Транснаціоналізація туризму в умовах сучасності

Джерело: розраховано автором за даними UNWTO [3; 4]

Рис. 2. Структура міжнародних туристичних потоків у 2016 році,%

Джерело: розраховано автором за даними UNWTO [3; 4]

міжнародний потік туристичний транснаціоналізація

Загалом можна виділити такі характерні риси успішного розвитку міжнародного туризму у регіоні: історико-культурний потенціал та рівень його збереженості; проведення знакових культурних та спортивних подій, виставок і ярмарок; нерівномірність інвестицій у розвиток регіону; зміцнення економіки Північної та Центральної Європи, а також сповільнення в Південній та Східній Європі.

Другий за величиною Азіатсько-Тихоокеанський туррегіон за 26 років збільшився майже в шість разів, демонструючи найвищі середні темпи зростання. У 2016 році приріст міжнародного туризму в Азіатсько-Тихоокеанському тур- регіоні був на рівні 8,5% (23,7 млн осіб). Лідерами також були Океанія (9,9%), Південна Азія (9,3%). Північно- та Південно-Східна Азія продемонструвала збільшення туристичних відвідувань на 8,3% (табл. 2).

Основними характерними рисами туристичного ринку регіону є скорочення тривалості подорожі; популяризація пляжного туризму та «туризму міст»; спрямованість туристичного попиту на готелі класу «люкс»; зростання середніх витрат подорожі.

Міжнародні туристичні прибуття в Американському туррегіоні - третьому за величиною у структурі світового туристичного ринку - зросли у 2016 році на 4,3% (8,3 млн осіб). Зокрема, внаслідок зміцнення американської валюти, збільшення ВВП та зниження безробіття зросли обсяги виїзного туризму, що продуктивно вплинули на приріст туризму в Південній (6,2%) та Центральній Америці (5,8%). Кариби та Північна Америка за підсумками року продемонстрували приріст на рівні 5% та 3,6% відповідно. Майже 70% ринку регіону становить Північна Америка. США, що є одним із найбільших експортерів туристів у світі та першим в рейтингу за обсягами туристичних витрат, є також потужним ринком рецептивного туризму.

Основними тенденціями розвитку Американського регіонального турринку є скорочення тривалості міжнародної подорожі; зростання атрактивності «автентичного» екстремально-пригодницького туризму; збільшення гастрономічного туризму, готелів класу «люкс» та спрямування на лікувально-оздоровчі туристичні продукти.

Близькосхідний та Африканський туристичні регіони збільшили в середньому обсяги міжнародних туристичних відвідувань з 1990 року з 9,6 млн осіб та 14,8 млн осіб до 53,6 млн осіб та 58,2 млн осіб у 2016 році. Близькосхідний туррегіон з огляду на релігію, традиції, консервативність життєвого устрою та багатство корисних копалин є досить специфічним. Відповідно до цього тенденції розвитку зазначеного ринку інколи протилежні світовим. В результаті аналізу можна виділити кілька з них, а саме високі витрати туристів; зростання тривалості та частоти подорожей.

Аналізуючи обсяги міжнародного туризму в регіонах за останні десятиріччя, можна відзначити позитивну динаміку, незважаючи на об'єктивні коливання в деяких періодах (табл. 2, рис. 2). Таким чином, за останні роки середні темпи зростання обсягів міжнародних туристичних відвідувань були на рівні 2,5-5% в кожному з регіонів.

Таблиця 3

Туристичні потоки України у 2001--2016 роках

Джерело: розраховано автором за даними Державної служби статистики України [6]

2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 201120122013 2014 2015 2016

роки виїзні потоки

¦ в'їзні потоки

Рис. 3. Туристичні потоки України у 2000-2016 роках, млн. осіб

Джерело: розраховано автором за даними Державної служби статистики України [6]

Але загалом спостерігається стійка тенденція зростання туристичних ринків, за винятком кризового для світової економіки 2009 року, коли в усіх туристичних регіонах, крім Африканського, спостерігалося зменшення обсягів туризму. Динамічний характер розвитку туризму в Близькосхідному регіоні пов'язаний перш за все з впливом соціальних та політичних факторів.

Згідно з прогнозами UNWTO до 2020 року очікується туристичний бум, а саме кількість міжнародних туристичних відвідувань досягне 1561,1 млн осіб [5]. Згідно з прогнозами темпи зростання Азіатсько-Тихоокеанського, Близькосхідного і Африканського регіонів перевищать 5% за рік у середньорічних темпах зростання у світі у 4,5%. Припускається, що темпи зростання на найбільш розвинутих напрямках Європейського і Американського регіонів будуть нижчі середніх світових. Європа збереже позиції лідера за міжнародними відвідуваннями, незважаючи на те, що її частка в 2020 році знизиться. Аналіз сукупних показників туристичних потоків по регіонах показує, що до 2020 року трьома провідними регіонами, що прийматимуть, будуть Європейський (717,0 млн осіб), Азіатсько-Тихоокеанський (397,2 млн осіб) та Американський (282,3 млн осіб) [5].

Зростання місткості ринку туристичних послуг свідчить про можливість збільшення вітчизняних туристичних послуг на ньому. Цьому сприяє наявність усіх необхідних туристичних ресурсів на ринку України.

