Туризм як чинник формування державного іміджу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Туризм як чинник формування державного іміджу

Чекалюк В. В.

Актуальність дослідження. Імідж країни в сучасному світі стає важливим економічним ресурсом та одним із головних чинників її конкурентоздатності. Прагнення держав посісти провідні позиції на світовому ринку, створити сприятливу громадську думку ставить першочерговим завданням формування позитивного іміджу країни в світі за допомогою медіа-інструментів. Питання іміджу об'єктивно посідає одне із чільних місць у системі пріоритетів розвитку держави. Імідж країни, її репутація в закордонних ЗМІ і громадсько-політичних та ділових колах - одна з основних умов зростання економічних показників: успішного просування товарів, у тому числі туристичних продуктів та послуг, на міжнародному ринку; сприяє стабільному соціально-економічному розвитку та залученню інвестицій в її економіку, відкриттю нових напрямів діяльності й розвитку держави. На сьогодні сфера туризму в багатьох країнах світу визначається як одна з провідних у народному господарстві. На її частку випадає понад 15 % світового валового національного продукту, всіх робочих місць та світових споживчих витрат. Поява нових видів туризму сприяє поетапному переходу на дедалі новіші етапи зростання і розвитку держави загалом, підсилює позитивний імідж.

У журналістикознастві імідж трактують як образне уявлення про об'єкт, що формується у масовій свідомості під впливом ЗМІ [1, с. 1]. Щодо першої леді - це результат її роботи над собою і продумані дії команди висококласних фахівців. Поняття охоплює як внутрішній образ, так і зовнішній - уміння подати себе, публічне позиціонування в контексті наявних обставин, часу і політичної ситуації, а також майстерність одягатися, спілкуватися тощо. Складником іміджу вважаємо враження аудиторії про певну особу, у позитивному сенсі - її ідеалізація, у негативному - несприйняття, об'єкт для висміювання. Імідж - не константа, він постійно у стані еволюції, адаптується і підлаштовується під певні ситуації, в цьому випадку - в контексті державної політики України. Ми розглядаємо імідж як певний синтетичний образ, що складається у свідомості людей щодо вражень від подорожей та туристичних матеріалів, простежуємо взаємозалежність туристичної привабливості, географічного розташування та взаємодії державних органів у роботі зі ЗМІ.

Огляд попередніх досліджень. У контексті формування іміджу держави у процесі дослідження було проаналізовано друковані й аудіовізуальні, мультимедійні ЗМІ, актуальні статті провідних науковців, іміджмейкерів, промови державних діячів, прес-релізи та висновки про знакові державні події у пострелізах. А також праці спеціалізованих ви - дань і документальні дані МОН України, архівні матеріали Національної бібліотеки імені В. Вернадського, програми підготовки фахівців PR і прес-служб державних органів влади, фаховою навчання і підвищення кваліфікації працівників медіа.

Вивченням цієї тематики займаються провідні вітчизняні й закордонні вчені та іміджмейкери, зокрема: Г. Почепцов, В. Різун, В. Іванов, В. Костіков, Д. Ольшанський, Н. Качинська, В. Шкляр, Т. Іванова, В. Шепель, А. Ситников, Г. Водічка, Ж. Сегела, Д. Герген, Р. Верслин, М. Портер, Р. Сквайр, Дж. Діадорфф, Т. Белл та Б. Інгхем, Н. Вебстер та ін. Дослідники, здебільшого науковці-практики, керувалися різними уявленнями про сутність іміджу, масову комунікацію, процеси сприйняття інформації та закономірності формування громадської думки. Варто зазначити, що питання іміджу держави досі актуальне й не вирішене, немає єдиного алгоритму створення іміджу.

Туристичний імідж держави як її образ, що конструюється цілеспрямовано, має два основні адресати: громадськість країни та світову спільноту. Україна, як і більшість країн, потребує підсилення позитивного політичного іміджу, котрий сприятиме її соціально-економічному й політичному розвитку та розширенню зв'язків із зовнішнім світом і стане одним із головних напрямів розвитку туристичної тематики.

Мета - дослідження ефективних методів формування іміджу країни як туристичної держави за допомогою медіаінструментів.

