Дослідження засобів координаційної спрямованості для підвищення рівня фізичної готовності юнаків допризовного віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Запорізький національний університет

ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАСОБІВ КООРДИНАЦІЙНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ФІЗИЧНОЇ ГОТОВНОСТІ ЮНАКІВ

ДОПРИЗОВНОГО ВІКУ

Тамара Чиженок, Юлія Коваленко

Постановка проблеми

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Гарантом національної безпеки держави є боєздатність збройних сил.

Національна фізична підготовка є першочерговою умовою швидкої адаптації юнаків і фундаментом готовності їх до військової служби.

Низький рівень фізичної підготовленості юнаків допризовного віку негативно впливає на результати їх спортивної, тактичної і допризовної підготовки в цілому. Спільна думка, наявна у роботах багатьох авторів, це - висновок про низьку та недостатню для проходження служби фізичну підготовку юнаків допризовного віку, яка зовсім не задовольняє вимогам сучасної служби [1-3].

Забезпечення потреби нашого суспільства у підготовці підростаючого покоління у постійному вдосконаленні фізичного рівня, як захисника вітчизни, покликана не тільки військова, але й, насамперед, загальна середня освіта.

Сучасна допризовна підготовка висуває високі вимоги до фізичної підготовки, особливо розвитку координаційних здібностей і щоб ця підготовка здійснювалась у процесі фізичного виховання в навчальних закладах освіти.

Сучасна допризовна підготовка висуває високі вимоги до фізичної підготовки, особливо розвитку координаційних здібностей і щоб ця підготовка здійснювалась у процесі фізичного виховання в навчальних закладах освіти.

Високий рівень розвитку координаційних здібностей є фундаментом успіхів у різних сферах рухової діяльності учнів (спортивній, трудовій, професійній, військовій тощо).

Слід зауважити, що розвиток координаційних здібностей у шкільному віці відбувається в першу чергу, шляхом створення більшого, ніж у наступні періоди фонду нових форм координаційних рухів.

Тому обґрунтування характеристик координаційних здібностей юнаків допризовного віку в системі фізичного виховання є доцільним і актуальним. І все ж таки, не дивлячись на важливість і актуальність, дослідження особливостей координаційної підготовки юнаків старшого шкільного віку в процесі засвоєння навчального матеріалу з фізичної культури поки це недостатньо вивчена [4-6].

Мета і завдання дослідження

Вивчення впливу засобів координаційної спрямованості навчального матеріалу шкільної програми на фізичну готовність юнаків старшого шкільного віку до військової служби.

У відповідності з метою дослідження було спрямовано на вирішення наступних завдань:

1. На основі аналізу науково-методичної літератури висвітлити проблему і стан координаційних здібностей у фізичному вихованні та спорті.

2. Визначити розвиток і рівень координаційних здібностей юнаків віком 15 та 16 років під впливом засобів координаційної спрямованості програми з фізичної культури.

3. З'ясувати вплив вправ координаційної спрямованості шкільної програми з фізичної культури на окремі координаційні здібності юнаків старших класів загальноосвітньої школи.

Методи та організація дослідження

1. Аналіз та узагальнення даних літературних джерел за темою дослідження, в ході якого з'ясовано, що координаційні здібності - це генетично обумовлена в розвитку комплексна рухова якість, що дозволяє успішно управляти руховою діяльністю, без якої неможливе повноцінне життя дітей та їх відповідний розвиток.

Розвиток фізичних здібностей учнів шкільного віку є складною проблемою, особливо розвиток, як найбільш вагомих, координаційних здібностей.

Тільки сформовані координаційні здібності - необхідна умова підготовки учнів до життя, праці, служби в армії. Вони сприяють ефективному виконанню робочих операцій при постійно зростаючих вимогах у процесі діяльності, підвищують можливість людини управляти своїми рухами.

2. Педагогічне тестування проводилось з метою визначення рівня координаційних здібностей, з використанням тестів, запропонованих Л.П. Сергієнко (2001-2002).

