Главная Коллекция "Otherreferats" Спорт и туризм Моделювання стандартних вправ у навчально-тренувальному процесі футболістів

Моделювання стандартних вправ у навчально-тренувальному процесі футболістів

Застосування моделювання стандартних вправ у навчально-тренувальному процесі футболістів. Математичні методи дають змогу виявляти особливості, закономірності, тенденції навчально-тренувального процесу, перевіряти надійність суджень і припущень та ін.

Рубрика Спорт и туризм
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 25.11.2020
Размер файла 1,9 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Моделювання стандартних вправ у навчально-тренувальному процесі футболістів

Артем Федецький

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки (м. Луцьк)

Анотації:

Актуальність дослідження зумовлена потребою суспільства у формуванні фізично розвинутої молоді засобами спортивної діяльності й, зокрема, футболом. Мета дослідження - обґрунтувати застосування моделювання стандартних вправ у навчально-тренувальному процесі футболістів. Результати роботи. Математичні методи дають змогу виявляти особливості, закономірності, тенденції навчально-тренувального процесу, перевіряти надійність суджень і припущень. Межі застосування математичних методів настільки широкі, наскільки широке коло прогнозів та моделей у футболі. Висновки. Моделювання стандартних вправ у навчально-тренувальному процесі футболістів передбачає застосування низки інформативних показників, які всесторонньо характеризують футболістів. До розроблених моделей футболістів увійшли антропометричні показники, показники технічної та фізичної підготовленості, функціональні можливості. Розроблені моделі дають змогу вносити корективи в процес передбачення.

моделювання вправи навчальний тренувальний футболісти

Артем Федецкий. Моделирование стандартных упражнений в учебно-тренировочном процессе футболистов. Актуальность исследования обусловлена потребностью общества в формировании физически развитой молодежи средствами спортивной деятельности и, в частности, футболом. Цель исследования - обосновать применение моделирования стандартных упражнений в учебнотренировочном процессе футболистов. Результаты работы. Математические методы позволяют выявлять особенности, закономерности, тенденции учебно-тренировочного процесса, проверять надежность суждений и предположений. Границы применения математических методов настолько широки, насколько широкий круг прогнозов и моделей в футболе. Выводы. Моделирование стандартных упражнений в учебно-тренировочном процессе футболистов предусматривает применение ряда информативных показателей, всесторонне характеризующих футболистов. К разработанным моделям футболистов вошли антропометрические показатели, показатели технической и физической подготовленности, функциональные возможности. Предложенные модели позволяют вносить коррективы в процесс предсказания.

Artem Fedetsky. Simulation of Standard Exercises in the Training Process of Footballers. The topicality of the research is caused by a society's need in shaping physically developed young people by means of sports activities and particularly by football. The purpose of the research is to justify the application of modeling of standard exercises during the educational training process of football players. The results of the research. Mathematical methods make it possible to find out peculiar features, regularities and tendencies of the educational training process, and to verify the conclusiveness of judgments and assumptions. The frames of the application of the mathematical methods are as big as the circle of forecasts and models in football. Conclusions. Modeling of standard exercises during the educational training process of football players entails the application of a number of informative indexes which characterize football players from different sides. The worked out models include anthropometric indexes, indexes of technical and physical fitness, functional abilities. The worked out models enables coaches to introduce corrections in a forecasting process.

Вступ. Результати наукових досліджень у галузі формування здоров'я [2; 4; 8; 15], фізичної активності [13; 14; 18] та спортивного тренування [1; 7; 9; 10; 11] розкривають теоретичні, методичні й практичні основи підвищення фізичної підготовки, формування рухових умінь і навичок, удосконалення багаторічної підготовки та змагальної діяльності різних груп населення. Динамічні процеси розвитку юних футболістів - основа прогнозування й моделювання у футболі [3; 5; 12; 16; 17], адже в процесі тренувальних занять існує реальна небезпека перетренованості для функціонально ослаблених футболістів.

Унаслідок досліджень, проведених Д. В. Нікітіним і П. Г. Дегтяренко [6], були експериментально розроблені й узгоджені з наявними теоретично-методичними положеннями моделі спеціалізованих стандартних вправ, що дають змогу співвідносити величину навантаження, її вибіркову спрямованість із процесом удосконалення техніко-тактичної майстерності.

