Концепція когнітивного капіталізму і перспективи розвитку гостинності як креативної індустрії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Концепція когнітивного капіталізму і перспективи розвитку гостинності як креативної індустрії

Концепція когнітивного капіталізму не тільки є відображенням наслідків трансформацій кінця ХХ - поч. ХХІ ст., а й є новою логікою глобального функціонування суспільного організму і його окремих складових, в тому числі й гостинних практик. Кризовий характер когнітивного капіталізму (криза короткострокового працевлаштування, криза свободи і криза творчих здібностей тощо) відкриває нові можливості розвитку креативных індустрій. Трансформаційні процеси в сфері гостинності спрямовані на подолання стандартизації та уніфікації гостинних практик і набуття креативного характеру. Креативність туристичних практик відображає цінності суспільства когнітивного капіталізму («живого знання», емоційного досвіду, нематеріальної праці тощо), а туристичний досвід оцінюється за ступенем новизни, унікальності, та смислової наповненості. Тенденція віртуалізації призводить до створення нових просторів туристичної гіперреальності.

Глобальні трансформації кінця ХХ - поч. ХХІ ст. не лише призвели до зміни політичних і соціально-культурних векторів цивілізаційного розвитку, а й прискорили динаміку останнього. Необхідність осмислення сутності цих кардинальних змін обумовила появу ряду концепцій суспільного розвитку серед яких і теорія когнітивного капіталізму.

В соціально-гуманітарній науці концепт «когнітивний капіталізм» не отримав чіткого визначення. В багатьох випадках відбувається його ототожнення з такими поняттями як інформаційне і постіндустріальне суспільство, суспільство знань й мережеве суспільство, постфордистський капіталізм та ін.

Спроби вчених пояснити перебіг трансформаційних процесів утруднює безпрецедентна в історії людства темпоральність змін, яка визначається невпинним «зростанням чисельності інновацій на одиницю часу», «згущенням інновацій», спричинених інтенсивним впровадженням інноваційних технологій в суспільне буття й індивідуальне життя. Крім того, складність сучасного світу, його зростаюча взаємозалежність, нелінійність і невизначеність процесів, зумовлює появу непередбачуваних, аномальних подій величезної сили впливу, які Н. Талеб назвав «чорними лебедями». А наслідки від цих «чорних лебедів», як доводить вчений, можуть бути як позитивні, так і негативні [1].

В соціально-політичній ситуації, що склалася в Україні, на тлі зростання агресії і виявів ксенофобії, морального релятивізму значної частини населення, і в першу чергу представників влади, зростає ймовірність появи «чорних лебедів». В такому контексті виникає необхідність суспільної актуалізації загальнолюдський цінностей, серед яких особливої ваги набуває гостинність, її гуманістичний потенціал, відповідальна й толерантна модель поведінки суб'єктів гостинної взаємодії, яка виявляється в діапазоні від індивідуального прийому гостя до гостинних практик і креативних індустрій, що постають як дієві чинники міжособистого, міжкультурного і цивілізаційного діалогу.

Концепція когнітівного капіталізму розробляється французькими та італійськими теоретиками постмарксистської орієнтації М. Лаззарато, Т Терранова, А. Негрі, П. Вірно та ін. До цієї проблеми зверталися в своїх дослідженнях вітчизняні та російські вчені Д. Єфременко, Н. Данієлян, М. Маяцький, В. Щербін, А. Гагельстром, Б. Маліцький, З. Вихованець, Є. Прохоренко, С. Родзієвська та ін.

Різні аспекти питань, що пов'язані з функціонування вітчизняної та світової індустрії гостинності і перспективами її розвитку в контексті економічних, політичних, соціокультурних проблем сучасного світу розглядали такі вчені, як Г. Яковлєв, К. Балашова, О. Кусков, А. Медик, Х. Інграм, Л. Шмакова, В. Кохненко, О. Любіцева, Х. Роглєв, В. Ревенко, П. Пуцентейло, М. Мальська, І. Пандяк, В. Мазур, О. Дишкантюк, В. Архипов та ін.

