Туристичні об'єкти Києва

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ

ФАКУЛЬТЕТ ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОГО ТУРИСТИЧНОГО БІЗНЕСУ

КАФЕДРА МІЖНАРОДНОГО ТУРИЗМУ

Практичне завдання

З ознайомчої практики №1

Виконавець: Студентка 1 курсу

Група Т-40 Абдалла Ясмін Ель-Валідівна

Керівник:

Зараховський Олександр Євгенович

Київ 2020

ЗМІСТ

АНАЛІЗ БАЗ ПРАКТИКИ ЯК ТУРИСТИЧНИХ ОБ'ЄКТІВ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

АНАЛІЗ БАЗ ПРАКТИКИ ЯК ТУРИСТИЧНИХ ОБ'ЄКТІВ

1.Національний музей історії України

Профіль музею:

Національний музей літератури України - один з найпопулярніших загальнодержавних музейних закладів країни, провідний серед музеїв літературного та літературно-меморіального профілю.

Історія заснування установи:

Музей засновано Постановою Ради Міністрів УРСР від 5 серпня 1981 року. Для відвідувачів музей відкрився 2 липня 1986 року. Музей розташований в будинку-пам'ятнику архітектури 19 століття, побудованому в 1870 році за проектом архітектора О. Я. Шилле. З 1871 року в цьому будинку знаходилася Колегія Павла Галагана, яка вважалася одним із найкращих приватних навчальних закладів столиці України.

У бібліотеці Колегії, інтер'єр якої оформлений італійськими майстрами, та майже повністю збережений, працював під час приїздів до Києва в 1885 і 1886 роках великий український письменник Іван Франко. У колегіальній церкви Св. Павла (у цьому приміщенні зараз розташований перший зал експозиції) Іван Франко в травні 1886 вінчався з Ольгою Хоружинською. Нині у бібліотеці - експозиція, присвячена історії Колегії, що ввійшла в історію вітчизняної культури й освіти як «школа академіків», адже з нею пов'язано імена відомих діячів науки, освіти, літератури, серед яких А. Кримський, П. Житецький, М. Драй-Хмара, П. Филипович та багато інших митців і науковців.

Сучасний стан установи /об'єкту:

Колекція музею налічує понад 85 тисяч експонатів. Серед реліквій - стародруки ХVІІ-ХVШ століть, прижиттєві видання творів І. Котляревського, Т. Шевченка, П. Куліша, М. Костомарова, І. Франка, М. Драгоманова, рукописи Лесі Українки, М. Старицького, П. Тичини, М. Рильського, В. Симоненка, особисті речі П. Мирного, І. Нечуя-Левицького, Марка Вовчка, Г. Косинки, О. Гончара, І. Багряного, У. Самчука та сучасних письменників, часописи й альманахи ХІХ - початку ХХ століття, твори відомих художників, документальні матеріали.

Гордістю колекції музею є зразки старовинних видань 17-18 століть, фотографії, твори образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, унікальні стародруки, зокрема перша друкована книга слов'янськими літерами «Апостол» Івана Федорова. У музеї постійно проводяться літературні зустрічі, фестивалі культури, вручення літературних премій, презентації книжкових і періодичних видань, вечори за участю письменників, вчених, художників, майстрів мистецтв. У виставкових залах музею експонуються літературні та мистецькі твори, які представляють не лише вітчизняну культуру, а й кращі світові надбання. Заходи проводяться у співпраці з провідними науковими установами, видавництвами, культурними центрами та громадськими організаціями.

Музей має філію - Київський літературно-меморіальний музей-квартиру Миколи Бажана. Одним із найгарніших та найголовніших місць музею є бібліотека Колегії Павла Ґалаґана, яка збереглася майже в первісному вигляді. Розміщена там експозиція розповідає історію колегії. У 1885-1886 роках у цій бібліотеці працював сам Іван Франко. Також у музеї є експозиція присвячена церкві Святого Павла, яка діяла там раніше. Заходи проводяться у співпраці з провідними науковими установами, видавництвами, культурними центрами та громадськими організаціями. Найкраще збереглося чудове приміщення великої фундаментальної бібліотеки, яка свого часу служила водночас і колегіальною залою. Нині тут -- меморіальний розділ музею. В цій залі екскурсоводи розповідають і про саму колегію, і про тих особистостей, з чиїми іменами пов'язана її діяльність. Тут усе збереглося так, як було за часів колегіантів: старі дерев'яні шафи, стелажі для книг, сходи на другий поверх, балкони, вікна, підлога... Тут усе буквально дихає спогадами, тому ми й вирішили саме в цій залі розташувати експозицію, присвячену родині Ґалаґанів.

