Особливості організації конгресних і виставкових послуг в готелях світу

Размещено на http: //www. allbest. ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТУРИЗМУ, ЕКОНОМІКИ І ПРАВА

ФАКУЛЬТЕТ ТУРИЗМУ, ГОТЕЛЬНОГО ТА РЕСТОРАННОГО БІЗНЕСУ

Реферат

з дисципліни: Міжнародна готельна індустрія

на тему: «Особливості організації конгресних і виставкових послуг в готелях світу»

Виконала

студентка групи 42 ТзМт

Шевчук Анастасія Миколаївна

Київ 2016

1. Особливості організації конгресних і виставкових послуг в готелях

З кожним роком ділові, культурні та наукові зв'язки між регіонами і країнами стають все більш тісними. Діловий туризм відіграє в цьому важливу роль. Розвиток національної економіки та її інтеграція в світовому ринку теж немислимі без розвитку сфери ділового туризму. Ділова комунікація, обмін технологіями та інформацією, пошук нових ринків, пошук партнерів для інвестицій і спільних проектів, просування компаній через PR-акції, навчання персоналу та впровадження корпоративної культури - все це діловий туризм, як несподівано б це не звучало. А ще, діловий туризм - це один з ресурсів інтеграції та розвитку компаній, через участь у виставках і конгресах, через бізнес-освіту.

Діловий туризм є однією з провідних і найбільш динамічно розвиваючих галузей світової економіки. За свої небачено швидкі темпи зростання діловий туризм визнаний економічним феноменом ХХІ століття.

Діловий туризм грає найважливішу роль в розвитку національної економіки, сприяє її інтеграції у світовому економічному риноку. Сучасний бізнес неможливий без активного обміну інформацією, без оволодіння новими технологіями, без підвищення кваліфікації на всіх рівнях ділової освіти, участі в міжнародних конгресах, семінарах, виставках і т.п. Все це входить до сфери ділового туризму. Завдяки цій галузі туризму відбувається прилив нових ідей у економіці, завойовуються нові ринки, тобто здійснюється прогрес.

Особливості організації конгресних і виставкових послуг в готелях світу

Конгресно-виставковий туризм є найбільш динамічним сегментом ринку ділових подорожей. Під конгрессно-виставкового туризмом розуміють діяльність, пов'язану з організацією конгресів, виставок, ярмарків, конференцій та інших заходів. За статистикою СОТ, частка конгрессно-виставкового туризму в загальному обсязі ділових поїздок становить 10 - 12 %. У світі зростає інтерес до форумів, конференцій, симпозиумам, нарад, семінарів, а також виставкам і ярмаркам. Цілі участі в подібних заходах різні. Вчені, бізнесмени, лікарі, діячі культури, туризму та інших галузей (будівництво, легка промисловість, сільське господарство і т. д.) охоче беруть участь у подібних заходах, щоб отримати свіжу інформацію, побачитися з колегами, обмінятися з ними думками і досвідом, провести переговори, відволіктися від звичної обстановки і долучитися до пропонованої культурній програмі.

Об'єднання конгресів і виставок вказує на те, що це поняття споріднені. Відмінності проявляються на рівні невеликий специфіки, що стосується в основному складу груп і вимог, що пред'являються до інфраструктури приймаючої сторони. Зокрема, одним з основних умов розвитку конгрессно-виставкового туризму є вимога закріплення за приймаючим напрямком репутації, дозволяє йому отримати міжнародне визнання. Зазвичай країни, успішно розвиваючі у себе конгрессно-виставковий туризм, мають репутацію лідерів у науково технічних напрямках, що дозволяє їм залучати в першу чергу фахівців, а потім поступово розширювати коло відвідувачів. Важливою умовою для залучення учасників конгресно виставкових заходів є ступінь економічного розвитку країни та рівень розвитку нових технологій, транспортної інфраструктури, засобів зв'язку, готельної бази. Участь у виставці - витратний захід, враховуючи вартість площ, перевезення обладнання, відрядження стендистів та інші витрати, тому позитивне рішення на користь вибору конкретної пропозиції приймається після попереднього аналізу переваг, які такий захід здатне дати.

