З історії розвитку шкільного водного спорту на Миколаївщині (початок XX ст.)

Організація занять водними видами спорту серед учнів середніх шкіл міста Миколаєва. Популяризація та розвиток водних видів спорту в миколаївських гімназіях з 1903 р. Масштаби, рівень та якість підготовки учнів-спортсменів миколаївського яхт-клубу.

Рубрика Спорт и туризм
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 28.03.2017
Размер файла 25,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

З історії розвитку шкільного водного спорту на Миколаївщині (початок XX ст.)

Вербицький В. А.,

кандидат історичних наук, доцент кафедри здоров'я людини та фізичної реабілітації, Чорноморський державний університет ім. Петра Могили (Україна, Миколаїв)

Розглянуто питання організації занять водними видами спорту серед учнів середніх шкіл м. Миколаєва. Встановлено, що заняття з веслування, плавання та вітрильного спорту в миколаївських гімназіях починають проводити з 1903 р. Зазначено, що шкільний водний спорт розвивався в рамках програми розвитку водних видів спорту, прийнятою керівництвом Одеського навчального округу. Активну участь в популяризації спорту брало керівництво округу, дирекція навчальних закладів, місцеві яхт-клуби. Для організації занять в Миколаєві був створений єдиний в окрузі учнівський яхт-клуб. Результати дослідження дають підстави стверджувати, що вихованці миколаївських шкіл йшли в авангарді розвитку учнівського водного спорту, про що свідчать масштаби, рівень та якість підготовки учнів-спортсменів, результати їх виступів на різного роду змаганнях тощо.

Ключові слова: водний спорт, навчальні заклади, змагання, човни, учнівський яхт-клуб.

За свою багатовікову історію український народ досяг значних успіхів в різних сферах діяльності. Вагоме місце серед них займають здобутки українців в області спорту. Вивчення спортивного минулого України давно стало предметом дослідження вітчизняних істориків. Завдяки наполегливій роботі вчених багато невідомих раніше фактів зі спортивного минулого нашої країни стали сьогодні загальновідомими суспільству.

Науковці зверталися до різних аспектів спортивної тематики. Одним з напрямків досліджень стало вивчення питань впровадження фізичного виховання, а також різних видів спорту в програму навчальних закладів. Серед загальної кількості робіт, що вийшли останнім часом, відзначимо наукові розвідки А. С. Бондар [2] та Н. Ю. Довгань [6]. У них на основі фактичного матеріалу проаналізовано розвиток фізичного виховання в середніх школах Слобожанщини та південного регіону України. Цікаві факти з історії розвитку водних видів спорту на Миколаївщині містять в собі роботи Л. П. Сергієнко [12], М. Б. Козиря [7], Б. Л. Арова [1]. Окремо відзначимо роботу І. Г. Бондаренко [3], в якій авторка спробувала висвітлити розвиток веслування на Миколаївщині.

Аналізуючи науково-публіцистичну літературу, а також наявну джерельну базу, ми дійшли висновку, що питанням впровадження окремих видів спорту в практику навчальних закладів дореволюційного періоду приділялося недостатньо уваги. В архівних та бібліотечних фондах знаходиться значна кількість цікавих, раніше не досліджених матеріалів, оприлюднення яких збагатило би уявлення про хід розвитку спорту серед школярів загалом та водних видів зокрема.

Мета дослідження - на підставі нових документів дещо глибше дослідити процес становлення й розвитку водних видів спорту в практиці загальноосвітніх установ м. Миколаєва. Основні завдання статті - проаналізувати рівень розвитку водних видів спорту на Миколаївщині, визначити роль держави, спортивних організацій та керівництва Одеського навчального округу, окремих навчальних закладів в цьому процесі.

Заснування у Миколаєві шкільного водного спорту тісно пов'язано з історією міста, його розвитку в Одеському навчальному окрузі тощо. Так, ще з середини ХІХ ст. в Миколаєві починають готувати плавців, завданням яких було рятувати робочих, які падали у воду під час будівництва кораблів. Крім того, значну частину робітників суднобудівного заводу навчали елементам веслування. Підготовкою веслярів займалися військові моряки адміралтейства. Поступово почали впроваджуватися змагання з веслування та плавання. Одним із перших змагань, які проводилися в Миколаєві, були змагання з веслування на байдарках на півтори милі, які відбулися у 1857 р. Дистанція проходила на річці Південний Буг в районі сучасного заводу ім. 61 Коммунара. У змаганнях брали участь в основному військові моряки.

