Корекція порушень постави студентів засобами фізичного виховання в процесі секційних занять гімнастикою

Размещено на http://www.allbest.ru/

Винницкий государственный педагогический университет

имени Михаила Коцюбинского

Корекція порушень постави студентів засобами фізичного виховання в процесі секційних занять гімнастикою

Драчук Андрей

Постановка проблеми. Розвиток технології та методів вимірів, впровадження в дослідницькі процеси комп'ютерних систем та інших засобів автоматизації значно розширюють можливості фізичних вправ, зокрема, у корекції постави людини (Лапутін А.М., 1999; Носко М.О., 2000).

Для вирішення спеціальних задач при порушеннях постави та рухової функції хребта у світі з кожним роком з'являються нові технічні засоби. Удосконалення методів досліджень та корекції постави шляхом використання нових засобів не виключає застосування фізичних вправ (Каптелін О. Ф., 1995).

Однією з головних задач фізичного виховання студентів вузів являється формування фізичної культури особистості та здатності спрямованого використання різноманітних засобів фізичної культури для збереження і зміцнення здоров'я, зокрема профілактики порушень постави.

Однак, вирішення проблеми формування постави як складноорганізованого процесу пов'язане не тільки з усуненням несприятливих чинників, які обумовлюють появу порушень, але й одночасно зі створенням умов для розвитку фізичних якостей у процесі фізичного виховання студентів. Це пояснюється тим, що порушення постави залишаються одним із найпоширеніших функціональних відхилень у скелетно-м'язовій системі студентської молоді, незважаючи на різноманіття різних методів лікування і профілактики.

Аналіз публікацій. У вітчизняній і зарубіжній науково-методичній літературі чимало місця відводиться науковим працям, присвяченим вирішенню різних проблем фізичного виховання студентів.

В даний час значна кількість наукових робіт присвячена застосуванню фітнес технологій у процесі фізичного виховання студентів. Так, розроблена методика нормування навантажень різної спрямованості на основі врахування індивідуальних інтересів і рівня фізичного стану студенток, що займаються оздоровчою аеробікою (С.В. Добровольська, 2005); апробована здоров'яформуюча технологія фізичного виховання студенток вузу, на основі використання різних засобів оздоровчого фітнесу (Н.В. Бєлкіна, 2006) [1]; розроблена урочна відео шейпінг-програма для занять студенток з фізичного виховання (В.М. Гумен, 2006); обгрунтована і апробована модульна технологія розвитку рухових координацій на основі засобів і методів оздоровчого фітнесу (Е.В. Старкова, 2006); експериментально обгрунтовано ефективність технології застосування видів гімнастики оздоровчої спрямованості в процесі фізичного виховання студенток (О.Л. Смирнова, 2006; А.В. Скляренко, 2006; О.В. Булгакова, 2007). Зазначимо, лише деякі автори у своїх роботах використовують оцінку стану постави студентської молоді та відповідно розробляють комплекси вправ стосовно виявлених порушень постави. В даному аспекті необхідно відмітити роботу Мартинюк О.А., автором розроблено програми корекції порушень біогеометричного профілю постави студенток з врахуванням індивідуальних особливостей їх моторики [4].

Як вказують дослідження О.Кириченко, О.Терьохіної, Н.Горобей, В.Гавриленко, сколіоз - є одним з найпоширеніших захворювань у вузі. Так, автори за даними медичного огляду в 2012-13 навчальному році встановили, порушення опорно-рухового апарату стоять на першому місці. Вони виявлені у 44,6% студентів. З них 51,8% - сколіози, у 42,5 % - остеохондрози, у 37,2 % - інші порушення ОРА.

У той же час плеядою авторів, зокрема, Н.Г. Верушкін, 1996; В.Д. Еднак, 1997; Н.І Фалькова, 2002; О.А. Фанигіна, 2005; О.А Цепко, 2005; П .Є. Коломійцева, 2006; Л.П. Долженко, 2007; А.П. Кривенко, 2007, доведено доцільність використання засобів і методів управління фізичною підготовкою студентів.

На нашу думку, в даному періоді людського онтогенезу, враховуючи підвищену гіподинамію, статодинамічний режим, перш за все, необхідно проводити профілактику функціональних порушень опорно-рухового апарату студентської молоді, а при необхідності застосовувати різні корекційні технології.

Мета дослідження полягала у дослідженні стану постави студентів та розробці комплексу вправ для підвищення ефективності оздоровчої спрямованості секційних занять.

Методи дослідження. Аналіз науково-методичної літератури з питань фізичного виховання студентів, педагогічне дослідження та тестування, експрес- контроль стану постави студентів із застосуванням візуального скрінінгу (Картка рейтингу постави Хоулі, Френкс, 2000; (рис.1), метод плантографії, методи математичної статистики.

