Визначення індивідуальних адаптаційних можливостей студенток І-х курсів вищих навчальних закладів м. Харкова різного профілю

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківська державна академія фізичної культури

Визначення індивідуальних адаптаційних можливостей студенток І-х курсів вищих навчальних закладів м. Харкова різного профілю

Катерина Максимова

м. Харків

Постановка наукової проблеми та її значення

На цьому етапі розвитку нашої держави проблема зміцнення, збереження й поліпшення здоров'я сучасної молоді набуває все більш актуального значення. Викликають тривогу незадовільний стан здоров'я та низький рівень морального, культурного й духовного розвитку молоді [5].

Стрімке погіршенням стану здоров'я та зниженням показників фізичного розвитку організму випускників шкіл пов'язано, передусім, із напруженим режимом навчання в 11 класах і підготовкою до вступних іспитів до вищих навчальних закладів. Як наслідок, ми маємо низькі показники рівня соматичного здоров'я, а також збільшення кількості патологічних та спадкових захворювань [8]. Саме тому, вступаючи до вищих начальних закладів, більшість студентів, особливо дівчат, уже на І курсі мають низький і нижчий за середній соматичний стан здоров'я.

Потрібно зазначити, що вступ до вищих навчальних закладів - це дуже напружений, переломний та вкрай важливий момент у житті підлітків. Він пов'язаний із новими формами діяльності та новим типом стосунків з оточуючими [3]. Саме період вступу випускників шкіл у студентське життя називається періодом соціально-психологічної адаптації до нових умов навчання у вищому навчальному закладі.

Відомо, що саме студентське навчання у вищих навчальних закладах України, зокрема м. Харкові, складається із сукупності розумових, фізичних, емоційних та комунікативних навантажень, які висувають усе складніші вимоги до адаптаційних можливостей студентів. Адаптаційний потенціал є показником, який зумовлює зв'язок двох протилежних понять - «здоров'я» й «хвороба» (нездоров'я). Тому важливість визначення адаптаційного потенціалу кожного студента - необхідний першочерговий етап дослідження стану здоров'я студентської молоді на сучасному етапі розвитку системи освіти України.

На сьогодні проблема адаптації студентів у системі вищої освіти посідає центральне місце. Саме поняття «адаптація» (від лат. adaptatio - пристосування) означає пристосування індивіда до умов і вимог нового середовища, результатом чого є пристосованість як особистісна якість, що виступає показником життєвої компетентності індивіда [1].

Існують різні види адаптації: психологічна, соціальна, фізіологічна тощо. Якщо середовище ставить до особистості нові вимоги, адаптація до яких важка через його особисті або вікові особливості, то може розвинутися стан соціальної, психічної та фізичної напруженості, тобто виникає стан дезадаптації. Особливо напруженими щодо розвитку стану дезадаптації студенток І курсів є періоди змін умов виховання й навчання, а саме вступ до перших курсів вищих навчальних закладів, тобто перехід із середньої до вищої школи. Тому найбільш важливе завдання усіх викладачів фізичної культури вищих навчальних закладів України -- допомогти студентам найшвидше пройти період адаптації до нових умов навчання, пов'язаних зі зміною зовнішніх обставин і внутрішніх змін, із метою зміцнення й покращення стану здоров'я, адаптаційних можливостей, а також підвищення показників усіх систем розвитку їхнього організму.

Також виділяють ще два види адаптації в організмі: термінова (нестабільна) адаптація та довготривала або накопичувальна (кумулятивна, тривала) [7]. У фізичному вихованні виникнення довготривалих адаптаційних перебудов є найбільш раціональним, оскільки вони більш стійкі до процесів дезадаптації, потребують менших зусиль для підтримування досягнутого рівня [6].

Отже, для виконання оздоровчих завдань у процесі фізичного виховання сучасної молоді в системі вищої освіти України треба підходити саме з позиції теорії адаптації, оскільки адаптаційні здібності кожної студентки визначають ступінь їхнього індивідуального здоров' я, яке дуже погіршилося за останні роки [8]. Відомо, що найбільш ефективним і раціональним засобом покращення адаптаційних можливостей організму людини є фізичні вправи, які впливають на всі фізіологічні системи організму [2]. Саме тому опанування адаптаційних можливостей студенток І курсів вищих навчальних закладів м. Харкова різного профілю має на сьогодні актуальне значення.

Отже, проблема дослідження індивідуальних адаптаційних можливостей з метою зміцнення та покращення індивідуальних показників стану здоров'я й рівня фізичного розвитку студенток І курсів вищих начальних закладів м. Харкова різного профілю є вкрай необхідною, що й зумовило мету нашого дослідження.

фізичний адаптаційний потенціал студентка

Аналіз дослідження цієї проблеми

Проблема збереження та зміцнення здоров'я населення України, особливо студентської молоді, залишається пріоритетною проблемою державного значення. Це підтверджують такі нормативні документи, як Закон України «Про освіту», 2002 і «Про фізичну культуру і спорт», 2010; Державна національна програма «Освіта (Україна ХХІ століття)», 1994; Концепція розвитку системи громадського здоров'я на 2017-2020 роки; Національна стратегії з оздоровчої рухової активності в Україні на період до 2025 року «Рухова активність - здоровий спосіб життя - здорова нація».

