Формування конкурентних стратегій підприємств ресторанного господарства туристичного регіону на основі якісного підходу

Размещено на http://allbest.ru

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

УДК 379.85

Формування конкурентних стратегій підприємств ресторанного господарства туристичного регіону на основі якісного підходу

Л.М. Лояк

Вступ

З інтеграцією України до світової спільноти постає питання про конкурентоспроможність вітчизняних послуг на внутрішньому і зовнішньому ринках, де поруч з конкуренцією ринкових цін рівнозначно виступає конкуренція якості послуг.

За умови поглиблення трансформаційних процесів та структурних зрушень в економіці України постають об'єктивні завдання щодо визначення напрямів і механізмів розв'язання проблем ефективного функціонування підприємств.

Сучасний період господарювання характеризується активізацією ринкових реформ, розвитком науково-технічного прогресу, зростанням потреб та очікувань споживачів, загостренням конкурентної боротьби на зовнішньому та внутрішньому ринку України.

Отже, підвищення якісних характеристик виробленої продукції, наданих послуг та виконаних робіт є основним важелем у забезпеченні ефективного функціонування підприємств, створенні їх позитивного іміджу та формуванні високої конкурентоспроможності.

Одним із пріоритетних напрямів стратегічного розвитку держави є активізація індустрії туризму і її вагомих складових, зокрема готельного та ресторанного господарства, які стали вагомими чинниками стабілізації та структурної перебудови національної економіки.

Проблеми якості послуг у туризмі, готельному та ресторанному господарстві - постійний об'єкт дослідження світової наукової спільноти [4, с. 7].

Туристичний регіон складається з взаємопов'язаних підсистем і елементів, що використовують ресурси та виробляють у результаті туристський продукт, який розглядається як сукупність речовинних (предмети споживання) і не речовинних (послуги) споживчих властивостей, необхідних для повного задоволення потреб туриста, які виникають у період його подорожі та викликані саме цією подорожжю [1, с. 37]. Ефективність функціонування туристичного регіону оцінюється рівнем конкурентоспроможності регіонального туристського продукту в рамках національного та світового ринків.

Ресторанний бізнес є однією з найбільш значущих складових туристичної індустрії. Водночас, він, з одного боку, є одним із засобів висококваліфікованого використання капіталу, а з іншого - середовищем із високим ступенем конкуренції.

У всьому цивілізованому світі він є одним із найбільш розповсюджених видів малого бізнесу, тому заклади та підприємства ведуть між собою постійну боротьбу за оптимальне позиціонування на ринку та найбільш перспективні його сегменти; за пошук нових та утримання постійних клієнтів.

Ресторанне господарство є галуззю основу якої складають підприємства, що характеризуються єдністю форм організації виробництва і обслуговування споживачів і розрізняються за типами і спеціалізацією.

Ресторанне господарство однією з перших господарчих галузей У країни перейшло на ринкові відносини.

Після приватизації підприємств змінилася організаційно-правова форма системи ресторанного господарства, з'явилася велика кількість приватних підприємств.

Виконання важливих загальнонаціональних завдань як у межах окремих підприємств, так і у сферах економічної діяльності. Виконання важливих загальнонаціональних завдань як у межах окремих підприємств, так і у сферах економічної діяльності прямо залежить від стратегій їх розвитку.

Ресторанне господарство - сектор економіки, підприємства якого беруть безпосередню участь у процесі суспільного відтворення, задовольняючи потреби у харчуванні та рекреації населення.

Складність забезпечення виконання зазначених функцій в ринкових умовах актуалізує необхідність проведення досліджень, спрямованих на формування ефективних стратегій розвитку підприємств ресторанного господарства з урахуванням їх галузевої специфіки та нових умов господарювання.

Постановка задачі. Метою дослідження є обґрунтування необхідності орієнтації закладів ресторанного господарства на підвищення конкурентних переваг за рахунок забезпечення якості послуг та обслуговування населення.

Результати дослідження

Конкуренція являється головною рушійною силою економіки. Підприємство, яке функціонує на ринку ресторанних послуг стикається з численними перешкодами, які обумовлюють необхідність регулювати свою діяльність у відповідності до параметрів ринку, а також враховуючи діяльність конкурентів [2, c. 57].

