Фізичне виховання різних груп населення мотивація студентів ВНЗ до спеціально організованої рухової активності з урахуванням їх психофізіологічного стану

Размещено на http://www.allbest.ru/

ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ РІЗНИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ МОТИВАЦІЯ СТУДЕНТІВ ВНЗ ДО СПЕЦІАЛЬНО ОРГАНІЗОВАНОЇ РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ З УРАХУВАННЯМ ЇХ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНОГО СТАНУ

Вінярська Тетяна, Ковтун Алла

Дніпропетровський державний інститут фізичної культури і спорту

Аннотация

В статье проанализирована мотивация студенток к специально организованной двигательной активности с учетом их психофизиологического состояния. Показано, что студентки имеют низкие показатели участия в занятиях физической культурой и спортом. Выявлено, что приоритетными мотивами к таким занятиям являются повышение уровня здоровья, снижение массы тела, повышение настроения и физической подготовленности, общение с друзьями. При сохранении общих тенденций показано наличие особенностей мотивации студенток в зависимости от их психофизиологического состояния.

Ключевые слова: мотивация, двигательная активность, психофизиологическое состояние, студенты.

Annotation

The article analyzes the motivation of students to specially organized motor activity with regard to their psychophysiological state. It shows that students have low rates of participation in physical education and sports. It reveals that the priority motifs of such studies are to improve health level, to lose weight, to enhance mood level and physical preparedness, to communicate with friends that have a different rating that depends on the psychophysio- logical state of students.

Key word: motivation, motor activity, psychophysical state students.

Постановка проблеми. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Важливим питанням сьогодення є формування, збереження та зміцнення здоров'я студентської молоді. За даними ряду науковців і практиків [2, 7], стан здоров'я студенів з кожним роком погіршується. Відзначається загальне збільшення кількості захворювань серцево-судинної, нервової, травної, ендокринної систем, зниження функціональних резервів організму, наявність різних вад опорно-рухового апарату та зору, зниження рівня фізичної підготовленості. За даними ВООЗ також різко прогресують у молодого покоління хронічні ревматичні хвороби серця, гіпертонія, неврози, артрити, сколіози, ожиріння тощо.

В той же час відомо про існування зв'язку між руховою активністю і здоров'ям людини, який полягає в тому, що малорухливий спосіб життя є головною причиною поганого здоров'я більшості людей. Особливе занепокоєння серед вчених у всьому світі викликає той факт, що реальний обсяг рухової активності студентів не відповідає біологічним нормам, необхідним для повноцінного розвитку молодого організму, що пояснюється збільшенням витрат часу на навчальну діяльність у ВНЗ [2, 10].

Вирішення даної проблеми багато в чому залежить від мотиваційно-ціннісного ставлення студентської молоді до занять фізичною культурою і спортом. На думку фахівців, у більшості студентів не сформовано потребу турбуватися про своє здоров'я та бажання займатися фізичними вправами. Науковцями Т. Ю. Кру- цевич, О. Марченко, Н. В. Москаленко, Т. В. Сичовою, В. І. Ільїніч, Г. В. Безверхньою, Є. О. Федоренко та ін. визначені пріоритетні мотиви і ціннісні орієнтації студентів до занять фізичною культурою і спортом та запропоновані підходи для формування необхідної мотивації [1, 4, 6, 8, 9]. Проте на практиці дане питання залишається невирішеним, оскільки існує жорстка регламентація змісту занять з фізичного виховання, яка не відповідає індивідуальним психофізіологічним особливостям студентів і не сприяє підвищенню їх рухової активності.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана згідно зі “Зведеним планом науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2011-2015 рр.” Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України відповідно до теми 3.6. “Науково-теоретичні основи інноваційних технологій у фізичному вихованні різних груп населення”, номер державної реєстрації 0111U001169 і плану НДР Дніпропетровського державного інституту фізичної культури і спорту.

Рис. 1. Мотиви до спеціально організованої рухової активності студенток ВНЗ:

1 - підвищення рівня здоров'я, 2 - зниження маси тіла, 3 - підви-щення настрою, 4 - підвищення фізичної підготовленості, 5 - спілку-вання з друзями, 6 - досягнення спортивного результату, 7 - прагнення до самовдосконалення

Мета дослідження - дослідити мотивацію студентів ВНЗ до спеціально організованої рухової активності з урахуванням їх психофізіологічного стану.

