Бібліотечні комунікаційні засоби інформаційного забезпечення готельно-ресторанної сфери в Україні

Размещено на http://allbest.ru

2

Київський національний університет культури і мистецтв

Антонович Володимир, аспірант

Анотація

Мета - дослідити та охарактеризувати бібліотечні комунікаційні засоби інформаційного забезпечення готельно-ресторанної сфери в Україні. Вирішення сформульованих завдань вимагало методу елементарно-теоретичного аналізу та прийомів синтезу. Бібліотека є головною складовою в комунікаційному процесі з готельно-ресторанною сферою і завдяки комунікаційним каналам забезпечує потреби суспільства в інформації. Засоби забезпечення комунікації готельно-ресторанної сфери з бібліотеками формують цілу систему зв'язків, у якій бібліотека співпрацює з туристичними закладами, архівами, музеями, науковими центрами, науково-освітніми закладами.

Ключові слова: бібліотечні комунікаційні засоби, готельно-ресторанна сфера, комунікація, комунікаційні канали.

Abstract

Library communication means of information provision of the hotel and restaurant sector in Ukraine

The relevance of the research is determined by the need to identify and study the library communication means of information provision of the hotel and restaurant sector in Ukraine.

The aim is to by analyzing the works of domestic scientists to explore and characterize library communication means of information provision of the hotel and restaurant sector in Ukraine.

The solution of the formulated tasks required a method of elementary theoretical analysis and methods of synthesis. The library is the main component in the communication process with the hotel and restaurant area and through communication channels provides the needs of society in information. Means of communication of hotel-restaurant area with libraries form the whole system of connections in which the library cooperates with tourist establishments, archives, museums, scientific centers, scientific and educational establishments.

Key words: library communication means, hotel-restaurant sphere, communication, communication channels.

Вступ

Сучасний світ із його мінливістю і швидкоплинністю потребує забезпечення готельно-ресторанної сфери якісною та своєчасною інформацією. Для її отримання і досягнення успіху важливою є комунікація, яка виникає між суб'єктами інформації: тими, хто потребує інформації, і тими, хто надає певні дані відповідно до запиту. Інформація може отримуватися кінцевим користувачем не безпосередньо з джерела, а через різні аналітичні центри, посередницькі підприємства - тобто заклади, що займаються її збором, аналізом та поширенням. Між бібліотекою і користувачем виникають комунікаційні відносини, які мають певний характер і забезпечуються відповідними засобами.

Тож мета статті - дослідити та охарактеризувати бібліотечні комунікаційні засоби інформаційного забезпечення готельно-ресторанної сфери в Україні.

Завдання - проаналізувати праці вітчизняних науковців зі схожою тематикою; з'ясувати, яку роль займає бібліотека в системі комунікацій із готельно-ресторанною сферою; розглянути коло учасників комунікаційних відносин та їхню роль у процесі комунікації бібліотек із готельно-ресторанною сферою; охарактеризувати канали передачі інформації а також засоби її збереження - носії.

Методи дослідження

Зумовлені поставленими завданнями і вимагають залучення елементарно-теоретичного аналізу та прийомів синтезу. Для того, щоб дослідити та охарактеризувати бібліотечні комунікаційні засоби інформаційного забезпечення готельно-ресторанної сфери використовується тематичний аналіз текстів наукових робіт. Відібрані та проаналізовані наукові праці з близькою тематикою, встановлено коло учасників процесу комунікації, а також канали передачі інформації. За допомогою попереднього аналізу, а в подальшому синтезу окреслено роль бібліотеки в процесі комунікації з готельно-ресторанною сферою, охарактеризовано види її діяльності та розглянуто питання якості обробки інформації.

Результати й обговорення

Бібліотечні комунікаційні засоби інформаційного забезпечення готельно-ресторанної сфери в Україні досліджувались переважно в загальнонауковому, міжгалузевому плані. Бібліотечні комунікаційні засоби досліджували Н. Гавриш - «Галузеві бібліотечно-інформаційні ресурси як комунікаційні засоби», О. Гумен - «Модернізація інформаційного забезпечення професійної комунікації готельно-ресторанної справи», В. Медведєва - «Становлення інформаційно-комунікаційних технологій у діяльності інформаційно-аналітичних служб (на прикладі Служби інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади НБУВ)», Г. Шемаєва - «Тенденції розширення взаємозв'язків бібліотеки у соціальних медіа» й інші.

