Вплив занять плаванням із застосуванням елементів аквафітнесу й інтервального гіпоксичного тренування на фізичну підготовленість дівчат 11-12 років

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Вінниця, Україна,

Вплив занять плаванням із застосуванням елементів аквафітнесу й інтервального гіпоксичного тренування на фізичну підготовленість дівчат 11-12 років

Вікторія Головкіна

Анотація

Мета дослідження - встановити комплексний вплив тренувальних занять, у яких використано елементи аквафітнесу й інтервальне гіпоксичне тренування, на спеціальну фізичну підготовленість дівчат-плавчинь 1112 років. Матеріал. У дослідженні брали участь 64 спортсменки віком 11-12 років, спортивний стаж яких - 23 роки. Результати. Протягом 24 тижнів на різних етапах дослідження (через 8, 16 і 24 тижні) вивчено працездатність у зонах анаеробного алактатного й лактатного енергозабезпечень, а також у зоні аеробного енергозабезпечення. Уперше комплексно застосовано елементи аквафітнесу й інтервальне гіпоксичне тренування в тренувальному процесі юних плавців. Доцільність такого нововведення пояснюємо мінімізацією негативного впливу на організм дітей вправ із розвитку сили в умовах водного середовища з одночасним покращенням функціональних можливостей організму. Ефективність комплексного застосування в тренувальному процесі плавців елементів аквафітнесу й інтервального гіпоксичного тренування з дівчатами 11-12 років підтверджується вірогідною різницею між показниками працездатності в зоні аеробного енергозабезпечення (на 2,43 %), працездатності в зоні анаеробного лактатного енергозабезпечення (на 6,67 %) і потужності анаеробних систем енергозабезпечення (на 21,69 %) у представниць груп КГ та ОГ2 та показниками працездатності в зоні аеробного енергозабезпечення (на 2,31 %) і потужності анаеробних систем енергозабезпечення (на 15,00 %) у представниць груп ОГ1 та ОГ2 на користь останніх через 24 тижні занять за запропонованими нами програмами. Установлено, що тренувальні заняття плаванням із застосуванням елементів аквафітнесу й інтервального гіпоксичного тренування за допомогою апарату «Ендогенік-01» сприяють покращенню показників працездатності в зоні анаеробного алактатного й анаеробного лактатного енергозабезпечення, працездатності в зоні аеробного енергозабезпечення й потужності анаеробної алактатної системи дівчат 11-12 років. Висновки. Доведено ефективність комплексного застосування в заняттях плаванням елементів аквафітнесу й інтервального гіпоксичного тренування. Доцільність такого поєднання доведено зростанням показників працездатності в зонах аеробного, анаеробного алактатного й лактатного енергозабезпечення.

Ключові слова: зона анаеробного алактатного й лактатного енергозабезпечення, зона аеробного енергозабезпечення, гіпоксія, аквафітнес, плавання.

тренувальний плавчиня анаеробний працездатність

Аннотация

Виктория Головкина. Влияние занятий плаванием с применением элементов аквафитнеса и интервальной гипоксической тренировки на физическую подготовленность девушек 11-12 лет. Цель исследования - установить комплексное воздействие тренировочных занятий, в которых использовались элементы аквафитнеса и интервальные гипоксические тренировки, на специальную физическую подготовленность девушек-плавчих 11-12 лет. Материалы. В исследовании принимали участие 64 спортсмена в возрасте 11-12 лет, спортивный стаж которых - 2-3 года. Результаты. В течение 24 недель на разных этапах исследования (через 8, 16 и 24 недели) изучена работоспособность в зонах анаэробного алактатного и лактатного энергообеспечений, а также в зоне аэробного энергообеспечения. Впервые комплексно применены элементы аквафитнеса и интервальные гипоксические и тренировки в тренировочном процессе юных пловцов. Целесообразность такого нововведения мы объясняем минимизацией негативного воздействия на организм детей упражнений по развитию силы в условиях водной среды с одновременным улучшением функциональных возможностей организма. Эффективность комплексного применения в тренировочном процессе пловцов элементов аквафитнеса и интервальных гипоксических тренировок с девушками 11-12 лет подтверждается достоверной разницей между показателями работоспособности в зоне аэробного энергообеспечения (на 2,43 %), работоспособности в зоне анаэробного лактатного энергообеспечения (на 6,67 %) и мощности анаэробных систем энергообеспечения (на 21,69 %) у представительниц групп КГ и ОГ2 и показателями работоспособности в зоне аэробного энергообеспечения (на 2,31 %) и мощности анаэробных систем енергообезпечения (на 15,00 %) у представительниц групп ОГ1 и ОГ2 в пользу последних через 24 недели занятий по предложенным нами программам. Установлено, что тренировочные занятия плаванием с применением элементов аквафитнеса и интервальных гипоксических тренировок с помощью аппарата «Эндогеник-01» способствуют улучшению показателей работоспособности в зоне анаэробного алактатного и анаэробного лактатного энергообеспечения, работоспособности в зоне аэробного энергообеспечения и мощности анаэробной алактатной системы девушек 11-12 лет. Выводы. Доказана эффективность комплексного применения в занятиях плаванием элементов аквафитнеса и интервальных гипоксических тренировок. Целесообразность такого сочетания доказана ростом показателей работоспособности в зонах аэробного, анаэробного алактатного и лактатного энергообеспечения.