Конкуренція у ресторанному господарстві має такі особливості:

1) Підприємства ресторанного господарства, як правило, орієнтовані на територіально обмежений ринок, розміри якого залежать від місця знаходження підприємства, його транспортної доступності для споживачів;

2) Частина підприємств ресторанного господарства, зокрема кращі ресторани, можуть конкурувати між собою у загальноміському масштабі на сегменті ринку по обслуговуванню туристів, святкових заходів, ділових зустрічей тощо;

3) Для підприємств ресторанного господарства, які організовують харчування за місцем роботи і/або навчання, максимізація прибутку є другорядною ціллю;

4) За попит розосереджених контингентів споживачів за місцем роботи змагаються як підприємства ресторанного господарства, що розміщені поряд, так і підприємства, які доставляють продукцію на робочі місця за попереднім замовленням тощо.

Конкурентоспроможність підприємства - це комплексна порівняльна та відносна характеристика, що відображає відмінність процесу функціонування певного підприємства від підприємств - конкурентів як за ступенем задоволення споживачів, так і за ефективністю діяльності.

Конкурентоспроможність продукції (послуги) ресторанного господарства - це відносний показник, що характеризує властивість продукції (послуги) підприємства ресторанного господарства певним чином порівняно з продукцією або послугою-конкурентом задовольняти конкретні ринкові потреби. Конкурентоспроможною є така продукція (послуга) підприємства ресторанного господарства, у якої сукупний корисний ефект на одиницю витрат щодо її виробництва та реалізації вище, ніж у іншої продукції (послуги) за умови, що всі критерії, які її характеризують, є прийнятними для споживача і відповідають нормативним вимогам (міжнародним та регіональним стандартам, чинним державним нормативно-законодавчим актам, технічній документації тощо).

Для забезпечення випуску конкурентоспроможної продукції (послуг) ресторанного господарства необхідно приділяти особливу увагу: - якості системи менеджменту продукції (послуг), що визначається кількістю і глибиною застосованих наукових підходів, принципів і методів менеджменту до проектування й виробництва продукції (надання послуг);

- якості розробки продукції (послуги) з точки зору прогресивності і оптимальності показників її призначення, безпеки тощо;

- якості матеріалізації проекту нової продукції (послуги), яка визначається прогресивністю технології, організації виробництва і менеджменту;

- рівню витрат споживачів на продукцію (послуги);

- рівню задоволення основних та додаткових потреб споживача продукцією і послугами підприємств ресторанного господарства.

У сучасних системах управління підприємствами ресторанних послуг все більш помітну роль відіграє управління якістю продукції і послуг. Пояснюється це, тим, що якість, поряд з ціною, гарантіями, термінами обслуговування і сервісом є найбільш вагомим доданком конкурентоспроможності послуг. Конкурентоспроможність послуг підприємства ресторанного господарства можна оцінити за такими параметрами:

- комплексність обслуговування (у т.ч.: комплексність додаткових послуг, пов'язаних з реалізацією продукції підприємства ресторанного господарства; комплексність форм організації дозвілля);

- якість роботи обслуговуючого персоналу (у т.ч.: швидкість обслуговування, техніка роботи, культура поведінки, уважність до споживача обслуговуючого персоналу, дотримання персоналом санітарно-гігієнічних норм та правил торгівлі);

- якість продукції ресторанного господарства (у т.ч.: органолептичні характеристики, широта й глибина асортименту з урахуванням специфіки типу і спеціалізації підприємства ресторанного господарства;

- експлуатаційні якості приміщень підприємств ресторанного господарства (у т.ч.: відповідність приміщень естетичним смаком цільового сегмента споживачів та санітарно-гігієнічним нормам, матеріально-технічна оснащеність приміщень);

- рівень витрат, пов'язаних з наданням послуг;

- рівень інновативності послуг (з урахуванням складності їх імітації для конкурентів).

Забезпечення конкурентоспроможності підприємства ресторанного господарства реалізується шляхом розроблення та впровадження ефективних конкурентних стратегій. Раціональна стратегія доведення ресторанної послуги до споживача не тільки допомагає знайти найкоротший шлях до потенційного споживача, але й суттєво зменшує витрати на їх збут та робить їх більш конкурентоспроможними на ринку ресторанних послуг. Таким чином, основне завдання будь-якої конкурентної стратегії підприємства - покращення його становища на ринку, втримання ним існуючої та завоювання нової клієнтури [2, с. 57].

