Феномен "фітнес-культура" як компонент молодіжної субкультури сучасної студентської молоді

Виклад основного матеріалу

Сучасний стиль життя кожної людини не можливо уявити без такого явища як фітнес (від англ. to be fit - «бути у формі»), що є сучасною організаційною формою кондиційного тренування і розглядається як світова метафора абсолютного здоров'я та соціального успіху особистості[4].

Загальновідомим є той факт, що фітнес має фізкультурно-оздоровчу дефініцію, що характеризує різні види рухової активності реабілітаційно-профілактичного, кондиційного та спортивно-зорієнтованого характеру. Він є сучасним стимулом до здорового способу життя та мислення кожної людини, і може розглядатися у соціокультурному аспекті, оскільки охоплює різноманітні сторони життєдіяльності сучасної студентської молоді.

Останнім часом фітнес став культурологічною еманацією (від лат. emanatio - «розповсюдження») західного стилю життя та стратегією успішності серед української молоді [5]. Сучасний етап розвитку фітнес-індустрії пов'язано із диверсифікацією запропонованих послуг. Визначені тенденції з розвитку фітнесу отримають сьогодні характер соціального імперативу, відповідно до якого права особистості студента в організації фізкультурної діяльності є пріоритетними. Імперативним фактором формування феномену фітнес-культури є багатомірність нормативно-ціннісної системи пріоритетів молодіжного соціуму на основі змісту різноманітних технологій оздоровчого фітнесу, який є головним чинником здорового способу життя сучасної студентської молоді.

Актуальною залишається проблема збереження індивідуального здоров'я сучасної молоді, що перебуває у центрі уваги вищої школи, і є важливою умовою у формування загальної культури здоров'я української нації в цілому. За визначенням В.Скуміна, культура здоров'я є фундаментальною наукою про здоров'я людини, інтегральна галузь знання, що розробляє і вирішує теоретичні й практичні завдання гармонійного розвитку духовних, психічних і фізичних сил людини, її оптимальної біосоціальної адаптації і місця існування [2].

Культура здоров'я особистості сучасної молоді займає важливе місце в структурі загальної культури, а її сутність виражається в системі сформованих молоддю цінностей, знань, умінь і навичок з формування, збереження й зміцнення власного здоров'я. На думку Е.Вайнера, культура здоров'я є частиною загальнолюдської культури, яка передбачає знання людиною своїх генетичних, фізіологічних і психологічних можливостей, методів і засобів контролю, збереження і розвиток свого здоров'я, а також вміння передавати здоров'язбережувальні знання іншим [3].

Треба зазначити, що термін «культура» (від лат. сиІЇига -- «оброблення», «виховання», «розвиток», «освіта») відображає історично визначений рівень розвитку суспільства, творчих сил та здібностей людини, виражений у темах і формах організації життя й діяльності людей, а також у створюваних ними матеріальних і духовних цінностях. Складна внутрішня понятійна структура категорії «культура» відбиває її «пограничник» характер [6]. Саме тому спостерігається підвищений науковий інтерес до вивчення явища культури, що виникає в різних галузях знань, особливого значення яке набуває в педагогіці та фізичному вихованні.

Поняття «культура» спочатку вживалося для позначення процесу обробки ґрунту. Цицероном було введено використання поняття в переносному значенні -- «оброблення людської душі та розуму»[6]. Поняття «культура» в цьому значенні охоплює все, що створене та перетворене людиною чи суспільством. В такому випадку культура протистоїть природі, є «другою природою», створеною людиною в процесі фізичної та розумової праці. молодіжний субкультура студент фітнес

У XVIII ст. термін «культура» вперше отримав широке поширення в розумінні освіченості й вихованості людини. Американський соціолог Д. Белл визначив культуру як систему естетичних поглядів, моральних оцінок та стилю життя, як спосіб підтримки власної неповторної індивідуальності [6]. В більш загальному сенсі поняття «культура» позначає сукупність матеріальних і духовних цінностей, які відображують активну творчу діяльність людей в ході історичного розвитку суспільства. Поняття «культури» З. Фрейд намагається розкрити через поняття «користь» [6].

Досліджуючи норми та цінності, які існують у суспільстві в контексті молодіжної субкультури, необхідно звернути увагу на поняття «субкультура». Звертаючись до тлумачного словника української мови, приставка «суб» розуміється як вторинність, другорядність порівняно з тим, що створюється основною культурою [7]. Складність поняття молодіжної субкультури підкреслюється тим, що її не слід розглядати як єдине й цілісне утворення, адже, з одного боку, вона формується на культурних та традиційних цінностях і постає передатною ланкою між поколіннями, а з іншого є інноваційним утворенням, в якому народжуються інші світоглядні орієнтири та цінності [8].

Фітнес-культуру можна віднести до новітньої фітнес-культури, сучасним прототипом якої є фізична культура, яка на сьогодні торкається різних аспектів життєдіяльності студентської молоді, а саме побуту, дозвілля, навколишніх матеріальних та духовних цінностей. В опануванні цінностей, здатних задовольнити потреби студентів в фітнес-культурі проявляється єдність фізичного, психічного та соціального розвитку студентів.

