Підвищення міжнародної конкурентоспроможності готельних підприємств на засадах державно-приватного партнерства

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПІДВИЩЕННЯ МІЖНАРОДНОЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ГОТЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ НА ЗАСАДАХ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВО

Т.М. Скорина

Постановка проблеми. Наміри держави щодо активної участі в процесах міжнародної інтеграції, розвитку економічних зв'язків і туризму, формуванні іміджу країни можуть бути успішно реалізовані завдяки діяльності готельних підприємств. Саме готельні підприємства продукують послуги комплементи для туристів і в маркетинговому ланцюгу і разом з туристичними забезпечують притік іноземної валюти до країни. Надаючи послуги для іноземних туристів готельні підприємства реалізують власну міжнародну конкурентоспроможність.

У сучасних економічних умовах успіх готельного підприємства в конкурентній боротьбі в значній мірі залежить від прогнозування його підприємницької діяльності. Різке зростання значення цих процесів обумовлено багатьма глибокими об'єктивними причинами, зокрема, суттєвими змінами середовища, появою нових запитів і очікувань споживачів, удосконаленням інформаційних мереж, трансформацією ролі людських ресурсів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор. Світова наука сформувала певну систему знань про конкурентоспроможність. У наукових працях зарубіжних вчених І. Ансофа, Ж-Ж. Ламбена, М. Портера, Г.Л. Азоєва, Є.А. Джанджугазової, Р.А. Фатхутдинова розглядаються теоретичні аспекти суті та оцінки конкурентоспроможності. Дослідженням проблем прогнозування підприємницької діяльності присвячено безліч праць як зарубіжних вчених Дж. Боуэна, Ф. Котлера, Дж. Мейкенза, М.Х. Мескона, Дж. Р. Уокера, так і вітчизняних В.В. Вітлінського, І.Л. Сазонця, І.Ханіна та ін. Вивченням власне діяльності готельних підприємств присвячені праці вітчизняних вчених М.Бойко, Є. Супрунової, Ю.Ю.Леонт'євої, К.А.Рудакової та ін.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Проте не розробленими до тепер і потребують теоретичного, методичного і практичного вирішення значна кількість нерозкритих питань щодо прогнозування міжнародної конкурентоспроможності готельних підприємств. Це потребує науково обґрунтованого перегляду концепта управління, а саме однієї із його головних функцій - прогнозування.

Постановка завдання. Головним завданням у сучасних умовах є не розробка та застосування нових чи відомих методів прогнозування, а збір та формування достовірної вихідної інформаційної бази для реалізації цієї управлінської функції, поєднуючи потенціал держави та бізнесу на засадах партнерства в умовах наростання ринкової конкуренції.

Виклад основного матеріалу дослідження.

Міжнародна конкурентоспроможність готелів у сучасних умовах не може бути оцінена лише ціновими факторами. Це обумовлюється, як мінімумом, двома могутніми процесами - глобалізацією ринку та інформатизацією суспільства. Основні прояви глобалізації ринку є:

- інтернаціоналізація світової економіки і торгівлі;

- програми забезпечення глобальної безпеки;

- технічний прогрес, особливо у сфері засобів комунікації та інформації.

Глобалізація ринку призвела до того, що цінові показники конкуренції, які визначаються, в основному, засобами виробництва і технологіями виробництва товарів і послуг стали приблизно однаковими і визначаються головними суб'єктами конкуренції.

Тепер все більше і більше на перше місце виходять нецінові фактори, такі як імідж підприємства, його торгова марка, бренд і особливо активізація зовнішніх комунікаційних впливів ( реклама, пропаганда/паблік рілейшенз), інтернет-технології та т. ін.

Звідси випливає, що глобалізація економіки і міжнародна конкуренція вимагають нового підходу до теорії конкуренції.

Цей підхід криється в тому, що трьох факторні моделі, що використовувалися раніше для аналізу конкуренції (доход, витрати, прибуток), не повністю відображають тенденцію переходу від техногенної цивілізації до інформаційної. Необхідні такі моделі, які відображають не лише стандартні економічні ідеї (доход-прибуток, розподіл - присвоєння прибутку), а ідеї політичні і моральні, які торкаються всього суспільства.