Мета дослідження - обґрунтувати застосування моделювання стандартних вправ у навчально- тренувальному процесі футболістів.

Матеріал і методи дослідження - аналіз та узагальнення літературних джерел, аналіз, синтез, методи математичної статистики. Для оцінювання величини й спрямованості навантаження науковці реєстрували частоту серцевих скорочень (ЧСС) за допомогою командної системи The Polar Team System 1, після чого за допомогою програмного забезпечення Polar Precision Performance SW4 визначали суму ЧСС; максимальну та середню ЧСС; суму енерговитрат; час виконання вправ у цільових пульсових зонах. Для контролю процесу вдосконалення техніко-тактичної майстерності визначали обсяг техніко-тактичних дій (ТТД).

Результати дослідження. Дискусія. На основі результатів дослідження розроблено три моделі спеціалізованих стандартних вправ, що дають змогу оптимізувати тренувальний процес юних футболістів.

Модель 1. Загальна витривалість з одночасним удосконаленням техніко-тактичних дій у простих умовах. Ігрові взаємодії в парах, трійках без ударів по воротах. Основа вправи - ведення м'яча різними способами (вправи за методом В. Коуервера, 1996) на відстань 5-15 м із передачами м'яча, зупинками м'яча, фінтами. Тривалість однієї серії - 4-5 хв. Швидкість переміщення - 50-70 %. Тривалість пауз відпочинку - 0,45-1,5 хв. За одну серію кожен футболіст виконує 9-14 повторень вправи; 45-84 ТТД; футболіст пробігає в прискореному темпі 150-200 м. Тривалість змодельованих тренувальних сеансів становить 44-52 хв (по 7-9 таких серій). За цей час виконується по 375-588 ТТД, пробігається в прискореному темпі 1125-1470 м.

Сумарна витрата енергії коливався від 391±55 до 416±32 ккал. Сума ЧСС - від 6971±568 до 7760±326 ударів. Максимальна ЧСС - 182±12 уд/хв. Середня ЧСС - 150±6 уд/хв. Динаміка коливань ЧСС у цій моделі - 37±17 уд/хв. Частка виконання вправи в зоні ЧСС 130-150 уд/хв - 20-31 %; у зоні ЧСС 150-160 уд/хв - 26-31 %; у зоні ЧСС 160-180 уд/хв - 26-32 %; понад 180 уд/хв - до 4 %.

Модель 2. Швидкісна витривалість з удосконаленням техніко-тактичних дій на підвищеній швидкості. Індивідуальні й групові дії в парах, трійках без ударів по воротах і з ними виконуються інтервально-серійним методом на відстані 15-30 м. Тривалість однієї серії - 1,5-2,15 хв, пауз відпочинку -1,5-3 хв. У серії трапляється 2-3 повторення. Одночасно у вправі беруть участь 812 футболістів. За одну серію кожен футболіст виконує 5-8 ТТД; пробігає в прискореному темпі 50120 м. Тривалість тренувальних сеансів становить 16-23 хв (6-8 серій). За цей час виконується по 4272 ТТД, пробігається в темпі 70-90 % від 480 до 720 м. Витрачається енергії від 130± 17 до 215±35 ккал. Сума ЧСС - від 2278±179 до 4165±363 ударів. Максимальна ЧСС - 194±10 уд/хв. Середня ЧСС коливалася від 143 ± 12 до 162±13 уд/хв. Діапазон динаміки ЧСС - від 58±14 до 73± 18 уд/хв. У зоні ЧСС 130-150 уд/хв виконували вправу до 20 %; у зоні ЧСС 150-160 уд/хв - 9-13 %; 160-180 - 26-28 %; понад 180 уд/хв - 20-32 %.