Враховуючи сучасні тенденції сфери послуг, конкурентні стратегії підприємств ресторанного господарства можна розвивати за такими напрямами: маркетинговий, фінансовий, інноваційний, управлінський, організаційно-культурний. Маркетинговий напрям пов'язаний з всебічним, комплексним вивченням ринку та використанням маркетингових інструментів. Фінансовий напрям базується на ефективному використанні фінансових інструментів забезпечення конкурентоспроможності. Інноваційний напрям підвищення конкурентоспроможності підприємств пов'язаний із застосуванням сучасних технічних та організаційно-технологічних рішень у ресторанному бізнесі.

Інноваційні процеси, інноваційні продукти, інноваційні впровадження є основою для забезпечення належного рівня конкурентоспроможності підприємства ресторанного господарства, забезпечуючи йому тим самим сталий розвиток.

Основу інноваційної політики в закладах ресторанного господарства становлять саме інновації продукту. Вони є вирішальними з точки зору призначення підприємства -- забезпечувати певні потреби суспільства. Але необхідно враховувати при цьому зв'язок з іншими видами інноваційної діяльності, бо продуктові інновації спричиняють нововведення технологічні, персоналу та управлінської діяльності. Останні, у свою чергу, забезпечують успішну та ефективну реалізацію продуктових інновацій [3, с. 285].

Сутність інноваційної переваги підприємства (закладу) ресторанного господарства можна визначити як прояв вищого рівня поточного стану розвитку цього підприємства (закладу), що сформувався під дією інноваційних змін відносно рівня його попереднього стану [3, с. 293].

Запровадження у підприємствах (закладах) ресторанного господарства менеджменту на засадах концепції інноваційних переваг не тільки сприятиме покращенню результатів їх розвитку, але також стимулюватиме виникнення нового мислення як у керівників, так і в інших працівників підприємств. Це, своєю чергою, обумовить розвиток творчого підходу при виконанні виробничих завдань.

Гнучкість та зорієнтованість на позитивне сприйняття інноваційних змін у роботі спонукатиме менеджерів до впровадження нових інновацій. Як наслідок, на ринку ресторанного господарства з'являтимуться нові продукти або послуги «проривного» характеру, нові способи і методи управління та ведення господарської діяльності, нові концепції тощо. Управлінський напрям забезпечення підвищення конкурентоспроможності передбачає вдосконалення менеджменту, зокрема: покращення організаційної структури підприємства, вдосконалення стилів і методів управління, підвищення автоматизації та комп'ютеризації управлінської праці.

Організаційно-культурний напрям підвищення конкурентоспроможності в ресторанному господарстві обумовлений підвищенням загального рівня організаційної культури на підприємстві, орієнтацію на високі моральні цінності, застосування сучасних комунікацій, формування позитивної суспільної думки та підвищення іміджу закладу [2, c. 61]. Всі вищезгадані напрями підвищення конкурентоспроможності підприємства сфери послуг тісно взаємодіють між собою, оскільки і маркетинг, і фінанси, і менеджмент є невід'ємними чинниками конкурентних стратегій підприємства ресторанного господарства.

На сьогодні важливу роль відіграє стратегія поліпшення якості послуг, оскільки підвищення якості послуг сприяє забезпеченню їх конкурентоспроможності, а відтак і зменшенню сукупних витрат. Це насамперед підвищення економічної цінності послуг за рахунок надання їм додаткових споживчих властивостей, поліпшення якості сервісу, стимулювання первинного попиту шляхом додаткової рекламної діяльності та ін. Формування стратегічної системи управління конкурентоспроможністю підприємства ресторанного господарства, як і підприємств інших сфер економічної діяльності, передбачає розробку та реалізацію заходів на рівні:

1) держави (формування ефективної конкурентної політики; розвиток приватизаційних процесів, у тому числі з виходом на міжнародні ринки капіталу; стимулювання інноваційної діяльності; підтримка розвитку підприємництва тощо);

2) підприємства ресторанного господарства (чітке визначення й дотримання стратегічних пріоритетів системи менеджменту на підприємстві).

Серед можливих напрямів удосконалення управління конкурентоспроможністю підприємства ресторанного господарства можна відзначити:

- поліпшення управління виробничими та торговельними ресурсами;

- запровадження стратегічного моніторингу власної діяльності і підприємств-конкурентів;

- удосконалення управління якістю та впровадження прогресивних інновацій;

- підвищення конкурентоспроможності персоналу;

- поліпшення системи планування (прогнозування).

