Туристично-рекреаційний потенціал Марокко

Размещено на http://www.allbest.ru//

ВСТУП

туристичний рекреаційний марокко

Держава Марокко більшості з нас видається далекою країною, яка знаходиться десь в пустелі і не є цікавою для відвідування. Адже куди звичніше відправитися в Туреччину чи Єгипет, які надзвичайно популярні у туристів з усього світу. Але в дійсності Марокко є дивовижною країною, яка володіє унікальною культурою, що збереглася до наших днів. Крім того, в Марокко поєднується і стародавня культура, яка ретельно оберігається місцевими жителями, і сучасність з її шикарними готелями, магазинами та іншим. На нашу думку, саме Марокко стане в майбутньому центром відпочинку туристів з усього світу.

На сьогоднішній день, тема туристичних подорожей до Марокко з метою відпочинку є дуже актуальною, адже з кожним днем туристи стають все вибагливіші та хочуть відкривати для себе нові та екзотичні країни. Марокко - якраз одна з таких країн, тому що це не дуже популярний та всесвітньо відомий напрямок як, наприклад, Єгипет чи Туреччина, отже своєю загадковістю він буде приваблювати потоки гостей з усього світу. Проте, незважаючи на досить незначну популярність, Марокко вважається однією з провідних країн Африки за кількістю прийнятих туристів. Хоча у цій країні незначна кількість різноманітних видів ресурсу, але Марокко має великий потенціал у галузі туризму.

Метою цієї роботи буде аналізувати туристичні ресурси країни, а саме: природні ресурси, наявність готелів, ресторанів, привабливих туристичних дестинацій та іншої інфраструктури, що необхідна для проведення туристичних подорожей, систематизувати знання про історичну цінність Марокко, її культурні надбання.

Наша діяльність буде спрямована на дослідження відпочинково-рекреаційного потенціалу Марокко, саме воно стане об'єктом нашого дослідження.

Предметом дослідження стануть історико-культурні та природні туристично-рекреаційні ресурси Марокко, а також відповідна інфраструктура країни.

Отже, щоб досягти поставленої нами мети, необхідно сформувати наступні завдання:

Розгляд загальних відомостей про Марокко;

Вивчення історії держави;

Розгляд економіко-політичної ситуації в країні;

Вивчення туристичного потенціалу Марокко;

Розгляд найбільш привабливих для туристистів культурних традицій Марокко;

У свою чергу, щоб дослідження було інформативним, точним та змістовним, будуть використовуватись літературні джерела, зокрема навчальні посібники з таких дисциплін як: географія туризму, організація рекреаційних послуг та організація екскурсійної діяльності, історичні підручники, а також сайти Міністерства туризму Марокко, Міністерства економіки Марокко, статистичні дані, сервіси з пошуку готелів.

Основна частина даної курсової роботи складається з трьох розділів.

Перший розділ містить в собі загальну теоретичну інформацію щодо сутності поняття «відпочинково-рекреаційний потенціал», описує міжнародний досвід віпочинково-рекреаційного туризму та характеризує сучасний стан розвитку даної туристичної галузі в Україні.

Другий розділ присвячений опису туристичного потенціалу Марокко та чинників, що впливають на розвиток туризму у цій країні, зокрема, географічних особливостей країни, політично-економічної ситуації, наявності природних та історико-культурних ресурсів на території держави. Також у ньому представлена статистика відвідування країни іноземними туристами.

Третій розділ описує шляхи та методи щодо підвищення туристичної привабливості Марокко та містить в собі новий розроблений тур, який був створений з урахуванням усіх особливостей держави та наявності відповідної інфраструктури на маршруті, який в подальшому може залучити потоки туристів в цю країну.

В кінці курсової роботи розміщені висновки щодо проведеного дослідження, список використаних джерел та додатки.



РОЗДІЛ 1.Поняття про відпочинково-рекреаційний потенціал

1.1 Сутність і значення відпочинково-рекреаційного потенціалу

Дослідження відпочинково-рекреаційного потенціалу варто почати з визначення таких термінів як рекреація, рекреаційна діяльність, рекреаційні потреби та ресурси.

Отже, рекреація - це сукупність явищ і відношень, що виникають в процесі використання вільного часу для оздоровчої, пізнавальної, спортивної та культурно-розважальної діяльності людей на певних територіях.

Поняття рекреації визначає сутність рекреаційної діяльності, яка направлена на реалізацію рекреаційних потреб, відновлення та розвиток фізичних та духовних сил людини.

Просторово-часова динаміка рекреаційних потреб відбивається на територіальних формах організації рекреаційної діяльності.

У загальному вигляді серед рекреаційних потреб (в порядку історичної послідовності їх появи) можна виділити наступні великі групи, орієнтовані на:

Відновлення фізичних і духовних сил, витрачених або ослаблених в процесі трудової, навчальної або побутової діяльності (що, власне, і дало ім'я цього феномену - рекреація);

Розвиток фізичних і духовних сил людини, соціально-трудового, культурного і оборонного потенціалу суспільства, підготовка до трудової діяльності, до спілкування між людьми і т.д і т.п. Розвиток того, що вже раніше закладено вихованням;

Формування нових рис і якостей особистості, нового способу життя, розширення міжособистісних, міжнаціональних, міжвікових контактів, формування і розвиток навичок спілкування, сприйняття природи і культурних цінностей і т. д.

Рекреаційну діяльність визначають суспільні, групові та індивідуальні рекреаційні потреби.

Суспільні рекреаційні потреби - це потреби усього суспільства у відновленні фізичних та духовних сил, а також усебічний розвиток всіх його членів.

Групові рекреаційні потреби відображають зміст потреб визначених соціальних і вікових груп населення.

Індивідуальні рекреаційні потреби включають в себе множину рекреаційних занять, які задовольняють потреби в зміні звичної обстановки, у відновленні здоров'я, у знятті втоми, у пізнанні навколишнього середовища, у задоволенні духовних та естетичних потреб тощо.

Узагальнену класифікацію рекреаційних потреб проілюстровано на рисунку 1.

Рис.1.1

Класифікація рекреаційних потреб

Систематичне вивчення реальних процесів, тенденцій, обсягу рекреаційних потреб повинно проводитися в економічному, медико-біологічному, демографічному, соціологічному, соціально-психологічному та природничому аспектах. Така широта дослідження об'єктивно випливає з того, що формування рекреаційних потреб відбувається під впливом комплексу чинників, які можуть бути згруповані таким чином:

1. Соціально-економічні фактори: рівень розвитку продуктивних сил; рівень виробництва споживчих благ; рівень розвитку сфери відпочинку і туризму; реальні грошові доходи населення; ціни на товари і послуги (рекреаційні); рівень розвитку транспортної інфраструктури; тривалість відпусток; постановка реклами та інформації про рекреаційні райони і туристські маршрути; соціальний і професійний склад населення; рівень культурного життя; рухливість населення; національні традиції.