Модель 3. Швидкість виконання технічних прийомів максимальна. Індивідуальні дії та взаємодії в парах, що закінчуються ударами по воротах. В основі вправ - швидкісні переміщення й ведення м'яча на 15-50 м із 2-3 ТТД та ударами по воротах, які виконуються повторним методом. Швидкість переміщення максимальна. Тривалість одного повторення - 6-20 с. Тривалість пауз відпочинку - 0,451 хв. Одночасно у вправі повинні брати участь 12-14 футболістів. У тренувальних заняттях використовується по три такі серії, у кожній із яких - 10-12 повторень; тривалість пауз відпочинку між серіями - 8 хв, тривалість тренувального сеансу - 42-51 хв. За цей час виконується по 60-78 ТТД. Пробігається в максимальному темпі 500-800 м. Сумарна витрата енергії - 373±25 - 454±50 ккал. Сума ЧСС - 6300±172 - 7986±255 ударів. Максимальна ЧСС - 185±7 уд/хв. Середня ЧСС - 148±4 - 162±10 уд/хв. Динаміка коливань пульсу - 47±11 - 62±17 уд/хв. Частка виконання вправи в зоні пульсу 130-150 уд/хв - 17-31 %; у зоні пульсу 150-60 уд/хв - 18-30 %; у зоні пульсу 160-180 уд/хв - 24-48 %; понад 180 уд/хв - до 11 %.

Отже, проведені дослідження засвідчують потребу розробки та обґрунтування конкретних моделей спеціалізованих вправ, що враховують поєднання компонентів навантаження для спрямованого розвитку рухових якостей і процесу вдосконалення техніко-тактичної майстерності.

Вивчено вплив занять фітнесом на функціональні можливості футболістів. У дослідженнях брала участь група із 10 осіб. Середній вік обстежуваних - 18 років, середня довжина тіла - 180±5,97 см, середня маса тіла - 71,7±2,4 кг.

Дослідження реакції серцево-судної системи на тренувальне навантаження здійснювали за допомогою системи другого покоління Polar Team 2 Pro. Двічі на тиждень фітнес-інструктор проводив із групою заняття за розробленою програмою. Дослідження тривали з 19.01.2016 до 12.02.2016 р. Загалом проведено вісім занять. Завдання дослідження - перевірити ефективність розробленої програми щодо впливу на функціональні можливості серцево-судинної системи футболістів.

Тренування складалось із трьох частин. Підготовча включала вправи як на степі, так і без нього: інтенсивну ходьбу, бесік, підйоми на степ, бігові й стрибкові вправи на степі, вправи на розтягування. Основна частина мала характер силового тренування. Вона включала вправи на різні групи м'язів з акцентом на м'язи ніг: присіди, випади, підйоми ніг, віджимання, стрибкові вправи та кардіонавантаження. Кожну вправу виконували окремо (по вісім повторів) і завершували статичним утриманням на ті самі м'язи. У міру виконання вправи об'єднували в один комплекс і повторювали 46 разів. Завершальна частина тривала 5 хв. Для плавного переходу від активного руху до пасивного стретчингу виконували підйоми на степ, приставні кроки вправо-ліво, вправи стретчингу, статичні утримання в сідах, спокійне дихання в позі ембріона, розслаблення.

На рис. 1 зображено пульсограму тренувального навантаження футболістів під час заняття фітнесом за розробленою програмою. Підготовча частина тривала 7 хв. Вона розпочиналась із ходьби на місці, підйомів на степ і спусків із нього. Після 1 хв виконання цих вправ пульс поступово збільшувався. Із 2-ї хв виконували інтенсивну ходьбу на степі (усі вправи комплексу виходили одна з одної), бігові вправи на степі, стрибкові на степі. Найактивнішу частину розминки складали блоки з трьох вправ: інтенсивної ходьби, бігу й стрибків, що виконувалось із переходом на степ і зі степу. Таких блоків, які виконувалися почергово один за одним, було п'ять. Під час цього на пульсограмі спостерігали підвищення пульсу зі 140 до 150-165 уд/хв.

Рис. 1. Пульсограма футболістів під час тренувального заняття з фітнесу

Із 5 хв проводили активний стретчинг: почергові колові рухи зігнутими ногами, махи в сторони, глибокі присіди на правій (лівій) ногах. ЧСС знижується до 120 уд/хв. Закінчували підготовчу частину глибокими випадами, сідами, нахилами з пружними рухами у всіх цих положеннях, утриманнями в найнижчих точках. Пульс до кінця 7 хв перебував діапазоні 120-150 уд/хв. Із 7-ї до 40 хв виконували вправи основної частини. Розпочинали її зі стрибків у широкий присід, одна нога на степі. Спочатку вправу виконували вправо (ліва нога на степ) - вісім повторів, на 8-й - утримання стійки та пружні рухи. Потім те саме вліво й почергово. Це був перший блок. ЧСС збільшилась у середньому до 160 уд/хв.

