Сучасний стан та перспективи розвитку агротуризму на Волині

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сучасний стан та перспективи розвитку агротуризму на Волині

Певні конкурентні переваги туристичного бізнесу України та її конкретних регіонів, що дасть можливість вітчизняній економіці туризму не лише функціонувати в нових умовах, наближених до світових стандартів та зразків, але й бути конкурентоспроможною, ефективною, прибутковою, орієнтованою на сталий розвиток.

У цьому сенсі важливо визначити, яким має бути туризм в Україні та її регіонах за необхідності виконання головної мети - розвитку економіки, що повинен орієнтуватися на забезпечення її економічної конкурентоспроможності на основі залучення потрібних для цього інвестицій до організації найбільш ефективних для України та її регіонів напрямів туристичного бізнесу.

Як зазначають дослідники, нині на міжнародному ринку туризму спостерігається значне збільшення чисельності подорожуючих, які обирають агротуризм як засіб розваги і відпочинку [18; 22]. Для України, і, зокрема, таких її регіонів як Волинська область, де сільське господарство історично завжди мало та має суттєвий вплив на розвиток суспільного побуту, традицій та звичок народу, культури, мистецтва, економіки, дана форма організації туристичного бізнесу є досить актуальною.

З огляду на зазначене вище, а також через актуальність формування наукових та практичних рішень, які б сприяли розвитку в Волинській області агротуризму та туристичного бізнесу в цілому, автор вважає актуальним дослідження та обґрунтування важливості формування умов ефективної реалізації проектів агротуризму на Волині як доцільної для даного регіону організаційної форми реалізації туристичного бізнесу.

Мета наукових досліджень в межах даної статті полягає в обґрунтуванні важливості розвитку, характеристиці сучасного стану та визначенні перспектив розвитку агротуризму на Волині як організаційної форми реалізації туристичного бізнесу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Серед робіт закордонних вчених та фахівців слід відзначити роботи В. Мідлтона та М.І. Кабушкіна, в яких суттєва увага приділяється формуванню інструментарію організації туристичної діяльності з огляду на базові фактори середовища. В цьому контексті найбільш повно відображають проблематику роботи таких вітчизняних вчених як В.К. Федорченко, А.Т. Матвієнко, С.І. Попович, Г.П. Науменко.

Дослідженню проблем розвитку як туристичної галузі, так і, зокрема, зеленого сільського та агротуризму присвячені роботи вітчизняних та таких закордонних науковців Азар В.І., Ананьев М.О., Бейдик О.О., Биржаков М.Б., Дмитрук О.Ю., Гетьман В.І., Зінько Ю.В., Дю- шен Люсьєн Р., Ланкар Р., Маркус Л. Ру- тинський М.И. та інші. Аналіз літературних джерел дозволяє зробити висновки про відсутність єдності дослідників у визначенні сутності агротуризму, виявленні характерних ознак та особливостей, як в теоретичному плані, так і стосовно агротуризму в досліджуваному регіоні - Волинській області. Слід особливо відзначити, що розвиток масової практики організації агротуризму досі випереджає його теоретичне обґрунтування, саме дана робота і зорієнтована на те, щоб виправити вказану незба- лансованість теоретико-методичних та практичних аспектів дослідження особливостей, пріоритетів, можливостей та перспектив розвитку агротуризму в сучасних умовах.

Викладення матеріалу та результати. Під впливом ряду об'єктивних (економічних, демографічних, політичних) та суб'єктивних (організаційні зусилля зацікавлених в розвитку туризму суб'єктів) факторів, сучасному стану розвитку туризму притаманні такі тенденції (рис. 1, складено автором).

Деякі фахівці частково розкривають якісні характеристики індустрії туризму [2, с. 16-17]:

- ресурсна орієнтація в розміщенні туристичних організацій;

- сезонний і циклічний характер у виробництві туристичних послуг;

- високі вимоги до рівня розвитку соціальної інфраструктури і інформаційних мереж.

В умовах впливу означених вище тенденцій та характеристик, розвиток туризму створює наступні потенційні можливості для краї- ни-реципієнта (України) та її конкретних регіонів, зокрема - Волинської області:

- покращення стану платіжного балансу країни;

- внесок до ВВП країни та регіонального валового продукту;

- поповнення місцевих бюджетів регіону;

- сприяння розвиткові депресивних районів області;

- сприяння зростанню зайнятості населення області;

- використання економічно індиферентних ресурсів;

- поширення туризму та супутніх виробництв як відносно екологічно безпечної діяльності;

- збереження та відновлення соціокультур- ної ідентичності та культурної спадщини як конкурентної переваги при організації туристичної діяльності;

- мультиплікаційний ефект від реалізації інвестицій в туризм, що спричиняє розвиток інвестування в об'єкти інфраструктури та суміжні галузі.

