Тенденції розвитку ділового туризму у світі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тенденції розвитку ділового туризму у світі

Корсак Р.В.

Анотації

У статті комплексно проаналізовано тенденції та сучасний розвиток ділового туризму у світі. Проаналізувавши світовий досвід розвитку ділового туризму, можна констатувати, що найбільшими лідерами ділового туризму у світі - є країни Західної Європи та Північної Америки. Актуальність теми дослідження зумовлена тим, що діловий туризм є ефективним засобом доступності наукових цінностей та дієвим джерелом збереження і пізнання суспільної спадщини

Автор використав загально наукові та спеціально-наукові методи дослідження. Зокрема, метод аналізу, синтезу, діалектичний метод, метод історизму, історико-хронологічний метод тощо. У науковому доробку віддано перевагу історичним методам дослідження: історико-генетичному, історико-порівняльному, історико-синтетичному, історико-діахронному, емпіричному аналізу тощо.

Ключові слова: діловий туризм, конгресовий туризм, науковий туризм, екологічний туризм, конференції, освітній туризм.

Korsak R.V.

doktor of historical sciences, professor, Uzhgorod National University, faculty of "Tourism", department of tourism infrastructure and services, (Ukraine, Uzhgorod), korsakr@i.ua

TRENDS BUSINESS TOURISM IN THE WORLD

The article comprehensively analyzes the current trends and the development of business tourism in the world. Analyzing the international experience of business travel, we can say that the greatest leaders of business tourism in the world - are the countries of Western Europe and North America. Background research due to the fact that business tourism is an effective means availability of scientific values and effective source of knowledge preservation and social heritage

The paper used general science and special scientific methods. In particular, the method of analysis, synthesis, dialectical method, historicism, historical and chronological мetod more. In the preferred scientific heritage historical methods of research: historical and genetic, historical and comparative, historical and synthetic, historical and diachronic, empirical analysis and more.

Keywords: business tourism, congress tourism, scientific tourism, eco-tourism, conferences, educational tourism.

Корсак Р.В.

доктор исторических наук, профессор Ужгородского национального университета, факультет "Туризма", кафедра туристической инфраструктурі и сервиса, (Украина, Ужгород), korsakr@i.ua

ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ ДЕЛОВОГО ТУРИЗМА В МИРЕ

В статье комплексно проанализировані тенденции и современное развитие делового туризма в мире. Проанализировав мировой опіт развития делового туризма, можно констатировать, что лидерами делового туризма в мире являются страні Западной Европі и Северной Америки. Актуальность темі исследования обусловлена тем, что деловой туризм является эффективнім средством доступности научніх ценностей и действеннім источником сохранения и познания общественной наследия.

В статье использовані общенаучніе и специальніе научніе методі исследования. В частности, метод анализа, синтеза, диалектический метод, метод историзма, историко-хронологический метод и др. В научном наследии отдано предпочтение историческим методам исследования: историко-генетическому, историко-сравнительному, историко-синтетическому, историко-диахронному, эмпирическому анализу.

Ключевіе слова: деловой туризм, конгрессній туризм, научній туризм, экологический туризм, конференции, образовательній туризм.

Постановка проблеми. Популярність ділового туризму пов'язана насамперед з тим, що на сучасному етапі у суспільній свідомості відбуваються істотні зміни у розумінні глобальних процесів, що забезпечують прогресивний розвиток суспільства. Актуальність теми дослідження зумовлена тим, що діловий туризм є ефективним засобом доступності наукових цінностей та дієвим джерелом збереження і пізнання суспільної спадщини через його використання.

Аналіз досліджень. Водночас зауважимо, що діловий або як його ще називають - науковий туризм, у вітчизняній бібліографії не досліджується у достатній мірі. Сучасний стан вітчизняного ділового туризму в Україні досліджують, зокрема, Т. Казакова - діловий туризм у галузі індустріального туризму [1], О. Ляховин, К. Міщук та М. Черезова - мовний, освітній і науковий туризм: формування, розвиток термінології та педагогічні аспекти [4; 7; 12]. Проблеми та перспективи розвитку ділового туризму в Україні досліджує С. Нікітенко [8].

