Рухова активність і правильне харчування у формуванні здорового способу життя студентської молоді

Размещено на http://www.allbest.ru/

РУХОВА АКТИВНІСТЬ І ПРАВИЛЬНЕ ХАРЧУВАННЯ У ФОРМУВАННІ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

Н. Гуменко,

викладач, Криворізький коледж економіки та управління

Т.В. Андріанов,

викладач

В.І. Марчик,

Криворізький педагогічний інститут

Анотація

Пріоритетність фізичного виховання у процесі виховання дітей, закріплення здорового способу життя у молоді та його підтримання у зрілому віці повинно бути важливою державною політикою. Рухова активність та правильне харчування є запорукою гармонійного фізичного розвитку, нормалізації ваги, наявності енергії і почуття здоров'я. Використання електронних ресурсів сприяє підвищенню усвідомленості і зацікавленості студентів у питаннях формування навичок здорового способу життя і, як наслідок, рівня фізичної підготовленості.

Ключові слова: здоровий спосіб життя, рухова активність, правильне харчування, студент, електронний ресурс.

Аннотация

Приоритетность физического воспитания в процессе воспитания детей, закрепление здорового образа жизни у молодежи и его поддержание в зрелом возрасте должно быть важной государственной политикой. Двигательная активность и правильное питание является залогом гармоничного физического развития, нормализации веса, наличия энергии и чувства здоровья. Использование электронных ресурсов способствует повышению осознанности и заинтересованности студентов в вопросах формирования навыков здорового образа жизни и, как следствие, уровня физической подготовленности.

Ключевые слова: здоровый образ жизни, двигательная активность, правильное питание, студент, электронный ресурс.

Abstract

Priority of physical education in the education of children, securing a healthy lifestyle among young people and its maintenance in adulthood should be an important public policy. Motor activity and proper nutrition is the key to harmonious physical development, weight normalization, the availability of energy and feeling of health. The use of electronic resources contributes to the awareness and interest of students in terms of formation of healthy lifestyle and, consequently, the level of physical fitness.

Keywords: healthy lifestyle, physical activity, nutrition, student electronic resource.

Постановка проблеми. Сьогодні у дитячому та молодіжному середовищі зростає популярність малорухомого способу життя (комп'ютери, електронні ігри, перегляд телесеріалів тощо) і все більше переважають пасивні форми дозвілля, ризикована поведінка та різні форми залежності: алкоголь, наркотики, тютюнопаління і, як наслідок, зростають антигромадські прояви. В студентські роки складається світогляд особистості як основи майбутньої професійної діяльності, тому формування цінностей, норм і зразків поведінки здорового способу життя набуває особливого значення. здоровий молодь усвідомленість електронний

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Автор зазначає, що у зв'язку з цілою низкою сучасних проблем, фізичне виховання повинно стати одним із пріоритетних напрямків освіти, як надзвичайно важливий фактор в процесі формування навиків здорового способу життя підростаючого покоління [7, с. 176]. Підвищення знань студентів про здоров'я і фактори, що впливають на нього та формування в них ціннісного ставлення до здорової поведінки, допоможуть не тільки зберегти, а навіть поліпшити показники здоров'я за період навчання у вузі [4, с. 79]. Визначено, що одним із найважливіших завдань навчального закладу є пропагування, виховання і навчання здоровому способу життя студентів, які в недалекому майбутньому зможуть забезпечити високий професіоналізм, незалежно від економічних, соціальних та психологічних ситуацій [3, с. 57].

Показано, що рухова активність виступає важливим чинником збереження працездатності, сприяє повній реалізації генетичної програми, збільшенню енергетичного потенціалу людини, функціональних ресурсів організму та тривалості життя. Автор наводить обсяги рухової активності, що рекомендовані МОЗ України, для окремих вікових категорій населення на тиждень: діти дошкільного віку - 21-28 год., діти шкільного віку - 14-21 год., студентська молодь - 10-14 год., службовці - 6-11 год., особи І зрілого віку - 8-12 год., особи ІІ зрілого віку - 7-10 год., особи похилого віку - 5-6 год. [6, с. 90].

Недостатня культура правильного споживання харчових продуктів призвела до того, що від ожиріння в Україні страждає кожний восьмий чоловік і кожна шоста жінка, а надлишкову масу мають майже половина населення [1, с. 224]. При дослідженні раціонального харчування студентів, встановлено, що більша частина студентів (64,7%) вважають своє харчування нераціональним. Автори виявили недостатню інформованість студентів в питаннях правильного харчування та зазначають про необхідність проведення просвітницької роботи [5, с. 83]. В дослідженні формування навичок здорового способу життя автор показує, що 73,6% студентської молоді незалежно від віку статті і місця проживання вважають залежним стан здоров'я від якості харчування [2, с. 119].