Завдання дослідження: створити алгоритм взаємодії державних туристичних програм і ЗМІ; підсилити дієвість і ефективність мас-медіа щодо впливу на формування державного іміджу; популяризувати у ЗМІ теми, які підсилюють туристичну привабливість країни. Туризм розглядаємо як дієвий інструмент у формуванні іміджу України, невід'ємний складник іміджу нації, суспільства.

Теоретичне підґрунтя й гіпотези. Існують полярні думки про Україну як державу туристичну: деякі ЗМІ запевняють, що це міф, інші, навпаки, показують реальні фінансові надходження від туризму. Системним вважається підхід за умови врахування повного переліку чинників, що впливають на формування заявленого іміджу: від законодавства до інформаційної політики держави. Гіпотезою дослідження вважаємо твердження про те, що Україна все-таки має імідж туристичної країни, але він не дуже привабливий і потребує вдосконалення та популяризації. Перефразовуючи судження О. Володченко [2, с. 38-42], експертна оцінка, вивчення наявного туристичного ринку дадуть змогу перевірити правильність гіпотези та виявити вади іміджу (за умови справдження гіпотези).

За нашою гіпотезою, попри еволюцію медіа- ринку, роль ЗМІ, зокрема туристичної тематики, у формуванні іміджу держави лише посилюється. Туристична привабливість країни у ЗМІ - ефективний спосіб формування позитивного державного іміджу. Авторка цієї статті протягом 20102011 рр. викладала авторський курс «Іміджологія та PR у туризмі» [3, с. 1-14] магістрам. Метою викладання дисципліни є забезпечення єдності теоретичної й практичної підготовки студента, оволодіння навичками роботи над створенням і аналізом матеріалів ЗМІ та інших джерел інформування. Акцентувалося на тому, що фахівці повинні були в майбутньому працювати на імідж держави, а саме: вміти створювати іміджеві інформаційні матеріали, прес-релізи, які сприяли б розвиткові туристичного сектора, популяризувати туристичні послуги у ЗМІ та в потенційної клієнтської аудиторії. Вироблялося вміння створювати й поширювати інформаційні, аналітичні, рекламні тексти і матеріали художньо-публіцистичних жанрів, застосовувати навички ділового листування.

Працівники ЗМІ, і державні кадри, і потенційні працівники туристичного сектора, мають добре орієнтуватися в суспільних процесах, добирати для вдосконалення комунікаційних процесів такі факти й події, за якими вгадується явище, вміти аналізувати його у процесі роботи над прес-релізом чи іншим іміджевим, рекламним матеріалом, який має бути грамотним, композиційно струнким, глибоким, аргументованим, максимально інформативним, цікавим за стилем і формою, закликати до співпраці.

Методи дослідження. Дослідження проведено протягом 2010-2013 рр. Воно складалося з трьох етапів, на яких були виконані конкретні завдання і застосовані відповідні наукові методи. Механізми формування туристичної привабливості та позитивного іміджу України у світі насамперед залежать від подачі матеріалів у ЗМІ. Для верифікації зазначеної гіпотези протягом 2010-2013 рр. використовуємо низку методів наукового дослідження, а саме: соціологічні дослідження, збирання первинних даних, узагальнення для встановлення спільних властивостей впливу на формування позитивного іміджу країни у світовому медіапросторі.

Туризм - іміджетвірний і високоприбутковий сектор економіки та чинник підвищення міжнародного авторитету України. Тепер постає питання про потребу формування іміджу країни як туристичної держави не тільки на міжнародному рівні, а й всередині країни. В управлінні процесами створення і просування іміджу країни вирішальна роль належить засобам масової комунікації, оскільки в сучасному світі лише під їхньою дією складається певне ставлення і до країни, і до її громадян.

Україна має імідж туристичної держави, але він нечіткий, на стадії формування. Водночас експерти визнають, що сьогодні дуже мало уваги в ЗМІ приділяється проблемам галузі, і практично немає інформації про позитивні зміни в цій сфері бізнесу. Однією з вдалих акцій у пропагуванні туризму в країні було названо акцію «Сім чудес України» [4, с. 1], започатковану Миколою Томенком. Автор - ка дослідження брала участь у науково-практичній іміджевій роботі з реалізації державної туристичної програми «Золота підкова Черкащини» [5, с. 1]. У 2007 р. розробила та реалізувала соціальний проект «Гетьманські вечори», ідея якого полягала у відродженні давніх українських сімейних традицій, звичаїв та родинних обрядів. Слоган проекту: «Дружна родина - сильна держава».