2. Демографічні фактори: урбанізація; вікова структура населення; склад і розмір сімей; особливості розселення.

3. Соціально-психологічні чинники: комунікабельність; тип культурного життя; вплив моди; ціннісні орієнтації особистості.

4. Медико-біологічні фактори: стан здоров'я населення.

5. Природні фактори: природна зона, в якій проживає людина, особливості географічного положення по відношенню до морів, гір.

Отже, важливою складовою для задоволення рекреаційних потреб є наявність на території країни, міста, курорту, тощо певних рекреаційних ресурсів.

Під терміном рекреаційні ресурси варто розуміти сукупність природних, соціально-економічних, геологічних систем та їх елементів, які можуть бути використані при існуючих технічних і матеріальних можливостях для організації рекреаційної діяльності.

Класифікуючи рекреаційні ресурси, їх поділяють на відповідні групи, включаючи кліматичні, гідромінеральні, водні, лісові, гірські ресурси та ресурси морських узбережь. Соціокультурна складова включає в себе культурно-історичні пам'ятники, населені пункти, унікальні технічні споруди. При цьому, рекреаційні ресурси є основою формування рекреаційного потенціалу.

В електронному словнику «knowledge base» рекреаційний потенціал розглядається як здатність природної території позитивно впливати на фізичний та психологічний стан людини.

Для багатьох регіонів рекреаційний потенціал є головним джерелом стійкого територіального розвитку. Особливого значення він набуває в процесі розвитку дотаційних регіонів. Це обумовлено тим, що, з одного боку, регіон виступає в якості цілісного ресурсного комплексу для стійкого формування і розвитку рекреаційного потенціалу, а з іншого - індустрія оздоровлення здатна створити передумови для стійкого розвитку регіону через вирішення його соціально-економічних та екологічних проблем. Проте, такий підхід також здатен породити низку негативних тенденцій, що приводить до нестійкості регіонального розвитку. Тому, потрібно відзначити, що стійкий розвиток - це досягнення рівноважного стану в процесі реалізації економічних, екологічних, соціально-культурних цілей регіонального розвитку, в процесі якого враховуються інтереси усіх сторін, а за основу приймається раціональне природокористування. Основні принципи даного розвитку наведені у таблиці.

Таким чином, сукупність рекреаційних ресурсів та інструментів, знань та навичок щодо їх перетворювання з використанням іноваційних підходів формує рекреаційний потенціал території, який є основою її стійкого розвитку.

1.2 Міжнародний досвід розвитку відпочинково-рекреаційного туризму

Для сучасного міжнародного туризму характерна значна територіальна нерівномірність. Вона відбиває різні соціально-економічні рівні країн світу: на економічно розвинені країни припадає 57% туристських прибутків, на країни, що розвиваються,- 30 %, на країни з перехідною економікою - 13 %.

При подібній регіональній структурі туристських прибутків і доходів виділяються п'ять туристичних макрорегіонів світу:

1. Європейський (куди включають країни Західної, Північної, Південної, Центральної, Східної Європи, а також держави Східного Середземномор'я - Ізраїль, Кіпр, Туреччину).

2. Американський (включає країни Північної, Південної, Центральної Америки, острівні держави і території Карибського басейну).

3. Азійсько-Тихоокеанський (включає країни Східної та Південно-Східної Азії, Австралію та Океанію).

4. Африканський (включає країни Африки, крім Єгипту та Лівії).

5. Близькосхідний (включає країни Західної та Південно-Західної Азії, Єгипет, Лівію).

Для всіх макрорегіонів характерна поступова динаміка розвитку, проте темпи не однакові, як і не однакова кількість туристських прибуттів, про що свідчить представлена діаграма на рисунку 1.2.

Рис 1.2

Кількість туристчних прибуттів до макрорегіонів за 2017р.

Рекреаційний туризм структуризують на лікувальний і відпочинково-оздоровчий. Ці підвиди відмінні, але доповнюють один одного. Так, відпочинково-оздоровчі потреби можна задовольняти на рекреаційних об'єктах загальної спеціалізації, а лікувальні - на спеціалізованих курортних закладах. Під час задоволення відпочинково-оздоровчих потреб застосовують лікувальні процедури і, навпаки, в лікувальному туризмі - елементи активного відпочинку. Однак центральне місце в рекреаційному туризмі посідає лікувальний (курортно-лікувальний або лікувально-оздоровчий) туризм, який вважають традиційним видом, що розвивається в районах зі сприятливим кліматом і з наявністю лікувальних ресурсів або в місцях, де розроблені технології лікування тих чи інших захворювань.

У світовій практиці розрізняють переважно чотири типи курортів: бальнеологічні; грязьові; кліматичні; змішані. Якщо бальнеологічні використовують головно природні мінеральні води зі застосуванням їх для зовнішнього (ванни) і внутрішнього споживання (пиття, інгаляції та ін.), а грязьові курорти прив'язані до лікувальних родовищ, - то кліматичні курорти застосовують лісові, гірські, приморські ресурси і дуже різноманітні, як і сам клімат у використанні їх із лікувально-профілактичною метою. Від цих ресурсів залежить профіль курорту. Змішані курорти використовують одночасно декілька природних лікувальних чинників, що дає змогу розширювати горизонти спеціалізації курортів і саме цим приваблювати молодих туристів і відпочиваючих.

На європейському ринку лікувального туризму найвідоміші курорти Німеччини, Австрії, Швейцарії, Чехії, Словаччини. Все популярнішими стають курорти Угорщини, Польщі, Болгарії, Румунії, Хорватії, Словенії. Лікувальний туризм розвивається також у країнах Балтики, в Україні, Російській Федерації.

На Близькому Сході потоки туристів з лікувальною метою скеровують в Ізраїль до Мертвого Моря і до курортів Ейн-Бокек, Ейн-Геді, Неве-Захар тощо.

В Американському макрорегіоні теж переважають внутрішньорегіональні туристичні потоки з відпочинково-оздоровчою метою. Особливо інтенсивно здійснюється обмін між країнами Північноамериканської зони вільної торгівлі - США, Канадою, Мексикою. В інших частинах Америки значними купально-пляжними ресурсами вирізняються країни Карибського басейну, стрімко зростає кількість туристів із відпочинково-оздоровчою метою у Південній Америці.

У країнах Південної, Східної та Південно-Східної Азії лікувально-оздоровчий туризм не дуже розвинутий. В Австралії бальнеологічні курорти розташовані на південному сході материка (курорти Дейлсфорд, Моркі, Спрінгвуд).

