Шляхи удосконалення структури та змісту підготовки спортсменів на етапі спеціалізованої базової підготовки в панкратіоні

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Шляхи удосконалення структури та змісту підготовки спортсменів на етапі спеціалізованої базової підготовки в панкратіоні

Актуальність. Динамічний розвиток панкратіону як виду спорту на теренах України вказує на необхідність регулярного звернення до важливих питань удосконалення системи підготовки спортсменів на різних етапах багаторічної підготовки. Мета: на підставі узагальнення досвіду практики визначити шляхи удосконалення структури та змісту підготовки спортсменів на етапі спеціалізованої базової підготовки в панкратіоні. Методи: теоретичний аналіз і узагальнення даних наукової та методичної літератури та мережі Шетер аналіз документальних матеріалів; соціологічні (опитування, анкетування); методи математичної статистики. Результати та висновки. Узагальнення досвіду щодо особливостей структури та змісту підготовки спортсменів на етапі спеціалізованої базової підготовки в панкратіоні дає змогу констатувати наявність певних методичних підходів до організації навчально-тренувального процесу та змагальної діяльності спортсменів.

Рекомендована кількість тренувань на тиждень повинна становити 5-7 з тривалістю до 120 хвилин; серед засобів підготовки обов'язково повинні бути присутніми вправи з суміжних видів спорту (кікбоксинг, боротьба, бокс тощо); рекомендоване здебільшого поєднання спрямованості на паралельне удосконалення ударної та борцівської техніки спортсменів; за рік спортсмени повинні проводити п'ять та більше змагальних стартів (незалежно від основної мети участі в них) та моделювати умови участі в змаганнях (спарингувати) здебільшого один раз на тиждень; орієнтуватися на варіативне використання техніко-тактичного арсеналу; найбільші частки обсягів повинні припадати на засоби фізичної та технічної підготовки; орієнтуватися на співвідношення загальної та спеціальної фізичної підготовки (40-60 / 60-40%); дотримуватися сталих пріоритетів у постановці завдань для розділів підготовки; забезпечувати структуризацію навчально-тренувального процесу за двома макроциклами, дотримуючись чисельності групи до 15 осіб; забезпечувати оптимальне співвідношення роботи в зонах інтенсивності, де найбільші частки припадають на інтенсивність 60-80% від індивідуального максимуму.

Ключові слова: досвід, опитування, результати, рекомендації, обсяг, тренування

Ways of improving the structure and content of athletes 'training at the stage of specialized basic training in pancration. Sogor Oleg.

The dynamic development of pankration as a sport in Ukraine indicates the need for regular treatment of important issues of improving the system of training athletes at different stages of long-term training. Purpose: on the basis of the generalization of practical experience to identify ways of improving the structure and content of training athletes at the stage of specialized basic training in pankration. Methods: theoretical analysis and generalization of data of scientific and methodical literature and the Internet; analysis of documentary materials; sociological (surveys, questionnaires); methods of mathematical statistics. Results and conclusions. The generalization of experience on the features of the structure and content of training athletes at the stage of specialized basic training in pankration allows us to state the existence of certain methodological approaches to the organization of the training process and competitive activities of athletes. The recommended number of trainings per week should be from 5 to 7 with a duration of up to 120 minutes; Exercises in related sports (kickboxing, wrestling, boxing, etc.) must be present among the means of training; recommended mostly a combination of focus on the parallel improvement of percussion and wrestling techniques of athletes; During the year, athletes must conduct five or more competitive starts (regardless of the main purpose of participation in them) and simulate the conditions of participation in competitions (sparring) mostly once a week; focus on the variable usage of technical and tactical arsenal; the largest shares of volumes should fall on the means of physical and technical training; focus on the ratio of general and special physical training (40-60 / 60-40%); adhere to constant priorities in setting tasks for training sections; to ensure the structuring of the educational and training process in two macrocycles, adhering to the group size of up to 15 people; to ensure the optimal ratio of work in intensity zones, where the largest shares fall on the intensity of 6080% of the individual maximum.

experience, survey, results, recommendations, volume, training.