Однак роботи, в яких розглядається гостинність в ракурсі концепції когнітивного капіталізму як однієї з нових теорій соціально-економічного розвитку не представлені у вітчизняному науковому дискурсі.

Мета статті - на основі аналізу концепції когнітивного капіталізму здійснити спробу виявити типологічні характеристики гостинності як креативної індустрії і розглянути перспективи її розвитку.

Виклад основного матеріалу. Прибічники теорії когнітивного капіталізму, серед яких філософи, економісти, соціологи П. Вірно, А. Горц, М. Хардт, Б. Польре, А. Негрі, Я. Мульє-Бутан та ін., виходять з того, що поняття «когнітивний» стосовно капіталізму, не повинно сприйматися в розумінні когнітивних наук і когнітивізму, а в першу чергу підкреслює визначальний характер знання на новому етапі розвитку капіталізму. Звичайно, важлива роль наукового знання в накопиченні капіталу не є нововведенням, оскільки вже перехід від торгового і мануфактурного капіталізму до індустріального був би неможливий без постійних наукових та технологічних інновацій і забезпечення тісних зв'язків між наукою і товарним виробництвом. Але відмінність когнітивного капіталізму від промислового полягає в тому, що в останньому домінував вклад у розвиток машинного виробництва і організацію праці, а в когнітивному - у накопичення знань.

П. Вірно, один із теоретиків когнітивного капіталізму, для означення його сутності використовує поняття «епістемологічної парадигми». Він стверджує, що загальний інтелект людини і людства виявляється не тільки у продукуванні товарів і послуг, а організовує «весь життєвий контекст». П. Вірно вважає, що когнітивний капіталізм - це більше, ніж новий спосіб виробництва, це нова цивілізація [2].

Вчені ґрунтуються на передбаченні Х. Арендт стосовно зміни сутності праці під час еволюції капіталістичних відносин, набутті останньою публічного і політичного характеру. Вона стверджувала, що дія людини, її активність, ініціативність і творчість як здатності засновувати щось нове, немислима поза публічним простором [3]. І тому теоретики когнітивного капіталізму, при всіх їх розбіжностях, продовжують розвивати цю думку та стверджують, що «коли мислення вривається в процес виробництва, воно перестає бути невидимою діяльністю і стає чимось зовнішнім або публічним» [4, с. 104].

В цьому контексті однією з сутнісних ознак когнітивного капіталізму є нематеріальна праця, значущість якої невпинно зростає. Будучи результатом інтенсивного розвитку інформаційно-комп'ютерних технологій й синтезу різних типів інновацій вона обумовлює необхідність перегляду усталеного розуміння роботи і робочої сили, робочого часу та інших основних понять, що характеризували класичний капіталізм.

Нематеріальна праця постійно породжує і перетворює форми і умови комунікації, які в свою чергу відіграють роль інтерфейсу, який регулює відносини виробництва і споживання. Основним продуктом нематеріальної праці стають в першу чергу суспільні відносини - тобто виробляються не тільки товари й послуги як такі, а й відносини, як різновид соціального капіталу.

Основна ідея когнітивного капіталізму полягає в тому, що накопичення, яке ґрунтується на знанні в широкому сенсі, включаючи крім науки й інші форми знань і творчості, поступово стає визначальним в суспільній динаміці. А знання в розумінні «живого знання» та інформація складають основне джерело продуктивності [5, с. 73].

«Живе знання», як основа «когнітивної» трудової діяльності, охоплює широкий спектр різних здібностей, різноманітних знань, талантів і навичок серед яких інтуїція і кмітливість, художні здібності, освіченість, потреба і здатність до постійного навчання, вміння пристосуватися до несподіваних ситуацій, а в разі необхідності приймати відповідне рішення. Тобто, нематеріальна праця вимагає від суб'єкта, включеного в цей процес трудової діяльності, наявності креативних здібностей. Потреба в креативності найбільш зримо виявляються у сфері послуг, розвиток якої в суспільстві когнітивного капіталізму зростає не стільки за рахунок її розширення, а завдяки формуванню розгалуженої системи так званих «відносин послуг». А власне послуги постають як результат творчого процесу, до якого залучені як їх продуценти, так і споживач.