Другий блок - стрибок у широкий присід із наступним підйомом на степ, інша нога - у сторону (кут не менше 90 градусів, підйом ноги силовий, а не мах), повернення в присід і в. п. Виконували по вісім повторів (на восьмий раз утримували стійку й піднімали махову ногу в сторону вісім разів, далі утримували стійку на вісім рахунків і в. п.). Вправу повторювали вліво. Ця вправа сприяла збільшенню ЧСС до 170 уд/хв. На пульсограмі це 10 хв. Наступною дією було поєднання цих двох блоків: присід управо, присід уліво, присід із підйомом ноги вправо, присід із підйомом ноги вліво - 4-6 разів з переходом до наступного блоку. Між блоками - короткотривала ходьба для розслаблення м'язів, у зв'язку з чим на графіку спостерігали незначні зниження ЧСС на 5-10 уд/хв.

Третій блок розпочинався з кроку лівою на степ, зігнута права вперед, права - у в. п., ліва - назад, лівою рукою торкнутися підлоги (вісім повторів). Те саме з правої (вісім разів) і почергове виконання (16 разів). Цей блок виконували 2 хв. ЧСС становила 155-165 уд/хв. Поєднавши три блоки, виконували комплекс 4-6 разів, що спричиняло збільшення ЧСС до 165 уд/хв. Із 13 до 14 хв - активна ходьба (відпочинок), пульс - 155 уд/хв.

Четвертий блок - це випад правою на степ, поворот у широкий присід, поворот у випад правою, в. п., те саме з лівої. Під час виконання вправи пульс піднімається до 165 уд/хв. Наступна вправа п' ятого блоку - віджимання. Під час паузи, яка супроводжувалася показом, і перших спроб виконання пульс зменшувався до 155 уд/хв. Під час виконання цього блоку (вісім повторів) пульс поступово піднімався на 10уд/хв (до 165 уд/хв). Далі поєднували два останні блоки (випади та віджимання), пульс дорівнював 175-180 уд/хв.

У період із 20 до 21 хв - активний відпочинок - підйоми на степі й сходження з нього, махи ногами в сторони, вправи активного стретчингу. Із 21 хв поєднували виконання всіх блоків. Стартовий пульс - 130-140 уд/хв, між комплексами - відпочинок на чотири рахунки. Пульс поступово піднімався до 160 уд/хв.

Блок 6 - крок правою на степ, стрибок і зігнута ліва вперед; виконували почергово з правої, лівої. Під час показу й спроб виконання вправи пульс зменшувався до 135 уд/хв, але протягом її виконання становив 160-165 уд/хв. Із 27 до 28 хв був активний відпочинок з інтенсивною ходьбою, махами, стретчингом. Потім поєднували всі блоки, комплекс виконували чотири рази. Протягом 28-29 хв пульс досягав 175 уд/хв. Збільшували темп і повторювали комплекс ще шість разів, але без відпочинку між підходами. Як унаслідок, пульс із 30-ї до 35 хв піднімався до 180 уд/хв і підтримувався на такому самому рівні 2 хв.

Після цього - активний відпочинок 30 с (махи руками й ногами, повороти тулуба - розслаблення м'язів), пульс зменшувався до 140 уд/хв. Із 35-ї до 40 хв знову повторювали комплекс. Протягом 90 с ЧСС зростає до 170 уд/хв, і надалі коливається в межах 176-180 уд/хв. Із 40 хв починалася завершальна частина, що тривала 5 хв. Для плавного переходу від активного руху до пасивного стретчингу, виконували підйоми на степ (бесік), степ-тач у сторони (приставні кроки вправо-уліво), низькоамплітудні стрибки, нахили, махи - пульс 150 уд/хв на 42 хв заняття. Далі слідували вправи стретчингу, пружні рухи в глибоких випадах, присідах, нахилах - пульс 150-143 уд/хв. Статичні утримання в сідах, глибоких випадах для розтягування м'язів, ніг і тулуба, ЧСС - 130 уд/хв. На закінчення - спокійне дихання в позі ембріона, повне розслаблення (ЧСС 120 уд/хв на 45 хв заняття).

