Дослідження туристичних ресурсів Черкаської області

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. У багатьох країнах світу туризм має велике значення у формуванні валового внутрішнього продукту (ВВП), активізації торгівельного балансу, створенні додаткових робочих місць і забезпеченні зайнятості населення. Має великий вплив на такі ключові галузі економіки, як транспорт і зв'язок, будівництво, сільське господарство, виробництво товарів народного споживання та інше, тобто виступає своєрідним стабілізатором соціально-економічного розвитку. Туризм став одним з основних напрямів у міжнародній торгівлі і являє собою один з головних джерел доходу для багатьох країн, що розвиваються . У наш час на міжнародний туризм припадає 30% світового експорту послуг та 6% від обсягу експорту товарів. За даними Всесвітньої туристичної організації (ВТО) в 2014 р. у світі зафіксовано 1,138 млрд міжнародних прибуттів, що на 51 млн більше, ніж у 2013 р. Станом на 2015 р. міжнародні туристичні прибуття зросли на 4,4 % до позначки в цілому 1 млрд 184 млн. У порівнянні з 2014 р. кількість міжнародних туристичних прибуттів була більша на 50 млн. На результат 2015 р. вплинув курс обміну валют, ціна на нафту, стихійні та антропогенні явища в багатьох регіонах світу. За прогнозами ВТО у 2016 р. спостерігаються позитивні перспективи туризму, хоча в дещо нижчому рівні в порівнянні з попередніми двома роками. Прогнозується, що міжнародні туристичні прибуття у всьому світі зростуть до 4%, а у 2030 р. кількість міжнародних туристичних прибуттів становитиме 1,8 млрд. осіб.

Однією з найперспективнышою у туристичному відношенні областей України є Черкащина. Вона має значні історико-культурні та природні ресурси. Однак туристичні ресурси Черкаської області не достатньо висвітлено в спеціалізованій науковій літературі. Саме це спонукало автора обрати для свого курсового дослідження тему «Туристичні ресурси Черкаської області».

Географічні рамки курсової роботи обмежується територією Черкаської області за сучасним адміністративно-територіальним поділом України.

Хронологічні рамки курсової роботи охоплюють період з палеоліту до сьогодення.

Об'єктом дослідження є туристичний потенціал Черкаської області.

Предметом дослідження є історико-культурні природні та соціально-економічні ресурси Черкащини.

Метою курсової роботи є всебічне дослідження туристичних ресурсів Черкаської області. До кола наукових інтересів автора увійшли також питання перспективи розвитку та сучасного стану туризму. Для зазначеної мети необхідно вирішити наступні завдання:

- дати фізико-географічну та демографічну характеристику області;

- скласти короткий історичний нарис Черкащини;

- здійснити аналіз економічного стану області;

- дослідити природні та історико-культурні ресурси області;

- проаналізувати сучасний стан розвитку туризму Черкащини;

- визначити пріоритети та перспективи розбудови туристичної інфраструктури на території досліджуваної області.

1. Загальна характеристика Черкаської області

1.1 Фізико-географічна та демографічна характеристика Черкаської області

Розташована в центральній частині України, в басейні середньої течії Дніпра. Межує на півночі з Київською, на заході - з Вінницькою областями. Площа 20,9 тис. км2 ,що складає 3,5 % території держави . Область простягнулася із південного-заходу на північний-схід на 245 км, із півночі на південь - на 150 км. Більша, правобережна частина лежить на Придніпровській височині, менша, лівобережна,-- на Придніпровській низовині. Вздовж долини Дніпра смугою завдовжки понад 70 км простягаються Канівські гори (висоти до 253 м). У заплаві багато озер, трапляються піщані пасма.

Герб області (великий). Складається з малого герба і картуша, що його обрамлює. Картуш - це композиція щитоподібної загостреної форми. Середні бокові частини картуша волютоподібно загнуті до центру. В нижній частині картуша зображено схрещені шаблю та булаву. Краї середніх частин картуша обабіч малого герба завершують лаврові вінки. Над ними із завитків волют піднімаються вгору гнучкі стебла з кетягами калини та листя.

Булава та шабля символізують славне козацьке минуле Черкащини, державотворчу діяльність Богдана Хмельницького. Лавр - символ слави. Волюти - праісторія зародження і розвиток. Калина - найпоширеніший рослинний символ, виразник української ментальності. Образ Т.Г.Шевченка - найвищий прояв таланту землі Черкаської, визнаний у всьому світі; пророк і символ України, гордість і слава нашого краю. Дуб - символ сили і незламності, а жолуді - надії на ріст і прогрес.

Прапор Черкаської області. Прямокутне полотнище синього кольору, яке символізує небесну височінь, гідність. У центрі полотнища розміщено двостороннє зображення герба. Краї трьох сторін полотнища обрамлені жовтою бахрамою (четверта одягається на древко), у верхній частині якого закріплено два шнури відповідно синього і жовтого кольорів з кутасами золотистого кольору. Співвідношення ширини полотнища до його довжини 2:3.

Автори герба і прапора - Олександра і Микола Теліженки Клімат регіону помірно континентальний. Зима м'яка, з частими відлигами. Літо тепле, в окремі роки спекотне, західні вітри приносять опади.

Водні ресурси області займають 4% від загальної площі. По області протікає 1037 річок, які належать басейну Дніпра і Південного Бугу. Головна річка -- Дніпро(150 км -- довжина по території області), водяне дзеркало якого у зв'язку зі створенням Кременчуцького (довжина -- 130 км) й Канівського водосховища значно збільшилося.

Найбільшими штучними водосховищами в межах області є Канівське і Кременчуцьке, утворені греблями гідроелектростанцій, крім того споруджено 37 невеликих водосховищ і понад того існує 2,3 тисяч озер, ставків та водоймищ. На території області налічується 2984 ставки, загальною площею 17456 га, об'ємом 246,6 млн. м3. На Правобережжі Черкащини можливі затоплення а також заболочення деяких ділянок.

Ґрунти. У ґрунтовому покриві на правобережжі переважають чорноземи, на піднесених місцях -- сірі і світло-сірі ґрунти. На лівобережжі поширені дерново-глеєві, могутні лучні і дерново-підзолисті ґрунти.

