Вікові особливості фізичного стану молодших школярів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вікові особливості фізичного стану молодших школярів

Здоров'я людини - це складний феномен, який може розглядатися у соціальному, біологічному і медичному аспектах [6]. Виховання здорової дитини є особливо актуальною проблемою на тлі сучасних економічних перетворень, поглиблення екологічних проблем, морально-етичної дестабілізації суспільства, кризових тенденцій інституту сім'ї і погіршення показників здоров'я дітей [3, 7]. У дослідженнях відзначається зниження рухової активності дитини з приходом до школи приблизно в 2 рази, що призводить не тільки до відставання у вікових темпах розвитку, але і до більш частих захворювань, порушень постави та опорно-рухової функції [3, 5, 6]. Оцінка фізичного стану молодших школярів проводилась з метою визначення напрямів удосконалення фізкультурно-оздоровчої роботи в загальноосвітніх закладах.

Михайленко Ю. та ін. зауважують, що переважна кількість дітей молодшого шкільного віку ведуть малорухливий спосіб життя, а їх рухова активність є занадто низькою. Проблема підвищення рухової активності полягає у необхідності створення системи організації фізкультурно-оздоровчої роботи, яка б забезпечила оздоровчий ефект занять, адаптацію до успішного навчання у школі [5].

Дослідження Рубана В. спрямоване на порівняльний аналіз фізичного розвитку молодших школярів сільських і міських шкіл, де було виявлено деякі відмінності у показниках фізичного розвитку і фізичної підготовленості.

У наш час фізичне виховання молодших школярів характеризується наявністю низки проблем, що зумовлює необхідність пошуку більш ефективного вирішення оздоровчих і освітніх завдань. У свою чергу, це вимагає застосування інноваційних підходів у процесі фізкультурно-оздоровчої роботи з молодшими школярами. Дослідження особливостей фізичного стану учнів початкових класів дозволить визначити спрямованість педагогічних впливів на вдосконалення процесу фізичного виховання в умовах загальноосвітніх шкіл. На нашу думку, застосування поєднаного методу розвитку фізичних здібностей і навчання техніці рухів є досить дієвим способом підвищення ефективності навчально-виховного процесу.

Мета - дослідити вікові особливості фізичного стану молодших школярів.

Методи дослідження - теоретичний аналіз даних літературних джерел, педагогічний експеримент (констатувальний), антропометрія, функціональні проби, педагогічне тестування, методи математичної статистики.

Організація дослідження. Дослідження проводилось у ЗОШ І - ІІІ ступенів №2 м. Переяслава - Хмельницького. Досліджуваним контингентом були діти 9-10 років (3-4 класи), всього 115 учнів.

Результати досліджень та їх обговорення. Формування організму дитини зумовлене значними змінами показників фізичного розвитку, фізичної підготовленості, функціональних можливостей, психічних процесів [8]. У молодшому шкільному віці продовжується вдосконалення органів і систем організму. У віці 8-10 років уповільнюється темп зростання у довжину, а з 10-11,5 років (дівчатка) та 13-15,5 років (хлопчики) прискорюється. Вивчення та оцінка показників, що визначають фізичний розвиток, функціональний стан та фізичну підготовленість є найбільш значущими при розробці програм комплексної спрямованості в процесі занять фізичними вправами з дітьми 9-10 років в умовах загальноосвітніх шкіл. За даними чисельних досліджень, показники фізичного розвитку тісно взаємозв'язані з функціональними показниками і показниками фізичної підготовленості [6, 7].

При оцінці фізичного розвитку реєструвались такі показники: довжина, маса тіла, обвід грудної клітки, масо-зростовий індекс Кетле. Для оцінки функціонального стану застосовувалися: пульсометрія, спірометрія та функціональні проби (проба Штанге, проба Генча, проба Руф'є). Для визначення фізичної підготовленості учнів використовувались такі рухові тести: сила - динамометрія кисті, підтягування; швидкісно-силові здібності: стрибок у довжину з місця; швидкість одиночного руху - біг 30 м; швидкість реакції - хват падаючої гімнастичної палиці; гнучкість - нахил вперед стоячи на лаві; координаційні здібності - здатність до оцінки просторово-часових параметрів руху «човниковий біг» 4х9 м; здатність до збереження рівноваги - тест Фламінго, витривалість - біг 1000 м.

Аналіз результатів антропометричних вимірювань показників показав, що середній показник довжини тіла обстежуваних дітей становив: у хлопчиків 9 років - 139,5 см, 10 років - 144 см. Розкид між мінімальними та максимальними показниками становив від 29 до 34 см. У дівчаток середньоарифметичні значення довжини тіла такі: 9 років - 137,7 см, 10 років - 139 см. Розкид між мінімальними та максимальними показниками був від 23 до 28 см (табл. 1). Такі дані свідчать про індивідуальні розбіжності у показниках зросту дітей.

