Туристична привабливість Любешівського району Волинської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

ТУРИСТИЧНА ПРИВАБЛИВІСТЬ ЛЮБЕШІВСЬКОГО РАЙОНУ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Чир Н.В.,

кандидат географічних наук, доцент кафедри туризму

ДВНЗ «Ужгородський національний університет»

Качаровський Р.Є.,

магістр, інженер ІІ категорії навчальної лабораторії

краєзнавчих атласів кафедри фізичної географії

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

Досліджено питання туристичної привабливості Любешівського району Волинської області. Здійснено системний аналіз наявного природно-рекреаційного потенціалу та історико-культурної спадщини, сучасного стану розвитку туристичної інфраструктури за окремими підсистемами: заклади розміщення, харчування, дозвілля та побутового обслуговування, транспортної інфраструктури, зв'язку та інформаційного забезпечення. Визначено основні проблеми структурних елементів туристичної інфраструктури, запропоновано першочергові заходи щодо їх модернізації та підвищення туристичної привабливості регіону в цілому.

Ключові слова: туристична привабливість, природно-рекреаційний потенціал, історико-культурна спадщина, туристична інфраструктура, Любешівський район, Волинська область.

рекреаційний туристичний інфраструктура культурний

Исследован вопрос туристической привлекательности Любешевского района Волынской области. Осуществлен системный анализ имеющегося природно-рекреационного потенциала и историко-культурного наследия, современного состояния развития туристической инфраструктуры по отдельным подсистемами: заведения размещения, питания, досуга и бытового обслуживания, транспортной инфраструктуры, связи и информационного обеспечения. Определены основные проблемы структурных элементов туристической инфраструктуры, предложены первоочередные меры по их модернизации и повышению туристической привлекательности региона в целом.

Ключевые слова: туристическая привлекательность, природно-рекреационный потенциал, историко-культурное наследие, туристическая инфраструктура, Любашевский район, Волынская область.

N.V., Kacharovskyi R.Ie. THE TOURISM ATTRACTIVENESS OF THE LUBESHIV DISTRICT OF THE VOLHYN REGION

The question of the tourism attractiveness of the Lubeshiv district of the Volhyn region has been researched. The system analysis of the available natural-recreational potential and historical and cultural heritage, the current state and the prospects of the development of the tourist infrastructure in the region has conducted. This assessment has implemented of individual subsystems: accommodation establishments, food establishments, leisure facilities, consumer services establishments, transport infrastructure, communication and information services. The main problems of the constituents of the tourist infrastructure have been determined. Possible ways of the solution of these problems and the ways of increasing the tourism attractiveness are suggested.

Key words: tourism attractiveness, natural-recreational potential, historical and cultural heritage, tourist infrastructure, Lubeshiv district, Volhyn Region.

Постановка проблеми. В умовах сучасних інтеграційних транскордонних процесів розвитку економіки України на перший план виходить побудова таких елементів господарського комплексу, що здатні забезпечити соціально-економічний розвиток прикордонних регіонів. Пріоритетним у даному аспекті є розвиток туристичної сфери. Актуальним питанням є дослідження туристичної привабливості окремих адміністративних утворень, зокрема Любешівського району Волинської області. Вона визначається поєднанням природних рекреаційних ресурсів, унікальної історико-культурної спадщини та рівнем сформованості туристичної інфраструктури.

Саме туристична привабливість є важливим чинником формування туристичного продукту місцевого і регіонального значення, підвищення інвестиційної привабливості території, вирішення ряду соціальних проблем регіонів.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Суспільно-географічне дослідження туристсько-рекреаційного комплексу Волинської області в цілому здійснено в монографії Л.М. Черчик, О.В. Міщенко та І.В. Єрко [8]. Питання певних аспектів туристично-рекреаційного потенціалу окремих адміністративно-територіальних одиниць Волинської області знаходимо в працях Н.В. Чир, З.К. Карпюк, О.В. Антипюк, О.Л. Димшиць, Л.К. Колошко, Р.Є. Качаровського [1; 4; 5; 9]. Природно-ресурсний потенціал Любешівського району для потреб господарства розглянути в статті М.М. Мельнійчука та Ю.В. Пасевич [6]. Проте питання комплексної характеристики Любешівського району як туристичної дестинації до цього часу є малодослідженим.