Африка має значні ресурси для розвитку лікувального туризму, але тут він перебуває на початковій стадії розвитку. Діють курорти, на узбережжі Індійського океану - в Кенії (Лапу, Кіпіні, Малінді, Кіліорі, Шаноні), зростає популярність курортів Північної Африки на середземноморському узбережжі - у Тунісі (курортний центр на о. Джерба і на південному сході курортний центр Габес), Марокко (Ес-Сувейра, Махаммедія) та ін. Відпочинково-оздоровчий підвид рекреаційного туризму особливо популярний у світі під час купально-пляжного сезону.

На рисунку 1.3 зображений графік з переліком найбільш популярних країн серед туристів за 2017 рік за даними Всесвітньої Туристичної Організації.

Рис.1.3

Міжнародні туристські прибуття за 2017р. (млн.чоловік)

Як ми бачимо на цьому графіку, туристи надають перевагу європейським країнам, проте, позитивні тенденції в розвитку Африканського регіону все ж можна простежити. За оцінками ВТО, кількість іноземних туристів в Африці у 2017 році збільшилася на 9%, а рівень надходження коштів з туризму залишився на тому ж рівні, що й у 2016 (+8%).

Такі результати були зумовлені постійним відновленням та зростанням популярності великої кількості туристичних напрямків в Північній Африці. Відзначають, що найкращі темпи зростання показали Туніс та Марокко. Зростання попиту з європейських ринків джерел та стабільніша обстановка сприяли позитивним результатам субрегіону.

Загалом, увесь Африканський континент за 2017 рік відівдали 67 млн туристів, які принесли регіону дохід у 37 млрд доларів США. Протягом 2017 року кількість туристів у Марокко досягла 11,35 млн, що на 10% більше порівняно з 2016 роком. Прибуття з основних ринків Марокко збільшилось в цей період, а саме Німеччина (+ 15%) Нідерланди (+ 9%), Італія (+ 9%), Іспанія (+ 8%) та Франція (+ 8%) Більше того, кількість прибуттів з інших країн також стрімко розвивається. Це, зокрема, такі країни, як: Китай (+ 151%), Японія (+ 39%), Південна Корея (+ 25%), США (+ 29%) та Бразилії (+ 38%).

Отже, рекреаційний туризм разом із його розгалуженням - лікувальним і відпочинково-оздоровчим туризмом - у сучасних умовах розвитку туризму найпоширеніший у світі.

1.3 Сучасний стан та перспективи розвитку відпочинково-рекреаційного туризму в Україні

Майже в усіх областях України є рекреаційні ресурси, серед яких домінують санаторно-курортні. Відомий на весь світ своїми санаторно-курортними умовами Південь України (Одеська, Херсонська, Миколаївська, Донецька області і Автономна Республіка Крим). Треба відзначити, що крім кліматичних ресурсів, Південний берег Криму багатий на ресурси грязей для організації лікувальних закладів. Унікальні рекреаційні ресурси зосередженні в Карпатах, які вирізняються ідеальними умовами для організації як літнього, так і зимового відпочинку. Значні запаси мінеральних вод розміщенні у Львівській (Трускавець, Моршин, Східниця, Великий Любінь, Немирів), Полтавській (Миргород), Вінницькій (Хмельник) областях.

Завдяки поєднанню певних природних факторів та ресурсів формуються потужні рекреаційні комплекси. Відповідно до цього кожен регіон має визначену структуру свого рекреаційного комплексу.

В Україні діє 45 курортів загальнодержавного і міжнародного значення та 13 курортів місцевого значення, є понад 400 санаторіїв, які можуть прийняти на лікування більш як 600 тис. відпочиваючих. Разом з тим за останні роки спостерігається тенденція зменшення мережі та місткості закладів організованого відпочинку, скоротилася мережа туристичних баз, що значно звузило можливості ефективного використання рекреаційних ресурсів.

З метою розвитку рекреаційних зон в Україні у 1999 було прийнято Закон України “Про спеціальну економічну зону туристсько-рекреаційного типу “Курортополіс Трускавець”. Метою створення СКЕЗ „Курортополіс Трускавець” є стимулювання інноваційної і інвестиційної діяльності, спрямованої на проведення економічного експерименту в компактній соціально-економічній територіально-галузевій системі зі стимулюванням інноваційної діяльності в сфері лікування і рекреації, інвестиційної активності в напрямах, що забезпечують розвиток санаторно-курортного комплексу, комунального господарства та сервісної інфраструктури (торгівля, громадське харчування, туризм, організація відпочинку, зв'язок, транспортне і готельне обслуговування) курорту і піднесення його до світових стандартів оздоровчих курортних комплексів.

Варто відмітити, що основні проблеми щодо ефективного використання рекреаційних ресурсів України полягають у досягненні максимально повного задоволення потреб населення у повноцінному оздоровленні та лікуванні; охороні і відновленні рекреаційних ресурсів та зростанні якості послуг у цій сфері, які на даний час перебувають у незадовільному стані.

В Україні існують всі передумови для розвитку туристичної сфери. Зручне географічне розташування, сприятливий клімат, різноманітний рельєф, унікальне поєднання природно-рекреаційних ресурсів, культурно-історичної спадщини, розгалуження санаторно-курортної бази - всі ці фактори зумовлюють конкурентні переваги України в пропозиції туристичного продукту. Туристичний потенціал України на сьогодні розкрито не повною мірою, про що свідчить 1,5-2,5 % частка туристичної галузі в структурі ВВП країни. Основними перепонами, що перешкоджають розвитку туристичного сектору в Україні, сьогодні виступають переважно чинники військово-політичного, управлінського, економічного, екологічного та культурного характеру. На превеликий жаль, упродовж останніх років загальна частка туристичної галузі в структурі ВВП країни залишається досить низькою, що свідчить про недостатній рівень використання туристичного потенціалу в Україні.

В Україні велика кількість туристичних фірм акцентують увагу саме на в'їзному туризмі, тобто відправляють українців відпочивати на закордонні курорти. Через це кількість людей, що від'їжджають з країни значно перевищує кількість тих, що відвідують нашу країну, це один із факторів, що має негативний вплив на формування бюджету нашої країни. Протягом 2014-2017 рр. в Україні спостерігається зростання та спади в динаміці розвитку туристичної галузі, що відображено в таблиці 1.2.



Таблиця 1.2

Показники розвитку туристичної галузі України за 2014-2017 рр.

Показники	2014	2015	2016	2017
Кількість туристів, обслугованих суб'єктами туристичної діяльності України	3 454 361	2 425 089	2 019 576	2 549 606
Іноземні туристи, які відвідали Україну	232 311	17 070	15 159	35 071
Туристи-громадяни України, які виїжджали за кордон	2 518 390	2 085 273	1 647 390	2 060 974
Внутрішні туристи	702 615	322 746	357 027	453 561

Загалом, за даними досліджень, однією з головних перешкод ефективного розвитку туристичної галузі в Україні протягом останніх років залишається слабка туристична інфраструктура. Це підтверджують і статистичні дані. Так, кількість туристів, обслугованих суб'єктами туристичної діяльності України є незначною порівняно з масштабами в'їзного, виїзного та внутрішнього туризму. Пояснюється це недостатньою кількістю готельного фонду, навіть попри щорічне його зростання. У свою чергу, нестача готельних номерів зумовлює дуже високі за міжнародними стандартами ціни на готельні послуги, які не завжди задовольняють потреби міжнародного туристичного потоку.