Нас цікавило, як зміняться функціональні можливості футболістів унаслідок впливу тренувальних навантажень за розробленою програмою. У табл. 1 наведено вихідні та кінцеві результати показників, отриманих за допомогою Polar Team 2 Pro.

Таблиця 1

Результати дослідження впливу фітнесу на функціональні можливості серцево-судинної системи футболістів

Визначено реакцію ЧСС на навантаження. Показано час тренування в п'яти різних зонах інтенсивності як окремими футболістами, так і загалом. Визначено енерговитрати за весь період заняття.

Щоб дані мали статистичну значимість, використовували відповідні методи математичної статистики, на основі яких зроблено аналіз та висновки. Зокрема, для перевірки гіпотези про нормальність вибірки застосовували критерій Шапіро-Уілка. Він надійний при 8<=п<=50, що повністю відповідає нашим умовам. Критерій Шапіро-Уілка обчислювали за формулою:

де S2 - квадрат відхилень від середнього, що обчислюється за формулою: S2=fj(X1r X)2, b2 - коефіцієнт: b=Yjai-(Xn_i+1~Xi)= aI^(Xn'XI) + Ь2^(Xn_iX2) + a^(Xn_2~X3)+... .

Розглянемо приклад обчислення критерію Шапіро-Уілка в Microsoft Excel для перевірки гіпотези про нормальність вибірки змінної Average (середнє ЧСС). За допомогою команди «Сортування за зростанням» потрібно впорядкувати дані Х1, що зберігаються в діапазоні А2:А11; далі - скопіювати їх уміст у діапазон F2:F11. За допомогою команди «Сортування за убуванням» упорядковано дані, що зберігаються в цьому діапазоні, у порядку убування для отримання значень Xn-1+I.

В осередку B2 за допомогою функції СРЗНАЧ обчислюємо середнє арифметичне вибірки - Хсер (X). У діапазон E2:E6 уводимо формули для обчислень значень a1 із табл. 2. Їх також можна визначити за допомогою спеціальних таблиць. Зазначимо, що від'ємні значення a1 потрібно видалити з таблиці - осередки E7:E11. У таблицях 1 - це номер елемента у варіаційному ряді.

Таблиця 2

Перевірка вибірки змінної Average на нормальність у Microsoft Excel

Для обчислення (Хі-Хср)2 в осередок С2 уводимо формулу (В2-С$2)Л2. За допомогою маркера заповнення вставляємо аналогічні формули в осередки С3-С11. Значення З2 - це сума всіх (ХгХср)2, що перебувають у діапазоні С3-С11.

Стовпець G - коефіцієнт Ьі для кожного окремого значення варіаційного ряду, що отримуємо за формулою F2*(G2-B2). За допомогою маркера заповнень копіюємо формулу в діапазон G3-G6. Коефіцієнт Ь у стовпці Н - це сума значень діапазону G3-G6. За допомогою формули з осередку J2, що має вигляд J2/E2, отримуємо фактичне значення критерію Шапіро-Уілка - Жф. Фактичне Жф порівнюємо з табличним Жт. Жт обчислюємо за формулами (табл. 3) або за спеціальними таблицями.

Таблиця 3

Формули для обчислення значень ai

І

ai

1

(0,0081356n4 - 1,3596n3 + 87,592n2 - 2808,2n + 78028)/100000

2

(0,0005642n5 - 0,096475n4 + 6,418n3 - 204,59n2 + 2849,1n + 19225)/100000

3

(-0,000053n6 +0,010464n5 - 0,83717n4 + 35,172n3 - 823,97n2 + 10190n - 26059)/100000

4

(-0,00008785n6 + 0,017143n5 - 1,3644n4 + 56,8921n3 - 1321,67n2 + 16417,8n -64907)/100000