Постановка завдання. Мета дослідження полягає в оцінці туристичної привабливості Любешівського району Волинської області шляхом аналізу наявного туристично-рекреаційного потенціалу території, а також рівня розвитку туристичної інфраструктури, визначення її ролі у формуванні конкурентоспроможного туристичного продукту місцевого і регіонального значення.

Для вирішення поставлених завдань здійснено системний аналіз даних статистичної звітності Головного управління статистики, Служби автомобільних доріг у Волинській області, Департаменту економічного розвитку, Управлінь культури, охорони здоров'я та екології і охорони навколишнього природного середовища Волинської обласної державної адміністрації. Крім того, в процесі дослідження застосовувались аналітичний, порівняльно- географічний, математичний, статистичний методи, методи узагальнення та систематизації.

Виклад основного матеріалу дослідження. Багатовекторний розвиток індустрії туризму дає змогу функціонувати підприємствам і організаціям сфери оздоровлення та відпочинку, культури, транспорту, природоохоронної діяльності тощо. Сьогодні галузь стає містком до соціально-економічного розвитку регіонів України, особливо на локальному рівні.

Любешівський район Волинської області як туристична дестинація сьогодні недостатньо відома українському туристу через брак інформації про наявний ресурсний потенціал, туристичні атракції і туристичні продукти регіону. Відтак виникає гостра необхідність у вивченні даних аспектів, що може послужити імпульсом в активізації туристичного потоку в досліджуваний регіон. Район розташований у північно-східній частині області. Він утворений 1939 р., однак у сучасних межах існує з 04 січня 1965 р. Площа району становить 1,450 тис. км2 (7,2% території області). Загальна кількість жителів станом на 01 липня 2017 року сягає 35,9 тис. осіб, з яких переважна більшість - сільське населення (84,1%) [3]. Густота населення - 24,8 осіб/км2.

В адміністративному відношенні район охоплює 47 населених пунктів, зокрема одне селище міського типу - Любешів - адміністративний центр та 46 сіл. Межує з Республікою Білорусь на півночі, Камінь-Каширським, Ратнівським, Маневицьким районами Волинської області та Зарічненським та Володимирецьким районами Рівненської області [7]. Загальна протяжність кордонів району 116,3 км, в т.ч. з Республікою Білорусь - 63 км. У районі розміщений міжнародний контрольно-пропускний пункт через державний кордон «Дольськ-Мокро». Таке прикордонне положення визначається як позитивний чинник у розвитку туризму та рекреації.

Любешівщина володіє значним природно-рекреаційним потенціалом для організації рекреаційної діяльності. Кліматичні умови і ресурси досить сприятливі для здійснення рекреації і туризму упродовж року. Любешівський район є одним із найвологіших районів Полісся, його природні умови і характеризуються порівняно прохолодним літом і м'якими, часто нестійкими зимами. Середньорічні температури січня фіксуються в межах -4,8°С, а температура липня відповідно +18,2°С. Варто зауважити, що період літньої рекреації дещо менший, ніж на решті території України [6].

Рекреаційне значення мають водні ресурси району. У його межах налічується 12 озер загальною площею понад 1363,30 га (0,9% площі району). Найбільші серед них - Люб'язь, Біле, Скорінь. Об'єм водної маси становить 52,28 млн. м3. Варто відмітити, що Любешівський район визначається як най- перспективніший для розвитку різнотипної рекреаційної діяльності на озерах. За даними Д. Каліновського, серед усієї сукупності озер Любешівського району 11 сприятливі для купання, 4 - для сплаву на байдарках і каное, 6 - для академічної греблі, по 5 - для водних лиж і парусного спорту і 3 - для організації відпочинку та змагань на моторних суднах. При цьому коефіцієнт рекреаційної привабливості озер становить 4,3, що є найвищим показником в області. Лімітуючим чинником використання озер під час рекреації та відпочинку являється заболоченість їх берегів. Перспективним в інвестиційному відношенні є оренда водних плес із метою організації відпочинку, водного туризму, вирощування риби, раків тощо.

У Любешівському районі протікає 14 річок різного порядку загальною довжиною 284 км. Серед усієї сукупності виділяються п'ять найбільших річок, а саме Прип'ять, Стохід, Турія, Цир, Коростенька, які мають низькі та розлогі береги, широкі заболочені заплави. Середня густота річкової сітки становить 0,37 км/км2 [7]. Часті повені не сприяють освоєнню прибережних річкових територій для рекреаційних цілей. У районі функціонують два водосховища - Биків (80 га) та Березновільське (14 га). Їх загальний водний об'єм становить 1,99 тис. м3, а площа поверхні - 0,97 км2.