Що стосується зарубіжної літератури, то ця тема опосередковано розглядається у працях іноземних авторів, зокрема, Н. Красовською [3], Р. Балтером [14], Ю. Холодиліною та ін. [10; 11; 13; 15; 16; 17; 18; 19; 20; 21; 22; 23]. Маємо констатувати, що в українській і зарубіжній літературі дана проблематика недостатньо висвітлена.

Мета статті - дослідити особливості розвитку та сучасний стан ділового туризму у світі.

Виклад основного матеріалу. Діловий туризм є одним з найбільш динамічніших сегментів ринку сучасних подорожей. Це пояснюється тим, що у світі зростає інтерес до наступних ділових заходів:

– Конференцій;

– симпозіумів;

– нарад;

– семінарів;

– виставок та ярмарків.

Бізнесмени та вчені беруть участь у форумах, щоб зустрітися з колегами, обмінятися науковим досвідом і найновішою інформацією, провести переговори, відволіктися від звичної обстановки та долучитися до пропонованої культурної програми [2, с. 89-98].

Якщо у 30-ті роки XX ст. щорічно проводилось близько 200 міжнародних конференцій, то сьогодні їх кількість перевищує 9 тис. на рік, причому близько 80 % припадає на країни Західної Європи та Північної Америки. Перші три позиції за кількістю міжнародних симпозіумів і нарад посідають:

1. США;

2. Франція;

3. Велика Британія.

Німеччина, яка посідає четверте місце, відома своїми виставками та ярмарками, популярність яких пояснюється наступними чинниками:

1. Сприятливою кон'юнктурою у багатьох галузях промисловості цієї країни;

2. Підвищеним попитом на інвестиційні товари і розвиненою інфраструктурою.

Так, неоднаразово, ця європейська країна отримувала право проводити всесвітню виставку "Експо", у Ганновері - відомому конгресовому та виставковому центрі. Зокрема, у 2000 р. тут було представлено 189 країн, що розмістилися у 53-х павільйонах на площі 170 га. Основну частину площі зайняла експозиція на тему "Людство - Природа - Технологія" [3, с. 79-85].

Необхідно відзначити, що сьогодні найбільшими центрами конгресово-виставкової діяльності в Європі та Америці є наступні країни: Амстердам (Ніделанди), Барселона та Мадрид (Іспанія), Брюссель (Бельгія), Вашингтон (США), Женева (Швейцарія), Копенгаген (Данія), Лондон (Великобританія), Париж (Франція). туризм діловий виставковий

Щороку державні та ділові особи з'їжджаються у Давос (Швейцарія) на форуми з актуальних питань розвитку світового господарства. Ці міста мають відповідну матеріально-технічну базу та широкі можливості для організації дозвілля іноземних гостей. Конференції відбуваються в конгрес-центрах, готелях, театрах і концертних залах, університетах та інших закладах. Останнім часом міжнародні заходи дедалі частіше проводяться в будівлях, які мають історичне значення, в замках чи нетрадиційних спорудах. Користуються популярністю конгреси на борту суден. Часто симпозіуми і конференції проходять у теплу пору року на узбережжях морів чи озер.

Особливе значення для просування туристичного продукту мають спеціалізовані туристичні виставки та біржі. Основними цілями таких міжнародних заходів є, зокрема, вивчення попиту на туристичні послуги, підписання договорів, встановлення ділових контактів та ін. [9, c.169-173].

Виставки можуть бути двох типів: всесвітніми та регіональними.

Найбільш значні міжнародні виставки і ярмарки є щорічними і проводяться у визначений період року - перед початком літнього чи зимового сезону за заздалегідь зазначеними датами і тривають до одного тижня.

