Проблеми та перспективи розвитку сільського зеленого туризму в Запорізькому регіоні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблеми та перспективи розвитку сільського зеленого туризму в Запорізькому регіоні

ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ

Сучасний стан аграрного сектора України, який функціонує в умовах економічної кризи, що зумовлює значні соціально-економічні перетворення, актуалізує необхідність пошуку нових шляхів виживання агровиробників. Одним з них виступає впровадження процесу диверсифікації, під якою розуміється освоєння та розвиток нових для цієї галузі напрямів діяльності. При цьому, враховуючи позитивний приклад закордонних країн (США, країни Західної Європи), останнім часом особлива увага звертається на розвиток невиробничої діяльності в аграрному секторі, а саме сфери сільського зеленого туризму.

Сільський зелений туризм являє собою високодохідну галузь, яка швидко окупається й не потребує для свого розвитку великих коштів, при цьому дозволяє уникнути кризи надвиробництва в аграрному секторі, зайняти роботою сільських мешканців, зберегти щільність населення та відтворити трудовий потенціал у сільській місцевості, уникнути міграцій та негативних соціальних явищ і, як наслідок, забезпечує зростання доходів та підвищення якості життя сільського населення. Отже, враховуючи той факт, що на сучасному етапі розвитку українського суспільства чітко простежується тенденція переходу до соціально-орієнтованої ринкової економіки, можна стверджувати, що значущість розвитку в економіці регіону (країни в цілому) сільського зеленого туризму, який сприяє вирішенню багатьох соціальних та економічних завдань, є дуже великою.

АНАЛІЗ ОСТАННІХ ДОСЛІДЖЕНЬ І ПУБЛІКАЦІЙ

Вагомий внесок у дослідження проблем розвитку й функціонування туристичної сфери, зокрема сільського зеленого туризму, зробили такі відомі зарубіжні та вітчизняні вчені, як: В. І. Азар, Л. Г. Агафонов, В. І. Биркович [1], Б. І. Вихристенко, І. П. Гаврилишин, Б. І. Герасименко, П. В. Горішевський [2], П. В. Гудзь, В. Г. Гуляєв, М. І. Долішній, П. Дурович, В. К. Євдокименко, О. В. Живицький, М. Г. Ігнатенко, В. Д. Калитюк, Г.А. Карпова, В. І. Карсєкін, В. А. Квартальнов, В. Ф. Кифяк, Н. Й. Коніщева, С. Кравців, Н. Н. Кузнєцова, О. О. Любіцева, М. П. Мальська, В. К. Мамутов, Г. А. Папірян, С. І. Попович, І. Л. Сазонець, Т. Г. Сокол, Н. М. Судова-Хом'юк, Дж. Уокер, В. К. Федорчеко, С. В. Хлопяк [3], В. В. Худо, В. І. Цибух, Ю. Н. Чоботар, І. М. Школа та ін. У роботах цих учених розглянуто проблеми оцінки туристичного потенціалу, визначення соціальної та економічної ефективності використання туристичного потенціалу окремих територій, формування та реалізації туристичної політики, а також розглянуто територіальні аспекти управління розвитком туристично- рекреаційного комплексу. Проте, враховуючи важливість зеленого туризму як необхідного елементу не лише економічної, але й соціальної політики, окремі аспекти формування, розвитку та практичного використання вітчизняними регіонами сільського зеленого туризму вимагають більш детального розгляду.

ФОРМУЛЮВАННЯ ЦІЛЕЙ СТАТТІ

Цілі цієї статті: дослідити проблеми та перспективи розвитку сільського зеленого туризму в Запорізькому регіоні; вивчити природний та культурний потенціал Запорізької області; розглянути основні негативні фактори впливу на розвиток зеленого туризму в регіоні; визначити основні шляхи активізації розвитку сільського зеленого туризму в Запорізькому регіоні.

ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ ДОСЛІДЖЕННЯ

Відзначимо, що на сьогодні в Україні ще немає єдиного визначення сільського зеленого туризму. Отже, вважаємо за доцільне навести наступний зміст цього поняття: сільський зелений туризм - це специфічна форма відпочинку в приватних господарствах сільської місцевості з використанням майна та трудових ресурсів особистого селянського, підсобного або фермерського господарства, природно-рекреаційних особливостей місцевості та культурної, історичної та етнографічної спадщини регіону [1, с. 138].

Для розвитку зеленого туризму в Запорізькому регіоні існують об'єктивні передумови, насамперед, через наявність значного природного та культурного потенціалу. Так, природний потенціал включає: помірно-континентальний клімат; південь області омивається водами Азовського моря, берегова лінія якого в межах області перевищує 300 км, при цьому узбережжя багате на мінеральні лікувальні ресурси: лікувальні грязі (озера "Велике" та "Кирилівське"), мінеральні води ("Бердянські" та "Кирилівські"); через західну частину області протікає ріка Дніпро, яка зв'язує область з Чорним морем та країнами Середземного моря та виступає не тільки як транспортна артерія, але й як цінний курортно-рекреаційний ресурс, крім того, Дніпро з Каховським та Дніпровським водосховищами, 118 малих та середніх річок протяжністю більше 10 км кожна, надають можливості розвитку водного туризму та мережі яхт-клубів; на території заповідника "Хортиця" знаходиться державний геологічний заказник "Дніпровські пороги", який належить до природно-заповідного фонду України, при цьому унікальною особливістю є те, що на острові представлені ландшафти всіх географічних зон України - від степової до гірської. Запорізька область має 310 територій і об'єктів природно-заповідного фонду, у тому числі Заповідник "Хортиця", кургани III-I тис. до н.е. в м. Біленькому, історико-архітектурні пам'ятки VIII ст. до н.е. у селах Великій Знам'янці і Балках, частину філії Українського степового заповідника "Кам'яні Могили", Дніпрогес. Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України, до курортних віднесені такі населені пункти області: м. Бердянськ, с. Новокостянтинівка та с. Строганівка (Приазовський район), м. Приморськ, с-ще Кирилівка (Якимівський район) [4, с. 9].

Запорізький край винятково багатий на пам'ятки історії та культури. На державному обліку перебуває 8031 історико-культурна пам'ятка, у т. ч. 1677 - історії, 6276 - археології, 78 - монументального мистецтва. До Державного реєстру національного культурного надбання України внесено 18 пам'яток області: 8 пам'яток археології (надзвичайні пам'ятки світового значення - залишки давніх стоянок, поселення, городища, поховальні комплекси, кургани, ґрунтові могильники Канат-Могила та Поповські могили в Бердянському районі; Куляб-Могила в Михайлівському, Солоха та Мамай-гора в Кам'янсько-Дніпровському, Цимбалові могили у Великобілозерському районах, а також археологічний комплекс пам'яток "Лиса Гора" у Василівському районі та 3 пам'ятки історії (включаючи Дніпрогес), 3 заповідники: Національний заповідник "Хортиця", державний історико-археологічний музей-заповідник "Кам'яна Могила" (м. Мелітополь), історико-архітектурний музей-заповідник "Садиба Попова" (м. Василівка) [4, с. 7].

Відзначимо, що чинники, які сприяють розвитку сільського зеленого туризму, здійснюють величезний вплив на вибір потенційними туристами місця відпочинку. Як бачимо, в Запорізькому регіоні туристів можуть привабити кліматичні і ландшафтні особливості, природні можливості для активного відпочинку, рельєф регіону. Отже, з точки зору розвитку зеленого сільського туризму Запорізький регіон представляє собою привабливий і досить перспективний ринок, адже на сьогодні в області наявні всі передумови для розвитку історичного, спортивного і зеленого туризму.

