Сучасний стан та перспективи розвитку спортивно-оздоровчої рекреації у Закарпатській області
Теоретико-методичні та законодавчі засади організації надання в Україні рекреаційних послуг. Поняття рекреалогії та рекреаційних послуг. Особливості спортивно-оздоровчого туризму на Закарпатті. Рекреаційна діяльність на території Рахівського району.
Рубрика | Спорт и туризм |
Вид | курсовая работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 03.10.2018 |
Размер файла | 73,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ёМіністерство освіти і науки України
Національний авіаційний університет
Кафедра країнознавства та туризму
Курсова робота
З організації рекреаційних послуг
Сучасний стан та перспективи розвитку спортивно-оздоровчої рекреації у Закарпатській області
Студентки IV курсу,
Сидорчук Юлії Володимирівни
Науковий керівник
Старший викладач Фокін С.П.
Київ-2017
Зміст
- Вступ
- Розділ 1. Теоретико-методичні та законодавчі засади організації надання в Україні рекреаційних послуг
- 1.1 Основні поняття рекреалогії та рекреаційних послуг
- 1.2 Особливості спортивно-оздоровчого туризму
- Розділ 2. Особливості спортивно-оздоровчого туризму на Закарпатті
- 2.1 Рекреаційна діяльність на території Рахівського району
- 2.2 Види спортивно-оздоровчої рекреації Закарпаття
- Розділ 3. Проблеми та перспективи розвитку рекреаційної діяльності Закарпатської області
- 3.1 Проблеми та перпспективи розвитку туризму на Закарпатті
- 3.2 Стратегічні цілі та сценарій розвитку Закарпатської області
- Висновки
- Список використаних джерел інформації
Вступ
Актуальність теми курсової роботи обумовлена зростанням попиту рекреантів до спортивно - оздоровчих рекреаційних послуг. А Закарпатська область має потужний рекреаційний потенціал у цій галузі. Метою написання даної курсової роботи виступає характеристика рекреаційного закладу; аналіз особливостей розвитку рекреаційної діяльності на території області; дослідження актуальних тенденцій розвитку рекреаційної діяльності та ефективних форм організації надання рекреаційних послуг.
Об'єктом курсової роботи є різноманітні послуги в галузі рекреації та туризму.
Предметом даної роботи виступає технологія організації рекреаційних послуг у всіх сегментах сфери туристичних послуг.
Завдання курсової роботи:
ознайомлення з організацією надання рекреаційних послуг;
вивчення законодавчого та нормативно - правового забезпечення з надання послуг з спортивно - оздоровчої рекреації;
визначити особливості спортивно - оздоровчого туризму;
проаналізувати найефективніші гірськолижні курорти Закарпатської області;
дослідження спортивно - оздоровчих рекреаційних послуг Закарпатської області;
ознайомлення із специфікою надання різних видів рекреаційних послуг;
аналіз ефективності державної політики у сфері рекреації та туризму.
Для написання курсової роботи використовувалася джерельна база та узагальнена інформація даних дослідження гірськолижного комплексу Драгобрат, досліджувалася динаміка рекреаційного попиту Закарпатської області. Дослідження та розкриття цієї теми було б неможливим без використання вже набутих знань суспільством в туристичній галузі (Бейдик О.О., Любіцева О.О., Масляк П.О., Федотов Ю.Н. та інші) [1; 6; 7; 9].
Аби дослідити рекреаційну діяльність Закарпатської області були використані також і Інтернет-джерела а саме: офіційні сайти Рахівської районної адміністрації, Закарпатська ОДА та інші.
Структура курсової роботи визначена метою і завданнями дослідження та включає в себе вступ, три розділи, висновки, список використаних джерел та додатки.
рекреаційна послуга оздоровчий туризм
Розділ 1. Теоретико-методичні та законодавчі засади організації надання в Україні рекреаційних послуг
1.1 Основні поняття рекреалогії та рекреаційних послуг
Відпочинок, як і праця, є невід'ємними складовими життєдіяльності людини. Але, якщо трудова діяльність та її суспільні результати давно досліджуються багатьма науками (економікою, соціологією, географією та ін.), то теоретичне осмислення процесу і методів відновлення психофізіологічних сил людини стали об'єктом спеціального вивчення лише у другій половині XX століття. Таке осмислення здійснюється, зокрема, в межах рекреалогії.
Про рекреалогію як самостійну галузь наукового пізнання почали говорити в 90-х роках XX століття. Це було значною мірою обумовлено тим, що численні проблеми рекреації вже не могли бути розв'язані в межах географії, соціологи, медицини чи валеології, оскільки рекреаційна діяльність набула значення міждисциплінарного об'єкта.
Становлення рекреалогії відбувалося принаймні у двох напрямах. Один із них представлений теоретико-методологічними розробками в різних галузях природничих і суспільних наук, а другий полягає в осмисленні рекреації як специфічної сфери суспільної діяльності, пов'язаної з відновленням здоров'я людини. Акумулювавши в собі ці підходи, рекреалогія виступає сьогодні як міждисциплінарна галузь знання, що досліджує теоретичні проблеми, пов'язані з відновленням життєвих сил людини; як практика його організації; як важлива галузь господарства держави.
В географії найбільш вживаним є визначення рекреалогії (від лат. гесгео - відновлюю та грец. logos - вчення) як галузі знань про причини та способи здійснення рекреаційної діяльності як невід'ємної складової життя кожної людини та суспільства, соціально-культурні, економічні, онтропо-екологічні механізми організації цієї діяльності та її наслідки.
Організація рекреаційної діяльності здійснюється на основі комплексного підходу, тому рекреалогія виступає не як "чиста" наука, а як міждисциплінарна наукова дисципліна, що вивчає процеси і методи відновлення здоров'я людини.
Рекреалогія - це комплексна суспільно-природнича наука про передумови, способи здійснення, наслідки та закономірності процесів відтворення прихофізіологічного здоров'я людини [8].