При цьому орієнтація на самостворення і самовдосконалення стає необхідною умовою будь-якої нематеріальної трудової діяльності і мобілізує ті ж здібності і ті ж особисті схильності, що і вільна діяльність в неробочий час. М. Комб и Б. Асп пишуть: «В цьому сенсі можна говорити про «тотальну мобілізацію» здібностей і схильностей, включаючи почуття і емоції» [6, с. 16]. Тобто, йдеться про зміну характеру трудової діяльності й трансформацію трудової мотивації, про що в свій час писав Е. Тоффлер: «...мільйони вимагають не просто роботи, але роботи творчої, психологічно наповненої, соціально відповідальної» [7, с. 218].

Високі технології і розвиток інформаційно-комунікаційних мереж змінили якісні характеристики праці. По-перше, вона стає більш мобільною і гнучкою з точки зору її організації, робочого часу, кваліфікаційних вимог. По-друге, на думку теоретиків когнітивного капіталізму, в ряді випадків когнітивний працівник стає самопідприємцем або підприємця щодо власної робочої сили [8]. Якість нематеріальної праці, в основі якої креативність, спрямована на створення багато в чому унікальних вартостей і тому відмінних від індустріальної праці, орієнтованої на масовість. Виробництво креативного продукту і надання креативної послуги є запорукою успішного розвитку гостинності та її складових.

Трансформація характеру праці, її креативність змінюють і ставлення роботодавців до працівників, які турбуються про добробут останніх, комфорт та дозвілля. В реаліях когнітивного капіталізму, як пише П. Арора, в контексті боротьби за продуктивність праці елементи дозвілля вбудовуються в структуру робочого часу і робочого місця. А межа між робочим і вільним часом, який в моделі фордизму йде на відтворення сутнісних сил, розмивається. Використання нових технологій (general purpose technologies), взаємодія з інноваційними технічними пристроями також призводить до відсутності чіткої диференціації між часом роботи і відпочинку [9]. Так ігрові елементи стають невід'ємною складовою трудової діяльності, оскільки приходить розуміння того, що подібна атмосфера сприяє появі нових ідей й підвищує продуктивності праці. Відбувається, з одного боку, пом'якшення примусу, а з іншого, постає можливість нової форми експлуатації, про яку пише Я. Мульє-Бутан [6, с. 13-14].

В моделі когнітивного капіталізму працівник у процес продукування товарів і послуг привносить весь свій культурний багаж і досвід, набутий в неробочий час, під час участі в командних змаганнях, в іграх, дискусіях, відвідуванні театральних виставах, музичних концертів тощо. Подібні та інші форми проведення дозвілля, в тому числі і туристичні практики, розвивають гнучкість розуму, формують креативне мислення, здатність до імпровізації, прийняття нестандартних рішень, що особливо важливо в ситуаціях невизначеності дії «ефекту чорних лебедів». Ці якості особистості при когнітивному капіталізму включається в трудовий процес і експлуатуються певною мірою. Я. Мульє-Бутан називає включення нематеріальної праці в категорію капіталу, причому як живої праці, а не як «могутності науки і машин» експлуатацією другого ступеня. «Працівник постає вже не тільки володарем своєї, привнесеної ззовні робочої сили, тобто визначених за нього і впроваджених роботодавцем умінь, а продуктом самовиробництва і продовженням роботи над самотворенням» [6].

Когнітивний капіталізм базується не на knowledge based economy, а на генетичних, комунікативних технологіях та технологіях бачення і сприйняття. Зв'язок інформаційних технологій з біотехнологіями утворюють різні гібридні форми, які найбільш адекватно виражає метафора «кіборг». Під останньою розуміють продукт злиття органічного і технічного, а також результат різних історичних і культурних практик. Однією з таких гібридних форм в кулінарії як формі гостинності є молекулярна кухня і 3-D ресторани, які можна назвати своєрідним «гостинним кіборгом».

