Питомі споживчі витрати домогосподарств та їх вплив на формування міжнародних туристичних потоків через видатки на зарубіжний туризм

Размещено на http://www.allbest.ru/

Питомі споживчі витрати домогосподарств та їх вплив на формування міжнародних туристичних потоків через видатки на зарубіжний туризм

Олександр Король

Анотації

На статистичній базі та за стандартами Всесвітнього банку й Всесвітньої туристичної організації розглянуто питомі споживчі витрати домогосподарств і видатки на зарубіжний туризм у контексті формування виїзних міжнародних туристичних потоків. Установлено тісний зв'язок між споживчими витратами домогосподарств і зарубіжними туристичними видатками. Цей зв'язок може бути описаний степеневою функцією, у якої показник степеня трохи більший за одиницю, а це означає, що зі збільшенням споживчих витрат видатки на зарубіжний туризм зростатимуть швидшими темпами. Ця тенденція пояснюється законом Енгеля. При цьому зафіксовано помітне зростання амплітуди відхилення питомих туристичних видатків від лінії регресії за збільшення питомих споживчих витрат домогосподарств. Проведено кластерний аналіз для 130 держав одночасно за питомими споживчими витратами домогосподарств і видатками на зарубіжний туризм. При цьому всі кластери ранжовано за їхніми середніми геометричними споживчими витратами. У результаті зафіксовано тенденцію до скорочення частки пересічних для кластера видатків на зарубіжний туризм у споживчих витратах домогосподарств разом зі зменшенням останніх. А помітні відхилення від цієї тенденції спричинені географічними відмінностями між країнами, які можна побачити в кластерному аналізі.

Ключові слова: міжнародний туризм, споживчі витрати домогосподарств, витрати на зарубіжний туризм, частка туристичних видатків у структурі споживчих витрат, закон Енгеля.

Король Александр. Удельные потребительские расходы домохозяйств и их влияние на формирование международных туристических потоков посредством расходов на зарубежный туризм. На статистической базе и по стандартам Всемирного банка и Всемирной туристической организации рассмотрены удельные потребительские расходы домохозяйств и расходы на зарубежный туризм в контексте формирования выездных международных туристических потоков. Установлена тесная связь между потребительскими расходами домохозяйств и зарубежными туристическими расходами. Эта связь может быть описана степенной функцией, у которой показатель степени чуть больше единицы, а это означает, что с увеличением потребительских расходов расходы на зарубежный туризм будут возрастать более быстрыми темпами. Эта тенденция объясняется законом Энгеля. При этом зафиксирован заметный рост амплитуды отклонения удельных туристических расходов от линии регрессии с увеличением удельных потребительских расходов домохозяйств. Проведен кластерний анализ для 130 государств одновременно по удельным потребительским расходам домохозяйств и расходам на зарубежный туризм. При этом все кластеры ранжированы по среднегеометрическим потребительским расходам. В результате зафиксирована тенденция к сокращению доли средних для кластера расходов на зарубежный туризм в потребительских расходах домохозяйств вместе с уменьшением последних. А заметные отклонения от этой тенденции вызваны географическими отличиями между странами, которые можно увидеть в кластерном анализе.

Ключевые слова: международный туризм; потребительские расходы домохозяйств, расходы на зарубежный туризм, доля туристических расходов в структуре потребительских расходов, закон Энгеля.

Korol Oleksandr. Household Consumption Expenditures and their Impact on the Formation of International Tourist Flows Through Expenditures on Outbound Tourism. Based on the statistics and standards of the World Bank and the World Tourism Organization, household consumption expenditures and international tourism expenditures are considered in the context of the formation of outbound international tourist flows. A close relationship has been established between household consumption and international tourism expenditures. This relationship can be described by an exponent function with an exponent index of a little more than one, which means that with an increase in consumption expenditures, the tourism expenditures will increase more rapidly. This trend is explained by Engel's law. At the same time, a noticeable increase in the amplitude of the deviation of the specific tourist expenditure from the regression line was recorded with an increase in the specific consumption expenditures of households. The cluster analysis for 130 countries both on household consumption and international tourism expenditures (per capita) was carried out. At the same time, all clusters were ranked by average geometric consumption expenditures. As a result, there was a tendency to reduce the share of average for the cluster international tourism in household consumption expenditures, together with a decrease in the last one. And noticeable deviations from this trend are caused by geographical differences between countries, which can be seen in the cluster analysis.