Рекреація - поняття, близьке до туризму, але більш широке. З англ. мови "recreation" перекладається як відпочинок, розваги. Отже рекреація - це процес, змістом якого є відпочинок людей у період вільного від роботи часу. Разом з тим, так як туризм розуміється також, як індустрія туризму, можна говорити про рекреацію як сферу рекреації, тобто сукупність підприємств і галузей, які задовольняють сучасні потреби громадян у цивілізованому, зручному, забезпеченому всім необхідним відпочинку, який дійсно гарантує відновлення фізичних, духовних та нервово-психічних сил людини [3].
Рекреаційна діяльність не має принципових відмінностей від інших видів господарської діяльності, але має специфічний продукт - рекреаційну послугу. Взагалі послуга - це будь-яка дія чи вигода, яку одна сторона може надати іншій і які, головне, є невідчутними і не приводять до заволодіння чим-небудь [3].
Рекреаційна послуга - це будь-яка діяльність чи вигода, яку надають клієнтові на спеціалізованих територіях поза місцем його постійного проживання, й у вільний від роботи час, щоб відновити його фізичні та психологічні сили, задовольнити спортивні, оздоровчі, пізнавальні інтереси тощо [8].
Рекреаційна послуга має такі ознаки:
· Невідчутність послуги;
· Нерозривність виробництва та споживання рекреаційних послуг;
· Мінливість;
· Нездатність рекреаційної послуги до збереження та складування.
Рекреаційна полуга складається з трьох елементів:
1. Природні та культурні ресурси
2. Обладнання
3. Доступність
Найважливіші характеристики послуг
· Надійність;
· Довірчість;
· Доступність;
· Комунікативність
Якість рекреаційної послуги - це сукупність характеристик послуг, які надають здатність задовольняти обумовлені чи пропоновані потреби [8].
На рисунку 1 вказано такі види рекреаційних послуг
Рис.1
Спортивно - оздоровчий туризм - це специфічний вид туристсько - спортивної діяльності, основною формою якого є похід (подорож) або туристський табір. Ці види діяльності спрямовані на відновлення фізичних, психічних, духовних сил людини, удосконалення туристських знань, умінь і навичок, активного відпочинку, рекреації, для підготовки туристів до спортивних походів і змагань [10].
1.2 Особливості спортивно-оздоровчого туризму
За визначенням Федерації спортивного Туризму України:
Спортивний туризм - неолімпійський вид спорту, в основі якого лежать змагання на маршрутах (туристські спортивні походи), що включають подолання категорійних за труднощами перешкод у природному середовищі (доріг і стежок з різним покриттям та бездоріжжя, переправ, перевалів, вершин, порогів, каньйонів, печер, водних шляхів тощо), та на дистанціях, що прокладені в природному середовищі або в штучних умовах.
Спортивний туризм має за мету спортивне удосконалення в подоланні природних перешкод (удосконалення всього комплексу знань, умінь і навичок, фізичної підготовленості, необхідних для безпечного пересування людини по місцевості).
За видами спортивний туризм поділяється на:
пішохідний;
гірський;
лижний;
водний;
велосипедний;
спелеологічний;
автомобільний;
мотоциклетний;
вітрильний.
За організаційними формами змагань спортивний туризм поділяється на:
змагання туристських спортивних походів;
змагання з видів спортивного туризму.
Особливості спортивно-оздоровчого туризму
З самої назви - "спортивно-оздоровчий туризм" - випливає його оздоровчий аспект у поєднанні з активною формою здійснення подорожі.
Що стосується його оздоровчої функції, то будь-яка рекреаційна діяльність (у тому числі й туризм) спрямована на відновлення функцій організму. Тому до всіх видів і форм туризму цілком застосоване визначення "оздоровчий". Різниця між ними лише в тому, яким чином відбувається оздоровлення. В даному випадку оздоровлення учасників здійснюється через зміну виду діяльності, шляхом дозованих фізичних навантажень, за допомогою взаємодії з природним середовищем на протязі всієї подорожі, загартування і адаптації до незвичних умов, нормального, повноцінного харчування.
Спортивна складова передбачає заняття туризмом з метою вдосконалення загальної фізичної підготовки, покращення спеціальної технічної і методичної підготовки, практичне застосування знань і навичок з тактики і техніки туризму. Спортивний туризм, як і інші види спорту, дозволяє в ході виконання спортивних нормативів покращити спортивну підготовку учасників туристських походів, отримати спортивні розряди і спортивні звання.
Специфічність спортивно-оздоровчого туризму позначається і на програмно-нормативному та організаційно-керівному його аспектах.
Здійснення спортивних туристських заходів регламентуються нормативами і правилами, затвердженими керівними туристськими організаціями Держкомтуризму.
Туристська підготовка. Заняття спортивно-оздоровчим туризмом вимагає певних теоретичних і технічних знань і умінь. Разом з тим заняття туризмом дає можливість виховувати і вдосконалювати певні особистісні якості людини.
Одна з найважливіших сторін підготовки туриста - теоретична підготовка. Як і в будь-якому виді спорту, вона охоплює широке коло питань, у тому числі проблеми навчання і тренування, контролю за навантаженнями, надання невідкладної медичної допомоги, основи педагогіки, психології, конфліктології тощо. Особливість теоретичної підготовки туристів полягає в тому, що вона тісно пов'язана з засвоєнням певного обсягу знань з географії, краєзнавства, топографії.
Географічна підготовка включає такий обсяг знань з географії, який дозволяв би туристам розуміти суть природних явищ, спостерігати, досліджувати навколишнє середовище (чи його окремі компоненти) і використовувати отримані дані для розробки маршрутів і туристського освоєння території. Значення географічної підготовки визначається мірою зв'язку людини з оточуючим середовищем під час подорожі. Вирішення тактичних і технічних завдань походу, досягнення безпеки його учасників, здійснення необхідних спостережень і досліджень пов'язані з географічними особливостями конкретної території, їх вивчення вимагає залучення і аналізу географічного, краєзнавчого і картографічного матеріалу.
