Формування об’єктів рекреаційно-туристичної діяльності із залученням ресурсів лісового фонду

Размещено на http://www.allbest.ru/

ФОРМУВАННЯ ОБ'ЄКТІВ РЕКРЕАЦІЙНО-ТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ІЗ ЗАЛУЧЕННЯМ РЕСУРСІВ ЛІСОВОГО ФОНДУ

д. apxim., доцент Древаль I. В.,

д. сільськогосп. н., професор Ткач В. М., Харківський національний університет мілкого господарства імені О. М. Бекетова

Аннотация

В статье рассмотрены актуальные вопросы особенностей и проблем проведения финансовой децентрализации в Украине, поиска эффективных механизмов управления развитием территории. Проанализирована специфика финансовой децентрализации в зарубежных странах и возможность внедрения некоторых механизмов и инструментов в украинскую практику территориального управления.

Ключевые слова : финансы, децентрализация, управление.

Annotation

In the article the features of current issues and problems of fiscal decentralization in Ukraine, finding effective mechanisms to control the development of the area. Specificity of fiscal decentralization in foreign countries and the possibility of introducing certain mechanisms and tools in Ukrainian territorial management practices.

Анотація: розглядаються актуальні аспекти формування об'єктів рекреаційно-туристичної діяльності в контексті взаємодії таких науково- практичних сфер як містобудівна та лісового господарства. Проаналізовані можливості та умови використання територій лісового фонду для рекреаційно-туристичної діяльності в умовах нових ринкових соціально-економічних відносин. Зроблено висновки про перспективність залучення територій лісового фонду для потреб рекреаційної діяльності за умови уточнення регламентів її функціонально-планувальної організації

Ключові слова: туристична діяльність, екологія, лісовий фонд, функціонально-планувальна організація

Актуальність роботи та постановка проблеми. Розвиток рекреаційно- туристичної галузі України є вельми важливим процесом в її позитивному перетворенні особливо з погляду на перспективи входження країни до Європейської спільноти та наявні рекреаційні ресурси, що потребують професійного освоєння. Щорічно в Україні більш ніж 2 5 мільйонів туристів відвідують об'єкти, що мають природно-географічну та історико-культурну цінність [4]. Серед компонентів природного ландшафту країни особливе місце займають лісові простори, які відрізняються різноманіттям та привабливістю. Природно-кліматичні умови - достатньо комфортні для відвідування лісів в різних частинах країни протягом усього року. На фоні зростаючого інтересу до природи, розвитку екологічного туризму посилюється потреба в лісових територіях для його просторового ©розгортання». Однак, загальна залісенність території України за останні роки знизилась, що потребує бережливого відношення до лісів в тому числі упорядкування місцями навіть зменшення антропогенного навантаження. З іншого боку, знайомство з природними ландшафтами сьогодні здебільшого носить стихійний неупорядкований характер Умови реалізації рекреаційно-туристичної діяльності ще далекі від стандартів розвинутих країн. [8]

Таким чином, існує проблема, що полягає в невідповідності якості сучасної організації рекреаційно-туристичної діяльності на територіях лісового фонду України як потребам рекреантів так і вимогам збереження природних лісових ландшафтів. В нових соціально-економічних умовах лісова галузь ще перебуває у стані пошуків шляхів свого розвитку, в тому числі в економічному аспекті. Тому об'єднання зусиль суміжних сфер науки та практики сприятиме вирішенню заявленої проблеми

Мета даного дослідження полягає в розкритті актуальних аспектів формування об'єктів рекреаційно-туристичної діяльності в контексті взаємодії архітектурно-містобудівної та лісової науково-практичних сфер