Туристична галузь України на цьому етапі лише розвивається. Є успіхи, але й триває щоденна боротьба за якість інфраструктури, вдосконалення законодавчої бази. Серед проблем туризму експерти називали такі, як недосконалість законодавчої бази щодо курортів та туризму; нерозвиненість інфраструктури, а також відсутність державної політики щодо пропагування туристичних поглуг на внутрішньому та міжнародному рівнях. «Українська головоломка має багато рухливих пазлів. Україна - це країна, яка впродовж своєї довгої історії зазнала панування різних імперій. Тепер вона самостійна і перебуває у пошуку власної ідентичності» [6, с. 73].

На початку ХХІ ст. Україна має реальний шанс посісти гідне місце у світовому туристичному бізнесі, але для цього ще багато треба зробити. По- перше, сформувати в суспільстві думку про важливість цієї галузі для економіки країни. Подруге, створити умови для розвитку туризму на державному рівні.

Результати й обговорення. Роль спортивних матеріалів у формуванні державного іміджу доволі вагома. У спеціалізованих і популярних громадсько-політичних виданнях спектр тематики під рубрикою «Спорт» значно розширюється завдяки поданню не тільки новин про забиті голи, здобуті очки, перебіг змагань, а й розповідей про життя зірок спорту, їхніх подруг - актрис, моделей, про поведінку фанатів у різних країнах, передрук чуток і скандальних історій зі світових та закордонних таблоїдів. Спортивні видання стають дедалі популярнішими, масовими, економічно вигідними. Важливу роль спортивна журналістика відіграє також у вихованні патріотизму, адже досягнення українських спортсменів викликають масовий ентузіазм, гордість за свою країну, віру в перемогу, прагнення бути схожим на спортивних героїв. До речі, нашу державу у багатьох країнах ідентифікують саме за значними спортивними досягненнями футболіста Андрія Шевченка та боксерів братів Кличків.

Пропаганда спорту у медіа - дієвий засіб виховання молодого покоління, започаткування моди на спорт серед молоді, популяризації здорового способу життя загалом для нації. Популярність спортивних ЗМІ й окремих рубрик (додатків, спецвипусків) видань зумовлена, зокрема, тим, що ця тема об'єднує всі покоління: від дітей до людей похилого віку; усі верстви населення, незалежно від статусу і фінансових можливостей: студентів і бізнесменів, політиків і всіх інших громадян [7]. Спорт - найбільш «гаряча» тематика, тут здебільшого важко передбачити результат, можна робити лише якісь прогнози, адже будь-якої миті все може змінитись і аутсайдер випередить лідера. А ще це можливість зняти емоційну напругу, відпочити від повсякденних турбот. Справжня спортивна «лихоманка» почалася напередодні «Євро- 2012»[8], згодом, у 2013-му, відбувся певний спад, а на початку 2014 р. у ЗМІ подавалися 80 % матеріалів про спорт, причиною такої медіаактивності стала зимова олімпіада у Сочі [9]. Що ближчим ставав 2012 р. чи 2014 р., то дедалі більше уваги на шпальтах ЗМІ приділялося футболу, інфраструктурі спортивних об'єктів, прогнозам фахівців і коментаторів. Однак на часі чимало проблем, вирішити які можна лише подбавши про підготовку висококваліфікованих спортивних журналістів. Як і туристична галузь, спортивна журналістика стрімко розвивається, вона має підвищити якість та об'єктивність подання інформації, що сприятиме водночас і розвиткові як туризму, так і футболу та інших видів спорту серед уболівальників.

Актуальність матеріалів туристичної та спортивної тематики як інструменту творення державного іміджу важко переоцінити. У сучасному світі спорт як вид відпочинку, як засіб виховання, як самостійний бізнес викликає інтерес у більшості населення планети. Така популярність та соціально-психологічна роль спорту закономірно привертають увагу не лише потенційних туристів, журналістів, а й світової спільноти, майбутніх інвесторів.

Спортивні мас-медіа - невід'ємний складник іміджу нації, суспільства. Чемпіонати світу з футболу, фігурного катання, олімпійські ігри, приватне життя спортсменів - це вже масова культура, події, які приваблюють не тільки спортивних фанатів, а й інших туристів. Тому спортивна журналістика створює особливу реальність, особливе соціальне і культурне середовище, здатне впливати на аудиторію та формувати суспільну думку.

