Туристично-рекреаційний потенціал Верховинського району як основа для розвиту екстремального туризму

Размещено на http://www.allbest.ru/

Туристично-рекреаційний потенціал Верховинського району як основа для розвиту екстремального туризму

Антоніна Нєвєнченко

Анотація

Особливе значення в сучасних умовах набуває вивчення стану освоєння рекреаційно-туристичних ресурсів й визначення шляхів їх найбільш оптимального використання в тих регіонах, на території яких активно розвиваються різні види туризму. Досліджено туристично-рекреаційні ресурси Верховинського району Івано-Франківської області, на території якої зосереджений рекреаційний потенціал (унікальна гірська система Українські Карпати, багата природно-рекреаційна база, історична та культурна спадщина, самобутня культура, а в окремих регіонах - недоторкана, дика природа). Вказано на можливості розширення використання комплексних ресурсів рекреаційних ландшафтів Верховинського району, що дає змогу забезпечувати тут унікальні екстремальні види відпочинку, що є досить привабливим для розвитку екстремального туризму. Розкрито головні проблеми розвитку екстремального туризму у Верховинському районі. Проаналізовано перспективи розвитку екстремального туризму на досліджуваній території. Показано необхідність детального вивчення рекреаційно-туристичних ресурсів краю з метою оптимізації природокористування в регіоні.

Ключові слова: екстремальний туризм, ландшафти, Верховинський район, природні ресурси, дика природа.

Аннотация

рекреаційний туристичний верховинський ландшафт

Невенченко Антонина. Туристско-рекреационный потенциал Верховинского района как основа для развития экстремального туризма. Особое значение в современных условиях приобретает изучение состояния освоения рекреационно-туристических ресурсов и определения путей их наиболее оптимального использования в тех регионах, на территории которых активно развиваются различные виды туризма. Исследовано туристкорекреационные ресурсы Верховинского района Ивано-Франковской области, на территории которой сосредоточен рекреационный потенціал (уникальная горная система Украинские Карпаты, богатая природнорекреационная база, историческое и культурное наследие, самобытная культура, а в отдельных регионах - нетронутая, дикая природа). Указано на возможности расширения использования комплексных ресурсов рекреационных ландшафтов Верховинского района, что дает возможности обеспечить здесь уникальные экстремальные виды отдыха, что есть привлекательным для развития экстремального туризма. Расскрыто главные проблемы развития экстремального туризма в Верховинском районе. Проанализировано перспективы развития экстремального туризма на исследуемой территории. Показано необходимость детального изучения рекреационно-туристических ресурсов края с целью оптимизации природопользования в регионе.

Ключевые слова: экстремальный туризм, ландшафты, Верховинский район, природные ресурсы, дикая природа.

Annotation

Nevenchenko Antonina. The Tourist and Recreational Potential of Verkhovyna District as the Basis for the

Development of Extreme Tourism. Of particular importance in modern conditions is the study of the state of development of recreational and tourist resources and determining ways of their most optimal use in those regions in whose territory various types of tourism are actively developing. The tourist and recreational resources of Verkhovyna district of Ivano-Frankivsk region, where the recreational potential is concentrated (unique Ukrainian Carpathian mountain system, rich natural and recreational base, historical and cultural heritage, original culture, and in some regions - untouched, wild nature) are studied. Possibilities of expanding the use of complex resources of recreational landscapes of Verkhovyna district are indicated. This allows to provide here a unique extreme type of recreation, which is quite attractive for the development of extreme tourism. The main problems of development of extreme tourism in Verkhovyna district are revealed. Prospects for the development of extreme tourism in the study area are analyzed. The necessity of detailed study of recreational and tourist resources of the region in order to optimize the use of nature in the region is shown.

Key words: extreme tourism, landscapes, Verkhovyna region, natural resources, the wild nature.