Сільський туризм - це стаціонарний відпочинок з будь-якою метою, видом та формою організації туристичної подорожі та відпочинку у сільській місцевості [3; 11].

Гостинна садиба -- це житловий будинок сільського господаря, в якому розміщуються на відпочинок туристи (міські жителі) [4, с. 5]. Поряд з поняттям "гостинна садиба" вживається поняття "агросадиба". Дане поняття можна трактувати виходячи зі специфіки агротуризму як виду сільського туризму, як пізнавального, так і відпочинкового характеру, пов'язаного з використанням підсобних господарств населення, або земель сільськогосподарських підприємств, які тимчасово не використовуються в аграрній сфері. Цей вид може не мати обмежень в навантаженості на територію і регламентуванні видів розважального відпочинку [10]. Отже агросади- бою є будинок сільського господаря, що займається сільським господарством та має при садибі (де безпосередньо розміщуються на відпочинок туристи) та/або на віддаленні від неї підсобні господарства та/або землі сільського призначення, що використовуються як безпосередньо для ведення сільського господарства, так і для організації аграрного туристичного бізнесу. Агросадиби, в яких перебувають під час відпочинку туристи, суттєво відрізняються від готелів тим, що між господарями і відпочиваючими відбувається живе спілкування, налагоджуються дружні стосунки, панує сімейна атмосфера.

Для агротуризму характерним є також застосування більш вузького поняття - "зелений агротуризм", що концентрує організацію туристичних подорожей та відпочинку на перебування в атмосфері сільськогосподарського виробництва, спеціалізованого в першу чергу на рослинництві, а також розміщеного у місцевості з багатим та різноманітним рослинним середовищем, цікавим для потенційних відвідувачів (передусім - жителів міст).

Суб'єктом агротуризму частіше за все є фізична особа, що постійно проживає в сільській місцевості або в малому місті, веде особисте підсобне господарство. При цьому у цієї особи у власності має бути будинок або його частина; як варіант, будинок або частина будинку може належати членові його сім'ї. Окрім цього, суб'єктом агротуризму може бути юридична особа, наприклад, сільськогосподарська організація, селянське (фермерське) господарство.

Таблиця 1. Моделі організації агротуризму

Структуру власної пропозиції, яка і визначає необхідну рівновагу для розвитку сільського туризму, можна, в першому наближенні, визначити наступними пунктами: гостинна садиба; реклама; клієнти; ціни.

В табл. 1 показано моделі організації агротуризму різних країн світу [7; 9; 22].Склад послуг агротуризму в загальному вигляді є наступним (рис. 2).

Волинське село має багату історико-архітектурну спадщину, самобутній побут, цікавий та самобутній досвід ведення сільського господарства. Враховуючи відсутність потрібних капіталовкладень на створення нових робочих місць та потребу пошуку додаткових можливостей для покращення добробуту населення регіону, доцільно приділити увагу агротуризму як діяльності, що не потребує для організації та розвитку значних інвестицій. Так, в сільській місцевості Волині, що має відповідну рекреаційну базу, завжди було багато відпочиваючого міського населення. І якщо традиційно найпопулярнішими для відпочинку є села біля морів, річок та гірські, то саме агротуризм може стати тією привабливою туристичною конкурентною перевагою регіону з-поміж гірських регіонів-сусідів чи областей, що мають вихід до моря.

Клімат області помірно-континентальний. Його особливості визначаються розміщенням території області в помірних широтах, переважаючою атмосферною циркуляцією, відсутністю орографічних перешкод і рівнинністю рельєфу. Характерна слабка міждобова мінливість температури. Загальна тривалість сприятливих умов зимового і літнього відпочинку по території регіону складає близько півроку. Влітку тривалість сприятливого для відпочинку періоду збільшується. Незважаючи на наявність негативних рис (нестійка погода, м'яка з відлигою зима, пізні весняні і ранні осінні заморозки, часті тумани та ін.), в цілому клімат області сприятливий для відпочинку.