5

(-0,0000637n6 + 0,012953n5 - 1,08323n4 + 47,9523n3 - 1197,88n2 + 16280,8n - 77227)/100000

6

(0,001213n5 - 0,22039n4 + 15,932n3 - 578,01n2 + 10675,3n - 64930)/100000

7

(0,001058n5 - 0,19846n4 + 14,8811n3 - 563,328n2 + 10954n - 74246)/100000

8

(0,0009663n5 - 0,18425n4 + 14,2448n3 - 558,464n2 + 11321,7n - 83480)/100000

9

(0,000936n5 - 0,18321n4 + 14,431n3 - 578,383n2 + 12047,5n - 94506)/100000

10

(-0,021445n4 + 3,5688n3 - 227,115n2 + 6687n - 66534)/100000

Отриманий результат Wj>Wm (0,967>0,868) засвідчує, що гіпотеза про нормальний розподіл даних підтверджується на рівні значущості p=>0,1.

Обчислення критерію Шапіро-Уілка показало, що всі дані, окрім змінних 90-100 % та Above threshold, не відрізнялися за розподілом від нормального на рівні значимості p=>0,1. Критерій W при цьому становив 0,868-0,981. Зважаючи на це, для аналізу даних із нормальним розподілом використовували параметричні методи: середнє арифметичне й середнє квадратичне відхилення.

Установлено, що середнє арифметичне середнього пульсу на першому занятті становило 146±11 уд./хв. Середнє арифметичне максимального пульсу відповідало 171±12 уд./хв. У зоні оздоровлення при інтенсивності 50-59 % футболісти працювали 117±76 с. Дещо більше часу тренування проходило у фітнес-зоні - 315±233 с. Найбільше часу тренування (978±495 с) припадає на аеробну зону з інтенсивністю 70-79 %. На другому місці за часом (881±457 с) тренування у футболістів - анаеробна зона з інтенсивністю 80-99 %. Також установлено, що в середньому за тренування футболісти витрачали по 618±84 kcal.

Разом з абсолютними одиницями проаналізовано реакцію на навантаження у відсотках. Установлено, що під час тренування середні значення від максимального пульсу становили 93±6 %. В оздоровчій зоні футболісти тренувалися 4±3 % від загального часу. У фітнес-зоні час тренування збільшився до 12±9 %. На аеробну зону припадає найбільша тривалість тренування - 36±18 %. В анаеробній зоні тривалість тренування також велика - 33±17 % від загального часу.

Оскільки дані, що характеризують навантаження в зоні червоної лінії, відрізнялися від нормального розподілу, то для їх аналізу використовували медіану та процентилі. Згідно з медіаною, з інтенсивністю 90-100 % футболісти працювали 197 с. 50 % футболістів (із 25 до 75 процентиль) перебували в цій зоні під час тренування в межах від шести до 504 с. Щодо відносних одиниць, то медіана червоної зони відповідає 7 %. Загалом половина футболістів тренувалась у червоній зоні в межах від одного до 19 % загального часу заняття.

Із практичного погляду інтерес викликає реакція серцево-судинної системи футболістів на запропоноване стандартне навантаження після певного періоду підготовки. Для цього вивчали функціональні можливості футболістів на останньому занятті формувального дослідження. Тренування відбувалося за тією самою програмою, що описана вище.

Перевірка даних, отриманих за допомогою системи Polar Team 2 Pro, показала, що вибірки змінних Average, Maximum, 60-69, 70-79, Training load та Kcal не відрізнялися від нормального розподілу на рівні значимості p=>0,1, тоді як вибірки змінних 50-59, 80-89, 90-100 та Above threshold мали розподіл, що відрізняється від нормального на рівні значущості p=<0,01. Для аналізу першої групи даних використовували параметричні методи, для другої - непараметричні. Для оцінювання початкових і кінцевих результатів дослідження на наявність відмінностей при нормальному розподілі застосовували парний /-критерій Стьюдента. Дані, які відрізнялися за розподілом від нормального, порівнювали за допомогою T-критерію Уілкоксона.

Парний /-критерій Стьюдента використовується для порівняння двох залежних (парних) вибірок й обчислюється за формулою:

де Ма - середнє арифметичне різниці показників, виміряних до й після, Г ^ - середнє квадратичне відхилення різниці показників, п - кількість досліджуваних.

