Шоколадний туризм

Історія шоколаду в стародавні та середні століття, підкорення Європи. Закономірності поширення столиць та музеїв. Міжнародні та українські кондитерські школи. Сутність шоколадного туризму. Сучасний стан та перспективи його розвитку у світі та Україні.

Рубрика Спорт и туризм
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 26.10.2018
Размер файла 1,8 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя

Кафедра географії

КУРСОВА РОБОТА

на тему: Шоколадний туризм

Студентки 3 курсу 31 ГТ групи

напряму підготовки 0401 Природничі науки

спеціальності 6.040104 Географія

Спутай Крістіни Миколаївни

м. Ніжин - 2017 рік

Зміст

  • Вступ
  • Розділ I. Історія виникнення шоколаду та шоколадного туризму
    • 1.1 Найдавніша історія шоколаду
    • 1.2 Історія шоколаду в середні століття. Підкорення Європи
    • 1.3 Поняття про шоколадний туризм
  • Розділ ІІ. Особливості розвитку шоколадного туризму
    • 2.1 Столиці шоколаду
    • 2.2 Музеї шоколаду
    • 2.3 Міжнародні кондитерські школи
    • 2.4 Українські кондитерські школи
  • Розділ ІІІ. Сучасний розвиток шоколадного туризму
    • 3.1 Сучасний розвиток шоколадного туризму у світі
    • 3.2 Сучасний розвиток шоколадного туризму в Україні
  • Список використаних джерел
  • Вступ
  • Актуальність теми. На сьогоднішній день стають все більш популярні гастрономічні тури, в яких туристичні агентства пропонують вам спробувати найекзотичніші страви національної кухні різних країн, а також продегустувати кращі вина в світі. Одним з подібних турів є шоколадний - для любителів солодощів.
  • Шоколадний тур - це незвичайний напрямок туризму, проте не менш вишуканий, ніж звичайна подорож по світовим пам'яткам. Всім відомо, що багато країн сучасного світу славляться своєю випічкою і шоколадними виробами, вражаючими всіх своєю формою, консистенцією, і звичайно ж, смаком, що є дуже привабливим для туристів ХХІ століття.
  • Метою курсової роботи є дослідження виникнення шоколаду, шоколадних шляхів, столиць, музеїв та шкіл шоколаду.
  • Об'єктом дослідження є шоколадний туризм.
  • Предметом дослідження виступають особливості поширення центрів шоколадного туризму, вирощування какао та виробництва шоколаду.
  • Досягнення мети зумовило необхідність постановки і вирішення таких конкретних задач:
  • 1. дослідити виникнення шоколаду;
  • 2. розглянути сутність шоколадного туризму та його виникнення;
  • 3. визначити особливості розвитку;
  • 4. дослідити закономірності поширення столиць шоколаду;
  • 5. дослідити закономірності поширення музеїв шоколаду;
  • 6. дослідити закономірності поширення міжнародних шкіл шоколаду;
  • 7. розглянути передумови та перспективи розвитку шоколадного туризму у світі;
  • Розділ I. Історія виникнення шоколаду та шоколадного туризму
  • 1.1 Найдавніша історія шоколаду
  • Історія появи шоколаду нерозривно пов'язана з зародженням перших цивілізацій. Найдавніші ласощі пройшли шлях від гіркого ацтекського напою до солодкого європейського десерту, що в ХІV столітті прийняв звичний для нас твердий стан, а сьогодні є одним з найпопулярніших кондитерських виробів в світі.
  • Історія шоколаду почалася більше 3 тисяч років тому на благодатних низовинах Мексиканської затоки, де зародилася цивілізація індіанців ольмеків. Про життя цього народу збереглося дуже мало свідчень, але вчені вважають, що саме в мові ольмеків вперше з'явилося слово «kakawa». Так стародавні індійці називали напій з товчених какао-бобів, розбавлених холодною водою.
  • Після зникнення цивілізації ольмеків на території сучасної Мексики влаштувалися індіанці майя. Вони вважали какао-дерево якимось божеством, а його зерен приписували магічні властивості. У стародавніх мексиканців навіть був свій покровитель - какао-бог, якому молилися в храмах жерці.
  • Індіанці використовували какао-боби як розмінну монету: за 10 плодів какао-дерева можна було купити кролика, а за 100 - раба.
  • Какао-дерева росли в достатку, тому тривалий час майя їх не культивували. Правда, напій з їх насіння вважався розкішшю, доступною тільки для обраних - жерців, батьків племені і найдостойніших воїнів.
  • До XI століття н.е. цивілізація майя досягла свого розквіту. Важко повірити, що цій нечисленній народності вдалося побудувати цілі міста, з замками-пірамідами, що за своєю архітектурою перевершували пам'ятники античного світу. В цей час були закладені і перші плантації какао.
  • До X століття н.е. культура майя занепала. А через два століття на території Мексики утворилася потужна імперія ацтеків. Плантації какао вони, зрозуміло, не залишили без уваги, і з кожним роком какао-дерева давали все більший і більший урожай.
  • На рубежі XIV-XV століть ацтеки завоювали область Xoconochco, отримавши доступ до кращих плантаціях какао. Якщо вірити легенді, в палаці Nezahualcoyotl за рік споживали близько 500 мішків какао-бобів, а склад вождя ацтеків Монтесуми вміщував десятки тисяч мішків з какао.