Перші спроби ввести заняття водними видами спорту в практику навчальних закладів Одеського навчального округу відносяться на кінець ХІХ ст. Піонером у цій справі виявилось Севастопольське Костянтинівське реальне училище, яке в 1894 р. організувало для своїх учнів уроки веслування. Через рік, влітку 1895 р., водним спортом починають займатися учні 6 середніх шкіл м. Одеси: Рішельєвскої 2-ї, 3-ї, 4-ї гімназій, реального та міського училищ [10]. Згодом, ініціативу підтримали студенти Імператорського Новоросійського університету. 15 вересня 1896 року четвірка, сформована з вихованців цього закладу, вперше взяла участь у пергонах з веслування, що проводилися серед членів Вітрильного гуртка Чорноморського яхт-клубу [9, с. 16].

Датою заснування шкільного водного спорту в Миколаєві з впевненістю можна вважати 1903 рік. Саме цього року в Миколаївському реальному училищі вперше почали проводитись заняття з веслування, плавання і вітрильного спорту. Через 5 років до них приєдналися учні Миколаївської Олександрівської гімназії.

З перших же днів водний спорт був доволі популярним серед миколаївських гімназистів. За наявними даними, у 1909 р. у навчальних закладах Миколаєва веслуванням займалось 78 чол. (35 чол. в Миколаївському реальному училищі і 43 чол. в Миколаївській гімназії), а навчальним закладам належало 2 човна різного типу. Більше спортсменів на той час було тільки в Одеських навчальних закладах (241 чол.) і у навчальних закладах м. Севастополя (178 чол.). [17, с. 46-48].

У наступні роки водний спорт продовжував розвиватися. До місцевої гімназії та реального училища приєдналось Миколаївське середнє механіко-технічне училище. Починаючи з 1913 року в школах м. Миколаєва веслуванням займалося вже 149 чол. Найбільше веслувальників було у Миколаївській Олександрівській гімназії - 105 чол., що складало близько 30 % від загальної кількості учнів (309 чол.) [8, с. 186-187].

Щорічно, з метою популяризації водного спорту, серед учнів миколаївських гімназій проводились гонки на шлюпках. Перші перегони пройшли 3 серпня 1908 року.

Переможцями в них стали вихованці Миколаївської Олександрівської гімназії [11, с. 39]. Влітку 1909 р. знову були влаштовані змагання з веслування. Перші призи традиційно дісталися місцевим гімназистам. Серед них перехідний кубок, заснований віце-командором Миколаївського яхт-клубу Г.Ф. Віндшейном спеціально для учні. У сезонах 1910 - 1913 рр. було проведено цілий ряд змагань, а саме: 11, 18, 25 і 30 липня 1910 р. [4, арк. 8], 21, 28 липня і 4 серпня 1912 р. [13, с. 3; 14, с. 3; 15, с. 3], а також 3 і 21 серпня 1913 р. [16]. Окрім Миколаївського реального училища та Олександрівської гімназії, в них взяли участь учні гімназій п. Веренського та п. Березовського [13, с. 3; 14, с. 3; 15, с. 3].

Влаштовувалися змагання, як правило, місцевими яхт-клубами. Зазвичай дистанція складала 1-2 морських милі. Переможцям вручалися срібні жетони, годинники, перехідні кубки та інші цінні призи. Купувалися призи за кошти приватних осіб, яхт-клубів, частково на кошти навчальних закладів. Наприклад, Миколаївська Олександрівська гімназія для придбання нагород щороку асигнувала яхт-клубу 30 руб [4, арк. 8].

Окрім змагань місцевого рівня вихованці Миколаївських навчальних закладів по стійно брали участь у змаганнях регіонального рівня. Найбільш грандіозними з них були морські огляди, які проходили під час літніх канікул в Криму і Одесі.

