Особливості туристично-рекреаційної атрактивності Іваничівського району Волинської області
Дослідження туристичної атрактивності Іваничівського району Волинської області. Оцінка природно-рекреаційного потенціалу регіону, його історичної та культурної спадщини. Аналіз сучасного розвитку складових підсистем туристичної інфраструктури території.
Рубрика | Спорт и туризм |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 07.12.2020 |
Размер файла | 27,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
3
Особливості туристично-рекреаційної атрактивності Іваничівського району Волинської області
Лариса Чижевська,
Зоя Карпюк,
Роман Качаровський
Проведено дослідження туристично-рекреаційної атрактивності Іваничівського району Волинської області. Комплексно проаналізовано наявні на сьогодні природно-рекреаційний потенціал, історичну та культурну спадщину цієї території. Оцінено стан сучасного розвитку складників підсистем туристичної інфраструктури, а саме: закладів розміщення, побутового обслуговування населення, громадського харчування та дозвілля, транспортної інфраструктури, інформаційного забезпечення та зв'язку. За результатами наукових пошуків окреслено основні проблемні питання функціонування галузі туризму в районі, запропоновано певні заходи щодо їх модернізації та покращення туристичної привабливості Іваничівщини.
Ключові слова: Іваничівський район, Волинська область, туризм, туристична атрактивність, туристична інфраструктура, природно-рекреаційний потенціал, історична спадщина, культурна спадщина.
Чижевская Лариса, Карпюк Зоя, Качаровский Роман. Особенности туристическо-рекреационной атрактивности Иваничивского района Волынской области. Проведено исследование туристической атрактивности Иваничивского района Волынской области. Комплексно проанализированы имеющиеся на сегодня природно-рекреационный потенциал, а также историческое и культурное наследие этой территории. Оценено состояние современного развития составляющих подсистем туристической инфраструктуры, а именно: средств размещения, бытового обслуживания населения, общественного питания и досуга, транспортной инфраструктуры, информационного обеспечения и связи. По результатам научных поисков обозначены основные проблемные вопросы функционирования отрасли туризма в районе, предложены определенные меры по их модернизации и улучшению туристической привлекательности Иваничивщины.
Ключевые слова: Иваничивский район, Волынская область, туризм, туристическая атрактивность, туристическая инфраструктура, природно-рекреационный потенциал, историческое наследие, культурное наследие.
Chizhevskaya Larisa, Karpyuk Zoya, Kacharovsky Roman. Features of Tourist and Recreational Attraction of Ivanichivsky District of Volyn Region. The research of tourist attraction of Ivanichivsky district of Volyn region was conducted. The existing natural recreational potential, as well as the historical and cultural heritage of this territory are complexly analyzed. The state of modern development of the components of the tourist infrastructure subsystems is estimated, namely: accommodation facilities, consumer services, public catering and leisure, transport infrastructure, information provision and communications. As a result of scientific researches, the main problem issues of functioning of the tourism industry in the region are outlined, certain measures are proposed regarding their modernization and improvement of the tourist attractiveness of Ivanychivshchyna.
Key words: Ivanichyivsky district, Volyn region, tourism, tourist attraction, tourist infrastructure, natural recreational potential, historical heritage, cultural heritage.
рекреаційний потенціал культурна спадщина регіон
Постановка наукової проблеми та її значення
Україна поступово стає активним учасником загальносвітової тенденції функціонування галузі туризму завдяки своїм значним рекреаційним можливостям, що відповідає світовим тенденціям. Інтенсивний ритм життя населення, значні фізичні та психо-неврологічні навантаження у процесі створення національного продукту, погіршення стану довкілля, збільшення тривалості вільного часу сприяють зацікавленості у проведенні продуктивного відпочинку. Туризм як сфера послуг, завдяки наявним туристичним ресурсам, розвитку інфраструктури та інформаційних технологій здатний забезпечити сучасні потреби суспільства. В умовах подальшої інтенсифікації виробничих процесів і зростання екологічної напруги, туризм як соціально-економічне явище, буде й надалі стрімко розвиватися [5]. Міське населення, яке є більш активним, ніж сільське, особливо молодь, великого значення надає короткотривалому туризму, який передбачає перебування у подорожі до трьох діб. Короткочасний, але багаторазовий відпочинок наприкінці тижня успішно конкурує з тривалим, але одноразовим відпочинком. При п'ятиденному робочому тижні із загального річного бюджету майже половина часу, відведеного на відпочинок, припадає на вихідні дні, 15-20 % - на відпустки або канікули, решта - на щоденний відпочинок після робочого дня [8]. Істотною є зацікавленість новими й малоосвоєними районами, незважаючи на дещо обмежені можливості туристського сервісу. Робота з питань організації короткотривалого туризму поза містом актуальна та своєчасна. Важливого значення при цьому набуває чинник транспортної доступності.
