Тенденції формування в’їзного туристичного потоку до України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тенденції формування в'їзного туристичного потоку до України

А.Г. Охріменко

У статті розглянуто актуальність і необхідність вивчення туристичних потоків як важливого індикатора планування та розвитку туризму на державному і регіональному рівнях. Проведено дослідження в'їзного туристичного потоку до України та обґрунтовано виявлені тенденції. Запропоновано деякі шляхи покращення управління туристичними потоками і стимулювання їх розширення.

Ключові слова: туристичний потік, туристичні прибуття, в'їзний туристичний потік.

В статье рассмотрены актуальность и необходимость изучения туристских потоков как важного индикатора планирования и развития туризма на государственном и региональном уровнях. Проведены исследования въездного туристского потока в Украине и обоснованы выявленные тенденции. Предложены некоторые пути улучшения управления туристскими потоками и стимулирования их расширения.

Ключевые слова: туристский поток, туристские прибытия, въездной туристский поток.

The article considers the relevance and necessity of studying the tourist flows as an important indicator of planning and development of tourism at national and regional levels. A study of inbound tourism to Ukraine was done, and identified trends were grounded. The specific ways to improve management of tourist flows and the ways to encourage their expansion were proposed.

Key words: tourism, tourist arrival, inbounds tourist flow.

Постановка проблеми. Як галузь економіки туризм має важливе значення, що базується інтегрованому використанні виробничо-економічного та трудового потенціалу багатьох галузей суспільного виробництва і природних ресурсів. Його розвиток впливає на такі сектори економіки, як транспорт, агропромисловий комплекс, торгівля, зв'язок, будівництво, і є одним із найбільш перспективних напрямів структурної переорієнтації економіки України.

За даними Всесвітньої туристичної організації (ЮНВТО), прямий внесок туризму у світовий ВВП у 2011 році склав $1,972.8 млрд. (2,8% загального річного ВВП), і, за прогнозами, у 2012 році він збільшиться на 2,8%. Сумарний внесок туризму у світовий ВВП у 2011 році сягнув $6,346.1 млрд. (9,1% ВВП), і, за прогнозами, теж збільшиться на 2,8% у 2012 році [1]. Щодо України, то туристична галузь, хоч і не має такого рівня розвитку, як у інших країнах, проте її функціонування справляє певний вплив на економіку і є досить перспективним. Експерти СОТ оцінюють прямий внесок туризму у ВВП України у 2011 році на рівні 24,6 млрд. грн. (2,0% загального обсягу ВВП), який, за прогнозами, у 2012 р. збільшиться на 2,6%, а сумарний внесок сфери туризму у ВВП 2011 року становив 92,1 млрд. грн. (7,4% ВВП), і, прогнозується, що у 2012 р. він зросте на 2,6% [2].

Таким чином, ця сфера економіки, враховуючи можливий ефект, туристичні умови та ресурси країни, є досить перспективною для України. З метою ефективного і раціонального планування та використання туристичного потенціалу необхідно здійснювати різнопланові дослідження, серед яких важливе значення має вивчення туристичних потоків. Наприклад, І. Карташевська звертає увагу на виняткову значущість оцінки туристичних потоків та управління ними, зазначаючи, що «управління туристичними потоками є одним із найбільш складних стратегічних питань, яке повинні вирішувати топ-менеджери найвищого, тобто державного, рівня» [3, с. 54]. Отже, вивчення туристичних потоків - це важливе завдання розвитку туризму, а з огляду на його інтегральний характер, і економіки у цілому.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Туристичні потоки є предметом дослідження різних наук (зокрема географічних і економічних) та багатьох учених. Їх вивченню присвячені роботи А. Александрової [4], О. Бейдика [5], Л. Воронкової [6], І. Карташевської [3], В. Квартальнова [7], М. Мальської [8], Д. Стеченка [9] та інших.