При цьому слід констатувати, що останніми роками в Запорізькій області значно зросла увага до зеленого туризму. У регіоні вже розроблена програма комплексної розбудови курортно-туристичної зони, яка стала одним з напрямків у стратегічному розвитку Запорізької області. У Запорізькій області також впроваджується проект спільного співробітництва влади, бізнесу і громадськості в розвитку інфраструктури регіону, розроблений за допомогою Канадського інституту урбаністики та за підтримки Канадського агентства міжнародного розвитку. Управління культури і туризму облдержадміністрації вже назвало найбільш привабливі для туристів об'єкти, що чекають своїх інвесторів. Власниками таких об'єктів може бути малий бізнес не лише в містах, а й у сільській місцевості. Ось лише декілька з тих, що мають значний потенціал і потребують уваги інвесторів. Насамперед це курортно-рекреаційний комплекс в акваторії Дніпра (Запоріжжя, Запорізький район) і Азовського моря. В Оріхові і сьогодні ще збереглися куточки, що можуть бути ілюстрацією розвитку провінційних міст півдня України. А в селах району можна реконструювати козацькі зимівники. Розівський район - це насамперед Кам'яні могили - пам'ятка природи епохи пізньої бронзи, свідок життя скіфів у наших степах. Токмацький район уже давно мріє про регіональний ландшафтний парк "Муравський шлях". Чернігівський район має

Салтичийський степовий маєток ХІХ століття. Отже, у регіоні сьогодні є всі можливості для розвитку історичного, спортивного і зеленого туризму [4, с. 7].

Проте, незважаючи на перспективні зрушення щодо розвитку зеленого туризму в регіоні слід констатувати, що зелений туризм в Запорізькому регіоні ще не набув значних масштабів, отже, потенціал рекреаційного, культурного та історичного комплексу регіону використовується недостатньо.

Так, до основних внутрішніх факторів, які стримують розвиток сільського зеленого туризму в Запорізькому регіоні, можемо віднести:

- відсутність розвиненої сучасної інфраструктури та незадовільний стан матеріально- технічної бази оздоровчих, рекреаційних та історичних об'єктів;

- недотримання санітарних норм й режиму водоохоронних зон, відтак забруднення і виснаження поверхневих та підземних вод області, а також збільшення ступеня забруднення атмосферного повітря;

- проблема збору й утилізації відходів;

- недостатня кількість малопорушених ландшафтів і лісових насаджень;

- старіння населення;

- міграційний тиск на регіон;

- недостатньо широка спеціалізація рекреаційної сфери;

- відставання транспортної інфраструктури регіону від центральних міст України і від західноєвропейських країн;

- недостатня реклама рекреаційних можливостей регіону;

- недостатня інформованість потенційних інвесторів про інвестиційні можливості регіону з погляду розвитку сільського зеленого туризму;

- недостатня фінансова підтримка з боку державної та регіональної влади.

Щодо проблем зовнішнього характеру, відзначимо, що вони включають наявність у тому ж сегменті оздоровчого зеленого туризму досить сильних конкурентів, передусім, сусідньої автономної республіки Крим, і зарубіжних курортів - Туреччини і Єгипту, які виграють у комфорті по співвідношенню "ціна-якість".

Відзначимо, що активізація розвитку сільського зеленого туризму може виступити каталізатором розвитку багатьох галузей регіональної економіки - транспортної, торгівельної, будівельної, сільськогосподарської - що в свою чергу сприятиме збільшення надходжень до регіонального бюджету. Крім цього, розвиток зеленого туризму в Запорізькому регіоні здатний принести області й низку інших переваг [5].

По-перше, він дає поштовх для відродження й розвитку традиційної культури: народної архітектури, мистецтва, промислів - усього, що складає місцевий колорит, і що, поряд із природно-рекреаційними чинниками, є не менш привабливим для відпочиваючих.

По-друге, через сільський відпочинок мешканці урбанізованих територій з масовою культурою мають можливість пізнати справжні українські традиції.