Особлива увага в географічній підготовці туристів приділяється вмінню здійснювати маршрутні спостереження, фотографувати чи зарисовувати об'єкти, робити картографічну зйомку. Освоєння методів і навичок географічного спостереження є важливою формою теоретичної підготовки туристів.
Фізична підготовка. В туризмі, як і в інших видах спорту, досягнення високих результатів неможливе без постійного фізичного вдосконалення, що є основним змістом тренувань і, разом з тим, нерозривно пов'язана із Зміцненням і загальним підвищенням функціональних можливостей організму.
Розрізняють загальну і спеціальну фізичну підготовку. Засобами загальної фізичної підготовки досягаються різнобічний розвиток фізичних можливостей і зміцнення здоров'я людини, розширення функціональних можливостей організму як основи працездатності і стимулювання процесів відновлення.
Заняття туризмом допомагає виробленню таких якостей, як витривалість, сила, спритність, швидкість.
Під час туристського походу доводиться долати значні відстані протягом тривалого часу із значним фізичним навантаженням, що варіюється відповідно до складності рельєфу, темпу руху, метеорологічних умов, ваги рюкзака. Тому, запас міцності і особиста безпека туриста значною Мірою залежать від його фізичної підготовки. При цьому фізичне навантаження характеризується такими параметрами: інтенсивність і тривалість, величина інтервалу між Періодами відпочинку.
Спеціальна витривалість - це здатність витримувати багаторазове повторення навантажень без зниження її якості.
При пересуванні з вантажем заданим маршрутом, по доланні технічно складних ділянок м'язи ніг, рук, тулуба зазнають значного навантаження протягом тривалого часу. Заняття туризмом забезпечує силову підготовку, оптимальний розвиток усіх груп м'язів, сприяє утворенню міцного "м'язового корсета", зміцнює дихальну мускулатуру.
Одна з важливих виховних і розвиваючих функцій туризму - формування всебічно розвиненої гармонійної особистості, свідомого громадянина, що поєднує в собі духовне багатство, моральну чистоту і фізичну досконалість.
Важливо й те, що в туристських подорожах народжуються почуття колективізму, любов до природи, розширюється кругозір учасників. Загальна мета в поході зближує людей різного віку, сприяє новим знайомствам, встановленню дружніх стосунків. Такі походи є також джерелом позитивних емоцій.
Кожний подоланий кілометр шляху зміцнює впевненість у своїх силах, приносить велике моральне задоволення.
Туризм, як ніякий інший вид спортивної діяльності, сприяє розумінню прекрасного в природі і в людях, наповнює життя духовним змістом, робить його красивим, допомагає краще пізнати навколишній світ. У цьому вияв-ляється естетична функція туризму.
Розділ 2. Особливості спортивно-оздоровчого туризму на Закарпатті
2.1 Рекреаційна діяльність на території Рахівського району
Туристично-рекреаційна галузь - один із пріоритетних напрямів розвитку економіки в районі.
Відпочиваючих на території Рахівщини приваблюють:
полонина “Драгобрат” - єдина і унікальна місцевість на Україні, де сніговий покров тримається із жовтня до травня (5-7 місяців на рік) розташована на висоті 1200-1400 метрів над рівнем моря. Дана територія найбільш придатна для розвитку зимових видів відпочинку та спорту.
найвища гірська вершина України г. Говерла та всі інші 5 гірських вершин нашої країни, висота яких перевищує 2 тис. м. над рівнем моря
географічний Центр Європи, десятки різних мінеральних джерел, мікроклімат зони листяних і шпилькових лісів, доброзичливе відношення до гостей місцевого населення, багатонаціональні культурні надбання населення, різні свята, дні населених пунктів, пам'ятки дерев'яної архітектури, гірські озера, витоки річок Біла і Чорна Тиси, неповторні гірські пейзажі дозволяють розвивати на території району різні напрями відпочинку та оздоровлення цілорічно.
Рахівський район цілком справедливо вважається центром туризму в Карпатах.
Ця місцевість володіє справжнім екологічним феноменом та надзвичайно потужним туристично-рекреаційним потенціалом. Це найбільш високогірна частина Карпат на теренах України.
М'який клімат та контрастно-виражені пори року, чисте гірське повітря, неповторні пейзажі, значна кількість цілющих мінеральних вод здавна привалювали мандрівників, любителів активного відпочинку.
Завдяки природно-кліматичним факторам, зручному географічному розташуванню та системі шляхового сполучення Рахівщина перетворюється в потужну туристично-рекреаційну зону. Тут створено умови, сприятливі для літнього і зимового відпочинку та оздоровлення. Завдяки наявності гірськолижних трас і підйомників добре розвинуті зимові види спорту.
Продовжується спорудження об'єктів туристично-рекреаційного призначення, особливо у високогірній частині. Сьогодні в районі діють понад 30 таких об'єктів, серед яких - приватні міні-готелі, бази відпочинку і туристично-оздоровлювальні комплекси, садиби селян, які приймають гостей за програмою сільського зеленого туризму. Розроблені і діють пішохідні, лижні, водні, велосипедні, кінні та автомобільні турмаршрути. На базі наявних мінеральних вод (на території району розвідано близько 80 їх джерел) є можливість розвивати бази санаторно-курортного лікування.
Протягом січня - липня 2016 року туристичними закладами району прийнято 39493 туристів, яким надано послуги на суму 19702, 340 тис. грн.
В порівнянні до відповідного періоду 2015 року:
обсяги наданих послуг збільшились в 4,0 рази;
рекреанти отримали обслуговування в 3,3 рази більше.