Ключевые слова: зона анаэробного алактатного и лактатного энергообеспечения, зона аэробного энергообеспечения, гипоксия, аквафитнес, плавание.

Annotatіon

Victoria Golovkina. The Influence of Swimming with Application of Aqua Fitness Elements and Intermediate Hypoxic Training on the Physical Preparedness of Girls 11-12 Years. The aim is to establish the integrated influence of training sessions, which used the elements of aqua fitness and interval hypoxic training, on the special physical training of girls 11-12 years old. Material: 64 athletes aged of 11-12 years, with a sports experience of 2-3 years took place in the research. Results. During 24 weeks at the different stages of studying (after 8, 16 and 24 weeks) the efficiency of the anaerobic alactated and lactate energy supply zones, as well as in the aerobic energy supply zone was studied. It has been established that training sessions of swimming with using of elements of aqua-fitness and interval hypoxic training with the device «Endogenic-01» to improve the indicators in the area of anaerobic alactatious and anaerobic lactate energy supply, efficiency in the zone of aerobic energy supply and power of anaerobic alactat system of girls 11-12 years old. For the first time, the elements of aqua fitness and interval hypoxic training were used in the training process of young swimmers. The expediency of such an innovation is explained by minimizing the negative impact on the children's body of exercises on the development of force in conditions of the aquatic environment while improving the functional capabilities of the organism. The effectiveness of the complex application in the training process of the swimmers of the aqua fitness and the interval hypoxic training with the girls of 11 -12 years is confirmed by the probable difference between the performance indicators in the aerobic energy supply zone (by 2,43 %), efficiency in the anaerobic lactate energy supply zone (6,67 %) and the power of anaerobic power supply systems (by 21,69 %) for representatives of groups of KG and BG2 and indicators of efficiency in the aerobic energy supply zone (by 2,31 %) and the capacity of anaerobic systems energy supply (to 15,00 %) in the group of representatives BG1 and BG2 in favor of the last after 24 weeks of employment for our proposed applications. Conclusions. The efficiency of complex application in swimming classes of aqua fitness elements and interval hypoxic training has been proved. The feasibility of such combination is proved by the growth of performance indicators in areas of aerobic, anaerobic alactatic and lactate energy supply.

Key words: anaerobic alactatic and lactate energy supply zone, aerobic energy supply zone, hypoxia, aqua fitness, swimming.

Вступ

Аналіз протоколів Олімпійських ігор, чемпіонатів світу та інших змагань свідчить про динаміку зростання результатів із різних видів спорту. Таке явище зумовлено підвищенням ефективності навчально-тренувальних занять за рахунок упровадження в багаторічну підготовку спортсменів новітніх технологій [4].

Суттєву роль у підготовці юних плавців відіграє вдосконалення силових якостей [ 2]. Силова підготовка [17] під час роботи з плавцями здійснюється в залі сухого плавання. Однак виконання силових вправ у таких умовах може негативно вплинути на фізичну [13] та функціональну [12] підготовленість юних плавців. Тому ми пропонуємо частину часу, відведеного за програмою ДЮСШ для силової підготовки в залі сухого плавання, замінити аквафітнесом [ 19].

Аналіз досліджень цієї проблеми. Існують відомості, що виконання фізичних вправ у воді позитивно впливає на різні функціональні системи організму [8]. Такий вплив фізичних вправ у воді зумовлений феноменом гравітаційного розвантаження тіла [14], позитивним впливом на функцію серцево - судинної [3] й дихальної систем [6], а також вестибулярний апарат [15].