Вони супроводжуються наступними заходами: прес-конференціями та виставками літератури: проспектів, буклетів, листівок, календарів, карт, схем та путівників, значків та іншої сувенірної продукції тощо

Відзначимо, що кількість таких заходів постійно зростає. Тільки у Європі щорічно організовується понад 200 міжнародних туристичних виставок і бірж [2, c.89-98; 22, с. 48-59].

Зокрема, одна з найбільших у світі туристичних виставок - Міжнародна туристична біржа (ІТВ). Вона проводиться у Берліні з 1966 р. щорічно в березні протягом 7 днів. Один день приділяється тільки професійним учасникам, а в інші дні біржа відкрита для всіх бажаючих. У ній беруть участь представники державних міністерств, відомств, комітетів і рад з туризму, національні й регіональні туристичні організації, турфірми, туроператори і турагенти, готелі і готельні ланцюги, авіа та круїзні компанії, структури систем бронювання та ін. У рамках біржі проводяться переговори між представниками закордонних організацій і комерційних туристичних компаній [5, c.67-70]

У виставковому комплексі розміщуються величезні павільйони світових лідерів на ринку туризму - Німеччини, США, Франції, Іспанії, а також стенди початківців.

Робота берлінської біржі будується за принципом тематичних днів. Наприклад, вони можуть бути присвячені екологічному туризму в Європі, перспективам розвитку туристичного руху в Африці тощо. У межах обраних тем організатори виставки пропонують широку програму спеціалізованих заходів: презентацій, круглих столів, форумів [6].

Найбільшою в Європі за кількістю відвідувачів стала Міжнародна туристична виставка (SIT) у м. Штутґарті. Вона перевершує останнім часом Берлінську міжнародну туристичну біржу. Штутгартська виставка проводиться щорічно в партнерстві з різними країнами.

Всесвітній ринок подорожей у Лондоні проводиться з 1980 р. щорічно в листопаді-грудні протягом 5 днів за участю турфірм, представників туріндустрії і засобів інформації. Поряд із заключениям угод важливим завданням Лондонського ринку є ознайомлення з нововведеннями в сфері туризму [2, с. 89-98].

Щорічно наприкінці січня - на початку лютого в Мадриді проводиться Міжнародна туристична виставка-біржа ФІТЮР, яка посідає особливе місце в календарі міжнародних туристичних подій - саме тут визначаються цінові та інші тенденції на ринку туризму в новому сезоні [6].

Виставка-біржа ФІТЮР - це перегляд передусім іспанського та латиноамериканського туристичних продуктів, через що її називають своєрідним мостом між Європою та Америкою. Чверть виставкової площі займають стенди країн Центральної та Південної Америки: Бразилії, Домініканської Республіки, Венесуели, Ямайки; Гондурасу та ін. У виставці також беруть участь туристичні фірми з країн Північної, Центральної та Східної Європи, зі США та Канади, в яких відпочинок в Іспанії користується високим попитом. У 2005 р. виставка відзначила свій 25-літній ювілей. До її роботи були приурочені численні конференції та семінари, форум з ділового та наукового туризму [3, с. 79-85].

Щорічно у середині листопада в Лондоні відбувається Всесвітня туристична виставка, призначена виключно для налагодження прямих контактів між спеціалістами різних країн. У дні роботи виставки її організатори проводять низку благочинних акцій, а зібрані кошти спрямовують у фонд Британського Червоного Хреста. Маємо констатувати, що кожного року кількість і географія учасників лондонської виставки розширюються, а кількість експонатів збільшується на 100--120 одиниць. Для їх розміщення потрібні додаткові площі, знайти які стає все складніше, тому організатори виставки розглядають питання про її переміщення у більш потужний виставковий комплекс Лондона або в інше місто Великої Британії.

Міжнародна туристична біржа у Мілані відома далеко за межами Італії, оскільки на неї з'їжджаються представники туристичного бізнесу з усього світу. Найбільшою - є експозиція Італії, яка зазвичай займає кілька павільйонів. Як завжди, на виставці потужно представлені наступні країни: Франція, Іспанія, Німеччина, Австрія та США .