Аналіз сплати податків туристично-рекреаційними закладами Рахівського району засвідчив (таблиця 1), що всього по району за січень-липень 2016 року до Зведеного бюджету сплачено 2050,48 тис. грн. або в 1,53 рази більше.
Таблица 2.1. Порівняльна таблиця фінансово-господарських показників туристично-рекреаційних закладів Рахівського району за січень-липень 2015-2016 років
2015 рік |
2016 рік |
||||||||
Місяць, квартал |
Обслужено туристів, чол. |
Кількість туроднів |
Обсяг наданих послуг, тис. грн. |
Відрахування до зведеного бюджету у, тис. грн. |
Обслужено туристів, чол. |
Кількість туроднів |
Обсяг наданих послуг, тис. грн. |
Відрахування до зведеного бюджету у, тис. грн. |
|
Січень |
2042 |
8901 |
786,302 |
87,074 |
7262 |
8337 |
4239,830 |
212,480 |
|
Лютий |
945 |
5615 |
606,290 |
146,065 |
4084 |
11913 |
3494,800 |
46,570 |
|
Березень |
1884 |
6384 |
714,902 |
269,680 |
1383 |
7722 |
1919,340 |
421,350 |
|
Квітень |
656 |
3500 |
562, 200 |
163,904 |
1170 |
6998 |
1990,580 |
323,000 |
|
Травень |
1018 |
5172 |
733,410 |
269,680 |
19300 |
25179 |
2338,820 |
428,940 |
|
Червень |
2652 |
6191 |
761,520 |
215,450 |
2358 |
8275 |
2157,170 |
344,250 |
|
Липень |
2625 |
5254 |
715,520 |
188,260 |
3936 |
13059 |
3561,800 |
273,89 |
|
Разом: |
11822 |
41017 |
4880,144 |
1340,113 |
39493 |
81483 |
19702,34 |
2050,48 |
Управління економічного розвитку райдержадміністрації
2.2 Види спортивно-оздоровчої рекреації Закарпаття
Гірськолижний туризм
Гірськолижні курорти Закарпаття за туристичною ємністю можна поділити на три групи:
1) високогірні з ємністю туристів більше 1000 осіб/день;
2) середньогірні з ємністю туристів до 500 осіб/день;
3) низькогірні з ємністю туристів до 300 осіб/день.
До першої групи відносимо гірськолижні курорти Драгобрат, Кострино ("Красія") та Подобовець з висотами більше, ніж 1000м над рівнем моря; до другої групи - Пилипець, Ізки, Жденієво з пересічними висотами 600 - 800м, а до третьої групи - Синяк, Шаян, Поляна - відносно "молоді" курорти, які недавно з'явились на території Закарпаття.
З першої групи курортів перш за все виділяємо Драгобрат. Це найбільш високогірний гірськолижний курорт не тільки Закарпаття, але й України, розташований на висоті 1300-1700м над рівнем моря з перепадами висот близько 500м, крутістю схилів 30 - 450. У рельєфі - це масив Свидовець, що належить до Полонинсько-Чорногірської геоморфологічної області та лежить у межах Рахівського адміністративно-територіального району. Підковоподібна форма гір Свидівця створює ідеальні умови для наявності сталого снігового покриву з листопада по травень. Його південно-східна частина є найвищою і фіксується вершиною Близниця (1883м). Загалом масив гір Стіг, Жандарм, Близниця є потенційно перспективними ділянками розвитку гірськолижного туризму. на масиві Свидовець переважають ввігнуті та ступінчасті схили. Поєднання ввігнутих схилів і горизонтальних поверхонь. На макросхилах цього масиву дає можливість виокремити гірськолижні траси за складністю на схилах гори Стіг: одна синя траса - низького рівня складності, три чорні траси - високого рівня складності та п'ять червоних трас - середнього рівня складності, згідно з існуючою класифікацією такого типу трас. Упорядковані трампліни для фрістайлу міжнародного класу. Також перспективними є гірськолижні курорти Кострино та Подобовець.
З другої групи гірськолижних курортів слід відзначити Пилипець, що розташований практично на кордоні Міжгірського та Воловецького районів. Гірські траси розташовані на північних схилах г. Гемба (1497м) та г. Жид Магура (1517м) з перепадом висот більше, ніж 400м, які оконтурюють Полонину Боржава. Загалом Полонинський хребет має характерну для Карпат асиметричну форму, тобто північно-західні схили є більш пологими й довгими у порівнянні з північно-східними. Ця закономірність досить добре простежується у розподілі вертикального розчленування рельєфу Полонини Боржава. Така особливість ("складного") рельєфу дозволила облаштувати тут три види трас щодо складності - червоні, сині та три чорні. Частково функціонує новий гірськолижний комплекс Ізки та Жденієво.
Курорти третьої групи - Синяк (Мукачівський район), Шаян (Хустський район), Поляна (Свалявський район) - повноцінними гірськолижними курортами назвати складно, оскільки траси знаходяться на висотах 200-400м над рівнем моря, щорічно відчувається брак снігу, вони не мають системи штучного засніження і знаходяться в первинному стані упорядкування. Проте територіально розташовані в межах відомих однойменних курортів, де на перший план виходить лікувально-оздоровчий туризм з можливим (відповідно до кліматичних умов) початковим і середнім рівнем катання на лижах та сноубордах. Названі курорти розташовані в межах низькогірного рельєфу Закарпатських передгір'їв з мінімальними значеннями 10-16 м/км2 та випуклими схилами крутістю 3-50.
Пішохідний туризм на Закарпатті
Пішохідний туризм сприяє фізичному і інтелектуальному розвитку людини, підтримці хорошої фізичної форми за рахунок певного періоду перебування в природних умовах навколишнього середовища. Маршрут пішого туризму може містити в собі не тільки програму фізичної, спортивно-оздоровчої підготовки, але і ознайомлення з історією і культурною спадщиною населення регіону. Пішохідний туризм - це один із найпопулярніших активних видів відпочинку влітку. Його метою є подолання певної дистанції з групою туристів від початку до місця призначення за певний час. В роки Незалежної України було прокладено спеціальні маршрути, а саме “ Закарпатський туристичний шлях", загальна протяжність якого сягає 380 км.