Перший морський огляд відбувся 2 вересня 1909 р. в Ялті. Ініціатором у проведенні регати виступив попечитель Одеського навчального округу О. І. Щербаков. Допомагав йому в організації та проведенні морського огляду командор Єкатерининського яхт-клубу М. П. Єрмаков. У змаганнях взяли участь 112 учнів гімназій і реальних училищ з 4-х міст: Одеси, Миколаєва, Севастополя і Ялти. Для участі в регаті до Ялти було доставлено 16 суден різних типів - 8 великих і 8 дрібних. З Миколаєва на змагання прибуло 2 двійки, які належали місцевому яхт-клубу. Регата складалася з двох частин. Спочатку спортсмени показали свою майстерність в ескадронному плаванні, яке полягало в різних перешиковуваннях судів на морі, а потім перейшли до гонок на шлюпках.

Першою відбулася гонка двійок з рульовим. Довжина дистанції складала 320 саж в один кінець або 640 саж з поворотом. У гонці брали участь 6 човнів - трьома заїздами по 2 шлюпки. За підсумками заїздів призові місця розподілилися наступним чином: перше місце і головний приз розділили між собою - Миколаївська гімназія та 2-га Одеська гімназія, які закінчили гонку з однаковим часом 7 хв. 59 сек., друге місце виграло Одеське реальне училище 8 хв., третє - учні Одеської 5-ї гімназії - 8 хв. 35 сек. Після закінчення гонок усім переможцям та призерам були вручені цінні подарунки. Два перші призи двійкам-веслувальникам - срібні годинники з власною монограмою, рульовим - золоті запонки особисто вручив Великий Князь Олександр Михайлович; три перших призи від Одеського навчального округу - срібні жетони веслувальникам і рульовим вручила Велика княжна Ірина Олександрівна [17, с. 34-39]

Морська регата пройшла доволі успішно і стала гарною традицією. До Першої світової війни в Одеському навчальному окрузі таких оглядів було проведено ще три: в 1911 р. у м. Севастополі, потім в 1912 р. (14-17 вересня) і 1913 р. (15-18 вересня) були проведені багатоденні перегони в м. Одесі.

Окремо відзначимо окружні змагання з веслування, організовані управлінням Одеського навчального округу на перехідні призи, засновані Комітетом морських екскурсій (срібна модель ботику Петра Великого «Дідусь Російського флоту»), графом М. М. Толстим та професором К. М. Сапежком (картина Капустіна «Після шторму»)., що проходили на Одеському рейді з 15 по 18 вересня 1913 р. У змаганнях взяли участь команди 5-ти казенних гімназій та двох реальних училищ м. Одеси, а також команди Болградської, Маріупольської, Миколаївської, Керченської та Ялтинської гімназій. Програма змагань складалася з веслування на човнах та вітрильних гонок. Миколаївські спортсмени доволі непогано виступили на цих змаганнях. Показавши у двох фінальних заїздах третій час були нагороджені призами: «Дідусь Російського Флоту» - ІІІ ст. і призом графа М. М. Толстого - ІІ ст. Загалом результати змагань виглядали наступним чином:

Таблиця 1

17 вересня 1913 р. Фінал гонки на катерних веслах

Навчальний заклад

Результат

Примітки

Ялтинська гімназія

9 хв. 27 сек.

І

І приз «Дідусь Російського

флоту»

Одеська 4-та гімназія

9 хв. 34 сек.

ІІ

ІІ приз «Дідусь

Російського флоту»

і ІІ приз проф. К.М. Сапежка

Миколаївська

гімназія

9 хв. 47 сек.

ІІІ

ІІІ приз «Дідусь

Російського флоту»

Одеське реальне училище

10 хв. 02 сек.

IV

ІІ приз проф. К.М. Сапежка

Одеське реальне училище св. Павла

10 хв. 07 сек.

V

ІІІ приз проф. К.М.Сапежка

Таблиця 2

18 вересня 1913 р. Фінал гонки на распашних веслах

Навчальний заклад

Результат

Місце

Примітки

Ялтинська гімназія

10 хв. 06 сек.

і

1-й приз графа М.М. Толстого

Одеська 4-та гімназія

10 хв. 14 сек.

іі

Поза конкурсом

Миколаївська гімназія

10 хв. 44 сек.

ііі

2-й приз графа М.М. Толстого

Одеське реальне училище

11 хв. 02 сек

і

3-й приз графа М.М. Толстого

При обговоренні результатів змагань суддівська комісія дійшла висновку, що всі без виключення команди показали гарну підготовку. Особливо виділялися правильною технікою веслування учні Ялтинської, Миколаївської та 4-ї Одеської гімназії [8, с. 197-215].