Вивченість теми. Різні питання, що стосуються даної теми висвітлені у низці наукових робіт Так широке коло питань з містобудівного формування рекреаційних об'єктів розглянуто в роботах Т. Панченко, В. Шулика, М. Габреля та ін. [ 5, 8 ]. Вченими опрацьовані їх типологічні характеристики особливості функціональної структурно-планувальної композиційної організації Розробці парадигми екологічного туризму присвячені роботи спеціалістів з географії, економісти, екології, а саме : Є. Арсенєвої, О. Кускова, Л. Жданової, Г. Дудко, Т. В. Архипенко, А. Косолапова, Л. Басанец І. Гордиенко А. Дроздова, О. Здорова та ін. [ 1 -4, 7 ]. В них надані основні визначення розкриті специфічні особливості та вимоги до формування об'єктів рекреаційно-туристичної діяльності Проблеми формування лісів України опрацьовані наукових дослідженнях В П Ткача Л Л Зятькова Б. Ф. Остапенко та ін.[ 1 0, 1 1 ]. лісовий рекреаційний туристичний

Основний зміст дослідження. Проблема формування об'єктів рекреаційно-туристичної діяльності на основі використання територій лісового фонду має декілька аспектів По-перше нові ринкові соціально-економічні відносини стимулюють пошук відповідних економічних ресурсів для розвитку лісового господарства. В якості таких ресурсів можуть стати надходження від організації рекреаційно-туристичної діяльності на територіях лісів шляхом виділення та формування туристичних угідь - ділянок, в межах яких здійснюється однорідна туристична діяльність (мисливство, рибальство, прогулянки, збір грибів тощо). Вивчення позитивного світового досвіду доводить, що організації лісового господарства можуть стати успішними суб єктами туристичної індустрії що роблять одну або декілька послуг при формуванні туру. У лісовому господарстві країни є широкі можливості для розвитку такого типу туризму Використання в якості як об єктів туристичного показу ландшафтів пам ятники природи унікальних ділянок лісу флори фауни облаштування стежок для прогулянок розробка турів високий рівень туристсько-екскурсійного обслуговування і реклама дозволять притягнути туристів в ліси для відпочинку, екологічного виховання і освіти. [7 ]

По-друге, ефективна організація туристичних угідь можлива при залученні знань та наукових підходів містобудівної сфери діяльності що визначатиме зв язок між потребами в реалізації функціональних процесів та різноманіттям форм їх просторової організації в конкретних умовах [ ] При цьому важливим є дотримання певних обмежень при функціональному використанні території. Для включення лісів у сферу рекреаційно-туристичної діяльності таким обмеженням є вимога збереження природного ландшафту що регламентує певні характеристики можливого антропогенного навантаження. Сучасна містобудівна наука в якості ефективного різновиду рекреаційно-туристичної діяльності на території лісів пропонує екологічний туризм. Останній визначається як мандрування в місцях з природним ландшафтом з метою відпочинку пізнання природних особливостей що не порушує цілісності екосистеми та утворює такі економічні умови при яких охорона природи стає вигідною для місцевого населення Для даної роботи вельми важливо визначити екологічний туризм як діяльність в основі якої лежить принцип економічної ефективності і основні положення концепції сталого розвитку містобудівного простору на регіональному рівні. Таким чином, в якості однієї із цілей містобудівної організації екологічного туризму є підвищення прибутковості лісової галузі при поступовому переході на самофінансування розвиток національної індустрії відпочинку оздоровлення в умовах збереження біологічного різноманіття природних територій за рахунок екологічної освіти туристів і екскурсантів підвищення рівня життя і зайнятості населення Основні завдання екологічного туризму полягають у збереженні природного багатства лісів розвитку туристичних послуг шляхом залучення в ліси туристів і екскурсантів за рахунок розвитку в їзного і внутрішнього туризму Усі складові туристичного обслуговування повинні відповідати санітарним нормам і вимогам комфортності.

За рахунок залучення прибутку від екологічного туризму в лісових угіддях буде розвиватися матеріальна база організацій лісового господарства, що сприятиме подальшому підвищенню якості необхідних послуг з туристично- екскурсійного обслуговування, а саме : з проживання та харчування, надання побутових послуг та послуг зв'язку, транспорту, проведенню екскурсій, що створює нормальні умови життєзабезпечення і відпочинку туристів. Частина коштів, природно, піде на роботи із збереження лісів та розширення їх загальних площ в Україні.