У 2016 році частка населення планети, яка скористалася послугами міжнародного туристичного ринку, становила 1235 млн осіб. Так, частка населення України, яка виїжджала закордон, становить 24,7 млн осіб (табл. 3).

Аналізуючи рис. 3, зазначимо відносну сталу кількість громадян України, які виїжджають закордон протягом останніх п'яти років. На жаль, більшість населення країни виїжджає за кордон з метою здійснення фінансової діяльності або в приватних цілях. У цьому контексті важливим є аналіз вітчизняних в'їзних та виїзних туристичних потоків.

Згідно з даними рис. 3 стають очевидними туристичні уподобання українців, адже обсяг реалізації виїзних туристичних продуктів збільшився втричі за останні десять років. Звичайно, високий рівень небезпеки у зв'язку з військовим конфліктом на сході України негативно вплинув на статистичні показники. Кількість громадян, залучених до міжнародного туристичного ринку в 2016 році порівняно з 2013 роком, збільшилася з 23,8 до 24,7 млн осіб. При цьому кількість іноземних громадян, які офіційно відвідують Україну з туристичною метою, знизилась з 24,7 до 13,3 млн осіб.

Очевидно, що показники останніх трьох років є негативними. При цьому загальна динаміка розвитку туризму у світі, зокрема в Європі, є позитивною.

Таким чином, беручи до уваги прогнози UNWTO та проаналізувавши світовий ринок туристичних послуг, можна визначити такі тенденції розвитку туризму:

- високий динамізм, що підтверджується аналізом середньорічних темпів приросту кількості іноземних туристів і валютних надходжень

- розвиток нових форм транснаціоналізації, зокрема вертикальної, про що свідчать факти проникнення в туристичний бізнес транспортних, банківських, страхових, рекламних, торгових, промислових компаній

- подальша монополізація ринку, яка випливає з тенденцій контролю частки ринку на рівні 70% і вище, а також обумовлена посиленням ролі ТНК на міжнародній арені

- процес диверсифікації, який підтверджується стійкою тенденцією надання поряд з туристичними послугами продукції послуг суміжних галузей і посиленням взаємозв'язків ринку тур- послуг з іншими ринками

- кооперація малих і середніх роздрібних туристичних підприємств, яка обумовлена необхідністю об'єднання для вироблення спільної політики в умовах жорсткої конкуренції з великими турфірмами

- висока інформатизація всіх учасників світового ринку туристичних послуг, яка є результатом динамічного розвитку комунікаційних систем

- поглиблення лібералізації і дерегулювання ринків

- звуження спеціалізації, індивідуалізація надання послуг, підвищення вимог до якості як наслідки зростаючої конкуренції

- посилення ролі інституціонального забезпечення розвитку туризму і більшою мірою такої складової, як державна підтримка, що випливає

зі стратегії більшості держав, націленої на сприяння розвитку туристичної галузі.

Проводячи аналіз світового ринку туристичних послуг і обґрунтувавши закономірності його розвитку, можна виділити такі сучасні тенденції транснаціоналізації туризму: активне входження глобальних готельних мереж на національні ринки і ациклічний характер розвитку даного процесу порівняно з темпами зростання світової економіки; франчайзинг та контракт на управління, що є найбільш поширеними формами входження на національні ринки; наростання конкуренції між глобальними готельними ланцюгами і національними готельними мережами; позитивний вплив на розвиток інфраструктури туризму і сфери гостинності на національному рівні в ситуації активного входження на ринок глобальних готельних мереж.

Таким чином, розвиток світового туристичного ринку носить ациклічний характер основних трендів порівняно з економічними тенденціями в розвитку світової економіки, що виявляється в позитивних темпах зростання основних показників на тлі спадних трендів економічного розвитку світової економіки.

Висновки. В результаті досліджень сформульовані такі критерії транснаціоналізації туристичного бізнесу: формування глобального ринку туристичних послуг, загострення конкуренції та інтенсифікація процесів транснаціоналізації, створення стратегічних альянсів і глобальних союзів, зростання кількості й активності туристичних ТНК, лібералізація національних туристичних ринків, розширення доступу країн, що розвиваються, до міжнародних туристичних відносин.

Список використаних джерел

1. Мовсесян А.Г. Транснационализация в мировой экономике: [учеб. пособ.] / А.Г. Мовсесян. -- М.: Финансовая академия при Правительстве РФ, 2001. -- 316 с.

2. Александрова А.Ю. Международный туризм: [учеб.] / А.Ю. Александрова. -- М.: Аспект Пресс, 2004. -- 470 с.

3. Tourism Highlights 2016 Edition [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http://www.dadosefatos.turismo.gov.br/ images / pdf / estatisticas_indicadores/UNTWO_Tourism_Highlights_2016_Edition.pdf.

4. UNWTO World Tourism Barometer -- Advance Release January 2017 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http://cf.cdn.unwto.org/sites/all/files/pdf/unwto_barom17_01_january_excerpt_pdf.

5. Tourism 2020 Vision [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http://sete.gr/files/Media/Ebook/110301_Tourism%20 Vision%202020%20Europe.pdf.

6. Офіційний сайт Державної служби статистики України [Електронний ресурс] -- Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.

Размещено на Allbest.ru