Пути совершенствования структуры и содержания подготовки спортсменов на этапе специализированной базовой подготовки в панкратионе. Согор Олег Актуальность. Динамическое развитие панкратиона как вида спорта на территории Украины указывает на необходимость регулярного обращения к важным вопросам совершенствования системы подготовки спортсменов на разных этапах многолетней подготовки. Цель: на основании обобщения опыта практики определить пути совершенствования структуры и содержания подготовки спортсменов на этапе спецца- лизированной базовой подготовки в панкратионе. Методы: теоретический анализ и обобщение данных научной и методической литературы и сети Іпіетеї; анализ документальных материалов; социологические (опрос, анкетирование); методы математической статистики. Результаты и выводы. Обобщение опыта особенностей структуры и содержания подготовки спортсменов на этапе специализированной базовой подготовки в панкратионе позволяет констатировать наличие определенных методических подходов к организации учебнотренировочного процесса и соревновательной деятельности спортсменов. Рекомендуемое количество тренировок в неделю должна составлять 5-7 с продолжительностью до 120 минут; среди средств подготовки обязательно должны присутствовать упражнения из смежных видов спорта (кикбоксинг, борьба, бокс и т.д.); рекомендуется в основном сочетание направленности на параллельное совершенствование ударной и борцовской техники спортсменов; в год спортсмены должны провести пять и более соревновательных стартов (независимо от основной цели участия в них) и моделировать условия участия в соревнованиях (спарринговать) преимущественно один раз в неделю; ориентироваться на вариативное использование технико-тактического арсенала; наибольшие доли объемов должны приходиться на средства физической и технической подготовки; ориентироваться на соотношение общей и специальной физической подготовки (40-60 / 60-40%); соблюдать постоянные приоритеты в постановке задач для разделов подготовки; обеспечивать структурирование учебно-тренировочного процесса по двум макроциклам, соблюдая численность группы до 15 человек; обеспечивать оптимальное соотношение работы в зонах интенсивности, где наибольшие доли приходятся на интенсивность 60-80% от индивидуального максимума.

опыт, опрос, результаты, рекомендации, объем, тренировки

Постановка проблеми. Основні напрями розвитку теорії та методики керування навчально-тренувальним процесом включають необхідність оптимальної побудови та добору змісту навчально-тренувального процесу на різних етапах багаторічного тренування, окрім традиційного, здебільшого орієнтованого на збільшення обсягу та інтенсивності тренувальних навантажень і удосконалення методології для забезпечення необхідних умов подальшого росту майстерності спортсменів [1, 2, 3, 10, 15, 17].

Суттєвий вплив на обраний нами підхід чинили отримані власні дані на попередніх етапах дослідження [12, 13], результати вивчення нормативних документів [6, 9]; результати аналізування показників змагальної діяльності [2, 7, 14]; узагальнення досвіду практики на основі опитування тренерів [5, 19], що працюють із спортсменами на етапі спеціалізованої базової підготовки в панкратіоні.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Серед наявних наукових праць, проблематика панкратіону вивчена досить опосередковано. Однак окремі науковці наголошують на важливості правильної побудови тренувального процесу [1, 8, 9, 11]. На їхнє переконання якісна побудова навчально-тренувального процесу повинна передбачати удосконалення спеціальних фізичних якостей, удосконалення засад техніки (професійний та прикладний аспекти), розвиток здібностей щодо оволодіння технікою ударів руками, ногами та боротьби, удосконаленні морально-вольових якостей тощо [16, 18]. Також варто виділити роботи Скрипки І.М., В.Чередніченка, які присвятили частину своїх досліджень вивченню мотивації учнівської молоді до занять панкратіоном та І. Ю. Наконечного щодо психологічних аспектів та станів спортсменів при заняттях панкратіоном [7, 8, 11]. Загалом автори вказують, що досягнення високого рівня результативності спортсмена у панкратіоні неможливе без саморегуляції, внутрішньої самодисципліни, врівноваженості, стриманості.

Динамічний розвиток панкратіону як виду спорту на теренах України вказує на необхідність регулярного звернення до важливих питань удосконалення системи підготовки спортсменів на різних етапах багаторічної підготовки.

Мета дослідження: на підставі узагальнення досвіду практики визначити шляхи удосконалення структури та змісту підготовки спортсменів на етапі спеціалізованої базової підготовки в панкратіоні.

Методи та організація дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення даних наукової та методичної літератури та мережі Шете аналіз документальних матеріалів; соціологічні (опитування, анкетування); методи математичної статистики. До опитування було залучено 16 респондентів, до їх числа належали тренери з панкратіону. Середній вік становив 31,31±4,76 років та стаж тренувальної діяльності в панкратіоні 7,63±3,95 років. Зміст опитування передбачав визначенні бачення тренерів-практиків щодо побудови навчально-тренувального процесу спортсменів на етапі спеціалізованої базової підготовки в панкратіоні, а також мало на меті доповнити дані аналізу наукової та методичної літератури.