Так, н. Гавриш у статті «Галузеві бібліотечно-інформаційні ресурси як комунікаційні засоби» [3] розкриває уявлення про бібліотеки як такі, що формують інформаційно-бібліотечний простір, основою якого є процеси обміну інформацією за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій [3, с. 20]. Під технологією розуміється сукупність методів, наук, інформації, яка забезпечує перетворення сировини (інтелектуальної праці) в готовий продукт і досягнення конкретного результату [9, с. 46]. Основну місію в комунікації зовнішнього оточення й бібліотеки дослідниця покладає на бібліотекарів, які повинні чітко розуміти структуру наукового знання, сприяти вирішенню проблем комунікації (обмін інформацією, спілкування), мати чітке уявлення про способи розповсюдження інформації в системно-орієнтованому вигляді [3, с. 20].

Головною складовою в комунікаційному процесі є бібліотеки. Але на сьогодні комунікаційні відносини між бібліотекарями і сферами застосування інформації - не одностороння діяльність. Окрім бібліотек, у ній беруть участь фізичні та юридичні особи, які сприяють розвитку бібліотечних комунікаційних засобів; формують на них попит, що особливо важливо для сфери готельно-ресторанних послуг. Залучення більшої кількості учасників до комунікаційних процесів дає змогу знайти щось нове, особливе, що досі не достатньо розвинене або взагалі не впроваджене.

Дослідниця н. Гавриш зазначає, що комунікація є складним процесом, основний компонент якого - засоби комунікації, канали, якими передається повідомлення. Водночас дослідниця відзначає дві важливі складові інформаційного середовища: ресурсну й соціокультурну. Також науковець вважає, що бібліотеки претендують на роль одного з найважливіших комунікаційних каналів сучасного соціуму, що наукові пошуки бібліотекознавства потрібно пов'язувати з розвитком та впровадженням у бібліотечну практику інформаційно-комунікаційних засобів, що забезпечують розв'язання цього завдання. Вона вказує на те, що бібліотечні ресурси є підвидом інформаційних ресурсів, які характеризуються з двох позицій: як уже готові для доцільного соціального використання, тобто матеріалізовані, і як відчужені від носіїв та включені в інформаційний обмін знання, що можуть бути як усними, так і матеріалізованими [3, с. 20]. Відтак можна зробити висновок, що в готельно-ресторанній сфері бібліотечні ресурси відіграють важливу роль, адже це сфера послуг, яка потребує постійного оперативного інформаційного забезпечення. Під інформаційним ресурсом слід розуміти організовану сукупність інформації (даних), яка задовольняє інформаційні потреби суспільства і становить певну цінність. Інформаційні потреби потребують вивчення, а ресурси постійного планування й управління [5, с. 45].

Професор Г. Шемаєва у статті «Тенденції розширення взаємозв'язків бібліотеки у системі соціальних комунікацій» розглядає багатоцільову й багатофункціональну систему соціальних комунікацій, що забезпечує комунікаційний процес та задовольняє комунікаційні потреби суспільства, тобто формує певні комунікації використовуючи необхідні технології. Це своєю чергою розширює зміст інформаційно-бібліотечної діяльності завдяки розвитку комунікаційної функції: впровадження інноваційних форм та методів; презентації науково-технічних і культурних здобутків у електронному середовищі, що впливає на склад, структуру, організацію, функції системи соціальних комунікацій [10, с. 62].

Науковець вказує саме на те, що урізноманітнення форм і засобів взаємодії створюють умови для розвитку зв'язків бібліотеки з сучасними системами соціальних комунікацій. Отже, бібліотечні комунікаційні засоби забезпечення готельно-ресторанної сфери формують цілу систему взаємин, спрямовану на вдосконалення комунікаційно-професійних навичок користувачів та рефлекторних навичок бібліотекарів, а також спрямовують на проведення спільних досліджень бібліотек із науково-освітніми організаціями та соціокультурними установами [10, с. 63].