Особливого значення вона набуває серед студентської молоді. Відомо, що щодення академічні та самостійні заняття зумовлюють студентів вести малорухливий спосіб життя. З точки зору фізіології - це один із стрес-факторів, який негативно впливає на стан здоров'я сучасної молоді, який останнім часом значно погіршився [9]. Результатом негативного впливу фактору гіподинамії на фоні інтелектуальних перевантажень є протиріччя між досягненням студентів в опануванні своєї професії та втратами у стані здоров'я.

Основною метою фітнес-культури є створення умов, які забезпечують задоволення потреб студентів у рухової активності та формування на цій основі міцного здоров'я, фізичної дієздатності та високого адаптаційного потенціалу особистості [10].

До інших функцій фітнес-культури можна віднести:

- освітні функції, які пов'язані з вивченням фітнес-культури як освітнього предмету;

- професійні функції, які пов'язані з психофізичною підготовкою студентів до професійної діяльності;

- спортивні функції, які виявляються у досягненні високих результатів в реалізації психофізичних та морально-вольових якостей особистості;

- рекреативні та реабілітаційні функції, пов'язані з використанням засобів фітнес-культури для організації активного дозвілля, профілактики втоми та відновлення тимчасово втрачених функціональних можливостей організму.

Як сегменту фізичної культури, фітнес-культурі властиве виконання її основних функцій, а саме:

- ціннісно-зорієнтованих, характеризуючи різноманіття цінностей фітнес-культури;

- гедоністичної, пов'язаної з отриманням задоволення від занять фізичними вправами;

- інтегративної функції, здатної до об'єднання великою кількості студентів у групи;

- інформаційної функції, здатної опанувати знаннями про здоров'я людини, систему тренувань;

- соціальної функції, що сприяє підготовки особистість до виконання соціальних зобов'язань;

- морально-виховних функцій, які сприяють формуванню позитивного морально- етичного досвіду.

Виховна функція досвіду виявляється у цілісності фізичного розвитку, моральному, естетичному, інтелектуальному та трудовому вихованні. Заняття фітнесом висувають високі вимоги до проявлення психофізичних сил, які сприяють вихованню духовних якостей особистості студентів.

Соціально-економічна функція фітнес-культури виражається у тому, що інвестиції, спрямовані на її розвиток, окупаються в капіталізації здоров'я кожного студента, тривалості та якості його життя.

В соціальному житті, в системі освіти, виховання, в сфері оздоровчого відпочинку та організації праці, фітнес-культура виявляє своє виховне, освітнє, оздоровче та загальнокультурне значення.

Проблема покращення здоров'я, рівня адаптаційних та фізичних можливостей сучасної студентської молоді, здатність адекватно діяти у стресових та екстремальних ситуаціях є суттєвою перевагою фітнес-культури, при формуванні якої необхідно розглядати явище «фітнес-культури» в культурологічному аспекті як молодіжну субкультуру.

У системі вищої професійної освіти при реалізації стратегії гармонійного розвитку студентів пріоритет надається їх інтелектуальному розвитку за рахунок фізичного розвитку та здоров'я. Саме тому кількість студентів, що відносяться до спеціальної медичної групи по показникам захворюваності на сьогодні перевищує критичний 35% рівень. За 2016 рік більше ніж 50% студентів мають ослаблене здоров'я, а 80% страждають на гіподинамію [11].

Відомо, що без достатньої рухливої діяльності людина не може використати свій адаптаційний потенціал здоров'я, який закладено в ньому при народженні, і тому не може бути цілком здоровою. Відомо, що рухова активність як природній та потужній подразник, який здатен змінити стан організму людини, відіграє особливу роль у становленні важливих механізмів його життєдіяльності. Однак, не зважаючи на прогресуючу роль рухової активності, більш ніж 85% студентської молоді не займаються фізичною культурою систематично. Серед основних причин є недостатність вільного часу, віддаленість спортивних закладів від місця навчання й проживання та незадоволеність змістом академічних занять фізичною культурою, що негативно позначається на рівні фізичної підготовленості та стані соматичного здоров'я. У зв'язку з цим є актуальним пошук ефективних шляхів оздоровлення студентської молоді, підвищення рівня їх біологічного потенціалу здоров'я, адаптаційних можливостей, фізичного розвитку та фізичної підготовленості, заохочення до здорового способу життя, їх практичної реалізації у навчальному процесі.

Одним з найбільш ефективних шляхів вирішення цієї проблеми є інтеграції різних видів, засобів та методів фітнесу у фізичну культуру студентської молоді. З кожним роком фітнес все більше входить до молодіжного мейнстріму (від англ. mainstream - основна течія) - термін, що позначає переважний напрямок у певній області (науковій, культурній, медійній тощо) для певного періоду часу [5].