Аналіз останніх досліджень з цієї проблематики. Сучасні українські вчені системно досліджують туристичну галузь та її складові як перспективну для економіки, соціально-економічної сфери та природоохоронної діяльності нашої держави. Зокрема, суспільно-географічне дослідження туристсько-рекреаційного комплексу Волинської області загалом здійснено у монографіях Я. Б. Олійника [9], Л. М. Черчик, О. В. Міщенко, І. В. Єрко [10]. Вивчення стану та перспектив туристсько-рекреаційного потенціалу окремих адміністративних територій Волинської області знаходимо у працях Ф. В. Зузука [4], Н. В. Чир [11-15] та О. В. Антипюк [4-8; 15]. Проте питання комплексної атрактивності Іваничівського району як туристичної дестинації до цього часу є мало дослідженим.
Мета та завдання дослідження. Метою дослідження є комплесний аналіз стану туристської атрактивності Іваничівського району як прикордонної території. Основними завданнями є проведення аналізу всіх складових елементів туристської атрактивності, визначення основних проблем та подальших перспектив розвитку туризму. Задля цього проведено комплексний аналіз даних статистичних щорічників, Головного управління статистики у Волинській області, картографічних та довідкових матеріалів обласної Служби автомобільних доріг, звітних підрозділів Волинської обласної державної адміністрації (ОДА), зокрема, управління екології та природних ресурсів, управління культури, питань релігії та національностей. Об'єкти туристської інфраструктури подані за матеріалами Департаменту економіки та європейської інтеграції Волинської ОДА. Під час дослідження використано порівняльно-географічний, статистичний, аналітичний методи, проведено узагальнення та систематизацію інформації.
Виклад основного матеріалу та обґрунтування отриманих результатів дослідження
Волинська область розміщена на північному заході України, на межі з Польщею (на заході) та Білоруссю (на півночі). Прикордонне положення є визначальним чинником розвитку території й зумовлює інтенсивну міжрегіональну та транскордонну співпрацю, зокрема, у функціонуванні галузі туризму. Іваничівщина має всі шанси скористатися вигодами транскордонної співпраці завдяки значному рівню атрактивності району та входженню з 29 вересня 1995 р. до складу єврорегіону «Буг», транскордонної організації трьох країн: Польщі, Білорусі та України.
Іваничівський район знаходиться у південно-західній частині Волинської області та утворений у 1940 р., як адміністративна одиниця відновлений у 1966 році (у 1957-1962 рр. - Нововолинський район із центром в однойменному місті). Територія району становить 645 тис. км2. Станом на 1 січня 2019 р. загальна кількість мешканців району становила 31,6 тис. осіб, сільське населення становить 25,15 тис. осіб, міське - 6,45 тис. осіб (відповідно, 79,5 % і 20,5 % від загальної кількості населення) [3]. У межах досліджуваної території є 59 населених пунктів, серед яких одне селище міського типу - Іваничі, яке є адміністративним центром району. У районі сформовано та функціонує чотири об'єднані територіальні громади, зокрема одна селищна та три сільські громади, а саме: селищна громада (центр - смт Іваничі), Литовезька сільська (с. Литовеж), Павлівська сільська (с. Павлівка) та Поромівська сільська (с. Поромів). Іваничівщина межує: на півночі з Володимир-Волинським, на сході з Локачинським, на південному сході з Горохівським районами Волинської області, на півдні із Сокальським районом Львівської області. Західна частина району прилягає до державного кордону з Польщею, що має протяжність 24 км, проте пунктів пропуску немає [2]. У районі збереглися значні історико-культурні ресурси, є достатньо лісових масивів та три природно- заповідні території, тут є мисливські угіддя, санаторно-курортні об'єкти. Наявність архітектурних та археологічних пам'яток, рекреаційних пунктів, екскурсійних маршрутів та місць для короткотривалого відпочинку відкривають перспективи для стрімкого розвитку пізнавального туризму.