Key words: international tourism, household consumption expenditures, international tourism expenditures, the share of tourist spending in the structure of consumer spending, Engel's law. домогосподарство туризм міжнародний

Постановка наукової проблеми та її значення. За оцінками експертів Всесвітньої туристської організації (UNWTO), міжнародний туризм був і залишається домінуючою та розквітаючою галуззю економіки в багатьох країнах. При цьому експерти UNWTO особливо підкреслюють, що це відбувається, незважаючи на політичну нестабільність і локальні військові конфлікти. Більше того, на початку XXI ст. міжнародний туризм вийшов на перше місце у світі за економічною ефективністю, значно випередивши лідерів світової торгівлі - автомобільну й нафтогазову сфери економіки. Зважаючи на великий вплив цієї галузі на світову економіку, надзвичайно актуальним є дослідження чинників розвитку міжнародного туризму, зокрема економічних.

Мета роботи - дослідження першої ланки в ланцюжку впливу економічного чинника на міжнародні туристичні вибуття, що пов'язує споживчі витрати домогосподарств і зарубіжні туристичні видатки. Відповідно до мети доцільно зіставити питомі величини цих показників як загалом для світу за певний проміжок часу, так і за окремими країнами.

Аналіз досліджень цієї проблеми. Серед робіт із міжнародного туризму можна виділити праці А.Ю. Александрової (2002 р.) [1], О.О. Любіцевої (2003 р.) [4]. У цих роботах охарактеризовано основні поняття міжнародного туризму, проаналізовано географію туристського попиту за регіонами світу, відображено останні тенденції та процеси глобалізації в цій галузі. Проте економічні чинники міжнародного туризму, як це тлумачиться нижче, у цих й інших подібних роботах не розглядаються, через що дослідження можна вважати актуальним.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження. Чинники генерації міжнародних туристичних потоків виявляють себе у формуванні виїзних (outbound) туристичних потоків. Одним із провідних із-поміж них, на нашу думку, є економічний чинник, який розглядається як ланцюжок стохастичних зв'язків між споживчими витратами домогосподарств, видатками на зарубіжний туризм і міжнародними туристичними вибуттями:

Під споживчими витратами домогосподарств, згідно зі стандартами Світового банку, розуміють ринкову вартість усіх товарів і послуг, уключаючи й такі товари тривалого користування, як автомобілі, пральні машини, домашні комп'ютери тощо, які були придбані домогосподарствами за певний період. Вони не охоплюють витрати на купівлю житла за винятком орендної плати за житло, що винаймається. До видатків споживання домашніх господарств ще входять державні платежі та збори за отримання дозволів і ліцензій, а також витрати некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства. Дані щодо споживчих витрат домогосподарств, зазвичай, подаються в доларах США у поточних цінах [7]. Розмір і структура споживчих витрат визначаються величиною доходів населення. Не існує двох домогосподарств, які б витрачали гроші однаково. Але, як свідчить статистика, люди, загалом, розподіляють свої видатки на продукти харчування, одяг та інші засоби існування в більш-менш однакових співвідношеннях. Незаможні родини, зазвичай, витрачають свої доходи переважно на предмети першої необхідності: на продукти харчування, житло й трохи менше - на одяг. Зі зростанням доходів люди починають їсти більше й краще, проте витрати на харчування мають свою межу. Тому з подальшим поліпшенням матеріального становища частка видатків на продовольчі товари зменшується, а на оплату житла - залишається більш-менш сталою. Натомість збільшуються видатки на одяг, автомобілі, розваги, відпочинок тощо. Цю закономірність названо законом Енгеля [5].

Видатки на туристичні поїздки, зокрема зарубіжні, посідають залишкове місце в переліку статей витрат споживача. На подорожі, як правило, витрачається решта доходів населення, що лишається після сплати комунальних послуг, купівлі продуктів харчування, одягу, взуття, культурно-побутових товарів тощо. У разі нестачі грошей на туристичний відпочинок люди часто від нього відмовляються. Натомість зі збільшенням доходів вони починають активно подорожувати, а частка витрат на це в бюджеті домогосподарств збільшується. Виходячи з цього, можна стверджувати, що між розміром споживчих витрат домогосподарств і видатками на зарубіжний туризм існує зв'язок.

До видатків на зарубіжний туризм належать ті споживчі витрати, які простежуємо під час підготовки та впродовж туристичної поїздки, а також перебування в місці призначення. Згідно з рекомендаціями UNWTO, обліку підлягають тільки витрати одноденних відвідувачів і туристів, які є економічно значущими. Їх може здійснювати як сам відвідувач, так і будь-хто від його імені. Витрати відвідувача визначаються вартістю товарів і послуг, що придбані для особистого споживання: від послуг перевезення, розміщення й харчування до невеликих предметів довготривалого використання, товарів поточного туристського споживання й сувенірів. Усі вони купуються для задоволення власних потреб, за винятком подарунків. Однак і в цьому випадку, незважаючи на те, що вони призначаються для іншої особи, яка не подорожує, витрати на подарунки належать до туристських. Задля уніфікації туристських витрат UNWTO рекомендує об'єднувати їх у такі групи [8]: комплексні тури - набори послуг, що реалізуються за єдиною ціною без поділу на складові елементи, розміщення, харчування, транспорт, рекреаційні, культурні та спортивні товари й послуги, уключно з оплатою за вхід у заклади культури та відпочинку, витрати під час поїздки на купівлю, ремонт й експлуатацію спортивного інвентарю, оплату за навчання окремих видів спорту, витрати на екскурсії та послуги гідів; покупки в магазинах; інші статті - страхові платежі, комісійні збори, вартість друку фотокарток тощо.

