Аналіз існуючих методик оцінки інноваційного потенціалу підприємств сфери туризму

К.А. Галасюк

Сьогодні є важливою та актуальною проблема вибору методики оцінки інноваційного потенціалу туристичних підприємств. Правильний вибір схеми дослідження надає змогу найбільш повно проаналізувати об'єкт, зробити вірні висновки та запропонувати вагомі рекомендації стосовно подальшого розвитку підприємства. Інноваційний потенціал підприємства характеризує його здатності до здійснення інноваційної діяльності, яка в сучасних умовах є ключовим чинником підтримки та підвищення рівня конкурентоспроможності. Питаннями формування та розвитку інноваційного потенціалу підприємств приділяється досить багато уваги, в той час як оцінка його рівня потребує більш диференційованого і комплексного вивчення.

Зауважимо, що на даний момент відсутній єдиний загальноприйнятий методичний підхід до оцінки інноваційного потенціалу туристичного підприємства. Питаннями, пов'язаними з розробкою методик оцінки інноваційного потенціалу підприємств, займаються вітчизняні та зарубіжні вчені: Д.О. Бєлоусов, С.О. Воронков, А.К. Ганієва, С.М. Ілляшенко, Н.В. Коваль, Н.В. Краснокутська, О.В. Кужилєва, Г.А. Маслов, В.В. Нагорний, І.В. Новікова, І.А. Фесенко, Ю.С. Шипуліна. Безпосередньо інноваційний потенціал в туристичній сфері розглядається в працях таких авторів, як О.В. Борисова, Л. Ілієва, Г.І. Михайліченко, Є.В. Яковенко.

Метою статті є проведення аналітичного аналізу існуючих методик оцінки інноваційного потенціалу підприємств, які надають можливість визначення напрямів інноваційного розвитку туристичних підприємств.

Вважаємо доцільним розпочати аналітичний аналіз основних методик оцінки інноваційного потенціалу з найбільш поширених моделей. Однією з таких можна вважати знаходження інноваційного індексу на основі експертного опитування. Дана методика розглядається в роботах болгарських вчених Я. Коралієва, П. Мідової, Л. Ілієвої, І. Балєвскі.

Інноваційний індекс об'єднує п'ять груп показників, представлених на рис. 1, які описують інноваційну систему та її функціонування: інноваційний продукт, підприємництво та інноваційні мережі, інвестиції та фінансування інновацій, інновації у роботі з персоналом, інформаційні та комунікаційні технології.

Рис. 1. Показники вимірювання інноваційного індексу за Л. Ілієвою Розроблено за джерелом: [1].

Методом анкетування в готельних підприємствах проводиться збір даних відносно їх інноваційної діяльності. Показники вимірювання інноваційного індексу оцінюються експертним шляхом у балах від 0 до 1. Далі розраховується середня оцінка для кожної групи показників, після чого знаходиться комплексний груповий показник (КГП):

КГП = т_г / n,(1)

де - сума значень у балах за окремими показниками сфери обслуговування; n - кількість показників, за якими оцінюється підприємство.

Після встановлення значень для окремих групових індексів, розраховується інноваційний індекс підприємств, що обстежуються:

і = (ЕКГП / n)х100,

де і - інноваційний індекс; ЈКГП - сума значень загальної кількості комплексних групових показників; n - загальна кількість комплексних групових показників, за якими оцінюється підприємство.

У залежності від свого розміру, інноваційний індекс приймає значення від 0 до 100. Відповідно до цього, отримані результати можна характеризувати наступним чином:

- 0 < і < 33 - слабка інноваційна активність (головним чином така ситуація характерна для підприємств, що орієнтуються на розвиток організаційних інновацій);

- 33 < і < 66 - середня інноваційна активність (дане становище характерне для підприємств, що орієнтуються на розвиток маркетингових інновацій);

- і = 66 - перехід від середньої до високої інноваційної активності (даний стан означає орієнтацію підприємств на розвиток техніко-технологічних інновацій);

- 66 < і < 100 - висока інноваційна активність (така ситуація найчастіше притаманна підприємствах, для яких пріоритетним є розвиток продуктових інновацій).

Даний метод оцінки інноваційного потенціалу є цілком пристосованим до підприємств готельного господарства та враховує усі особливості даної сфери. Недоліком зазначеної методики ми вважаємо відсутність урахування показників фінансової та економічної діяльності підприємств, таких як: фондовіддача, фондоозброєність, чистий дохід від реалізації продукції, рентабельність реалізованої продукції, і т. д.

Схожий метод оцінки інноваційного потенціалу пропонує Є. В. Яковенко, який для знаходження інтегрального показника використовує п'ять груп параметрів, представлених на рис. 2.

Рис. 2. Показники вимірювання інтегрального індексу інноваційності за Є.В. Яковенко Розроблено за джерелом: [3; 4].

Інтегральний індекс інноваційності суб'єктів туризму Є. В. Яковенко визначає за формулою:

Р = Рк/m (3)

де P, - часткові індекси інноваційності за групами параметрів; m - число оцінюваних ознак.

За умови, що кількісне збільшення всіх ознак, які характеризують інноваційність, робить позитивний вплив на інноваційність:

P = ^к,І (4)

P - частковий індекс інноваційності; і, - значення j-ої ознаки інноваційності для i-го суб'єкта; I_max, - максимальне значення j-ої ознаки інноваційності для усіх суб'єктів; kj - ваговий коефіцієнт впливу j-ї ознаки на рівень інноваційності підприємства (визначається експертним шляхом як середньоарифметичне від оцінок експертів (0,0-3 балів).