Найчастіше відвідують Чорногірський хребет та Боржавські полонини.
Як правило, пішохідні туристичні походи тривають від 1-2 днів до 15-20 днів. Важливими елементами дня пішохідного туриста є: власне хід по маршруту, привали, обідня стоянка, нічна стоянка. Через декілька днів важкого маршруту може бути влаштовано 1 день відпочинку - так звана "днівка". В горах гірські туристи денний похід можуть розпочинати дуже рано вранці - в зоні сніжників та льодовиків о 4-5 ранку - коли вже є видимість від вранішнього сонця - і закінчувати в 10-12 годин дня (ранку), що пов'язано з правилами безпеки (після сходу сонця сніг і лід тане, підвищується вірогідність каменепадів, сходу лавин тощо).
Пішохідні туристичні маршрути є у всіх регіонах Закарпаття. Карпати є головним районом проведення таких походів. Різноманітність природних перешкод дає можливість туристам опанувати майже всім арсеналом техніки пішохідного туризму, орієнтування на місцевості, повноцінно проводити учбові заходи. Термін проведення походів в цих районах теж широкий - з ранньої весни до пізньої осені, а за сприятливих погодних умов - і взимку. У Карпатах можна прокласти маршрути від найпростіших до ІІ категорії складності. Тут зустрічаються ділянки з великим перепадом висот, скельним рельєфом, складним орієнтуванням, водними перешкодами. Найцікавіші маршрути в Карпатах йдуть по хребтах Черногори, Горган і Свідовца. Плануючи походи після Карпат варто пам'ятати, що тут дуже багато територій, відведених під природоохоронні об'єкти (Карпатський біосферний заповідник, природні національні парення, заповідники), для проходження яких необхідно отримати дозвіл у відповідних установах і дотримуватися певних правил поведінки. Найпопулярніші пішохідні маршрути:
Тур L1 „ Сходження на Говерлу" (2061м), де турист на вершині може оцінити божественну красу живописних вершин Карпат. Тур M2 „Через гірську долину Руну” (вертикальна висота 1007м). Тур M3 „Сходження на гору Пікуль” (висота 1408м). Тур N4 „К соколиному каменю”. (Висота 627м, шлях через гору Плішка 693м, до гори Шкір 770м, де на кам'янистій скелі гори Шкір кублиться рідкісний птах Сокіл. Через це скеля і отримала назву „Соколиный камінь”, висота обриву 90м). У супроводі досвідченого інструктора.
Водний туризм на Закарпатті
Водний туризм в Україні, на даний момент, розвинений настільки, що з кожним роком отримує в свої ряди все більше шанувальників. Річки України поділяються на три категорії, що враховують комплекс природних умов, в який входять ухил русла, особливості течії, наявність природних перешкод і складність їх подолання, водний режим і ще деякі особливості. Кожна з таких груп має певну складність з точки зору водного туризму і спорту.
Річки Карпат - Черемош, Білий і Чорний Черемош, верхів'я Прута, Стрий, Тиса зараховують до найскладнішої - третьої. Саме на цих річках, в даний час, отримав найбільший розвиток рафтинг і екстремальні сплави на катамаранах, байдарках і каяках.
Чорний Черемош привертає можливістю вибору маршруту різної складності. Новачки швидко набудуть навичок веслування на відрізку село Берди - село Дземброня, для більш просунутих водників приготовлені складні пороги Великий і Малий Гук у вузькому скелястому каньйоні.
Шанувальники рафтингу із задоволенням проведуть вихідні дні на великій воді Черемоша з його порогами Сокальський та Кетліще. Бажаючі додати екстриму можуть відправитися по туру, що включає в програму трансфер на Прут. Цей маршрут можуть осилити тільки досвідчені водники, що володіють навичками проходження складних перешкод.
Бурхливі гірські річки Карпат приваблюють багатьох любителів екстремальних подорожей по воді. Сюди щороку, навесні, коли рівень річок піднімається, приїжджає безліч професіоналів, аматорів, а також новачків. І не біда, якщо вони нічого ще не вміють, організатори турів подбали, щоб поруч з ними були люди, які можуть навчити всьому необхідному.
Охочих навчать навичкам греблі, проведуть інструктаж з техніки безпеки, а також забезпечать сплав засобами, касками та рятувальними жилетами. Крім того, мандрівників чекають не тільки цікаві пороги, а й мальовничі околиці.
Все це сприяє тому, що водний туризм на Закарпатті користується все більшою популярністю. Маршрути можуть бути запропоновані різні, і кожен зможе вибрати найбільш підходящий за рівнем складності, але в будь-якому випадку, екстрим, заряд адреналіну і маса вражень гарантовані.
Велосипедний туризм
Сьогодні туризм на велосипедах можна вважати одним з найбільш популярних видів спорту. Закарпатська область України наділені усіма умовами, необхідними для занять таким видом туризму. Туризм на велосипедах по Карпатам - це один з видів активного відпочинку і дозволяє проїхати довгі відстані. До переваг такого туризму слід віднести інтенсивність руху. Завдяки подорожі на велосипеді можна побачити набагато більше, ніж за допомогою пішохідного або гірського туризму.
Для такого виду спорту слід підбирати велосипеди, які мають спеціальну конструкцію, а також необхідний спальний мішок. А купити спальний мішок в Україні можна у будь-якому спортивному магазині або в інтернеті. Але головними вимогами до велосипедів є надійність, міцність, швидкість, зручність і вага.