Методи і організація досліджень. В дослідженні брали участь студентки І та ІІ курсів основного відділення Придніпровської державної академії будівництва та архітектури у кількості 60 осіб. Методи дослідження включали: аналіз літературних джерел, анкетування, психофізіологічне тестування, математичну обробку даних. Психофізіологічні дослідження проводились на базі наукової лабораторії Дніпропетровського державного інституту фізичної культури і спорту за допомогою компьютерної системи «Діагност-1», яка є авторською розробкою М.В. Макаренка і В.С. Лизогуба [5].

Результати дослідження та їх обговорення. Соціально-економічні умови життя визначають форми і способи повсякденної життєдіяльності людей, сферу їхніх інтересів. Результати дослідження показали, що пріоритетними видами діяльності у вільний час для студенток є спілкування з друзями (65%) та робота за компьютером (39%). Певна кількість студенток віддають перевагу читанню (23%), перегляду телепрограм (18%) та заняттям музикою (5%). Серед досліджуваних 55% займаються різними видами спорту і фізкультурно-оздоровчих занять. При чому 77% студенток позитивно ставляться до фізичної культури і спорту, але тільки 61% студенток регулярно відвідують навчальні заняття з фізичної культури у ВНЗ. Отже показники залучення студентської молоді до занять фізичною культурою і спортом низькі. У зв'язку з цим більшість студентів не має необхідного обсягу рухової активності.

Аналіз результатів опитування показав (рис. 1), що головними мотивами студенток до спеціально організованої рухової активності є підвищення рівня здоров'я (67%), зниження маси тіла (56%), підвищення настрою (40%), підвищення фізичної підготовленості (30%), спілкування з друзями (12%), досягнення спортивного результату (7%) і прагнення до самовдосконалення (7%). Ці мотиви свідчать про загальне розуміння студентами позитивного впливу фізичних вправ на психофізичний стан людини.

Ми також проаналізували мотивацію студенток до спеціально організованої рухової активності з урахування їх психофізіологічного стану (табл. 1). За теорією функціональних систем П. К. Анохіна, психофізіологічний стан можна розглядати як системну організацію, яка має структуру і функцію. Структура складається з сукупно с- ті нейродинамічних, психічних і вегетативних систем, а функція спрямована на досягнення результату у діяльності. До нейродина- мічних властивостей людини відносять індивідуально-типологічні характеристики нервової системи, що включають силу (СНП), функціональну рухливість (ФРНП) та урівноваженість нервових процесів. Кожній людині притаманне своєрідне поєднання нейродина- мічних властивостей [3].

Таблиця 1. Мотиви студенток до спеціально організованої рухової активності з урахуванням їх психофізіологічного стану, % студенток

Форми організації занять фізичною культурою і спортом з урахуванням їх психофізіологічного стану, % студенток

Як видно з рисунку 3, більшість респонденток (84%) обирають обов'язкові навчальні заняття з фізичного виховання. Активному відпочинку у вигляді самостійних занять фізичною культурою у позанавчальний час віддають перевагу 72% студенток, активним заняттям у спортивних секціях у позанавчальний час - 30% студенток.

При цьому аналіз вибору форм організації занять за СНП (табл. 2) показав, що студентки зі «слабким» типом нервової системи більшою мірою віддають перевагу обов'язковим навчальним заняттям з фізичної культури, а студентки з «сильним» типом нервової системи обирають різні форми організації занять в однаковому співвідношенні.

Аналіз за ФРНП не виявив особливостей у виборі форм організації занять студентками.

Дослідження відповідей за урівноваженістю нервових процесів показало, що поряд з обов'язковими заняттями студентки «збудливого» типу нервової системи віддають перевагу також заняттям у спортивних секціях, студентки «гальмового» типу нервової системи - самостійним заняттям фізичними вправами, а студентки з «урівноваженим» типом нервової системи використовують різні форми занять в однаковому співвідношенні.

Результати опитування показали, що 65% студенток подобаються групові заняття, 35% - індивідуальні. При аналізі відповідей за різними нейродинамічними властивостями зберігались загальні тенденції.

Найбільш популярними видами рухової активності серед студенток (рис. 4) незалежно від нейродинамічних властивостей є фітнес (58%), танці (44%), спортивні ігри (28%), легка атлетика (19%), гімнастика (19%) і плавання (2%), що потрібно враховувати при формуванні системи спеціально організованої рухової активності студенток ВНЗ.

--L;_,-- !Ј!_, vL-,-- vL-,-- --Ј=

1 2 3 4 5 6

Рис. 4. Види рухової активності, які обирають студентки:

1 - фітнес, 2 - танці, 3 - спортивні ігри, 4 - легка атлетика, 5 - гім-настика, 6 - плавання.