Ма - середнє арифметичне різниці показників - обчислювали за формулою:

Для визначення cd - середнього квадратичного відхилення різниці показників - використовували формулу:

Отримане таким чином фактичне значення парного /-критерію Стьюдента порівнювали з критичним, яке обчислювали за допомогою функцій Excel «СТЬЮДРАСПОБР» або «СТЬЮДЕНТ.ОБР.2Х». Для кількості досліджуваних, що дорівнює 10, при степенях свободи 10-1=9 і рівні значущості ^=0,05, критичний /-критерій Стьюдента становить 2,262. Якщо отримані значення були більшими за критичне, то робимо висновок про наявність статистично значимих відмінностей.

Т-критерій Уілкоксона - непараметричний статистичний критерій, що також використовується для порівняння двох пов'язаних (парних) вибірок. Суть методу полягає в тому, що порівнюють абсолютні величини вираженості зсусів у тому чи іншому напрямі, а потім сумують ранги. Якщо зсуви в ту чи іншу сторону випадкові, то й суми їх рангів будуть приблизно однакові. Якщо ж інтенсивність зсувів в одну сторону більша, то сума рангів абсолютних значень зсувів у протилежну сторону буде значно меншою, ніж це могло б бути при випадкових змінах. Кількість піддослідних під час застосування Т-критерію Уілкоксона має бути не меншою ніж 5 і не більшою за 50 та обчислюється за формулою:

де - сума рангів, що відповідає нетиповим змінам показника. Ранги показників у Microsoft Excel можна визначити за допомогою функції «РАНГ». Детально з функцією «РАНГ» ми ознайомились у п. 2.1 «Метод простого ранжирування в прогнозуванні стартової швидкості футболістів».

Установлено, що середній пульс, згідно із середнім арифметичним, на завершальному етапі досліджень становив 124±9 уд/хв. Це менше від того, що був на початку досліджень (на 22 уд/хв) Різниця між показниками статистично значима p<0,05. Середнє арифметичне максимального пульсу також було меншим, порівняно з початком досліджень (на 19 уд/хв) і становило152±13 уд/хв при p<0,05.

Щодо зон інтенсивності, у яких відбувалося тренування, то тут загалом також простежено позитивну динаміку. Вона виражається в зміщенні епіцентру ЧСС від більш високих пульсових зон до більш низьких під час реакції на одне й те саме навантаження. Так, у фітнес-зоні з інтенсивністю 6069 % футболісти тренувались у середньому 1014± 160 с, що на 699 с більше, порівняно з першим заняттям (p<0,05). В аеробній зоні з інтенсивністю 70-79 % футболісти тренувалися найбільше часу - 1081±700 с. Порівняно з першим заняттям, статистично значимої різниці між часом тренування в цій зоні не було (p>0,05).

Змінні, які відрізнялися від нормального розподілу, аналізували за допомогою медіани та процентилів. Медіана зони оздоровлення серця, що відповідає 50-59 % інтенсивності, на завершальному етапі досліджень становила 434 с, тоді як на початку вона дорівнювала 100 с (p<0,01). Згідно з процентилями, 50 % футболістів на завершальному етапі тренувались у цій зоні від 61 до 174 с, на початковому етапі цифри були значно вищими - від 257 до 620 с. Медіана тренування в анаеробній зоні (інтенсивність 80-89 %) на кінець досліджень становила 38 с, що на 754 с менше, порівняно з початком (p<0,01). Подібну тенденцію спостерігали з тренуванням у зоні червоної лінії, що відповідає інтенсивності 90-100 %. Медіана часу тренування в цій зоні на кінці досліджень була меншою, порівняно з початком, на 194 с, і становила всього 3 с (p<0,05). Згідно з прцентилями, 50 % футболістів (із 25 до 75 процентилів) на завершальному занятті тренувались у зоні червоної лінії від 0 до 12 с, тоді як на першому занятті з аналогічним навантаженням половина футболістів тренувалася від шести до 504 с.