Оцінюючи поточну організацію рекреаційного господарства України, можна стверджувати, що на світовому ринку туристичних послуг вона є незадовільною та неконкурентоспроможною. Так, основний матеріально-технічний комплекс є застарілим, 70% його інфраструктури потребує реконструкції та відновлення, рівень сервісу не відповідає міжнародним стандартам, індустрія розваг фактично не розвинена та не організована, пам'ятки культури та історії занедбані, низку проблем екологічного, соціального та економічного характеру не вирішено.

На сучасному стані туризму в Україні все ще позначається радянська практика організації туристичної галузі, спрямована на задоволення внутрішнього попиту та орієнтована на лікувально-реабілітаційну діяльність.

У сучасних умовах господарювання на розвиток туризму в Україні негативно впливає також напружена політична ситуація. На наш погляд, анексія Криму та події на Сході та Півдні України вже сьогодні вплинули на зниження розмірів в'їзних і внутрішніх туристичних потоків та на збільшення обсягів виїзного туризму. Адже частина українських туристів, яка надавала перевагу відпочинку біля моря, змушена їхати за кордон або відмовитися від такого виду відпочинку.

На основі викладеного матеріалу можна зробити висновок, що незважаючи на значний потенціал, туристична галузь України має цілий ряд проблем, нагальне вирішення яких покращить перспективи її розвитку вже найближчим часом. Аналізуючи перспективи розвитку туристичного бізнесу в Україні, насамперед необхідно підкреслити, що сучасний туризм - це сфера економіки та життєдіяльності суспільства, яка загалом тією чи іншою мірою інтегрує практично усі галузі. Саме це і повинно стати головним у формуванні нового державного підходу до туризму як галузі, пріоритетний розвиток якої може позитивно вплинути на економічний і соціальний стан країни, стимулювати важливі галузі економіки, сприяти зміцненню позитивного іміджу України на світовій арені.



РОЗДІЛ 2.Туристичний потенціал Марокко

2.1 Статистика відвідування Марокко з туристичною метою

Згідно зі статистикою Міністерства туризму Марокко, країна зареєструвала рекорд в 11,35 мільйона туристів в 2017 році. За представленою статистикою приріст склав 10%. Серед зростаючих - в основному традиційні європейські ринки: 15% склав приріст по німецьким туристам, 9% на голландському та італійському ринку і 8% на французькому та іспанському. Також активний сплеск був зафіксований з боку країн, що розвиваються туристичних ринків, особливо в Китаї, Японії і Бразилії. Китайські прибуття приросли на рекордний 151%, японські і бразильські відвідувачі виросли на 39 і 38% відповідно.

Усередині Марокко статистика така: головні туристичні напрямки Марракеш і Агадір виросли на 17 і 11% в туристичних заїздах, а найбільший приріст отримали старе місто Фес і пустельне місто Уарзазат 39 і 37%.

З січня по серпень 2018 року Марокко відвідало 8.7 мільйонів мандрівників з різних країн. Це на 8% більше, ніж за той же період минулого року. Найбільше в цьому році було туристів з Італії. Кількість італійців, які відвідали Марокко, зросла на 14%. На 10% зросла кількість туристів з Німеччини, і на 7% - з Франції. Казна Марокко поповнилася на 4.88 млрд американських доларів. У минулому році країна заробила на туризмі 4.82 мільярда.

Головні туристичні напрямки - традиційні Агадір, Марракеш і Касабланка. У цих містах найбільше було заброньовано готелів, ріадів і хостелів.

Крім європейців в цьому році значно зросла кількість туристів з Азії, особливо з Китаю. Це відбувається завдяки скасуванню туристичної візи для китайців в 2016 році.



Таблиця 2.1

Порівняння статистики прибуття іноземних туристів у 2010, 2017 та 2018 роках

Країна, з якої прибули туристи	Термін прибуття
	Січень-жовтень 2010	Січень-жовтень 2017	Січень-жовтень 2018	Різниця 18/17 (%)	Різниця 18/10 (%)
Франція	2 883 791	3 057 590	3 286 451	7	14
Іспанія	1 742 491	2 027 297	2 145 241	6	23
Німеччина	402 930	586 876	644 859	10	60
Великобританія	389 025	552 682	576 387	4	48
Італія	315 029	361 781	414 490	15	32
Бельгія	438 432	547 474	560 617	3	29
Нідерланди	410 590	531 159	560 617	6	37
США	159 508	273 663	316 450	16	98
Інші країни	1 148 428	1 778 248	1 992 140	12	73
Загалом	7 890 225	9 716 768	10 502 545	8	33

Проект Morocco's 2020 vision по залученню іноземних туристів, представлений в 2010 році королем Мохаммедом VI, працює в повну силу. Мандрівники обирають Марокко в якості бажаного напрямку з хорошим кліматом і древньою культурою.

2.2 Загальні відомості про Марокко

2.2.1 Географічне розташування

Держава Марокко розташована на півночі Африки на стику африканського Середземномор'я, Атлантики і Сахари; між узбережжям і пустельними районами тягнуться найвищі ланцюги гір Атласу з білосніжними велику частину року вершинами. Марокко має дуже вигідне географічне розташування, тому що займає крайню північно-західну частину Африканського континенту, розташовану найближче до Європи. Гібралтарська протока, ширина якої в різних місцях не перевищує 14 - 44 км, відділяє Марокко від Іспанії.

На відміну від інших країн Північної Африки Марокко має безпосередній вихід як до Середземного моря, так і до Атлантичного океану. Наявність двох фронтів морських рубежів - середземноморського (протяжність близько 450 км) і атлантичного (понад 1300 км) - має важливе значення для зовнішніх зв'язків країни, транспортного обслуговування її приморських районів, а також для розвитку морського рибальства.

Кордони сучасного Марокко в деякій їх частині понині залишаються спірними. Площа -- 458 730 кмІ, або 710 850 кмІ враховуючи спірну територію Західної Сахари.

2.2.2 Державний устрій

Марокко - конституційна монархія. За конституцією король є главою держави, верховним головнокомандувачем і духовним повелителем правовірних. Король Марокко наділений деякими повноваженнями виконавчої влади, включаючи право розпуску парламенту. 23 липня 1999 року на престол зійшов король Мохаммед VI ібн Гасан. Державний устрій -- унітарна держава.