Статистичні значення показників морфофункціонального стану дітей 9-10 років, n = 115 (2017 рік)

виховання фізичний школяр

Отримані нами дані щодо маси тіла свідчать, що середні показники у хлопчиків 9-10 років є дещо вищими у порівнянні з антропометричними стандартами фізичного розвитку, які відповідають середньому рівню розвитку. Маса тіла хлопчиків 9 років - 36,8 кг, 10 років - 40,6 кг. Спостерігається значна різниця між мінімальними та максимальними показниками маси тіла дітей від 27 до 49 кг (табл. 1).

У дівчаток 9-річного віку маса тіла становить - 36,7 кг, а 10 - річного - 30,7, різниця між максимальними і мінімальними показниками становить - 28 і 19 кг. відповідно. Таким чином, темпи збільшення маси тіла у дівчаток і хлопчиків різні (табл. 1).

Аналізуючи показники обводу грудної клітки (ОГК), ми встановили, що отримані показники відповідають середньому рівню розвитку дітей молодшого шкільного віку з відповідними середньоарифметичними значеннями: у хлопчиків 9 років - 70,7 см, 10 років - 73,8 см, у дівчаток - 68,6 см, 68,5 см відповідно.

Середні показники ЖЄЛ у хлопчиків: 9 років - 2000 мл, 10 років - 2300 мл, у дівчаток - 1700 мл, 1800 мл відповідно, що відповідає середньому значенню показників дітей даної вікової категорії [4]. Показники проби Штанге становлять у хлопчиків 9 і 10 років 47,9 с та 35,4 с, у дівчаток - 37,7 с і 42,7 с, а проби Генча - 21 с і 35,4 с, 21,5 с, 28,7 с відповідно, ці показники є вищими від середніх для дітей молодшого шкільного віку.

Проба Руф'є у хлопчиків 9 років становить - 10,7, 10 років - 11,1, і дівчаток - 11,4 та 10,3 відповідно. Зважаючи на оцінку індексу: менше 3 - роботоздат - ність висока, від 4-6 - добра, від 7-9 - середня, 10-14 - задовільна, 15 і вище - погана, - можна зробити висновок, що діти мають задовільну оцінку [4].

Для визначення сили рук кисті використовувалась динамометрія, середніми показниками для правої та лівої руки хлопчиків 9 і 10 років є такі показники: 18,2 кг, 19,5 кг (права), 17,1 кг, 18,2 кг (ліва) відповідно. У дівчаток: 17,1 кг, 17 кг та 15,8 кг і 15,6 кг відповідно. Сила кисті правої руки майже в усіх дітей статево вікових груп є більшою, ніж лівої на 1-2 кг (табл. 2) [4]. Оцінка результатів тесту «стрибок у довжину з місця» дозволила визначити середньоарифметичні показники: хлопчики 9 років - 111,6 м; 10 років - 136,3 см; у дівчаток - 104,3 см і 121,2 см відповідно. Дані показники є нижчими від середніх показників Державної системи тестів України [4].

Результати тесту «підтягування у висі» надали можливість констатувати той факт, що показники досліджуваних груп дітей є вкрай низькими: хлопчики 9 років - 3,7 разів, 10 років - 3,6 разів, дівчатка - 1,1 разів, 1,5 разів відповідно (табл. 2).

Результати тесту «нахил тулубу вперед стоячи» свідчать про таке: хлопчики 9 років - +3,1 см, 10 років - -0,9 см, у дівчаток: +5,3 см, +4,4 см. Можна зробити висновок про те, що цей показник є низьким і не відповідає нормам Державних тестів [4].

Результати тесту «біг 30 м» є такими: хлопчики 9 років - 6,2 с, 10 років - 5,5 с, дівчатка - 6,4 с, 5,8 с відповідно. Ці показники відповідають середнім показникам

За даними тесту «човниковий біг» 4^9 м маємо такі результати: хлопчики 9 років - 12,8 с, 10 років - 13,3 с, дівчатка - 13,1 с, 13,1 с. Ці показники відповідають середнім нормам показників цього тесту.

Отримані результати вимірювань антропометричних характеристик морфологічного стану обстежуваних дітей та їх аналіз дозволяють констатувати, що вони входять в межі норми для дітей даної вікової категорії. Маса тіла є дещо вищою від середніх показників, тому що діти ведуть не дуже активний спосіб життя. Функціональний стан дітей є середнім, а у випадку вимірювання ЖЄЛ є вищими за середні, у дітей молодшого шкільного віку. Показники фізичної підготовленості знаходяться в межах норми, але за оцінками тестів рівень розвитку силових, швидкісно-силових здібностей і гнучкості є нижчим за середній. Отже, розробка методики поєднаного розвитку фізичних здібностей в процесі навчання техніці елементів баскетболу є актуальною проблемою сучасної фізкультурної освіти в загальноосвітніх закладах.