За все тренування тривалістю 45 хв футболісти витратили 459±66 kcal. Середні енерговитрати першого заняття були на 159 kcal більшими (p<0,05), що засвідчує меншу ефективність роботи механізмів енергозабезпечення, порівняно з кінцевим рівнем.

Висновки. Важливе місце в прогнозуванні та моделюванні приділено математичним методам, що дають змогу виявляти особливості, закономірності, тенденції, перевіряти надійність суджень і припущень. Межі застосування математичних методів настільки широкі, наскільки широке коло прогнозів та моделей у футболі. Моделювання стандартних вправ у навчально-тренувальному процесі футболістів передбачає застосування низки інформативних показників, які всесторонньо характеризують футболістів. До розроблених моделей футболістів увійшли антропометричні показники, показники технічної та фізичної підготовленості, функціональні можливості. Розроблені моделі дають змогу вносити корективи в процес передбачення.

Перспективи подальших досліджень полягають у визначенні прогнозування технічної підготовки у взаємозв'язку з фізичною підготовленістю футболістів.

Джерела та література

1. Баландин В.К. Прогнозирование в спорте /В.К. Баландин, Ю. М. Блудов, В. А. Плахтиенко. - М. : Физкультура и спорт, 1986. - 193 с.

2. Бєлікова Н. О. Оздоровлення студентів спеціальної медичної групи засобами аеробних фітнес-програм /Н. Бєлікова // Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві : зб. наук. праць Східноєвроп. нац. ун-ту ім. Лесі Українки / уклад. А.В. Цьось, С. П. Козіброцький. - Луцьк : Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2015. - № 1 (29). - С. 31-35.

3. Дулібський А. В. Моделювання тактичних дій у процесі підготовки юнацьких команд з футболу : автореф. дис. ... канд. наук з фіз. виховання і спорту : спец. 24.00.01 «Олімпійський і професійний спорт» / Дулібський Андрій Васильович ; НУФВСУ. - Київ, 2001. - 19 с.

4. Індика С. Поінформованість хворих про роль фізичної активності у вторинній профілактиці інфаркту міокарда /С.Індика // Молода спортивна наука України : зб. наук. праць з галузі фізичної культури та спорту. - Вип. 14. - Львів, 2010. - Т. 3. - С. 78-83.

5. Мезенцева Л. В. Математическое моделирование в биомедицине / Л. В. Мезенцева, С. С. Перцов // Вестник новых медицинских технологий. - 2013. - Т. XX, № 1. - С. 11-14.

6. Никитин Д В. Моделирование специализированных стандартных упражнений в учебно-тренировочном процессе юных футболистов / Д В. Никитин, П. Г. Дегтя- ренко // Ученые записки университета им. П. Ф Лесгафта. - 2009. - № 4.

7. Пантік В. В. Особливості ідеомоторного тренування волейболістів / В. В. Пантік, О. П. Митчик, К. Ф. Жигун // Молодіжний науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі українки. - Луцьк, 2007 - С. 77-80.

8. Педагогічна діагностика в системі фізичного виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів : кол. моногр. / [Н. О. Бєлікова, В. В. Захожий, С. П. Козіброцький та ін.]. - Луцьк : Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2015. - 240 с.

9. Платонов В. Н. Общая теория подготовки спортсменов в олимпийском спорте / В. Н. Платонов. - Киев : Олимп. лит., 1997. - 583 с.

10. Рода О. Б. Тенденції наукових досліджень спортсменок в аспекті статевих особливостей / О. Б. Рода, Н.І. Маріонда // Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві : зб. наук. праць Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки. - Луцьк, 2012. - № 4 (20). - С. 473-477.

11. Романюк В. П. Прогнозування подій та явищ у спорті за допомогою електронних таблиць Місгоєой Excel /В.П. Романюк, Н. С. Войнаровська // Молодіжний науковий вісник Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки. Фізичне виховання і спорт : журнал. - Луцьк : ВНУ ім. Лесі Українки, 2010. - С. 107-112.

12. Романюк В. П. Прогнозування та моделювання у спорті за допомогою електронних таблиць Microsoft Excel : навч.-метод. рек. для студ. / В. П. Романюк. - Луцьк : Вежа-Друк, 2013. - 53 с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены