Управління науково-дослідним потенціалом при формуванні сталого розвитку туристичної індустрії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стаття з теми:

Управління науково-дослідним потенціалом при формуванні сталого розвитку туристичної індустрії

Л.В. Громоздова, к. е. н, доцент кафедри регіоналістики і туризму, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

В.В. Громоздов, аспірант кафедри регіоналістики і туризму, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

І.М. Лукаш, завідувач лабораторії інноваційних технологій в туризмі кафедри регіоналістики і туризму, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

Анотація

Стаття містить інноваційні прикладні рекомендації щодо використання науково-дослідного потенціалу для сталого розвитку туристичної індустрії. Автори обґрунтовують доцільність створення лабораторій нового типу для дослідження туристичної індустрії, описують методи роботи тих, які вже створені в регіонах України (в Києві, у Львові) - це лабораторії інноваційних технологій в туризмі, метою функціонування яких є підвищення якості підготовки кадрів для туристичної індустрії регіонів та її сталого розвитку.

Ключові слова: туризм, науково-дослідний потенціал, навчальна лабораторія інноваційних технологій.

Постановка проблеми

Нинішні процеси змушують Україну шукати своє місце у світовій туристичній індустрії. Український паспорт, рейтинг якого в останні роки підвищується, дає можливість українцям відвідувати 114 країн.

Туризм для більшості пов'язаний з відпочинком, новими враженнями, задоволенням. Він міцно увійшов в життя людини з її щирим прагненням відкрити і пізнати незвідані краї, пам'ятники природи, історії та культури, звичаї і традиції різних народів. Поступово, з розвитком цивілізації, формувався світовий туристичний простір. Тому не випадково туризм стає предметом уваги і дослідження міжнародних інституцій, науково-дослідних установ, математичної статистики, логістики, економіки.

Дослідження наукових джерел. Як свідчить економічний аналіз, туризм у світі є однією з найбільших високодохідних і найбільш динамічних галузей економіки. У сфері туризму зайнято понад 250 млн чоловік, тобто кожен десятий працівник. На його частку припадає 7% загального обсягу інвестицій, 11% - світових споживчих витрат, 5% - всіх податкових надходжень і третину світової торгівлі послугами. Для наукових досліджень туризм є цікавим тим, що він ефективно впливає на такі ключові сектори господарства, як транспорт і зв'язок, торгівля, будівництво, сільське господарство, виробництво товарів народного споживання і багато інших. Науково на прикладі багатьох успішних проектів макророзвитку і, в першу чергу, Ли Куан Ю із Сингапура, досліджено, що туризм є каталізатором сталого розвитку. Він розглядається як одна з найбільш дохідних, що інтенсивно розвиваються, галузей світового господарства. Про це свідчить той факт, що у нинішньому десятилітті частка міжнародного туризму - 5% світового ВВП і 6% - загального експорту. Кількість міжнародних туристських відвідувань наближається до мільярда.

Нині, наприкінці періоду «2020», туризм набирає потужних темпів розвитку. І це на тлі погіршення загальноекономічної ситуації у більшості країнах у зв'язку з світовою економічною ситуацією. Об'єктивне пояснення цього явища науковці вважають у наступному: зі збільшенням вільного часу на тлі погіршення загальноекономічної ситуації в рекреаційній поведінці населення з'являються дві головні тенденції - дроблення відпускного періоду і зростання нетривалих поїздок. Це не єдиний, але дуже важливий фактор, що впливає на туристичний потік.

Виклад основного матеріалу

Завдяки дослідженню кореляційних зв'язків та протиріч наука розробляє інноваційні моделі та технології управління ринком туристичних послуг. Науково-дослідна робота базується на інформаційному забезпеченні, до якого наука ставить високі вимоги щодо достовірності первинних джерел. На жаль, статистика туризму має багато прикладів відсутності якісної достовірної первинної інформації. Один з таких - кількість нетривалих поїздок із прикордонних зон.

Такий вид об'єднує прикордонний рух та комерційний туризм. Інформація народжується в місцях контактів з клієнтами, вноситься до облікових баз, аналізується адміністраторами і подається в акумульованому вигляді до статистичних органів. Недосконалість такого інформування в тому, що випадки нелегальних послуг не охоплені публічним відкритим адмініструванням.

Нині не існує статистичних даних, скільки з числа нетривалих відвідувань у прикордонних зонах було саме туристів у класичному розумінні цього явища. Недосконалий облік зокрема у прикордонній зоні «Польща -Україна», де серед короткотермінових туристів до 30% можуть складати прикордонні міграції, а це або 30-кілометро- ва зона «30 +», або перетин кордонів всередині села (якщо кордон його поділяє, до родичів). Такі приклади є у будь-якій країні. Впровадження публічного адміністрування туристичних послуг запобігатиме таким явищам.

Є велика кількість безсумнівних показників, де виконавці туристичних послуг звітують до статистичних органів. У цих туристичних закладах адміністрування модернізоване у відповідності до вимог часу, побудоване на принципах публічності і прозорості. Зазвичай, такими вважаються дані щодо загальної кількості: готелів, хостелів, спеціалізованих засобів розміщення, зіркових закладів.

Труднощі в отриманні якісних інформаційних джерел не єдиний їх недолік. На жаль, їх дуже багато, але, незважаючи на це, туризм стає справжньою наукою. Створюються навчальні лабораторії з туризму, лабораторії готельної справи і хостелів, навчально-лабораторні комплекси харчування та готельного сервісу, лабораторії інноваційних технологій в туризмі, лабораторії товарної експертизи та митної справи. Такі лабораторії створені у Львівському інституті економіки і туризму [1], у ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» та інших наукових установах з підготовки туристичних кадрів.