Організація дослідження. В дослідженні прийняли участь студенти 1 курсу (у кількості 13 чоловік) групи підвищення спортивної майстерності з гімнастики, інституту фізичного виховання і спорту (ІФВС) Вінницького державного педагогічного університету імені М.Коцюбинського, які до вступу в ІФВС не займались спортивною гімнастикою та не мали чітко визначеної спортивної спеціалізації.

Рис. 1. Карта рейтингу постави (Хоулі, Френкс, 2000)

Виклад основного матеріалу. Стопа долає дуже великі за величиною і за тривалістю повторювані навантаження. Швидкість, на якій стопа "приземляється" на опору, становить при швидкій ходьбі 5 метрів в секунду (18 км на годину), а при бігу до 20 м в сек (70 км на годину), що визначає силу зіткнення з опорою рівну 120-250% від ваги тіла. Протягом дня звичайна людина здійснює від 2 до 6 тисяч кроків Навіть сучасні прилади - протези стопи не служать при такій експлуатації більше 3 років.

Як вказують деякі автори, зовнішня форма кісток може змінюватися під впливом різних видів спорту або професійних рухів. Вони стають масивніші і товщі за рахунок збільшення кісткової маси в найбільш навантажувальних ділянках. Таким чином, кістки стопи адаптують свою міцність відповідно до ваги людини та її повсякденної рухової активності. Аналогічний закон діє і відносно сполучнотканинних структур стопи (зв'язок, сухожиль і фасцій). Якщо повторювані навантаження по своїй величині або тривалості перевищують можливості тканин стопи, то в них розвиваються патологічні реакції перевантаження і патологічні процеси, такі як запалення сухожилля, втомні переломи, розриви. Плоскостопість, гіподинамія, надлишкові спортивні навантаження - звичайна причина цих захворювань.

У наш час існує безліч різних методів, що дозволяють оцінити ступінь розвитку та висоту склепіння стоп, це, насамперед, інструментальні методи оцінки - рентгенографія, подометрія, плантографія, гоніометрія та ін.

Плантографія - це найпоширеніший метод дослідження відбитків стоп, що дозволяє визначити форму та ступінь сплющення стопи.

Відповідно до досліджень ряду авторів, найбільш інформативною для характеристики сплющення всієї опорної поверхні стопи є методика Чіжина, оскільки, наприклад, метод Штритера дозволяє реєструвати лише значні порушення склепіння стоп, що робить неможливим діагностику стану стопи на ранніх стадіях плоскостопості. З огляду на вищезазначене, отримані нами відбитки оцінювалися за допомогою індексу Чіжина. Так, проведені розрахунки свідчать, що склепіння стоп усіх досліджуваних студентів не можливо оцінити як «нормальні». Отримане середньостатистичне значення індексу Чіжина у досліджуваній групі становить 1,48 (S=0,38), максимальне значення індексу, зареєстроване нами - 2,2, мінімальне - 1,1.

Плоскостопість - загальний термін для позначення порушення біомеханіки стопи і всієї нижньої кінцівки в цілому в результаті статичної деформації її склепінь.

Стопу необхідно розглядати в системі "стопа - нижня кінцівка - хребет". Захворювання стопи - причина асиметрії всього тіла. Сплющення стопи викликає каскад компенсаторних змін та перевантажень нижніх кінцівок, тазу та хребта. Сплющена стопа, відхиляючись назовні, веде за собою зовнішню ротацію гомілки і компенсаторну внутрішню ротацію стегна. При цьому збільшується Х-образність колін. З іншого боку, положення вишерозташованих по відношенню до стопи сегментів тіла може поліпшити стан склепінь стопи. Стопа відіграє важливу роль у формуванні постави.

Як було зазначено, стан постави оцінювався нами з використанням візуального скринінгу.

Так, за оціненими 5-ма показниками у фронтальній площині у 60% досліджуваних студентів відмічено нахил голови у ліву сторону (оцінка «задовільно» -5), відповідно 40% студентів мають опущене праве плече та незначний вигин хребта у шийно-грудному відділі у ліву сторону. Зареєстровані відхилення ми пояснюємо недостатньою руховою активністю студентів на фоні значного статичного навантаження під час навчання.

У сагітальній площині нами відмічено зміщення хребта відносно вертикальної осі у шийному та шийно-грудному відділі у 40% студентів. Відмітимо, що 27% студентів мають «криловидні лопатки»

Актуальним є облік рівня фізичної підготовленості студентів, оскільки саме м'язи дозволяють утримувати хребет у правильному положенні, у той же час це дозволить диференційовано дозувати навантаження.

В ході нашого дослідження були визначені показними силової витривалості м'язів спини та живота (табл..1)

Таблиця 1. Показники фізичної підготовленості студентів 1 курсу (n=13)