Покращення фізичної працездатності підлітків з допомогою індивідуалізації фізичного виховання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кременецький педагогічний коледж Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка

Покращення фізичної працездатності підлітків з допомогою індивідуалізації фізичного виховання

Левандовська Л.Ю.

Постановка проблеми. Психофізичний стан підростаючого покоління характеризується рядом негативних ознак, що проявляються в зниженні рівня здоров'я дітей, збільшенні числа хронічних захворювань, погіршенні фізичної підготовленості, однією з головних причин яких є зниження рухової активності дітей і підлітків. Поширеність гіподинамії серед школярів досягла 80 %. Істотна частина причин сформованого положення визначається загальною соціально-економічною кризою в країні, а також відгородженістю батьків від виховання й розвитку своїх дітей. При цьому фізичне виховання, покликане зміцнювати здоров'я учнів, має стійко низьку ефективність [1, 4].

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Наукові дослідження та практичний досвід показують, що традиційна організація і методика фізичного виховання не забезпечують належний рівень фізичної підготовленості, не сприяють ліквідації шкільної гіподинамії [2, 5]. Розглянуто проблему прогнозування фізичної працездатності, фізичного розвитку та розвитку рухових здібностей у дітей з різним соматотипом методом дерматогліфічних ознак, наведено визначення фізичної працездатності як інтегрального показника від фізичного розвитку, соматичного здоров'я, фізичної підготовки [3].

Проблема індивідуалізації, як одна з ймовірних основ програмування змісту фізичного виховання почала широко вивчатися ще з середини 60-х років минулого сторіччя й до сьогодні їй присвячено значну кількість робіт. Однак, ми не знайшли робіт, присвячених вивченню фізичної працездатності в процесі індивідуалізації фізичного виховання школярів 11-12 років.

Мета: вивчити фізичну працездатність підлітків у процесі індивідуалізації фізичного виховання.

Організація та методики дослідження. Дане дослідження проводилось на базах школи-інтернату та ЗОШ м. Кременця серед школярів 6-7 класів, вік дітей складав 11-12 років. Загалом у дослідженні взяли участь 148 підлітків, з них 70 дівчат і 78 хлопців. Для визначення фізичної працездатності школярів ми застосовували функціональну пробу Руф'є. Вона проста тим, що після відносно невеликого навантаження визначається ЧСС у різні періоди відновлення. З допомогою індексу Гарвардського степ-тесту визначали ступінь стомленості та відновлення після навантаження.

Результати дослідження та їх обговорення. Тест Руфф'є-Діксона відображає реакцію серцево-судинної системи на фізичне навантаження і функціональну готовність.

Ми визначали фізичну працездатність у школярів на початку та наприкінці дослідження. За результатами визначення індексу Руффґє фізична працездатність на початку дослідження серед хлопців контрольної групи у 4 (10,26%) була середньою, у 24 (61,54%) - задовільною та у 11 (28,21%) - поганою. В основній групі у 6 (15,38%) школярів була середня фізична працездатність, у 21 (53,85%) - задовільна та у 12 (30,77%) - погана.

Наприкінці дослідження в контрольній групі у 4 (10,26%) хлопців фізична працездатність так і залишилася середньою, у 27 (69,23%) стала задовільною та у 8 (20,51%) - так і залишилася поганою. В основній групі у 19 (48,72%) школярів вже стала доброю фізична працездатність, у 19 (48,72%) - середньою та тільки у 1 (2,56%) - залишилася задовільною. У хлопців основної групи значно покращилися показники фізичної працездатності за результатами визначення проби Руффґє (Рис. 1).

На початку дослідження серед дівчат контрольної групи у 1 (2,86%) фізична працездатність була середньою, у 23 (65,71%) - задовільною та у 11 (31,43%) дівчат - поганою. В основній групі у 4 (11,43%) дівчат була середня фізична працездатність, у 22 (62,86%) - задовільна та у 9 (25,71%) - погана.

За результатами проби Руффґє наприкінці дослідження в контрольній групі у 2 (5,71%) дівчат фізична працездатність так і залишилася середньою, у 28 (80,00%) стала задовільною та у 5 (14,29%) - так і залишилася поганою. В основній групі у 12 (34,29%) дівчат вже стала доброю фізична працездатність, у 22 (62,86%) - середньою та тільки у 1 (2,86%) - залишилася задовільною. Як бачимо, у дівчат основної групи теж значно покращилися показники фізичної працездатності за результатами визначення проби Руффґє.

Ми також визначали загальну фізичну працездатність з допомогою індексу Гарвардського степ-тесту для визначення ступеня стомленості та відновлення після навантаження.

На початку дослідження в контрольній групі у 3 (7,69%) хлопців фізична працездатність була доброю, у 12 (30,77%) - середньою, у 21 (53,85%) - нижче середньої та у 2 (5,13%) - поганою. У 2 (5,13%) хлопців основної групи фізична працездатність була доброю, у 11 (28,21%) - середньою, у 23 (58,97%) - нижче середньої та у 3 (7,69%) хлопців - поганою. фізичний виховання стомленість навантаження

Наприкінці дослідження в контрольній групі у 3 (7,69%) хлопців фізична працездатність так і залишилася доброю, у 19 (48,72%) - стала середньою, у 15 (38,46%) - стала нижче середньої та у 2 (5,13%) - так і залишилася поганою. Але у хлопців основної групи фізична працездатність наприкінці дослідження значно підвищилася: у 3 (7,69%) хлопців вона стала відмінною, у 13 (33,33%) - доброю та у 23 (58,97%) - середньою за результатами визначення індексу Гарвардського степ-тесту.