В умовах глобалізації економіка повинна виходити із споживчих цінностей людини, тобто повинна змінюватися атмосфера ринку, і додатковими факторами в сучасних моделях економіки стають: споживчі вподобання, респектабельність, престижність, засоби зниження ризику та інші. Таким чином, за сучасних умов ведення готельного бізнесу ми маємо справу з моделями, які називаються складні адаптивні нелінійні моделі, які більш схожі на біологічні, а ніж на механічні системи. Інакше кажучи, інженерний підхід/вивчення ефекту - створення механізму з даним ефектом/ доповнюється технологічним підходом /комплексне поєднання діяльності/, тобто економічний мультиплікатор (прибуток) доповнюється технологічним мультиплікатором (посилений вплив на «що чи кого-небудь»).

Отож, конкуренція як основний фактор розвитку глобального ринку, доповнюється вектором направленості на конкуренцію впливу на споживача, тобто на конкуренцію споживчих переваг. По суті, різко посилюються комунікаційний вплив на споживача послуг, виник і швидко розвивається комунікаційний маркетинг.

З іншої сторони, різко ускладнилися запити споживачів у зв'язку з тим, що розвиток цивілізації іде в напрямку формування інформаційного суспільства, яке визначається новими інформаційними і комунікаційними технологіями.

Процесу прогнозування завжди передує оцінка та аналіз тенденцій розвитку явища чи процесу. Загальновідомо, що прогнозування - це передбачення та проектування змін у майбутньому на основі узагальнення тенденцій нинішнього стану.

Одним із показників оцінки міжнародної конкурентоспроможності готельних підприємств є кількість фактично проведених ліжко-днів іноземцями в готелях України Якщо оцінювати цей показник у регіональному розрізі, то безумовними лідерами є м. Київ, Львівська та Одеська області. Проте важливим є не просто оцінка кількісних значень (обсягів), а темпів їх зростання (швидкості). Якщо порівнювати їх у трьох лідерів, то серед них абсолютна першість належить Львівській області. Саме Львівщина має вдвічі вищі темпи порівняно з конкурентами [1].

Звісно, що важливо з'ясувати причини такого успіху і де вони криються. Саме міжнародна конкурентоспроможність готельних підприємств формується за безпосередньої участі суб'єктів підприємницької діяльності та участі органів влади.

У світовий практиці виділяють три основні моделі стимулювання розвитку туристичної індустрії, а звісно, й гостинності як суміжної до неї.

1. Модель ринкової «самоорганізації». Вона базується на тому, що в державі відсутній централізований орган туристичної адміністрації, а усі питання вирішуються суб'єктами ринку самостійно. Вона є характерною для США.

2. Модель із широкими державними повноваженнями. Зокрема, Міністерству культури і туризму, щодо сприяння та пріоритету діяльності туристичним суб'єктам, а саме надання додаткових преференцій і звільнень від сплати податків, виділення бюджетних коштів на просування внутрішнього і в'їзного туризму, державного фінансування значущих проектів туристичної індустрії, підготовки кадрів та багато іншого [2,3]. Прийняття відповідних нормативно-законодавчих актів на рівні держави. Ця модель реалізується в Туреччині та Єгипті.

3. Модель європейська, що базується на співробітництві та взаємодії держави (органів влади) із приватним бізнесом, що обумовлює появу змішаних за формою власності інституцій у туристичній сфері - державно-приватного партнерства [3,4], що найбільш вдало реалізовано у європейських країнах, питома вага яких за даними ВТО складає 1/3 світових туристичних прибуттів.