Також тут представлені стенди країн, які не часто беруть участь у роботі лондонської та берлінської бірж. Наприклад, 1998 р. у Мілані велику цікаву експозицію розгорнула Куба. У межах цієї виставки щорічно реалізуються різноманітні тематичні програми, презентуються найновіші технології туризму [6].

Великим авторитетом користуються також:

1. Лейпцігський ярмарок подорожей;

2. Міжнародний салон з туризму і подорожей, що проводиться щорічно у середині лютого у Парижі протягом 7-10 днів;

3. Міжнародна туристична біржа в Мілані - у другій половині лютого протягом 5 днів;

4. Міжнародна туристична виставка країн Азіатського регіону (Гонконг),

5. Міжнародний туристичний ярмарок (Чикаго);

6. Міжнародна виставка "Туризм" (Ґетеборг);

7. Міжнародна туристична виставка "Філоксенія" (Салоніки) та ін..

Можемо зазначити, що виставковий рух, як підвид ділового туризму, пожвавлюється в усьому світі. Зростає кількість виставок та ярмарків, розширюються їх географія та коло учасників, урізноманітнюються напрямки. Сьогодні проводяться спеціалізовані виставки:

1. Готельного та ресторанного господарства;

2. Спортивного, екологічного, пізнавального та конгресового туризму;

3. Ярмарки туристичного та спортивного спорядження тощо. Вважаємо, що за короткий час цей сегмент туристичного ринку став одним із найпотужніших і стабільних у світовому діловому туризмі [24, с. 9-12].

Висновки

Отже, можна зробити наступні висновки, що діловий туризм - порівняно новий вид туристичної індустрії. З приводу незначної кількості досліджень цього виду туризму виникло різне його трактування (науковий, конгресний, освітній тощо). Основною відмінною ознакою ділового туризму від будь-яких інших видів туризму - є активна участь туриста у турі, а не просто отримання цікавої інформації та споглядання об'єктів. Проаналізувавши світовий досвід розвитку ділового туризму, можна констатувати, що найбільшими лідерами ділового туризму у світі - є країни Західної Європи та Північної Америки.

Список використаної літератури

1. Казакова Т.А Науковий туризм у галузі індустріального туризму // Туристична індустрія: сучасний стан та пріоритети розвитку: матер. IV Міжнар. Наук-практ. конф. - Вип. 6. - Луганськ: Вид-во ДЗ "ЛНУ ім. Т. Шевченка", 2011. - С. 118 - 123.

2. Конон П.С. Міжнародний бізнес-туризм: Інтерпретація дефініції та перспективи розвитку у ХХІ ст. / П.С. Конон. - Вісник ДНУ. Серія: Світове господарство і міжнародні економічні відносини, 2012, вип.4. - С. 89-98.

3. Красовская Н.А. Генезис конгрессного туризма и факторі, определяющие его развитие / Н.А. Красовская. - Экономический журнал. - 2016. - №2 (42). - С. 79-85.

4. Ляховин О. Мовний, освітній і науковий туризм: формування і розвиток термінології (на матеріалі української, російської і німецької мов) / О. Ляховин // Вісник Львівського університету. - Серія філологічна. - 2011. Випуск 52. С. 164-170.

5. Максимюк М.Н. Оценка состояния и перспективі развития делового туризма в Украине / М.Н. Максимюк. - Культура народов Причерноморья. - 2012. - №234. - С.67-70.

6. Мальська М.П. Міжнародний туризм і сфера послуг [Електронний ресурс]: підручник / М.П. Мальська, Н.В. Антонюк. - К., 2008. - 661 с. - Режим доступу до сайту: http://westudents.com.ua/knigi/603-mjnarodniy-turizm-sfera-poslug-malska-mp.html

7. Міщук К.С. Можливості і форми освітнього туризму в розвитку професійних компетенцій менеджера [Текст] / К.С. Міщук, В.В. Стадник // Вісник хмельницького національного університету. Економічні науки. - 2012. - №4. - Т.1. - С. 91-94.