На основі наукових праць Л. Л. Головіної та Ю. А. Копилова оздоровча діяльність розглядається як система реалізації природних здібностей й адаптаційних можливостей організму людини, функціонування якої спрямоване на зміцнення сил та покращення стану здоров'я особистості [4]. Але на сьогодні ще не розроблено ефективної комплексної оздоровчої програми з фізичного виховання з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей розвитку, що б сприяла певним тривалим позитивним змінам в організмі та підвищенню адаптаційних можливостей студенток І курсів вищих навчальних закладів м. Харкова.

Отже, проблема стану здоров'я та адаптації (пристосування) студенток І курсів до умов навчання у вищих навчальних закладах м. Харкова різного профілю має актуальне на сьогодні значення.

Мета й завдання дослідження - провести порівняльний аналіз індивідуальних адаптаційних можливостей студенток І курсів вищих навчальних закладів м. Харкова різного профілю.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження

У дослідженні взяло участь 255 студенток І курсів вищих навчальних закладів м. Харкова різного профілю, а саме Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди, Харківського національного медичного університету та Національного автомобільно-дорожнього університету. Для дослідження використано теоретичний аналіз науково-методичної літератури, педагогічні методи (антропометрія, визначення артеріального тиску за методикою Короткова, оцінку адаптаційного потенціалу за методикою Баєвського Р. М.) та статистичний аналіз отриманих даних.

Із метою визначення адаптаційних можливостей студенток І курсу застосовано методику Р. М. Баєвського, за якою адаптаційний потенціал визначають за формулою:

АП = 0,011ЧСС + 0,014СТ + 0,008ДТ + 0,0014W + 0,0009Р - 0, 0009Ь - 0,27,

де: ЧСС- частота серцевих скорочень у спокої (уд./хв); СТ- систолічний артеріальний тиск (ммрт. ст.); ДТ - діастолічний артеріальний тиск (мм рт. ст.); Ж - вік, років; Р - маса тіла (кг); Ь- довжина тіла (см).

Зазначені дані морфофункціональних показників студенток були отримані з медичних карток обстежень, які проводяться у ВНЗ на початку навчального року на кафедрах фізичного виховання.

Первинна оцінка показників адаптаційного потенціалу студенток І курсів вищих навчальних закладів м. Харкова різного профілю виявила 3,2 % із задовільною адаптацією (ЗА), 43,5 % - із напруженням механізмів адаптації (НМА), 43,9 % - із незадовільною адаптацією (НА) і 9,4 % - зі зривом адаптації (ЗрА) (табл. 1, рис.1).

Рис. 1 Оцінка показників адаптаційного потенціалу студенток І курсів вищих навчальних закладів м. Харкова різного профілю, п=255

Отримані результати свідчать, що випускниці середніх шкіл, які вступають у ВНЗ м. Харкова (гуманітарний ХНПУ, медичний ХНМУ та технічний ХНАДУ), не мають суттєвих розбіжностей у стані здоров'я, який визначали за адаптаційним потенціалом. Так, у педагогічному університеті серед студентів, які мріють стати вчителями, лише двоє (0,8 %) мають високі (ЗА) показники АП, 38 (14,9 %) - напружений механізм адаптації (НМА), більшість студенток - 50 (19,6 %) - відповідають незадовільному рівню (НА) адаптації, а студентки, які повинні займатись у спеціальних медичних групах, складають 3,1 % (вісім осіб).

Аналогічну ситуацію простежено серед студенток, котрі вступили на навчання до медичного ВНЗ. До найкращої групи АП віднесено двох студенток (0,8 %), до другої групи (НМА) - 36 (14,1 %), до третьої (НА) - 46 (18 %), четвертої (ЗрА) - 11 (4,3 %). Дещо краща ситуація в студенток І курсу, котрі вступили на навчання до автомобільно-дорожнього університету, що є переважно технічним (за винятком економічного факультету), у якому найвищий рівень АП мають 1,6 % (четверо студенток), а ті, які перебувають на пограничному до вищого рівня адаптації, складають 14,5 % (37 осіб). Студенток із незадовільним (НА) рівнем адаптації (3,21 і більше ум. од.) - 16 (6,27 %) та п'ять (2 %) осіб.

Аналіз результатів вимірювання морфофункціональних показників засвідчив, що до найвищого рівня адаптаційного потенціалу належать студентки, які переважно займалися в спортивних секціях і мають спортивний розряд. Студентки, котрі займалися фітнес-програмами, відповідають другому рівню адаптації (2,11-3,20 ум. од.). До третього й четвертого рівнів АП відносять дівчат, які мають надлишкову масу тіла та відхилення в роботі серцево-судинної та дихальної системи (табл. 2, рис. 2).

Показники АП випускниць сільських і міських шкіл не мають суттєвої різниці, хоча раніше відзначали, що сільські діти більш здорові, у той час як міські школярі мають більше можливостей займатись у спортивних секціях, що нівелює їх вплив на організм.

Таблиця 1

Оцінка показників адаптаційного потенціалу студенток І курсів вищих навчальних закладів м. Харкова різного профілю, п=255