По-третє, етнокультура села репрезентує українські регіони світові й приваблює іноземних туристів, ось чому як передумову успішного розвитку відпочинку в сільських етнографічних районах треба розглядати формування ідеології відродження й розвитку всього спектра традиційної культури, починаючи від форм господарських занять до надбань духовної сфери, що діятимуть як сприятливі чинники для індивідуального відпочинку в етнографічних районах України.

Підкреслимо, що сільське населення України здатне отримувати реальні доходи у сфері сільського туризму від таких видів діяльності, як [1, 5]:

- надання послуг з прийому та проживання туристів;

- облаштування туристичних маршрутів та надання екскурсійних послуг;

- реалізації товарів народних промислів;

- проведення культурно-розважальних заходів з урахуванням історико-етнографічної спадщини (анімації): фольклорні фестивалі, народні гуляння, народні танцювальні вечори, карнавали, вечорниці, ворожіння тощо за безпосередньої участі туристів;

- облаштування й експлуатація стоянок для туристів;

- робота гідом чи екскурсоводом;

- транспортне обслуговування туристів;

- єгерська діяльність (полювання, аматорське та спортивне рибальство);

- прокат туристичного спорядження;

- кулінарні послуги;

- підготовка культурних програм;

- виробництво та реалізація туристам екологічно чистих продуктів харчування.

Враховуючи численні переваги, які може отримати Запорізький регіон від розвитку сільського зеленого туризму, можна стверджувати, що сільський зелений туризм має стати однією з пріоритетних галузей економіки Запорізького регіону. Отже, потрібний розвиток і вдосконалення обласного законодавства, що передбачає різні інструменти державної підтримки проектів регіонального розвитку.

Варто також активізувати значення місцевої влади в підтримці цілей сільського зеленого туризму. Адже кожний місцевий чиновник має зрозуміти, що сільський зелений туризм - це додаткові гроші й поліпшення інфраструктури району, створення нових робочих місць. Саме місцеві влади можуть клопотати про забезпечення податкових пільг при одержанні державних дотацій (з місцевих бюджетів) особам, які беруть участь у наданні агротуристичних послуг. Крім того, напрацьовані на сьогодні стратегії розвитку сільського зеленого туризму, націлені на вирішення соціально- економічних, екологічних і етнокультурних проблем сільських місцевостей, вимагають чіткого планування на рівні районів та окремих сільських громад. При цьому важливою частиною планування є ефективне втілення в життя "пілотних" проектів сільського відпочинку, які здійснюють обласні Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму [6].

Підкреслимо, що перспективним з погляду активізації розвитку зеленого туризму може бути створення на території Запорізького регіону спеціальної економічної зони туристсько-рекреаційного типу, основою функціонування якої виступатиме встановлення особливого, пільгового порівняно із загальним, режиму інвестицій та підприємницької діяльності (наприклад, надання органами державної влади податкових канікул на регіональному рівні на термін від 5 до 10 років).

Потрібно також спрямувати увагу на розробку програм зацікавлення туристів традиційними майстер-класами, колоритним сільським побутом, екскурсійно-розважальними програмами (пішохідні або велотури, риболовля, кінні прогулянки та ін.), а також урізноманітнити форми пошуку прихильників цього виду відпочинку та створити механізм, що дозволить забезпечити реальних відпочиваючих для сіл нашого регіону.

Крім того, для усунення наявних нормативно-правових прогалин у сфері розвитку сільського зеленого туризму в Україні в цілому та забезпечення пріоритетності його розвитку доцільно прийняти окремий закон прямої дії "Про сільський зелений туризм". Такий підхід зумовлений тим, що туристична діяльність у сфері сільського зеленого туризму відрізняється від туристичної діяльності в цілому тим, що суб'єктами надання туристичних послуг є не професіонали, а господарі селянських особистих, підсобних та фермерських господарств, які спираються на наявні місцеві ресурси. Положення цього закону мають визначати загальні правові, організаційні та соціально-економічні засади реалізації державної політики України у цій сфері, сприятимуть заохоченню сільського населення до розвитку приватної ініціативи, до забезпечення самозайнятості та підвищення рівня і якості життя на селі. Забезпечити належний рівень національного стандарту послуг у сфері сільського зеленого туризму має підготовлений Державною службою курортів і туризму проект нормативного акту «Послуги туристичні. Туризм сільський зелений. Основні вимоги», який відповідає чинним стандартам європейського зразка [1].