Вищий законодавчий орган - парламент, виконавча влада здійснюється урядом. Для політичного ладу характерна багатопартійна система.

У політико-адміністративному відношенні територія країни поділяється на провінції, округи, міські та сільські комуни, що утворюють регіональну основу державного управління. У країні налічується 31 провінція і 2 префектури (Касабланка і Рабат-Сале), керовані на правах провінцій.

2.2.3 Зовнішня політика

Марокко є членом Організації Об'єднаних Націй і належить до Ліги арабських держав, Союзу арабського Магрибу (САМ), Організації ісламського співробітництва (ОІВ), Руху неприєднання і Співтовариства держав Сахель у Сахарі (CEN SAD). Відносини Марокко сильно різняться між африканськими, арабськими і західними державами.

Марокко має тісні зв'язки із Заходом, щоб отримувати економічні та політичні вигоди. Франція та Іспанія залишаються основними торговими партнерами, а також первинними кредиторами та іноземними інвесторами в Марокко. Із загального обсягу іноземних інвестицій в Марокко Європейський союз інвестує приблизно 73,5 %, у той час як арабський світ інвестує 19,3 %. Багато країн з регіонів Перської затоки і Магриба беруть все активнішу участь у великомасштабних проектах з розвитку в Марокко.

Марокко залишається єдиною африканською державою, що не є членом Африканського союзу через одностороннє визнання 12 листопада 1984 р. Сахарської Арабської Демократичної Республіки, проголошеної в 1982 р. (тоді АС називався Організацією африканської єдності), що відбулося без організації референдуму про самовизначення в спірній території Західної Сахари.

У 2004 р. Марокко надано статус основного союзника поза НАТО. Марокко входить до програми Європейської політики сусідства Європейського Союзу (ЄПС), що спрямована на те, щоб не припустити виникнення нової лінії розподілу між розширеним ЄС та його сусідами.

2.2.4 Українсько-марроканські відносини

Уряд Марокко офіційно визнав незалежність України 30 грудня 1991 року, дипломатичні відносини з Україною встановлено 26 червня 1992 року. У Марокко (Рабат) діє українське посольство і консульство, а в Києві посольство Марокко

2.2.5 Клімат

У більшій частині Марокко клімат субтропічний, на середземноморському узбережжі жаркий, з сухим літом і вологою зимою. У приморських районах клімат м'який і заморозків не буває. У внутрішніх районах зима помітно холодніша, а літо спекотніше. Влітку температура різко підвищується на всій території Марокко, за винятком атлантичного узбережжя на південь від Касабланки, де з півночі на південь проходить холодна течія. Середня температура січня на узбережжі + 12 ° С, в липні + 24 ° С. Найспекотніший клімат в Марракеші: у літні дні температура там зазвичай підвищується до 38-40 ° C, вночі порівняно прохолодно (18-24 ° C).

2.2.6 Населення

Станом на 2019 рік населення Марокко становить 36 624 731 чоловік, що еквівалентно 0,47% всього населення світу. Густота населення в Марокко становить 82 на км2.

Загальна площа землі 446 300 км2. 63,3% населення становлять міські жителі (23 077 900 осіб у 2019 році) Середній вік в Марокко становить 28,2 роки.

На рисунку 1.4 представлена вікова характеристика населення Марокко.

Рис.2.1

Вікова характеристика населення Марокко

49,63% населення становлять чоловіки (18 316 887 осіб) та 50,27% жінки (18 593 671 особа).

У таблиці 2.2 наведений список найбільших міст країни та чисельність їх населення.

Таблиця 2.2

Найбільші міста Марокко та чисельність їх населення

	Назва міста	Кількість жителів
1	Касабланка	3 144 909
2	Рабат	1 655 753
3	Фес	964 891
4	Сале	903 485
5	Марракеш	839 296

2.2.7 Мова

Стандартна арабська - вважається офіційною мовою Марокко, використовується для офіційної документації, деяких друкованих видань, вивчається в школі.

Арабська марокканська - в Марокко цю мову вважають рідною близько 65% населення. Більш ніж півмільйона чоловік, що живуть за межами Марокко вважають марокканську своєю рідною мовою, переважно це марокканці, які проживають на території Франції, Бельгії, Німеччини, Великобританії, Іспанії, Єгипту.

Французька - широко використовується в містах в сім'ях заможних, освічених людей. Іспанська - мова якою розмовляють в ряді міст на півночі Марокко - Мелілья, Тетуан, Танжир і т.д.

2.2.8 Релігія та традиції

Головна особливість жителів Марокко - гостинність. Марокканці - душевний народ і завжди раді гостям. Вони завжди готові їм надати привітний прийом і оточити турботою. Подякою за запрошення служить невеликий презент або кошик фруктів - в Марокко не прийнято відправлятися в гості з порожніми руками.

Гостей в марокканському будинку може здивувати відсутність столових приладів. В країні вважають за краще їсти руками, так як вони вважаються більш чистими. Їжу беруть трьома пальцями правої руки. Попередньо подаються миски з водою для обмивання рук перед їжею і після неї. Під час їжі марокканці ніколи не налягають на хліб - шанобливе ставлення до цієї важливої ??продукту харчування зобов'язує його економити. Чай п'ють маленькими порціями, при цьому слід випити не менше трьох чашок.

Жителі Марокко люблять поговорити і не соромляться цієї національної особливості. Єдина тема, яка перебуває під забороною, - це релігія. Марокканців, як і інших мусульман, відрізняє трепетне ставлення до віри - ісламу, тому одне невірно сказане слово може зачепити співрозмовника і привести до розбіжностей.

Правила поведінки в громадських місцях Марокко можуть здатися дещо незвичними. Так, жінкам належить поводитися скромно і стримано. Їм не рекомендується посміхатися чоловікам або стріляти очима - прояви флірту розпізнаються миттєво, і після цього чоловік постарається не упустити звернути на нього увагу даму. Загальновідома традиція носіння жінками одягу, що прикриває тіло. Занадто відкритий наряд може здатися місцевому населенню не тільки ознакою поганого тону, а й проявом вульгарності і неповаги. Марокканські жінки надягають на вулицю традиційне плаття в підлогу - «джелябу», а голову покривають хусткою. Такий одяг відповідає клімату і звичаям країни.

Жителі Марокко не сприймають тактильного спілкування. У них не прийнято обійматися й цілуватися при зустрічі. Якщо при першій зустрічі осіб однієї статі допускається символічний потрійний поцілунок і рукостискання для закріплення знайомства, то з представниками протилежної статі ніколи не контактують подібним чином. При вітанні люди різної статі зазвичай лише кивають один одному або зрідка обмінюються рукостисканням. Поширений в західних країнах поцілунок руки жінки може бути сприйнятий тут як крайня ступінь флірту.