Мета роботи полягає у обґрунтуванні значимості рухової активності і правильного харчування як складових здорового способу життя студентів і визначення шляхів реалізації окремих заходів у їх формуванні.

Виклад основного матеріалу. Стереотип поведінки людини в повсякденному житті з точки зору гігієни харчування, режиму, рухової активності тощо формується на основі аргументованих знань, які і являються мотивацією здорового способу життя. Цінності здорового способу життя можна охарактеризувати як позитивний результат ведення здорового способу життя, що забезпечує єдність фізичних, психічних, духовних і соціальних потреб особистості.

В останні роки з'явилися певні праці, пов'язані з вивченням проблем здоров'я й здорового способу життя в рамках утворювального процесу професійної школи: обговорюються загальні питання здоров'я студентської молоді; ведеться аналіз поширення алкоголізму й наркоманії в молодіжному середовищі; досліджується вплив різних факторів на формування здорового способу життя студентів; вивчається характер і рівень валеологічних знань студентів; ведеться пошук умов і засобів формування здорового способу життя молоді.

Здоровий спосіб життя - це спосіб життєдіяльності людини, метою якого є формування, збереження і зміцнення здоров'я, з проявом характерних рис у рівні культури суспільства і особи, місці здоров'я серед потреб людини, мотивації збереження і зміцнення здоров'я, настанові на довге здорове життя, навчанні засобам збереження і зміцнення здоров'я.

Сучасними медичними дослідженнями і клінічними експериментами доведено, що люди, які регулярно займаються фізичними вправами, зазнають певних «здорових» фізичних навантажень, значно рідше хворіють, мають високий імунітет, більш стійки до впливу негативних чинників навколишнього середовища, фізичних і нервових перевантажень. Тобто практику регулярних фізичних навантажень і готовність до них організму, також можна вважати одним з показників рівня фізичного розвитку і, відповідно, - фізичного здоров'я. Саме тому держава повинна докласти всіх зусиль, щоб усвідомлення важливості фізичної культури громадян набуло загального важливого значення, стало пріоритетним в процесі виховання дітей, закріплення здорового способу життя у молоді та підтримання його у зрілому віці.

В пропагандистській компанії здорового способу життя акцент звичайно припадає на підвищення рухової активності людини і недостатньо висвітлюється проблема харчування як складової здорового способу життя. Неправильне харчування викликає далекосяжні наслідки у когнітивному розвитку підлітка, що призводять зниження здатності до навчання, поганий концентрації уваги і, в підсумку, до зниження успішності.

Типова дієта підлітка включає в себе солодкі газовані напої, піцу, чіпси і тому подібні продукти, і містить недостатню кількість фруктів, овочів і продуктів з цільного зерна. Неправильне харчування призводить до того, що зростаючий організм не насичується необхідними поживними речовинами, і це може викликати такі проблеми, як: постійне запаморочення, підвищена стомлюваність, ослаблення імунної системи, руйнування зубів, проблеми з суглобами, крихкість кісток та високий ризик переломів, низькорослість тощо.

Режим правильного харчування передбачає триразовий прийом їжі плюс два перекуси з періодичністю в три години. За півгодини до прийму їжі рекомендується вжити одну склянку води. На сніданок, наприклад, може бути сто грамів кисломолочного сиру. Обід складається з трьох рівних частин: білки (м'ясо варене), вуглеводи (крупнозернисті каші), клітковина (салат зі свіжих овочів). Перекуси можуть бути з одного продукту, таких як: стакан молока, варене яйце, сухофрукти, горіхи тощо. Денний прийом білків, вуглеводів і жирів бажано мати у такому співвідношенні: 40% - 40% - 20%. Жири рекомендується вживати не в чистому вигляді, а як складову продуктів харчування, рослину олію за значимістю: нерафінована оливкова, кунжутна, льняна, нерафінована соняшникова, як добавку до салатів. Правильне харчування передбачає виключення з раціону харчування смаженої їжі (заміна їх печеною), фастфудів і продуктів, що мають довготривалий термін зберігання.

. Солодощі

..…Жири…….

.….Протеини…….

.……..Зернові….……...

.…...Фрукти - овочі…….….

.….….……...Вода.…..…….………

Піраміда пріоритетів

Води організм повинен отримувати більше всього - 30 мл /кг ваги. Фрукти - овочі: п'ять порцій різних видів, приблизно 1 кг.

Зернові: шість порцій (порція - жменя): три порції каші і три шматочки хліба. Протеїни - одна порція: м'ясо яловичина, кролик, куряче, риба, яйця, молоко. Жири: тверді жири рекомендується не більше 1-3 разів на тиждень. Солодощі: чим менше, тим краще, ідеально - заміна їх на сухофрукти.