Корисні копалини. Область багата на нерудні корисні копалини, передусім будівельні матеріали. Граніти різних типів трапляються в Городищенському, Корсунь-Шевченківському, Смілянському, Уманському та інших районах. Відомо близько 400 родовищ різних глин. Важливе значення мають бентонітові та палигорскітові глини, що залягають поблизу Дашуківки та Хижинець Лисянського району. Неподалік Мурзинець і Неморожі Звенигородського району, Новоселиці Катеринопільського району залягають високоякісні вогнетривкі глини -- каоліни. Майже повсюдно поширені кварцові піски. Серед паливних ресурсів переважає буре вугілля та торф. Родовища бурого вугілля -- Козацьке, Рижанівське, Юрківське у Звенигородському, Новоселицьке, Мокрокалигірське у Катеринопільському, Тарнавське у Монастирищенському районах. Рудні корисні копалини у вигляді осадових залізних руд зустрічаються у Канівському, Смілянському, Шполянському районах, корінних титанових -- у Смілянському районі. В області є понад 100 родовищ цегельно-черепичної сировини. У наявності значні запаси будівельних пісків та каменю, керамзитової сировини. В західній частині області знаходяться поклади петрургічної сировини. На Черкащині є значні запаси облицювального та будівельного каменю. Найвідоміші родовища граніту -- Старобабанське і Танське, продукція яких постачається далеко за межі області. На території області розташоване унікальне за розмірами, якістю сировини та спектром застосування, найбільше в Україні Черкаське родовище бентонітових та палегорськітових глин, які є однією з важливих статей експортно-імпортних операцій на світовому ринку. Черкащина має значні запаси вторинних каолінів, в її надрах є поклади бурого вугілля, торфу, бокситів. На межі Черкаської та Кіровоградської областей розташоване Болтиське родовище горючих сланців. Лівобережна частина області має значні запаси мінерально-лікувальних вод типу «Миргородська», розвідане та експлуатується Звенигородське родовище радонових вод.

Ліси Черкащини за своїм екологічним і соціально-економічним значенням та місцезнаходженням виконують переважно захисні, кліматорегулюючі, водоохоронні, санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції і мають обмежене експлуатаційне значення. Вони відіграють значну роль у розвитку регіональної економіки, покращенні навколишнього природного середовища. Загальна площа лісового фонду області - 332 тис. га, в тому числі вкритих лісом - 315,1 тис. га, що складає 15,1% її території.

Флора. Рослинність області характеризується поєднанням флори лісостепової і степової зони. Серед деревних порід у лісах переважають дуб, ясен, сосна, граб, вільха, липа,клен, береза, тополя. Серед кущів поширена ліщина, калина, шипшина, терен, черемха. Степова рослинність представлена багаторічними травами. В заплавах річок та заболочених місцевостях переважає вологолюбиве різнотрав'я. В Черкаській області на території урочища «Холодний Яр» зростає один із найстаріших дубів України віком близько 1000 років -- дуб Максима Залізняка.

Фауна. Розташування області у лісостеповій зоні зумовлює різноманітний видовий склад фауни. Налічується 66 видів ссавців, 280 видів птахів, 9 видів плазунів, 11 видівземноводних, 44 види риб. У лісах області водяться: лось, олень, сарна, дикий кабан, вивірка, вовк, лисиця звичайна, заєць сірий, по берегах річок, озер і ставків -- бобер європейський, видра річкова, крижень, кулики. У водоймищах -- лящ, окунь, щука, судак, короп, товстолобик, сом, карась.

Населення Черкаської області на 1 квітня 2015р., за попередніми даними, становила 1257,7 тисячі осіб (2,8% від загальної чисельності населення України), у тому числі у міських поселеннях проживало 711,8 тисячі осіб (56,6 відсотка населення області), сільських населених пунктах - 545,9 тисячі осіб (43,4 відсотка). 88 відсотків населення проживає на правобережній частині області, на лівобережній - 12 відсотків. По чисельності населення область займає 16-те місце в Україні. Черкаська область відноситься до числа густонаселених. Щільність населення складає 60 осіб на 1 км 2 території.

Національний склад. На Черкащині проживають особи 130 етносів. Переважають українці і росіяни. Також в області проживають білоруси, татари, євреї, молдавани, вірмени, болгари, поляки та представники інших національностей.

Черкаська область має вдале географічне розташування та природно-рекреаційний потенціал. Це все дає хорошу базу для розвитку багатьох видів туризму.

1.2 Короткий історичний нарис Черкащини

Перші поселення людей на території сучасної області відомі ще в найдавнішому періоді кам'яного віку - палеоліті. Виготовлені людиною понад 40 тис. років тому знаряддя праці виявлено неподалік села Велика Бурімка Чорнобаївського району, а поселення мисливців на мамонта в селі Межиріч Канівського району датується 20 - 15 тис. років до нашої ери.

В західній частині регіону (сучасні Тальнівський, Уманський, Маньківський райони) 6 тис. років тому набула поширення всесвітньо відома трипільська культура - одне з найбільш яскравих явищ стародавньої історії Європи.

На території області виявлено понад 100 городищ, поселень і курганних могильників скіфської епохи. Найбільші городища зосереджувалися в басейні річки Тясмину - Пастирське, Шарпівське, Буда-Макіївське, Мотронинське, які в VІІ ст. до н.е. вели торгівлю з античними містами-державами Північного Причорномор'я. У лісостеповій частині кочували і власне скіфські племена. У 1996 році поблизу села Рижанівки Звенигородського району досліджено уціліле поховання вождя одного із скіфських племен.

На початку нашої ери землі Черкащини складали ядро формування давньослов'янських племен. З писемних джерел відомо, що в ІV - VІІ ст. територію краю населяли племена могутнього союзу антів, пізніше - полян. В часи Київської Русі регіон відігравав важливу роль захисту південного порубіжжя держави. В Х - ХІІІ ст. укріплені міста-фортеці Воїнь, Родень, Канів, Корсунь одночасно були значними центрами ремесла, торгівлі і культури. У 1144 році в Каневі споруджено Успенський собор, який зберігся до наших днів і є цінною історико-культурною пам'яткою.
Економічний і культурний розвиток краю перервала монголо-татарська навала, яка завдала землям Черкащини великих спустошень. Та, незважаючи на це, в ХІV ст. починається поступове відродження життя. В цей час Черкаси з прилягаючими територіями, як і більшість українських земель, переходять під зверхність Великого князівства Литовського. Після утворення у 1449 році Кримського ханства зростає їх захисне значення в обороні південних кордонів литовської держави.
Черкащина та, передусім Черкаси і Канів, стає центром формування українського козацтва, яке почало відігравати важливу роль у захисті населення від кримсько-татарської агресії і у боротьбі проти соціального та національно-релігійного гніту з боку шляхетської Польщі, під юрисдикцію якої перейшли землі регіону. Як організатори козацтва в істрію увійшли черкаські старости Остафій Дашкевич і Дмитро Вишневецький.