Невирішені частини проблеми. Враховуючи динамічний характер і постійні зміни факторів впливу, вивчення туристичних потоків потребує постійної уваги та втілення виявлених тенденцій в управлінські рішення державного і регіонального рівнів для регулювання сфери туризму та господарського комплексу загалом.

Варто також зауважити, що відомі світові дослідники туризму А. Лев, М. Хол, М. Вільямс звертають увагу на те, що «розгляд туристичних потоків є предметом порівняно малої кількості академічних досліджень» [10, с. 36]. Вони зазначають, що «туристичний рух має глибокі наслідки для розвитку інфраструктури, транспорту, розробки нових туристичних продуктів, комерційної життєздатності сфери туризму, а також управління соціальними, екологічними та культурними результатами туризму» [10, с. 36]. Таким чином, важливими питаннями для функціонування і розвитку туризму в Україні, розробки державних та регіональних програм є постійні й системні дослідження туристичних потоків з метою визначення їх тенденцій і закономірностей, джерел формування та розподілу.

Метою статті є виявлення основних тенденцій в'їзного туристичного потоку до України.

Основні результати дослідження. Функціонування туризму як сфери економіки характеризується системою показників, що відображають кількісні та якісні тенденції її розвитку. Відповідно до міжнародних статистичних досліджень, що проводяться в туризмі, одним із найважливіших показників є кількість прибуттів (приїздів). Відома російська дослідниця А. Александрова під кількістю прибуттів розуміє кількість зареєстрованих туристів, що прибули в ту чи іншу країну (вибули з неї) за певний проміжок часу, зазвичай календарний рік [4, с. 24]. Таким чином, статистика прибуттів (вибуттів) є базою для відображення туристичних потоків між країнами, регіонами.

Група російських учених під керівництвом Л. Воронкової вважає, що «туристичний потік - це кількість туристів, що здійснюють подорож у ті чи інші туристичні регіони протягом певного періоду часу» [6, с. 216]. На думку В. Квартальнова, туристичний потік слід розглядати як «постійне прибуття у країну туристів» [7, с. 156]. У своїх дослідженнях він обґрунтовує основні показники обсягів туристичних потоків: загальна кількість туристів; кількість туроднів; середня тривалість перебування туристів у країні (регіоні) [7, с. 156].

Українські вчені на чолі із М. Мальською визначають туристичний потік як «форму взаємодії між місцем призначення, де є пропозиція (туристична привабливість, атрактивність тощо), і місцем відправлення, де існує попит чи дефіцит подібних послуг і товарів» [8, с. 344].

Таким чином, узагальнюючи трактування туристичних потоків, можна визначити, що туристичний потік - це процес переміщення туристів із одного регіону (країни) в інший під впливом попиту та пропозиції, що характеризується обсягами, тривалістю, напрямами, джерелами формування і локалізації, спеціалізацією та іншими ознаками.

У дослідженнях, присвячених туристичним потокам, І. Карташевська звертає увагу на те, що вони розглядаються з точки зору статистики, економіки, маркетингу, менеджменту, географії, але найважливішими питаннями є управління ними, створення туристичних центрів та їх спеціалізація [3, с. 54].

Для побудови ефективного механізму управління туристичними потоками необхідно здійснити комплекс робіт, зокрема вивчити фактори впливу на потоки, джерела їх формування, розподіл, сезонні коливання, спеціалізацію та ін.

На структуру, характер, тривалість туристичного потоку впливають різноманітні фактори, які, згідно із дослідженнями О. Бейдика, можна поділити на зовнішні (демографічні, соціальні, економічні, міжнародні, культурні та науково-технічний прогрес) і внутрішні (ресурсно-рекреаційна привабливість, соціальна доступність регіону, інформаційна доступність регіону, безпека регіону та інші) [5, с. 290].