Якість менеджменту на підприємстві ресторанного господарства буде тим кращою, чим вищий рівень задач щодо управління його конкурентоспроможністю ставить і ефективно розв'язує його керівництво. Концепція загального управління якістю включає багатопланове управління процесами, ресурсами, персоналом на всіх рівнях управління - державному, галузевому, на рівні підприємства.

Тому вдосконалення механізму управління якістю в ресторанному господарстві повинне передбачати розроблення концепції управління якістю на підприємстві з урахуванням вимог зарубіжного досвіду (концепції загального управління якістю), спрямованої на всебічне скоординоване використання систем та методів управління якістю в усіх підрозділах підприємства та на всіх етапах життєвого циклу послуги: від проведення досліджень до розширення ринку споживачів та оцінки якості послуг [4, c. 255]. Для реалізації політики у сфері якості необхідно розробити комплекс заходів, які містять визначення характеристик та особливостей ресторанної послуги, споживчої вартості послуги, змісту та програмних показників якості. Крім того, політика підприємства ресторанного господарства у сфері якості повинна бути документально оформленою, охоплювати всі етапи життєвого циклу (процеси надання послуги ) та враховувати такі аспекти управління якістю:

- особливості послуги;

- гарантії щодо забезпечення якості відповідно до вимог нормативно-технічних документів;

- завдання щодо поліпшення якості;

- забезпеченість ресурсами;

- роль та місце персоналу в діяльності підприємства;

- ефективність управління якістю.

Таким чином можна визначити основні напрями формування політики у сфері якості для підприємства ресторанного господарства:

- поліпшення показників якості послуг;

- розширення чи завоювання нових ринків збуту за рахунок поліпшення якості послуг;

- покращання економічного стану підприємства за рахунок поліпшення якості послуг;

- досягнення оптимального рівня якості послуг чи вищого, ніж у конкурентів;

- орієнтація на задоволення вимог споживачів певного сегмента (регіонального, вікового, певного рівня доходів, певної професійної діяльності тощо);

- зниження недоліків в обслуговуванні тощо.

Політика у сфері якості може бути реалізована за наявності гармонії між відповідальністю керівництва, персоналом та матеріально-технічною базою. готельний ресторанний регіональний туризм

У ресторанному господарстві особливого значення набуває оцінка безпосередньо самого процесу надання послуги, використання інформації про якість, навчання персоналу методам забезпечення якості, підвищення кваліфікації персоналу [4, с. 256].

Висновки

За сучасних умов ресторанне господарство динамічно розвивається та інвестується як важлива галузь національної економіки, що здатна приносити високий прибуток та активно сприяти економічному розвитку суспільства. Зростання кількості туристів та посилення конкуренції загострили проблеми якості ресторанних послуг, які надають вітчизняні виробники. Надання якісних послуг сприяє збільшенню обсягу їх реалізації, рентабельності підприємства, зростанню престижу ресторану.

Споживання послуг поліпшення якості та більшої споживчої якості зменшує поточні витрати споживачів та забезпечує більш повне задоволення їхніх вимог. Національна економіка від надання високоякісних послуг має ряд переваг: зростання експортного потенціалу та дохідної частини платіжного балансу країни, підвищення життєвого рівня населення та авторитету країни в світовому співтоваристві. Погіршення якості послуг призводить до появи негативних тенденцій: зменшення кількості клієнтів та обсягів реалізації, прибутку та рентабельності підприємств, зниження національного добробуту [1, c. 8].

З розвитком науково-технічного прогресу, загостренням конкурентної боротьби, управління якістю не спрощується, а стає все більш складною, гострою та багатогранною проблемою підприємства. Якість готельних послуг - це складна соціально-економічна категорія, з якою пов'язане формування матеріальної бази ресторанного господарства, планування обсягу обслуговування туристів, оцінка ефективності діяльності готелю та використання його ресурсів, організація праці, особливості ринку та характеру споживання готельних послуг.

Література

1. Борущак М. Проблеми формування стратегії розвитку туристичних регіонів : Монографія / М. Борущак. - Львів : ІРД НАН України, 2006. - 288 с.