В ХVІ - на початку ХVІІ ст. краєм прокотилася хвиля козацько-селянських повстань, які переросли у Визвольну війну під проводом Богдана Хмельницького та утворення Української козацької держави, військово-політичним центром якої став Чигирин. Після згасання національно-визвольного руху за Андрусівським договором 1667 р. лівобережна частина Черкащини відійшла до Росії, а правобережна - до Польщі.
В наступному столітті територія краю була епіцентром гайдамацького руху, кульмінацією якого стало повстання Коліївщина, що вибухнуло у 1768 р. Уродженцями краю були Максим Залізняк, Іван Гонта, Йосип Шелест та інші ватажки цього повстання.

Після третього поділу Польщі і правобережна частина Черкащини відходить до Росії, утворивши крім лівобережного Золотоніського повіту Полтавської губернії ще п'ять повітів Київської губернії - Звенигородський, Канівський, Уманський, Черкаський і Чигиринський.

В ХІХ ст. в регіоні розвиваються галузі переробної промисловості, насамперед цукроварної, в 1876 р. через Корсунь і Смілу прокладається залізниця Київ - Одеса.

Соціально-економічні процеси супроводжуються активізацією суспільно-політичного руху. В першій половині ХІХ ст. частішають селянські виступи, а в 1870-х роках поширюється народницький рух.

В 1917 - 1920 рр. на території Черкащини на хвилі національного піднесення установлюється влада УНР, гетьманату і Директорії, формуються перші загони Вільного козацтва. Радянська влада утвердилася у 1920 р.

На початку 1920-х років на території Черкащини замість повітів утворюються райони, які входять до чотирьох округ - Уманської, Черкаської, Золотоніської і Шевченківської (центр - Корсунь). Згодом залишається дві укрупнені округи - Уманська і Шевченківська (центр - Черкаси).

Під час Великої Вітчизняної війни 1941 - 1945 рр. на території сучасної області у лютому 1944 р. відбулася Корсунь-Шевченківська битва. Центром партизанського руху був Холодний Яр.

7 січня 1954 р. Указом Президії Верховної Ради СРСР утворена Черкаська область. До її складу увійшли три міста обласного підпорядкування - Черкаси, Сміла, Умань і 30 районів Вінницької, Київської, Кіровоградської та Полтавської областей.

З утворенням області тут виникли і почали розвиватися нові галузі - хімічна, текстильна, машинобудівна, приладобудівна. В аграрному секторі економіки провідне місце посідає вирощування зернових культур і цукрових буряків та багатогалузеве тваринництво. Область із аграрної перетворилася у індустріально-аграрну.

За час існування області помітні зміни відбулися у духовній сфері - стало більше вищих навчальних закладів та зросла кількість студентів в них, з'явилися нові типи закладів освіти. У 1957 році утворено Черкаський державний заслужений український народний хор. Починаючи з 1981 року на Черкащині проводиться Шевченківське літературно-мистецьке свято “В сім'ї вольній, новій”, яке набуло міжнародного визнання.

Отже, автор констатує, що історія Черкащини надзвичайно насичена. Утворено область 7 січня 1954 року. До її складу увійшли три міста обласного підпорядкування (Черкаси,Сміла,Умань). Політичним, культурним і релігійним центор Черкащини є місто Черкаси.

1.3 Характеристика економічного розвитку Черкаської області

На Черкащині доволі розвинений аграрно-промисловий комплекс, в якому виробляється до третини валового внутрішнього продукту. Задля забезпечення інтенсивного розвитку аграрної сфери економіки в області створена і досить динамічно розвивається хімічна, переробна і харчова промисловість, сучасне машинобудування. А відтак це слугує сприятливому інвестиційному клімату, розвитку партнерства у сфері бізнесу.

Промисловість. У сукупному випуску товарів і послуг питома вага промисловості становить 42%.

Структура промислового виробництва області характеризується такими показниками:

· добувна промисловість становить 2,2% загальнообласного обсягу. В неї входять дві підгалузі: видобування енергетичних матеріалів (торфу) та видобування неенергетичних матеріалів (нерудної сировини для промисловості та будівництва);

· обробна промисловість -- 86,9% загальнообласного обсягу;

· виробництво та розподілення електроенергії, газу, тепла, води -- 10,9% загальнообласного обсягу.

У промисловому виробництві переважають харчова (39,9%) та хімічна (26,9%) промисловість. Машинобудування і металообробкаскладають 8%, легка промисловість -- 1,5%. У харчовій промисловості найбільш розвинуті такі галузі як цукрова, м'ясопереробна, молочна, борошномельно-круп'яна, лікеро-горілчана, консервна.

Зовнішньоекономічна діяльність. Протягом І півріччя 2015 року підприємства Черкащини підтримували зовнішньоторговельні зв'язки з партнерами з 97 країн світу. За січень-червень 2015 року обсяги експорту та імпорту товарів становили відповідно 321,3 млн дол. США та 233,7 млн дол. США. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило 87,6 млн дол. США. Підприємства Черкащини експортували свою продукцію до 88 країн світу. Обсяг експорту товарів до країн Європейського Союзу становив 37,1% від загального обсягу, до інших країн -- 62,9. Підприємства Черкащини здійснювали імпорт продукції з 69 країн світу.

Освіта. В області функціонують 684 дошкільні навчальні заклади, у тому числі 191 навчально-виховний комплекс «дошкільний навчальний заклад -- загальноосвітній навчальний заклад». До комунальної власності належать 618, або 90,4%. Діє 7 спеціальних дошкільних закладів (617 дітей), 130 спеціальних груп у 55 закладах (1939 дітей), 2 санаторні дошкільні заклади (190 дітей) та 21 санаторна група у 16 закладах (340 дітей). Всього охоплено дошкільною освітою 34842 дітей, або 63,7%, у 2003 році -- 62. У 700 загальноосвітніх школах здобувають загальну середню освіту 168502 дітей. Із загальної кількості загальноосвітніх шкіл -- 13 гімназій, 13 ліцеїв, 3 колегіуми, 28 спеціалізованих, 3 вечірні та 5 приватних шкіл.