Кліматичні умови є доволі сприятливими для здійснення рекреації й туризму впродовж усього року. Середньорічні температури: зимова (-4,0 °С) , літня (+18,0 °С), кількість опадів 600 мм. Слід зазначити, що період літньої рекреації є менш тривалим, ніж на решті території Волині, а також України [2; 7; 9].
Перспективними для рекреаційного використання є водні ресурси Іваничівщини. Вони представлені двома озерами (найбільш відоме Павлівське) загальною площею 28,68 га. Об'єм їх водної маси становить 2,32 млн м3, а заозереність території - 0,04 %. Привабливим в інвестиційному плані є довготривала оренда водних плес для організації короткотривалого відпочинку, вирощування риби, раків та рибальства. Територію району перетинають дві річки, найбільша - Західний Буг (протяжність по території району - 10 км).
Бальнеологічні ресурси представлені покладами сапропелевих грязей. У районі розвідано два родовища, загальні запаси яких оцінюються у 1,6 млн т або 1,1 % від загальнообласних запасів [10].
Серед земельних угідь району слід відзначити наявність площ природоохоронного та оздоровчого призначення (відповідно, 2866,9 та 7,08 га). Мисливські угіддя поширені на площі 44,9 тис. га [7; 10]. Лісовкриті території становлять 11,0 % земель району. Наявні лісові ресурси в більшості своїй представлені хвойними породами з істотними домішками дуба, що є найбільш цінними для оздоровлення населення. Основний потенціал існуючих флористичних ресурсів визначається присутністю цінних видів лікувальних трав та дикорослих ягід. Місцеві ліси багаті на чорницю, малину, ожину, лохину [2].
За матеріалами Управління екології та природних ресурсів, в Іваничівському районі знаходиться три природоохоронних об'єкти місцевого значення, загальною площею 2866,9 га, з них один ландшафтний «Заставненський» (156,8 га) та два загальнозоологічних заказники «Павлівський» (1528,0 га) та «Прибужжя» (1182,1 га) [7]. У складі заказника «Заставненський» переважають лісові насадження із сосни звичайної з домішкою вільхи чорної та берези повислої. Трав'яний покрив формують різні види осок, орляк звичайний, гравілат річковий. У заказнику мешкають багато видів тварин, серед яких види, занесені до Червоної книги України: видра річкова, горностай, журавель сірий. У загальнозоологічному заказнику «Павлівський» охороняються лісові насадження дуба черешчатого, ялини європейської та модрини європейської. У лісах водяться дикі кабани, куниці звичайні, куріпки сірі, види співочих птахів. На водних плесах ставків, що входять до складу заказника, гніздяться лебеді-шипуни, кулики, качки. У межах заказника «Прибужжя» охороняються соснові ліси, водно-болотяні, лучно-чагарникові, лучні угіддя у заплаві р. Західний Буг. Вони формують сприятливі умови для розмноження різних видів парнокопитних, хутрових звірів, борової та водно-болотяної дичини. Тут мешкають види, занесені до Червоної книги України та міжнародних природоохоронних переліків тварин, що перебувають під загрозою зникнення у світовому масштабі: видра річкова, журавель сірий (на прольотах), лелека чорний, підорлик малий, деркач [7].
Туристичну атрактивність Іваничівщини становлять, насамперед, пам'ятки матеріальної та духовної спадщини, що збереглися в процесі тривалого історичного розвитку. За інформацією Управління культури, питань релігії та національностей Волинської ОДА, історико-культурні туристські ресурси Іваничівщини представлені пам'ятками: історії і культури - 48, архітектури та містобудування - 25, археології - 7. Одним із найдавніших храмів є Миколаївська церква 1650 р. - пам'ятка архтектури державного значення, побудована в стилі ренесанс (с. Павлівка). У с. Старий Порицьк збереглася Свято-Успенська церква (1784 р.), що є зразком дерев'яного зодчества XVIII ст., збудована в хатньому стилі. У с. Милятин є церква Параскеви (1778 р.), що побудована як греко- католицька, оформлення фасаду характерне для доби пізнього бароко. У с. Низкиничі височіє бюст
Адама Киселя, що був воєводою Київським і Брацлавським, він тоді був власником усіх цих земель. У селі діє чоловічий Свято-Успенський монастир (заснований у 1643 р.), у спорудженні якого були задіяні італійські майстри [1]. У підземеллі цього храму зберігається саркофаг з останками забудовника. Загалом у районі переважає волинський тип дерев'яної архітектури періоду XVIII ст., наприклад Покровська церква в с. Поромів (1750 р.), церква Різдва Богородиці (1713 р.) в с. Мовники, Миколаївська церква (1773 р.) в с. Стара Лішня, Богородицька церква (1766 р.) в с. Бужковичі, Введенська церква (1791 р.) в с. Литовеж, Михайлівська церква (1930 р.) в с. Біличі. Зразком класицизму в архітектурі є Іоанно-Зачатієвська церква (1834 р.) в с. Тишковичі, а стиль бароко представлений Параскевською церквою (1871 р.) в с. Соснина [1].