Більшість марокканців живе небагато, тому в країні прийнято оплачувати навіть найнезначніші послуги: позування для фото, вказівка ??дороги. У закладах громадського харчування чайові, хоча і не включаються в рахунок, обов'язкові і сприймаються як засіб вираження подяки офіціантам. Їх ніколи не залишають на столі - це свідчить про неповагу людини до місця, де його нагодували. Чайові передаються особисто офіціантові. Іншим представникам сфери обслуговування - прибиральникам, мийникам машин, гідам, водіям - також з подяки залишають кілька дирхамів.

Найбільшою традиційною подією в Марокко по праву вважається велике для усіх мусульман свято - священний місяць Рамадан. В його основі лежить переказ, згідно з яким в дев'ятий місяць ісламського календаря Аллах передав Коран пророку Мохаммеду. В ході Рамадану життя в країні ніби зупиняється. З початком посту закриваються або працюють за скороченим графіком більшість магазинів, кафе і ресторанів. Марокканці свято шанують традиції і звичаї події і ніколи їх не порушують. Це пояснюється повагою місцевих жителів до священності і важливості Рамадану.

2.3 Основні туристичні центри Марокко

Касабланка - місто в західному Марокко. Розташоване на узбережжі Атлантичного океану, неподалік від столиці Рабату. Сучасне місто було побудоване навколо старого мавританського міста. Касабланка -- одне з провідних торгових міст Північної Африки. Місто з'єднують з рештою світу шосе і залізниця, міжнародний аеропорт; порт розташовується в одній з найбільших штучних гаваней у світі. Велика частина міжнародної торгівлі Марокко проходить через Касабланку.

Місто Агадир відоме як найкращий курорт в Марокко. Пам'яток тут небагато. В Агадир приїжджають головним чином для того, щоб поніжитися на пляжі. Кажуть, що це місто приносить країні половину її доходів від туризму. Виглядає він суперсучасно, уздовж пляжу тягнеться низка елегантних готелів і житлових споруд.

Танжер - портове місто в Марокко, яке відвідує безліч туристів, знаходиться біля західного входу в Гібралтарську протоку. Римляни, араби, португальці, англійці, французи - все намагалися опанувати загадковою красою і вигідним стратегічним положенням Танжера, цього «короля» Середземномор'я. Помітний з берегів Європи, омивається бурхливими водами Атлантики, Танжер колись був відомий як найінтернаціональніше місто світу. Однією з головних родзинок Танжера є те, що він омивається водами Атлантичного океану і Середземного моря одночасно.

Марракеш - колишня столиця Марокко, знаходиться в передгір'ях Високого Атласу. Червона медина Марракеша є одним з кращих в світі прикладів збереженого середньовічного міста і за це входить в число пам'ятників Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Марракеш дав ім'я країні: раніше вся територія Марокко була відома як Марракеш. Розташування міста, його історична спадщина і контрастний ландшафт роблять Марракеш одним з основних туристичних центрів Марокко.

Фес називають серцем Марокко, його релігійною та культурною столицею. Це найстаріше з чотирьох імперських міст Марокко, найбільший на заході Африки центр ісламської культури й освіти. Фес -- друге за розміром місто в Марокко після Касабланки. Фес включає в себе три окремих частини: Фес-Ель-Балі (старе місто, огороджене муром), Фес-Дждід (нове місто) та Віль Нувель (заснована французами, найновіша частина) Фес-Ель-Балі включено в Світову спадщину ЮНЕСКО. Його медіна, більша з двох медін, що входять до Фесу, ймовірно, є найбільшою у світі міською територією без автотранспорту. Університет Ель-Каравін, заснований 859 року, є найстарішим з постійно функціонуючих університетів у світі.



2.4 Аналіз існуючих на ринку організованих турів до Марокко

Переглянувши інформацію з декількох сайтів туристичних компаній, що організовують тури в Марокко з України, можна зробити висновок, що більшість представлених там турів організовані з вильотом з Києва. В Україні рейси до Марокко, а саме, до Касабланки виконуються з чьотирьох міст: Києва, Харкова, Одеси та Львова. Проте, якщо квиток на рейс Київ-Касабланка коштує близько 5000 грн, то за виліт з трьох інших міст вам доведеться заплатити 8000-9000 грн.

Отже, розглянемо тур «Відкрийте для себе королівство Марокко». Тривалість поїздки - 6 днів, виліт з Києва, ціна - від 30000 грн з людини. У програмі туру включено відвідування таких міст як Адагир, Марракеш, Фес, Бені-Мелал, Мекес, Рабат, Касабланка. Проживання у готелі категорії 3*.

Наступний тур - «Новий Рік у Марокко» тривалістю 6 днів, з вильотом зі

Львова. Прибуття у аеропорт Касабланки, в ході туру ви відвідаєте Рабат, Фес, Мекнес, Есуейру, а також зустрінете Новий Рік у місті Марракеш. Вартість туру - 17 000 грн з людини, у яку входить: проживання в готелях 3-4*, харчування НВ (сніданок та вечеря), вхідні квитки та супровід гіда по маршруту.

Якщо 6 днів відпочинку для вас недостаньо і ви хочете отримати втричі більше вражень, вам можуть запропонувати експедицію тривалістю 19 днів, в ході якої ви відвідаєте 6 міст в Марокко (Касабланка, Фес, Марракеш, Шеффауен, Рабат, Мекнес), Алжир, а саме міста Гельма та Константина, місто Хаммамет у Тунісі та пустелю Сахара. Виліт з Києва. Вартість поїздки - 80 000 грн з людини, у яку входить: проживання на 4 ночі у готелях 4* (решту часу ночівля відбуватимуться в наметах), трансфер від місця до місця на позашляховиках 4х4, екскурсії та вхідні квитки, супровід гіда впродовж всього маршруту.



РОЗДІЛ 3.Шляхи підвищення популярності відпочинково-рекреаційного туризму у Марокко

3.1 Пропозиції щодо підвищення популярності відпочинково-рекреаційного туризму в Марокко

Міжнародний туризм у світі розвивається досить нерівномірно, що пояснюється, передусім, різними рівнями соціально-економічного розвитку окремих країн і регіонів. Країни Північної Африки належать до тих країн, де туризм розвивається найбільш швидкими темпами. Туристична індустрія перетворилася тут на одну з провідних галузей національної економіки, з її розвитком пов'язані плани підйому господарства країн. Сьогодні туризм Північної Африки набуває шаленої конкурентоспроможності.

На підставі аналізу історії та сучасних тенденцій розвитку туризму зазначимо, що туристична галузь країн Північної Африки, маючи потужний туристично-рекреаційний потенціал, розвивалася без урахування особливостей її функціонування, глибокого проникнення в суть проблем і за відсутності цілеспрямованої, комплексної туристичної політики держави й відпрацьованих механізмів управління. Реформування системи державного регулювання галузі висвітлило низку проблем, що потребують вирішення. Це, насамперед, невідповідність чинної нормативно-правової бази потребам і тенденціям розвитку туристичної галузі.