Однією з найбільш важливих подій в історії розвитку шкільного спорту стало відкриття у 1912 р. у Миколаєві учнівського яхт-клубу. Для його організації Морським відомством була надана ділянка берегової смуги по р. Південний Буг загальною площею 1462 кв. саж. (37 саж. по березі та 42 саж. вглиб) [5, арк. 20; 8, с. 164]. Для занять спортом були створені усі умови: невеликий майданчик для рухливих ігор; причал для човнів; кам'яний будиночок для боцмана; дерев'яний барак площею 70 кв. саж., у якому розміщувалися: буфет, зал для спортсменів, кімната для чергових викладачів, майстерня для ремонту суден, приміщення для зберігання човнів та їх устаткування. Вартість усіх споруд складала близько 4000 руб.

У яхт-клубі займались учні трьох навчальних закладів Миколаєва: Миколаївського реального училища, Миколаївської Олександрійської гімназії та Миколаївського середнє механічного училища. Зміст занять у яхт-клубі полягав у навчанні веслування, плавання під вітрилами та ескадронним строєм, вивченні основ навігації, морської практики та кораблебудування. Поряд діяла школа плавання, створена Товариством рятування на воді, де охочі могли в позашкільний час навчитися плавати за певну плату. Малозабезпечені учні займалися плаванням безкоштовно, за їх навчання гімназії сплачували по 1 руб. 50 коп за кожного учня. Тут же знаходилася рятувальна станція [5, арк. 20-21; 8, с. 163-164, 173-174].

Для організації і проведення занять освітні установи придбали кілька суден різних типів та розмірів, а саме: реальне училище - одну шестірку й одну четвірку, 2 веслувальні четвірки, 1 вітрильна четвірка й один веслувальний катер Одеського типу на дванадцять весел; Олександрівська гімназія - дві двійки прогулянкового типу, 12-весловий катер та одну вітрильну шлюпку; Миколаївське середнє механічне училище - бот на вісім весел і невеличка двох весельна шлюпка. Загальна вартість всіх човнів складала 1546 руб [8, с. 163, 172, 178-179].

Під час занять водним спортом учні користувались спеціальною формою - тільниками. Кожний навчальний заклад мав тільники свого кольору. водний спорт миколаїв учень

До занять допускались всі учні, починаючи з 3-го класу за умови гарного здоров'я, дозволу батьків й уміння плавати. Учні-спортсмени періодично оглядались гімназійним лікарем.

Зазвичай, веслуванню й вітрильному спорту учнів навчали члени місцевого яхт-клубу, за що отримували платню в розмірі 30 руб. на місяць.

Загальний нагляд за учнями на території яхт-клубу здійснювали класні наставники всіх навчальних закладів по черзі, а також їх помічники. На судах спортсменів контролювали матроси-інструктори або рульові з числа учнів старших класів. Також, на майданчику постійно знаходились два нижчих шкільних службовця, за що отримували додаткову платню в розмірі 10 руб. на місяць. Всі витрати на утримання яхт-клубу (облаштування території, виплату платні обслуговуючому персоналу та ін.) розподілялись порівну між трьома вищезгаданими освітніми установами.

Навчальні заклади витрачали чималі кошти на розвиток водного спорту. Так, наприклад, одноразові витрати Миколаївської Олександрівської гімназії на купівлю човнів та всіх приладь до них склали 1000 руб. В цілому щорічні витрати на потреби водного спорту складали: в Миколаївській Олександрівській гімназії - 470 руб.; Миколаївському реальному училищі - 800 руб.

В інтересах фізичного розвитку та оздоровлення учнів регулярно влаштовувалися розважальні екскурсії на шлюпках. Відстань, яку долали спортсмени під час екскурсій, коливалася від 6 до 23 верст. Однією з найбільш тривалих була екскурсія, яку здійснили учні реального училища на веслах від Вознесенська до Олександрійська по річці Південний Буг (22 версти). Кількість екскурсантів під час походів становила від 4 до 20 осіб. Екскурсії були платними. Вартість дальніх екскурсій на одного учня не перевищувала 1 руб.