Конгресовий туризм являє собою різновид виставкового туризму. Виділяти конгресовий туризм в невеликий підрозділ доводиться тому, що організація конгресних заходів, що має багато спільного з організацією виставкової діяльності, пред'являє інші вимоги до інфраструктури і організаторам. Конгресні заходи дрібніше за масштабом, ніж виставкові, але мають більш кваліфікований і вимогливий склад учасників. По прибутковості конгресні заходи поступаються виставкам, оскільки розраховані на меншу кількість учасників. Однак на відміну від виставок конгреси, особливо міжнародні, орієнтуються на ексклюзивне обслуговування, тим самим забезпечуючи завантаження кращих готелів міста. Конгрес - і конвент готелі, здатні одночасно прийняти до 2 тис. і більше учасників, стали звичним явищем у Америці, Китаї, Сінгапурі. У Європі середні цифри по цьому виду діяльності - 300 чоловік на один захід, що скромніші, ніж середні показники в США і Азії (де зафіксовані абсолютні рекорди - 5 тис. учасників і більше). Саме на середні цифри орієнтуються організатори конгресів в Європі при виборі приміщень для їх проведення. Сектор попиту конгресного туризму ділиться наступним чином: в 55 % випадків ініціаторами конгресів виступають компанії і підприємства, у 45 % випадків - асоціації, федерації, громадські організації. По галузях економіки і промисловості основні замовники - фармацевтична і автомобільна промисловість, фінансові, страхові, комп'ютерні структури. Середня тривалість конгресів становить 2 дні, що з урахуванням дороги і культурної програми збільшує перебування туристів у країні або місті до 4 - 5 днів. Статистика свідчить, що в останні роки організатори конгресного туризму стикаються зі скороченням числа учасників при одночасному збільшенні середньої тривалості перебування.

Конгресовий туризм має одну відмітну особливість - у нього має бути великий корпоративний замовник: уряд, окремі міністерства, великі корпорації та холдинги. Заходи, що організовуються на урядовому рівні або при підтримці урядових кіл, здатні у багато разів збільшити свою привабливість, а отже, і коефіцієнт завантаження засобів розміщення. Тому багато організаторів конгресів намагаються заручитися підтримкою урядових кіл для залучення різного роду міжнародних зустрічей на свою територію.

Час активізації конгрес туризму припадає на осінь. Країни, що орієнтуються на рекреаційний туризм, такі як Туреччина, Греція, Іспанія, Італія, мають розвинену готельну мережу, розраховану на багатомільйонні потоки туристів. В період спаду активності рекреаційного туризму виникають великі проблеми з завантаженням готельної бази. Тому дані країни орієнтуються на організацію великомасштабних конгресів і конференцій в осінній період.

Незважаючи на зростання популярності азіатсько тихоокеанського напрямки, основний обсяг ринку конгресного туризму припадає на Європу (80 %), де зосереджені кращі професійні кадри, є багата традиція проведення цих заходів. Основна їх частина (близько 80 %) припадає на країни Західної Європи та Північної Америки. Перші три позиції за кількістю міжнародних симпозіумів і нарад міцно утримують США, Франція і Великобританія. Німеччина, що займає 4 е місце, відома своїми виставками і ярмарками. Їх популярність пояснюється сприятливою кон'юнктурою в багатьох галузях промисловості цієї країни, підвищеним попитом на інвестиційні товари і розвиненою інфраструктурою. Так, щорічно в Дюссельдорфі, який вважається одним з центрів світової моди, проходять виставки-ярмарку одягу. Сюди з'їжджаються кутюр'є з різних країн. Німеччина проводила підсумкову Всесвітню виставку другого тисячоліття "Експо 2000", яка відкрилася 1 червня 2000 р. в Ганновері - відомому конгресового та виставковому центрі. На ній було представлено 189 країн, які розмістилися в павільйонах 53 на площі 170 га "Експо 2000" не було виставкою в традиційному розумінні. На думку організаторів, це був величезний театр під відкритим небом. Основну частина площі зайняла експозиція на тему "Людство - природа - технологія". Завдяки фантазії її учасників, відвідувачі змогли здійснити подорож у просторі і в часі, зануритися у віртуальні світи. Дні проведення виставки були насичені культурними і спортивними заходами.

Найбільшими центрами конгресово виставкової діяльності в Європі та Америці є Амстердам, Барселона, Брюссель, Вашингтон, Відень, Женева, Копенгаген, Лондон, Мадрид, а також Париж і Страсбург. Крім того, щорічно державні і ділові особи з'їжджаються в Давос (Швейцарія), де проходять форуми з актуальних питань розвитку світового господарства. Названі міста мають відповідну матеріально технічну базу і розпорядженні широкими можливостями для організації дозвілля іноземних гостей.