1.2 Історія шоколаду в середні століття. Підкорення Європи

Повернувшись до Іспанії, Кортес попрямував до короля, що багато чув про злодіяння жорстокого конкістадора. Але Кортесу вдалося умилостивити монарха приготованим з дивовижного заморського продукту напоєм. Потрібно сказати, що іспанці змінили існуючий століттями рецепт шоколаду: в занадто гіркий ацтекскій чоколатль вони почали додавати корицю, тростинний цукор і мускатний горіх. Іспанці понад півстоліття зберігали рецептуру приготування шоколадного напою в найсуворішому секреті, щоб ні з ким ділитися своїм відкриттям.

Завдяки контрабандистам про шоколад дізналися Нідерланди. А флорентійський мандрівник Франческо Карлетті розповів про напій з какао-бобів італійцям, що першими винайшли ліцензії на створення шоколадного виробництва. Країну охопила справжня шоколадна манія: шоколатерії - так в Італії називали шоколадні кафе, відкривалися один за одним в різних містах. Завзято охороняти рецепт вишуканих ласощів італійці не стали. Від них про шоколад дізналася Австрія, Німеччина та Швейцарія.

Потрібно відзначити, що великий внесок в поширення благородних солодощі в Європі зробила Анна Австрійська - іспанська принцеса, що стала дружиною французького короля Людовика XIII. Королева познайомила з какао-бобами Париж, куди вона на початку XVII століття привезла ящик плодів какао-дерева. Після того, як шоколад був схвалений французьким королівським двором, він швидко підкорив всю Європу. Правда, ароматний напій, хоч і був більш популярним, ніж кава і чай, але залишався таким дорогим, що дозволити собі це рідкісне задоволення могли тільки багатії.

У середньовічній Європі чашка гарячого шоколаду на десерт вважалася ознакою гарного смаку. Серед фанаток шоколаду була дружина Людовика XIV Марія Тереза, а також фаворитки Людовика XV мадам дю Баррі і мадам Помпадур.

У 1671 році герцог Плессі-Пралін створив солодкий десерт «праліне» - терті горіхи з грудочками шоколаду і зацукрованим медом. А в середині XVIII століття поласувати улюбленим напоєм міг кожен француз: в країні одна за одною відкривалися шоколадні кондитерські. У Парижі до 1798 року налічувалося близько 500 таких закладів. Дуже популярними «Chocolate Houses» були в Англії, настільки, що затьмарили кавові і чайні салони.

1.3 Поняття про шоколадний туризм

Шоколадний туризм (какао-туризм) - тури, що проходять по місцевостях - центрам вирощування какао та виробництва шоколаду.

Какао - культурна рослина, рідна для тропічних районів Південної та Центральної Америки. Також слово какао може переноситися на висушене та частково ферментоване жирне сім'я цієї рослини, яке використовується для виготовлення шоколаду. Також словом какао називають напій, виготовлений заварюванням цього насіння, перетертого у порошок. За якістю какао-боби поділяють на дві групи:

· благородні (сортові), що володіють ніжним смаком і приємним тонким ароматом з безліччю відтінків (Ява, Тринідад);

· споживчі (ординарні), що мають гіркий, терпкий кислуватий смак і сильний аромат (Байя, Пара та ін.).

Шоколад - клас продуктів харчування, переважно кондитерських виробів, що виготовляються з використанням плодів какао. Більшість корінних народів Центральної Америки, таких як майя та ацтеки, виготовляли шоколадні напої, зокрема "шоко-латль" (ацт. xocolatl - "гірка вода").

У домініканській провінції Бль-Сейба (El Seibo) для туристів функціонує екскурсійний маршрут по плантаціях какао. Шоколадний туризм задуманий як унікальна можливість для туристів побачити своїми очима процес вирощування та виробництва какао в східному регіоні Домінікани, а всі охочі зможуть відвідати екскурсію по знаменитих домініканських плантаціях какао та побачити, як росте й обробляється какао.

шоколад туризм кондитерський

Розділ ІІ. Особливості розвитку шоколадного туризму

2.1 Столиці шоколаду

Бельгія. Статус першого шоколадного міста Бельгії носить маленьке містечко Брюгге. Треба сказати, що Бельгія є однією з найбільш шоколадних країн світу. У Бельгії працюють 12 шоколадних фабрик, 16 музеїв шоколаду і 2000 фірмових шоколадних магазинів. Щорічно в Бельгії продається 172 тисячі тонн шоколаду!

Щорічно в Брюгге проходить фестиваль шоколаду, під час якого на старовинних вулицях весело б'ють справжні шоколадні фонтани, а кондитери змагаються у виготовленні шедеврів з бельгійського шоколаду. На фестивалі можна спробувати такі незвичайні види шоколаду, як цукерки, зроблені зі смаком устриць або часнику.

Бельгійська столиця Брюссель - не менше відома серед любителів шоколаду, ніж Брюгге. У брюссельських магазинах можна знайти будь-які види бельгійського шоколаду, особливо вишукані марки представлені на площі Grand Sablon. У Брюсселі знаходиться чотириповерховий Музей какао та шоколаду. Відвідувачі цього музею здійснюють дивовижну подорож в історію створення шоколаду від давнини до наших часів.

Швейцарія. Швейцарія - один зі світових лідерів з виробництва шоколаду. Згідно зі статистикою, середній швейцарець з'їдає на рік не менше 12 кілограмів солодких ласощів.