Щорічно в Карпатах з'являються нові велосипедні маршрути, які мають різну категорію складності. У Карпатах існує десь 50 маркованих трас. Маршрути проходять по різноманітної місцевості: населені пункти, рівнини, гірські перевали. Тут можна зробити і невелику прогулянку або екскурсію, а можна і відправитися в складне велосипедну подорож.
Розділ 3. Проблеми та перспективи розвитку рекреаційної діяльності Закарпатської області
3.1 Проблеми та перпспективи розвитку туризму на Закарпатті
Наша держава багата на туристичні зони, проте серед них можна виокремити Карпатський рекреаційний регіон, до якого входять Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська та Чернівецька області. Сьогодні Закарпаття є одним із найпривабливішим куточків України для туристів. Наявність курортного та рекреаційного потенціалу, мальовничі пейзажі, цікаві визначні пам'ятки історії, культури та архітектури, особливе географічне розміщення на перетині п'яти держав: України, Румунії, Словаччини, Польщі та Угорщини, поєднання різних культур та особливостей сприяє поширенню туризму в цьому регіоні та з кожним роком приваблює все більше число туристів завітати сюди. Вище перелічені можливості і переваги дозволили увійти Закарпаттю у трійку найперспективніших і найпопулярніших туристичних об'єктів нашої держави. Найважливішою особливістю області є те, що вона межує із чотирма країнами Центральної Європи і завдяки цьому до Закарпаття надходять туристичні потоки із Заходу й Сходу, Півночі й Півдня Європейського континенту.
Важливу роль для продуктивного розвитку туризму відіграє інфраструктура. На мою думку у Закарпатській області вона є недорогою, доступною і ефективною. Однією із складових інфраструктури є шосейні та залізничні сполучення. У цій області перетинається 4 найбільших автотранспортних магістралей, регіон має залізничне сполучення практично з усіма столицями Південної і Центральної Європи. Завдяки достатньо розвиненій дорожньо-транспортній галузі щороку зростає надходження мото - та автотуристів, це дає можливість відвідати найвіддаленіші та найцікавіші визначні пам'ятки та місця цього краю, побачити на власні очі природу та ландшафт Західної частини України, помилуватися мальовничими краєвидами, але, на жаль, все ще виникає проблема транспортного сполучення з туристичними об'єктами, адже є частини доріг, які ще потребують капітального ремонту, фінансування та інвестицій, яких надто мало чи практично нема взагалі.
До туристичної інфраструктури належать заклади громадського харчування, проживання, санаторії, курорти, пансіонати, туристичні підприємства, бази відпочинку та інші. На 2015 рік в області зареєстровано 213 готелів та аналогічних засобів розміщенні та 55 спеціалізованих. На жаль, більша частина з них ще не відійшла від стандартів Радянської України, не відповідає вимогам сучасності, проте, за останні роки можна помітити поступові зміни і активізацію будівництва нових закладів розміщення, що відповідають європейському рівню.
Також починає зростати кількість туристичних підприємств і це дозволяє формувати базу для подальшого розвитку різних видів туризму. До найбільш поширених в цій області відносять: сільський, вікендтуризм, пішохідний, лижний, рекреаційний, екологічний туризм та багато інших. Спортивно - оздоровчий туризм є одним із найважливіших для Закарпаття, так як він доступний для туристів.
Для любителів активного відпочинку зимою найкращим варіантом буде лижний спорт, який зосереджений у гірськолижних зонах: Драгобрат, Подобовець, Ізки, Синяк, Пилипець, Воловець та інші. Кожна з них має свої гірськолижні траси, підйомники, пункти прокату спорядження. До цього виду туризму також відносять і скі-тури (позатрасове катання) на гірських схилах без підйомників і гірськолижних курортів, і сноубординг, і сноутюбінг.
Туризм на Закарпатті має усі можливості для розвитку - це і природно-кліматичні та географічні особливості місцевості, унікальні туристичні об'єкти, наявність природно-заповідних та охоронних територій, сформована раніше база для розвитку різних видів туризму. Утім, не зважаючи на позитивні аспекти, все ж таки є і проблеми, які слід вирішувати. На жаль, матеріально-технічна база залишається на нижчому рівні від європейських стандартів. Місцевому уряду слід більше уваги сконцетровувати на вирішенні проблем. Нижче перелічені можливі пропозиції і завдання для їх якнайшвидшого вирішення:
· участь у формуваннi державної полiтики у сферах туризму та рекреацiї, забезпечення її реалiзацiї;
· розроблення проектів програм щодо активізації зовнішньоекономічної та інвестиційної діяльності;
· залучення нових технологій, технічної допомоги для розроблення і реалізації соціальних, культурних та інших програм, спрямованих на розвиток області;
· співпраця із сусідніми, іншими європейськими державами з питань транскордонного співробітництва та європейської інтеграції у сфері політики, економіки, туризму, соціально-культурних питань;
· проведення фестивалів, заходів серед населення;
· співпраця з спілками, товариствами, асоціаціями.
Отже, Закарпаття має усі можливості та умови для розвитку туризму в цьому регіоні. Слід зазначити, що роботи для покращення умов, якості обслуговування, громадських закладів є однозначно багато, але поруч із цим йдуть складові успіху розвитку цього напрямку в регіоні - це збереженість природних ландшафтів, доступність місцевості, вигідна інфраструктура, цікаві туристичні місця та об'єкти, імідж області, рекреаційні комплекси та курорти. Туристичний потенціал цього краю багатий і його слід розвивати. На найближче майбутнє потрібно звернути увагу на налагодження конкурентоспроможного ринку рекреаційних послуг шляхом модернізації наявної відпочинкової інфраструктури та поширення малих форм рекреації, зокрема сільського зеленого туризму.