Конгреси і конференції проходять у конгрес центрах, готелях, театрах і концертних залах, університетах та інших навчальних закладах. У 1980-і рр.., коли намітилася тенденція зближення конгресних та виставкової діяльності, виникла і отримала поширення американська модель центру з'їздів. Вона являє собою спеціально зводяться будівлі, що складаються з великих залів, які можуть бути використані під виставки і одночасно для прийому учасників конференцій. діловий туризм конгрес виставка

В останні роки міжнародні заходи все частіше стали проводити в будівлях, мають історичне значення: в замках і нетрадиційних спорудах. Користуються популярністю заходи, що проводяться на бортах суден. Часто симпозіуми і конференції проходять у тепле час на березі морів і озер. Учасники таких заходів можуть не тільки працювати, але й у вільний час відпочивати на пляжі, купатися і загоряти. Крім організації та проведення конференцій і семінарів, конгрес туризм включає прийом делегацій, робочих груп, професійних і інших відвідувачів, а також надання широкого спектра додаткових послуг з харчування, розміщення, організації культурної програми. У цьому ключі необхідно підходити до відбору засобів розміщення для організації конгресів конференцій. Перша і основна вимога, що пред'являється до організаторами готелі, - ємність номерного фонду, тобто місткість, достатня для того, щоб всі зібралися на конгрес представники проживали в одному готелі. Це просте на перший погляд умова стає непереборною перешкодою для багатьох готелів. Іноді група учасників конгресу може становити тисячу і більше осіб. Враховуючи інші броні, а також той факт, що ділові гості воліють одномісне розміщення, можна сказати, що список готелів, відповідних поставленим вимогам, стає гранично малий.

Серед спеціальних заходів особливої уваги заслуговують туристські виставки біржі. Вони проводяться протягом 30 років, їх кількість зростає з року в рік. Тільки в Європі щорічно організовується понад 200 міжнародних туристських виставок і бірж. Найбільшою є Міжнародна туристська біржа, яка проходить у березні в Берліні. Також щорічно протягом 22 років в кінці січня - початку лютого в Мадриді проводиться Міжнародна туристська виставка біржа ФИТЮР. Її особливість полягає в тому, що саме вона визначає цінові та інші тенденції на ринку туризму в новому сезоні. По тій увазі, яку фахівці і публіка приділяють експозицій різних країн, можна судити про перерозподіл туристичних потоків, розвитку тих чи інших центрів туризму.

Щороку в середині листопада в Лондоні проходить Всесвітня туристична виставка. Це дуже престижна професійна виставка, призначена для встановлення прямих контактів між фахівцями з різних країн.

Міжнародна туристська біржа у Мілані відома далеко за межами Італії. За числа експонентів вона змагається з Мадридської і Лондонської біржами, а за стендової площі поступається лише Берлінської ярмарку. На Міланську біржу з'їжджаються представники туристичного бізнесу з усього світу.

Виставковий рух набирає силу у всьому світі. Збільшується кількість виставок і ярмарків, розширюються їх географія і коло учасників, стає більше різноманітною спрямованість. В даний час проводяться спеціалізовані виставки готельного і ресторанного господарства, спортивного, екологічного, пізнавального, лікувально-оздоровчого і конгресного туризму, ярмарки туристського і спортивного інвентарю і т. д. За короткий термін цей сегмент туристського ринку став одним з найбільших і стабільних.

Місце України в рейтингу загальної конкурентоспроможності країн в сфері туризму.

Крім того, враховуючи, що "загальносвітовою тенденцією виступає переважне використання для подорожей авіатранспорту(53%)" , 93 місце України за показником "Інфраструктура авіатранспорту" може істотно знизити приплив іноземних ділових туристів в Україну.

· Нерівномірний розподіл ділових туристів по території України. В основному в Україні "розвивається напрям "ділового" туризму у великих містах, особливо в Києві, Харкові, Донецьку та Дніпропетровську",Причина - розвиток інфраструктури в містах, які приймають чемпіонат Європи з футболу у2012р.

· Відсутність ефективної маркетингової політики для просування ділового туризму на зарубіжних ринках.

