Відпочинок, як і праця, є невід'ємними складовими життєдіяльності людини. Але, якщо трудова діяльність та її суспільні результати давно досліджуються багатьма науками (економікою, соціологією, географією та ін.), то теоретичне осмислення процесу і методів відновлення психофізіологічних сил людини стали об'єктом спеціального вивчення лише у другій половині XX століття. Таке осмислення здійснюється, зокрема, в межах рекреалогії.

Про рекреалогію як самостійну галузь наукового пізнання почали говорити в 90-х роках XX століття. Це було значною мірою обумовлено тим, що численні проблеми рекреації вже не могли бути розв'язані в межах географії, соціологи, медицини чи валеології, оскільки рекреаційна діяльність набула значення міждисциплінарного об'єкта.

Становлення рекреалогії відбувалося принаймні у двох напрямах. Один із них представлений теоретико-методологічними розробками в різних галузях природничих і суспільних наук, а другий полягає в осмисленні рекреації як специфічної сфери суспільної діяльності, пов'язаної з відновленням здоров'я людини. Акумулювавши в собі ці підходи, рекреалогія виступає сьогодні як міждисциплінарна галузь знання, що досліджує теоретичні проблеми, пов'язані з відновленням життєвих сил людини; як практика його організації; як важлива галузь господарства держави.

В географії найбільш вживаним є визначення рекреалогії (від лат. гесгео - відновлюю та грец. logos - вчення) як галузі знань про причини та способи здійснення рекреаційної діяльності як невід'ємної складової життя кожної людини та суспільства, соціально-культурні, економічні, онтропо-екологічні механізми організації цієї діяльності та її наслідки.

Організація рекреаційної діяльності здійснюється на основі комплексного підходу, тому рекреалогія виступає не як "чиста" наука, а як міждисциплінарна наукова дисципліна, що вивчає процеси і методи відновлення здоров'я людини.

Рекреалогія - це комплексна суспільно-природнича наука про передумови, способи здійснення, наслідки та закономірності процесів відтворення прихофізіологічного здоров'я людини [8].

Рекреація - поняття, близьке до туризму, але більш широке. З англ. мови "recreation" перекладається як відпочинок, розваги. Отже рекреація - це процес, змістом якого є відпочинок людей у період вільного від роботи часу. Разом з тим, так як туризм розуміється також, як індустрія туризму, можна говорити про рекреацію як сферу рекреації, тобто сукупність підприємств і галузей, які задовольняють сучасні потреби громадян у цивілізованому, зручному, забезпеченому всім необхідним відпочинку, який дійсно гарантує відновлення фізичних, духовних та нервово-психічних сил людини [3].

Рекреаційна діяльність не має принципових відмінностей від інших видів господарської діяльності, але має специфічний продукт - рекреаційну послугу. Взагалі послуга - це будь-яка дія чи вигода, яку одна сторона може надати іншій і які, головне, є невідчутними і не приводять до заволодіння чим-небудь [3].

Рекреаційна послуга - це будь-яка діяльність чи вигода, яку надають клієнтові на спеціалізованих територіях поза місцем його постійного проживання, й у вільний від роботи час, щоб відновити його фізичні та психологічні сили, задовольнити спортивні, оздоровчі, пізнавальні інтереси тощо [8].

Рекреаційна послуга має такі ознаки:

· Невідчутність послуги;

· Нерозривність виробництва та споживання рекреаційних послуг;

· Мінливість;

· Нездатність рекреаційної послуги до збереження та складування.

Рекреаційна полуга складається з трьох елементів:

1. Природні та культурні ресурси

2. Обладнання

3. Доступність

Найважливіші характеристики послуг

· Надійність;

· Довірчість;

· Доступність;

· Комунікативність

Якість рекреаційної послуги - це сукупність характеристик послуг, які надають здатність задовольняти обумовлені чи пропоновані потреби [8].

На рисунку 1 вказано такі види рекреаційних послуг

Рис.1

Спортивно - оздоровчий туризм - це специфічний вид туристсько - спортивної діяльності, основною формою якого є похід (подорож) або туристський табір. Ці види діяльності спрямовані на відновлення фізичних, психічних, духовних сил людини, удосконалення туристських знань, умінь і навичок, активного відпочинку, рекреації, для підготовки туристів до спортивних походів і змагань [10].

1.2 Особливості спортивно-оздоровчого туризму

2.2 Види спортивно-оздоровчої рекреації Закарпаття

Гірськолижні курорти Закарпаття за туристичною ємністю можна поділити на три групи:

1) високогірні з ємністю туристів більше 1000 осіб/день;

2) середньогірні з ємністю туристів до 500 осіб/день;

3) низькогірні з ємністю туристів до 300 осіб/день.