Шоколадна столиця Швейцарії - Цюріх. Тут розташовані три всесвітньо відомих виробника шоколаду: Sprungli, Lindt і Teuscher. А на площі Paradeplatz працює найбільша кондитерська в країні і вуличне кафе з приголомшливими шоколадними десертами. З вокзалу Монтре регулярно відправляється спеціальний "шоколадний" поїзд, з вагонами, стилізованими під старовину. Пасажири цього поїзда роблять дивовижну екскурсію на фабрику Нестле-Кайе.

Німеччина. Німецькою шоколадної столицею вважається Кельн. Тут знаходиться відома кондитерська компанія "Імхофф-Штолльверк", відома своїм чудовим шоколадом з 1839 року.

На півострові Рейнаухафен, знаходиться музей шоколаду, виконаний у формі величезного корабля. Його експонати відображають історію шоколаду з часів цивілізації майя та ацтеків до наших днів. Тут є і теплиця, де ростуть рослини, що йдуть на виробництво шоколаду, і мініатюрна шоколадна фабрика, де демонструється сучасний виробничий процес, і цех кондитерських виробів, і власне експозиція - з унікальними документами, знімками, древніми рецептами, інструментами. І, звичайно ж, з сотнями видів власного шоколаду!

Італія. В Італії відразу кілька міст претендують на звання шоколадної столиці. У затишному містечку Перуджа в однойменній провінції Центральної Італії базується знаменита шоколадна фабрика Perugina, існуюча з 1907 року. Там виробляють знамениті цукерки Baci Perugina або "Перуджінскі поцілунки". В жовтні тут проходить фестиваль шоколаду Eurochocolate, куди на 9 днів з'їжджаються великі виробники шоколаду з усіх кінців світу.

Ще одним італійським шоколадним центром є Флоренція, де розташовується знаменита фабрика Cioccolato Vestri. Кожен гість фабрики може тут пройти майстер-клас з приготування шоколадних десертів. Родзинкою місцевого виробництва є незвичайний білий шоколад з сіллю і кунжутом.

Жителі Турина стверджують, що в їхньому місті набагато більше шоколаду на квадратний метр, ніж у Франції та Бельгії, разом узятих. Найвідоміші Юве цукерки - Gianduia, виконані у формі перевернутого човна, з суміші какао і горіхової пасти. Цей рецепт був створений в 1852 році, і з тих пір не пережив змін. Щорічно, на початку квітня тут щорічно проходить фестиваль CioccolaTo, на якому щорічно з'їдається 30 тисяч кілограмів шоколаду! Протягом 10 днів у кожній кондитерській міста проходять дегустації шоколадних десертів і фірмового напою цього міста - еспресо з шоколадом. А імениті шоколатьє демонструють своє мистецтво прямо на вулицях міста.

Польща. Польської шоколадної столицею є приморський Гданськ, що славиться своїми дивно смачними кондитерськими виробами. Шоколадний фестиваль проходить тут на початку грудня. У його рамках проводиться виставка шоколадних скульптур, демонструються фільми, присвячені історії шоколаду, проводяться конкурси на звання кращого шоколадного скульптора і кондитера, і нарешті, майстер-клас, де можна навчитися приготуванню цукерок по місцевим старовинними рецептами.

Іспанія. Іспанія в певному сенсі подарувала Європі шоколад. Адже саме її уродженець Колумб на початку XVI століття привіз какао-боби в Європу. Зараз Іспанія входить в п'ятірку найбільших виробників і споживачів шоколаду.

Іспанською столицею шоколаду вважається маленьке містечко Віллайоса неподалік від Аліканте, де знаходиться знаменита фабрика, яка виробляє не менш знаменитий шоколад "Valor". Тут в 1881 році було засновано перше кустарне виробництво шоколаду. На сучасній же фабриці можна своїми очима побачити, як робиться солодкий продукт.

Барселона теж у своєму роді вважається шоколадним містом - в місцевих магазинах продаються численні сорти шоколаду, а в готелі Gran Hotel Balneario Blancafort проводиться шоколадний масаж.

Англія. Англійської шоколадної столицею визнаний місто Бірмінгем. А точніше, його південний район - Бронвілл, де виробляються одні з кращих сортів шоколаду в світі. Музей Cudberry World в Бронвілле, це справжній шоколадний діснейленд. У ньому 14 округів, в кожному з яких йдуть презентації на інтерактивних дисплеях і майстер-класи. Тут можна спробувати створити своїми руками власний сорт шоколаду і продегустувати кінцевий продукт.

США. У США однією з шоколадних столиць вважається невелике містечко Херші, що знаходиться в штаті Пенсільванія. Батьківщину відомого шоколадного бренду Hershey's американці називають "найсолодшим місцем на землі". Фабрика, заснована Мілтоном Херші в 1883 році, тепер є гігантською будівля з залою для дегустації і фірмовим бутиком. При фабриці працює 3D кінотеатр, музей шоколаду, і Херші Парк, такий собі місцевий варіант шоколадного діснейленду. Є тут і spa-центр, де можна насолодитися шоколадною ванною із какао, очистити своє тіло скрабом з какао-бобів або шоколадного цукру, насолодитися обгортання з шоколадним фондю і какао-масажем.

Другою столицею шоколаду можна назвати Сан-Франциско, адже саме північна Каліфорнія є батьківщиною сортів преміум-класу, таких як Ghirardelli. Тут можна відвідати фабрику The Fisherman's Wharf, засновану в 1852 році і є найстарішою в США. Або відправитися в передмістя Сан Франциско Берклі, де в старовинній будівлі кондитерської Scharffenberger знаходяться невеликий музей, шоко-кафе і косметичний салон з шоколадними дивовижними процедурами.