Останнім часом у практиці фізичного виховання під час роботи з особами різного віку застосовуються допоміжні засоби, які посилюють ефективність фізичних вправ, а саме: масаж [18], харчові добавки [11] тощо [16]. Зокрема, доведено, що застосування у фізичних тренуваннях юних велосипедистів [10] і плавців [9] методики ендогенно-гіпоксичного дихання з використанням апарату «Ендогенік-01» позитивно впливає на динаміку фізичної підготовленості в підготовчий період річного макроциклу. Свідченням ефективності застосування ендогенно-гіпоксичного дихання під час роботи з кваліфікованими хокеїстами на траві є результати досліджень Ю. Фурмана й А. Сулими [ 7].

Проведені Ю. М. Фурманом та С. В. Сальниковою [6; 8] дослідження довели ефективність комплексного застосування аквафітнесу та методики ендогенно -гіпоксичного дихання під час роботи з жінками зрілого віку, що підтверджено покращенням їхнього фізичного стану [ 19].

Тому в програму підготовки юних плавців ми пропонуємо інтегрувати елементи аквафітнесу й методику інтервального гіпоксичного тренування (ІГТ) з використанням апарату «Ендогенік-01» [10].

Наукові відомості про можливість застосування методики ІГТ у комплексі з аквафітнесом у тренувальному процесі дівчат 11-12 років відсутні.

Гіпотеза. Ураховуючи досвід напрацювань попередніх дослідників, ми передбачили, що комплексне застосування методики ЕГД й елементів аквафітнесу в тренувальному процесі юних плавців сприятиме підвищенню їхньої функціональної, загальної та спеціальної фізичної підготовленості.

Мета дослідження - установити комплексний вплив тренувальних занять з використанням елементів аквафітнесу й методики інтервального гіпоксичного тренування, на спеціальну фізичну підготовленість дівчат 11-12 років.

Для досягнення поставленої мети ми виконували такі завдання:

- вивчали стан питання з теми дослідження;

- досліджували функціональну підготовленість дівчат 11-12 років.

Методи та організація дослідження:

- теоретичний аналіз й узагальнення даних наукових джерел;

- педагогічний експеримент;

- тестування спеціальної фізичної підготовленості;

- методи математичної статистики.

Учасники. В експерименті брали участь вихованці дитячо-юнацьких спортивних шкіл - дівчата віком 11-12 років, спортивний стаж яких становив 2-3 роки. Загальна кількість досліджених спортсменів - 62 особи. Із них перед початком експерименту укомплектовано три групи - контрольну (КГ, п=20), першу основну (ОГ1, п=21) та другу основну (ОГ2, п=21).

1. Організація дослідження

Для вивчення впливу занять із плавання з елементами аквафітнесу й інтервального гіпоксичного тренування на спеціальну фізичну підготовленість плавчинь використовували плавальні тести «плавання вільним стилем на дистанції 25 метрів», «плавання вільним стилем на дистанціях 4^50 м з інтервалом відпочинку 15 с», «плавання вільним стилем на дистанції 800 м». Застосовувався також тест із реєстрацією кількості пропливання відрізків по 25 м із максимально можливою швидкістю в анаеробному режимі енергозабезпечення. Кількість повторень обмежувалася перевищенням частоти серцевих скорочень 170 уд-хв"1 [9].

Дослідження плавців здійснювали поетапно: до початку експерименту, а в подальшому - через 8, 16 та 24 тижні.

Періодичність занять в усіх групах становила шість разів на тиждень. Зміст занять в основних групах відрізнявся від контрольної. Спортсменки першої основної групи на кожному тренувальному занятті на початку підготовчої частини застосовували інтервальне гіпоксичне тренування (ІГТ) за програмою спеціальних «маршрутних карт» [10]. Для цього використовували апарат «Ендогенік-01».

Силова підготовка для спортсменок другої основної групи здійснювалася у воді з використанням елементів аквафітнесу силового спрямування [ 19]. У процесі тренувань застосовували такі допоміжні засоби, як аквапояси, рукавички, маленькі й великі гантелі, нудлси (ш<іІ8), чобітки, гумові амортизатори, плавальні дошки [20].

Статистичний аналіз. Наводились узагальнені числові показники, які відображають положення центру емпіричних розподілень і їхнього розсіювання: середнє арифметичне значення (х); похибка середнього арифметичного (т); середнє квадратичне (стандартне) відхилення (8); дисперсія (82); коефіцієнт варіації (V).