Любешівський район є перспективним і для розвитку санаторно-курортного лікування та короткострокового відпочинку в межах природних, особливо лісових зон. У межах району розвідано 12 родовищ сапропелю (6,3% обласних запасів). Загальні ж його запаси оцінюються в 9,1 млн. т. Варто відмітити високий вміст органічної речовини 77% (оз. Бурків) у сапропелях [2]. Родовища мінеральних вод у районі не виявлені. З огляду на це доцільно розвивати мережу кліматичних курортів.

Значним структуроутворюючим елементом природного рекреаційного потенціалу досліджуваної території є лісові ресурси. Загальна площа лісового фонду Любешівського району складає 54,3 тис. га (35% площі району), з яких вкрито лісовою рослинністю 46,4 тис. га. Лісові рекреаційні ресурси сформовані хвойними породами (переважно сосною) з домішкою вільхи, дуба, берези, які, як відомо, є найбільш цінними в рекреаційному відношенні (табл. 1).

Таблиця 1 - Розподіл земель лісового фонду району

Потенціал флористичних ресурсів визначається наявністю цінних видів лікувальних трав та диких ягід [6].

Окрім заготівлі деревини, в останні роки сформувався попит на недеревні ресурси (ягоди, гриби, лікарські рослини). Щорічно заготовляється близько 100 т грибів, 160 т ягід, 600 т березового соку, 1000 кг меду. Названа сировина є дуже важливим чинником розвитку не тільки харчової промисловості району, а й перспективного розвитку хобі-туризму. До слова, площа мисливських угідь становить 133,8 тис. га [9].

За інформацією Управління екології та охорони навколишнього природного середовища Волинської ОДА, в межах Любешівського району знаходиться 26 природоохоронних об'єктів загальною площею 44487,9 га [2]. Серед них виділяють об'єкти найвищої категорії заповідності - НПП «Прип'ять - Стохід» загальною площею 39315,5 га - об'єкт загальнодержавного значення та 25 об'єктів місцевого значення (5192,7 га). Структура об'єктів ПЗФ місцевого значення представлена на рисунку 1.

Із загальної площі національного природного парку 5961,93 га землі надано йому в постійне користування. Структура використання земель постійного землекористування в межах парку «Прип'ять - Стохід» продемонстровано на рисунку 2.

Заплави річок Прип'ять та Стохід відносяться до водно-болотних угідь міжнародного значення (Рамсарські території). Варто зазначити той факт, що НПП «Прип'ять - Стохід» перший в Україні отримав статус «міждержавного» «Прип'ять - Стохід - Простир (Білорусь)».

Загальний екологічний стан території парку оцінюється експертами як задовільний, проте на багатьох відрізках річки Прип'ять та Стохід знаходяться в незадовільному стані. Основною причиною негативних змін гідрологічного режиму є зменшення пропускної здатності річок, що пов'язано із заростанням русел.

Серед наявного природно-заповідного фонду Любешівського району рекреаційну діяльність зосереджено виключно в межах НПП «Прип'ять - Стохід». У подальшому слід правильно підійти до можливого використання природно-рекреаційних ресурсів території району.

За даними Управління культури Волинської ОДА, історико-культурні туристичні ресурси Любешівщини охоплюють 37 пам'яток історії і культури, 9 пам'яток архітектури та містобудування та 2 пам'ятки археології [1; 4]. Серед пам'яток історії району особливе місце займає будинок колишньої монастирської школи, в якій навчався Тадеуш Костюшко (кінець XVIII ст.). Археологічні пам'ятки представлені городищем ХІ-ХІІІ ст. у с. Ветли та поселенням кам'яної доби (ХІІ^ІІІ тис. до н.е. - V-IV тис. до н.е.) у с. Люб'язь. Серед пам'яток архітектури району чотири належать до об'єктів національного значення: дерев'яна Іосафівська церква (Іоанна Богослова) в с. Брідки (1769 р.) та Успенська церква в с. Велика Глуша (1779 р.), а також мурована келія монастиря піарів (1684 р.) і в'їздна арка садиби в Любешові, що датується XVIII ст. При монастирі орденом піарів було засновано колегіум, який у добу Просвітництва набув слави одного з найкращих європейських колегіумів.