Фітнес-культура у сучасному вищому навчальному закладі є одним з компонентів процесу формування загальної та професійної культури особистості сучасного студента. Як навчальна дисципліна, вона є одним із засобів формування всебічної розвиненої особистості, фактором зміцнення здоров'я, оптимізації фізичного та психічного стану студентів у процесі професійної підготовки. Фітнес-культура сучасної студентської молоді зорієнтована на розвиток цілісної особистості, гармонізацію її духовних та фізичних зусиль, активізацію готовності реалізувати потенційні можливості в здоровому стилі життя та професійній діяльності. При цьому гуманізація педагогічного процесу висуває особистість студентів в якості головної цінності, в контексті якого гуманізація інтелектуальних, духовних та фізичних здібностей студентів розглядається в рамках виховного процесу як розвиток елементів культури. Гуманізація освітнього процесу підкреслює роль освіти особистості, її самоцінність.

Вагомим доказом значущості фітнес-культури для всебічного розвитку студента може бути осмислення її ціннісного потенціалу. Ціннісні орієнтації студентів слід розглядати як спосіб диференціації об'єктів фітнес-культури за їх значенням. Для втілення соціальної ролі фітнес-культури по відношенню до студентської молоді, заняття повинні відповідати її ціннісним орієнтаціям, мотивам та інтересам. Під цінностями фітнес-культури розуміють значущі явища, процеси та результати діяльності в цій сфері, орієнтація на які стимулює рухову активність студентської молоді.

Рівень фізичної підготовленості є одним з найважливіших параметрів ефективності фітнес-культури студентів. Потяг студентської молоді до досягнення привабливої та гармонійної будови тіла закладено в основу фітнес-програм. Як свідчать результати чисельних досліджень, для підтримки нормального стану здоров'я необхідно включення різноманітних фітнес-програм на додаток до повсякденної життєдіяльності. Особливою цінністю фітнес-культури є те, що вона поєднує в собі найбільш ефективні для оздоровлення студентів нові види оздоровчих фітнес-занять, що дозволяють широко впроваджувати їх в начальний процес ВНЗ.

Сучасна фітнес-культура представлена такими видами фітнесу, як аеробіка, степ- аеробіка, фітбол-аеробіка, фітнес-мікс, фітнес-інтенсив, зумба-фітнес, кросфіт, протокол Табата, TRX петлі тощо [12]. З кожним роком ці програми розвиваються, збагачуючи педагогічну теорію та практику. Взаємодія різних напрямків фітнесу з такими видами мистецтва, як музика та танок різних національних та культурних традицій, дозволяють формувати новий культурний тип - фітнес-культуру студентів.

Отже, фітнес-культура це затребуване серед студентського середовища соціально-культурне явище, яке формує соціальну реальність та особистість сучасних студентів. В умовах переходу системи вищої професійної освіти на більш високий європейський рівень освіти, фітнес-культура становить один із важливих компонентів навчальної діяльності та соціального життя студентів, маючи безпосередній вплив на соціокультурний розвиток особистості, на стиль життя сучасної студентської молоді.

Її рушійною силою є загальні потреби у вихованні тілесно та духовно здорової студентської молоді, у гармонійному розвитку особистості, у досягненні високого рівня здоров'я та адаптаційних можливостей організму студентів. Як відомо, задоволення соціально-біологічних потреб людини є базовою передумовою розвитку особистості.

Головне місце в них посідає потреби у творчості та самореалізації особистості, які втілюються саме завдяки фітнес-культурі.

Предметну основу фітнес-занять становить спеціально організована рухова активність, яка забезпечує опанування життєво важливих вмінь та навиків, розвиток фізичних здібностей, покращення здоров'я та працездатності студентів. Крім того, фітнес-культура сприяє розвитку фізичних якостей студентів, підвищенню резервів адаптації до фізичних та розумових навантажень, гармонізації інтелектуальних та духовних якостей. Тілесна гармонізація сприяє оздоровленню психіки, а здорова психіка знижує ризик захворювання студентів. Цей зв'язок дозволяє в рамках фітнес-культури говорити про цілісність формування культури тіла й психічної культури, підтримувати фізичне, ментальне та духовне здоров'я кожного студента.

Методично фітнес-культура спирається не тільки на досвід підготовки студентів до начальної та професійної діяльності, практику розвитку генетично закладених рухових здібностей, але й на досвід виховання моральних якостей. Рівень їх розвитку, а також сукупність здобутих знань, оздоровчих технологій, вмінь та навичок складають особистісні цінності фітнес-культури та визначають її як важливий компонент фізичної культури, який забезпечує раціональне використання людиною рухової діяльності з метою оптимізації стану та розвитку, фізичної підготовки до суспільного життя. Результатом занять сучасним фітнесом є досягнення високого рівня екзистенціальних зусиль та фізичної підготовленості студентів, а також формування в них рухової компетентності, гармонізації морального, естетичного та інтелектуального розвитку сучасної особистості.