Серед пам'яток археології слід відмітити - городища «Замок» ІХ-ХІІІ ст. та «Гірка» ХІ-ХІІІ ст. в с. Литовеж, городище ІХ-ХІІІ ст. в с. Лежниця та чотири багатошарових поселення навколо с. Милятин. Найбільш визначними пам'ятками монументального мистецтва є могила заступника командира військової округи «Турів» УПА О. Шума («Вовчака») в с. Жашковичі та меморіальний комплекс, могила Ю. М. Лелюкова в смт Іваничі.
Важливими у мережі об'єктів туризму є 8 музейних установ району (за даними відділу культури і туризму Іваничівської РДА): районний історичний музей, відкритий у 1975 р. (смт Іваничі), етнографічний музей «Берегиня» (при ЗОШ с. Павлівка), музей бойової слави «Пам'ять» (при ЗОШ № 2 смт Іваничі), три музеї історії села (при ЗОШ у селах Заболотці, Литовеж, Милятин), музей- кімната М. М. Корзонюка (при ЗОШ с. Бужанка), краєзнавчий музей с. Колона (при ЗОШ с. Колона). Візитівкою краю є народні промисли - лозоплетіння (с. Мишів), ткацтво (с. Литовеж), випилювання по дереву (с. Древині) та писанкарство (смт Іваничі) [1].
В системі туристської інфраструктури регіону Іваничівський район входить до складу Південного туристсько-інфраструктурного району, маючи сформовану та розгалужену мережу об'єктів. За інформацією Департаменту економіки та европейської інтеграції Волинської ОДА, засобами тимчасового розміщення є готель (смт Іваничі), готельно-ресторанний комплекс «Три бобри» (с. Литовеж), дитячий оздоровчий табір «Барвінок» (с. Павлівка), гостинна садиба «Петрівський маєток» (с. Петрове), санаторій-профілакторій «Шахтар» на 50 місць (розміщений у колишньому маєтку графа Тадеуша Чацького у с. Павлівка), де основним профілем є лікувальння хвороб опорно-рухового апарату, а допоміжним - органів дихання [6]. Санаторій пристосований для перебування осіб з інвалідністю на візках. Коефіцієнт забезпеченості вище описаними установами становить 0,77 од./км2 і є пересічним в області.
Ресторанне господарство розвивається на базі 32 закладів, серед яких: 4 ресторани - «Прибужжя», ресторанно-розважальний комплекс «Старий замок» (смт Іваничі), «Духм'яна піч» (с. Павлівка), ресторан при готельно-розважальному комплексі «Три бобри» (с. Литовеж) на 160 місць, одне кафе на 20 місць, три бари на 74 місця, 24 їдальні на 601 місце. Коефіцієнт забезпеченості цими закладами складає близько 4,96 од./км2 [9; 10].
Для проведення дозвілля та розваг у районі функціонують 16 будинків культури, 15 клубів, 26 бібліотек. Коефіцієнт забезпеченості ними доволі високий (10,23 од./км2). Кількість місць у клубах - 25, бібліотечний фонд налічує 458 книг на 100 осіб, що є посереднім показником у регіоні [10].