У районі функціонує Лобненський музей Партизанської Слави (с. Лобна), відкритий у жовтні 1971 р. [1; 4; 8]. Візитівкою району залишаються народні промисли - ткацтво (с. с. Невір, Проходи, Угриничі) та осередок вишивки в с. Седлище [1]. Наявна історико-культурна спадщина достатня для організації заходів культурно-пізнавального характеру: екскурсій, майстер-класів, фестивалів.

Особливу увагу варто звернути на ступінь сформованості туристичної інфраструктури досліджуваного району. Адже саме ця складова частина туристично-рекреаційного потенціалу дає змогу забезпечити гідні умови перебування туристів та збільшення туристичного потоку і є тим елементом, що визначає туристичну привабливість району на регіональному ринку.

Любешівський район розташований у північному туристсько-інфраструктурному районі та включає в себе Любешівський туристсько-інфраструктурний пункт [9].

За інформацією Департаменту економічного розвитку Волинської ОДА, в районі засобами тимчасового розміщення є два готелі (ВКП «Любешівсервіс», «Марія» в смт Любешів), один санаторій, 6 агросадиб (с. с. Ветли, Люб'язь). Коефіцієнт забезпеченості засобами тимчасового розміщення є пересічним в області і становить 0,55 од./км2. Кількість цих засобів є недостатньою в даних умовах прикордонного розташування. Для оптимізації даної підсистеми варто істотно збільшити кількість закладів готельного господарства вздовж основних транспортних шляхів та у віддалених населених пунктах сільської місцевості. Вони повинні містити стандартний набір послуг, враховувати потреби людей з інвалідністю, бути доступними для соціального сегменту іноземних туристів. Дієвим заходом може стати створення додаткових засобів розміщення (особливо поблизу шляхів сполучення і в лісовій зоні) на зразок кемпінгів, молодіжних таборів, агросадиб [7].

Коефіцієнт забезпеченості закладами харчування становить майже 3,1 од./км2 і наближається до середнього по області показника. Ресторанне господарство налічує 45 одиниці, з яких: один ресторан на 88 місць, 3 кафе на 260 місць, 3 бари на 94 місця, 38 їдалень на 2794 місця. Мережа підприємств ресторанного господарства є розгалуженою, хоча значна частина об'єктів (особливо в сільській місцевості) має застарілу матеріально-технічну базу. Оптимізацію цієї підсистеми варто здійснювати шляхом ребрендингу застарілих закладів (їдалень, буфетів, закусочних) в альтернативні заклади (паби, фаст-фуди, піцерії тощо) за європейським зразком [9].

Заклади дозвілля та розваг району охоплюють 14 будинків культури, 19 клубів, 33 бібліотеки та музей. Коефіцієнт забезпеченості цими закладами становить 4,62 од./км2. Ця підсистема інфраструктури є слабкою ланкою, оскільки більшість об'єктів потребують модернізації матеріально-технічної бази та пошуків нових форм функціонування з урахуванням сучасних тенденцій. Важливим аспектом є збереження традицій та національних видів і форм дозвіллєвої діяльності, введення нових інноваційних для сільської місцевості форм дозвілля, що дозволить адаптувати їх до нових умов соціального середовища.

Коефіцієнт забезпеченості торгівельними закладами становить пересічно 12,89 од./км2, що є високим показником серед інших районів області. При цьому обслуговування здійснює 187 торгівельних підприємства [2].

Сфера побуту охоплює 27 підприємств (перукарні, комбінати побутового обслуговування, фотоательє, хімчистка, ательє з пошиття одягу, майстерні ремонту взуття, з ремонту мобільних телефонів тощо). Коефіцієнт забезпеченості такими установами становить 1,86 од./км2. Спортивні об'єкти району представлені спортивними залами, стадіоном, басейном, футбольним полем зі штучним покриттям (смт Любешів).

Система банківського обслуговування налічує 5 відділень (смт Любешів) та філій банків, 3 банкомати, 2 пункти обміну валют. Найбільша мережа фінансових установ є в таких банків: ПАТ «Державний ощадний банк України», ПАТ КБ «Приватбанк» (смт Любешів). Коефіцієнт забезпеченості цими закладами становить 0,34 од./км2. Страхові компанії представлені державним оператором ринку НАСК 2 Оранта» (смт Любешів) [7].