3.2 Стратегічні цілі та сценарій розвитку Закарпатської області
Стратегічне бачення та місія розвитку Закарпатської області
Бачення
Закарпаття - привабливий, гостинний, самобутній і відкритий для співпраці край у центрі Європи, в якому громади і влада спільно дбають про гармонійне поєднання: розвитку інноваційної економіки та сучасної інфраструктури - з охороною і збереженням унікальної природи та досягненням європейських стандартів життя.
Край, у якому миролюбиві, освічені і працьовиті громадяни різних національностей досягають європейського рівня життя, духовно збагачуються та примножують вікові культурно-історичні традиції.
Місія
Забезпечення високої якості та рівня життя нинішнього і майбутнього поколінь закарпатців через: розвиток людського капіталу, гармонійне поєднання формування конкурентоспроможної економіки і сучасної інфраструктури зі збереженням унікальної природи і культурно-духовних традицій, ефективне використання конкурентних переваг регіону. Стратегічні цілі:
1) Розвиток людського та соціального капіталу
2) Формування конкурентоспроможності та інноваційності економіки регіону
3) Інтегрований розвиток сільських і міських громад та території
4) Забезпечення якості і безпеки довкілля та просторової гармонії
Таблица 3.2. Стратегічні цілі та сценарії розвитку області до 2020 року
Розвиток туристичної та рекреаційно - оздоровчої сфери |
Сприяння розвитку туризму, у т. ч. туризму історичної спадщини |
1. Обсяги туристичних потоків, осіб 2. Обсяг туристичного збору, тис. грн. 3. Кількість реконструйованих об'єктів історичної спадщини для цілей туризму, од. |
|
Підтримка сільського і екологічного туризму, моніторинг ОСГ у сфері сільського туризму та бережливого використання природних туристичних ресурсів |
1. Кількість діючих сільських туристичних садиб, у т. ч. сертифікованих, од. 2. Підтримка сільського і екологічного туризму, тис. грн. |
||
Покращення супроводу і безпеки туризму |
1. Кількість промаркованих маршрутів, од. 2. Створення інтерактивних карт, од. 3. Кількість провідників для гірських маршрутів, осіб. 4. Впровадження електронного супроводу для туристів, од |
||
Сприяння розвитку туристичного маркетингу |
1. Кількість впізнаваних брендів, од. 2. Кількість діючих інформаційно-туристичних центрів, од. 3. Кількість виставкових туристичних заходів, од. 4. Кількість промоційних туристичних матеріалів, од. |
Сьогодні особливої актуальності набуває аналіз природних та соціально-економічних передумов розвитку сфери рекреації і туризму, визначення структури рекреаційно-туристичного потенціалу окремих регіонів України, виявлення місця, яке займає той чи інший його компонент в інтегральній величині та оцінка потенціалу певної території, на основі якої може розроблятися стратегія розвитку екстремального туризму, зокрема гірськолижного спорту.
Спортивний (екстремальний) вид рекреаційної діяльності в Карпатському регіоні має значні можливості свого розвитку. Найбільш інтенсивний розвиток в даний час характерно для гірськолижного туризму. У цьому сприяли природні умови регіону, де пологі схили чергуються з крутими спадами. Гірські вершини покриті снігом близько 5 місяців протягом року. Практично в будь-якому регіоні є місця для катання на лижах - лижні бази, санаторії звичайно розташовані в місцях, придатних для катання на лижах і сноубордах.
Зростання популярності на гірськолижний спорт та відпочинок, вигідне транскордонне розташування Закарпаття забезпечуватимуть зростання кількості рекреантів та посилення антропогенних навантажень на рельєф гірськолижних курортів краю. Найбільш перспективними та економічно доцільними в зазначеному плані є курорти Рахівського, Міжгірського, Воловецького та Великоберезнянського районів. Важливими проблемами експлуатації гірськолижних трас є:
1) технічні стандарти облаштування схилів трас на гірськолижних курортах не відповідають сучасним вимогам;
2) часто на схилах встановлюють б/у канатні дороги, що викликає занепокоєння щодо їхньої безпеки;
3) надмірна кількість туристів і рекреантів у вихідні дні;
4) діяльність гірськолижних трас у період надмірного сніготанення призводить до знищення ґрунтового покриву й утворення на схилових елементах антропогенно-гравітаційних мікроформ рельєфу.
Висновки
В ході даної роботи були проаналізовані теорія і практика організації рекреаційних послуг.
В першому розділі курсової роботи я ознайомилась з основними поняттями рекреалогії та рекреаційних послуг. Визначила основні терміни які вживаються у Законі " Про Туризм". Проаналізувала законодавчі засади з організації надання в Україні послуг з спортивно - оздоровчої рекреації.
У другому розділі курсової роботи було розглянуто види спортивно - оздоровчої рекреації Закарпатської області.
У третьому розділі даної роботи я проаналізувала проблеми та перспективи розвитку туризму Закарпатської області.
В ході даної роботи я навчилася і зрозуміла що, важливим елементом рекреаційної діяльності є надання рекреаційних послуг широкого асортименту.
Я з'ясувала що, оздоровчо-спортивна діяльність є однією з найдоступніших і наймасовіших форм рекреації. Її роль буде постійно зростати, зважаючи на об'єктивно зумовлене характером розвитку сучасного суспільства зменшення фізичної рухливості та активності людей. Тому лише спортивно-оздоровчий туризм може вирішити цю проблему, яка дедалі загострюється.
Закарпаття традиційно є областю Карпатського регіону, де стан і перспективи туристично-рекреаційної індустрії були і залишаються одними з найкращих в Україні. Її природно-ресурсний потенціал у поєднанні з вигідним географічним положенням в центрі Європи та існуючий багаторічний досвід і напрацювання у сфері рекреації є достатньо вагомою передумовою пріоритетного розвитку системи туризму, санаторно-курортного лікування, спортивно - оздоровчої рекреації та відпочинку.
Список використаних джерел інформації
1. Бейдик 0.0. Рекреаційна географія: навч. - метод, комплекс дисципліни / О.О. Бейдик. - К.: Обрії, 2007. - 96 с.