ВИСНОВКИ

запорізький туризм сільський економічний

Враховуючи численні соціально-економічні переваги сільського зеленого туризму, вважаємо за доцільне наголосити на необхідності комплексного розвитку туризму в сільській місцевості, за якого сільський зелений туризм слід розглядати не як підсобне виробництво, а як основний бізнес, що забезпечує максимальний набір рекреаційних послуг, націлених на використання всіх привабливих для туристів аспектів сільського життя. При цьому слід мати на увазі, що максимального ефекту можна досягти тільки якщо сільський туризм розвиватиметься не спонтанно, а в рамках відповідної програми державного, міжрегіонального або регіонального значення. В іншому випадку локальні проекти у сфері сільського зеленого туризму в сучасних умовах нестачі фінансових ресурсів приречені на повільний і важкий самостійний розвиток.

ЛІТЕРАТУРА

1. Биркович В. І. Сільський зелений туризм - пріоритет розвитку туристичної галузі України / В. І. Биркович // Стратегічні пріоритети. -- 2008. -- № 1 (6). -- С. 138--143.

2. Горішевський П. В. Сільський зелений туризм: організація гостинності на селі : підруч. / П. В. Горішевський, В. П. Васильєв, Ю. В. Зінько. -- Івано-Франківськ : Місто-Н, 2003. -- 158 с.

3. Хлоп'як С. В. Управління туристичної галуззю: стан та перспективи / С. В. Хлоп'як // Регіональні перспективи. -- 2000. -- № 2(3). -- С. 346.

4. Могильний С. Дослідження історико-культурного, курортно-туристичного пріоритету розвитку Запорізької області / С. Могильний // Проект з регіонального врядування та розвитку : аналіт. звіт. -- Запоріжжя, 2007. -- 78 с.

5. Особливості розвитку зеленого туризму в Україні : Оглядова довідка за матеріалами преси [Електронний ресурс] / Офіційний сайт міністерства культури України. -- Режим доступу : http://mincult.kmu.gov.ua/mincult/uk/publish/article/183838.

6. Перспективи розвитку сільського зеленого туризму в Україні [Електронний ресурс] / Все о туризме : туристическая библиотека. -- Режим доступу : http://tourlib.net/statti_ukr/siltur7.htm.

REFERENCES

1. Birkovich, V.I. (2008), “Rural green tourism is priority of development of tourist industry of Ukraine”, Strategicprioritetii, no 1(6), pp. 138-143.

2. Gorishevsky, P.I., Vasil'ev, V.P. and Zinko, Iu.V. (2003), Silskiy zeleniy turizm: organizatsiya gostinnosti na seli [Rural green tourism: organization of hospitality on a village], textbook, Ivano-Frankivsk, Ukraine.

3. Hlopyak, S.V. (2000), “Management of tourist by industry: the state and prospects”, Regional prospects, no 2(3), pp. 158.

4. Mogilnuy, S. (2007), “Research istoriko-kul'tumogo, resort-tourist to priority of development of the Zaporizhzhya area”, Project from regional vryaduvannya and to development: analyst report, Zaporizhzhya, Ukraine.

5. Official site of ministry of culture of Ukraine, “Features of development of green tourism are in Ukraine: A survey certificate is after materials of the press”, available at: http://mincult.kmu.gov.ua/mincult/uk/publish/article/183838 (access January 15, 2014).

6. All oh tourism: turisticheskaya bibliotheca, “Prospects of development of rural green tourism are in Ukraine”, available at: http://tourlib.net/statti_ukr/siltur7.htm (access january 15, 2014).

Размещено на Allbest.ru