По-третє, забезпечення реалізації функції екологічного туризму можливо лише при наявності певного рекреаційного потенціалу. Для лісів такий потенціал утворюють : з одного боку - природні умови комфортні для мандрів та відпочинку, а з іншого боку - можливість лісових угідь сприйняти певне антропогенне навантаження. Саме тут стає необхідним залучення знань лісової наукової сфери згідно якої ліс розглядається як складна відкрита екосистема що складається з великої кількості взаємно пов'язаних компонентів. Саморегуляція та самовідновлення є важливими якостями такої системи що забезпечують її життєву стійкість. Типологічні характеристики лісів, що визначені лісовою наукою відображають їх істотні якості. [ 1 0,11 ]

Тому здатність природних комплексів і ландшафтів витримувати певні антропогенні навантаження слід розглядати як специфічний вид ресурсу Максимум цих навантажень, що розраховується зазвичай на одиницю площі, відповідає природним рекреаційним місткостям. їх величини можуть істотно залежати від виду рекреаційної діяльності наявної рекреаційної інфраструктури інженерних споруд замученості території в господарські роботи. Вчені відмічають, що стійкість ландшафтів можна розглядати з двох позицій [ ] Згідно однієї з них стійкість визначається по відношенню до тієї

або іншої конкретної дії або типу дії В цьому випадку знайдені показники стійкості виявляються в рівній мірі залежними від характеру дій так і від властивостей самого ландшафту Згідно другої йдеться про потенційну стійкість ландшафту коли антропогенна дія розглядається не конкретно а в загальному вигляді В цьому випадку уся увага зосереджується на тих властивостях і станах ландшафту яке здатне виявити себе і зберегти ландшафт І як підсумок таких досліджень - створення ландшафтної карти, з нанесенням на неї і характеристик стійкості ландшафтів до різних видів рекреаційних навантажень

Таким чином типологічні особливості окремих ділянок лісів задають передумови для функціонального зонування територій для формування туристичних маршрутів, а також розміщення елементів туристичної інфраструктури. Тобто, функціональне використання кожної ділянки території лісу повинно відповідати її можливостям утримувати антропогенне навантаження певного типу. Тому, вельми важливим при виконанні функціонально-планувальної організації маршрутів для еко-туристів є залучення детальних характеристик лісових фацій проектованої території. Саме ці характеристики дозволять визначити де можливо розмістити ©будинок лісника», табір відпочинку, а де тільки прокласти доріжки та невеличкі площадки для огляду краєвидів

Іншу важливу складову рекреаційного потенціалу утворюють містобудівні умови прилеглої до лісів території а саме наявність або можливість організувати такі елементи туристичної інфраструктури як транспортні інженерні комунікації елементи громадського обслуговування тощо

В якості приклада вирішення питань містобудівного формування об'єктів рекреаційно-туристичної діяльності в Україні в сучасних умовах можна навести Харківську область, де приділяється значна увага до формування і розвитку регіональної рекреаційної системи. Нині територія Харківської області налічує вісім рекреаційних зон : Балаклеївська, Змиевская, Ізюмська, Краснокутская, Печенізька, Харківська, Краснооскольская і Чугуївська. Значну територію цих зон займають ліси і водні простори що обумовлює специфічні особливості природного комплексу.[ 9]

Згідно містобудівної концепції регіональна рекреаційна система розглядається як цілісна ландшафтно-просторова територіальна структура що побудована за принципом екологічної рівноваги При цьому на урбанізованих територіях розвиваються інтенсивні види рекреації а у межах не урбанізованих територій природних комплексів - відповідно, екологічні види рекреації. Такий екологічний підхід дозволить при подальшому ускладненні функціональної структури територій обумовленому появою нових видів рекреації і нових форм господарювання і володіння у межах регіональних рекреаційних систем зберегти баланс природних і антропогенних компонентів рис

Концепція розвитку рекреаційної діяльності в Харківському регіоні припускає наступні основні архітектурно-містобудівні планувальні підходи при організації його територіально-просторової структури

- мінімальне втручання в цінні природні комплекси, система заходів щодо їх збереження і відновлення

- формування територій багатофункціонального призначення, як спосіб її ефективного використання і забезпечення соціальної мобільності свобода вибору форм діяльності видів відпочинку і тому подібне