Екосистеми, що зберігаються на природних територіях, забезпечують навколишній простір чистими, збагаченими киснем повітрям, чистою водою, відтворюють запаси мисливсько-промислових видів тварин, птахів і комах, цінних видів рослин, які поширюються на навколишні території. Природні території вносять у ряді випадків істотний внесок у соціально-економічний розвиток Волині, підвищення рівня життя сільського населення, зокрема, через розвиток агротуризму, сприяння новим стійким формам природокористування і створення нових робочих місць на селі.

Особливою туристичною привабливістю на Волині користуються природні та великі штучні водойми, лісовкриті території та природні національні парки (Шацькі озера), де багато різної риби, а в лісах - багатство грибів, ягід і чистого повітря. Привабливим є село Ро- кині, на території якого відтворено волинське село 200-річної давнини, з предметами побуту, будівлями під відкритим небом. Берестечко як місце подвигу запорізького козацтва в битві з польським військом Яна Казимира. Володи- мир-Волинський - найдавніше місто України, засноване князем Володимиром Святославичем [17].

Витоки агротуризму Волині пов'язані з селом Жидичин Ківерцівського району. Перша літописна згадка про нього датується 1227 роком. В 1563 році йому було надане Магдебурзьке право. Село Жидичин є свідком з'їзду монархів Європи. Оскільки в Луцьку не було можливості всіх розмістити, тому дехто жив у розкішній резиденції духовенства, приміщення якої й досі збережене [15].

Розвиток агротуризму на Волині розпочинається з 2000-х років в першу чергу як реакція на безробіття на селі: так, у 2003 р. був реалізований проект "Зменшення жіночого безробіття у селах Ківерцівського району" [17, с. 184]. На сьогодні завдяки проекту облашто- вано 22 агросадиби.

Згодом, у кінці 2000-х, три сільські ради Рожищенщини створили туристичний продукт в межах проекту "Магія волинської казки". По трьох селах розроблені маршрути за двома напрямками - релігійним і казковим. Туристи можуть відвідати три церкви у селах Переспа, Любче та Рудка-Козинська, де священики проводять екскурсію, розповідають історію храму й ікон, а також дають своєрідні уроки живої віри. Між Переспою та Любчим працює кінне таксі. Якщо у 2013 р. організатори були спроможні прийняти тільки три групи відпочивальників, то у 2014 р. вже мають можливість прийняти 30 груп туристів [14].

З 2013 р. на Любомльщині реалізуються чотири проекти із залучення інвестиційних коштів для розвитку агротуризму, наприклад польсько-український проект зі сприяння розвитку туризму на прикордонній території, що діятиме на території Гущанської сільської ради. В реалізації проекту братимуть участь чотири польські гміни: Лешньовіце, Дорогуськ, Войславіче і Жмудж. Головним об'єктом, де відбуватимуться основні заходи проекту, є Гущанське озеро [1].

За останні роки кількість сільських садиб на Волині, що надають послуги у сфері агротуризму, постійно зростає. Так, якщо у 2000 р. підприємства сфери агротуризму на Волині ще не були зафіксовані, то у 2005 р. такі послуги надавали 10 підприємств, у 2006 р. - 20, 2007 р. - 42, 2008 р. - 75, 2009 р. - 115, 2010 р. - 130, 2011р.- 226 підприємств [5] (рис. 3).

Наведена динаміка свідчить про зростання чисельності офіційно зареєстрованих підприємств сфери агротуризму на Волині у 2011 р. у три рази порівняно з 2008 (докризовим) роком. Осередки агротуризму за цей час створені в Ківерцівському, Шацькому, Турійському, Ро- жищенському, Ковельському, Любомльському та інших районах області. Так, організація об'єктів агротуризму в Ківерцівському районі здійснювалась за підтримки завдяки громадського об'єднання "Волинські перспективи". Сьогодні в Жидичині і Кульчині діє 8 агроса- диб (у районі - 20), в кожній з них нині може перебувати одночасно 4-6 осіб (в деяких об'єктах є можливіть розміщення до 10 осіб). Вартість послуг (проживання і харчування) -50- 100 грн. за добу. Господарі агросадиб можуть надавати й інші послуги за додаткову оплату.

Більше трьох років тому родини Недопадів і Данильчуків із села Ольганівка Рожищенського району спільними зусиллями збудували агросадибу "Гаївка", де тепер відпочивають навіть гості з-за кордону. Сімейний бізнес успішно розвивається, споруджено ще одну агросадибу, місце для якої обрано поблизу лісу, дороги, недалеко від обласного центру, районної лікарні. Гостям пропонують риболовлю на орендованому ставку, піші та кінні прогулянки лісом, смачну українську кухню, сауну за доступні ціни [13]. Година відпочинку для 8 осіб із сауною тут коштує 80 грн., без сауни - 40 грн., доба на 4 осіб обійдеться у 600 грн., обід на 6-8 осіб без напоїв вартуватиме 200 грн. [13].