Рис. 2.1 Поширення столиць шоколаду на карті світу

Мексика. Мексика - це батьківщина какао-бобів. А її шоколадної столицею вважається місто Оксак. Всі його вулиці наповнені ароматами цукерок і шоколадних напоїв. У численних ресторанах можна покуштувати шоколадний суп, другі страви з шоколадними компонентами і шоколадні напої. Найвідоміший з них - гарячий шоколадний напій зі спеціями і перцем чилі. Всі ці вироби готуються в Оксак за старовинними рецептами - як і 200 років тому.

Аргентина. Шоколадною столицею Аргентини є місто Барілоче. У рік тут виготовляють 3 тисячі тонн смачного шоколаду. Продукт, що виготовляється в Барілоче, особливий, має дуже тонкий смак і відомий у всьому світі. Секрет його в тому, що він робиться вручну на основі "фірмових" какао-бобів, що ростуть тільки тут.

2.2 Музеї шоколаду

Музей шоколаду в місті Кельн (Німеччина). Німецький музей шоколаду, котрий нагадує корабель зі скляною рубкою, розташований на набережній Рейну. Експозиції музею, доступні громадськості з 1993 р., розповідають історію виникнення та виробництва шоколаду, а також демонструють відвідувачам процес виробництва продукту. Можливо, ви мріяли побачити, як роблять традиційних великодніх зайців, або як вирощують какао-дерева?! Все це і не тільки, можна побачити і дізнатися в музеї шоколаду в Кельні. Тут можна заглянути і в мінішоколадну фабрику, котра щоденно виробляє близько 400 кг шоколаду, і в оранжерею, де вирощують дивовижні тропічні рослини. Родзинкою музею, безсумнівно, є триметровий шоколадний фонтан. Співробітники музею, вмочивши хрустку вафельну трубочку в гарячий шоколад, пропонують спробувати і засмакувати вишуканих солодощів.

Шоколадна фабрика Phillip Island на острові Вікторія (Канада). Виключно бельгійський шоколад використовується для виготовлення надзвичайно смачних цукерок ручної роботи на шоколадній фабриці Phillip Island, розташованої на острові Вікторія (Канада). При фабриці не так давно відкрито музей "Дивовижний світ шоколаду Panny" (Pannys Amazing World of Chocolate), родзинкою якого, безумовно, є той факт, що відвідувачам надається можливість спробувати себе в якості кондитера і розробити власний дизайн цукерки. Крім того, в музеї представлені дивовижні експозиції, виконані з шоколаду - це і знаменита статуя Давида, і картина американської ведучої Дейм Едни, образ якої створив відомий актор Беррі Хемфріз, виконана з 12 000 плиток шоколаду

Музей шоколаду Choco-Story в Брюгге (Бельгія). Загальновідомо, що бельгійський шоколад визнаний одним з найкращих у світі. Саме в Бельгії давним-давно вправні кондитери винайшли праліне, бажаючи догодити герцогу Плезі-праліне, котрий мріяв створити найсмачнішу цукерку в світі. Центром вишуканих ласощів в країні, мабуть, з впевненістю можна назвати місто Брюгге, саме тут проходить щорічний фестиваль шоколаду Choco-Latй, під час проведення якого на вулицях міста б'ють справжні фонтани шоколаду, а кондитери змагаються у виготовленні справжніх творів мистецтва з бельгійського шоколаду. Шедеври пізніше зберігають у музеї шоколаду Choco-Story, розташованому в замку XVII століття Castle of Harzй в місті Брюгге. Також тут знаходиться шоколадний бар Bar Choc, де гостям пропонують спробувати близько 44 різних на смак шоколадних коктейлів.

Музей шоколаду (Museu de la Xocolata) у Барселоні (Іспанія). Заснований в колишньому жіночому монастирі барселонської гільдією кондитерів іспанський музей шоколаду (Museu de la Xocolata) пропонує своїм відвідувачам не тільки познайомитися з цікавими фактами з історії шоколаду, але й оглянути скульптури, виконані з ласощів. А саме скульптури відомих діячів мистецтва, спорту і політики, забавні фігури героїв мультфільмів, а також міні-копії відомих будівель. Експозиція музею шоколаду в Барселоні оновлюється кожного року на Великдень, адже саме в цей період проводиться щорічне змагання серед кондитерів з виготовлення «мона» («mona»), тобто скульптур з шоколаду.

Музей шоколаду (Musee du Chocolat) у місті Св. Стефан провінції Нью-Брансвік (Канада)

Ось вже більше 10 років радує своїх відвідувачів музей шоколаду (Musee du Chocolat) у місті Св. Стефан провінції Нью-Брансвік в Канаді. Музей присвячений продукції найстарішої канадської компанії з виробництва цукерок Ganong Bros . А почалося все в далекому 1873 р., коли брати Джеймс і Гілберт Ганонга (Ganong) відкрили невеликий бізнес з продажу шоколадних цукерок. З часом шоколадна фабрика братів досягла успіху, працювати в компанію запрошували лише справжніх кондитерів - майстрів своєї справи. А світову популярність канадської компанії з виробництва цукерок Ganong Bros принесла коробка з шоколадними цукерками у вигляді серця.

Музей шоколаду Choco-Story в Празі (Чехія). Музей шоколаду Choco-Story є філією однойменного музею в бельгійському місті Брюгге. Відвідувачам музею пропонують спробувати себе в ролі кондитера під час майстер класів, які щодня проводяться в музеї. Особливістю музею також можна назвати дивовижну антикварну колекцію обгорток шоколадних цукерок і плиток, котру збирали не одне століття в різних куточках планети.