Коефіцієнт забезпеченості закладами торгівлі високий і становить 2,43 од./км2. Торговельна мережа включає 157 підприємств, серед яких супермаркети (смт Іваничі), маркети та мінімаркети (смт Іваничі, с. Литовеж, с. Радовичі, с. Павлівка, с. Милятин, с. Морозовичі), універмаг (смт Іваничі), торгові центри (смт Іваничі, с. Павлівка), ринки (смт Іваничі), магазини, кіоски тощо. Побутову сферу обслуговування формують 43 підприємства. Серед них комбінат побутового обслуговування населення (смт Іваничі), ательє з пошиття одягу (смт Іваничі, с. Низкиничі), перукарні (смт Іваничі, с. Павлівка), фотоательє (смт Іваничі, с. Литовеж), майстерні з ремонту взуття (смт Іваничі, с. Біличі, с. Переславичі), з ремонту мобільних телефонів (смт Іваничі) тощо. Коефіцієнт забезпеченості становить 6,67 од./км2. Серед туристських підприємств району одна туристична фірма (смт Іваничі), коефіцієнт забезпеченості - 0,04 од./км2. Спортивні об'єкти - стадіон «Колос», міні-футбольне поле (смт Іваничі), волейбольні, гандбольні та футбольні майданчики (смт Іваничі, с. Литовеж, с. Павлівка, с. Милятин). У системі банківського обслуговування району діє 6 відділень (смт Іваничі) та філій банків, 3 банкомати. Найбільш поширеними є фінансові установи ПАТ «Державний ощадний банк України», ПАТ КБ «Приватбанк», АТ «Райффайзен Банк Аваль» (смт Іваничі). Коефіцієнт забезпеченості цими закладами становить 1,323 од./км2, що є низьким показником. Послуги страхування надаються державним оператором НАСК «Оранта» (смт Іваничі) та низкою філій комерційних страхових фірм.
Мережа транспорту є доволі розгалуженою, представлена автомобільними та залізничними шляхами, функціонують автостанція та залізничний вокзал (смт Іваничі). На території району працюють дві автозаправні станції (смт Іваничі, с. Павлівка), три станції технічного обслуговування автомобілів (смт Іваничі, с. Будятичі) та шиномонтаж (смт Іваничі). Коефіцієнт транспортної доступності становить 0,52 км/км2. За матеріалами Служби автомобільних доріг у Волинській області, станом на 01 січня 2018 р. їх загальна протяжність у межах досліджуваного району сягає 284,2 км (зокрема з твердим покриттям 277,2 км або 97,5 %). Дороги державного значення - це регіональні (19,2 км) Р-15 (Ковель-Володимир-Волинський-Червоноград-Жовква) [2; 3] та територіальні (55,7 км) Т-03-02 (Піща-Шацьк-Любомль-Володимир-Волинський-Павлівка-Горохів-Берестечко- Козин (М-06)), а також Т-03-05 (Нововолинськ-Іваничі-Павлівка-Локачі), що повністю забезпечені твердим покриттям. Дороги місцевого значення - це обласні (126,5 км) та районні (82,8 км) автошляхи з твердим покриттям.
Телефонний та мобільний зв'язок забезпечується за допомогою сервісного центру ПАТ «Укртелеком» та операторами мобільного зв'язку компаній ПрАТ «МТС Україна» та ПрАТ «Київстар» (смт Іваничі), а поштовий - 23 відділеннями ПАТ «Укрпошта» й двома «Нової пошти» (смт Іваничі).
Висновки та перспективи подальших досліджень
Туризм - важливий соціальний інструмент, який за ефективного використання стимулює регіональне зростання. Специфіку туристської галузі визначають диференціація рекреаційних ресурсів і рівень соціально-економічного розвитку території. У межах Іваничівського району перспективним є впровадження таких видів туризму, як пізнавальний (екскурсійний), аматорський, зелений, туризм вихідного дня. Для надання послуг туристам, зокрема, іноземним, необхідною є наявність досконалої інфраструктури, важливу роль відіграє рівень атрактивності території. Інформація про потенціал району свідчить про наявність передумов для ефективного функціонування туристської галузі та вирішення комплексу соціально-економічних та геоекологічних проблем досліджуваної території.
Джерела та література
1.Атлас історії культури Волинської області / відп. ред. Ф. В. Зузук. - Луцьк : Ред.-вид. відд. «Вежа» Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2008. - 112 с.
2.Волинь туристична : путівник. - К. : ТОВ «Світ Успіху», 2008. - 364 с.