Роль установи/об'єкту у розвитку внутрішнього та/або міжнародного туризму. …

У межах реалізації національної культурної політики кожна держава намагається вживати заходів зі збереження та популяризації національної культурної спадщини як всередині країни, так і на світовій арені. Указана робота є елементом патріотичного виховання громадян, просування оригінальних ідей і технологій, національної самоідентичності, а також потужним засобом захисту та просування національних інтересів. Водночас в Україні, на жаль, не використовуються апробовані світовим досвідом інструменти, за допомогою яких можливе здійснення заходів з популяризації національної культурної спадщини.

Музеї культурної спадщини стимулюють до подорожей по всій Україні. Уявлення про країну, її національні особливості формують культурні ресурси. Національний музей літератури України приваблює туристів своїм своєрідним духовним осередком. Цей заклад справедливо посідає одне з чільних місць серед особливо значимих музеїв столиці, так як це постійно діюча експозиція, яка дає уявлення про історію української літератури від найдавніших часів до наших днів. Таким чином, культурна спадщина розвиває туризм в Україні.

Висновок: Отже, музей збирає, зберігає, вивчає і пропагує в Україні і за її межами пам'ятки матеріальної і духовної культури, що пов'язані з історією розвитку усної та писемної творчості українського народу. І тим самим підкреслює його вагому роль у духовному житті суспільства та в збереженні національної літературної спадщини. Розвиток культурної спадщини, потребує інноваційних методів, для цього потрібно вивчити закордонні практичні ідеї, і інвестувати в нові проекти, щодо тематичних заходів в музеях.

2.Літературно-меморіальний музей М. Булгакова

Профіль музею:

Літературно-меморіальний дім - музей М.Булгакова в Києві.

Історія заснування установи:

Було засновано і відкрито для відвідувачів 1989 року як філію Музею історії Києва. Під музей було передано будинок № 13 на Андріївському узвозі, де раніше - 1982 року, було встановлено меморіальну дошку Булгакову (скульптор Л. Кущ, архітектор Б. Кравчук). Саме тут з 1906 по 1919 роки жила сім'я професора Києво-Могилянської Академії Афанасія Булгакова (батько Михайла Булгакова). У цій будівлі пройшло юнацьке і студентське життя Булгакова. Сюди він також повернувся з фронту Першої світової війни. У цьому будинку працював лікарем і приймав пацієнтів. Тут же читав свої перші оповідання. Саме цей дім став центром сюжету першого роману Булгакова «Біла гвардія» та п'єси «Дні Турбіних».

Сучасний стан установи/об'єкту:

Основою колекції музею стали 47 предметів Михайла Булгакова, зібрані за довгі роки київським інженером (а згодом - першим директором музею А. Кончаковським) та декілька сотень книг, журналів, програм, театральних білетів і листів сестри Булгакова. Нині колекція музею налічує до 4000 меморіальних предметів. Деякі експонати були привезені з-за кордону. У 2015 році, після 20-річного спілкування, вдалося отримати особисту колекцію сестри письменника Надії Земської (до 1 тисячі предметів). Сьогодні у колекції не лише цінні фото київського періоду, а й 17 листів Булгакова, його особисті речі.

Основна експозиція музею відкрилася 1993 року. Колектив музею доклав багато зусиль для створення його оригінальної концепції. За основу було взято ідею, яку, немов би «підказав» сам Булгаков. Адже в романі «Біла гвардія» він «оселив» його героїв - Турбіних у цьому домі. Тут вони «живуть» і нині. У семи кімнатах одночасно мешкають усі герої письменника з предметами їхнього побуту. Основою музейних свят є також відновлення сімейних традицій Булгакових. З 1995 року щорічно проводиться Дитяче Різдво, з 2000 року - святкування Пасхи з реконструкцією пасхального столу за збереженою фотографією. З 2004 року раз на рік експонується посмертна маска Булгакова у день його смерті. У 2004 році також стартував проект «Чаювання на булгаковській веранді». З 2006 року 13 числа кожного місяця проводяться музичні вечори, які так любила сім'я Булгакових. Варто зауважити, що кількість відвідувачів обмежено. Також перед відвідуванням музею треба пересвідчитись, чи не зачинено експозицію через санітарні години та дні та чи не заброньовані групові екскурсії.

Роль установи/об'єкту у розвитку внутрішнього та/або міжнародного туризму. …

Літературно-меморіальний музей М.Булгакова викликає постійну зацікавленість культурної громадськості, є місцем проведення масових культурно-мистецьких та наукових заходів. Розширення сфери діяльності шляхом розробки нових додаткових послуг (розважальних, інформаційних освітніх тощо); дає змогу введення нових методів. Вже виникають більш нові технології які можна пропонувати і за кордоном. Такі як: онлайн, інтерактивні музеї з бібліотеками, кінотеатрами, різноманітними колекціями, у яких відвідувачі є не лише спостерігачами, але й активними дослідниками, а також екомузеї, присвячені людині та її природному та культурному оточенню, але нажаль в Україні цього поки що немає.