До першої групи відносимо гірськолижні курорти Драгобрат, Кострино ("Красія") та Подобовець з висотами більше, ніж 1000м над рівнем моря; до другої групи - Пилипець, Ізки, Жденієво з пересічними висотами 600 - 800м, а до третьої групи - Синяк, Шаян, Поляна - відносно "молоді" курорти, які недавно з'явились на території Закарпаття.

З першої групи курортів перш за все виділяємо Драгобрат. Це найбільш високогірний гірськолижний курорт не тільки Закарпаття, але й України, розташований на висоті 1300-1700м над рівнем моря з перепадами висот близько 500м, крутістю схилів 30 - 450. У рельєфі - це масив Свидовець, що належить до Полонинсько-Чорногірської геоморфологічної області та лежить у межах Рахівського адміністративно-територіального району. Підковоподібна форма гір Свидівця створює ідеальні умови для наявності сталого снігового покриву з листопада по травень. Його південно-східна частина є найвищою і фіксується вершиною Близниця (1883м). Загалом масив гір Стіг, Жандарм, Близниця є потенційно перспективними ділянками розвитку гірськолижного туризму. на масиві Свидовець переважають ввігнуті та ступінчасті схили. Поєднання ввігнутих схилів і горизонтальних поверхонь. На макросхилах цього масиву дає можливість виокремити гірськолижні траси за складністю на схилах гори Стіг: одна синя траса - низького рівня складності, три чорні траси - високого рівня складності та п'ять червоних трас - середнього рівня складності, згідно з існуючою класифікацією такого типу трас. Упорядковані трампліни для фрістайлу міжнародного класу. Також перспективними є гірськолижні курорти Кострино та Подобовець.

З другої групи гірськолижних курортів слід відзначити Пилипець, що розташований практично на кордоні Міжгірського та Воловецького районів. Гірські траси розташовані на північних схилах г. Гемба (1497м) та г. Жид Магура (1517м) з перепадом висот більше, ніж 400м, які оконтурюють Полонину Боржава. Загалом Полонинський хребет має характерну для Карпат асиметричну форму, тобто північно-західні схили є більш пологими й довгими у порівнянні з північно-східними. Ця закономірність досить добре простежується у розподілі вертикального розчленування рельєфу Полонини Боржава. Така особливість ("складного") рельєфу дозволила облаштувати тут три види трас щодо складності - червоні, сині та три чорні. Частково функціонує новий гірськолижний комплекс Ізки та Жденієво.

Курорти третьої групи - Синяк (Мукачівський район), Шаян (Хустський район), Поляна (Свалявський район) - повноцінними гірськолижними курортами назвати складно, оскільки траси знаходяться на висотах 200-400м над рівнем моря, щорічно відчувається брак снігу, вони не мають системи штучного засніження і знаходяться в первинному стані упорядкування. Проте територіально розташовані в межах відомих однойменних курортів, де на перший план виходить лікувально-оздоровчий туризм з можливим (відповідно до кліматичних умов) початковим і середнім рівнем катання на лижах та сноубордах. Названі курорти розташовані в межах низькогірного рельєфу Закарпатських передгір'їв з мінімальними значеннями 10-16 м/км2 та випуклими схилами крутістю 3-50.

Пішохідний туризм на Закарпатті

Пішохідний туризм сприяє фізичному і інтелектуальному розвитку людини, підтримці хорошої фізичної форми за рахунок певного періоду перебування в природних умовах навколишнього середовища. Маршрут пішого туризму може містити в собі не тільки програму фізичної, спортивно-оздоровчої підготовки, але і ознайомлення з історією і культурною спадщиною населення регіону. Пішохідний туризм - це один із найпопулярніших активних видів відпочинку влітку. Його метою є подолання певної дистанції з групою туристів від початку до місця призначення за певний час. В роки Незалежної України було прокладено спеціальні маршрути, а саме “ Закарпатський туристичний шлях", загальна протяжність якого сягає 380 км.

Найчастіше відвідують Чорногірський хребет та Боржавські полонини.

Як правило, пішохідні туристичні походи тривають від 1-2 днів до 15-20 днів. Важливими елементами дня пішохідного туриста є: власне хід по маршруту, привали, обідня стоянка, нічна стоянка. Через декілька днів важкого маршруту може бути влаштовано 1 день відпочинку - так звана "днівка". В горах гірські туристи денний похід можуть розпочинати дуже рано вранці - в зоні сніжників та льодовиків о 4-5 ранку - коли вже є видимість від вранішнього сонця - і закінчувати в 10-12 годин дня (ранку), що пов'язано з правилами безпеки (після сходу сонця сніг і лід тане, підвищується вірогідність каменепадів, сходу лавин тощо).