3.Головне управління статистики у Волинській області [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.lutsk.ukrstat.gov.ua
4.Зузук Федір. Оцінка сучасного стану та перспектив розвитку туристської інфраструктури Ківерцівського району Волинської області / Федір Зузук, Роман Качаровський, Олена Антипюк // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Ківерцівщина та Олика в історії України та Волині. Наук. зб. : матеріали краєзнавчих читань, 22 вересня 2017 року (м. Ківерці - смт Олика) / упоряд. Г. Бондаренко, С. Войчик, А. Силюк. - Вип. 62. - Луцьк, 2017. - С. 463-466.
5.Карпюк З. К. Туристська привабливість Локачинського району Волинської області / З. К. Карпюк, Р. Є. Качаровський, О. В. Антипюк // Матеріали І-ої Міжнар. наук.-практ. конф. «Тенденції розвитку туристичної індустрії в умовах глобалізації», 27-28 квітня 2017 р. - Ужгород : ПП «Інвазор», 2017. - С. 29-32.
6.Карпюк З. К. Перспективи лікувально-курортної рекреації на Волині / З. К Карпюк,
Р.Є. Качаровський, О. В. Антипюк // Матеріали ІІ Міжнародної наук.-практ. Інтернет-конф. «Суспільно-географічні чинники розвитку регіонів» (м. Луцьк, 19-20 квітня 2018 р.) / за ред. Ю. М. Барського, С. О. Пугача. - Луцьк : Волиньполіграф, 2018. - С. 140-145.
7.Карпюк З. К. Природно-заповідний фонд Волинської області : альбом-каталог / З. К. Карпюк, В. О. Фесюк, О. В. Антипюк. - Київ : ТОВ «ОК-ПОЛІГРАФ», 2018. - 136 с.
8.Карпюк З. К.. Перспективи розвитку агро- та екотуризму на Волинському Поліссі / З. К Карпюк, Р. Є. Качаровський, О. В. Антипюк // Матеріали Міжнар наук.-практ. інтер.-конф. з нагоди 10-ої річниці створення кафедри туризму та готельного господарства у СНУ імені Лесі Українки: «Індустрія туризму і сфера гостинності в Україні: сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку» (м. Луцьк, 27 вересня 2018 р.) / відпов. ред. Л. В. Ільїн. - Луцьк : ПП Іванюк В. П., 2018. - С. 58-62.
9.Олійник Я. Б. Суспільно-географічне дослідження туристичної інфраструктури Волинської області : монографія / Я. Б. Олійник, І. В. Єрко. - Луцьк : ПрАТ «Волин. обл. друкарня», 2014. - 164 с.
10.Черчик Л. М. Туристично-рекреаційний комплекс Волинської області: передумови розвитку : монографія. Ч. 1 / Л. М. Черчик, О. В. Міщенко, І. В. Єрко. - Луцьк : Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2014. - 128 с.
11.Чир Н. В.Туристична інфраструктура як складова туристично-рекреаційного потенціалу
Старовижівського району Волинської області / Н. В. Чир, Р. Є. Качаровський // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. «Теоретичні і прикладні напрямки розвитку туризму та рекреації» : зб. наук. пр. - Кіровоград, 2016. - С. 339-347.
12.Чир Н. В. Дослідження питання туристично-рекреаційного потенціалу Ратнівського району Волинської області / Н. В. Чир, Р. Є. Качаровський // Наук. вісн. Київ. нац. ун-ту ім. Т. Г. Шевченка : Географія. - 2017. - № 3(68)/4(69). - С. 113-117.
13.Чир Н. В. Оцінка сучасного стану та перспектив розвитку туристської інфраструктури Любомльського району Волинської області / Н. В. Чир, Р. Є. Качаровський, О. В. Антипюк // Природа Західного Полісся та прилеглих територій : зб. наук. пр. / за заг. ред. Ф. В. Зузука. - Луцьк : ПП Іванюк В. П., 2017. - № 14. - С. 88-92.
14.Чир Н. В. Туристична привабливість Любешівського району Волинської області / Н. В. Чир, Р. Є. Качаровський // Наук. вісн. ХДУ. Серія : Географічні науки. - 2017. - № 2. - С. 241-248.
References
1.Atlas istorii kultury Volynskoi oblasti / vidp. Red F.V. Zuzuk. - Lutsk : Red-vyd. vidd «Vezha» Volyn. nats. un-tu im. Lesi Ukrainky, 2008. - 112 s.