Практичні аспекти формування і реалізації туристичних потоків здійснено на прикладі вивчення в'їзних туристичних потоків до України за п'ятирічний період (2007-2011 роки). Первинними джерелами інформації про туристичні потоки є статистична звітність туроператорів за формою «1-ТУР», але, враховуючи неорганізованих туристів, осіб, що прибувають на відпочинок до санаторіїв, будинків відпочинку, у нашому дослідженні використано статистичну звітність Адміністрації Держприкордонслужби України [11].

Протягом останніх п'яти років Україну відвідало 111,9 млн. іноземних громадян (у середньому щорічно 22,4 млн. осіб). У 2008 р. їх прибуло до нашої країни 25,5 млн. осіб (на 10,1% більше, ніж у 2007 р.). У 2009 році, враховуючи об'єктивні причини, зумовлені світовою кризою, кількість іноземців скоротилася на 18,3% - до 20,8 млн. осіб. У 2010 р. помітними стали позитивні тенденції: туристичний потік зріс на 1,9% - до 21,2 млн. осіб, а у 2011 році ще на 1,0% - до 21,4 млн. осіб. Проте через різке зменшення обсягу прибуттів іноземних громадян у попередні роки, у 2011 році не було досягнуто показників навіть 2007 року (табл. 1).

Таблиця 1

Динаміка кількості прибуттів іноземних громадян до України (перші 10 країн), 2007-2011 рр.

Джерело: Розроблено за [11]

Щодо диференціації за країнами формування туристичних потоків, то картина виглядає таким чином. Протягом останніх п'яти років перша десятка країн є незмінною: найбільша кількість осіб прибуває з Росії - щорічно в середньому 34,6%, на другому місті - Молдова із показником 18,7%, на третьому - Польща - 14,3% і на четвертому - Білорусь - 13,4%. Далі питома вага країн набагато нижча: Угорщина - 2,9%, Словаччина - 2,7%, Німеччина - 1,0%, США - 0,6%, Ізраїль - 0,4% та Італія - 0,3% (табл. 1).

Варто зазначити, що перша десятка країн має досить високу питому вагу, що коливається в діапазоні від 90,0% у 2008 році до 90,9% у 2007 році. У середньому цей показник за п'ять років становить 90,6%. Причому, на чотири країни - Росію, Молдову, Польщу та Білорусь - у середньому припадає 81,0% потоку іноземних громадян до України.

До того ж слід звернути увагу на досить значне скорочення туристичного потоку із Польщі, питома вага якого становила 19,2% у 2007 році та 20,6% у 2008 році, але потім зменшилася до 12,2% у 2009-му, 9,9% - у 2010-му і 8,0% у 2011 р. Водночас, у посткризовий період зафіксовано зростання питомої ваги туристичного потоку із Росії - від 30,0% у 2008 р. до 42,1% у 2011 р. іноземний туристичний україна

До позитивних тенденцій можна віднести те, що до другої десятки країн, громадяни яких відвідали Україну, протягом досліджуваного періоду входили такі економічно розвинені країни, як: Туреччина (0,3%), Великобританія (0,3%), Франція (0,2%), Нідерланди (0,1%), Чехія (0,2%), Канада (0,1%), Австрія (0,1%). В окремі роки у другій десятці країн знаходились Литва, Латвія, Швеція, Швейцарія, Казахстан, Азербайджан та Іспанія.

Щодо цілей в'їзду в Україну, то щорічно протягом п'яти років їх структура практично не змінювалася: найбільша частка осіб - 88,8% - приїздить до України із приватною метою, 6,1% - з метою туризму, 3,6% - у службових, ділових, дипломатичних справах, 1,0% - за культурним і спортивним обміном, релігійною та іншою метою, 0,3% - заради навчання, 0,1% - для працевлаштування, 0,1% - з метою імміграції (рис. 1).

Варто зазначити, що ті іноземні особи, які, прибуваючи в Україну, офіційно декларують іншу мету, теж певною мірою є туристами. Особливо це стосується прибуттів із діловою чи службовою метою (значна частина з них є діловими туристами), метою культурних і спортивних обмінів та релігійними цілями (до цієї категорії можна віднести осіб, що займаються спортивним, релігійним, культурним туризмом), а також із приватною метою.

