Соціально-економічні аспекти розвитку туристсько-рекреаційної діяльності в НПП "Вижницький"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тема: «Соціально-економічні аспекти розвитку туристсько-рекреаційної діяльності в НПП «Вижницький»

Зміст

• Вступ
• Розділ 1. Соціально-економічна характеристика регіону розташування національного парку
• 1.1 Відомості про населені пункти
• 1.2 Розвиток промисловості в минулому, на сучасному етапі та в перспективі
• 1.3 Сільське господарство
• 1.4 Лісокористування
• Розділ 2. Рекреаційні цінності території НПП «Вижницький»
• 2.1 Природні та естетичні цінності
• 2.2 Етнографічні особливості території
• 2.3 Курортно-бальнеологічні ресурси
• Розділ 3. Сучасний стан та перспективи розвитку рекреації в НПП «Вижницький»
• 3.1 Стан та перспективи використання рекреаційних ресурсів, розвитку готельного господарства
• 3.2 Розвиток мережі туристичних маршрутів та екологічних стежок
• 3.3Рекреаційний благоустрій території НПП «Вижницький»
• 3.4 Стан та перспективи розвитку побутового обслуговування
• 3.5 Стан та перспективи розвитку системи громадського харчування
• 3.6 Інформаційне і кадрове забезпечення рекреаційної діяльності
• 4.1 Забезпечення безпеки відвідувачів НПП
• 4.2 Забезпечення відвідувачів інформацією
• 4.3 Залучення організацій та місцевого населення до рекреаційної діяльності на території НПП
• 4.4 Кадрове та наукове забезпечення рекреаційної діяльності
• Розділ 1. Соціально-економічна характеристика регіону розташування національного парку
• 1.1 Відомості про населені пункти
• національний парк готельний рекреаційний
• Територія парку здавна була легкодоступною для заселення і використання природних ресурсів.
• Згідно з історичними даними землі, прилеглі до НПП „Вижницький”, почались заселятися ще з початку Х ст. В даний період на території парку чисельність населення становить 5.4 тис.мешканців.
• Починаючи з перших поселень і до середини ХХ ст. відбулися різні форми антропогенного впливу на лісові формації, але вони носили локальний характер і не спричинили до значних територіальних і ценотичних змін у лісових масивах.
• На території НПП розміщується 5 населених пунктів.
• Першим за величиною населеним пунктом є м.Вижниця - 4.9 тис.чол. станом на 1 січня 2009 року.
• Другим за величиною населеним пунктом, що прилягає до національного парку з південно-східної сторони, є смт Берегомет. Чисельність населення селища у 2008 році становила 9.7 тис.чол., а прилеглих присілків - 0.7 тис.чол. Все населення Берегометської селищної ради проживає поза територією національного парку.
• З північно-східної сторони національного парку розташовані села Черешенька (за 8 км до райцентру) з чисельністю населення - 1169 чоловік, та с.Багна (за 7 км до райцентру) з чисельністю населення - 1200 чоловік.
• В межах національного парку за 3 км на південь від Вижниці знаходиться с.Виженка з чисельністю населення - 1380 чоловік.
• Середня щільність населення на території національного парку в межах Виженської сільської ради становить 41 чоловік на 1 км², а в межах населеного пункту 436 чоловік на 1 км². В загальній віковій структурі на долю працездатного населення припадає 49 %, частину якого становлять пенсіонери.
• Населення території Вижницького НПП становить 10 % від чисельності населення Вижницького району. Чисельність трудових ресурсів становить 1.4 тис.осіб, у тому числі працездатне населення в працездатному віці - 0.7 тис.осіб.
• Основною соціальною проблемою на території НПП є високий рівень безробіття, так як в економічному відношенні територія недостатньо розвинута. У незначній мірі використовуються багаті і різноманітні природні рекреаційні і бальнеологічні ресурси.
• Має місце тенденція скорочення чисельності населення внаслідок зменшення народжуваності, зростання смертності і перевищення кількості вибулих мешканців над чисельністю прибулих.
• Таблиця Склад та структура постійного населення

Група населення та його зайнятість	Кількість, тис.чол.	%
Усього населення	1330	100
з них:	- дошкільного віку	145	11.0
	- шкільного віку	221	16.6
	- пенсіонери	312	23.4
Працездатне населення, 652 49.0
в тому числі в:
	- промисловості	196	14.7
	- сільському господарстві	14	1.1
	- лісовому господарстві	31	2.3
	- рекреаційній діяльності	42	3.2
	- сфері обслуговування	196	14.7
	- на транспорті і зв'язку	67	5.0
	- будівництві	48	3.6
	- освіті, культурі	51	3.8
	- охороні здоров'я	7	0.6

