н. Структура і зміст спортивної підготовки могулістів. Фізична культура, спорт та здоров'я нації: Зб. наук. праць. Вінниця, 2009; 8(2): 43-48.

4. Иорданская ФА. Особенности временной адаптации при перелетах на восток и запад, средства коррекции и профилактики десинхроноза. Теория и практика физ. культуры. 2001; 3: 18-24.

5. Коц ЯМ. Смена климато-поясных условий. Физиология спорта. М.: ФИС. 2002; 245-258.

6. Панфилов ОП. Адаптационная перестройка спортсменов при перелете в западном и восточном направлении. Теория и практика физ. культуры. 1991; 5: 33-34.

7. Пенигин АС. Структура й содержание многолетней подготовки квалифицированних спортсменов- фристайлистов. Мир спорта. 2013; 3: 3-7.

8. Платонов ВН. Общая теория подготовки спортсменов в олимпийском спорте. К.: Олимп. Лит. 1997; 537-544.

9. Платонов ВН, Булатова ММ. Десинхронизация циркадных ритмов организма и временная адаптация спортсменов после дальних перелетов. Совершенствование системы подготовки спортсменов Украины к Олимпийским играм: Сб. науч. трудов. К.: Абрис. 1997; 3-14.

10. Португалов СН. Климато-поясная дезадаптация. Лекарства и БАД в спорте. М.: Литтера. 2003; 183- 192.

11. Сборник психологических тестов. Часть I: Пособие. Сост. Е.Е. Миронова. Мн.: Женский институт ЭНВИЛА, 2005; 19-20.

12. Розенфельд АС. Стресс и некоторые проблемы адаптационных перестроек при спортивных нагрузках. Теория и практика физ. культуры. 2004; 4: 39-44.

References

1. Ablaev E. Tsilova prohrama pidhotovky natsionalnoi zbirnoi komandy Ukrainy z frystailu do uchasti u XXIV zymovykh Olimpiiskykh ihrakh 2022 roku u m. Pekin (Kytai). Ministerstvo molodi ta sportu Ukrainy. 2019. 17 s.

2. Bahnetova E. Hyhyena fyzycheskoho vospytanyia y sporta: kurs lektsyi: ucheb. Posobye. Rostov n/D: Fenyks, 2009. 251 s.

3. Hrabyk N. Struktura i zmist sportyvnoi pidhotovky mohulistiv. Fizychna kultura, sport ta zdorovia natsii: zb. nauk. prats. Vinnytsia, 2009; 8(2): 43-48.

4. Yordanskaia FA. Osobennosty vremennoi adaptatsyy pry pereletakh na vostok y zapad, sredstva korrektsyy y profylaktyky desynkhronoza. Teoryia y praktyka fyz. kultury. 2001; 3: 18-24.

5. Kots YaM. Smena klymato-poiasnykh uslovyi. Fyzyolohyia sporta. M.: FYS. 2002; 245-258.

6. Panfylov OP. Adaptatsyonnaia perestroika sportsmenov pry perelete v zapadnom y vostochnom napravlenyy. Teoryia y praktyka fyz. kultury. 1991; 5: 33-34.

7. Penyhyn AS. Struktura y soderzhanye mnoholetnei podhotovky kvalyfytsyrovannykh sportsmenov- frystailystov. Myr sporta. 2013; 3: 3-7.

8. Platonov VN. Obshchaia teoryia podhotovky sportsmenov v olympyiskom sporte. K.: Olymp. Lyt. 1997; 537-544.

9. Platonov VN, Bulatova MM. Desynkhronyzatsyia tsyrkadnykh rytmov orhanyzma y vremennaia adaptatsyia sportsmenov posle dalnykh pereletoviu Sovershenstvovanye systembi podhotovky sportsmenov Ukrayny k Olympyiskym yhram: Sb. nauch. trudov. K.: Abrys. 1997; 3-14.

10. Portuhalov SN. Klymato-poiasnaia dezadaptatsyia. Lekarstva y BAD v sporte. M.: Lyttera. 2003; 183-92.

11. Sbornik psihologicheskih testov. Chast I: Posobie. Sost. E.E.Mironova. Mn.: Zhenskiy institut ENVILA, 2005; 19-20.

12. Rozenfeld AS. Stress y nekotorye problemy adaptatsyonnykh perestroek pry sportyvnbikh nahruzkakh. Teoryia y praktyka fyz. kultury. 2004; 4: 39-44.

Размещено на allbest.ru