Результати дослідження. З метою отримання найбільш сучасної інформації про певні параметри навчально-тренувальної діяльності ми провели опитування серед тренерів, що представляли команди та спортсменів на змаганнях всеукраїнського рівня. Першим запитаннями анкети ми мали за мету з'ясувати загальні підходи та бачення респондентів до структуризації підготовки спортсменів на етапі спеціалізованої базової підготовки. Ми пропонували визначити наявні обсяги тренувальної роботи в тижневому циклі. Пропонувалося зазначити пріоритетну кількість навчально-тренувальних занять на тиждень та їхню тривалість (рис. 1).

Відзначимо, що серед респондентів домінували думки щодо необхідності проведення шести тренувальних занять на тижнем, що підтверджено більшістю відповідей в межах 5-6 тренувальних занять (46,67% усієї сукупності респондентів) та 6-7 тренувальних занять (20,00% усієї сукупності респондентів). Значно менше тренерів пропонують проводити цілеспрямовані навчально-тренувальні заняття 7-8 разів на тиждень (20,0%) та лише 13,33% вказують на необхідність 8 і більше разів на тиждень проводити тренувальні заняття. Окрім того серед усієї сукупності один респондент запропонував свій варіант, який містився в пропозиції лише тричі на тиждень проводити заняття зі спортсменами цієї вікової категорії (етап спеціалізованої базової підготовки).

Щодо тривалості окремого тренувального заняття ми спостерігали більш узгоджені відповіді респондентів (рис. 2).

Так найбільшу кількість респондентів задовольнив варіант відповіді щодо тривалості окремого тренувального заняття до 120 хвилин (75% усієї сукупності респондентів). Значно менше прихильників отримали варіанти відповідей, що певною мірою, близькі за своїми числовими значеннями. Так 120-130 хвилин на заняття рекомендують приділяти 18,75% респондентів та лише один респондент висловив думку про необхідність організувати заняття здебільшого тривалістю 130-140 хвилин.

Відомо, що панкратіон належить до змішаних спортивних єдиноборств [1, 7, 11]. Тому в процесі опитування закономірно ми з'ясували можливість залучення засобів різних видів спорту для навчально-тренувальної діяльності з цього виду спорту. Зазначимо, що домінуюча більшість (93,75% респондентів) вказали на потребу залучення засобів підготовки з суміжних видів спорту та тих, елементи яких входять до структури та змісту змагальної діяльності в панкратіоні. Лише один респондент утримався від такого твердження.

За твердженнями значної кількості фахівців галузі спорту, обов'язковим елементом системи підготовки спортсменів є наявність навчально-тренувальних зборів [10, 17, 18]. Чинниками ефективного впливу цієї організаційної форми є визначена структура та зміст, виражена локальна спрямованість тренувальних впливів. За результатами аналізування відповідей на питання щодо рекомендованої кількості навчально-тренувальних зборів в річному циклі підготовки спортсменів на етапі спеціалізованої базової підготовки ми отримали лише чітко виражену думку респондентів про необхідність їх проведення. Водночас за їх чисельністю думки тренерів розподілилися рівномірно, проте мають відмінності. Серед запропонованих варіантів вони рівномірно розподілилися. По 25% (4 респонденти) надали перевагу варіантами 2-3, 3-4, 4-5, 5-6 навчально-тренувальних збори упродовж річного циклу підготовки.

Підготовка спортсменів до розв'язання завдань конфліктної ситуації, що відбувається в умовах змагальної діяльності повинна відбуватися в навчально-тренувальному процесі [16, 19]. Засобом цього виступають тренувальні засоби, що за структурою та змістом відповідають змагальним. В спортивних єдиноборствах це безпосередньо проведення спарингів. Респонденти дали нам змогу чітко зрозуміти, що наявність такої форми організації навчально-тренувального процесу є обов'язковим та невід'ємним елементом (рис. 3)

За отриманими результатами можна стверджувати, що найбільш оптимальним, з погляду діючих тренерів, є проведення спарингів раз на тиждень, тобто один раз на тренувальний мікроцикл. Незважаючи на наявність інших думок (становлять 6,25-12,50% загальної кількості респондентів) цей варіант є найбільш підтриманим - 62,50% респондентів. Ми здебільшого погоджуємося з думками більшості фахівців. Це, на наш погляд, пов'язано із тим, що в межах тренувального мікроциклу відбувається вивчення та удосконалення певних компонентів підготовленості, розв'язання локальних завдань навчально-тренувального процесу. Тому для їх перевірки, закріплення чи визначення подальших шляхів удосконалення необхідно перевірити в умовах наближених до змагальних [15].