Значення вибірки з генеральної сукупності підлягали закону нормального розподілу, що перевірялося за допомогою критерію Пірсона. З огляду на те, що розподіл усіх досліджуваних показників відповідав нормальному, задля визначення достовірності різниці між середніми значеннями використовувався 1> критерій Стьюдента [5]. Різниця вважалася вірогідною при різниці значимості в 5 % (р<0,05).

2. Результати дослідження та їх обговорення

У дівчат усіх груп (КГ, ОГ1, ОГ2) заняття плаванням протягом восьми тижнів змін жодного з показників спеціальної фізичної підготовленості не викликали.

Як свідчать наведені нижче дані табл. 1, у дівчат групи ОГ1 під впливом шістнадцятитижневих занять плаванням із застосуванням інтервального гіпоксичного тренування зареєстровано вірогідне покращення (на 4,16 %) результату пропливання першого відрізка під час виконання тесту «пропливання дистанцій 4^50 м вільним стилем з інтервалом відпочинку 15 с».

Показники спеціальної фізичної підготовленості дівчат 11-12 років на різних етапах дослідження (КГ, п=21, ОГ1, п=22, ОГ2, п=21) дівчат групи ОГ1 на даному етапі дослідження також зареєстровано вірогідне зменшення часу подолання дистанції на 800 м вільним стилем (на 2,63 %), що свідчить про покращення працездатності в зоні аеробного режиму енергозабезпечення.

Як демонструють показники табл. 1, комплексне застосування в заняттях плаванням елементів аквафітнесу й методики інтервального гіпоксичного тренування протягом 16 тижнів сприяло зменшенню в дівчат групи ОГ2 часу виконання тестів «плавання на 800 м вільним стилем» на 3,23 % (р<0,05) та «пропливання дистанцій 4x50 м вільним стилем з інтервалом відпочинку 15 с» (перший відрізок) на 5,43 % (р<0,05).

Крім того, під впливом таких занять у представниць групи ОГ2 через 16 тижнів від їх початку зареєстровано вірогідне покращення результатів виконання тесту «плавання вільним стилем на 25 м із максимально можливою швидкістю» на 4,58 %, а також кількість пропливання 25-метрових відрізків із максимальною інтенсивністю при частоті серцевих скорочень 150-170 уд-хв-1 - на 33,33 % (табл. 1).

Таблиця 1

Результати досліджень спеціальної фізичної підготовленості дівчат 11-12 років через 24 тижні від початку занять засвідчили, що заняття плаванням за запропонованими програмами загалом сприяли покращенню працездатності в зоні аеробного енергозабезпечення, працездатності в зоні анаеробного алактатного й анаеробного лактатного енергозабезпечення та потужності анаеробної алактатної системи юних плавчинь.

Проте в дівчат, які в заняттях плаванням застосовували інтервальне гіпоксичне тренування, а також комплексно використовували елементи аквафітнесу й методику створення в організмі стану помірної гіпоксії та вираженої гіперкапнії, таке покращення проявилося більшою мірою, порівняно з представницями контрольної групи.

Так, по завершенню формувального експерименту в спортсменок групи КГ зареєстровано вірогідне зростання результату виконання тесту «плавання на 800 м вільним стилем» на 3,27 %, що засвідчує покращення працездатності в зоні аеробного енергозабезпечення. Решта показників спеціальної фізичної підготовленості в плавчинь цієї групи залишилася без істотних змін.

У досліджуваних групи ОГ1 двадцятичотирьох тижневі заняття плаванням із застосуванням методики інтервального гіпоксичного тренування сприяли вірогідному зростанню результатів тестів «плавання на 800 м вільним стилем», «пропливання дистанцій 4*50 м вільним стилем з інтервалом відпочинку 15 с» (перший відрізок) та «плавання вільним стилем на 25 м із максимально можливою швидкістю» на 3,50 %, 5,63 % і 10,11 % відповідно. Кількість пропливань 25-метрових відрізків із максимальною інтенсивністю при частоті серцевих скорочень 150-170 уд-хв-1 у представниць цієї групи через 24 тижні від початку занять збільшилася на 25,00 % (р<0,05).