Транспортна мережа досліджуваного району має розгалужену сітку автодоріг. За даними Служби автомобільних доріг у Волинській області, станом на 01.01.2016 р. загальна протяжність доріг Любешівського району сягає 330,7 км (з них з твердим покриттям 319,8 км або 96,7%). При цьому на дороги державного значення припадає 143,1 км (з них з твердим покриттям 140,8 км, або 98,4%), і на дороги місцевого значення - 187,6 км (із них із твердим покриттям 179,0 км, або 95,4%) [2]. Дороги державного значення - це регіональні шляхи довжиною 41,5 км (Р-14 Луцьк - Ківерці - Маневичі - Любешів - Дольськ) і територіальні шляхи довжиною 101,6 км (Т-03-04 (/М-19/ - Доманове - Самари - Залухів - Мала Глуша - (Т-03-08) - Невір - Ветли - (Р-14)), Т-03-08 (Любомль - Дубечне - Здомишель - Ратне - Камінь-Каширський - Любешів (Р-14)), Т-03-11 ((Р-14) - Седлище - Камінь-Каширський - Ковель - (М-19) - Колодяжне - Локачі - (Н-17)), що забезпечені твердим покриттям на 100% та 97,7% відповідно. Дороги місцевого значення - це обласні шляхи (101,4 км) та районні (86,2 км) автошляхи з твердим покриттям на 97,9% і 92,5%. Коефіцієнт забезпеченості транспортної доступності складає 0,23 км/км2. Залізничне сполучення в районі відсутнє.

Зв'язок забезпечується 25 поштовими відділеннями УДППЗ «Укрпошта», одним відділенням «Нової Пошти» (смт Любешів), сервісного центру ПАТ «Укртелеком» та операторами мобільного зв'язку компаній ПрАТ «МТС Україна» і ЛФ ПрАТ «Київстар» (смт Любешів).

Проблемою підсистеми «транспортна інфраструктура та зв'язок» є відсутність залізничного сполучення з районом, затоплення доріг місцевого значення під час повеней і паводків, невідповідність транспортно-експлуатаційних характеристик автомобільних доріг сільської місцевості (віддалених від доріг державного значення) сучасним європейським вимогам щодо рівності та твердості, неузгодження їх розвитку з темпами автомобілізації області, що позначається на зниженні пропускної спроможності основних автошляхів. Недостатнім також є забезпечення покриття мобільним зв'язком, особливо в селах та прикордонній зоні [7].

Погіршують туристичну привабливість району нерівномірне забезпечення інфраструктурними об'єктами відповідного рівня по території району, особливо в сільській місцевості; локалізація оновлених та модернізованих об'єктів туристичної інфраструктури в райцентрі; недостатнє інформаційне забезпечення найбільш привабливих для відвідування туристами об'єктів культурної спадщини та природно-заповідного фонду; недостатній розвиток засобів розміщення, мала кількість мотелів та кемпінгів, особливо в лісовій та рекреаційній зонах; відсутність залізничного сполучення та незадовільна якість дорожнього покриття доріг місцевого значення; повільні темпи ребрендингу об'єктів ресторанного господарства, сфери розваг та зв'язку, погане функціонування мережі Інтернету на селі тощо.

Для покращення матеріально-технічної бази туристичної інфраструктури, залучення інвестицій для подальшого розвитку, забезпечення галузі висококваліфікованими кадрами (зокрема місцевими), нарощування обсягів наданих туристичних послуг (за рахунок їх розширення), ефективної рекламно-інформаційної діяльності варто розробити та втілити довготривалу Стратегію розвитку туристичної галузі району, окресливши в ній шляхи вирішення цих проблем. Серед першочергових заходів підвищення туристичної привабливості Любешівського району виділяємо:

реконструкцію автошляхів, особливо місцевого значення згідно з міжнародними стандартами, забезпечення їх захисту від підтоплення;

реконструкцію існуючих і розбудову мережі відпочинкових зон, облаштування належних умов, зокрема для осіб з обмеженими можливостями;

інфраструктурне облаштування рекреаційних зон, місць санаторного лікування, природно-заповідного фонду та об'єктів культурної спадщини;

розширення мережі мотелів, кемпінгів і агросадиб у прикордонній зоні, віддалених сільських населених пунктах;

проведення щороку прес-турів для засобів масової інформації, туристичних компаній;

покращення сервісних умов закладів громадського харчування шляхом їх модернізації;

встановлення інформаційних таблиць - вказівників із короткими довідками про туристські об'єкти та ОД кодами;

залучення значних обсягів інвестицій у розвиток інфраструктури галузі, пошук альтернативних джерел фінансування, зокрема іноземних та грантових коштів;

розширення наявної туристичної інфраструктури велосипедними доріжками та маршрутами для верхової їзди;