2. Бейдик О.О. Рекреаційна-туристські ресурси України / 0.0. Бейдик. - К.: ВЦКНУ, 2001. - 396 с.
3. Величко В.В. Організація рекреаційних послуг: навч. посібник. - Харків: Харківський національний університет міського господарства ім.О.М. Бекетова, 2013. - 202 с.
4. Гуляе В.Г. Организация туристической деятельности. Учебное пособие. - М.: Нолидж - 2010. - 312с
5. Крачило Н.П. География туризма / Н.П. Крачило. - К.: Вища шк., 1987. - 208 с.
6. Любіцева О.О. Ринок туристичних послуг / О.О. Любіцева. - К.: Альтпрес, 2003. - 435с.
7. Масляк П.О. Країнознавство: підручник / П.О. Масляк. - 2-ге вид., виправл. і доповн. - К.: Знання, 2008. - 293 с. - (Вища освіта XXI століття).
8. Стафійчук В.І. Рекреалогія. Навч. посібник. - К.: Альтерпрес, 2006. - 264с.
9. Федотов Ю.Н., Востоков И.Е. Спортивно-оздоровительный туризм: Учебник / Под. общ. ред. Ю.Н. Федотова. - М.: Советский спорт, 2002
10. Фокін С.П. Спортивний туризм навч. посіб. / С.П. Фокін. - К.: НАУ, 2014. - 168с.
11. Стратегія розвитку туристичної індустрії та активних видів туризму. - К.: 2000 - 142 с.
12. Закон України Про туризм вiд 15.09.1995 № 324/95-ВР [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon. rada.gov.ua/cgibin/laws/main. cgi? nreg=324%2F95-%E2%F0
13. Драгобрат http://dragobrat. polnaya. info/ (дата звернення 24.08.2017)
14. Рахівська районна державна адміністрація: [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://rakhiv-rda.gov.ua/rahivschyna/ekonomika/pryoritetni-napryamky-rozvytku/turystychno-rekreatsijna-haluz/hirskolyzhnyj-kurort-drahobrat/ (дата звернення 24.08.2017)
15. Драгобрат: [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://grand-ukraine.com.ua/dragobrat. phtml (дата звернення 20.08.2017)
16. СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ НА ПЕРІОД ДО 2020 РОКУ: [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://dfrr. minregion.gov.ua/foto/projt_reg_info_norm/2015/05/Strategiya. pdf (дата звернення 27.08.2017)
17. Гірськолижний туризм Закарпатської області: [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.transcarpathiatour.com.ua/tour_mount (дата звернення 03.09.2017)
18. Гірськолижний туризм: [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://pidruchniki.com/15060913/turizm/orskolizhniy_turizm (дата звернення 03.09.2017)
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Поняття, завдання і місце оздоровчого туризму у рекреації, його суб’єкти і об’єкти, використовувані туристичні території та центри. Особливості надання основних та додаткових послуг, умови для успішного розвитку. Досвід організацій оздоровчого туризму.
курсовая работа [809,9 K], добавлен 09.04.2015Сутність, функції та склад пропозиції послуг підприємств туристичної індустрії. Характеристика надання додаткових послуг спортивно-оздоровчого призначення в туристичному бізнесі. Удосконалення асортименту послуг Spa та велнес в "Radison Blu".
курсовая работа [168,2 K], добавлен 21.05.2015Сутність дитячої рекреації та склад її послуг. Діти, як специфічний сегмент ринку рекреаційних послуг. Аналіз державної політики у сфері оздоровлення та відпочинку дітей. Напрямки вдосконалення рекреаційних послуг для дитячої категорії відпочиваючих.
курсовая работа [641,3 K], добавлен 02.10.2010Загальна характеристика Київської області. Особливості природно-рекреаційних і кліматичних ресурсів Київщини. Історико-культурний та туристично-екскурсійний потенціал краю. Сучасний стан та перспективи розвитку туризму на території досліджуваної області.
курсовая работа [51,1 K], добавлен 10.02.2011Сучасний стан та перспективи розвитку археологічного туризму в Україні, світі та зокрема в Закарпатській області. Зарубіжний досвід з організації археологічного туризму. Пам’ятки археологічного туризму та регіональні особливості його розвитку в Україні.
презентация [2,9 M], добавлен 02.04.2011Тенденції та напрямки інформаційного забезпечення засобами технологій спортивно-оздоровчого туризму в інформаційному просторі Київської області. Корисна інформація про відпочинок в Київській області та види туризму, яка розміщена на деяких сайтах.
реферат [2,6 M], добавлен 11.09.2011Особливості організації комплексної терапії різних видів лікувально-профілактичних послуг. Надання медично-профілактичних послуг у рекреаційних закладах. Галузева структура рекреаційної системи Закарпатської області, лікувальні послуги санаторію "Шаян".
курсовая работа [56,0 K], добавлен 09.10.2011Рекреаційний потенціал України. Фактори, що сприяють розвитку оздоровчо-рекреаційної діяльності. Загальні перспективи розвитку ефективності використання рекреаційних курортів в оздоровчих цілях. Шляхи підвищення якості надання рекреаційних послуг.
курсовая работа [772,2 K], добавлен 28.09.2014Надання сучасної оцінки формування і обґрунтування перспективних планів розвитку оздоровчої рекреації в Запорізькій області. Основні критерії оцінки лікувальних властивостей мінеральних вод та грязей за особливостями складу. Методики грязелікування.
магистерская работа [1,9 M], добавлен 24.01.2009Аналіз стану розвитку замкового туризму, його ролі та значення для розвитку туризму в Україні. Європейський досвід організації замкового туризму, основні напрями його розвитку в Україні. Головні об'єкти замкового туризму та особливості їх збереження.
статья [22,0 K], добавлен 06.09.2017