Результати виконання контрольних тестів спортсменками групи ОГ2 по завершенню формувального експерименту засвідчили, що під впливом занять плаванням із застосуванням елементів аквафітнесу й інтервального гіпоксичного тренування в досліджуваних вірогідно покращилися результати виконання тестів «плавання на 800 м вільним стилем» (на 5,94 %), «пропливання дистанцій 4*50 м вільним стилем з інтервалом відпочинку 15 с» (перший, другий та четвертий відрізки - на 9,16 %, 4,66 % і 5,46 %), «плавання вільним стилем на 25 м із максимально можливою швидкістю» (на 10,97 %) та збільшилася кількість разів пропливання 25 -метрових відрізків вільним стилем при частоті серцевих скорочень 150-170 уд-хв-1 (на 43,75 %).

Результати контрольних змагальних тестів із плавання підтверджують результати досліджень науковців [9, 14] про обмеження можливостей плавців підліткового віку виконувати роботу в умовах анаеробного метаболізму.

Підтверджено й доповнено відомості науковців [1; 7; 9; 14; 20] про ефективність застосування інтервального гіпоксичного тренування в системній підготовці спортсменів. За результатами досліджень Ю. М. Фурмана [9] й І. В. Грузевич [14], у плавців 13-14 років під впливом 16-титижневих тренувальних занять із застосуванням методики інтервального гіпоксичного тренування відбулося вірогідне підвищення працездатності в зоні аеробного та анаеробного лактатного енергозабезпечення. Результати власних досліджень засвідчили, що використання ІГТ у тренувальному процесі плавців 11 -12 років сприяють покращенню працездатності в зонах аеробного, анаеробного алактатного й лактатного енергозабезпечення. Про доцільність використання запропонованої нами програми тренувальних занять із плавцями 11-12 років свідчить також підвищення потужності анаеробної алактатної системи енергозабезпечення досліджуваних дівчат.

Уперше комплексно застосовано елементи аквафітнесу та інтервальне гіпоксичне тренування в тренувальному процесі юних плавців. Доцільність такого нововведення ми пояснюємо мінімізацією негативного впливу на організм дітей вправ із розвитку сили в умовах водного середовища з одночасним покращенням функціональних можливостей організму.

Ефективність комплексного застосування в тренувальному процесі плавців елементів аквафітнесу й інтервального гіпоксичного тренування з дівчатами 11-12 років підтверджується вірогідною різницею між показниками працездатності в зоні аеробного енергозабезпечення (на 2,43 %), працездатності в зоні анаеробного лактатного енергозабезпечення (на 6,67 %) та потужності анаеробних систем енергозабезпечення (на 21,69 %) у представниць груп КГ та ОГ2 і показниками працездатності в зоні аеробного енергозабезпечення (на 2,31 %) та потужності анаеробних систем енергозабезпечення (на 15 %) у представниць груп ОГ1 й ОГ2 на користь останніх через 24 тижні занять за запропонованими нами програмами.

Результати виконання контрольних тестів плавцями групи ОГ2 доповнюють наукові відомості Ю. М. Фурмана й С. В. Сальникової [8], В. В. Головкіної та С. В. Сальникової [3], С. Н. Федоренко [13], Г. О. Жук [20] про ефективність застосування аквафітнесу у тренувальних заняттях із метою покращення фізичного стану.

Висновки

Результати досліджень засвідчили, що тренувальні заняття плаванням із застосуванням елементів аквафітнесу й інтервального гіпоксичного тренування сприяють покращенню працездатності плавчинь 11-12 років в зоні аеробного, анаеробного алактатного й анаеробного лактатного енергозабезпечення.

Ефективність комплексного застосування в тренувальному процесі плавців елементів аквафітнесу та інтервального гіпоксичного тренування з дівчатами 11-12 років підтверджується вірогідною різницею між показниками працездатності в зоні аеробного енергозабезпечення (на 2,43 %), працездатності в зоні анаеробного лактатного енергозабезпечення (на 6,67 %) та потужності анаеробних систем енергозабезпечення (на 21,69 %) у представниць груп КГ й ОГ2 і показниками працездатності в зоні аеробного енергозабезпечення (на 2,31 %) та потужності анаеробних систем енергозабезпечення (на 15 %) у представниць груп ОГ1 та ОГ2 на користь останніх через 24 тижні занять за запропонованими нами програмами.

Перспективи подальших досліджень. Подальші дослідження будуть спрямовані на вивчення впливу занять плаванням із використанням елементів аквафітнесу й інтервального гіпоксичного тренування на функцію зовнішнього дихання плавців 11-12 років.

Джерела та література