Музей шоколаду Wilbur в місті Літітц штату Пенсільванія (США). Музей шоколаду є, мабуть, головною туристичною визначною пам'яткою невеликого американського містечка Літітц штату Пенсільванія. Започаткувала музей у 1972 році дружина місцевого кондитера Пенні Канюк, яка захопилася ідеєю колекціонування предметів, що мають відношення до шоколаду та цукерок на блошиних ринках і антикварних виставках. Зусиллями Пенні Канюк було зібрано більше 1 000 предметів, що мають стосунок до історії виникнення шоколаду, а також розвитку шоколадної індустрії в різних країнах світу. Особливою цінністю колекції музею шоколаду Wilbur на сьогоднішній день вважається більше 150 розписаних вручну шоколадом антикварних порцелянових горщиків європейських та східних країн.

Музей шоколаду на острові Чеджудо (Південна Корея). Єдиний музей шоколаду в Азії представлений на острові Чеджудо в Південній Кореї. Будівля музею, побудована з вулканічної породи (базальту), немов нагадує старовинний замок у європейському стилі. У музеї представлено шоколад з усього світу в усьому різноманітті форм і розмірів. А головним експонатом, який приводить у захват як дітей, так і дорослих звичайно ж є шоколадний працюючий трамвай у стилі Сан-Франциско XIX століття. У музеї можна не тільки ознайомитися з традиціями приготування шоколаду, але і взяти участь у дегустації шоколадних плиток з ароматами женьшеню, зеленого чаю і манго.

Рис. 2.2 Поширення музеїв шоколаду на карті світу

Музей шоколаду Nestle в Мехіко (Мексика). Будівля музею шоколаду всесвітньо відомої кондитерської фабрики Nestle у столиці Мексики, котра на перший погляд нагадує виконану дитиною паперову скульптуру орігамі, встигла завоювати любов відвідувачів не тільки незвичністю дизайну, але і представленими експонатами. До слова, музей шоколаду, який славиться своєю неординарністю (проект архітектурного бюро Rojkind Arquitectos), був побудований за рекордно короткі терміни - 75 днів. Всередині більшість залів музею повністю пофарбовані в білий колір, за винятком «театру» із зеленим килимовим покриттям на підлозі і сидіннями у вигляді шматочків шоколадної плитки, де відвідувачів знайомлять з історією шоколаду.

2.3 Міжнародні кондитерські школи

Le Cordon Bleu. Ця легендарна школа безумовно лідирує серед кращих кулінарних навчальних закладів світу. Вона і сама старовинна, і найпрестижніша, і одна з найдорожчих. Незважаючи на те що Le Cordon Bleu має школи на всіх континентах земної кулі, найголовнішим серед них була і залишається французька, саме сюди з'їжджаються студенти з різних країн. Головне, що відрізняє Le Cordon Bleu від інших навчальних закладів - це не тільки навчання першокласному володінню кухарським ремеслом, а й ретельне прищеплення кожному учневі філософії високої французької кухні. Закінчивши таку школу вже не можна бути просто кухарем, призначено стати одним з кращих. Саме тут проходила своє навчання легендарна Джулія Чайлд, яка написала згодом про це книгу спогадів.

Умови вступу. В яку філію відправлять на навчання, залежить від вашого ступеня володіння французькою або англійською, так як під час вступу ви повинні будете підтвердити знання іноземних мов. При паризькій і лондонській школах існують додаткові мовні курси зі спеціальним навчанням «кулінарній французькій» і «кулінарній англійській» відповідно. Навчання в Le Cordon Bleu поетапне, і для того щоб стати щасливим володарем диплома, для початку потрібно пройти кулінарні курси при школі і отримати їх сертифікат. Вартість навчання. Базовий курс кулінарії триває місяць, 6 днів на тиждень, з навантаженням від 6 до 9 годин на день. Вартість курсу 8 500 євро.

Culinary Institute of America (CIA). У далекому 1946 році в штаті Коннектикут (США) відкрилася перша кулінарна школа подібного роду: тут готують не для промислового виробництва, а майбутніх шефів ресторанів. Спеціалізація розмежовується на три категорії - шеф-кухар, кондитер і дієтолог. Перші 50 випускників проклали дорогу нескінченному ланцюжку студентів, які вирішили стати фахівцями в кулінарії. З тих пір змінилося багато чого: кулінарна школа перетворилася в Інститут, переїхала в Нью-Йорк, кількість випускників в рік перевалило за сотні, сучасні технології внесли свій вклад в методику навчання. Незмінним залишилося лише одне - вища якість викладання, гідно оцінене в усьому світі.

Умови вступу. Для навчання в інституті необхідно мати ступінь бакалавра, володіти практичним досвідом в кулінарії від 6 місяців, надати рекомендаційні листи і написати есе про те, чому ви вибрали саме цю школу. Основний курс кулінарного мистецтва триває 21 місяць і включає як теоретичні, так і практичні заняття.

Вартість навчання. Повний курс навчання коштує 24 360 доларів. При інституті також існує Фонд фінансової підтримки студентів, який надає різні гранти на навчання. Всі іноземні студенти автоматично зараховуються до числа тих, хто може розраховувати на матеріальну підтримку Фонду.