Вивчення пріоритетності методичного спрямування змісту підготовки спортсменів на етапі спеціалізованої базової підготовки дало змогу констатувати, що більшість респондентів, а саме 56,25% вказали на необхідність паралельного звернення до навчання та удосконалення ударної та борцівської техніки спортсменів. Ще 31,25% респондентів надали перевагу змісту навчально-тренувального процесу на борцівську техніку та лише один респондент вказав на першочерговість удосконалення ударної техніки спортсменів на етапі спеціалізованої базової підготовки в панкратіоні. Серед варіантів відповідей, одним тренером зазначено також, що на цьому етапі уже варто суттєво враховувати стиль ведення змагальної діяльності.

У продовження цього зазначимо, що респонденти, визначаючи оптимальну спрямованість навчально-тренувального процесу та домінуючих варіантів тактики змагальної діяльності дали підтвердження нашим припущенням.

З'ясування думок фахівців щодо можливості різних варіантів ведення поєдинку, дало змогу стверджувати, що найбільша частка з них притримується пріоритетності варіативної побудови навчально-тренувального процесу (62,50% з усіх). Рівна кількість респондентів (по 12,50%) надали перевагу варіантам щодо використання роботи у стійці та зароблянню залікових балів, роботі у партері та зароблянню залікових балів та роботі у партері зі спрямованістю на виконання сабмішену. Тобто можна стверджувати, що згідно думок респондентів, спортсмен повинен у побудові тактики змагальної діяльності, а отже й навчально-тренувального процесу орієнтуватися на ймовірного суперника та мати достатньо варіативний арсенал техніко-тактичних дій.

Наявність певних сторін підготовки спортсменів, що становлять загальний обсяг тренувального навантаження визначила необхідність з'ясування оптимального розподілу навантаження між ними (рис. 4).

Отримані результати, значною мірою, співпали з загальнонауковим баченням процесу підготовки спортсменів на етапі спеціалізованої базової підготовки. Так, найбільші частки обсягів рекомендовані для фізичної (26,88%) та технічної (28,44%) підготовки, які є базовими для виду спорту. Також, респонденти зазначили на необхідності приділення уваги для тактичної та психічної підготовок (15,63% та 13,75% відповідно). Дещо не сформованим є бачення місця теоретичної підготовки, де незважаючи на наявність середнього показника 6,88% є суттєві розбіжності (стандартне відхилення ±4,06). Незначна частка, рекомендована респондентами для інтегральної підготовки пов'язана, на наш погляд, власне з необхідністю проведення спарингів у межах навчально-тренувальної діяльності та їх кількістю, що розглянута вище.

Наступні запитання стосувалися здебільшого змісту різних видів підготовки спортсменів на етапі спеціальної базової підготовки в панкратіоні. Серед пріоритетних напрямів фізичної підготовки спортсменів на цьому етапі в панкратіоні респонденти зазначили наступні. Згідно ранжування результатів опитування першочергово увага має бути спрямована на спеціальну витривалість, силові якості, вибухову силу, швидкісні можливості, координаційні здібності та розвиток гнучкості. Інші варіанти мали поодиноку підтримку та стосувалися використання засобів крос фіту, спеціальних снарядів та тренажерів тощо.

Щодо співвідношення видів фізичної підготовки (загальної та спеціальної) ми отримали наступні дані (рис. 5)

На думку більшості респондентів таке співвідношення має бути пропорційним. Також наявна певна кількість думок щодо наближено однакового співвідношення загальної та спеціальної фізичної підготовки спортсменів на етапі спеціалізованої базової підготовки в панкратіоні. Навіть при зазначенні власного варіанту (таких було два респонденти) вони вказали однакове співвідношення 40/60 на користь спеціальної фізичної підготовки спортсменів на цьому етапі в панкратіоні.