Постановка наукової проблеми та її значення

Одним з основних природних туристичних ресурсів Верховинського району є рельєф. Рельєф зумовлений знаходженням регіону у гірській місцевості. На його території виділяють п'ять орографічних областей: Чорногірський хребет, Чивчинський масив, Гринявські гори, хребет Кострича та Покутсько-Буковинські Карпати [6]. Особливості рельєфу Верховинського району переважно є сприятливими для різноманітних екстремальних видів туризму та рекреації, зокрема: гірський рельєф території зі спектром висот від 600-800 м; наявність унікального гірського пасма, де зосереджені всі карпатські «двохтисячники» з післяльодовиковими формами рельєфу (Чорногора); неповторний світ флори, більшість представників якого мають ендемічне та реліктове походження й в Україні більш ніде не поширені; багаточисельні бурхливі гірські потоки з прозорою, чистою та прохолодною водою й каскадами величних карпатських водоспадів; наявність у районі частини території Карпатського національного природного парку, як об'єкту туризму державного масштабу; річка Чорний Черемош, як один із кращих об'єктів для водного екстремального туризму в Україні.

Аналіз досліджень цієї проблеми

В дослідженнях багатьох авторів не приділяється належної уваги ролі екстремального туризму в системі туризму. Такі автори, як М. П. Крачило, А. Ю. Александрова, Н. Б. Біржаков, О. О. Любіцева відносять екстремальний туризм до активного, спортивного чи неорганізованого туризму. Праці з класифікації екстремального туризму як єдиного цілого зустрічаються в А. В. Бабкіна [1]. Проте екстремальний туризм є динамічним процесом, що розвивається й постійно трансформується залежно від потреб і смаків туристів. Він дає змогу не тільки отримувати задоволення, а й для окремих туристичних дестинацій залучати додаткові фінансові ресурси для розвитку особливо депресивних районів.

Об'єктом дослідження вибрано Верховинський район Івано-Франківської області як туристична дестинація.

Мета статті - вивчення особливостей стану розвитку екстремального туризму у Верховинському районі.

Виклад основного матеріалу

На півдні Івано-Франківщини, яку в Україні ще прийнято називати Прикарпаттям, в самому центрі великої Карпатської дуги розташувався один із 14 адміністративних районів області - Верховинський. Район утворено в 1966 р. Районний центр - смт Верховина (до 1962 р. - село Жаб'є). Площа району - 1260 км². Район своєрідний за усіма ознаками й, насамперед, за географічним положенням. Верховинський - єдиний адміністративний район області, який повністю розміщений на території Карпатської гірської системи. Крім того, що це найвисокогірніший район області він ще й єдиний серед інших районів, який межує з іншою державою. На південному заході на протязі 49 кілометрів проходить державний кордон України з Румунією.

Завдяки недоступності гір, протягом багатьох століть на територію, де проживають гуцули (етнічна група українських горян, що заселяє всю територію Верховинського району) не змогла вплинути цивілізація з її урбанізованим суспільством. Тут зберігається багато цікавих звичаїв, традицій, фольклорних обрядів, переказів народних казок і легенд, які в інших регіонах України давно зникли й навіть в інших куточках Карпат не так добре збереглися, як тут у центрі Гуцульщини [3]. Рекреаційна діяльність є невід'ємною складовою сучасного способу життя. Залучаючи до сфери цієї діяльності природні об'єкти та явища, культурні та соціально -економічні комплекси, як складові частини рекреаційного потенціалу, формуються територіальні рекреаційні системи (ТРС). Рекреаційна діяльність є все більш популярним видом господарської діяльності. Нині фактично всі галузі господарства так чи інакше втягнуті у надання послуг із відпочинку та лікування [5].