У забезпеченні поширення і вивчення теоретичного матеріалу з формування навичок здорового способу життя, а зокрема, рухової активності і правильного харчування у Криворізькому коледжі економіки та управління ДВНЗ «КНЕУ ім. В.Гетьмана» впроваджено використання групи в соціальній мережі «Циклова комісія з фізичного виховання». Студентам, за бажанням, було запропоновано нотування власних фізичних і психічних станів в динаміці змін під впливом фізичного навантаження та застосування збалансованого харчування, а самостійний аналіз таких змін було визначено як провідний критерій оцінювання успіхів у навчанні. На початку семестру студентам було поставлено завдання письмово розробити перспективний план власного фізичного вдосконалення, з самостійним визначенням мети та завдань, які мали б забезпечити динаміку позитивних змін результатів самоконтролю занять фізичними вправам порівняно з попереднім семестром. Аналіз отриманих результатів показав підвищення рівня фізичної і теоретичної підготовленості студентів, а також усвідомленості і зацікавленості у питаннях формування навичок здорового способу життя.

Висновок. Пріоритетність фізичного виховання в процесі виховання дітей, закріплення здорового способу життя у молоді та його підтримання у зрілому віці повинно бути важливою державною політикою. Рухова активність та правильне харчування є запорукою гармонійного фізичного розвитку, нормалізації ваги, наявності енергії і почуття здоров'я. Використання електронних ресурсів сприяє підвищенню усвідомленості і зацікавленості студентів у питаннях формування навичок здорового способу життя і, як наслідок, рівня фізичної підготовленості.

Література

1. Бенцак Р. Проблеми формування валеологічних цінностей здорового способу життя у студентів у процесі фізичного виховання /Роман Бенцак, Любов Покотило //Теоретико-методичні основи організації фізичного виховання молоді: V Всеукр. наук.-практ- конф., (Львів, 15-17 травня 2014 року): матеріали конференції. - Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2014. - С. 222-226.

2. Дідковський А.П. Проблема формування здорового способу життя студентської молоді /А.П.Дідковський, Г.П.Грибан, А.П. Денисовець //Актуальні проблеми фізичного виховання студентів в умовах кредитно-модульної системи навчання: Всеукр. наук.-практ- конф., (Дніпропетровськ, 10-11 квітня 2014 року): матеріали конференції. - Дніпропетровськ: ДНУ ім. Олеся Гончара, 2014. - С. 117-121.

3. Здоровий спосіб життя студентів як медико-біологічна, соціально-економічна та психолого-педагогічна категорія /В.Драчук, І.Заморський, О.Горошко, М.Ежнед //Валеологічна освіта в навчальних закладах України: стан, напрямки й перспективи розвитку: ХХІ Всеукр. наук.-практ. конф. (Кіровоград, 21-23 травня 2015 року): матеріали конференції. - Кіровоград: КДПУ ім. В.Винниченка, 2015. - С. 55-58.

4. Кузьменко І. Валеологічний самоаналіз підготовки у формуванні здорового способу життя студентів медичних коледжів /Ірина Кузьменко //Валеологічна освіта в навчальних закладах України: стан, напрямки й перспективи розвитку: ХХІ Всеукр. наук.-практ. конф. (Кіровоград, 21-23 травня 2015 року): матеріали конференції. - Кіровоград: КДПУ ім. В.Винниченка, 2015. - С. 76-80.

5. Мінжоріна І., Спиця К. Вивчення проблем харчування студентів /Ірина Мінжоріна Ксенія Спиця //Валеологічна освіта в навчальних закладах України: стан, напрямки й перспективи розвитку: ХХІ Всеукр. наук.-практ. конф. (Кіровоград, 21-23 травня 2015 року): матеріали конференції. - Кіровоград: КДПУ ім. В.Винниченка, 2015. - С. 80-84.

6. Омельченко Т.Г. Валеологічні аспекти впливу рухової активності на стан здоров'я населення України /Т.Г.Омельченко //Актуальні проблеми медико-біологічного забезпечення фізичної культури, спорту та фізичної реабілітації: І Міжнар. наук.-практ. інтернет-конф. (ХДАФК, 23 квітня 2015 року): матеріали конференції. - Харків: ХДАФК, 2015. - С. 88-92.

7. Титаренко А.А. Формирование здорового образа жизни у студенческой молодежи /А.А.Титаренко //Актуальні проблеми медико-біологічного забезпечення фізичної культури, спорту та фізичної реабілітації: І Міжнар. наук.-практ. інтернет-конф. (ХДАФК, 23 квітня 2015 року): матеріали конференції. - Харків: ХДАФК, 2015. - С. 173 - 176.

Размещено на Allbest.ru