Отримані результати, певною мірою, не зовсім узгоджуються з загальнотеоретичними положеннями, проте, тим самим, вирізняють специфічні особливості підготовки в зазначеному виді спорту [1, 4, 10, 19].

Окрім того, респонденти зазначили певний перелік засобів, що ними застосований для загальної фізичної підготовки. Серед них: бігові вправи довготривалий безперервний біг, інтервальний біг тощо), вправи зі скакалкою, на тренажерах, згинання-розгинання рук в упорі лежачи, вправи за системою крос фіт, використання спеціальних пристроїв, плавання, «резина», присідання, спортивні ігри, канат.

Серед основних засобів для розвитку спеціальної фізичної підготовленості такі: проходи в ноги з обтяженням, вправи з мішком, «дріли», кидки на швидкість, борцівська резина, відкидування ніг, стрибки в довжину, канат, імітація проходів в ноги, ривки під гору або з обтяженням, акробатичні вправи, бій з тінню, «молот», статичні вправи, скакалка тощо.

Вивчення, за допомогою опитування тренерів, змісту техніко-тактичної підготовки вказало на використання в навчально-тренувальному процесі таких вправ для удосконалення борцівської та ударної технік: проходи в ноги, позиційна робота (контроль), сабмішени, робота на зустріч (на випередження), відпрацювання боротьби і кидків у стійці, відпрацювання боротьби в партері, вивчення обманних дій, визначення слабких сторін суперника, «виснаження» суперника, робота за алгоритмом, перехід та зміна дії до завершення, робота на переміщеннях на ногах, робота в змішаному стилі (перехід від ударної техніки до боротьби), напрацювання індивідуально сильних прийомів тощо.

З'ясування основних завдань (окрім перемоги), що ставляться перед спортсменами на етапі спеціалізованої базової підготовки для участі в змагальній діяльності вказало на такі варіанти: здобуття досвіду, визначення підконтрольності, вироблення вміння аналізувати, робота над собою та станом бойової готовності, загартування характеру та емоційної стійкості, застосування навичок, вміння шукати вихід та перемагати в складних (важких) ситуаціях, з'ясування спортсменом власних можливостей.

Важливі результати ми отримали щодо спрямованості та змісту психологічної підготовки спортсменів на етапі спеціалізованої базової підготовки. Тренерами вказано на необхідності застосування таких засобів: самонавіювання, самоконтроль, бесіди, аналіз, ситуаційні завдання, представлення суперника,залу, аутогенне тренування, налаштування перед поєдинком, оцінка ситуацій і прийняття рішень.

Вони повинні бути реалізовані у напрямі подолання страху, підвищення концентрації, налаштування під час поєдинку, збільшення мотивації, боротьби проти страху програшу, адаптації симпатичної нервової системи до умов режиму змагань, вміння зберігати холоднокровність і спокій, чути підказки тренера або секунданта під час поєдинку (редакція респондентів).

Щодо теоретичної підготовки, то більшість респондентів висловили думки про важливість розгляду такої тематики на етапі спеціалізованої базової підготовки: правила змагань, харчування, фармакологія, «згонка» ваги, підготовка до змагань, знання різних видів підготовки, підготовка до тренувань, вміння планувати час, відновлення та відпочинок, знання базових прийомів, зібраність і концентрація під час поєдинку, розуміння тактики, знання про гігієну, цінність енергетичних сполук.

У продовження опитування ми отримали рекомендації респондентів щодо виокремлення в річному циклі підготовки двох макроциклів (як оптимальної кількості - 56,25% респондентів). Частина респондентів висловили думку про необхідність трьох макроциклів - 25,00% та одного макроциклу в річній підготовці спортсменів на етапі спеціалізованої базової підготовки в панкратіоні - 12,50% респондентів. Це здебільшого узгоджується з даними наукової та методичної літератури загальнотеоретичного характеру в спорті та зокрема спортивних єдиноборствах.

Оптимальною для організації якісного навчально-тренувального процесу вважають, здебільшого, кількість до 20 осіб у групі для етапу спеціалізованої базової підготовки. Також 68,75% респондентів висловилися про потребу диференціювати учасників навчально-тренувального заняття за ваговими категоріями (за певними особливостями бачення цього) та ще 31,25% не наполягали на цьому. Хоча це може бути пов'язане з тим, що природно більшість тренерів проводять заняття з наближено однаковими групами з невеликими розбіжностями всередині них за показниками маси тіла.