Мета статті. Обґрунтувати доцільність створення лабораторій інноваційних технологій в туризмі для підвищення якості підготовки кадрів для туристичної галузі та її сталого розвитку.

Лабораторії інноваційних технологій в туризмі створюються як науково-дослідна база, як центри апробації новітніх, удосконалених технологій як у прикладній туристичній галузі, так і в процесах підготовки кадрів для оновленої туристичної індустрії. Вони сприяють підвищенню якості викладання наукових дисциплін «основи туризмознавства», «географія туризму», «рекреологія», «туроперейтинг», «економіка туризму» та ін.

Основна діяльність лабораторій спрямована на генерування та просування інноваційних ідей в сучасному туризмі, створення сприятливих умов для розвитку наукових засад туризмознавства, проведення експериментальних досліджень в туристичній галузі, наукових логістичних підходів у формуванні туристичних маршрутів, наукового ціноутворення в сфері туристичних послуг. Цікавим і гідним запозичення є досвід Львівського інституту економіки і туризму[1] та ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» спрямованістю своєї діяльності: дослідження, освіта, інформаційна діяльність.

Лабораторії інноваційних технологій в туризмі використали цей досвід, та за власною ініціативою багато вітчизняних ДВНЗ готують туристичні кадри науковців-дослідників та аналітиків з туристичної діяльності. У цих вузах передбачено залучення студентів до науково- дослідницької роботи, проведення на базі лабораторії відкритих семінарів, лекцій-бесід, вікторин. Завдяки такому підходу підвищується рівень знань студентів - майбутніх фахівців туристичної галузі, їм надаються консультації з навчальної програми, курсових та дипломних робіт, вони отримують навички зі створення творчих робіт та написання наукових статей. Інформаційний сектор продовжує роботу двох попередніх, трансформує їх результати в наукові конференції, круглі столи, семінари, методичні розробки для викладачів та ін. [1].

У 2017-2018 роках авторами цієї статті в ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» проаналізовано прагнення студентів спеціальності «Туризм» працювати на «науковій ниві». Результати перевищили очікування. Зокрема, дисципліна «Основи наукових і практичних досліджень» задекларована як «вибіркова», а ми зафіксували чисельні інтегровані академічні групи, які бажали займатись науковими дослідженнями. Пріоритетними темами, які студенти обирають для дослідження, є ті, що пов'язані з інтернет-технологіями [2]:

система бронювання готелів та продаж квитків локост-перевізників у простих веб-базових платформах;

концепція SUNFAMILICLUB;

практичний курс використання системи онлайн бронювання авіаперельотів та готелів; консолідатор авіаквитків.

Цікавими для студентів є питання, що пов'язані з концепцією сталого розвитку, зокрема: природоохоронні та екологічні, наукової організації туризму, наприклад:

Проблеми сучасної дієтології.

ГМО у продуктах.

Харчовий фольклор.

Активний та екологічний туризм.

Тайни світового океану.

Туристи! Відремонтуємо планету.

Мандрівка світовим океаном.

Магазин круїзів та подорожей.

Національні туристичні офіси.

Подорожі для юних натуралістів.

Вільний час проводьте цікаво.

День відкритих вражень.

Базові та ексклюзивні готелі.

Ексклюзивні авторські тури.

Диференційовані та ексклюзивні туристичні продукти.

Динамічне пакетування турів.

Цікаві лабораторні практикуми, побудовані на мотивах людяності, взаємодопомоги з тематики: «Місія здійснена» або «Допоможи аборигенам!».

Висновок

туристичний індустрія кадр підготовка

Лабораторії інноваційних технологій у туризмі мають навчати майбутніх фахівців туристичної індустрії перспективним методикам. Тенденція обрання студентами індивідуальної тематики дослідження свідчить про їхнє прагнення пізнати туризм як науку, сприймати туризм як наукомістку категорію.

Для задоволення освітянських потреб майбутніх туризмологів високого рівня необхідно створювати лабораторії інноваційних технологій в туризмі та інші науково-дослідні центри, так використовувати науково-дослідний потенціал, щоб молодь була компетентною в формуванні сталого розвитку туристичної індустрії і конкурентоспроможною на ринку праці, мала туризм філософією свого життя.

Список використаних джерел

1. www.uitt-kiev.com

2. www.lietlviv.ua

3. www.uitt-kiev.com

4. www.lietlviv.ua

Аннотация

Статья содержит инновационные прикладные рекомендации по использованию научно-исследовательского потенциала формирования устойчивого развития туристической индустрии. Авторы обосновывают целесообразность создания лабораторий нового типа для исследования туристической индустрии, описывают методы работы подобных лабораторий, которые уже созданы в регионах Украины (в Киеве, во Львове) - это лаборатории инновационных технологий в туризме, целью функционирования которых является повышение качества подготовки кадров для туристической индустрии регионов и ее устойчивого развития.

Ключевые слова: туризм, научно-исследовательский потенциал, учебная лаборатория инновационных технологий.

Annotation

The article contains innovative application guidelines on the use of research and development capacities in shaping the sustainable development of the tourism industry. The authors substantiate the feasibility of creating a new type of laboratory for the study of the tourism industry, describe the methods of operation of similar laboratories, which, at the moment, have already been created in the regions of Ukraine (in Kiev, in Lviv) are laboratories of innovative technologies in tourism, the quality of training for the tourism industry of the regions and its sustainable development.

Keywords: Tourism, Research Capacity, Training Laboratory of Innovative Technologies.

Размещено на Allbest.ru