Вправи контролю розвитку координаційних здібностей були наступні: біг через фішки в заданому темпі, с; біг до пронумерованих м'ячів, с; реакція учня на м'яч, що рухається, см; повороти на гімнастичній лаві для визначення динамічної рівноваги, с; стрибок на розмітку (оцінка здатності до управління рухами за просторово-динамічними параметрами).

Дослідження проводилось на базі загальноосвітньої школи м. Запоріжжя. У дослідженні брали участь 42 юнаки віком 15 і 16 років, які за станом здоров'я відносились до основної медичної групи, але ті, що систематично не займались спортом. В групу 15-ти річних юнаків входило 19 осіб, в групу 16-річних - 23 особи. Дослідження проводилось поетапно впродовж 2013-2014 навчального року. На першому етапі основною метою дослідження було вивчення науково- методичної літератури щодо питань стану і розвитку координаційних здібностей у фізичному вихованні та добір тестів для визначення рівня розвитку координаційних здібностей. На другому етапі здійснювалось тестування координаційних здібностей за 5-ма контрольними вправами юнаків і проводилась оцінка (кількісна і якісна) їх розвитку під впливом засобів координаційної спрямованості навчального матеріалу шкільної програми з фізичної культури. Спеціальні фізичні вправи використовувалися в усіх розділах програми (з легкої атлетики, баскетболу, волейболу, футболу, гандболу) і були включені у підготовчу, основну і заключну частини уроку з фізичної культури. Тестування проводилося у другій половині навчального року для оцінки рівня розвитку координаційних здібностей після проходження навчального матеріалу шкільної програми і для виявлення впливу його на показники координаційної підготовленості юнаків.

Результати досліджень та їх обговорення

Аналіз отриманих результатів тестування показав відсутність в показниках координаційних здібностей у юнаків 15 і 16 років у двох тестах. За результатами здібності до реагування за сигналом (реакція на м'яч, що рухається) та здібності до прояву динамічної рівноваги (повороти на гімнастичній лаві) (t=1,39 та t=0,12).

Порівняльна характеристика показників розвитку координаційних здібностей юнаків 15 і 16 років до прояву ритму рухів, до орієнтування в просторі та до управління рухами за просторовою орієнтацією виявлено, що результати юнаків 16 років мали достовірні відмінності (t=5,18 та t=4,24) (табл. 1).

Порівняння показників тестування координаційних здібностей юнаків 15 і 16 років зі шкалою оцінок, що запропоновано Л.П. Сергієнко [5, 6] дозволяє констатувати про низький рівень їх розвитку. У процесі аналізу отриманих даних оцінки розвитку координаційних здібностей у юнаків віком 15 років було встановлено, що характер розвитку різних координаційних рухів неоднаковий і простежується нерівномірність їх розвитку. Оцінка розвитку координаційних здібностей юнаків 15 років в основному відповідала 3-7 балам. Оцінку координаційних здібностей в межах від 8 до 10 балів не отримав жоден з юнаків віком 15 років (табл. 2).

Аналізуючи якісну оцінку координаційних здібностей юнаків 16 років було встановлено, що вона знаходилася в межах від 1 до 9 балів. Порівняння результатів показників координаційних здібностей з нормативними оцінками, зазначеними Л.П. Сергієнко (2001), свідчать про те, що 25 юнаків отримали оцінку 4 бали, 21 юнак - у 5 балів 32 учні отримали оцінку у 6 балів (табл. 2).Оцінку в межах від 8 до 9 балів отримали 5 і 2 юнаків.

Найбільший відсоток оцінок з розвитку координаційних здібностей було отримано юнаками 15 років у 3 бали (25,3%), у 5 балів (20%) і 4 бали (19%).

У юнаків віком 16 років найбільший відсоток отриманих оцінок був у 6 балів (27,8 %), у 4 бали (21,7%) і у 5 балів (18,3%).

Таким чином, протестувавши юнаків віком 15 і 16 років, було встановлено низький рівень розвитку координаційних здібностей. Проведене дослідження розвитку координаційних здібностей у юнаків віком 15 і 16 років підтверджує незначний вплив вправ координаційної спрямованості шкільної програми з фізичної культури на рівень розвитку координації рухів.

Таблиця 1

Середні показники координаційних здібностей юнаків віком 15-16 років (М±т, t)