Специфіка підготовки висококваліфікованих команд з гандболу, тривалий та варіативний змагальний період позначається наявністю різних точок зору з приводу визначення раціональної структури, змісту навчально-тренувального процесу протягом макроциклу [2, 9]. При цьому головною проблемою підготовки гандболістів високої кваліфікації виявлена своєчасність досягнення і збереження оптимального рівня підготовленості гравців і команди, як в окремих матчах, так і протягом усього змагального періоду [5, 10]. Узгодження планування (повторення, чергування тощо) різних структур (мезоциклів, мікроциклів) за спрямованістю тренувальних (адаптаційних) впливів створює сприятливі можливості для розвитку стану спортивної форми [1,7,11].

Тому, враховуюче вищеозначене, тема дослідження є актуальною.

Об'єктом нашого дослідження був навчально-тренувальний процес кваліфікованих гандболістів у річному макроциклі. Предмет дослідження - структура підготовки кваліфікованих гандболістів. Мета дослідження - з'ясувати закономірності побудови навчально-тренувального процесу кваліфікованих гандболістів протягом року. Відповідно до поставленої мети, у ході дослідження передбачалося вирішення наступних завдань:

Дослідити зміст і структуру навчально-тренувального процесу кваліфікованих гандболістів на різних етапах річного макроцікла.

Визначити співвідношення тренувальних навантажень різної спрямованності кваліфікованих гандболістів на різних етапах річного макроцікла. Дослідження проводилось за участю команд Суперліги України з гандболу: “Мотор”, "ЗТР", “ЗНТУ - ЗАД" (м. Запоріжжя).

Результати дослідження. Узагальнюючи науково-методичні знання, ми мали підстави для виокремлення головних положень, що визначають вимоги структури та змісту підготовки кваліфікованих команд з гандболу. За Матвеєвим Л.П. (19642001) і Платоновим В.М. (1980-2013), на основі теорії періодизації спортивного тренування, та вивчення документальних матеріалів підготовки висококваліфікованих команд дали нам підставу стверджувати, що у гандболі застосовується одноциклова система побудови річного макроциклі з нетривалим (2-3 місяці) підготовчим періодом і тривалим (7-9 місяців) змагальним періодом, після якого пропонуються 4-6-тижневий перехідний період (табл.1).

Таблиця 1. Структура підготовчого періоду річного макроциклу підготовки гандболістів високої кваліфікації

Побудова тренувального процесу на основі мезоциклов (МЗЦ) дозволяє систематизувати його відповідно з головним завданням періоду або етапу підготовки, забезпечити оптимальну динаміку тренувальних і змагальних навантажень, доцільне поєднання різних засобів і методів підготовки. Основною структурною одиницею загально підготовчого етапу є мікроцикл (МКЦ), який являє собою відносно закінчений фрагмент тренувального процесу. Застосовані у ньому навантаження дають змогу планомірно і послідовно впливати на всі види підготовки та рухові якості, регулювати динаміку навантажень різної спрямованості, забезпечувати спадкоємність окремих занять і тривалий перенос тренувального ефекту. Вивчення структури та змісту втягуючого мікроциклу, що використовувався у підготовці гандболістів високої кваліфікації, вказав на проведення невеликих за обсягом тренувань, присвячених атлетичній підготовці. Вони проводяться в чітко визначений час у першій половині дня, об'ємні заняття з техніко-тактичної підготовки - на вечірньому тренуванні. Однак, виявлено і комбінований варіант побудови навчально-тренувального процесу, коли одне заняття складалось з двох частин. Перша частина проводилась на стадіоні, друга після 10-хвилинної перерви - на майданчику.

Спеціально-підготовчий етап орієнтовано на синтезування, стосовно специфіки змагальної діяльності, якостей і навичок гандболістів. Даний етап, як правило, складався з двох мезоциклів, що включав 8-10 мікроциклів, і був спрямований на стабілізування обсягу тренувального навантаження, де акцентувалась увага на показники, що зображені на рис. 1.

Рис. 1 Схема функціональних показників спеціально-підготовчого етапу річного макроциклу

Динаміка навантажень в ударних мікроциклах також хвилеподібна, з двома піками, що припадають на 2-й і 4-й дні. У ці дні в тренувальних заняттях застосовується навантаження анаеробної і змішаної спрямованості. На другий день після великого навантаження тренерським штабом переважно пропонувалось проводити заняття з малим і середнім навантаженням (3-й і 6-й дні мікроциклу), із переважанням аеробної і аеробно-анаеробної спрямованості. На даному етапі, в залежності від стану команди, умов підготовки і конкретних завдань на даний момент, виявлено можливість успішного застосування та скорочення мікроциклів (до 4-5 днів). Встановлено, що зміст і послідовність тренувальних занять мікроциклів майже не змінювалася (табл.2).