8. Нікітенко С.І. Діловий туризм в Україні: проблеми та перспективи розвитку / С.І. Нікітенко // Видання ЧДУ імені П. Могили. - 2006. - Том 52. Вип. 39. - С. 139-143.

9. Холодилина Ю.Е. Ресурсній потенциал региона как основа развития научного туризма / Ю.Е. Холодилина. - Вестн. Оренбург. гос. ун-та. № 8 (132). - 2012.- С. 169-173.

10. Холодилина Ю.Е. Социально-экономическая эффективность формирования региональной системі научного туризма / Ю.Е. Холодилина. - Вестник Оренбурского государственного университета. - 2014. - №8 (169). - С. 148-153.

11. Холодилина Ю.Е. Теоретические аспекті развития научного туризма в регионе / Ю.Е. Холодилина. - Вестн. Оренбург. гос. ун-та. № 13 (132). - 2011. - С. 500-506.

12. Черезова М.В. Педагогічні ознаки екскурсії / М.В. Черезова. - Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. - 2009. - №10. - С.96-103

13. Blangy S., Hanneberg P. Ecotourism in Europe: Two Views// The Ecotourism Society Newsletter, 5(2), 1995. - P. 1-3.

14. Bulter R. Toutrism and Indigenous Peopls / R. Bulter, T. Hinch. - London : ITBP, 1996. - 134 p.

15. Gordes K. Millennium Trails and Scenic Byways: Recreation in the 21st Century // The Journal of Physical Education, Recreation & Dance, Jan 2001 №72 i1. - Р. 21-32.

16. Higgins B.R. The Global Structure of the Nature Tourism Industry: Ecotourists, Tour Operators and Local Businesses// Journal of Tourism Research, 7 (3), 1998. - P. 20-39.

17. Jafari J. Anatomy of the travel industry // Cornell Hotel and Restaurant Administration Quarterly. -1983. - Vol. 24, № 1. - P. 71-77.

18. Ksan historical villace [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ksan.org/index.htm.

19. Kurek W. Turystyka na obszarach gуrskich Europy / W. Kurek. - Krakow: Instytut Geografii i Gospodarki Przeztrzennej Uniwersytetu Jagiellonskiego, 2004. - 214 s.

20. Macintosh R.W., Goeldner Ch.R., Ritchie J.R.B. Tourism: principles, practices, philosophies. / - New York, 1995.-421 s.

21. Malinowski G. Etnoturistika - touristika etnizna w Polsce // [Електронний ресурс]. - Режим доступу до джерела: http://artelis. pl/artykuly/9521/ etnoturistika-touristika-etnizna-w-polsce.

22. Novackб L. Cestovnэ ruch, technika sluћieb, delegбt a sprievodca / L. Novackб a kolektiv. - Vydavateѕstvo Ekonom. - 2011. - 471 c.

23. Ritchie J.R.B., Zins M. Culture as determinant of the attractiveness of a tourism region // Annals of Tourism Research. - 1998. - April-june. - P. 256.

24. UNWTO Tourism highlights 2016. - Edition. - 16 c.

References

1. Казакова Т.А Науковий туризм у галузі індустріального туризму // Туристична індустрія: сучасний стан та пріоритети розвитку: матер. IV Міжнар. Наук-практ. конф. - Вип. 6. - Луганськ: Вид-во ДЗ "ЛНУ ім. Т. Шевченка", 2011. - С. 118 - 123.

2. Конон П.С. Міжнародний бізнес-туризм: Інтерпретація дефініції та перспективи розвитку у ХХІ ст. / П.С. Конон. - Вісник ДНУ. Серія: Світове господарство і міжнародні економічні відносини, 2012, вип.4. - С. 89-98.

3. Красовская Н.А. Генезис конгрессного туризма и факторі, определяющие его развитие / Н.А. Красовская. - Экономический журнал. - 2016. - №2 (42). - С. 79-85.

4. Ляховин О. Мовний, освітній і науковий туризм: формування і розвиток термінології (на матеріалі української, російської і німецької мов) / О. Ляховин // Вісник Львівського університету. - Серія філологічна. - 2011. Випуск 52. С. 164-170.