З метою обґрунтованого фізіологічного забезпечення роботи в панкратіоні ми намагалися з'ясувати реальні параметри для спортсменів на етапі спеціалізованої базової підготовки (рис. 6).

спортсмен тренувальний панкратіон

За отриманими результатами можна спостерігати, що більшість тренерів використовують найчастіше інтенсивність навантаження в межах 70-80 та 60-70% від індивідуального максимуму (28,18 та 21,18% від запропонованих варіантів). Дещо рідше застосовуються параметри субмаксимального та максимального навантаження (80-100% індивідуального максимуму, 12,73-14,27% від усіх варіантів). Відзначимо, що й невисокі параметри також мають місце в навчально-тренувальному процесі спортсменів на етапі спеціалізованої базової підготовки в панкратіоні, це 40-60% та менше від індивідуального максимуму.

Дискусія. Фахівці, які працюють зі спортсменами на етапі спеціалізованої базової підготовки загалом використовують рекомендації подані в навчальній програмі для ДЮСШ з панкратіону та вважають це оптимальним [7, 8, 9, 11]. Проте крайні варіанти відповідей (три та понад 8 тренувань на тиждень) також можуть мати певну аргументацію. З однієї сторони не варто форсувати підготовку спортсменів та можна поступово нарощувати інтенсивність роботи при менших обсягах. Однак, на наш погляд три тренувальних заняття на тиждень уже не зможуть викликати достатніх адаптаційних змін зі сторони організму спортсменів, які мають достатньо тривалий досвід занять панкратіоном. Так само й понад 8 тренувальних занять на тиждень можуть суттєво вичерпати функціональні можливості спортсменів, окремі з яких перебувають в пубертатному періоді. Це само собою ставить підвищені вимоги до функціонування організму.

Також можна спостерігати, що при висловлених рекомендаціях тренери орієнтуються на специфіку змагальної діяльності в панкратіоні та необхідність розвитку спеціальної витривалості спортсменів, яка визначається не лише потребою проведення високо інтенсивної сутички але й серії боїв упродовж змагального дня. Тому тривалість заняття менше за 120 хвилин, на наш погляд, що збігається з думками більшості респондентів, не зможе дати достатнього тренувального (адаптаційного) ефекту [6, 10].

Разом із тим, серед видів спорту, з яких варто залучати окремі групи засобів тренування названі боротьба (вільна та греко-римська), тайський бокс, самбо, бокс, пауерліфтинг, кросфіт, кік-боксинг та, навіть, ігрові командні види спорту. Це вказує на те, що більшість респондентів у своїй професійній діяльності для розширення меж адаптації спортсменів та збільшення рухового досвіду достатньо активно залучають засоби з видів спорту, що несуть певне результативне для панкратіону значення. Водночас залучення засобів спортивних ігор, на наш погляд пов'язане з загальним позитивним впливом на розвиток координаційних якостей спортсменів, спритності та швидкісно-силових якостей.

Отримані результати, на наш погляд, можуть бути пов'язані із наявністю суб'єктивних та об'єктивних чинників функціонування сучасного спорту [10]. Зокрема, суттєвими важелями у проведенні навально-тренувальних зборів виступає матеріально-технічне забезпечення, фінансові можливості учасників процесу підготовки, доцільність проведення та наявність головних стартів. Окрім того додатковими чинниками може виступати наявність (чи відсутність) однорідної групи спортсменів, з наближено однаковими параметрами підготовленості та напрямами удосконалення різних сторін.

Починаючи з етапу спеціалізованої базової підготовки частка змагань в навчально-тренувальному процесі повинна суттєво зростати [9, 10]. Панкратіон, як вид спорту має певні специфічні особливості щодо проведення змагань [11, 14]. Ми намагалися з'ясувати оптимальної кількості стартів для спортсменів на цьому етапі в річному циклі підготовки. Отримані результати, значною мірою, підтверджують наші припущення та дані фундаментальних досліджень. Так, більшість респондентів надали рекомендації для достатньо інтенсивної участі в змаганнях для спортсменів на етапі спеціалізованої базової підготовки в панкратіоні. Можна стверджувати, що усі респонденти одностайні в необхідності залучення спортсменів цієї вікової групи до п'яти та більше змагань на рік (незалежно від цільової спрямованості). Диференціація за кількістю є незначною. Така ситуація вказує на необхідність детального продумування мети та завдання участі спортсменів у кожному із запропонованих стартів. Також вважаємо, що при такій рекомендації тренерів варто розглянути варіант планування підготовки, за яким між стартами спортсмени удосконалюють певні компоненти своєї підготовленості, адже тривалість перерви зумовлена необхідністю відновлення організму від екстремальних умов змагальної діяльності та, водночас, проведенням не більше одного-двох мезоциклів підготовки.