Природа Верховини сприяє розвитку масового цілорічного туризму та різних видів екстремального (активного) відпочинку. Найпопулярнішими на теренах району є такі види туризму, як пішохідний (подорожування по горах пішки), гірськолижний (катання на гірських лижах), водний (сплав по гірських ріках на катамаранах. каяках, рафтах), велосипедний (маршрути простягаються на десятки кілометрів), авто-мототуризм (подорожування по Карпатах на автомобілях та мотоциклах), та гірський (зимові подорожі по Чорногірському хребту). В останні роки особливого розвитку набув водний екстремальний туризм. Однак, незважаючи на наявні великі потенційні можливості, свою соціальну й економічну значущість, активний туризм на Прикарпатті та й в Україні, на жаль, все ж розвинений недостатньо. Труднощі, з яким зіткнувся у своєму розвитку екстремальний (активний) туризм, тісно пов'язані, передусім, із соціально-економічними проблемами розвитку суспільства в останньому десятиріччі XX ст. та на початку XXI ст., а також із внутрішніми, насамперед, організаційними проблемами в самому туристському русі, що накопичились ще у 90 -х рр. XX ст. [2]. Разом із тим, екстремальний та самодіяльний активний туризм є невід'ємним складником як вітчизняної, так і регіональної туристичної галузі, сприяє розвитку та поширенню активних форм відпочинку, а, отже, має ще й рекреаційні, пізнавальні, виховні, економічні та інші функції.

Проаналізувавши види екстремального туризму на Верховинщині, ми зробили висновок, що найпопулярнішим і найбільш розвиненим із усіх видів екстремального туризму тут є гірськолижний туризм. Гори завжди манили й цікавили людей. На Прикарпатті є досить високого рівня гірськолижні курорти. І хоча вони значно поступаються своїм аналогам, наприклад, у європейських країнах, наші туристи із середнім прибутком із задоволенням відвідують українські, а саме карпатські курорти, які стають популярними і серед іноземців. Гірські лижі один із найстаріших видів активного відпочинку. До того ж, зараз набагато якісніше й різноманітніше гірськолижний сервіс, ніж років 10 назад.

Гірськолижний туризм приурочений до гірськолижних схилів, які обладнані канатно - буксирними витягами. Їх в районі два: схил гори Пушкар в смт Верховина та схил гори Запідки в с. Ільці. Довжина першого сягає 320 метрів, ширина від 20 до 60 метрів. Він розміщений між двома паралельними лісосмугами хвойного лісу. Середня крутизна схилу - 18 градусів. Обидва гірськолижні схили мають північну експозицію, що дає змогу утримуватися на них сніговому покриву з початку грудня до кінця березня.

Водний туризм (рафтинг). Рафтинг - це чудовий вид активного відпочинку, який дає змогу отримати за короткий час неймовірну гаму емоцій. Сплав по річці дозволяє побачити наймальовничиші куточки природи, адже стрімкі річки, зазвичай, течуть там, де рідко бувають люди. Цей вид активного відпочинку має доволі налагоджену інфраструктуру у Верховині й є досить популярним. Вже три роки діє рафтклуб, де кожний може навчитися техніці сплавів, а згодом випробувати її на практиці, одержати спеціальну літературу. Іншим популярним видом туризму в районі можна вважати водний. Він має місце тут завдяки складним порогам, переважно Чорного та частково Білого Черемошів. Чорний Черемош є найзручнішим для сплавів, оскільки має широку та довгу долину водозабору та дорогу вздовж ріки. Черемош межує з високим Чорногірським хребтом, який постачає річку водою від танення снігу та дощів [4]. Безперечно, Чорний Черемош - одна з технічно найскладніших в Україні річок придатних для водного слалому й туристичний маршрут по ній є одним із найпопулярніших водних маршрутів у державі. Білий Черемош більш порожистий, порівняно з Чорним, і загалом цікавіший для туристичного сплаву. Але значним недоліком річки є погана дорога до традиційного місця старту сплавів.

Траси для сплаву. На Чорному Черемоші є траси кількох рівнів складності. Рафтери для опису трас використовують шість категорій, де цифрою I позначається найлегший маршрут, а цифрою VI - найскладніший. Для сплаву Черемошем не потрібно спеціальної підготовки, адже найвищий рівень складності тут лише третій (рис. 1). Від села Красник до Криворівні простягається траса II та III рівнів складності, її довжина - 15 км, а загальний час проходження - 3 години.