Загалом країни Пн. Африки володіють потужним потенціалом для розвитку іноземного туризму. Дослідження показали, що економіка таких країн, як Марокко та Туніс, в значній степені залежать від іноземного туризму, так як це є надійним джерелом надходжень іноземної валюти. Уряди цих країн приділяють увагу розвитку рекреаційних ресурсів, вбачаючи в туризмі важливу статтю прибутку, а інколи навіть єдиний шлях економічного підняття. Проте, необхідно зазначити, що розвиток міжнародного туризму в країнах Пн. Африки, прямо пропорційно залежить від політичної ситуації. Для збільшення в'їзних туристичних потоків необхідна активізація маркетингової діяльності в галузі туризму, спрямованої на створення позитивного іміджу країнам Пн. Африки, як регіону безпечного та комфортного перебування.

При умові врегулювання політичної стабільності в країні досліджуваний регіон може стати одним із провідних за рівнем розвитку іноземного туризму як в Африці так і в світі загалом.

3.2 Розробка нового туру до Марокко

«Узбережжям Марокко»

Маршрут туру наведений на рисунку.

Додаток Б

За характером організації - плановий

За формою організації - груповий

За терміном та тривалістю - довгостроковий (9 днів)

За інтенсивністю туристичних потоків - сезонний (весна)

За віком учасників подорожі - змішаний

За метою - відпочинково - рекреаційний

В залежності від способів пересування - змішаний (авіаційний, автобусний)

Клас обслуговування - туристичний

Кількість людей у групі - 30

Вік - 16-50

Загальна протяжність маршруту - 1 375 км

Маршрут - радіальний

Вид туризму - змішаний (авіаційний, наземний)

У вартість туру входить:

1)Транспорт;

2)Розміщення;

3)Харчування;

4)Екскурсії

Програма туру

День 1. Збір групи у аеропорту «Бориспіль» - виліт до Марокко з пересадкою в аеропорту м.Цюрих, Швейцарія - приземлення в аеропорту «Касабланка» - заселення в готель «Onomo Hotel Casablanka Sidi Maarouf» 3* - ночівля

День 2. Сніданок в готелі - виселення з готелю - оглядова екскурсія Касабланкою -обід у ресторані «Rick's Cafe» - вільний час у місті - переїзд у місто Ессуейра - заселення в готель «Riad Samilya» 3*- вільний час - ночівля

День 3. Сніданок в готелі - вільний день у місті впродовж якого туристи матимуть змогу відвідати пляж та погуляти містом - ночівля

День 4. Сніданок у готелі -переїзд у місто Агадір - обід у кафе «Daffy» - вільний час у місті - заселення в готель «Allegro» 4* - вільний час з можливістю вечері в місті - ночівля

День 5. Сніданок у готелі - виселення - переїзд у м.Марракеш - оглядова екскурсія містом - вільний час у місті - обід у ресторані «Nomad» - переїзд у місто Рабат- заселення в готель «Riad Dar Jabador» 4* - вечеря в готелі - ночівля

День 6. Сніданок у готелі - вільний час у місті - оглядова екскурсія містом - вільний час з можливістю вечері в місті - ночівля

День 7. Сніданок у готелі - виселення - переїзд в місто Танжер - оглядова екскурсія містом - обід у ресторані «El Tangerino» - вільний час у місті - заселення в готель «Rembrandt» 4* - вільний час з можливістю вечері в місті - ночівля

День 8. Сніданок у готелі - вільний день у м.Танжер -ночівля

День 9. Ранній сніданок у готелі - виселення - трансфер до аеропорту Танжера - переліт Танжер - Мадрид - пересадка у аеропорту «Мадрид Барахас» (Мадрид) - переліт Мадрид - Київ - приземлення в аеропорту «Бориспіль»

Програма перебування

День 1. Київ-Касабланка

12:00 - збір групи у аеропорту «Бориспіль»

12:00 - 13:45 - проходження контролю

14:05 - 15:55 - переліт до Цюриха

15:55 - 16:50 - пересадка

16:55 - 20:15 - переліт Цюрих - Касабланка

20:50 - 21:20 - трансфер в готель «Onomo Hotel Casablanka Sidi Maarouf» 3*

21:20 - 21:35 - заселення

22:00 - ночівля

День 2. Касабланка - Ессуейра

8:00 - 8:30 - сніданок в готелі

8:35 - 8:45 - виселення

9:00 - 11:30 - оглядова екскурсія Касабланкою, в ході якої туристи побачать:

Мечеть Хасана ІІ

Палац правосуддя Махама ду Паша

Парк Ліги Арабських Держав

Маяк на мисі ЕльХанк

11:40 - 12:40 - обід у ресторані «Rick's Cafe»

12:40 - 13:30 - вільний час у місті

13:35 - 16:30 - переїзд у місто Ессуейра

16:30 - 16:45 - заселення в готель «Riad Samilya» 3*

16:45 - вільний час з можливістю повечеряти в місті. Рекомендовані заклади:

Ресторан «Gaia»

Кафе «Vengo»

Ресторан «Platinum»

Ночівля

День 3. Ессуейра

8:00 - 8:30 - сніданок в готелі

Вільний день у місті впродовж якого туристи матимуть змогу відвідати пляж та погуляти містом

Ночівля

День 4. Ессуейра-Агадір

8:00 - 8:30 - сніданок в готелі

8:35 - 8:45 - виселення

8:50 - 12:00 - переїзд у місто Агадір

12:10 - 13:10 - обід у кафе «Daffy»

16:05 - 19:00 - вільний час у місті

19:10 - 19:25 - заселення в готель «Allegro» 4*

19:25 - вільний час з можливістю вечері в місті. Рекомендовані заклади:

Ресторан «Pure Passion»

Кафе «Azyam»

Кафе «Jour et Nuit»

Ночівля

День 5. Агадір-Марракеш - Рабат

8:00 - 8:30 - сніданок в готелі

8:35 - 8:45 - виселення

8:50 - 12:00 - переїзд у місто Марракеш

12:05 - 14:20 - оглядова екскурсія містом з відвідуванням таких місць:

Палац Бахія

Центральна площа Джаама-ель-Фна

Мечеть Кутубія

Сад Мажорель

14:20 - 15:00 - вільний час у місті

15:05 - 16:05 - обід у ресторані «Nomad»

16:10 - 19:30 - переїзд у місто Рабат

19:35 - 19:50 - заселення в готель «Riad Dar Jabador» 4*

20:00 - 20:45 - вечеря в готелі

Ночівля

День 6. Рабат

8:00 - 8:30 - сніданок в готелі

8:30 - 14:00 - вільний час у місті

14:10 - 15:10 - обід у кафе «Rouge»