Біотехнології здоров'я, культура, освіта, комунікації, гостинність складають основу динаміки того, що називають культурною економікою, а її питома вага в глобальній економіці стрімко зростає. І тому сутність когнітивного капіталізму визначають всі ці нові «індустрії» здоров'я, гостинних послуг, «догляд», так звані «тілесні індустрії», індустрія комунікацій і розваг [10].

Невпинно розвиваються туристичні практики, оскільки найбільш повно відображають мінливість, плинність способу життя сучасного світу, який Дж. Уррі назвав «світом мобільностей» [11].

Креативність безпосередньо пов'язана з інноваційністю. Впровадження інновацій в сфері гостинності відбувається завдяки відкритості процесу надання гостинних послуг, постійного оновлення останніх на основі врахування нових цінностей й орієнтацій споживачів цих послуг.

Необхідність врахування нових цінностей передбачає підтримку певних «режимів буття», форм екзистування споживачів гостинних послуг. Так, зростання значення усамітнення, як однієї із цінностей сучасної людини, знаходить відображення в тенденції переходу від масового туризму до його індивідуалізації. Це пов'язано, з одного боку, з тим, що сучасна людина відчуває втому під тиском зростаючих навантажень і стресів повсякденного життя і прагне самотності під час відпочинку. А з іншого боку, туристичні подорожі, при видимій різноманітності маршрутів і засобів пересування, стають частиною повсякденного життя. а тим самим відбувається їх «рутинізація». Внаслідок чого спостерігається втомленість і розчарованість людини, яка відвідала багато країн, побачила безліч пам'яток культури і мистецтва, але вони не збагатили її емоційно, не торкнулися її внутрішнього духовного світу.

Таким чином, в глобалізованому просторі сучасного туризму втрачається привабливість новизни і тому сучасний турист-мандрівник відмовляється від стандартизованих групових турів на користь індивідуальних у відповідності з особистими уподобаннями. Що пояснюється й наявністю у сучасних туристів «життєвого знання», різноманітного життєвого досвіду і тому вони прагнуть до отримання нового унікального досвіду від подорожування.

Так Н. Бариле доводить, що когнітивний капіталізм розвивається в напрямі розширення спектру емоційного досвіду як основи емоційного інтелекту ( emotional intelligence). І однією з домінуючих тенденцій розвитку туризму як креативної індустрії є формування і розвиток тур-індустрії як індустрії досвіду і вражень. Тобто, прагнення «дерутинізації» індивідуального життя сприяє еволюції індустрії, що виробляє масові тур-послуги, до креативної індустрії, яка продукує туристичний досвід, що ґрунтується на нових переживаннях, емоціях, враженнях. В цьому контексті набуває популярності креативний туризм як прагнення сучасних мандрівників до екстремальних подорожей в етнічні глибинки, ще не освоєні територій, як задоволення бажання повторити маршрути давніх мореплавців та першопрохідців. Прикладом може бути джайлоо-туризм, який передбачає життя туриста у первісному племені з дотриманням усіх їх побутових звичаїв і традицій. «Суть джайлоо-туризму, - пишуть дослідники, - в тому, що туриста відправляють у дикі, іноді важкодоступні місця, де він має можливість пожити так, як жили наші предки - без усіляких благ цивілізації, наодинці з природою» [12].

Причина популярності креативного туризму у потенційних споживачів туристичних послуг полягає у поєднанні новизни й гнучкості формату, створення яскравого, такого, що запам'ятовується образу і який, при цьому сприймається з легкістю.

Оскільки креативний туризм є своєрідною реакцією на стандартні пропозиції туристичних компаній, то основна задача організаторів - створення для туристів таких умов, за яких вони змогли відкрити для себе щось нове, позитивне, що дозволило б відволіктися від повсякденних проблем. Головна увага приділяється не лише місцю, куди відправляються туристи, а й враженням, які вони можуть отримати і створенню особливої атмосфери, поглиблюючи «життєві знання» і розширюючи життєвий досвід.