Практичність інформації та дієвість медіаінструментів. Україна - держава з багатьма конкурентоздатними ідентичностями. Східна У крана і Західна, Крим і Карпати... Турист в одній країні може ознайомитися з величезним культурним пластом. Українці завжди славилися гостинністю, майже кожне місто має власне обличчя. Фахово потрібно розробляти путівники, розвивати інфраструктуру, пропонувати екскурсії та послуги, щоб зацікавити туристів, не тільки іноземців, а й мешканців інших регіонів України, поширювати інформацію у ЗМІ. Працювати на зовнішній ринок, починаючи з внутрішнього. Хоча, як відомо, викорінити «совковий» спосіб мислення доволі важко, а різноманітні запозичені слогани не вписуються у контекст української ментальності. Тож для творення позитивного іміджу України потрібні фахівці з новим креативним мисленням, глибоким знанням традицій, звичаїв власного народу, його ментальності.

Український науковець зі світовим ім'ям Б. Гаврилишин прогнозує піднесення України протягом 20 років: «чи стане Україна «нормальною державою»? Відповідь - «так», але за яких умов?... Характеристики бажаної «нормальної держави» можна згрупувати у чотирьох сферах життя: політичній, економічній, соціальній і туристичній» [10, с. 240] У цьому разі авторка пропонує використовувати туристичну сферу України для формування позитивного іміджу держави. Туризм - основний чинник формування державного іміджу. Акцентується увага на взаємодії об'єкта, імідж якого формується, з цільовою аудиторією через медіаінструменти. Авторка доводить, що певний імідж є в усіх і в усього, а потрібний імідж треба: 1) створювати, 2) скеровувати, 3) корелювати і контролювати. Імідж держави - це продукт ефективних комунікацій, що потребують ґрунтовного наукового дослідження. Творення репутації держави безпосередньо залежить від туристичної привабливості країни у ЗМІ. Саме медіаінструменти найбільш ефективні та дієві у формуванні й популяризації державного іміджу. Яскраві інформаційні приводи і систематичне подавання матеріалів про події в Україні сприяють появі інтересу потенційних туристів і бізнес-інвесторів до країни. Крізь призму медіа в громадськості виникає первинне бажання співпраці з об'єктом іміджу, підсилюється сформований позитивний державний імідж.

державний імідж турист інвестор

Література

1. Визначення - імідж [Електронний ресурс]. - URL: Ьир://ик.-шкіреіа.оі^/-шкі/імідж.

2. Володченко О. М. Використання методу експертної оцінки для визначення ефективності популяризації України як туристичної країни / / Наукові записки Інституту журналістики: [наук. зб.]. - 2010. - T. 41. - С. 38-42.

3. Чекалюк В. В. Іміджологія та PR у туризмі / В. В. Чекалюк ; НАУ. - К., 2012. - С. 19.

4. Сім чудес [Електронний ресурс]. - URL: http:// uk.wikipedia.org/wiki/Сім чудес.

5. Державна програма «Золота підкова Черкащини 2006-2009 рр.» [Електронний ресурс]. - URL: http:// mi-cherkaschina.io.ua/s82943/zolota_pidkova_cherkash- chini «Золота підкова Черкащини 2006-2009».

6. Лаурен А.-Л. Невідома ціна свободи. Демократичні революції у Грузії, Україні, Киргизії / Анна- Лэна Лаурен. - Львів: Піраміда, 2013. - 147 с.

7. Чекалюк В. В. Вплив матеріалів спортивної тематики у ЗМІ на формування іміджу держави / / Наукові записки Інституту журналістики / КНУ ім. Т. Шевченка. - К., 2014. - C. 10-13.

8. Чемпіонат з футболу «Євро 2012» [Електронний ресурс]. - URL: http://uk.wikipedia.org/wiki/Чем піонат з футболу «Євро 2012».

9. Офіційний сайт [Електронний ресурс]. - URL: http://www.sochi2014.com/.

10. Гаврилишин Б. Д. До ефективних суспільств. Дороговкази в майбутнє: доп. Римському Клубові/ Б. Гаврилишин ; упоряд. В. Рубцов. - Вид. 3-тє, допов. - К.: Пульсари, 2009. - 248 с.

Размещено на Allbest.ru