2.Volyn turystychna : putivnyk. - K.: TOV «Svit Uspikhu», 2008. - 364 s.
3.Holovne upravlinnia statystyky u Volynskii oblasti [Electronnyi resurs]. - Rezhym dostupu : http://www.lutsk.ukrstat.gov.ua
4.Zuzuk Fedir. Otsinka suchasnoho stanu ta perspektyv rozvytku turystskoi infrastruktury Kivertsivskoho raionu Volynskoi oblasti / Fedir Zuzuk, Roman Kacharovskyi, Olena Antypiuk // Mynule ta suchasne Volyni ta Polissia. Kivertsivshchyna ta Olyka v istorii Ukrainy ta Volyni. Nauk. zb. : materialy kraieznavchykh chytan, 22 veresnia 2017 roku (m. Kivertsi - smt Olyka) / uporiad. H. Bondarenko, S.Voitsuk, A. Suliuk. - Vyp. 62. - Lutsk, 2017. - S. 463-466.
5.Karpiuk Z. K. Turystska pryvablyvist Lokachynskoho raionu Volynskoi oblasti / Z. K. Karpiuk, R.Ye. Kacharovskyi, O. V. Antypiuk // Materialy I-oi Mizhnar. nauk.-prakt. konf. «Tendentsii rozvytku turystychnoi industrii v umovakh hlobalizatsii», 27-28 kvitnia 2017 r. - Uzhhorod : PP <dnvazor», 2017. - S.29-32.
6.Karpiuk Z. K. Perspektyvy likuvalno-kurortnoi rekreatsii na Volyni / Z. K. Karpiuk, R. Ye. Kacharovskyi, O. V. Antypiuk // Materialy Il-oi Mizhnar. nauk.-prakt. Internet-konf. «Suspilno-heohrafichni chynnyky rozvytku rehioniv» (m. Lutsk, 19-20 kvitnia 2018 r.) / za red. Yu. M. Barskoho, S. O. Puhacha. - Lutsk : Volynpolihraf, 2018. - S. 140-145.
7.Karpiuk Z. K. Pryrodno-zapovidnyi fond Volynskoi oblasti : albom-kataloh / Z. K. Karpiuk, V. O. Fesiuk, O. V. Antypiuk. - Kyiv : TOV «ОК-POLIHRAF», 2018. - 136 s.
8.Karpiuk Z. K. Perspektyvy rozvytku ahro- ta ekotyryzmu na Volynskomu Polissi / Z. K. Karpiuk, R. Ye. Kacharovskyi, O. V. Antypiuk // Materialy Mizhnar. nauk.-prakt. inter.-konf. z nahody 10-oi richnytsi stvorennia kafedry turyzmu ta hotelnoho hospodarstva u SNU imeni Lesi Ukrainky: «Industria turyzmu i sfera hostynnosti v Ukraini: suchasnyi stan, problemy ta perspektyvy rozvytku» (n. Lutsk, 27 veresnia 2018 r.) / vidp. red. L. V. Ilin. - Lutsk : PP Ivaniuk V. P., 2018. - S. 58-62.
9.Oliinik Ya. B. Suspilno-heohrafichne doslidzhennia turystychnoi infrastruktury Volynskoi oblasti : monografiia / Ya. B. Oliinik, I. V. Yerko. - Lutsk : PrAT «Volyn. obl. drukarnia», 2014. - 164 s.
10.Cherchyk L. M. Turystychno-rekreatsiinyi kompleks Volynskoi oblasti: peredumovy rozvytku : monografiia. Ch. 1 / L. M. Cherchyk, O. V. Mishchenko, I. V. Yerko. - Lutsk : Skhidnoievrop. nats. un-t im. Lesi Ukrainky, 2014. - 128 s.
11.Chyr N. V. Turystychna infrastruktura iak skladova turystychno-rekreatsiinoho potentsialu Starovyzhivskoho raionu Volynskoi oblasti / N. V. Chyr, R. Ye. Kacharovskyi // Materialy Mizhnar. nauk.- prakt. konf. «Teoretychni i prykladni napriamky rozvytku turyzmu ta rekreatsii» : zb. nauk. pr. - Kirovohrad, 2016. - S. 339-347.