Професійну підготовку в області здійснюють 27 державних професійно-технічних навчальних закладів (9792 учні), 14 міжшкільних навчально-виробничих комбінатів (6120 учнів), 4 галузеві навчально-курсові комбінати та 80 інших організацій, підприємств різних форм власності та підпорядкування. У зазначених навчальних закладах робітничу кваліфікацію набувають понад 15 тисяч учнів, слухачів.

На території області здійснюють підготовку спеціалістів 21 вищий навчальний заклад І-ІІ рівнів акредитації та 7 ВНЗ III-IV рівнів акредитації, серед яких 5 університетів, один недержавної форми власності -- Східноєвропейський університет економіки і менеджменту (правонаступник академії менеджменту), Академія пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля та банківський інститут Української академії банківської справи Національного банку України реорганізований з Черкаської філії Української академії банківської справи.

Мережу вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації становлять 8 коледжів, 6 училищ, 7 технікумів та 6 філій цієї категорії вищих навчальних закладів. У 2004 році створений Черкаський художньо-технічний коледж (реорганізований з Черкаського вищого професійно-технічного училища № 20). Крім вищеназваних навчальних закладів, освітню діяльність в області здійснюють 26 відокремлених підрозділів 19 вищих навчальних закладів України.

Вищі навчальні заклади Черкащини здійснюють освітню діяльність за 192 спеціальностями. Найбільш впровадженими є спеціальності напрямків «Економіка і підприємництво» та «Комп'ютерні науки».

Транспортна система. На території області проходить 6049,4 кілометрів автомобільних доріг, державного значення 656,1 км, доріг місцевого значення 5393,3 км, ґрунтові дороги становлять 208,9 км, тобто дороги з твердим покриттям в загальній довжині автомобільних доріг становлять 96,5 %.Розвинений автомобільний транспорт. Здійснюється вантажно-пасажирське судноплавство Дніпром. У Черкасах знаходиться аеропорт.

Транспорт області є важливою складовою в структурі економіки, яка забезпечує внутрішні та зовнішні транспортно-економічні зв'язки, з'єднує всі галузі економіки в єдине ціле. Основні зусилля підприємств транспорту спрямовані на виконання їх головного призначення - забезпечення господарського комплексу і населення перевезеннями. У січні2016 року підприємствами транспорту перевезено 626,0 тис. т вантажів, що на 0,6% менше від обсягів відповідного періоду 2015 року. Вантажооборот зменшився на 26,8% і становив 642,4 млн. ткм. Послугами пасажирського транспорту усічні2016 року скористалися 7100,8тис. пасажирів, що на 9,3% меншевід обсягів відповідного періоду 2015 року. Пасажирооборот скоротився на 11,7% і становив 181,6 млн. пас. км.

Автомобільний транспорт. За січень2016 року автомобільним транспортом(з урахуванням вантажних перевезень, виконаних фізичними особами-підприємцями) перевезено223,1 тис. т. вантажів та виконано вантажооборот в обсязі 54,3млн. ткм, що відповідно на 6,3% та на 10,0% більше обсягів відповідного періоду 2015 року. Обсяг перевезених вантажів автотранспортом фізичних осіб-підприємців збільшився порівняно із січнем 2015 року на 7% і становив 93,8 тис. т. Автомобільним транспортом (з урахуванням перевезень фізичними особами - підприємцями) за січень2016року скористалися 5466,7 тис. пасажирів, виконана при цьому пасажирська робота дорівнює 59,8 млн. пас. км, що відповідно на 10,7% та на 23,7% менше обсягів відповідного періоду 2015 року. Перевезення пасажирів автотранспортом фізичних осіб - підприємців скоротилися на 11,2% і становили 1,3 млн. пасажирів.

Обласна державна адміністрація є змовником 157 міжміських та приміських автобусних маршрутів загального користування, які не входять за межі території області, районні державні адміністрації є замовниками 287 приміських автобусних маршрутів загального користування, які не входять за межі території району та виконавчі комітети міських рад є замовниками 107 міських автобусних маршрутів. Послуги з пасажирських перевезень в області надають 31 підприємство, що обслуговують 375 маршрутів та 63 приватних підприємців, що обслуговують 176 маршрутів. Станом на 01.02.2016р. в області налічувалось 855 населених пунктів (міст - 31, селищ - 100, сіл - 724) із яких 51 населений пункт (6,6%) не мають автобусного сполучення з районними центрами[29]. Із них в 10 населених пунктах відсутнє постійне населення, або кількість мешканців є меншою, ніж 10 осіб. Пасажири мають можливість скористатися послугами 1 автовокзалу, 30 автостанцій та 2 566 автобусними зупинками, 65 автопавільйонами, 49 металевими навісами, які розташовані на територіях сільських населених пунктів та вздовж автобусних маршрутів загального користування.

Залізничний транспорт. На території області розташовано 25 підприємств залізничного транспорту, 3 залізничні вокзали (Черкаси, Христинівка, ім. Т.Г. Шевченка), 29 залізничних станцій (через 21 станцію здійснюються і вантажні перевезення) та 80 посадочних платформ. У січні 2016 року залізничним транспортом відправлено 442 тис. пасажирів, що на 0,9% менше рівня обсягів відповідного періоду 2015 року та виконано при цьому пасажирську роботу 115,0млн.пас.км, що на 4,2% менше обсягів січня минулого року. Кількість пасажирів, відправлених у приміському сполученні становила 392,4 тис. пасажирів, що на рівні січня 2015 року. Залізничним транспортом у січні2016 року відправлено 402,9тис.т вантажів, що на 4,1% менше показника відповідного періоду минулого року та виконано вантажооборот 588,1 млн. ткм, що на 28,9% менше, ніж за січень 2015року. Збільшилось відправлення основних видів груп номенклатурних вантажів: хімічних і мінеральних добрив - на 14%, зерна і продуктів перемолу - на 7,5%. Скоротилося відправлення проти січня 2015 року лісових вантажів - на 84,1%, брухту чорних металів -на 57,3%, будівельних матеріалів - на 25,3%.