Пішохідні туристичні маршрути є у всіх регіонах Закарпаття. Карпати є головним районом проведення таких походів. Різноманітність природних перешкод дає можливість туристам опанувати майже всім арсеналом техніки пішохідного туризму, орієнтування на місцевості, повноцінно проводити учбові заходи. Термін проведення походів в цих районах теж широкий - з ранньої весни до пізньої осені, а за сприятливих погодних умов - і взимку. У Карпатах можна прокласти маршрути від найпростіших до ІІ категорії складності. Тут зустрічаються ділянки з великим перепадом висот, скельним рельєфом, складним орієнтуванням, водними перешкодами. Найцікавіші маршрути в Карпатах йдуть по хребтах Черногори, Горган і Свідовца. Плануючи походи після Карпат варто пам'ятати, що тут дуже багато територій, відведених під природоохоронні об'єкти (Карпатський біосферний заповідник, природні національні парення, заповідники), для проходження яких необхідно отримати дозвіл у відповідних установах і дотримуватися певних правил поведінки. Найпопулярніші пішохідні маршрути:

Тур L1 „ Сходження на Говерлу" (2061м), де турист на вершині може оцінити божественну красу живописних вершин Карпат. Тур M2 „Через гірську долину Руну” (вертикальна висота 1007м). Тур M3 „Сходження на гору Пікуль” (висота 1408м). Тур N4 „К соколиному каменю”. (Висота 627м, шлях через гору Плішка 693м, до гори Шкір 770м, де на кам'янистій скелі гори Шкір кублиться рідкісний птах Сокіл. Через це скеля і отримала назву „Соколиный камінь”, висота обриву 90м). У супроводі досвідченого інструктора.

Водний туризм на Закарпатті

Водний туризм в Україні, на даний момент, розвинений настільки, що з кожним роком отримує в свої ряди все більше шанувальників. Річки України поділяються на три категорії, що враховують комплекс природних умов, в який входять ухил русла, особливості течії, наявність природних перешкод і складність їх подолання, водний режим і ще деякі особливості. Кожна з таких груп має певну складність з точки зору водного туризму і спорту.

Річки Карпат - Черемош, Білий і Чорний Черемош, верхів'я Прута, Стрий, Тиса зараховують до найскладнішої - третьої. Саме на цих річках, в даний час, отримав найбільший розвиток рафтинг і екстремальні сплави на катамаранах, байдарках і каяках.

Чорний Черемош привертає можливістю вибору маршруту різної складності. Новачки швидко набудуть навичок веслування на відрізку село Берди - село Дземброня, для більш просунутих водників приготовлені складні пороги Великий і Малий Гук у вузькому скелястому каньйоні.

Шанувальники рафтингу із задоволенням проведуть вихідні дні на великій воді Черемоша з його порогами Сокальський та Кетліще. Бажаючі додати екстриму можуть відправитися по туру, що включає в програму трансфер на Прут. Цей маршрут можуть осилити тільки досвідчені водники, що володіють навичками проходження складних перешкод.

Бурхливі гірські річки Карпат приваблюють багатьох любителів екстремальних подорожей по воді. Сюди щороку, навесні, коли рівень річок піднімається, приїжджає безліч професіоналів, аматорів, а також новачків. І не біда, якщо вони нічого ще не вміють, організатори турів подбали, щоб поруч з ними були люди, які можуть навчити всьому необхідному.

Охочих навчать навичкам греблі, проведуть інструктаж з техніки безпеки, а також забезпечать сплав засобами, касками та рятувальними жилетами. Крім того, мандрівників чекають не тільки цікаві пороги, а й мальовничі околиці.

Все це сприяє тому, що водний туризм на Закарпатті користується все більшою популярністю. Маршрути можуть бути запропоновані різні, і кожен зможе вибрати найбільш підходящий за рівнем складності, але в будь-якому випадку, екстрим, заряд адреналіну і маса вражень гарантовані.

Велосипедний туризм

Сьогодні туризм на велосипедах можна вважати одним з найбільш популярних видів спорту. Закарпатська область України наділені усіма умовами, необхідними для занять таким видом туризму. Туризм на велосипедах по Карпатам - це один з видів активного відпочинку і дозволяє проїхати довгі відстані. До переваг такого туризму слід віднести інтенсивність руху. Завдяки подорожі на велосипеді можна побачити набагато більше, ніж за допомогою пішохідного або гірського туризму.

Для такого виду спорту слід підбирати велосипеди, які мають спеціальну конструкцію, а також необхідний спальний мішок. А купити спальний мішок в Україні можна у будь-якому спортивному магазині або в інтернеті. Але головними вимогами до велосипедів є надійність, міцність, швидкість, зручність і вага.

Щорічно в Карпатах з'являються нові велосипедні маршрути, які мають різну категорію складності. У Карпатах існує десь 50 маркованих трас. Маршрути проходять по різноманітної місцевості: населені пункти, рівнини, гірські перевали. Тут можна зробити і невелику прогулянку або екскурсію, а можна і відправитися в складне велосипедну подорож.

Розділ 3. Проблеми та перспективи розвитку рекреаційної діяльності Закарпатської області

3.1 Проблеми та перпспективи розвитку туризму на Закарпатті