Саме за європейською моделлю стимулювання розвитку туризму і готельного бізнесу працюють у місті Львові. Свідченням цього є функціонування Львівського туристичного барометру он-лайну проекту щодо кількості туристів у місті [5], який ініційований відділом туризму Львівської міської ради. Орган місцевого самоврядування - Львівська міська рада вступила до європейської маркетингової асоціації міст у січні 2013 року. Основною метою діяльності асоціації є підвищення конкурентоспроможності і ефективності європейських міст, а сама асоціація є платформою для конференцій, зустрічей; обміну знаннями, передовим досвідом; отриманням порад від провідних фахівців; розширення власної мережі і побудови нового бізнесу за світовими стандартами.

Діяльність Львівського туристичного барометру спрямована на збір інформації про те, коли саме Львів відвідують туристи, з яких країн вони прибувають та яка тривалість їх перебування, зміцнення співпраці міста і бізнесу задля розвитку туристичної галузі Львова, для якісного аналізу та ефективного управління туристичними потоками і туристичною діяльністю в цілому. Принцип за яким діє Львівський туристичний барометр - конфіденційність. Учасниками проекту є 33 готелі, 18 хостелів, 1 аеропорт, 3 центри туристичної інформації. На тепер діє 46 активних підприємств, але заплановано підключення всіх учасників.

Учасники проекту «Львівський туристичний барометр» завдяки функціонування проекту мають можливості:

1) отримувати якісну інформацію про стан туристичного ринку та визначати свою позицію на ринку;

2) бачити динаміку туристичних потоків у місті;

3) особливі пропозиції для гостей у інших містах та виходи на нові ринку збуту власних послуг;

4) оцінити власну позицію на ринку туристичних послуг.

Кожний учасник проекту до 20 числа місяця, що слідує за звітним подає інформацію.

Важливо, що зібрані інформація сортується в розрізі країн з яких прибувають туристи і зупиняються в готелях, фіксуючи кількість проведених в них ліжко-днів. конкурентоспроможність готельний приватний партнерство

Проте головним у Львівському барометрі є те, що зібрана інформація дає можливість для готелів, що є учасниками проекту робити порівняльний аналіз і співставлення з готелями-лідерами на ринку, тобто бенчмаркетинг. А це все є основою для прогнозування запитів потенційних туристів і гостей підприємств готельного бізнесу.

У цілому по державі кількість працівників у готельних підприємствах скоротилася на 835 осіб у 2015 р. порівняно з попереднім.

Дещо протилежна ситуація склалася у соціально-трудових відносинах готельних підприємств Львівської області (табл. 1) [1].

Таблиця 1 Динаміка кількості працівників готельних підприємств Львівщини

ПІДВИЩЕННЯ МІЖНАРОДНОЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ГОТЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ НА ЗАСАДАХ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВО

Доведено, що реалізація державно-приватного партнерства у стимулюванні розвитку туризму дає можливість формувати інформаційну базу міжнародної конкурентоспроможності готельних підприємств, а на основі її й прогнозувати. Визначено існуючі у світі моделі стимулювання розвитку туристичної і готельної індустрії. Визначено, що в Україні реалізується європейська модель. Проілюстровано на прикладі м. Львова практичний аспект реалізації державно-приватного партнерства цивілізованого розвитку ринку послуг туристичних, готельних та праці. Запропоновано поширити досвід м.Львова у межах держави з метою прогнозування міжнародної конкурентоспроможності готельних підприємств.

Ключові слова: державно-приватне партнерство, прогнозування, міжнародна конкурентоспроможність, готельні підприємства.

ENHANCE THE INTERNATIONAL COMPETITIVENESS OF HOTEL ENTERPRISES ON THE BASIS OF PUBLIC-PRIVATE PARTNERSHIP

It is proved that the implementation of public-private partnerships in promoting the development of tourism gives the opportunity to form the information base of the international competitiveness of hotel companies, and based on it, and to predict. Identified existing model to stimulate the development of the tourism and hospitality industry. Determined that Ukraine implements European model. Illustrated on the example of Lviv the practical aspect of implementation of public-private partnership development of the civilized market of services tourism, hotel and labor. Proposed to extend the experience of the city. city within the state with the purpose of forecasting international competitiveness of hotel companies.

Keywords: public-private partnership, forecasting, international competitiveness and hotel businesses.

Размещено на Allbest.ru