Рис. 3. Динаміка кількості зареєстрованих підприємств, що надають послуги агротуризму

У с.м.т. Дубище Рожшценського району п'ятий рік поспіль відбувається традиційний фестиваль зеленого туризму "Рожищенська мальованка" [19], який створено за спільної ініціативи громадських, ділових і бізнесових кіл Волинської області з метою задоволення низки потреб територіальних громад і населення регіону: збереження, відновлення та збагачення культурної спадщини регіону; активізації торговельної діяльності у регіоні шляхом продажу виробів народних майстрів; підвищення соціально-економічного рівня регіону; стимулювання розвитку зеленого туризму в регіоні; активізації розвитку прикладного мистецтва в регіоні.

Важливо, що агротуризм здатен підняти рівень економіки Волині, при цьому молодь отримає стимул залишатися на селі, маючи змогу працювати на будівництві, обслуговувати туристів, розвивати місцеві ремесла [12].

Підсумовуючи аналіз розвитку агротуризму в регіоні варто зазначити, що головною рушійною силою розвитку агротуризму на Волині є зростаючий попит на відпочинок на територіях з природними об'єктами. Значну частину населення влаштовують невеликі економічні витрати на такий відпочинок. Поза сумнівом, задоволення цього попиту, а разом з ним і успіх агротуризму на Волині, залежить від якості оточення рекреаційного простору [16]. Цей рекреаційний продукт складають сільські поселення з використовуваною у сільському господарстві, доглянутою територією, з добре збереженою природою і облаштованими місцями відпочинку. Це сільський спосіб життя, місцеві звичаї і традиції, елементи культурної спадщини і багато що інше.

Проведений аналіз дозволяє стверджувати, що територія дослідження має різноманітні природні рекреаційні ресурси, які могли б бути основою для створення спеціалізованих закладів короткочасного і тривалого розміщення людей з метою задоволення їх рекреаційних потреб: лікувально-оздоровчих, культурно-освітніх, спортивних. До позитивних чинників розвитку агротуризму на території регіону відносяться: вигідність географічного положення, наявність привабливих природних і сільських ландшафтів, збереження етнічних особливостей і побуту волинського села (збереглися народні ремесла), толерантність сільського населення. Поєднання великих лісових масивів з численними водоймами і горбистим рельєфом створює різноманітні по мальовничості ландшафти.

Сучасний розвиток туристичної індустрії агротуризму неможливо також уявити без інформаційної підтримки. Це є проблемою для господарів агросадиб, які мало обізнані на можливостях сучасних інформаційних технологій для забезпечення комунікацій з потенційними відвідувачами. Інформаційні ресурси сфери туризму, з яких турист міг би почерпнути дані про об'єкти агротуризму недостатні, а якісні сайти з повною інформацією і спеціалізовані сайти для туристів по об'єктах Волинської області не розроблені. Що стосується рекламних брошур, то існує ряд випущених матеріалів, але можливості їх розповсюдження вкрай обмежені, до того ж - це є набагато дорожчим інструментом туристичного маркетингу порівняно з інтернетом та телебаченням [6].

Що стосується інших факторів, що визначають здатність реалізації проектів агротуризму на високому рівні, слід відзначити фактор, що впливає на конкурентоспроможність будь якого продукту (товару, послуги), в тому числі і туристичного - фактор цінової доступності: вартість туристичних путівок, тарифи на пасажирські перевезення, вартість проживання, проїзду, тарифи на послуги в країні перебування.

Рівень цін агротуристичного господарства визначають наступні чинники [21, с.124]: очікування гостей, існуючий на ринку попит на агротуристичні послуги, оригінальність продукту та його неповторність, нетрадиційний спосіб надання послуг, кошти, які мусить витрати господарство у зв'язку з пропонованим продуктом, формально-юридичні вимоги, пов'язані з ціноутворенням, еластичність попиту на туристичні послуги, економічний стан країни чи регіону.

З огляду на це актуальним є пошук можливостей зниження собівартості товарів та послуг та, зрештою, - зниження вартості перебування туристів в країні без суттєвої втрати вигоди від цього перебування для підприємств країни та держави. В цьому полягає економічна сутність та потреба реалізації проектів агротуризму. Можливості для цього закладені в реалізації всього комплексу заходів по забезпеченню оптимального рівня співвідношення між ціною та якістю туристичних послуг за підтримки держави, зокрема, через лібералізацію туристичного ринку, сприяння його розвитку та через оптимізацію податкової політики.