Рис. 1. Структура в'їзного потоку до України з метою відвідування (у середньому), 2007-2011 рр.

Джерело: Розроблено за [11]

Серед загальної кількості осіб, що прибули в Україну в середньому протягом п'яти років, тільки 6 797,5 тис., або 6,1%, - туристи. У середньому щорічно до України прибувало 1 369,5 тис. осіб з метою туризму. Найвищий показник був характерний для 2008 року - 1 693,3 тис. осіб (6,7% загального річного потоку) і найнижчий - 1 083,0 осіб (5,1%) у 2010 році. Показники 2011 року вказують на позитивну тенденцію до зростання - 1 225,9 тис. осіб (5,7%) (рис. 2).

Рис. 2. Динаміка обсягів загальних прибуттів та прибуттів з метою туризму іноземних громадян до України, 2007-2011 рр.

Джерело: Розроблено за [11]

Динаміка обсягів прибуттів із метою туризму практично збігається із динамікою загальних прибуттів, що пояснюється впливом на туризм процесів (соціально-економічних, політичних, технологічних та ін.), які відбуваються в сучасному світі.

Щодо країн, звідки приїздять до України особи з метою туризму, то перші десять держав протягом п'яти років є незмінними, що вказує на стабільність розвитку туризму в Україні та відсутність певних нововведень для виходу на інші туристичні ринки. Питома вага першої десятки країн - досить значна: вона коливається в межах 80,5-88,9%. Водночас, варто відмітити тенденцію до незначного щорічного скорочення цього показника, починаючи від 2008 року (табл. 2).

Таблиця 2

Динаміка кількості прибуттів іноземних громадян до України (перші 25 країн) з метою туризму у 2007-2011 рр.

Джерело: Розроблено за [11]

За обсягами в'їзного туристичного потоку до України країн-постачальників можна об'єднати у три групи:

До першої групи входять Росія (38,5% усього туристичного потоку), Білорусь (14,7%) та Польща (13,3%). Отже, лише три країни забезпечують 66,5% іноземних туристів України. До цієї групи віднесено країни, з яких щорічно фіксується від 700,0 до 100,0 тис. прибуттів.

До другої групи входять країни, що забезпечують щорічно від 50,0 до 20,0 тис. прибуттів кожна і питома вага потоку яких складає від 1,0% до 5,0%: Німеччина (5,1%), США (3,5%), Великобританія (2,3%), Італія (2,2%), Ізраїль (1,9%). Туреччина (1,8%) та Франція (1,6%), а загалом на них припадає 18,4% туристичного потоку.

Третя група об'єднує країни, з яких до України прибуває від 15,0 до 5,0 тис. осіб і питома вага яких не перевищує 1,0%. До цієї групи входять економічно розвинені європейські країни (Австрія, Бельгія, Данія, Іспанія, Нідерланди, Норвегія, Латвія, Литва, Румунія, Словаччина, Угорщина, Чехія, Швеція, Швейцарія), Канада та країни - колишні радянські республіки, що характеризуються динамічними темпами розвитку (Казахстан, Азербайджан, Узбекистан).

Четверта група є найчисельнішою - понад 80 країн, з яких щорічно прибуває до України менш як 5,0 тис. осіб (Аргентина, Бразилія, Японія, Китай, Хорватія, Словенія та ін.).

Позитивною тенденцію є те, що до України приїздять громадяни країн, що найбільше подорожують, зокрема Німеччини, США, Великобританії, Італії, Франції. Щорічно до другої десятки за обсягом потоку входять такі країни, як Нідерланди, Угорщина, Канада, Австрія, Чехія. У першій десятці відсутні громадяни Молдови, Угорщини і Словаччини, що пояснюється тим, що їх відвідини України мають приватний прикордонний характер.