Річковий транспорт. Річковий транспорт є важливою галуззю економіки та має в області великі потенційні можливості. На Черкащині протікає біля 1037 річок, найбільша з них Дніпро - головна водна артерія України. В регіоні проходить 150 кілометрів експлуатаційних річкових судноплавних шляхів. Перевезення Дніпром мали велике історичне значення ще з часів Київської Русі. Вони зміцнювали торговельні та культурні зв'язки держави. В подальшому спорудження на річці каскаду водосховищ забезпечило судноплавство по всій її довжині. Той факт, що Дніпро - третя за довжиною та площею басейну річка Європи, обумовлює сучасний розвиток галузі в форматі туризму та вантажних перевезень. Наразі галузь річкового транспорту області представлена наступними підприємствами та інфраструктурою:

o КП „Річковий вокзал“ Черкаської обласної ради (м. Черкаси);

o КП„Авто-Ріка“ (м. Канів);

o пристань „Митниця“ (м. Черкаси);

o пристань (річковий вокзал) „Адамівка“ (Чигиринський район);

o пристань „Тарасова гора“ (м. Канів);

o ПАТ “Черкаський річковий порт“ (м. Черкаси).

Починаючи з вересня 2011 року, у обласному центрі після 15-річної перерви було відновлено та п'ять навігаційних сезонів підряд здійснювалися прогулянкові екскурсійні перевезення акваторією Дніпра на орендованих теплоходах. До процесу відновлення пасажирських перевезень по Дніпру, популяризації туристичних подорожей серед мешканців області були залучені представництва місцевих туристичних операторів „НАМІ“ та ТОВ „Туристична компанія „Мандрівник“. З метою підвищення рентабельності перевезень річковим транспортом бажаючим відпочити на теплоході пропонується отримати такі додаткові послуги: організація корпоративів, бенкетів, фуршетів, весіль, дитячих свят, семінарів, конференцій, тренінгів, випускних вечорів, пікніків на островах та інше.

Обласною державною адміністрацією підготовленопроект розпорядження „Про відкриття та закриття навігації для маломірних (малих) суден на водних об'єктах області у 2016 році“.

Повітряний транспорт. Завдяки заходам, що були вжиті спільно обласною державною адміністрацією та обласною радою Черкаський аеропорт збережено у належному стані, він має статус міжнародного, діючий сертифікат аеродрому та знаходиться в регламенті. Обласною державною адміністрацією продовжується робота щодо відновлення повноцінної роботи КП „Аеропорт Черкаси“. З метою залучення інвесторів було розроблено та неодноразово презентовано на міжнародних інвестиційних форумах, які проводились обласною державною адміністрацією, інвестиційний проект „Міжнародний аеропорт Черкаси - міжнародний вантажний авіаційний термінал України“. З метою популяризації авіапідприємства у 2015 році на базі Черкаського аеропорту було проведено фестиваль малої авіації. Відсутність затвердженої Державної цільової програми розвитку аеропортів, проектом якої передбачалося фінансування протягом 2015-2021 років заходів із відновлення та розвитку міжнародного аеропорту Черкаси за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів та інших джерел на загальну суму 203,5 млн. грн, наявність значної заборгованості із оплати праці негативно впливають на залучення потенційних інвесторів до участі у проекті із відновлення Черкаського аеропорту.

Територію Черкаської області перетинає значна кількість залізничних доріг і автомобільних магістралей. Залізниці зв'язують південь і північ України, а основні автомобільні магістралі сполучають захід і схід держави. Залізничні перевезення в області забезпечують підприємства й організації Шевченківської дирекції залізничних перевезень. Дирекція розташована на перетині двох головних напрямків: Москва-Одеса та Донбас-Карпати. Довжина колії становить 840 км. Черкаський аеропорт може приймати і відправляти літаки вантажопідйомністю до 40 тонн і використовуватися для регулярних рейсів місцевими авіалініями України. Злітно-посадкова смуга має довжину 2,5 км. Є можливості відкрити діяльність Уманського аеропорту. В області функціонує Черкаський річковий порт і три приплави в м. Канів, смт. Іркліїв і с. Адамівка. Є можливість прийому суден типу ріка-море.

Таким чином опрацювавши значний масив інформації автор дійшов висновку, що Черкаська область має вигідне географічне положення, сприятливі кліматичні умови, достатньо розвинену економіку, розгалужену систему транспортних комунікацій, що є важливою передумовою розвитку багатьох видів туризму.

2. Туристичні ресурси Черкаської області

2.1 Природні туристичні ресурси області

Туристичні ресурси - сукупність природнокліматичних, оздоровчих, історико-культурних, пізнавальних та соціально-побутових ресурсів відповідної території, які задовольняють різноманітні потреби туриста

До природних туристичних ресурсів відносяться: природні та біосферні заповідники, національні природні парки, заповідники, пам'ятки природи, дендропарки, ботанічні сади, зоопарки. Черкащина лежить у лісостеповій зоні. Тут зберігся останній великий суцільний лісовий масив українського лісостепу площею 40 тис. га - реліктовий Черкаський бір, що є пам'яткою природи. Його територія включає заповідник "Мошногір'я". Всього в області налічується 381 об'єкт природно-заповідного фонду, загальна площа яких становить 61054,1 га. Зокрема, Канівський заповідник, 159 заказників, 155 пам'яток природи, дендропарк «Софіївка». Черкаський зоопарк, 38 - парків пам'яток садово-паркового мистецтва, 26 заповідних урочищ.

Найбільше туристів приваблює Канівський природний заповідник. Неподалік від Канева на правому березі та заплавних островах Дніпра розташований Канівський природний заповідник. На цей час загальна площа Канівського природного заповідника становить 2027 га. До його складу входить так звана «нагірна частина» покриті лісом яри та пагорби на правому березі Диіпра (1415 га), два заплавні острови Дніпра Круглик (92 га) і Шелестів (394 га) та Зміїні остори на Канівському водосховищі (116 га) останці лівобережної тераси.

Основними функціями і завданнями заповідника є охорона і збереження у природному стані типових та унікальних природних комплексів Лісостепу України, збереження біорізноманіття, моніторинг динаміки природних процесів. Заповідник є також учбовою базою Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка, де проходять польову практику студенти біологічного, географічного та історичного факультетів. Також заповідник має важливе значення для охорони типових та унікальних екосистем Середнього Придніпров`я України в межах Лісостепу. На його території перебувають під охороною числені пам`ятки історії та археології: 2 скіфські городища 4 ст. до нашої ери, поселення полян 4 ст. нашої ери, давньоруське городище Родень (9-13 ст.). Проводяться комплексні екологічні дослідження, складено геоботанічну, ландшафтну та грунтову карти заповідника, проведено інвентарізацію основних груп рослин, тварин і грибів. Садиба заповідника - територія колишньої дачі одного з перших дослідників місцівих археологічних пам`яток академіка М.Ф. Біляшівського. Функціонує Музей природи з відділами: історії заповідника, ботанічним, зоологічним, дендрологічним, палеонтологічним, археологічним, а також меморіальними кімнатами М.Ф. Біляшівського.