Запит сучасного суспільства на розширення чуттєвого «життєвого знання» призводить до виникнення нових видів подорожей і екскурсій, що орієнтуються на нетрадиційність і маргінальність, епатаж і ексцентричність, гру і розважальність, ризик і небезпеку. До цих видів крім екстремального туризму відносять, подорожі міськими нетрями (slums), містичний (mystic ), похмурий (dark) або чорний (black) - місцями загадкових смертей; меморіальний (memorial) і цвинтарний (grave grief tourism) - відвідування цвинтарів та місць поховань; туризм негараздів і поневірянь (hardship tourism, troublestourism); туризм стихійних лих і катастроф (disastertourism); танатотуризм (від давн. грец. бога смерті Танатос) - місцями, пов'язаними з насильницькою смертю та ін. [12; 13; 14].

Ці нові види туризму й спрямовані на отримання нового досвіду, пов'язаного, як правило, з подоланням труднощів, уникненням різних небезпек, в тому числі і смертельних. Такій спокусі піддаються як любителі гострих відчуттів, так і шукачі реальності, що докорінно відрізняється від повсякденного життя.

Нові простори, де людина може сховатися від раціоналістичної, упорядкованої реальності, з її повсякденною рутиною можуть бути не лише «фізичними», реальними, але й віртуальними. І тому, крім зазначеної раніше тенденції індивідуалізації туризму виділяють ще й тенденцію його тотальної технологізації як результату впровадження електронних технологій у всі сектори туристичної індустрії. Що є характерною ознакою нематеріальної праці, яка конституює себе в безпосередньо колективних формах, що існують у вигляді мереж і потоків. У зв'язку з цим в когнітивному капіталізмі особливого значення набуває користування соціальними мережами, які, на думку П. Арора, стають полем битви брендів за емоції й ставлення до них індивідів і соціальних груп [9].

«Віртуальна консолідація», як об'єднання туристичних фірм з компаніями інформаційних технологій для свого представництва в мережі Інтернет дозволяє, з одного боку, просувати реальні тури та екскурсії, рекламувати курорти і готелі, тематичні парки і музеї, а з іншого, стимулювати віртуальні подорожі, «диванний» або віртуальний туризм. Відвідувачі інтернет-сайтів здійснюють подібні подорожі і знайомляться із світом, використовуючи різні гаджети, й перебуваючи вдома, в дорозі чи будь-де інде.

Існує величезна кількість сайтів, які об'єднують людей з різних країн з метою допомоги у здійсненні їхніх планів, обміну враженнями, інформацією, фотографіями, відео тощо. О. Маліновська і А. Ісакова вважають віртуальний туризм різновидом комп'ютерних он-лайн-ігор і наводять приклад функціонування одного з таких «он-лайн-світів», популярних останнім часом, як «Second Life». Це - тривимірний віртуальний світ з елементами соціальної мережі, який був розроблений і запущений у 2003р. та нараховує сьогодні понад 1 млн. активних користувачів [12].

Теорія когнітивного капіталізму відображає нову логіку як його глобального функціонування, так і окремих складових, в тому числі й гостинності. Внаслідок своїх внутрішніх протиріч та під впливом зовнішніх чинників когнітивний капіталізм є вкрай нестійким і розвивається з самого початку як кризовий. Він відображає та породжує нові суспільні загрози і виклики серед яких криза зайнятості, криза короткострокового працевлаштування, криза свободи і криза творчих здібностей. Кожна з цих криз взята окремо небезпечна, а їх сукупність здатна спровокувати, на думку А. Горца, «кризу глибоку і драматичну». яка загрожує появою нових соціокультурних конфліктів і соціальних антагонізмів, що торкаються й духовності людини. Але вчений також вважає, що когнітивний капіталізм - це криза нового типу, яка, будучи внутрішньо пов'язана зі специфікою інформаційно-комунікативних технологій, відкриває можливість суспільного розвитку в різних напрямках. Що підвищує відповідальність людства і окремої людини за долю цивілізації й актуалізує питання креативності в різних його аспектах [15].