Для варіантів відповідей, що є поодинокими вважаємо необхідність висловлення певних припущень. Згідно вивчення приходу спортсменів у панкратіон виявлено, що більшість з них мають попередній руховий досвід та здебільшого він пов'язаний з іншими спортивними єдиноборствами. Фактично наявність однієї відповіді щодо пріоритетності ударної техніки вказує, що тренер в минулому, скоріш за все, займався боксом чи кікбоксингом. Такий варіант підготовки цілком ймовірний, проте несе певну небезпеку, адже у ході змагальної діяльності спортсменам потрібно буде уникати будь яких ситуацій щодо переведення в партер чи боротьби. Це може стати для них вирішальним з огляду на формування результату поєдинку.

Щодо надання пріоритетів з огляду на індивідуальний стиль спортсмена, то це твердження, на наш погляд, ще не може бути, повною мірою, застосоване для спортсменів на етапі спеціалізованої базової підготовки. Адже на цьому етапі ще відбувається певне формування індивідуального стилю ведення змагальної діяльності. Також, на наш погляд, саме на цьому етапі спортсмен може та повинен спробувати різні варіанти техніко- тактичної побудови поєдинку та виокремлювати власний стиль.

Таким чином ми отримали суттєве доповнення теоретичних та методичних положень програми ДЮСШ з панкратіону [9], змогли конкретизувати напрями роботи за різними сторонами підготовки спортсменів на етапі спеціалізованої базової підготовки в панкратіоні, що було в подальшому використано (за об'єктивної необхідності) для розробки експериментальної структури та змісту програми підготовки.

Висновки. Узагальнення досвіду щодо особливостей структури та змісту підготовки спортсменів на етапі спеціалізованої базової підготовки в панкратіоні дає змогу констатувати наявність певних методичних підходів до організації навчально-тренувального процесу та змагальної діяльності спортсменів. Рекомендована кількість тренувань на тиждень повинна становити 5-7 з тривалістю до 120 хвилин; серед засобів підготовки обов'язково повинні бути присутніми вправи з суміжних видів спорту (кікбоксинг, боротьба, бокс тощо); рекомендоване здебільшого поєднання спрямованості на паралельне удосконалення ударної та борцівської техніки спортсменів; за рік спортсмени повинні проводити п'ять та більше змагальних стартів (незалежно від основної мети участі в них) та моделювати умови участі в змаганнях (спарингувати) здебільшого один раз на тиждень; в змагальній діяльності необхідно орієнтуватися на варіативне використання техніко-тактичного арсеналу спортсменів; найбільша частка обсягів повинна припадати на засоби фізичної та технічної підготовки та передбачати поступове нарощування часток тактичної та психічної підготовок; при організації фізичної підготовки потрібно орієнтуватися на співвідношення загальної та спеціальної фізичної підготовки спортсменів (40-60 / 60-40%); дотримуватися сталих пріоритетів в постановці завдань для фізичної, технічної, тактичної та психічної підготовки; забезпечувати структуризацію навчально-тренувального процесу в межах здебільшого двох макроциклів, дотримуючись чисельності групи до 15 осіб з певним урахуванням індивідуальних особливостей спортсменів (маси тіла); забезпечувати оптимальне співвідношення роботи в зонах інтенсивності, де найбільші частки припадають на інтенсивність 60-80% від індивідуального максимуму.

Перспективи подальших досліджень передбачають розробку й обґрунтування авторської структури та змісту програми підготовки спортсменів на етапі спеціалізованої базової підготовки в панкратіоні.

Література

1. Вовк В. В. Азбука панкратиона (Синтез борьбы и кулачного боя): [метод. пособие с учебным фильмом (издание первое)] // Под. ред. А.П. Мандрика, Львов 2008. 105 с.

2. Дзорданидис В., Кузьмин В.В. Анализ соревновательной деятельности панкратионистов. Ученые записки. 2008. № 8(42). С-Пб. С. 28-31.