2. Рібун М. Формування конкурентних стратегій підприємства готельного бізнесу / М. Рібун // Туристична індустрія : сучасний стан та пріоритети розвитку : Мат. VIII Між- нар. н.-п. конф. (19-20 вересня 2013 р., м. Луганськ). - Луганськ : Вид-во ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2013. - Вип. 8. - С. 57-62.

3. Пятницька Г.Т. Ресторанне господарство України ринкові трансформації, інноваційний розвиток , структурна переорієнтація : Монографія / Г.Т. Пятницька. - К. : КНТЕУ, 2007. - 465 с.

4. Управління якістю послуг готелів : методологія та практика : Монографія / [Т.І. Ткаченко, С.В. Мельниченко, М.В. Босовська та ін ] - К. : КНТЕУ, 2012. - 728 с.

Анотація

УДК 379.85

Формування конкурентних стратегій підприємств ре- сторанного господарства туристичного регіону на основі якісного підходу. Л.М. Лояк. Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

У статті розглянуто суть конкурентоспроможності послуг підприємств ресторанного господарства як важливої складової туристичної індустрії. Визначено параметри, за якими можна оцінити конкурентоспроможність послуг підприємства ресторанного господарства.

Акцентовано увагу на основних напрямах формування стратегії конкурентоспроможності у ресторанному господарстві. Підкреслено, що основне завдання будь-якої конкурентної стратегії підприємства - покращення його становища на ринку, втримання ним існуючої та завоювання нової клієнтури. Враховуючи сучасні тенденції сфери послуг, конкурентні стратегії підприємств ресторанного господарства можна розвивати за такими напрямами: маркетинговий, фінансовий, інноваційний, управлінський, організаційно-культурний.Обґрунтовано необхідність орієнтації закладів ресторанного господарства на підвищення конкурентних переваг за рахунок підвищення якості послуг та культури обслуговування. Визначено основні напрями формування політики у сфері якості для підприємства ресторанного господарства.

Ключові слова: підприємство ресторанного господарства, конкуренція, конкурентоспроможність, конкурентна перевага, конкурентна стратегія, інновація.

Annotation

Competition strategies formation of restaurant businesses in tourism region based on qualitative approach. Loyak L.M.

The article deals with the essence of restaurant business services competitiveness as an important element of tourism business. Business competitiveness is a complex comparative and relative feature, which reflects the functioning difference of a certain company from competitors including both the level of customers ' satisfaction and efficiency. The parameters which enable to evaluate restaurant business services competitiveness have been determined. The emphasis is made on major trends of formation competitiveness strategies in restaurant business. It is emphasized that the main task of any business competition strategy is improving company's position on the market, keeping and increasing the number of its customers. Taking into account modern tendencies of service sector, competition strategies of restaurant businesses can be developed in the following directions: marketing, financial, innovative, management, organizational and cultural.

The article proves that restaurant businesses must be oriented at increasing competition benefits due to service quality growth and service standards. Main trends of policy formation in service sector for a restaurant business have been determined.

Keywords: restaurant business, competition, competitiveness, competition benefit, competition strategy, innovation.

Аннотация

Формирование конкурентных стратегий предприятий ресторанного хозяйства туристического региона на основании качественного подхода. Лояк Л.Н.

В статье раскрыто сущность конкурентоспособности услуг предприятий ресторанного хозяйства как важной составляющей туристической индустрии. Определены параметры, по которым можно оценить конкурентоспособность услуг предприятия ресторанного хозяйства. Акцентировано внимание на основных направлениях формирования стратегии конкурентоспособности в ресторанном хозяйстве. Подчеркнуто, что основная задача любой конкурентной стратегии предприятия - улучшение его положения на рынке, удержание им существующей и завоевания новой клиентуры. Учитывая современные тенденции сферы услуг, конкурентные стратегии предприятий ресторанного хозяйства можно развивать по следующим направлениям: маркетинговый, финансовый, инновационный, управленческий, организационно-культурный. Обоснована необходимость ориентации заведений ресторанного хозяйства на повышение конкурентных преимуществ за счет повышения качества услуг и культуры обслуживания. Определены основные направления формирования политики в области качества на предприятии ресторанного хозяйства.

Ключевые слова: предприятие ресторанного хозяйства, конкуренция, конкурентоспособность, конкурентное преимущество, конкурентная стратегия, инновация.

Размещено на Allbest.ru