Національний дендрологічний парк «Софіївка». Парк, науково-дослідний інститут Національної академії наук України. На сьогодні -- це місце відпочинку. Щорічно його відвідують близько 500 тисяч людей. Площа -- 179,2 га.

«Софіївка» є пам'яткою краєвидного типу світового садово-паркового мистецтва кінця XVIII -- першої половини XIXстоліть. Тут росте понад 2000 видів дерев і кущів (місцевих і екзотичних), серед них: таксодіум (кипарис болотний),сосна Веймутова, тюльпанове дерево, платан, гінкґо, смерека та багато інших. Колективом парку видано каталог рослин, в якому нараховується 1994 таксони, з них 1220 деревних і кущових порід та 774 трав'янистих рослин, в тому числі 25 таксонів ліщин, 24 -- буків, 41 -- ялин, 44 -- ялівці, 100 -- ліан, 320 -- троянд, 57 -- рододендронів, 376 --ґрунтопокривних та 98 -- квіткових рослин. Колекційний фонд парку в 2007 році нараховував 3323 таксонів, з них: 546 деревних, 1557 кущових, 115 ліан, 1212 трав'янистих рослин, з них 914 інтродукованих та 246 аборигенних.

Парк «Софіївка» - це перлина світового масштабу, яку вже давно потрібно внести до списку культурної спадщини ЮНЕСКО. По своїй красі, вишуканості, грандіозності та мальовничості «Софіївка» не поступається кращим зразкам садово-паркового мистецтва світу.

У Черкаській області є один зоологічний парк м. Черкаси, його площа - 8 га. Черкаський міський зоопарк був організований в 1979 р. Це одна з унікальних лабораторій зі збереження різноманітності тваринного світу. В цілому в черкаському зоопарку в даний час утримується понад 200 видів тварин, загальна чисельність яких сягає близько 500 особин (включаючи птахів, плазунів, рептилій). Це музей живої природи, створений людиною, має науково - просвітницьке значення.

В області також є 39 заповідних урочищ. Це лісові, степові, болотні та інші відокремлені цілісні ландшафти, що мають важливе наукове, природоохоронне і естетичне значення, з метою збереження їх у природному стані.

Також налічується 5 об'єктів природно заповідного фонду: Липівський, Русько-Полянський, Сулинський, Тарасів обрій, Шуляцьке болото. Їх загальна площа - 13882,3 га. Вони створені з метою охорони природних популяцій рослинного і тваринного світу. Також є 6 пам'яток природи загальнодержавного значення: Закревський бір, Козацький вал, Мошенська діброва, Урочище Бурти, Урочще Школа, Холодний яр. Їх загальна площа - 680 га.

Загалом на території Черкаської області сформовано загальну мережу природно-заповідного, яка здебільшого охоплює найцінніші природні комплекси або їх ділянки. Проте ще не всі природні комплекси та об'єкти, які заслуговують на увагу, належать до ПЗФ. Загальнодержавною програмою формування національної екологічної мережі України на 2000--2015 р. та «Національною програмою екологічного оздоровлення Дніпра та поліпшення якості питної води» (1997 р.) у Центральному Лісостеповому Придніпров'ї (в межах Черкаської обл.) передбачається створення національних природних парків, зокрема: «Трахтемирівський» -- 10 тис. га (Черкаська та Київська обл.), «Черкаський бір» -- 40 тис.га (Черкаська обл.), «Холодний Яр» -- 6 тис.га (Черкаська обл.); «Середньодніпровський» -- 300 тис. га (Черкаська та Кіровоградська обл.); розширення територій Канівського природного заповідника (довести площу до 5 858,6 га) з присвоєнням йому біосферного статусу; формування п'ятьох регіональних ландшафтних парків: Тимошівський, Рось, Сунківський, Світловодський, Дніпровсько-Тясминський, Шуляцький, Долина Гірського Тікича та інших об'єктів ПЗФ у межах водно-болотяних угідь, лісостепових масивів, головних річок (Дніпро, Тясмин, Синюха, Велика Вись, Чорний Ташлик, Рось, Вільшанка, Гірський Тікич), водосховища, які мають основні площі біоландшафтного розмаїття. Внаслідок цього доведення площі природного-заповідання в межах Черкаської області складатимуть більше 10%.

Отже, мережа природно заповідного фонду охоплює найцінніші території та окремі ділянки, що дає змогу зберегти їх у природному стані. Найунікальніші природні комплекси Черкащини є важливою передумовою для розвитку туризму на території області та приваблення більшої чисельності туристів.

2.2 Історико - культурний потенціал краю

Історико-культурні туристичні ресурси - це сукупність створених у процесі історичного розвитку даної території пам'ятників матеріальної і духовної культури, які є об'єктами туристського інтересу. До групи історико-культурних рекреаційних ресурсів належать пам'ятки історії, історико-архітектурні пам'ятки, пам'ятки сучасної архітектури, унікальні споруди культури, спорту тощо.

Історико-культурний потенціал, матеріальні та духовні пам'ятки народу дуже важливі для формування світогляду народу, для задоволення матеріальних, в тому числі туристичних потреб. У розвинених країнах світу цей туристичний ресурс активно використовують для отримання прибутку.

Нині на Черкащині нараховується 7 державних історико-культурних заповідників, 1609 пам'ятників історії та 340 пам'яток мистецтва. Тематична спрямованість пам'яток, що відносяться до XVI - початку XX ст. визначається, насамперед, історичними постатями видатних уродженців нашого краю - Богдана Хмельницького і Тараса Шевченка, подіями історії краю.

Національний історико-культурний заповідник «Чигирин». Заповідник розташований в Чигиринському районі Черкаської області. Історико-культурний потенціал заповідника унікальний. Тут зберігаються пам'ятки різних часів, але найбільша частина їх пов'язана з історією козацтва та становленням державності українського народу. Чигирин - перша столиця України часів гетьмана Богдана Хмельницького, село Суботів - його родинний маєток. Чигиринщина була одним із центрів гайдамацького руху. Мотронинський монастир в Холодному Яру відіграв ключову роль у повстанні гайдамаків - Коліївщині, котре охопило значні території Правобережної України.