3. Долженко М. Ю. Психологическая подготовка спортсменов-студентов соревновательной деятельности в панкратионе. Ukrainian Journal of Ecology. 2015. № 1а (14). С. 42-45.

4. Коньков Д. А. Дифференцированная технология тренировки «панкратиоников» с различным уровнем физической и технической подготовленности: автореф. дисс ... канд. пед. наук: Хабаровск, 2008. 22 с.

5. Коньков Д. А. Методические особенности построения тренировочного процесса в панкратионе. Известия Российского государственного

6. Мандрік О. П., Яковенко Р. В., Томенко О. А., Чередніченко С. В., Наконечний І. Ю., Ветров О. М. Панкратіон: правила змагань. Київ, 2015. 55 с.

7. Наконечний І. Взаємозв'язок спеціальної фізичної та техніко-тактичної підготовки висококваліфікованих спортсменів з панкратіону. Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура. 2020. С. 62-67. 10.15330/fcult.33.62-67.

8. Наконечний І.Ю. Взаємозв'язок спеціальної фізичної підготовки та психологічного супроводу в багаторічній підготовці висококваліфікованих спортсменів з панкратіону. Молодий вчений, 2017 № 3.1 (43.1). С. 221-226.

9. Панкратіон: навчальна програма для дитячо-юнацьких спортивних шкіл. Київ 2010. 54 с.

10. Платонов В. Н. Общая теория подготовки спортсменов в олимпийском спорте. Киев: Олимпийский спорт; 1997. 416 с.

11. Скрипка І.М., Чередніченко С.В. Застосування елементів панкратіону в процесі фізичного виховання молодших школярів. Молодий вчений, 2017 №3.1

References

1. Vovk V. V. (2008) Azbuka pankrationa (Sintez borby i kulachnoho boya): [metod. posobie s uchebnym filmom (izdanie pervoe)] /Pod. red. A.P. Mandrika, Lvov. 105 s.

2. Dzordanidis V., Kuzmin V.V. (2008) Analiz sorevnovatelnoy deyatelnosti pankrationistov. Uchenye zapiski. № 8(42). S-Pb. S. 28-31.

3. Dolzhenko M. Yu. (2015) Psikholohicheskaya podhotovka sportsmenov-studentov sorevnovatelnoy deyatelnosti v pankratione. Ukrainian Journal of Ecology. № 1a (14). S. 42-45.

4. Konkov D. A. (2008) Differentsirovannaya tekhnolohiya trenirovki «pankrationikov» s razlichnym urovnem fizicheskoy i tekhnicheskoy podhotovlennosti: avtoref. diss ... kand. ped. nauk: 13.00.04. Khabarovsk. 22 s.

5. Konkov D. A. (2008) Metodicheskie osobennosti postroeniya trenirovochnoho protsessa v pankratione. Izvestiya Rossiyskoho hosudarstvennoho pedahohicheskoho universiteta im. A.I. Hertsena. № 58. S. 399-405.

6. Mandrik O. P., Yakovenko R. V., Tomenko O. A., Cherednichenko S. V., Nakonechniy I. Yu., Vetrov O. M. ( 2015) Pankration: pravila zmahan. Kiyiv. 55 s.

7. Nakonechniy I. (2020) Vzayemozvyazok spetsialnoi fizichnoi ta tekhniko-taktichnoi pidhotovki visokokvalfikovanikh sportsmeniv z pankrationu. Visnik Prikarpatskoho universitetu. Seriya: Fizichna kultura. S. 62-67. 10.15330/fcult.33.62-67.

8. Nakonechniy I.Yu. (2017) Vzayemozvyazok spetsialnoi fizichnoi pidhotovki ta psikholohichnoho suprovodu v bahatorichniy pidhotovtsi visokokvalifikovanikh sportsmeniv z pankrationu. Molodiy vcheniy. № 3.1 (43.1). S. 221-226.

9. Pankration: navchalna prohrama dlya dityacho- yunatskikh sportivnikh shkil. Kiyiv 2010. 54 s.

10. Platonov V. N. (1997) Obshchaya teoriya podhotovki sportsmenov v olimpiyskom sporte. Kiev: Olimpiyskiy sport. 416 s.

11. Skripka I.M., Cherednichenko S.V. (2017) Zastosuvannya elementiv pankrationu v protsesi fizichnoho vikhovannya molodshikh shkolyariv. Molodiy vcheniy. № 3.1 (43.1). 250-253.