5. Максимюк М.Н. Оценка состояния и перспективі развития делового туризма в Украине / М.Н. Максимюк. - Культура народов Причерноморья. - 2012. - №234. - С.67-70.

6. Мальська М.П. Міжнародний туризм і сфера послуг [Електронний ресурс]: підручник / М.П. Мальська, Н.В. Антонюк. - К., 2008. - 661 с. - Режим доступу до сайту: http://westudents.com.ua/knigi/603-mjnarodniy-turizm-sfera-poslug-malska-mp.html

7. Міщук К.С. Можливості і форми освітнього туризму в розвитку професійних компетенцій менеджера [Текст] / К.С. Міщук, В.В. Стадник // Вісник хмельницького національного університету. Економічні науки. - 2012. - №4. - Т.1. - С. 91-94.

8. Нікітенко С.І. Діловий туризм в Україні: проблеми та перспективи розвитку / С.І. Нікітенко // Видання ЧДУ імені П. Могили. - 2006. - Том 52. Вип. 39. - С. 139-143.

9. Холодилина Ю.Е. Ресурсній потенциал региона как основа развития научного туризма / Ю.Е. Холодилина. - Вестн. Оренбург. гос. ун-та. № 8 (132). - 2012.- С. 169-173.

10. Холодилина Ю.Е. Социально-экономическая эффективность формирования региональной системі научного туризма / Ю.Е. Холодилина. - Вестник Оренбурского государственного университета. - 2014. - №8 (169). - С. 148-153.

11. Холодилина Ю.Е. Теоретические аспекті развития научного туризма в регионе / Ю.Е. Холодилина. - Вестн. Оренбург. гос. ун-та. № 13 (132). - 2011. - С. 500-506.

12. Черезова М.В. Педагогічні ознаки екскурсії / М.В. Черезова. - Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. - 2009. - №10. - С.96-103

13. Blangy S., Hanneberg P. Ecotourism in Europe: Two Views// The Ecotourism Society Newsletter, 5(2), 1995. - P. 1-3.

14. Bulter R. Toutrism and Indigenous Peopls / R. Bulter, T. Hinch. - London : ITBP, 1996. - 134 p.

15. Gordes K. Millennium Trails and Scenic Byways: Recreation in the 21st Century // The Journal of Physical Education, Recreation & Dance, Jan 2001 №72 i1. - Р. 21-32.

16. Higgins B.R. The Global Structure of the Nature Tourism Industry: Ecotourists, Tour Operators and Local Businesses// Journal of Tourism Research, 7 (3), 1998. - P. 20-39.

17. Jafari J. Anatomy of the travel industry // Cornell Hotel and Restaurant Administration Quarterly. -1983. - Vol. 24, № 1. - P. 71-77.

18. Ksan historical villace [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ksan.org/index.htm.

19. Kurek W. Turystyka na obszarach gуrskich Europy / W. Kurek. - Krakow: Instytut Geografii i Gospodarki Przeztrzennej Uniwersytetu Jagiellonskiego, 2004. - 214 s.

20. Macintosh R.W., Goeldner Ch.R., Ritchie J.R.B. Tourism: principles, practices, philosophies. / - New York, 1995.-421 s.

21. Malinowski G. Etnoturistika - touristika etnizna w Polsce // [Електронний ресурс]. - Режим доступу до джерела: http://artelis. pl/artykuly/9521/ etnoturistika-touristika-etnizna-w-polsce.

22. Novackб L. Cestovnэ ruch, technika sluћieb, delegбt a sprievodca / L. Novackб a kolektiv. - Vydavateѕstvo Ekonom. - 2011. - 471 c.

23. Ritchie J.R.B., Zins M. Culture as determinant of the attractiveness of a tourism region // Annals of Tourism Research. - 1998. - April-june. - P. 256.

24. UNWTO Tourism highlights 2016. - Edition. - 16 c.

Размещено на Allbest.ru