Заповідник охоплює: м. Чигирин, с. Суботів, Стецівка, Медведівка, а також дубово-ясеневе урочище Холодний Ярта Атаманський парк. На території заповідника розташовані 35 пам'яток археології, історії, архітектури, етнографії, мистецтва, природи, які входять до складу заповідника. У заповіднику працює 5 музеїв, ведуться роботи по створенню нових музеїв та музеєфікованих комплексів.

Територія заповідника складається з 18 ділянок заповідника та 5 ділянок окремих пам'яток, що розташовані за межами заповідника, і становить 1249,65 га. Його території, межі та охоронні зони визначені Генеральною схемою зон охорони Чигиринського історико-культурного заповідника (1991) та Генеральним планом розвитку Національного історико-культурного заповідника «Чигирин», розробленим Державним науково-дослідним інститутом теорії та історії архітектури і містобудування (2001). Ділянки заповідника мають різне призначення:

· території та охоронні зони пам'яток,

· адміністративні приміщення, музеї, виробнича база заповідника;

· території майбутніх туристсько-рекреаційних об'єктів.

Національний історико-культурний заповідник «Чигирин» створений 7 березня 1989 р. згідно з Постановою Ради Міністрів УРСР № 77 «Про оголошення комплексу пам'яток історії, культури та природи міста Чигирина, с. Суботова і урочища Холодний Яр у Черкаській області Державним історико-культурним заповідником» з метою вивчення, збереження та відтворення національно-культурної спадщини та пам'яток природи одного з своєрідних регіонів України - Чигиринщини.

Основними завданнями заповідника були визначені:

· виявлення, дослідження та охорона пам'яток історії, культури та природи району;

· збереження та відновлення історико-культурного середовища пам'яток і пам'ятних місць у межах заповідника;

· популяризація та ефективне використання в науково-дослідній, науково-освітній, експозиційній роботі пам'яток та музейних колекцій регіону;

· відродження народних промислів;

· створення умов для туризму та відпочинку відвідувачів заповідника.

Подальший розвиток заповідника був визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 19 травня 1992 року № 254 «Про Чигиринський Державний історико-культурний заповідник». 23 вересня 1995 року, під час відзначення 400-річчя від дня народження Богдана Хмельницького Указом Президента України заповіднику було надано статус національного.

Шевченківський національний заповідник. Перший в Україні історико-культурний заповідник, удостоєний статусу національного. Розташований за 4 км на південь від центру Канева. Загальна площа охоронних зон -- 2500 га. У складі заповідника -- 8 пам'яток культурної спадщини.

Новітня історія Чернечої гори в Каневі почалася 22 травня 1861 року, коли тут поховали Тараса Шевченка -- за його заповітом. Відразу ж канівці перейменували гору на Тарасову. Влітку 1884 р. на Тарасовій горі народним коштом збудували перший народний музей Кобзаря -- «Тарасову світлицю», впорядкували його могилу, встановили монументальний чавунний пам'ятник-хрест за проектом академіка архітектури Віктора Сичугова. 10 червня 1918 року Рада Міністрів Української Держави визнала могилу Тараса Шевченка національною власністю. Заповідник було створено у серпні 1925 року постановою РНК УСРР «Про оголошення території могили Т. Г. Шевченка Державним Заповідником» з метою охорони меморіалу Т. Г. Шевченка. Сучасного вигляду Шевченківський меморіал набув влітку 1939 року з установленням на могилі Кобзаря величного бронзового пам'ятника (скульптор Матвій Манізер,архітектор Євген Левінсон) і спорудженням літературно-меморіального музею (архітектори Василь Кричевський і Петро Костирко, комісію з прийому пам'ятника очолювавЙосип Каракіс).

Хранителі Шевченківського національного заповідника впродовж десятиріч зуміли зберегти для нащадків поетову могилу й невіддільне від неї довкілля.

Історико-культурний заповідник "Батьківщина Тараса Шевченка". Створений у 1992 році. Площа заповідника - 27 гектарів. Під охороною заповідника перебувають пам'ятки, пов'язані з життям і творчою діяльністю Т.Г.Шевченка, зокрема могили батьків поета, хата дяка, садиба Енгельгардта в с.Будище тощо. У складі заповідника діють 2 музеї, зокрема літературно-меморіальний музей Т.Г. Шевченка в с. Шевченковому.

Корсунь-Шевченківський державний історико-культурний заповідник. Науково-дослідний та культурно-освітній заклад у місті Корсуні-Шевченківському Черкаської області, що являє собою об'єднання різнопрофільних музеїв, а також має на балансі низку історико-культурних пам'яток як національного, так і місцевого значення, метою діяльності якого є вивчення та популяризація об'єктів історичної спадщини та природних пам'яток Корсунщини, забезпечення їх охорони та раціонального використання. Значний культурно-просвітній осередок, а також туристичний об'єкт Черкаської області. До складу заповідника входять території історико-культурного та природно-заповідного фонду міста Корсуня-Шевченківського, смт Стеблева, сел Квіток та Виграєв, загальною площею понад 100 га.

Кам'янський історико-культурний заповідник. Кам`янський державний історико-культурний заповідник створений на базі Кам`янського літературно-меморіального музею О.С.Пушкіна і П.І.Чайковського Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1995р. та згідно з розпорядженням голови Черкаської облдержадміністрації від 28.09.1995 з метою збереження комплексу пам`яток історії культури та природи м. Кам`янки. Площа заповідника-10,1 га. До складу заповідника входять:

- 3 музеї: літературно-меморіальний музей О.С.Пушкіна і П.І.Чайковського; історичний музей ; картинна галерея;

- 4 пам'ятки національного значення: флігель садиби Давидових (Зелений будиночок), в якому розташований літературно-меморіальний музей О.С.Пушкіна і П.І.Чайковського ; водяний млин, побудований на початку 1825 року - унікальна пам'ятка архітектури господарського призначення; парк, закладений в кінці ХVІІІ ст. та архітектурна прикраса цього парку - грот, також побудований в кінці ХVІІІ ст.;

- 2 пам`ятки історії: будинок сестри П.І.Чайковського та могила Марії Давидової;

- 5 пам`яток мистецтва - пам`ятники декабристам, О.С.Пушкіну, П.І.Чайковському, стела Декабристів і пам`ятний знак при в`їзді в Кам`янку,

- 2 пам`ятки природи - Тясминський каньйон і скеля Пушкіна.