- активне використання територій об' єктів історико-культурного і історико-архітектурного спадку при формуванні туристичних центрів ;

- оптимізація територіальної взаємодії між рекреаційною і іншими функціональними зонами ;

- організація у межах рекреаційних зон переважно соціально орієнтованій господарській діяльності

- удосконалення транспортної мережі рекреаційного призначення. При формуванні рекреаційно-туристичної діяльності в лісах області рекомендуються виділення лісових угідь для організації туристичних маршрутів трасування маршрутів з ритмічним чередуванням ділянок спокійного руху короткочасового відпочинку - хв майданчиків і ділянок для огляду прекрасних видів вузлових ділянок маршруту для тривалого відпочинку (2- 8 годин). Тут важливе визначення максимально допустимого навантаження на лісовий ландшафт і прийнятних для конкретних умов типів туристичної діяльності. Виявлення найбільш підходящих за екологічними та біологічними показниками ділянок для реалізації різних форм туристичної діяльності

Висновки. Об'єкти туристично-рекреаційної діяльності виконують важливу роль у життєдіяльності соціуму створюючи умови для відпочину оздоровлення, освіти населення. Особливе місце серед них в Україні займають об'єкти екологічного туризму що потребують активного залучення природних ресурсів в тому числі територій лісового фонду

Використання лісових угідь для організації екологічно безпечних туристичних маршрутів на основі науково обґрунтованих проектних рішень створює економічне підгрунття для подальшого розвитку галузі лісового господарства

Для успішного вирішення завдань формування об'єктів рекреаційно- туристичної діяльності із залученням лісового фонду потрібне комплексне використання наукових і проектних ресурсів таких предметних сфер як містобудування ландшафтна архітектура лісове господарство економіка екологія

Рис. 1. Схема рекреаційної інфраструктури Печенізького району Харківської області (Робота студентки Н. Сімакової, кервник. І. Древаль )

Література

1. Арсеньева Е. И. Экологический туризм : содержание и границы понятия. / Е. И. Арсеньева, А. С. Кусков, Л. К. Жданова // Туризм и устойчивое развитие регионов : Сб. науч. ст. Тверь, 2005. - 182 с.

2. Архипенко Т. В. Проблемы рекреационного использования особо охраняемых природных территорий./ Т.В. Архипенко, Г. В. Дудко // Проблемы и перспективы развития туризма в странах с переходной экономикой : Сб. науч. тр. Смоленск, 2000. - 1 75 с.

3. Басанец Л. П. Классический экотуризм на рубеже XXI в. / Л. П. Басанец, И. А. Гордиенко, А. В. Дроздов // Теория и практика международного туризма: Сб. науч. ст. под ред. А. Ю. Александровой. М. : КноРус, 2003

4 . Биржаков М. Б. Введение в туризм. / М. Б. Биржаков // Учебник. СПб. : Герда, 2004. - 1 68 с.

5 . Габрель М. М. Стратегічні засади ландшафтно-просторової організації гірських районів Львівської області / М. М. Габрель // Сб. н. трудов. Проблемы теории и истории архитектуры. Вып. 4. Одесса, 2003 - С. 9 7-101.

6. Григорьева В. В. Экологически безопасные формы туризма: подходы и принципы. / В В Григорьева // Туризм и региональное развитие Сб науч тр Вып Смоленск-С. 60 - 69.

7. Здоров А. Б. Экономика туризма. / А. Б. Здоров // М. : Финансы и статистика, 2004. - 06 с.

8. Панченко Т. Ф. Туристичне середовище : архітектура, природа, інфраструктура [Монографія]. / Т. Ф. Панченко- Київ : Логос, 2009. - 1 76 с.

9. Поколодна М. М. Рекреаційні ресурси природно-заповідного фонду Харківської області / М. М. Поколодна // Сб. н. праць Харк. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна призначене актуальним проблемам неоекології. Людина і довкілля. Проблеми неоекології - 2002, № 3. - С. 75 - 80. Ткач В П Лісова типологія В П Ткач Б Ф Остапенко Харків ХДАУ - с

Размещено на Allbest.ru