Бібліотеки тісно співпрацюють із архівами та музеями, що посилює надходження нових матеріалів, нову якість інформації. Якість інформації - це певна сукупність властивостей, яка вказує на можливості її використання для задоволення конкретних потреб користувача та досягнення поставлених цілей. До таких властивостей варто віднести повноту, оперативність, вірогідність, об'єктивність [1]. Для закладів готельно-ресторанної сфери така комунікація є надзвичайно корисною, адже архівна інформація може містити неоціненний досвід і створювати підґрунтя для аналізу ринку. Щоб таку інформацію було зручно використовувати, її оцифровують, що в подальшому допомагає створенню електронних бібліотек.

Професор Г. Шемаєва зазначає, що нині бібліотеки вдосконалюють свої зв'язки з закладами сфери послуг, туристичними, готельно-ресторанними й іншими: відбувається формування особливого комунікаційного середовища інноваційних та непередбачуваних подій, у якому створюються комунікації усіх із усіма, бібліотеки стають провідним місцем науково-освітньої комунікації та розповсюдження електронних даних завдяки створенню відповідних ресурсів [10, с. 67].

Аспірантка О. Гумен у статті «Модернізація інформаційного забезпечення професійної комунікації готельно-ресторанної справи» зазначає, що сучасний етап розвитку готельно-ресторанного бізнесу характеризують пріоритетність залучення інноваційного світового та європейського досвіду, а також активне впровадження вітчизняних конкурентоспроможних технологій, що залежать від оперативного інформаційного забезпечення. Вона розкриває поняття комунікації та вказує, що існує багато термінологічних визначень поняття «комунікація». Але акцентує увагу на визначенні, що містить у трактуванні аспект результату комунікації як певних змін. науковець вважає, що комунікація - це процес, результатом якого є зміни в суспільстві, викликані передачею знання, суспільно значимої інформації [4, с. 494].

У статті О. Гумен висвітлено як саме здійснюється професійна комунікація між бібліотекою і готельно-ресторанною сферою: це відбувається у професійному інформаційному середовищі, яке формують виробничі, наукові та навчальні видання, статті збірників наукових праць, фахових періодичних видань, публікації матеріалів науково-практичних конференцій, автореферати дисертаційних досліджень тощо. Така професійна комунікація є досить ефективною і допомагає підтримувати необхідний рівень якості організації та проведення усіх видів діяльності у досліджуваній галузі. відповідно ефективність і якість комунікації обумовлена рівнем якості професійних інформаційних ресурсів, використовуваних фахівцями. З метою прогнозування можливих шляхів модернізації інформаційного забезпечення навіть проведено вивчення стану професійних інформаційних ресурсів готельно-ресторанної галузі та підходів до організації інформаційної взаємодії фахівців у сучасному професійному середовищі.

Дослідниця робить акцент на фахових професійних виданнях, які виконують суспільну функцію поширення професійних знань, презентацію успішного досвіду ведення готельно-ресторанного бізнесу, максимально повно інформують спеціалістів про нові технології, розміщують на сторінках поради експертів щодо підвищення конкурентоспроможності підприємств цієї сфери обслуговування [4, c. 495].

Отже, аналізуючи статтю о. Гумен можна зробити висновок, що комунікаційні засоби між готельно-ресторанною сферою та бібліотекою надзвичайно важливі й ставлять за мету передавати досвід та найновіші знання для якомога ефективнішого впровадження нових рішень. Підтвердження цих тверджень знаходимо в роботі М. Мальської та І. Пандяк «Готельний бізнес: теорія та практика». Автори вказують, що готельне господарство є однією з головних складових туристичної індустрії України. Проте, в цьому секторі національної економіки відсутні конкурентні позиції. Інфраструктура готельних закладів розміщення в Україні не відповідає міжнародним нормам проживання та відпочинку [6]. Звідси можна зробити висновок, що недостатнє інформаційне забезпечення не дає можливості зміцнити вказані позиції на світовому ринку й створити конкурентоспроможний продукт. відповідно дотепер не застосовуються достатні бібліотечні комунікаційні засоби для отримання потрібного ресурсу, або система не досконала й опрацювання даних відбувається неякісно. У роботі «Місце бібліотеки в системі масової комунікації» а. Печена прослідковує властивості масовості комунікацій і звертає увагу на те, що головна функція тут полягає в поширенні знань, що відбувається за рахунок бібліотечних засобів. Бібліотека виступає як заклад, який організовує накопичення і забезпечення важливою інформацією у часі й просторі. Користувачами послуг може бути необмежена кількість людей, що надає широкі можливості користування колективною пам'яттю, а також безмежним досвідом [8, c. 197]. туристичний готель комунікаційний інформація

Колективна пам'ять - це складова соціальної пам'яті, яка є результатом розвитку суспільства і пов'язана із комунікативною взаємодією у межах соціальної групи та має певний порядок кодування інформації, а також спільну знакову систему для відтворення інформації [2, c. 30]. Дослідниця зазначає, що бібліотека має свою масову аудиторію, яку становлять представники всіх соціальних груп і категорій суспільства, мають різний вік, соціальні й політичні погляди та низку інший ознак. Також дослідниця вказує, що головним об'єднуючим елементом між бібліотекою і масовою комунікацією є книга (газета, журнал) як документ, носій інформації, основний традиційний інформаційний ресурс суспільства. Також у статті йдеться, що з позицій комунікативістики книга є надійним засобом комунікації - місцем зберігання інформації і засобом її трансляції, що збільшує можливості комунікаційних контактів між сучасниками, поколіннями та представниками різних культур [8, c. 198].

Також А. Печена стверджує, що бібліотеки мають суттєву особливість: для реалізації соціокомунікаційної місії вони обирає найприйнятніші, найоптимальніші та найефективніші види діяльності, які водночас виконують роль комплексних комунікаційних каналів і засобів [8, c. 198]. Традиційна бібліотечна діяльність, бібліотечне масове інформування завдяки багатоканальній і різнорідній комунікації, на її думку, є міжсистемною, що здійснюється з використанням технологій масовокомунікаційної, соціокультурної, просвітницької, інформаційно-освітньої сфер, а це своєю чергою, суттєво впливає на особливості функціонування бібліотеки як організатора трансляції в часі й просторі соціально значимої інформації [8, c. 201]. Професор в. Медведєва в монографії «Становлення інформаційно-комунікаційних технологій у діяльності інформаційно-аналітичних служб бібліотек» звертає увагу на те, що сьогодні інформація, необхідна для вироблення та реалізації стратегічних й оперативних управлінських рішень, розосереджена серед безлічі інформаційних і бібліотечних фондів, баз і банків даних, мережі Інтернет тощо. відповідно для сучасних користувачів, які представляють управлінську сферу бізнесу, політики, науки, культури, стає вкрай важко віднайти серед великої кількості інформаційних ресурсів необхідну їм інформацію і підготувати для подальшої аналітичної роботи [7, c. 17]. Це дуже актуально для сфери готельно-ресторанних послуг. Якщо вчасно отримувати потрібну інформацію і витрачати менше часу на її пошук, ознайомлення та виділення основного, то можна приділити більше уваги вирішенню нагальних проблем.

Також дослідниця стверджує, що причиною труднощів, пов'язаних із пошуком і відбором необхідної інформації, може бути брак часу, відсутність чи обмеженість доступу до необхідного інформаційного ресурсу, відсутність навичок роботи з великими обсягами інформації тощо. Саме на подолання різноманітних труднощів спрямована інформаційно-аналітична діяльність бібліотек, однією з форм реалізації якої є пошук, відбір, опрацювання і надання необхідної користувачеві інформації з якомога більшої кількості джерел для подальшої аналітичної роботи, для інформаційної підтримки процесів прийняття найоптимальніших управлінських рішень у галузі політичного, економічного, соціального регулювання проблем життєдіяльності держави [7, c. 17].

Аналітична діяльність бібліотек в цьому контексті виступає комунікаційним засобом, який пов'язує бібліотеку зі сферою (підприємством, особою), що потребує отримання необхідної якісної інформації для подальшого її використання у власній діяльності. Професор в. Медведєва вказує, що при інформаційному забезпеченні управлінської інфраструктури підвищуються вимоги до оперативності надання інформації, оскільки найінтенсивніше й найчастіше система управлінської комунікації, що реалізується під час управління (як частина соціальних комунікацій), потребує інформації, яка надається вчасно і відповідає практичним потребам управлінців. Найоптимальнішим способом забезпечення швидкого (оперативного) її отримання є організація дистанційного доступу до неї через корпоративну мережу (закладів, підприємств, установ) інформаційних структур із безпосередньою інтеграцією з нею сучасних бібліотек, тобто суспільно створених із певною сферою об'єктів, у яких відбувається кооперація бібліотеки з різними структурами й таким чином створюються нові, добре розвинені інформаційні ресурси та електронні каталоги [7, c. 18]. Як результат - вони виступають якісними комунікаційними бібліотечними засобами.

Висновки та перспективи

Бібліотеки є головною складовою в комунікаційному процесі з готельно-ресторанною сферою і завдяки комунікаційним каналам забезпечує потреби суспільства в інформації. За допомогою процесів обміну інформацією вони формують інформаційно-бібліотечний простір, у якому беруть участь фізичні та юридичні особи, а основна місія покладається на бібліотекарів, які мають чітке розуміння структури наукового знання та сприяють системно-орієнтованому розповсюдженню інформації.

Засоби забезпечення комунікації готельно-ресторанної сфери з бібліотеками формують цілу систему зв'язків, у яких бібліотека співпрацює з туристичними закладами, архівами, музеями, іншими книгозбірнями, науковими центрами, науково-освітніми закладами, що створює професійне інформаційне середовище масової комунікації.

Бібліотеки виконують роль одного з найважливіших комунікаційних каналів і стають осередком науково-освітньої комунікації та розповсюдження електронних даних, організовують накопичення і забезпечення потрібною інформацією. Бібліотечне масове інформування відбувається завдяки багатоканальній та різнорідній комунікації за допомогою технологій масовокомунікаційної, інформаційно-освітньої, соціокультурної, просвітницької сфер.

Подальші дослідження дозволять охарактеризувати основні проблеми, які виникають у процесі комунікації бібліотек і готельно-ресторанної сфери в україні та запропонувати шляхи їх вирішення.

Література

1. Андреева Г. І. До питання якості інформаційного забезпечення аналізу господарської діяльності [Електронний ресурс] / Г. І. Андреева, А. С. Ярошенко // Ефективна економіка. -2013 Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1835.

2. Бойко О. Д. Особливості структури колективної пам'яті / О. Д. Бойко // Наукові праці [Чорноморського державного університету імені Петра Могили комплексу «Києво-Могилян- ська академія»]. Сер. : Політологія. - 2014. - Т. 236, Вип. 224. - С. 27-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npchdupol_2014_236_224_7.

3. Гавриш Н. Галузеві бібліотечно-інформаційні ресурси як комунікаційні засоби / Наталія Гавриш // Вісник Книжкової палати. - 2012. - № 4. - С. 20-23.

4. Гумен О. С. Модернізація інформаційного забезпечення професійної комунікації готельно-ресторанної справи / О. С. Гумен // Молодий вчений. - 2016. - № 4. - С. 494-497. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/molv_2016_4_121.

5. Лазаренко Д. О. Організація інформаційно-аналітичного процесу в системі управління підприємством / Д. О. Лазаренко // Культура народов Причорноморья. - 2012. - № 235. - С. 45-47.

6. Мальська М. П., Пандяк І. Г. Готельний бізнес: теорія та практика. Підручник. 2- вид. перероб. та доп. - К. : Центр учбової літератури, 2012. - 472 с.

7. Медведєва В. Становлення інформаційно-комунікаційних технологій у діяльності інформаційно-аналітичних служб бібліотек (на прикладі Служби інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади НБУВ) : монографія / Валентина Медведєва ; HAH України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. - К., 2013. - 180 с.

8. Печена А. В. Місце бібліотеки в системі масової комунікації / А. В. Печена // Вісник Харківської державної академії культури : зб. наук. пр. / за заг. ред. В. М. Шейка. - Харків, 2013.Вип. 42. - С. 196-204.

9. Хом'як А. Інформаційні технології та їх вплив на розвиток суспільства / Алла Хом'як // Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України імені Івана Черняховського. - 2014. - №1. - С. 42-47.

10. Шемаева Г. В. Тенденції розширення взаємозв'язків бібліотеки у системі соціальних комунікацій / Г. В. Шемаєва // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія, 2012. - № 2. - С.60-64.

References

1. Andreeva, G. I. On the quality of information support for the analysis of economic activity [Electronic resource] / G. I. Andreeva, A. S. Yaroshenko // Effective economy. - 2013. - Available at: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1835.

2. Boyko, O. D. Features of the structure of collective memory / O. D. Boyko // Scientific works [Black Sea State University named after Petro Mohyla of the Kyiv-Mohyla Academy complex]. Ser: Politology. - 2014. - vol. 236, no. 224. - pp. 27-32. - Available at: http://nbuv.gov. ua/UJRN/Npchdupol_2014_236_224_7.

3. Gavrysh, N. Branch library and information resources as communication means / Natalia Havrysh // Bulletin of the Book Chamber. - 2012. - no. 4. - pp. 20-23.

4. Gumen, O. S. Modernization of information provision of professional communication of hotel and restaurant business / O. S. Gumen / Young scientist. - 2016. - no. 4. - pp. 494-497. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/molv_2016_4_121.

5. Lazarenko, D.O. Organization of information-analytical process in the enterprise management system / D.O. Lazarenko. // Culture of the peoples of the Black Sea region. - 2012. - no. 235. - pp. 45-47.

6. Malska, M. P. and Pandyak, I. G. Hotel business: theory and practice. Textbook. 2nd appearance. recycling and add - K.: Center for Educational Literature, 2012. - 472 p.

7. Medvedeva, V. The formation of information and communication technologies in the activity of information-analytical services of libraries (on the example of the Information and Analytical

Support Service of the state bodies of NBUU): monograph / Valentina Medvedev; HAH Ukraine, National. b-ka Ukraine them. V. I. Vernadsky. - K., 2013. - 180 p.

8. Pechena, A. A. The place of the library in the system of mass communication / A. Pechena // Bulletin of the Kharkov State Academy of Culture: Sb. sciences etc. / per unit edit V. M. Shake. - Kharkiv, 2014. - no. 42. - pp. 196-204.

9. Khomyak, A. Information Technologies and their Impact on the Development of Society / Alla Khomyak. // Collection of scientific works of the Center for military-strategic studies of the National University of Defense named Ivan Chernyakhovsky. - 2014 - no. 1. - pp. 42-47.

10. Shemaeva, G. V. Trends in the expansion of the relationship of the library in the system of social communications / G. V. Shamayeva // Library Science. Documentation. Informology, 2012. - no. 2. - pp. 60-64.

Summary

Library communication means of information provision of the hotel and restaurant sector in Ukraine

Antonovych Volodymyr, PhD student, Kyiv National University of Culture and Arts

Introduction. The modern world, with its variability and transience, needs to provide the hotel and restaurant sector with high-quality and timely information. Communication between information subjects is important for its receipt and success: those who need information and those who provide certain data according to the request. Between the library and the user creates communication relations that are of a certain nature and are provided with appropriate means.

Relevance and aim. The relevance of the research is determined by the need to identify and study the library communication means of information provision of the hotel and restaurant sector in Ukraine. The aim is to by analyzing the works of domestic scientists to explore and characterize library communication means of information provision of the hotel and restaurant sector in Ukraine.

Methods. Methods of research are predetermined by the tasks and require the involvement of elementary theoretical analysis and methods of synthesis. In order to explore and characterize library communication tools, it is necessary to provide a thematic analysis of texts of scientific works.

Selected and analyzed scientific works with close subjects, established columns of the process of communication, as well as channels of information transmission. By means of a preliminary analysis, and in the future, they synthesize separate libraries, processes of communication with the hotel and restaurant area, characterized the types of their activities and questions about the quality of information.

Results. The library is the main component in the communication process with the hotel and restaurant sector and through communication channels provides the needs of society in information, and library resources play an important role, since the hotel and restaurant sector is a service that requires constant operational information support.

Conclusions. The means of communication of the hotel and restaurant area with libraries form a whole system of connections in which the library cooperates with tourist establishments, archives, museums, other libraries, scientific centers, scientific and educational institutions, which creates a professional information media of mass communication.

Key words: library communication means, hotel-restaurant sphere, communication, communication channels.