Кам`янський державний історико-культурний заповідник є науково-дослідним та культурно-освітнім закладом, який вивчає та популяризує історико-культурні та природні пам`ятки, забезпечує їх охорону та раціональне використання і проводить роботу по таких напрямках: науково-дослідна, науково-освітня та експозиційно-виставочна робота, облік та збереження музейних фондів, облік і охорона нерухомих пам`яток, господарча діяльність. Щороку заповідник відвідує понад 30 тисяч чоловік.

Історико-культурний заповідник "Трахтемирів". У 1994 році утворено історико-культурний заповідник «Трахтемирів». Площа заповідника становить 590 гектарів. На його території розташовано 81 археологічну, 9 історичних та 9 природничих пам'яток. Серед них -- стоянка часів мустьєрської культури (120-130 тисяч років тому), Трахтемирівське скіфське городище, залишки храмів літописного Трахтемирівського монастиря, багатошарове поселення на горі Городки, козацький цвинтар в селі Трахтемирів, пам'ятки природи: Канівські дислокації, заповідні урочища, Рожина Криниця.

Таким чином опрацювавши значний масив інформації автор дійшов висновку, що Черкаська область має значний історико-культурний потенціал, має достатню кількість історико-культурних заповідників, музеїв, пам'яток історії, археології, архітектури тощо. Це є важливою передумовою розвитку туризму в Черкаській області.

3. Сучасний стан і перспективи розвитку туризму на території Черкаської області

3.1 Аналіз сучасного стану розвитку туризму на території Черкаської області

Реалізацією державної політики в галузі туризму на території Черкаської області опікується ОДА, у складі якої створено спеціалізований структурний підрозділ - відділ розвитку туризму та іміджевої діяльності департаменту інвестиційно-інноваційної політики та зовнішньоекономічних зв'язків обласної державної адміністрації. Основними функціями зазначеного підрозділу є:

- створення сприятливих організаційних та економічних умов для розвитку туристичної та курортно-рекреаційної індустрії на території області, розбудови матеріально-технічної бази туристичної галузі, розвитку внутрішнього та міжнародного туризму;

- забезпечення раціонального використання та збереження туристичних ресурсів, природного та історико-культурного середовища області;

- створення рекреаційних зон з відповідним оснащенням і сервісом, насамперед, для короткотривалого відпочинку населення великих міст;

- пропагування серед населення ефективного використання вільного часу, проведення змістовного дозвілля, ознайомлення з історико-культурною спадщиною, природним середовищем;

- участь у формуванні та реалізації на території області державної політики у сфері туризму і курортів, розвитку туристичної та курортно-рекреаційної індустрії, галузі виставкової та іміджевої діяльності, взаємодії з економічними та міжнародними організаціями;

З метою ефективного планування та комплексного прогнозування розвитку туризму на Черкащині розроблено та затверджено Програму розвитку туризму в Черкаській області на 2012 - 2020 рр. Програму спрямовано на розв'язання істотних проблем розвитку туризму і рекреації на території області. Основними завданнями програми є:

- участь в удосконаленні державної політики з розвитку туризму і курортів;

- підвищення ефективності функціонування туристично-рекреаційної сфери області;

- раціональне використання туристичних та рекреаційних ресурсів краю та об'єктів історико-культурної спадщини;

- формування конкурентоспроможного регіонального туристичного продукту;

- приведення технічної оснащеності об'єктів туристичної інфраструктури у відповідність до вимог сучасних стандартів якості туристичного обслуговування;

- покращення туристичного іміджу та рекреаційної привабливості регіону на міжнародному туристичному ринку, підвищення ефективності заходів, спрямованих на збільшення туристичних потоків до області;

- забезпечення ефективного просування регіонального туристичного продукту на міжнародному та внутрішньому туристичних ринках;

- вдосконалення системи управління підприємствами туристичної сфери, впровадження нових дієвих механізмів державного управління туризмом, ефективності взаємодії місцевих та державних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, приватного сектору;

- впровадження комплексного підходу розбудови туристично-рекреаційної сфери в містах і районах області;

- залучення до розвитку індустрії туризму і гостинності сільських органів місцевого самоуправління, приватного сектору, вдосконалення системи підготовки кадрів для надання послуг сільського зеленого туризму в області, сприяння розширенню його мережі та нарощуванню обсягів надання послуг;

- поліпшення кадрового забезпечення галузі туризму, в т.ч. екскурсійної діяльності, готельно-ресторанного бізнесу;

- створення мережі туристично-інформаційних центрів, розроблення та запровадження загальної системи їх звітності;

- покращення аналітичної роботи у сфері туризму і рекреацій, запровадження обов'язкової системи звітності всіх суб'єктів туристично-рекреаційної діяльності перед місцевими органами виконавчої влади;

- проведення реконструкції автошляхів на основних туристичних маршрутах та до визначених Реєстром туристичних об'єктів області;

- сприяння розробленню єдиної системи маркування та знакування туристичних маршрутів;

- сприяння створенню нових туристичних маршрутів та інноваційно-анімаційних програм для туристичного обслуговування на місцях;

- створення банку інвестиційних пропозицій туристичної Черкащини.

Основною метою Програми є удосконалення та поліпшення функціональної і технічної якості складової регіонального та національного туристичного продукту, оптимізація використання туристичних ресурсів, посилення конкурентоспроможності на внутрішньому та міжнародному туристичних ринках, забезпечення надходжень до бюджетів усіх рівнів, створення сприятливих умов для залучення інвестицій, поліпшення кадрового забезпечення та розширення асортименту туристичних послуг, сприяння соціально-економічному розвитку регіону як складової держави та зростання якості життя населення, створення позитивного іміджу області на національному та світовому рівнях.

Аналіз конкурентоспроможності Черкаської області. За оцінкою історико-культурної спадщини та наближеності до міста Київ - найбільш платоспроможного туристичного ринку країни, найвпливовішими конкурентами Черкаського регіону є Чернігівська, Полтавська та Київська області. За кількістю музеїв серед областей-конкурентів Черкаська область посідає перше місце, їх кількість - 45. Чернігівська область налічує 33 музеї, Полтавська - 26, Київська (без врахування м. Київ) - 18. Найбільше в Черкаському краї, порівняно з конкурентними регіонами, баз відпочинку - 48, Чернігівська область - 33, Полтавська - 20, Київська (без врахування м. Київ) - 19. За кількістю санаторіїв, пансіонатів та курортів Черкаська область поступається лише Полтавській області.