San Diego Culinary Institute. Кулінарний інститут в Сан-Дієго - це найшвидший і найвищий старт серед усіх світових кулінарних шкіл. Навчальний заклад був заснований всього 11 років тому, і за цей короткий час його засновники зуміли продемонструвати бездоганно високий клас, міцно зайнявши місце серед лідерів. Особливість цієї школи в тому, що ставка тут робиться не на теоретичні пізнання кулінарів, а на методичне відточування кулінарної техніки. Сюди приймають як вже професіональні кухарі, які бажають отримати додаткові знання, так і тих, хто задумався про зміну освіти і вирішив почати навчання «з чистого аркуша». Черга з бажаючих мати всі секретами кулінарної майстерності тут не убуває рік від року, і приїхати сюди на стажування мрія багатьох практикуючих шефів.

Умови вступу. Для навчання в інституті від вас буде потрібно есе, в якому ви повинні будете описати цілі вашого навчання. Також потрібно надати 2 рекомендаційні листи, резюме, в разі, якщо у вас вже є досвід роботи. На закінчення від вас буде потрібно здати нескладний вступний іспит і пройти співбесіду з одним з викладачів школи. Рівень англійської мови повинен бути не нижче В1.

Вартість навчання. Повний курс навчання в школі коштує 23 408 доларів. Тривалість курсу від 7 до 9 місяців, в залежності від щоденного навантаження.

New England Culinary Institute (NECI). Ця невелика школа, розташована в штаті Вермонт (США), прославилася на весь світ частково завдяки своєму методу викладання. Її студенти починають з того, що проходять невеликий курс кулінарної теорії. І відразу після цього «з корабля на бал» відправляються в підмайстри до кращих з кращих шеф-кухарів світу, потрапити на майстер-клас яких шалено складно в звичайному житті. Навчання проходить в природних для кухаря умовах - не на навчальній площадці, а на справжнісінькою кухні одного з успішних ресторанів, де студентів під керівництвом педагогів і шеф-кухарі готують для реальних клієнтів закладу. Засновники школи більше ніж впевнені: таким чином кулінарна наука осягається швидше і якісніше, а близько 500 випускників школи щорічно підтверджують цю теорію на практиці.

Умови вступу. Для того щоб потрапити на основний курс, знадобиться спочатку отримати сертифікат про закінчення підготовчої 15-тижневої школи при інституті. Вступити в цю школу можна попередньо пройшовши співбесіду з одним з викладачів школи, надавши також есе, рекомендаційні листи та резюме, яке підтверджує ваш практичний досвід.

Вартість навчання: Вартість навчання в школі для отримання сертифікату становить 12 340 доларів, включаючи проживання і додаткові витрати. Диплом бакалавра з кулінарного мистецтва обійдеться вам в 36 140 доларів, також включаючи проживання.

The French Culinary Institute (FCI). Інститут Французької кухні базується в Нью-Йорку і пропонує студентам вивчити основи класичної кулінарії Франції і традиційної кухні Америки. Поєднання двох таких різних традицій йде учням тільки на користь: випускники, які здобули освіту відразу в двох напрямках, затребувані як в США, так і Європі. Серед викладачів школи вже відбулися шефи - такі, як Ален Сейлхек, Жак Пепень, Андре Сольтне і Жак Торрес. Крім того, в школі є і спеціальний навчальний курс під назвою «Повне занурення» - пройшовши необхідну підготовку студенти проходять піврічну практику в ресторанах Нью-Йорка. Серед випускників Інституту Французької кухні прославлений Бобі Флей, гастроном, ресторатор, а тепер ще й зірка американського телебачення.

Умови вступу. Для того щоб вступити на основний кулінарний курс, від вас буде потрібно тільки заповнити онлайн-форму, а потім пройти співбесіду з представниками Інституту. Також знадобиться підтверджене знання англійської мови і медичний сертифікат, який засвідчує, що ви придатні до роботи кухарем.

Вартість навчання. Вартість навчання на кулінарному курсі становить 44 600 доларів. Тривалість курсу - 6 місяців, навчання проходить з понеділка по п'ятницю, по 6 годин на день.

2.4 Українські кондитерські школи

Кулінарна Академія Ектора Браво. Ектор Хіменес Браво - відомий у всьому світі шеф-кухар, шоумен, автор безлічі книг і телепрограм. Останнім часом він осів в Україні, займаючись кулінарним шоу МастерШеф. Одночасно він вирішив відкрити і кулінарну школу, яку без тіні зайвої скромності вирішив назвати своїм іменем. Відмітна риса «Кулінарної Академії» - це те, що програми підготовки розраховані на різних за рівнем підготовки слухачів - як на тих, хто за все життя приготував хіба що яєчню, але хоче більшого, так і на діючих кухарів, які хочуть підняти свій рівень. Природно, програми навчання розрізняються: якщо для початківців упор робиться на засадах володіння ножами, поєднанні продуктів і т.д., то для більш досвідчених - на правилах приготування того чи іншого блюда. Майстер-класи іноді проводить сам Ектор, іноді - інші шефи, але обов'язково за розробленою ним особисто програмі.