Більш детальне дослідження вибору студентками вправ на розвиток різних фізичних якостей показало, що 61% студенток віддають перевагу вправам на гнучкість, 44% - вправам на координацію, 39% - вправам на витривалість, 28% - вправам на швидкість.

Аналіз за урівноваженістю нервових процесів виявив, що поряд з вправами на гнучкість студентки зі «збудливим» типом нервової системи обирають вправи на координацію, з «гальмовим» типом - вправи на витривалість, з «урівноваженим» типом - вправи на силу і координацію.

Отримані дані є фізіологічно обґрунтованими і підтверджують необхідність врахування нейро- динамічного компоненту психофізіологічних станів студентів під час формування спеціально організованої рухової активності.

Висновки

1. Результати проведеного дослідження виявили низькі показники залучення студенток до занять фізичною культурою і спортом.

2. Визначення мотивації показало, що пріоритетними мотивами до спеціально організованої рухової активності студенток є підвищення рівня здоров'я, зниження маси тіла, підвищення настрою і фізичної підготовленості, спілкування з друзями, досягнення спортивного результату, прагнення до самовдосконалення. При збереженні загальних тенденцій виявлено особливості мотивації

3. студенток у залежності від їх не- йродинамічних властивостей.

4. Дослідження перешкод до занять спеціально організованою руховою активністю показало, що більшості студенток заважає займатися фізичними вправами відсутність бажання і стан здоров'я. Серед тих студенток, які не мали бажання займатися фізичною культурою, переважали студентки з «гальмовим» типом вищої нервової діяльності.

5. Аналіз факторів, що спонукають студенток до спеціально організованої рухової активності, показав найбільшу вагу теоретичних знань про користь занять фізичними вправами незалежно від психофізіологічного стану студенток.

6. Дослідження вподобань студенток щодо форм організації і змісту занять спеціально організованою руховою активністю виявило залежність від нейроди- намічного компоненту психофізіологічного стану студенток.

7. Результати проведеного дослідження будуть використані при формуванні системи спеціально організованої рухової активності студентів ВНЗ з урахуванням їх психофізіологічного стану, що і є перспективою подальших досліджень.

Література

1. Безверхня Г В. Фактори, що впливають на вибір видів дозвілля людини / Г. В. Безверхня // Спортивний вісник Придніпров'я. - 2009. - №2-3. - С. 56-60.

2. Грибан Г. П. Життєдіяльність і рухова активність студентів /Г. П. Грибан. - Житомир: Рута, 2009. - 593 с.

3. Коробейніков Г. В. Оцінка психофізіологічних станів у спорті / Г. В. Коробейніков, Л. Г. Коро- бейнікова, Ж. Л. Козіна. - Харків: ХНПУ, 2013. - 240 с.

4. Круцевич Т. Сформованість цінностей індивідуальної фізичної культури студентів різних відділень ВУЗу / Т. Круце- вич, О. Марченко // Спортивний вісник Придніпров'я. - 2008. - №3-4. - С. 103-106.

5. Макаренко М. В. Методика проведення обстежень та оцінки індивідуальних нейродинамічних властивостей вищої нервової діяльності людини // М. В. Макаренко // Фізіологічний журнал. - 1999. - Т.45, №4. - С.125-131.

6. Москаленко Н. В. Мотиваційні пріоритети студентів до занять фізичною культурою і спортом / Н. В. Москаленко, Т. В. Сичова // Спортивний вісник Придніпров'я. - 2012. - №2. - С. 10-14.

7. Савчук С. Аналіз стану соматичного здоров'я студентів вищого технічного навчального закладу / С. Савчук // Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві: збірник наукових праць. - 2011. - №3 (15). - С. 79-82.

8. Федоренко Є. О. Формування мотивації до спеціально організованої рухової активності старшокласників: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з фіз. вих. і спорту: спец. 24. 00. 02 - «Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення» / Є. О. Федоренко. - Дніпропетровськ, 2012. - 20 с.

9. Физическая культура студента: [Учебник] / Под ред. В. И. Ильинича. М.: Гардари- ки, 2005. -- 448 с.

10. Футорный C. М. Двигательная активность и ее влияние на здоровье и продолжительность жизни человека / C. М. Футорный // Физическое воспитание студентов. - 2011. - № 4. - С. 70-83.

Размещено на Allbest.ru