У дівчат контрольної групи на початку дослідження в 14 (40,00%) фізична працездатність була середньою, у 17 (48,57%) - нижче середньої та у 4 (11,43%) - поганою. У 15 (42,86%) дівчат основної групи фізична працездатність була середньою, у 16 (45,71%) - нижче середньої та у 3 (8,57%) - поганою.

Наприкінці дослідження в контрольній групі у 2 (5,71%) дівчат фізична працездатність так і залишилася доброю, у 15 (42,86%) - стала середньою, у 17 (48,57%) - стала нижче середньої та у 1 (2,86%) - так і залишилася поганою.

У дівчат основної групи фізична працездатність наприкінці дослідження значно підвищилася: у 1 (2,86%) дівчини вона стала відмінною, у 15 (42,86%) - доброю та у 19 (54,29%) - середньою за результатами визначення індексу Гарвардського степ-тесту.

Зведені результати визначення фізичної працездатності з допомогою індексу Руффґє та індексу Гарвардського степ-тесту школярів обох груп на початку та наприкінці дослідження наведені в табл. 1.

Таблиця 1. Результати визначення індексу Руфф'є та Гарвардський степ-тест (± m)

Примітка * - показник вірогідності розходжень р<0,05 між основною групою та контрольною групою.

За результатами визначення індексу Руффґє на початку дослідження у школярів обох груп була задовільна фізична працездатність: в контрольній 12,77±0,26 та 12,61±0,35 в основній відповідно. Наприкінці дослідження в контрольній групі результати майже не змінилися - фізична працездатність так і залишилася задовільною (12,07±0,24), в основній групі відмічено достовірне зростання фізичної працездатності майже до доброго рівня (6,73±0,21).

За результатами визначення індексу Гарвардського степ-тесту на початку дослідження у школярів обох груп фізична працездатність була на межі нижче середньої та середньої; в контрольній 65,46±0,90 та 64,18±0,85 в основній відповідно. Наприкінці дослідження в контрольній групі результати майже не змінилися - фізична працездатність наблизилася до середньої (67,32±0,85), а в основній групі відмічено достовірне зростання фізичної працездатності до доброго рівня (80,01±0,69).

Висновки

Завдяки застосуванню індивідуалізованого підходу до фізичного виховання підлітків вдалося значно покращити фізичну працездатність школярів основної групи. За результатами визначення індексу Руффґє фізична працездатність із задовільного рівня на початку дослідження зросла майже до доброго рівня (6,73±0,21) наприкінці дослідження (р<0,05), а за результатами визначення індексу Гарвардського степ-тесту - з нижче середнього зросла до доброго рівня (80,01±0,69) (р<0,05).

Перспективи подальших досліджень вбачаємо у вивченні ефективності впровадження індивідуалізації фізичного виховання в учнів старших класів.

Література

1. Григус І. Покращення фізичної підготовленості, функціонального стану та фізичної працездатності підлітків / І. Григус // Нова педагогічна думка. - 2014. - № 1. - С. 110-113.

2. Кучер В. О. Застосування рухливих ігор та їх вплив на організм школярів / В. О. Кучер, І. М. Григус // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: науковий журнал. - Харків: ХОВНОКУ-ХДАДМ, 2013. - № 1. - С. 39-43.

3. Михайленко Р. І. Дерматогліфічні ознаки як прогностичні маркери фізичної працездатності школярів різних вікових груп: Автореф. дис... канд. наук з фіз. виховання та спорту : 24.00.02 / Р. І. Михайленко. - Х., 2007. - 19 с.

4. Магльований А. Характеристика параметрів серцево-судинної системи та показників фізичної працездатності студентів, які займаються силовими видами спорту / А. Магльований, І. Шимечко, О. Новицький, Т. Яворський // Молода спортивна наука України. - 2014. - Вип. 18, Т. 3. - С. 124-127.

5. Grygus Igor. Wpіyw zaproponowanej metodyki wychowania fizycznego na stan funkcjonalny studentуw / I. Grygus, М. Jewtuch // Journal of Health Sciences (j of H Ss) 2013; 3(9), 417-426.

Анотація

Визначено фізичну працездатність підлітків у процесі індивідуалізації фізичного виховання. У дослідженні взяли участь 148 підлітків, з них 70 дівчат і 78 хлопців віком 11-12 років. Завдяки застосуванню індивідуалізованого підходу до фізичного виховання підлітків вдалося достовірно значно покращити фізичну працездатність школярів основної групи. За результатами визначення індексу Руффґє фізична працездатність із задовільного рівня на початку дослідження зросла майже до доброго рівня наприкінці дослідження, а за результатами визначення індексу Гарвардського степ-тесту - з нижче середнього зросла до доброго рівня.

Ключові слова: підлітки, фізичне виховання, індивідуалізація, фізична працездатність.

Размещено на Allbest.ru