15:20 - 17:00 - оглядова екскурсія містом, в ході якої туристи побачать:

Вежу Хасана

Мавзолей Муххамеда V

Мечеть Алі бен Юсуфа

17:00 - вільний час з можливістю вечері в місті. Рекомендовані заклади:

Кафе «Mira Luna»

Ресторан «La Capitale»

Кафе «Dar Zaki»

Ночівля

День 7. Рабат - Танжер

8:00 - 8:30 - сніданок в готелі

8:35 - 8:45 - виселення

8:50 - 12:00 - переїзд в місто Танжер

12:05 - 14:10 - оглядова екскурсія містом, у яку включено відвідування таких місць як:

Печери Геркулеса

Палац Дар-ель-Макзен

Сад Мендубіі

14:15 - 15:15 - обід у ресторані «El Tangerino»

15:15 - 19:00 - вільний час у місті

19:05 - 19:20 - заселення в готель «Rembrandt» 4*

19:20 - вільний час з можливістю вечері в місті. Рекомендовані заклади:

Ресторан «Saveur de Poisson»

Кафе «Al Achab»

Ресторан «Terrasse Boulevard»

Ночівля

День 8. Танжер

8:00 - 8:30 - сніданок у готелі

Вільний день у місті з можливістю відвідати пляж

Ночівля

День 9. Танжер - Київ

4:00 - 4:30 - ранній сніданок у готелі

4:30 - 4:45 - виселення

4:50 - 5:20 - трансфер в аеропорт Танжера

5:25 - 6:00 - проходження контролю в аеропорту

6:30 - 9:50 - переліт Танжер - Мадрид

9:50 - 13:30 - пересадка у аеропорту «Мадрид Барахас» (Мадрид)

13:35 - 18:35 - переліт Мадрид - Київ

18:05 - приземлення в аеропорту «Бориспіль»

Аналіз вибору пунктів маршруту

День 2.

Оглядова екскурсія Касабланкою

Мечеть Хасана ІІ

У 1980 році король Марокко Хасан II оголосив про будівництво найбільшої мечеті в світі. Мечеть Хасана II, була зведена в місті Касабланка і стоїть вона прямо на воді, а якщо точніше на платформі, розташованій в морі. Через міцну скляну підлогу мечеті можна милуватися морськими хвилями. Зведення мечеті тривало 13 років, незважаючи на це вона стала другою за величиною в світі. Однак її велична архітектура зайняла перше місце серед усіх великих споруд 20 століття. Над створенням проекту працював французький архітектор Мішель Пінс, який зміг гармонійно поєднати відразу чотири архітектурні споруди у вигляді однієї мечеті - Гіральдо в Севільї, мечеті Кутубійя в Марракеші, мечеті Омейядів у Дамаску.

Палац правосуддя Махама ду Паша

Вінцем архітектури Касабланки цілком виправдано можна вважати палац Махама-ду-Паша. Він є складовою архітектурного ансамблю площі Мухаммеда V. Спочатку будівля була палацом правосуддя і приймальнею у державних справах паші Касабланки. Зараз в ньому засідають чиновники. Сам палац Махама-ду-Паша складається з 64 залів і внутрішніх двориків, виконаних в характерному для даної місцевості стилі. За суворим зовнішнім виглядом ховаються розкішні Марокканські інтер'єри. Вхід до палацу вільний.

Парк Ліги Арабських Держав

Найбільший парк Касабланки, названий на честь Ліги арабських держав, - улюблене місце прогулянок місцевих жителів і вельми підходяща опція для того, щоб зробити паузу в екскурсійному дні і насолодитися дуже красивою природою практично в самому серці міста. Парк Ліги арабських держав - творіння французьких ландшафтних дизайнерів 1920-1930 років, завдяки чому він невловимо нагадує сади навколо королівських резиденцій. Європейський підхід відчувається тут у всьому: в алеях, що перетинаються під прямим кутом, в різноманітті чарівних затишних куточків і потаємних доріжок. У 1930 році на околиці парку був побудований католицький собор Сакре-Кер, і він перетворився в місце прогулянок пастви після недільної меси. А сьогодні це найулюбленіший парк жителів Касабланки.

Маяк на мисі Ель Ханк

Маяк ель Ханк зведений в 1914 році на однойменному скелястому мисі. Його висота становить 50 м. Зовні це досить типове спорудження, єдиною відмінністю якого є різьблений карниз в марокканському стилі. Усередині маяка знаходиться красиві сходи з білого мармуру. Піднявшись на вершину вежі, відвідувачі можуть побачити чудову панораму, яка і принесла славу цій споруді. На майданчику можна розглянути освітлювальне обладнання 100-річної давності, яке до сих пір знаходиться в робочому стані. Світло маяка ель Ханк видно з відстані 53 кілометри.

День 3.

Ессуейра

Ессуейра - одне з найатмосферніших міст Марокко. Цей порт на узбережжі Атлантики був відомий ще фінікійцям за кількасот років до нашої ери. В середньовіччі місто було важливим торговим та риболовним портом. Тут був великий ринок рабів і перевалочний пункт морських піратів. В 60-70-хх роках 20-го століття місто облюбували хіппі. Туристів і зараз не мало, але не зважаючи на це, місто зуміло зберегти особливий східний шарм.

День 4.

Агадір

Знаменитий пляжний курорт на березі Атлантичного океану, історичний центр регіону Сус. Це найбільш «європейське» місто Королівства Марокко. Жінки тут давно не носять хіджаб, а одягнені в модний європейський одяг. «Місто білого кольору» - так сьогодні називають Агадір за його численні білосніжні пляжі. Чисті вулиці, просторі алеї і красиві парки - основні складові цього курорту.

День 5.

Оглядова екскурсія Марракешем

Палац Бахія

Палац Бахія в Марракеші - це справжній шедевр марокканської архітектури, яка є головною визначною пам'яткою міста. Будівництво палацу почалося в 1880 р, а закінчилося в 1900 р. Будівля була зведена за наказом великого візира Марракеша Сі Ахмеда бен Мусу, для однієї з його дружин. Під час будівництва великий візир продовжував здобувати нові ділянки, тому план палацу постійно змінювався. Більшість покоїв добудовувалися окремо, в результаті чого будівля палацу стало нагадувати величезний лабіринт.

Центральна площа Джамаа-ель-Фна

Площа Джамаа-ель-Фна - найбільша площа в місті Марракеш, одна з головних визначних пам'яток міста. З 2001 року площа разом з усім історичним центром Марракеша була включена в список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. У 2001 році «культурний простір» площі було оголошено шедевром усної і нематеріальної спадщини людства в 2008 році і включено в список нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Історія виникнення площі невідома. На площі щовечора влаштовується величезний базар з вуличними ресторанами.