Кулінарна школа Kartata Potata. Ідея відкрити кулінарну школу Kartata Potata належить Даші Малахової - відомої ведучої не менш відомої кулінарної передачі з однойменною назвою - Kartata Potata, яка вже багато років виходить на українському телебаченні. Особливістю передачі завжди була простота і орієнтованість на звичайних людей, які хочуть навчитися смачно готувати. Цей же принцип перекочував і в школу: тут не готують шеф-кухарів, заняття призначені для найширшого кола відвідувачів. Відмітна властивість курсів - є окремі групи для дітей. Для участі в майстер-класах Даша запрошує відомих київських шеф-кухарів, серед яких варто відзначити Ігоря Крамаренко (ресторан Citronelle), Олена Реньо (кейтерінгова компанія Arome), Стефано Антоніоллі (розважальний центр «Авалон»), Євгену Тодурову (пекарня PAUL). Крім того, окремі курси читають сомельє і фахівці по сирах. Курси поділяються по кухнях: італійська, паназійська, українська, десерти.

Академія Успішних Кухарів. На відміну від двох попередніх шкіл, Академія Успішних Кухарів не ставить перед собою мети навчити готувати всіх бажаючих. Її цільова аудиторія - вже відбулися кухаря, шефи і су-шефи, які хочуть підвищити рівень своєї майстерності. При цьому акцент робиться не на звичні кожному страви, а з перспективою на майбутнє. Крім того, окрема серія курсів присвячена веденню ресторанного бізнесу, що в сучасних умовах не менш важливо, ніж добре володіння ножем. Ще один напрямок - спеціальні мовні курси «Кулінарна англійська», які в перспективі дозволять працювати в будь-якому ресторані світу. Команда академії зібрала кілька відмінних кухарів, і постійно розширюється.

Кулінарна школа Євгена Чорнухи. Євген Чернуха - досить відомий в Києві шеф-кухар, який встиг попрацювати в кількох ресторанах, а потім вирішив поділитися своїми знаннями з усіма бажаючими. Його кулінарна школа починалася як невеликий проект ентузіастів, зараз же користується чималою популярністю. Знайти для себе відповідний курс тут зможуть усі бажаючі: є як самі базові курси, так і спеціалізовані і призначені для підвищення кваліфікації діючих кухарів. Окремо проводяться і майстер-класи, присвячені якійсь конкретній страві або особливостям тієї чи іншої кухні. Відміна особливість курсів - особлива методика викладу матеріалу, завдяки якій у слухачів є можливість навчитися в найкоротші терміни, наприклад, базовий курс кухаря займає від 5 до 15 днів. Заняття ведуть сам Євген Чернуха, а також два інших шеф-кухаря - Сергій Мордель і Сергій Халімон. Крім того, на окремі майстер-класи запрошуються іноземні кухарі зі світовим ім'ям.

Школа кулінарного мистецтва Миколи Тищенка. Микола Тищенко - голова групи компаній Наша Карта, яка об'єднує в собі багато успішних і імениті київські ресторани: «Сейф», «Велюр», «Три Вилки», «Тургенеф», «Рішельє» та інші. Накопичивши чимало досвіду в світі високої кухні, Наша Карта вирішила передати частину його всім бажаючим. Курси в цій школі розділені на дві категорії - для початківців і для тих, хто вже має певний досвід в приготуванні їжі. Обидва курсу розраховані на два місяці. Основним куратором курсів і автором навчальних програм є Віталій Сітак - бренд-шеф ресторанів Нашої Карти, який закінчив навчання у відомій кулінарній академії Cordon Bleu в Лондоні. Заняття проходять на реальних кухнях одного з ресторанів мережі. Крім того, всі випускники мають можливість після закінчення кар'єри отримати роботу в Нашій Карті.

Розділ ІІІ. Сучасний розвиток шоколадного туризму

3.1 Сучасний розвиток шоколадного туризму у світі

На сьогодні шоколадний туризм високо розвинений у світі, особливо в Європі. З'явився навіть найдорожчий шоколад. Ціна такого кондитерського мистецтва 1628 доларів США за штучку. Цей шоколад, від відомої компанії Cadbury, створений спеціально для любителів шоколаду із оригінальною упаковкою. До слова, упаковка з золота їстівна, так що з'їсти можна все, не розгортаючи. Шоколад створений з найбільш рідкісних і якісних сортів какао.

У Європі з'явиться новий туристичний маршрут «Шляхи шоколаду». Торгово-промислові палати декількох італійських міст і Італійський союз торгових палат Unioncamere подали заявку в Європейську раду про створення нового маршруту «Шляхи шоколаду» - The Routes of Chocolate. Він повинен пройти по територіях Італії, Австрії, Іспанії, Франції, Бельгії, Люксембургу та Великобританії.

Рис.3.1 Схема маршруту «Шляхи шоколаду».

У разі схвалення заявки туристи зможуть здійснити захоплюючу подорож в Перуджі і продовжити знайомство зі світом шоколаду в Терні, Рагузе, Кунео, Турині та інших європейських містах. Маршрут об'єднає ті квартали міст Європи, де здавна існують традиції виробництва якісного шоколаду.

3.2 Сучасний розвиток шоколадного туризму в Україні

Української шоколадної столицею називають місто Львів. Тут аромати кави і шоколаду розлиті по вулицях старого центру. Вранці, коли місто починає прокидатися, в повітрі стоїть шоколадний аромат. Практично на кожній вулиці, що відходить від серця міста - площі Ринок, є безліч вітрин з цими ласощами. Але одна з найпривабливіших - у Львівській майстерні шоколаду, в якій не тільки показують процес створення цього кондитерського дива, але ще й запрошують відправитися на екскурсію. Тут знаходиться музей шоколаду - перший з відкритих в країні.