Рис. 1 Рафтинг на р. Чорний Черемош. Траса IIIрівня складності

Джипінг у Верховині - це екстремальний вид відпочинку та туризму, що полягає у подоланні туристичних маршрутів по бездоріжжю на автомобілях (джипах та позашляховиках) (рис. 2). У цих захоплюючих поїздках може взяти участь будь-який, у кого є спрага до пригод, і бажає отримати незабутні враження. Відповідна інфраструктура вже створена для більш багаточисельної гвардії мандрівників - автотуристів. Під час турів по гірських дорогах гуцульської столиці Верховини, проводяться виїзди на полонини: Луковиці, Гаджіна, Кострича, Псарівка; на вершини гір - Магурка, Ігрец, Писаний камінь, Біла Кобила, Роги, Дуконя, Буркут, Пушкар; хребти - Чивчин, територія НІ IIІ Верховинський [4].

Рис. 2 По гірських дорогах Верховинського краю

Подорожі на спеціально обладнаних для туристичних мандрівок позашляховиках, які здолають і річку, й круті віражі, й глибокі вибоїни насичують відпочинок великою кількістю емоцій, дарують купу вражень, відкриють безліч фантастичних краєвидів.

Велотуризм. Природний ландшафт Верховини надає всі можливості для гірського велоспорту: від спокійних легких маршрутів уздовж берегів річки Чорний Черемош до захоплюючих дух веломаршрутів із різкими підйомами та спусками. Маршрути для велосипедистів у Верховині пролягають по лісах та полонинах, відкривають неповторні краєвиди на мальовничі Карпати. З появою в передових європейських країнах сучасних гірських велосипедів із підвищеною прохідністю є тенденція до збільшення велотуристів. Цьому сприяє й характер стежок та доріг у живописних місцинах краю.

Кінний туризм. Кількість бажаючих подорожувати верхи на конях із кожним роком зростає. Особливо це до вподоби іноземцям, багато з яких добре обізнані з азами верхової їзди й бажають помилуватися неповторними гірськими ландшафтами, витрачаючи на це мінімум фізичних сил. Великі надії покладаються на відродження в Карпатах втраченої породи гуцульських коней (гуцуликів). А доки кінний і в'ючно-пішохідний туризм наберуть обертів, туристи, що приїзжають на Гуцульщину, задовільняються нетривалими прогулянками верхи на конях влітку, верховими одноденними походами та їздою в санях, запряженими кіньми взимку. Для подорожування на конях придатні практично всі пішохідні туристичні маршрути, тільки для кінного туризму їх необхідно обладнати спеціальними стоянками для повноцінного відпочинку не тільки туристів, а й коней.

Рис. 3 Фрагмент пішохідного маршруту до вершини Крента

Пішохідний туризм. Але, все ж таки, найдоступнішим, найцікавішим, найпоширенішим і найпопулярнішим є пішохідний туризм (рис. 3). Щоб подорожувати пішки потрібні добре взуття, зручний одяг і наплічник. Саме цей вид туризму дає людині відчути впевненість У своїх силах, радість і гордість від підкореної вершини, фізичні сили й загартування організму, масу приємних вражень від пройденого маршруту. І тому не дивує, що мережа пішохідних туристичних маршрутів району дуже густа. Пішохідному туризму підвладні будь який вік подорожуючого й три пори року: весна, літо та осінь.

Найцікавіші пішохідні маршрути Верховинщини це: обсерваторія на горі Піп Іван Чорногірський; геологічна пам'ятка Писаний Камінь; високогірне льодовикове озеро Марічейка; пікоподібні скелі Шпиці; церква Різдва Богородиці в Криворівні; Довбушеві Комори на річці Синиці й скелі в урочищі Угорському [4]. Не меншою популярністю користуються й екскурсійні маршрути по визначних місцях району з відвіданням музеїв і пам'яток архітектури. Отже, найпоширеніші види саме в наземному екстремальному туризму. Найважливіший фактор - це дешевизна, порівняно з іншими. Тому більша половина туристів обирають саме наземний екстремальний туризм.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Таким чином, Верховинський район має добрі перспективи для розвитку екстремального туризму. Цьому повинні сприяти: гірськолижний туризм, водний туризм (рафтинг, катамарани), джипінг, кінний туризм. Незважаючи на недостатню дослідженість цих видів туризму, перед Верховинщиною відкриваються великі перспективи з організації різних видів туризму.

Джерела та література