Висновок: Отже, літературно-меморіальний музей М. Булгакова є обов'язковою і однією з найулюбленіших локацій Києва для туристів. Приваблює своєю незвичайністю, інтер'єр зі смаком, тому така дивовижна атмосфера. На мою думку це один із найкращих музеїв адже оновлюється, а також ти можеш себе спробувати в ролі дослідника.

3. «Шоколадний будинок»

Профіль музею: музей культурний спадщина туризм

«Шоколадний будинок»- пам'ятка історії та архітектури в Києві, що знаходиться на Шовковичній вулиці, 17/2 (поряд із відомим будинком Ікскюль-Гільденбанда, що має № 19)

Історія заснування установи:

Будинок збудовано в 1901 році за проектом головного архітектора Києва, академіка архітектури Володимира Ніколаєва на замовлення відомого промисловця, фінансиста та мецената, купця першої гільдії Семена Могильовцева, який жив у ньому до своєї смерті 10 серпня 1917 року, заповівши майно численним племінникам. Будинок Могилевцева через свій зовнішній вигляд в народі прозвали «Шоколадним будиночком», бо він схожий на плитку шоколаду. На першому поверсі розташовувалися робочі контори, а другий поверх використовувався для урочистих прийомів та заходів. Сам Семен Могилевцев не жив у будинку.

Сучасний стан установи /об'єкту:

Кожна кімната тут виконана в своєму стилі. На одному поверсі, за принципом художнього дивертисменту, сусідять французький, візантійський і східний стилі, модерн і ренесанс. Поки пускають лише в деякі відреставровані зали, зокрема у «Білий», «новоруський» і «зал модерну», де виставлені малюнки дітей 1980-х років.

По закінченню реставраційних робіт у «Шоколадному будиночку» влаштують картинну галерею, школа дитячого естетичного виховання та музей приватних колекцій. У цьому ж приміщенні планують зробити музей однієї картини, куди будуть привозити знаменитий твір мистецтва і влаштовувати тематичні диспути, демонструвати фільми. Фасади садиби, що виходять на вулиці Шовковичну та Пилипа Орлика, виконано в стилі італійського ренесансу -- флорентійських палаццо.

Роль установи/об'єкту у розвитку внутрішнього та/або міжнародного туризму. …

«Шоколадний будинок» приваблює туристів своїм найкращим інтер'єром, дивовижними орнаментами і фасадом. Таким чином в музей приходять по декілька раз, маршрут по музею, це як подорож у щось нове. Це місце де ведуться дискусії і нові думки, щодо ведення нових проектів. Музей, що працює в сфері туризму, це музей, який змінив своє ставлення до людей, музей, готовий пристосовуватися до побажань інших аж до зміни графіка роботи, музей, де тепло взимку і прохолодно влітку. Провідна роль таких музеїв відновлення потоків, розвиток музею і туризми, співпраця із турфірмами.

ВИСНОВКИ

Отже, Музеї на ринку послуг дозвілля повинні розглядатися як основний осередок культури, відправна точка для вивчення туристом країни або регіону. Промоція музеїв - важливе стратегічне завдання будь-якого плану розвитку туризму.

Співпраця між музеями та індустрією туризму життєво необхідна обом сторонам. Працівники культурних установ часто погано розуміють значення туризму і не дуже симпатизують своїм відвідувачам - туристам, не кажучи про туроператорів. Ця стабільність робить інвестування в продукти культурного туризму обґрунтованим.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Національний музей літератури України-[Електроний ресурс]-Режим доступу: http://museumlit.org.ua/?page_id=1039

2. Національний музей літератури України-[Електроний ресурс]-Режим доступу: http://www.barabooka.com.ua/natsional-nij-muzej-literaturi-ukrayini/

3. Національний музей літератури України-[Електроний ресурс]-Режим доступу: https://uk.m.wikipedia.org

4. Музей М.Булгакова-[Електроний ресурс]-Режим доступу: http://www.kyivhistorymuseum.org/uk/filiyi-muzeyu/muzey-m-bulgakova

5. Музей М.Булгакова-[Електрогий ресурс]-Режим доступу: https://kyivcity.gov.ua/kultura_sport__dozvillia/muzei/literaturno-memorialnyi_muzei_bulhakova/

6. Музей М.Булгакова -[Електроний ресурс]-Режим доступу: http://www.primetour.ua/uk/excursions/museum/Kievskiy-memorialnyiy-dom-muzey-M-Bulgakova.html

7. «Шиколадний будинок»-[Електроний ресур]-Режим доступу: https://zeft.in.ua/mistetskij-tsentr-shokoladnij-budinok-kiyiv/

8. «Шоколадний будинок»-[Електроний ресур]-Режим доступу: http://www.primetour.ua/uk/excursions/museum/SHOKOLADNYIY-DOMIK--filial-Kievskogo-muzeya-russkogo-iskusstva---.html

9. «Шоколадний будинок»-[Електроний ресур]-Режим доступу: https://www.wikiwand.com/uk/%D0%A8%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%87%D0%BE%D0%BA

Размещено на Allbest.ru