Унікальний Музей шоколаду у Львові був створений компанією «АВК», одним з лідерів ринку кондитерських виробів країни, за підтримки історичного музею та адміністрації міста. Довгі роки пересувна експозиція фірми АВК радувала око жителів різних місць, але тепер колекція влаштувалася у Львові - столиці українського шоколаду.

В експозиції музею знаходиться безліч скульптур - тут і забавні тварини, фрукти та квіти. Особливу увагу привертають деталізовані моделі з різних сортів шоколаду. Відвідувачам пропонують розглянути не тільки мініатюрні шоколадні автомобілі і будівлі, а й цілі квартали. Спеціально для музею виготовлено копії найзнаменитіших архітектурних чудес світу і України. Тут можна знайти і лондонський Біг Бен, і паризьку Ейфелеву вежу, і Колізей. З українських пам'яток честі увічнитися в шоколаді, були удостоєні Андріївська церква і знаменитий новобуд - Донбас-Арена.

Оскільки експонати мають свій термін придатності, їх можна купити і спробувати в прилеглій до музею кав'ярні.

У цьому прекрасному європейському місті культура створення і споживання солодощів настільки розвинена, що навіть звичайна чашка кави з цукеркою в звичайному кафе готуються з урахуванням побажань клієнта. Що вже говорити про шоколадні вироби Львівської майстерні шоколаду, які в більшості своїй виготовляються вручну! Вигідне розташування в центрі, біля площі Ринок і основних міських маршрутів транспорту, робить музей шоколаду одним з найбільш відвідуваних місць міста.

Поруч знаходяться кращі готелі - готелі Рейкартц, Вінтаж Бутік Готель, Леополіс. З терас і балконів готелів Рудольфо і Відень відкривається прекрасний вид на старий центр. Можливо, саме завдяки такому осередку готелів і розвиненій інфраструктурі музей шоколаду щорічно поміщає понад 300 тисяч гостей.

На сьогоднішній день Львівська майстерня шоколаду майже в кожному облвсному центрі України.

Рис. 3.2 Поширення по території України Львівської майстерні шоколаду

Список використаних джерел

1. 5 кращих кулінарних шкіл світу

2. Історія шоколаду

3. Шоколадні тури

4. Туристична компанія

5. Тури Європою

6. Історія шоколаду

7. Шоколадний туризм

8. Музей шоколаду у Львові

9. Львівська майстерня шоколаду

10. Найдорожчий шоколад

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Сучасний стан та перспективи розвитку археологічного туризму в Україні, світі та зокрема в Закарпатській області. Зарубіжний досвід з організації археологічного туризму. Пам’ятки археологічного туризму та регіональні особливості його розвитку в Україні.

    презентация [2,9 M], добавлен 02.04.2011

  • Аналіз стану розвитку замкового туризму, його ролі та значення для розвитку туризму в Україні. Європейський досвід організації замкового туризму, основні напрями його розвитку в Україні. Головні об'єкти замкового туризму та особливості їх збереження.

    статья [22,0 K], добавлен 06.09.2017

  • Мандрівництво в Україні як прообраз туризму. Початок організованого туризму. Характеристики і особливості видів туризму. Сучасний стан туристичної галузі. Структура туристсько-рекреаційного комплексу. Місце туризму і краєзнавства в системі освіти.

    дипломная работа [134,9 K], добавлен 28.10.2011

  • Сутність спортивного туризму, його класифікація, особливості та характеристики різновидів. Категоріювання туристських маршрутів. Сучасний стан спортивного туризму в Україні, його специфічні риси, сучасні тенденції і оцінка перспектив подальшого розвитку.

    курсовая работа [98,8 K], добавлен 20.12.2013

  • Стан, перспективи, головна мета та основні завдання розвитку туризму. Фінансове забезпечення основних напрямів, очікувані результати. Проблеми національного ринку туризму. Моделі державної участі у галузі. Туристичні потоки України у 2000-2009 роках.

    курсовая работа [52,6 K], добавлен 30.01.2014

  • Передумови та напрями туризму в Україні. Перспективи туризму як засобу розвитку здоров'я та безпеки суспільства, сучасні підходи до нього. Стан та перспективи ділового та яхтового туризму. Сільський туризм як перспективний напрямок розвитку індустрії.

    курсовая работа [46,4 K], добавлен 10.04.2011

  • Теоретичні аспекти дослідження туризму: поняття, історія розвитку. Етапи класифікації в туризмі. Сільський туризм, головні проблеми розвитку. Основні напрями роботи Міжнародної туристсько-спортивної спілки. Перспективи розвитку зеленого туризму в Україні.

    курсовая работа [51,2 K], добавлен 07.10.2012

  • Теорія та сутність іноземного туризму та його забезпечення. Основні світові тенденції розвитку міжнародного туризму. Аналіз розвитку іноземного туризму в Україні, особливості розвитку туристичного ринку в нашій країні. Інвестиційна політика в цій галузі.

    реферат [29,3 K], добавлен 27.03.2012

  • Сутність, історія зародження та етапи розвитку ділового туризму. Світовий досвід організації ділових подорожей. Ресурсна база та особливості організації туру ділового характеру в Україні. Узагальнення основних проблем і перспектив розвитку цього напряму.

    курсовая работа [89,3 K], добавлен 26.03.2014

  • Поняття "діловий туризм", його класифікація. Історія ділового виду туризму, аналіз умов його розвитку в Україні та світі. Рекреаційні ресурси та інфраструктура ділового туризму. Проектування туру, розробленого для бізнесменів, які працюють в цій галузі.

    курсовая работа [1,9 M], добавлен 15.05.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.