Разом з тим слід зазначити, що для успішної організації агротуризму необхідні: спрямованість на досягнення конкретних цілей; координація взаємопов'язаних дій; обмежена протяжність у часі та визначеність початком і кінцем; унікальний та неповторний зміст туристичних продуктів.

Основними шляхами сприяння ефективній реалізації проектів агротуризму в Волинській області є наступні:

- забезпечення відкритого доступу до туристичного ринку і конкуренції;

- забезпечення захисту громадських інтересів;

- забезпечення повної сумісності між механізмами приватного інвестування та державної підтримки проектів агротуризму;

- визначення оптимального рівня інвестицій в агротуризм;

- вибір найбільш відповідного типу участі у проектів агротуризму всіх зацікавлених сторін;

- забезпечення активної співпраці між всіма учасниками проектів агротуризму та суспільством;

- участь усіх зацікавлених у розвитку агротуризму сторін на стадії проектування;

- розвиток інфраструктури регіону;

- розвиток механізмів сприяння інвестиціям приватного сектору.

Передумовами розвитку агротуризму на цій території можна розглядати такі сприятливі чинники: досить висока забезпеченість житловою площею, наявність значного резерву не- задіяної робочої сили, потреба в пошуку додаткових джерел доходів. Нині найбільшу інвестиційну привабливість складають перспективні туристсько-рекреаційні території. Серед них - території з високим рекреаційно-туристським потенціалом Ківерцівського, Ніццького, Турійського, Рожищенського, Ковельського, Любомльського районів.

Висновки

Розвиток туристичної галузі Волині як чинника трансформаційних змін в економіці даного регіону та країни в цілому сприяє впровадженню якісних змін в середовищі, характерних для інноваційного розвитку, підвищує здатність регіону до організації найбільш доцільних в певному місці, в певний час та за певних умов форм туристичного бізнесу, заходів, подій; характеризує готовність туристичної індустрії та місцевої інфраструктури забезпечити належну якість туристичних послуг.

Серед пріоритетних напрямів використання туристичного потенціалу Волині слід виділити прискорений розвиток агротуризму, який може відіграти роль каталізатора структурної перебудови економіки, забезпечити демографічну стабільність та розв'язання нагальних соціально-економічних проблем у сільській місцевості Волинської області. З огляду на це, важливо реалізувати наявний багатий туристичний потенціал шляхом проведення ефективної політики державного регулювання, в тому числі и на регіональному рівні.

В межах даної статті узагальнено основні проблеми, що перешкоджають реалізації проектів агротуризму в Україні та сформовано шляхи їх вирішення через формування відповідних умов. Здійснено обґрунтування важливості розвитку агротуризму під впливом сучасних тенденцій розвитку туризму, дано харак теристику сучасного стану та визначено перспективи розвитку агротуризму на Волині як перспективної для даного регіону організаційної форми реалізації туристичного бізнесу. Представлено рекомендації щодо активізації подальшого розвитку агротуризму в досліджуваному регіоні.

Література

1.Горішевський П. Сільський зелений туризм: організація надання послуг гостинності / П. Горішевський, Ю. Васильєв, Ю. Зінько. - Івано-Франківськ: Місто НВ, 2003.

2.Забуранна Л. В. Особливості туристично-підприємницької діяльності в аграрній сфері Карпатського економічного району / Л.В. Забуранна // Сільський розвиток. - 2012. - №10-12,- С. 89-93.

3.Зінько Ю. В. Маркетинг сільського туризму на регіональному рівні / Ю.В. Зінько, Г.І. Шимечко // Туризм сільський зелений. - 2007. - №4. - С. 10-11.

4.Кудла Н. Основи сільського туризму: науково-теоретичний аспект / Н. Кудла // Дрогобич, 2006. - 62 с.

5.Лук'яненко Д. Г. Глобальна економіка XXI ст.: людський вимір: Монографія / Д. Г. Лук'яненко, А. М. Поручник та інші. -- К.: КНЕУ, 2008. -- 420 с.

6.Лукичев А. Б. По ту сторону концепции экотуризма / А. Б. Лукичев // Российский Журнал Устойчивого Туризма. -2011. -№1.-С. 11-25.

Размещено на Allbest.ru