розширення мережі автозаправних станцій та станцій технічного обслуговування автотранспорту;

створення туристських інформаційних центрів на базі музейних закладів та на територіях об'єктів природно-заповідного фонду;

забезпечення галузі кваліфікованими спеціалістами туристського менеджменту, екскурсійної діяльності та готельного господарства, залучення працівників із знанням іноземної мови;

проведення заходів з метою покращення стану екологічної ситуації, спричиненої аварією на Чорнобильській АЕС;

розробку нових транскордонних туристських маршрутів (зокрема екологічних велосипедних туристських маршрутів у межах ПЗФ);

забезпечення маршрутів картографічним супроводом, СРБ-навігацією.

Важлива також підтримка мешканців (ментальна та організаційно-проектна) у сфері відкриття агротуристичних господарств, які розширили б пропозицію закладів розміщення і розваг, пов'язаних із культивуванням місцевих звичаїв і традицій. Як чинник оптимізації та розбудови туристичної інфраструктури досліджуваного району варто запропонувати створення «тематичних сіл», що успішно реалізовується в сусідній Польщі.

Висновки з проведеного дослідження

Любешівський район має потужний туристично-рекреаційний потенціал, що може стати ведучим чинником туристичної привабливості дестинації. Вигідне географічне розташування району сприяє розбудові та модернізації туристичної інфраструктури, що відповідно підвищує частку туризму як галузі в економіку району. Ступінь сформованості туристичної інфраструктури району є досить низьким, кожна ланка потребує окремого системного підходу щодо вдосконалення та розбудови на належному європейському рівні. У процесі трансформації слід використати новітні світові тенденції в розвитку галузі, залучати сучасні технології, що дозволить у короткий термін забезпечити довготривалу фінансову стабільність і вирішення ряду соціальних проблем району.

Література

1. Атлас історії культури Волинської області / відп. ред. Ф.В. Зузук. - Луцьк : Ред.-вид. від. «Вежа» Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2008. - 112 с.

2. Головне управління статистики у Волинській області [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.lutsk.ukrstat.gov.ua.

3. Ільїн Л.В. Рекреаційні оцінювання природного потенціалу водойм Українського Полісся / Л.В. Ільїн, Д.І. Каліновський, О.В. Ільїна // Географія та туризм : наук. зб. - 2010. - Вип. 9. - С. 65-70.

4. Інформаційний потенціал туристських карт для популяризації рекреаційних можливостей регіону (на прикладі карти «Волинь - туристам») / Зоя Карпюк, Роман Качаровський, Олена Анти- пюк, Леся Колошко // Матеріали IX Міжнар. наук.- практ. інтернет-конф. «Тенденції та перспективи розвитку науки і освіти в умовах глобалізації» : зб. наук. пр. - Переяслав-Хмельницький, 2015. - Вип. 9. - С. 23-27.

5. Карпюк З.К. Туристська привабливість Лока- чинського району Волинської області / З.К. Карпюк, Р.Є. Качаровський, О.В. Антипюк // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. «Тенденції розвитку туристичної індустрії в умовах глобалізації»: зб. наук. пр. - Ужгород, 2017. - С. 29.

6. Мельнійчук М.М. Оцінка природно-ресурсного потенціалу Любешівського району Волинської області / М.М. Мельнійчук, Ю.В. Пасевич // Природа Західного Полісся та прилеглих територій : зб. наук. пр. / за заг. ред. Ф.В. Зузука. - Луцьк : Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2011. - № 8. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://esnuir.eenu.edu.ua/bitstream.

7. Олійник Я.Б. Суспільно-географічне дослідження туристичної інфраструктури Волинської області : монографія / Я.Б. Олійник, І.В. Єрко. - Луцьк : ПрАТ «Волинська обласна друкарня», 2014. - 164 с.

8. Черчик Л.М. Туристично-рекреаційний комплекс Волинської області: передумови розвитку : монографія. Частина 1 / Л.М. Черчик, O. В. Міщенко, І.В. Єрко. - Луцьк : Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, 2014. - 128 с.

9. Чир Н.В. Туристична інфраструктура як складова туристично-рекреаційного потенціалу Старовижівського району Волинської області / Н.В. Чир,

10. P. Є. Качаровський // Матеріали Міжнар. наук.- практ. конф. «Теоретичні і прикладні напрямки розвитку туризму та рекреації» : зб. наук. пр. - Кіровоград, 2016. - С. 339-347.

Размещено на Allbest.ru