Рис. 3. Динаміка середньорічних обсягів туристичних потоків до України 25 країн світу, 2007-2011 рр.

Джерело: Розроблено за [11]

На основі проведеного аналізу можна висновувати, що в'їзний туристичний потік до України має три основні напрями формування:

північно-східний, представлений громадянами Росії та Білорусі, для яких подорожі до України є ностальгійними. Метою переважної більшості цих туристів є сімейний відпочинок на традиційних курортах Чорного й Азовського морів, незначна частина, в основному особи молодого віку, потребують різноспрямованих спеціалізованих турів. Частково це тури вихідного дня, гостьовий туризм. Для такого потоку характерне пересування за допомогою залізничного та автомобільного, у тому числі власного, транспорту;

західний (Польща, Німеччина, Італія, Великобританія, Франція, США, Канада), направленість якого є досить широкою, проте переважають пізнавальні тури до відомих міст України - Києва, Львова, Одеси. Частина осіб в'їжджає до України для налагодження та підтримки ділових контактів. Подібно до попереднього потоку частково це тури вихідного дня, гостьовий туризм (для прикордонних районів). Для цього потоку характерним є використання повітряного транспорту, хоч громадяни ближніх європейських країн, особливо Польщі, зазвичай обирають для подорожей автомобільний транспорт;

південний (Туреччина, Ізраїль) - це досить специфічний потік. Наприклад, громадяни Ізраїлю відвідують Україну здебільшого з релігійною метою, їх поїздки мають яскраво виражений сезонний характер, а громадяни Туреччини в'їжджають до нашої країни часто із комерційними цілями.

На основі оцінки структури в'їзного туристичного потоку випливає, що більш як 53,0% - це північно-східний потік, майже 30,0% - західний і близько 4,0% - південний; частина потоку має розосереджені джерела формування.

Для подальшого розвитку європейського та російсько-білоруського векторів туристичного потоку необхідно модернізувати і побудувати нові автомобільні магістралі світового рівня до європейських країн, Росії та Білорусі, а також безпосередньо в Україні; для кращої організації ізраїльського потоку актуальним є покращення туристичної і загальної інфраструктури, зокрема в місті Умань.

Перспективними напрямами залучення туристів до України є ринки Китаю та Японії, які є країнами - лідерами постачальників туристів у світі. Наразі маємо такі показники: за аналізований період до нашої країни щорічно прибувало близько 2,5 тис. туристів із Японії, 1,0 тис. - із Китаю. Досить перспективними є також ринки Казахстану і Азербайджану, звідки в останні роки прибуло більш як 9,0 тис. туристів, причому спостерігається зростання показників в'їзду до України громадян цих країн [11].

Для того щоб збільшити надходження від туризму та суміжних галузей, необхідно посилити стимулюючий вплив на в'їзні туристичні потоки. Актуальними в цьому контексті є такі заходи:

розробка державної та регіональних програм розвитку туризму, зокрема створення спеціальних туристичних програм і маршрутів для громадян різних країн або груп країн;

просування адресної реклами та пропагування туристичних можливостей нашої країни в інших країнах із врахуванням можливих специфічних інтересів громадян цих країн до нашого туристичного потенціалу;

відкриття туристичних офісів в інших країнах і системна участь у великих міжнародних туристичних виставках;

розширення регіональних ринків для іноземного туризму та створення пропозиції нових туристичних продуктів, які відповідають сучасним умовам і потребам.

Висновки і перспективи подальших досліджень

Туристичний потік є одним із найважливіших індикаторів розвитку сфери туризму, оскільки виявлені у процесі його вивчення закономірності можуть бути покладені в основу стратегії розвитку туризму країн і регіонів. Дослідження тенденцій туристичних потоків сприятиме розробці та реалізації ефективної туристичної політики, формуванню туристичних продуктів, які матимуть попит, залученню і застосуванню в туризмі нових ресурсів, оптимальному використанню наявного потенціалу.