· Недостатньо розвинена система професійної підготовки та перепідготовки кадрів для індустрії ділового туризму. Послуги з навчання та підвищення кваліфікації кадрів у сфері ділового туризму пропонує Асоціація ділового туризму України шляхом організації тренінгів, семінарів, міжнародних конференцій. Цього недостатньо для забезпечення європейської якості обслуговування ділових туристів.

Висновки

Діловий туризм - один з найперспективніших напрямів сучасного туризму. Високі темпи його розвитку визначають, в першу чергу, глобалізація світової економіки і "стирання кордонів". Бізнесмени все частіше шукають і знаходять ділових партнерів за кордоном. Але, вирушаючи в подібну подорож, вони хочуть не просто побувати на виставці, семінарі, конференції - вони їдуть за новими можливостями для свого бізнесу. А ці можливості будуть найбільш кращим чином представлені там де для цього створені найкращі умови, враховуючи те, що сьогодні щодня проводяться різного роду зустрічі у самих різних галузях сучасної економіки, вже зараз у сфері ділового туризму загострюється конкуренція і ця конкуренція видна у всьому, практика показує що топ-менеджери з більшою охотою поїдуть на менш цікаву конференцію але на якій будуть створені найкращі умови для проживання та спілкування учасників. Вони з більшою охотою відправлять своїх співробітників на навчання будучи впевненим у компетентності приймаючої сторони якої в першу чергу будуть оцінювати за рівнем організації всього процесу не тільки навчання, але і проживання.

Як було відмічено в роботі в діловому туризмі не буває дрібниць, логіка тут зрозуміла, чим менше відбувається несподіваних неприємностей, тим більше часу і уваги буде витрачено на справу, і тим вигідніше витратяться ресурси компаній учасників. Звичайно, можна заперечити, що ніщо ніколи не йде за планом, але не можна забувати, що діловий туризм сильно відрізняється від туризму, метою якого є скажімо подорож по якій-небудь країні, коли дрібні неприємності багатьма розцінюються як деяка пригода, в той час як у діловому туризмі будь-яка помилка є втратою ефективності, а значить і грошей.

Враховуючи, що дана галузь туризму швидко розвивається, конкурентна боротьба в плані організації ділового туризму буде зростати пропорційно до потреб в ньому, і тут як і в будь-якій конкуренції відсталим на старті доведеться платити за те щоб наздогнати тих хто почав раніше, в цьому плані в нашій країні слід якомога швидше зайнятися розвитком всієї інфраструктури ділового туризму.

Список використаних джерел

1. Александрова А.Ю. Международный туризм: Учебное пособие / А.Ю. Александрова. - М.: Аспект Пресс, 2002. - 470 с.

2. Воронкова Л.П. Історія туризму та готельного господарства: Навчальний посібник / Л.П. Воронкова. - М.: ФАИР-ПРЕС, 2006. - 304 с.

3. Дурович А.П. Организация туризма: Учеб. пособие / А.П. Дурович.

4. Квартальнов В.А. Туризм / В. А. Квартальнов. - М., 2007. - 365 с.

5. Квартальнов В.А. Туризм / В.А. Квартальнов. - М., Финансы и статистика, 2002. - 320 с. Александрова А.Ю. Міжнародний туризм / О.Ю. Александрова. - М.: Віст, Биржаков М.Б. Введение в туризм: Учебник / М.Б. Биржаков. - СПб.: "Издат.Дом Герда", 2004. - 448 с.

6. Крючков АА. Історія міжнародного і вітчизняного туризму / А.А. Крючков. - М.: НОУ "Луч", 2ОО5. - 202 С.

7. Лысикова О.В. Курортология и оздоровительный туризм / А.С. Шматков, О.В. Л ысикова. - Ростов-на-Дону: Феникс, 2006. - 463 с.

8. Пузакова О.П. Международний туристический бизнес / О.П. Пузакова. В.А. Честникова. - М.: Експертне бюро, 2003. - 441 с.

9. Сенін B.C. Організація міжнародного туризму / B.C. Сенін. - М: Фінанси н статистика, 2007. - 447 с.

10. Соколова М.В. История туризму: Учеб. Пособие / М.В. Соколова. - М.: Мастерство, 2006. - 352 с. Туризм как вид деятельности / Под ред. В.А. Квартального. - М: Старт, 2007. - 447 с.

11. Шматков А.С. Основи курортологии / А.С. Шматков. - Саратов: СГУ, 2007

Размещено на Аllbest.ru