Таблиця 2. Розподіл навчально-тренувальної роботи кваліфікованих гандболістів на спеціально-підготовчому етапі (передзмагального МЗЦ) річного макроцикпа

Основними завданнями відновлювального МКЦ були: зниження рівня метаболітів (креатина, лактата, вуглекислого газу, метаболічної води); відновлення рівня глікогену в м'язах і печінці, вільних жирних кислот у м'язах; відновлення рівня глюкози, що затрачається на регенерацію пошкоджених м'язових волокон і т.п. (рис.2).

Рис.2 Схема основних завдань, що вирішуються у відновлювальному МКЦ річного макроциклу

Тривалість передзмагальної підготовки підготовчого періоду становило приблизно три тижні та включало 3 мікроцикли. У рамках цього циклу була присутня робота з підвищення спеціальної фізичної та психологічної підготовленості, вдосконаленню техніко-тактичної майстерності і, особливо, тактичній підготовці. Зафіксоване значне скорочення обсягу тренувальної роботи поза залом (залишаються лише ранкові заняття). Велика увага приділяється вдосконаленню різних тактичних комбінацій, ігрових взаєморозумінь в окремих зв'язках і ланках. З цією метою рекомендовано проводити серії контрольних матчів з наближено однаково підготовленим суперником, що має відмінні тактичні пріоритети саме в змагальній діяльності. Завершення мезоциклу в підготовці команд високої кваліфікації з гандболу є традиційним. Запропоновано в структурі виокремити підвідний мікроцикл, який проводиться з урахуванням особливостей запланованої змагальної діяльності відповідно до переваг і недоліків підготовленості майбутніх суперників. Це є ідентичним для усього аналізованого періоду та різних команд. Переважаюча спрямованість тренувальних занять передбачала вирішення техніко-тактичних і тактичних завдань, удосконалення основних тактичних варіантів, з урахуванням тактики гри майбутнього супротивника. Встановлено, що на тренуваннях моделювалися тактичні системи майбутнього супротивника і способи успішної боротьби проти них. Величина навантаження в цьому мікроциклі помітно знижується. Крива показників її динаміки хвилеподібна з однією вершиною, що приводиться на день контрольної гри. Обсяг і інтенсивність навантаження знижуються в останні 2-3 дні перед офіційним матчем. У наступному змагальному періоді відбувається подальше вдосконалення різних сторін підготовленості, забезпечується інтегральна підготовка, здійснюється безпосередня підготовка та участь в основних змаганнях [8,13]. Він включав відрізок від першої до останньої гри змагань. Згідно з календарями, внутрішня структура змагального періоду була стандартизованою та варіативною [9,12]. При стандартизованій - більшість тижневих циклів схожі між собою, коли між календарними іграми рівномірні інтервали. Матчи проходять раз на тиждень, що забезпечує органічне поєднане напруженого тренування з раціонально спланованою змагальною діяльністю. Перший день після гри присвячен відновним процедурам. Наступні три дні носять напружений характер із різнобічною координаційною, швидкісною спрямованістю, спеціальною фізичною і техніко-тактичною підготовкою. За день до гри відбувається значне зниження навантаження. Тренування присвячені відпрацюванню тактичних комбінацій, і орієнтовані на оптимальну модель змагальної діяльності з майбутнім суперником [6,15]. При варіативній структурі змагального періоду інтервали між участю в змаганнях різні [4,14,16]. Якщо протягом тижневого МКЦ мають відбутися дві офіційних гри, кількість скорочувалась з 10 (у МКЦ з однією грою) до 6 тренувань без великих навантажень. Практично в два рази зменшується обсяг тренувальної роботи і сумарна величина навантаження.

Аналізуючи підготовку команд високої кваліфікації з гандболу, зафіксовано, що обсяги інтенсивність (від 55% у ввідних до 85% в ударних мікроциклах) тренувальних навантажень поступово збільшувались. На нашу думку, це давало змогу змінювати цей параметр зовнішнього навантаження лише в тій мірі, яка не перешкоджала проведенню роботи великого обсягу і не відбивалася на стані здоров'я спортсменів. У ввідних МКЦ робота має більш чітку аеробно-анаеробну направленість, але в ударних МКЦ орієнтація - на анаеробно-глікогенну та анаеробно-креатинфосфатну роботу. Можна стверджувати, що запропоновані підходи тренувального штабу гандбольних клубів України у цій частині відповідають поглядам провідних вчених і заслужених тренерів [3-6,8,9]. Наше дослідження показало, що у підготовчому періоді динаміка тренувальних навантажень за спрямованістю має різну тенденцію. Спостерігаються максимальні обсяги аеробної роботи на загально-підготовчому етапі від 75% зі зниженням в інших мезоциклах до 30% (рис. 3).

Рис. 3 Направленість тренувань у річному макроциклі підготовки кваліфікованих гандболістів

Водночас аеробно-анаеробне навантаження максимально підвищується на спеціально-підготовчому етапі (3х1) до 45% і знижується до 15% на змагальному етапі, де водночас зафіксовані максимальні значення анаеробно-гліколітичної роботи. Пик анаеробно-креатинфосфатного навантаження відбувається у передзмагальному МЗЦ.

гандболіст тренувальний навчальний макроцикл

Висновки