Крім водних походів на човнах влаштовувались подорожі на катерах. Одна з таких екскурсій була проведена Миколаївським реальним училищем у 1913 р. на пароплаві від Миколаєва до Вознесенська. В екскурсії прийняло участь 12 учнів. Вартість екскурсії склала 4 руб 20 коп на одного учня [8, с. 163-165, 172-174, 178-179].

З початком Першої світової війни змінились акценти в системі фізичної підготовки молоді. Першочерговим завданням стала підготовка резервів для армії. А відтак, заняття водними видами спорту відходять на другий план, і на зміну їм приходять посиленні заняття з вогневої підготовки. Навчання стрільбі відбувалося на учнівському спортивному майданчику (яхт-клубі), для чого, з дозволу Миколаївського градоначальника, у спеціально відведеному місці був побудований стрілецький тир довжиною 70 аршинів. Для проведення стрільби були створені непогані умови і вжиті всі необхідні заходи безпеки. Навчальні стрільби на майданчику проводилися щоденно [5, арк. 58, 64, 107-108].

Отже, на початку ХХ ст на Миколаївщині серед учнів місцевих гімназій починають проводитися тренування з веслування, плавання та вітрильного спорту. Зародженню водних видів спорту сприяло географічне положення, кліматичний режим та військова специфіка міста. Шкільний водний спорт розвивався в рамках програми розвитку водних видів спорту, прийнятою керівництвом Одеського навчального округу.

Для організації занять в Миколаєві відкривається єдиний в Одеському навчальному окрузі учнівський яхт-клуб, на якому були створені необхідні умови для підготовки спортсменів. Керівництво навчальних закладів всіляко популяризувало водний спорт та виділяло кошти на його розвиток. Активну допомогу в цьому питанні вносив місцевий яхт-клуб, який надавав яхти, човни, інструкторів, організовував для гімназистів теоретичні заняття.

Вихованці Миколаївських шкіл йшли в авангарді розвитку учнівського водного спорту, про що свідчать масштаби, рівень та якість підготовки учнів-спортсменів, результати їх виступів на різного роду змаганнях тощо.

Список використаних джерел

1. Аров Б. Л. Акварели родного города: О Николаеве и николаевцах: Очерки, интервью, встречи / Б. Л. Аров. - Николаев: Атолл, 2002. - 346 с.

2. Бондар А. С. Теорія і практика фізичного виховання гімназистів на Слобожанщині у другій половині ХІХ - на початку ХХ століття: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з фіз. вихов. і спорту: спец. 24.00.02 «Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення» / Бондар Анастасія Сергіївна. - Львів, 2006. - 20 с.

3. Бондаренко І. Г. Розвиток веслування на шлюпках на Миколаївщині (кінець ХІХ - початок ХХ ст.) / Ірина Григорівна Бондаренко // Слобожанський науково-спортивний вісник. - Харків: ХДАФК, 2005. - № 8. - С. 322-325.

4. Державний архів Миколаївської області. - Ф. 123. - Оп.1. - Спр.13.

5. Там само. - Ф. 123. - Оп.1. - Спр.58.

6. Довгань. Н. Ю. З історії розвитку фізичного виховання і спорту у Миколаєві другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. / Надія

Юріївна Довгань // Наукові праці: Збірник. - Миколаїв: Вид-во МФ НаУКМА, 2000. - Т.8: Історичні науки. - С. 37-45.

7. Козир М. Б. Від масовості - до майстерності у фізичній культурі та спорті (1789-2001 рр.): [монографія] / М. Б. Козир, А. Ф. Кисельов. - Миколаїв: МДПУ 2003. - 90 с.

8. О постановке физического воспитания учащихся в средних и низших учебных заведениях Одесского учебного Округа (по данным, доставленным начальствующими лицами к 15 февраля 1914 года). Издание Управления Одесского учебного округа. - Одесса: Тип. О-ва «Русская Речь», 1916. - 537, [VI] с.

9. Отчет парусного кружка при Черноморском яхт- клубе за 1896 г. - Б.м. і д.в.

10. Приложения. Опыт организации обучения воспитанников учебных заведений г. Одессы искусству плаванья и гребли. // Циркуляр по Одесскому учебному округу, 1896. - № 1 (январь). - Одесса, 1896. - С. 663- 670.