Загалом, аналізуючи характер, структуру та спрямованість
в'їзного туристського потоку до України у 2007-2011 рр., можна зробити такі висновки:

туристичний потік має досить стабільну структуру, оскільки за п'ять років перша десятка країн не змінилася, а у двадцятці відбувалися лише незначні зміни;

існує високий рівень залежності потоку від соціально-економічного та політичного стану незначної кількості країн і відносин цих країн із Україною (85,0% потоку - громадяни 10-ти країн);

відбулося скорочення кількості іноземних туристів, які відвідували Україну, що пояснюється кризою 2008-2009 років, проте спостерігаються позитивні тенденції зростання цих показників у 2010-2011 роках;

динаміка в'їзного туристичного потоку практично співпадає із динамікою загального потоку до України, що пояснюється високим рівнем залежності туризму від впливу комбінації різних соціально-економічних, політичних та інших процесів;

позитивною тенденцією є те, що до України приїздять громадяни країн, які найбільше подорожують, зокрема Німеччини, США, Великобританії, Італії, Франції.

Подальшого вивчення потребують дослідження тривалості перебування туристів, що є досить гнучким показником, від якого напряму залежить обсяг туристичних доходів та доходів у суміжних галузях економіки. Необхідно також проводити дослідження структури і спеціалізації туристичних потоків. Уваги потребує вивчення виїзних туристичних потоків, які за правильної організації можуть давати позитивні результати, оскільки для багатьох держав саме виїзні туристичні потоки є засобом підвищення рівня життя та стимулом виробництва, розміщенням інвестицій і отримання доходів від них у інших туристичних регіонах. Тому окреслені проблеми потребують зваженого підходу для забезпечення балансу процесів ринкового та державного регулювання. На основі проведеного аналізу доцільно виробляти моделі туристичних потоків для розробки державних і регіональних стратегій розвитку туризму.

Література

1. WTTC Travel & Tourism Economic Impact 2012. World. - www.wttc.org

2. WTTC Travel & Tourism Economic Impact 2012. Ukraine. - www.wttc.org

3. Карташевская И. Ф. Туристские потоки как управляемая категория базисной модели рекреационной системы / И. Ф. Карташевская // Культура народов Причерноморья. - 2005. - № 63. - С. 53-57.

4. Александрова А. Международный туризм : учеб. пособ. - М. : Аспект Пресс, 2002. - 464 с.

5. Бейдик О. О. Фактори формування туристичних регіонів і центрів в'їзного туризму України : зб. наук. статей / О. О. Бейдик, Н. О. Новосад // Проблеми міжнародного туризму. - К. : ППНВ, 2010. - С. 285-299.

6. Туризм, гостеприимство, сервис : словарь-справочник / Г. А. Аванесова, Л. П. Воронкова, В. И. Маслов, А. И. Фролов ; под ред. Л. П. Воронковой. - М. : Аспект-Пресс, 2002. - 367 с.

7. Квартальнов В. А. Туризм : учебник / В. А. Квартальнов. - М. : Финансы и статистика, 2001. - 320 с.

8. Мальська М. П. Міжнародний туризм і сфера послуг / М. П. Мальська, Н. В. Антонюк, Н. М. Ганич. - К. : Знання, 2008. - С. 335-359.

9. Стеченко Д. М. Економічна діагностика регіонального ринку туристичних послуг / Д. М. Стеченко, Ю. Б. Забалдіна // Університетські наукові записки. - 2006. - № 1 (17). - C. 350-355.

10. A companion to tourism / Alan A. Lew, C. Michael Hall, Allan M. Williams. - (Blackwell companions to geography) Includes bibliographical references. - Blackwell Publishing, 2004. - 606 p.

11. В'їзд іноземних громадян в Україну за країнами, з яких вони прибули, у 2007, 2008, 2009, 2010, 2011 роках // Державна служба статистики України. - www.ukrstat.org

Размещено на Allbest.ru