Насамперед потрібно дослідити середньосвітові питомі (Per capita) споживчі витрати домогосподарств і видатки на зарубіжний туризм, що зроблено для 1996-2009 рр. Цей період обґрунтовується тим, що впродовж цих років у світі спостерігалася більш-менш визначена політична та економічна ситуація, яка встановилася після розпаду СРСР і проіснувала до початку світової фінансової кризи. У подальшому світ увійшов у часи "турбулентності", тому останні роки не можуть розглядатися як продовження попереднього періоду та потребують окремої уваги. Оскільки Світовий банк і Всесвітня туристична організація оцінюють споживчі витрати домогосподарств та видатки на зарубіжний туризм у поточних цінах, виникла необхідність урахувати вплив інфляції, аби побачити реальну динаміку цих показників. Для цього використовувався індекс цін US$ (СРІ - Consumer Price Index), а базовим був 1996 р. Середньосвітові питомі (Per capita) споживчі витрати домогосподарств у цінах 1996 р. впродовж 1996- 2009 рр. зросли на 17 % - із 3165 US$ у 1996 р. до 3709 US$ у 2009 р. Якщо порівнювати з аналогічними валовими показниками, то цей приріст виявився удвічі меншим. Це пояснюється тим, що за цей час на 17,7 % зросла чисельність населення світу, на яку ділилися валові показники для розрахунку питомих. Упродовж періоду, що досліджується, щорічні прирости споживчих витрат домогосподарств Per capita у цінах 1996 р. показували різну спрямованість: від спадів у 1997, 1998, 2000, 2001 та 2009 рр., коли зафіксовано найбільший від'ємний приріст (-4 %); до зростання, яке найпомітнішим (близько +7 %) було у 2003, 2004 і 2007 рр. (табл. 1).

Таблиця 1

Середньосвітові питомі споживчі витрати домогосподарств і видатки на зарубіжний туризм за 1996-2009 рр.*

* Складено за: [7, 8].

За 1996-2009 рр. приріст середньосвітових питомих (Per capita) видатків на зарубіжний туризм у цінах 1996 р. становив 20 % - із 83 US$ у 1996 р. до 100 uS$ у 2009 р. Від'ємні прирости зафіксовано в 1997 і 1998 рр., коли в країнах Південної та Східної Азії вибухнула фінансова криза, яка стала найсерйознішим потрясінням світової економіки в 1990-х. У 2000 р. на тлі скорочення питомих споживчих витрат домогосподарств на 1,5 % зафіксовано нульовий приріст туристичних видатків на одну особу, тобто падіння не відбулося через підвищений туристичний попит на міленіум. У 2001 р. синхронно зі споживчими витратами, однак із більшими темпами, скоротилися й видатки на зарубіжний туризм, сягнувши мінімального значення - 75 US$ Per capita. Це сталося через вересневі теракти у США. Уже наступного року позитивний приріст відновився, а у 2004 р. зростання було найбільшим (+12,4 %). У 2008 р. середньосвітові питомі видатки на зарубіжний туризм у цінах 1996 р. були рекордними й складали 112 US$ Per capita. Наступного року світова економічна криза істотно вплинула на скорочення видатків на зарубіжний туризм: у 2009 р. зафіксовано рекордне падіння цього показника (-10,7 %), порівняно зі скороченням на 4 % споживчих витрат (табл. 1;рис. 1).

На узгодженість між ознаками, що досліджуються, указують майже синхронна динаміка та прирости, які мали однакові знаки за всі роки, окрім міленіуму. При цьому модуль приросту питомих видатків на зарубіжний туризм часто перевищував аналогічний показник споживчих витрат. Тобто попит на зарубіжні туристичні поїздки у вартісних показниках є еластичним, адже змінювався швидшими темпами за споживчі витрати. Ураховуючи це, бачимо, що зі збільшенням розміру питомих споживчих витрат, частка видатків на зарубіжний туризм зростатиме, що цілком уписується в статистичну закономірність Енгеля.

Подальше дослідження вже здійснювалося за окремими країнами світу, зокрема проведено кластерний аналіз для 130 держав (за методом k-середніх) одночасно за питомими (Per capita) споживчими витратами домогосподарств і видатками на зарубіжний туризм станом на 2008 р. [7, 8]. Усі кластери ранжовано за їхніми середніми геометричними споживчими витратами (табл. 2).

Розподіл країн за кластерами відповідно до питомих вартісних показників, 2008 р.

Таблиця 2