Отримані значення інтегральних індексів за методикою Є.В. Яковенко, розбивалися на групи, відповідні градаціям оціночної шкали («низька» (0-8,18 балів), «середня» (8,19-16,37 балів) і «висока» (16,38-25,0). Інтервали індексів (h), які відповідали одному балу оцінки, розраховувалися за формулою:

h = I_max - I_mln,(5)

де I_max, I_mln - відповідно максимальне і мінімальне значення індексів для всієї території; Z - кількість ступенів оціночної шкали (в даному випадку = 3)

Як бачимо, дана методика передбачає дослідження фінансових та економічних показників, але знаходження деяких з них представляють певні труднощі. Так, наприклад, туристичні та готельні підприємства не звітують про: обсяг фактичних витрат на інноваційні розробки; питому вагу чистого прибутку, спрямованого на інновації; питому вагу працівників, які приймають участь в інноваціях від загальної кількості зайнятих.

Наступною методикою, що пропонується нами для розгляду є спосіб оцінювання інноваційного потенціалу на підставі тривимірної моделі. Даний метод запропоновано Г.І. Михайліченко [2] та дозволяє формалізувати ступінь «інноваційної зрілості» підприємства, а також інтегрує оцінку його потенціалу з можливостями досягнення максимального результату від реалізації за рахунок визначення індикаторів системи збалансованих показників для подальшого економічного зростання підприємств.

Автор трактує інноваційний потенціал, як суму кадрових, виробничо-технологічних, науково-технічних, фінансових та структурних ресурсів, що забезпечують інноваційну діяльність та сумою цінностей, сформованих у результаті дієвості та зрілості інноваційної системи туристичного підприємства. Г.І. Михайліченко пропонує оцінювати інноваційний потенціал туристичного підприємства у два етапи[2]. На першому етапі знаходиться найбільш загальний рівень інноваційного потенціалу (ІР), який також можна умовно назвати ресурсним:

IP = {K, VT, NT, F, S},(6)

де K - кадровий потенціал; VT - виробничо- технологічний потенціал; NT - науково- технічний потенціал; F - фінансовий потенціал; S - структурно-управлінський потенціал.

На другому рівні здійснюється більш детальний аналіз інноваційного потенціалу, шляхом дослідження його складових таких, як: клієнтський (CT), туристичний (TP), інтелектуальний (INT), репутаційний (RC) та комунікативний потенціали (СС):

IP'={INT, TP, CT, RC, CC}.(7)

У результаті застосування даного алгоритму, отримаємо інтегральний показник розвитку інноваційного потенціалу підприємства у періоді t:

IPt = {Kt, VT, NT, F, S, CT, TP, INT, RC, CC}. (8)

Розглянута методика є аргументованою та торкається не тільки внутрішніх, а також і зовнішніх факторів, які здатні впливати на інноваційний потенціал підприємства. Але здійснення оцінки інноваційного потенціалу за таким підходом вимагає багато часу, якого частіше за все не вистачає менеджерам підприємств, які прагнуть у найкоротші терміни з'ясувати ситуацію, виявити існуючі загрози, визначити можливості, та розробивши гідну стратегію, рухатися вперед. Слід відмітити, проведення оцінки за даною методикою потребує наявності потужної інформаційної бази, яка включає в себе отримання усіх необхідних показників, що також ускладнює процес дослідження через обмежений доступ до джерел статистичної звітності, або взагалі через відсутність потрібних даних.

Отже, результати аналітичного огляду чинних методик оцінки інноваційного потенціалу туристичних підприємств, дозволяють стверджувати про наступне: у багатьох випадках використання методики оцінки інноваційного потенціалу підприємства передбачає розрахунок інтегрального (узагальненого) показника на підставі систематизації та оцінки декількох груп показників; деякі з розглянутих методик не враховують специфічні особливості діяльності туристичних підприємств; методика, що пропонується болгарськими авторами, не торкається кількісних показників, що характеризують діяльність готельного підприємства, так як результат, не повністю розкриває його інноваційний потенціал.

Перспективою подальших досліджень є аналіз методик оцінки інноваційного потенціалу промислових підприємств з метою формування цілісної уяви про існуючі підходи та, як наслідок, створення комплексного алгоритму оцінки інноваційного потенціалу туристичного підприємства.

індекс інноваційність туризм

Список використаних джерел

1. Илиева Л. Измерение на инновационной активности на туристического предприятие / Л. Илиева // Наука и экономика ИУ. -- 2010. -- С. 195--206.

2. Михайліченко Г.І. Інноваційний розвиток туризму: монографія / Г.І. Михайліченко. -- К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2012. -- 608 с.

3. Яковенко Е.В. Методические аспекты оценки инновационной активности туроператоров Крыма / Е.В. Яковенко // Культура народов Причерноморья. -- 2010. -- № 196 -- С. 230--233.

4. Яковенко Є.В. Механізм реалізації державної інноваційної політики у сфері міжнародного туризму: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.00.03 / Є.В. Яковенко. -- Сімферополь, 2012. -- 20 с.

Размещено на Allbest.ru