Висновки. Теорія когнітивного капіталізму відображає глибинні зміни в характері праці, розкриває специфіку встановлення нового типу відносин між наукою, капіталом і життям, як на рівні логіки капіталу і способів його накопичення, так і на рівні його перетворень в різних сферах суспільного буття. Що свідчить про трансформаційні процеси в сфері гостинності, спрямовані на подолання стандартизації та уніфікації гостинних послуг, а відтак і її перетворення на креативну індустрію. Гостинні послуги при цьому набувають особливої ваги і суспільної значущості, якщо процес їх надання здатний забезпечити споживачеві отримання якісного і нового «життєвого знання».

Креативність туристичних практик відображає цінності суспільства когнітивного капіталізму, а туристичний досвід оцінюється за ступенем новизни, унікальності, та смислової наповненості. В основі нового туристичного досвіду

- культурне та природне розмаїття місць подорожування, незвичайність ресурсів, самобутність культури і культурних традицій, креативність і технологічність інфраструктури, дружелюбність і толерантність суб'єктів гостинного процесу.

Розвиток когнітивного капіталізму «продукує» досвідчених, вибагливих і вимогливих туристів, які формують образ туристів майбутнього. Вони будуть прагнути до більшої індивідуалізації досвіду, виходячи з власних інтересів та уподобань, що можливо за умови подальшої диверсифікації спеціалізованих подорожей.

Тенденція віртуалізації призведе до формування категорія віртуальних туристів, які з огляду на фінансові, часові, вікові і інші обмеження й причини не зможуть здійснювати реальні подорожі. І тому зростання попиту на віртуальний туризм зумовить створення віртуальних просторів туристичної гіперреальності, що призведе в процесі розвитку когнітивного капіталізму до появи розгалуженого і потужного ринку віртуальних туристичних послуг.

Література

гостинність когнітивний капіталізм

1.Талеб Н. Черный лебедь. Под знаком непредсказуемости [пер. с англ. В. Сонькина, А. Бердичевского, М. Костионова]. - М.: КоЛибри; Азбука-Аттикус, 2015. - 736 с.

2.Вирно П. Грамматика множества: к анализу форм современной жизни [пер. с ит. А. Пензина]. - М.: ООО «Ад Маргинем Пресс», 2013. - 176 с.

3.Арендт X. Vita activa, или О деятельной жизни [пер. с нем. и англ. В.В. Бибихина].

-СПб.: Алетейя, 2000. - 437 с.

4.Верчеллоне К. Вопрос о развитии в век когнитивного капитализма [пер. с ит. Е. Собенниковой-Гигакс] // Логос, 2007, № 4(61), С. 144-167.

5.Польрэ Б. Двусмысленности когнитивного капитализма [пер. с ит. Е. Собенниковой-Гигакс] // Логос, 2007, № 4(61), С. 70-113.

6.Горц А. Знание, стоимость, капитал. К критике экономических знаний [пер. с нем. и фр. М. Сокольской] // Логос, 2007, № 4(61), С. 5-63.

7.Тоффлер Е. Третя хвиля [пер з англ. А. Євса]. - К.: Вид. дім «Всесвіт». -2000. - 480 с.

8.Корсани А. Трансформации труда и его темпоральностей. Хронологическая дезориентация и колонизация нерабочего времени [пер.] // Логос. - 2015. - №3 (105). - С. 51-71.

9.Арора П. Фабрика досуга: производство в цифровой век [пер. с англ. М. Бендет]. // Логос, 2015, №3 (105), С. 88-119.

10.Корсани А. Капитализм, биотехнонаука и неолиберализм. Информация к размыш-лению об отношениях между капиталом, знанием и жизнью в когнитивном капитализме [пер. с ит. Л. Фирсовой] // Логос, 2007, № 4 (61), С. 123-143.

11.Урри Дж. Мобильности. [ пер. с англ. А. Лазарева]. - М.: Праксис, 2012. - 576 с.

12.Малиновська О. Ю., Ісакова А. І. Інноваційні види туризму // Географія та туризм, 2014, Вип. 27, С.46-55.

13.Бордун О. Ю., Деркач У В. Теоретичні та прикладні засади дослідження похмурого туризму України // Географія та туризм, 2014, Вип. 30, С. 62-72, - URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/gt_2014_30_8 (Дата звернення 23.04.2017).

Размещено на Allbest.ru