11. Пятидесятилетие Николаевской Александровской мужской гимназии. Краткая историческая записка, составленная преподавателем истории Н.К. Матвеевым. - Николаев: Электрич. типо-литогр. бр. Л. и И. Белолипских, 1913. - 108 с.

12. Сергієнко Л. П. Про зародження фізкультури і спорту на Миколаївщині / Л. П. Сергієнко // IV Республіканська конференція з історичного краєзнавства: тези доповідей і повідомлень. - К., 1989. - С. 606-607; Сергієнко Л.П. Світ здоров'я / Л.П. Сергієнко, С. М. Главатий. - Одеса: Маяк, 1992. - 160 с.

13. Спорт / Николаевская газета, 1912. - 24 июля. - № 1952.

14. Спорт / Николаевская газета, 1912. - 1 августа. - № 1959.

15. Спорт / Николаевская газета, 1912. - 8 августа. - № 1964.

16. Спорт // Николаевская газета. - 1913. - №2254 (6 августа).

17. Ученический водный спорт в Одесском учебном округе. - Одесса: Типография Е.И. Фесенко, 1910. - 63 С.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Ідея проведення Олімпійських ігор. Зимові види спорту та питання про окреме проведення Зимових Олімпійських ігор. Розвиток фігурного катання на ковзанах та інших зимових видів спорту в Україні. Історія олімпійських досягнень українських спортсменів.

    реферат [20,0 K], добавлен 07.04.2009

  • Аналіз стану фізичного виховання і спорту у вищих навчальних закладах, існуючі недоліки. Необхідність поєднання високої розумової напруги з достатньою фізичною активністю учнів і студентів. Соціологічне дослідження "Проблеми розвитку спорту в Україні".

    статья [31,0 K], добавлен 10.12.2011

  • Традиційні види спорту. Перегони на верблюдах. Кінний спорт. Соколині лови. Сучасні сухопутні види спорту. Футбол. Теніс. Гольф. Регбі. Крикет. Морські види спорту. Перегони на човнах, на моторних човнах. Парусний спорт. Боулінг. Автомотоспорт. Більярд.

    реферат [33,5 K], добавлен 03.10.2008

  • Організація та проведення фізичних і спортивних заходів. Зміст і методика фізкультурно-оздоровчих занять із дітьми дошкільного віку. Дослідження пропаганди фізичної культури й спорту серед населення в місті Дзержинську. Друкована наочна агітація.

    дипломная работа [95,3 K], добавлен 24.09.2014

  • Значення фізкультури і спорту. Поширеність серед молоді здорового способу життя і регулярних фізичних вправ. Спорт як обов’язкова частина нашого життя. Значення спорту для підвищення працездатності, гарного самопочуття, чудового настрою і бадьорості.

    эссе [10,7 K], добавлен 15.10.2013

  • Роль спорту в житті студентської молоді. Проблеми фізичного виховання в системі освіти. Дослідження ставлення студентів до спорту. Розвиток фізичних умінь та здібностей. Фізкультурно-спортивна діяльність та активність студентської молоді.

    курсовая работа [36,5 K], добавлен 03.02.2012

  • Основи методики виховання і вдосконалення спеціальної витривалості в циклічних видах спорту. Аналіз методик провідних фахівців з розвитку спеціальної витривалості в циклічних видах спорту. Забезпечення безпеки навчально-тренувальних занять в біатлоні.

    дипломная работа [51,7 K], добавлен 30.08.2014

  • Історія розвитку і становлення світового Паралімпійського руху. Класифікація спортсменів у паралімпійському спорті. Підготовка та організація Паралімпійських ігор. Формування і розвиток паралімпійського спорту в Україні, участь спортсменів в іграх.

    курсовая работа [66,8 K], добавлен 15.05.2012

  • Виникнення фізичної культури як частини загальнолюдської культури. Високий рівень розвитку фізичної культури в Стародавній Греції. Військова спрямованість спортивної культури Стародавнього Сходу. Видовищність як головна риса спорту в епоху імператорства.

    реферат [20,8 K], добавлен 31.03.2011

  • Стан розвитку фізичної культури та спорту в Україні. Аналіз закордонного досвіду удосконалення цього питання в перехідні періоди розвитку країн. Конкретні механізми підтримки розвитку фізичної культури та спорту в сучасних умовах децентралізації.

    статья [23,3 K], добавлен 31.08.2017

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.