12.Chyr N. V. Doslidzhennia pytannia turystychno-rekreatsiinoho potentsialu Ratnivskoho raionu Volynskoi oblasti / N. V. Chyr, R. Ye. Kacharovskyi // Nauk. visn. Kyiv. nats. un-tu im. T. Chevchenka : Heohrafiia. -2017.- № 3(68)/4(69). - S. 113-117.
13.Chyr N. V. Otsinka suchasnoho stanu ta perspektyv rozvytku turystskoi infrastruktuty Liubomdkoho raionu Volynskoi oblasti / N. V. Chyr, R. Ye. Kacharovskyi, O. V. Antypiuk // Pryroda Zakhidnoho Polissia ta prylehlykh terytorii : zb. nauk. pr. / za zah. red. F. V. Zuzuka. - Lutsk : PP Ivaniuk V. P., 2017. - № 14. - S. 88-92.
14.Chyr N. V. Turystychna pryvablyvist Liubeshivskoho raoinu Volynskoi oblasti / N. V. Chyr, R. Ye. Kacharovskyi // Nauk. vsn. KhDU/ Seriia : Heohrafichni nauky. - 2017. - № 2. - S. 241-248.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Підсистеми моніторингу рекреаційного середовища природних комплексів, історико-культурної спадщини, туристичних потоків, інфраструктури Тлумацького району. Орографічні особливості, гідроресурси, кліматичні умови, екологічні аспекти і лісові фонди регіону.
дипломная работа [4,2 M], добавлен 23.12.2013Динаміка розвитку туристичного ринку Волині. Розвиток туристичної галузі Волинської області за участю інших держав. Туристські проекти, що реалізуються в єврорегіоні "Буг" за участю структур ЄС. Транснаціональне співробітництво з Республікою Польща.
курсовая работа [283,2 K], добавлен 22.02.2008Передумови спеціалізації Закарпатської області в туризмі та рекреації. Основні проблеми розвитку галузі. Ліцензовані суб’єкти туристичної діяльності. Санаторно-курортний та готельний комплекс. Стан зайнятості у туристично-рекреаційній сфері регіону.
курсовая работа [528,5 K], добавлен 06.08.2013Розвиток туристичної галузі у Хмельницькій області. Державні органи управління туризмом у регіоні, їх функції. Мережа установ культури і мистецтва, їх фінансування; музеї, охорона історичної спадщини. Туристичне підприємництво, суб'єкти інфраструктури.
реферат [30,6 K], добавлен 25.10.2012Аналіз природно-географічних, природно-антропогенних та культурно-історичних ресурсів країни. Дослідження сучасного стану туристичної інфраструктури. Загальні туристично-країнознавчі ресурси Аргентини, напрямки її подальшого розвитку та потенціал.
курсовая работа [65,9 K], добавлен 15.09.2014Теоретико-методологічні основи дослідження туристичної інфраструктури. Транспортна система і перевезення. Засоби розміщення в туристичній сфері. Додаткові послуги. Санаторно-курортні та оздоровчі заклади Івано-Франківської області. Заклади відпочинку.
магистерская работа [481,3 K], добавлен 27.06.2012Трактування понять та методичні засади дослідження туристичних та рекреаційних ресурсів. Аналіз туристично-рекреаційних ресурсів і потенціалу міста Генічеськ. Оцінка атрактивності, привабливості та унікальності об’єктів показу та дозвілля міста.
дипломная работа [373,1 K], добавлен 03.10.2014Наукові підходи до вивчення туристично-рекреаційних ресурсів. Суспільно-географічна оцінка туристичних ресурсів Полтавської області. Видатні історико-культурні пам’ятки, природно-рекреаційні ресурси. Особливості розвитку рекреаційного комплексу.
курсовая работа [105,4 K], добавлен 29.12.2010Загальна характеристика Івано-Франківської області, природно-ресурсний потенціал. Історико-культурні ресурси Івано-Франківської області. Аналіз сучасного стану туристських маршрутів та перспективи розвитку туристичної галузі на Івано-Франківщині.
курсовая работа [61,0 K], добавлен 22.02.2008Рекреаційна діяльність як невід’ємна складова сучасного способу життя. Загальні відомості про досліджуваний об’єкт Ярмолинецького району. Формування курортно-рекреаційної системи парку. Проблеми та перспективи розвитку рекреаційного комплексу України.
контрольная работа [43,3 K], добавлен 15.09.2009