• Наявність робочих місць в межах НПП не повністю забезпечує потребу в працевлаштуванні активного населення. Тому частина мешканців змушена працювати за межами парку. З кожним роком зростає кількість осіб, що потребує працевлаштування.
• В перспективі трудові ресурси території національного парку будуть ширше застосовуватись в рекреаційному господарстві, сфері обслуговування, в будівництві, що приведе до зниження їх відтоку за межі НПП.
• Кількість тимчасового населення на території національного природного парку залежить від ємкості рекреаційних закладів, рівня розвитку туризму і рівня рекреаційного благоустрою.
• Демографічні процеси значною мірою залежать від результатів проведення соціально-економічних реформ, поєднання можливостей бюджетного фінансування із сучасними соціальними механізмами підтримки населення.
• Розвиток підприємництва в рекреаційній галузі дасть можливість поліпшити соціально-економічне становище в регіоні і на території парку.
• Природоохоронні вимоги парку значно обмежують господарську діяльність населення на цій території.
• Одночасно ці процеси на сучасному етапі відбуваються на фоні загального спаду господарської діяльності у сільському господарстві, трансформації колишніх колективних господарств. Для місцевих мешканців набирають гостроти питання зайнятості, підтримки і розвитку соціальної інфраструктури села. З боку НПП і регіональних органів влади необхідне забезпечення місцевого населення робочими місцями в основних службах парку, а також розвиток у населених пунктах торгівельної мережі, агроосель для відпочиваючих, сувенірного виробництва, народних промислів, атракційних туристичних об'єктів.
• 1.2 Розвиток промисловості в минулому, на сучасному етапі та в перспективі
• Галузева структура та спеціалізація промисловості на території парку сформувались під впливом природних умов та соціально-економічних факторів. Майже на всіх промислових підприємствах пройшли приватизаційні процеси і вони перетворились у акціонерні форми чи товариства.
• У промисловості провідне місце займає деревообробна.
• Вона представлена підприємствами різних форм власності, що спеціалізуються на заготівлі та переробці лісу, виготовленні меблів, тощо.
• Доглядом і вирощуванням лісу у районі розташування парку займаються ДП „Берегометське ЛМГ”, Вижницький держспецлісгосп АПК та Вижницький НПП. Найбільшим підприємством деревообробної промисловості в недалекому минулому були акціонерне товариство Вижницький ДОК і Берегометський лісокомбінат.
• На даний час переробкою деревини займаються Берегометська лісова компанія, ВАТ „Вижницький ДОК”, ПП „Ковалі”.
• Інформація про обсяги виробництва на території Вижницького району в межах НПП відсутня.
• Із підприємств харчової промисловості в минулому діяв Вижницький маслозавод, переробкою м'ясної продукції займалась Вижницька фірма “Смерічка”, які припинили свою діяльність.
• На даний час отримали розвиток малі приватні підприємства харчової промисловості.
• Посилення негативних тенденцій у національній економіці вплинули на розвиток промисловості як однієї з галузей матеріального виробництва.
• Погіршувався фінансовий стан підприємств, призупинилося оновлення та модернізація основних виробничих фондів, зменшувалася чисельність працюючих.
• Вирішення проблем, з якими стикаються підприємства, потребує значних інвенстиційних та інноваційних ресурсів.
• Промислові підприємства через свою малочисельність та незначну потужність, а також через спад виробництва, не зумовлюють помітного впливу на стан навколишнього середовища.
• Основними джерелами забруднення поверхневих вод на території парку є стічні промислові і господарсько-побутові води.
• Каналізаційною системою господарські та житлові будівлі в межах НПП не обладнані. Утилізація (підведення) стоків є лише в будинку відпочинку „Зелені пагорби”, де очистка їх здійснюється в очисних спорудах потужністю 120 м³/добу.
• Безпосередньо на території НПП будь-яких підприємств з шкідливим виробництвом немає.
• В південній частині НПП через його територію по нафтопроводу транспортується на нафтопаливну естакаду смт Берегомет нафта, що видобувається на родовищі у басейні р.Лекече. Видобування та транспортування нафти не спричиняє негативного впливу на природні комплекси парку.
• Потужних джерел електромагнітного випромінювання на території НПП немає. Електромагнітний фон в районі не перевищує допустимих норм. Акустичне забруднення пов'язане з системою транспортних і промислово-виробничих шумів і в цілому знаходиться в межах норм.
• 1.3 Сільське господарство
• Висока залісненість території, значні площі природних сіножатей і пасовищ, невелика частка ріллі зумовили переважно тваринницький напрямок сільського господарства. Основний обсяг продукції тваринництва виробляють особисті підсобні господарства.
• Сільськогосподарським виробництвом на території Вижницького НПП займаються господарські товариства з обмеженою відповідальністю та населення в особистих підсобних господарствах.
• В основному сільське господарство розвинуто на рівнинній частині регіону розташування НПП.
• Головним напрямком сільськогосподарського виробництва у тваринництві є м'ясомолочне скотарство, в рослинництві - вирощування кукурудзи на силос, картоплярство.
• Сільськогосподарські угіддя на території НПП „Вижницький” займають площу 208,4 га або 1,9 % від загальної площі парку, із них 141,5 га знаходяться в постійному користуванні, а 66,9 га на землях інших користувачів, що входять до складу НПП без вилучення з їхнього користування (табл.3.4.1.1). До угідь, що знаходяться в постійному користуванні парку, відносяться сіножаті (124,3 га), рілля (1,1 га), пасовища (14,7 га) та сади (1,4 га).
• Можливість розвитку сільськогосподарського виробництва в цих угіддях обмежена. Розвиток тваринництва повинен здійснюватись на землях, що знаходяться в користуванні інших користувачів.
• У структурі валової продукції сільського господарства буде і далі зростати частка доходів від тваринництва.
• Майбутній розвиток сільського господарства в даній місцевості здійснюватиметься завдяки дрібним, приватним та селянським (фермерським) господарствам. Рекреаційна сфера парку вимагатиме зростання виробництва високоякісних продуктів споживання.
• З метою зменшення впливу сільськогосподарської діяльності на довкілля, при одночасному врахуванні інтересів місцевих мешканців, необхідно посилити природоохоронний контроль за використанням нешкідливої агротехніки і упередженням розвитку ерозійних процесів.
• 1.4 Лісокористування
• Загальна площа земель парку, яка знаходиться в постійному користуванні, становить 8243,6 га, а площа земель інших користувачів, що включені до складу НПП без вилучення з користування - 2991,8 га.
• Характеристика земель лісового фонду, наданих Вижницькому НПП в постійне користування, приводиться в цілому по об'єкту за даними лісовпорядкування 2008-2009 рр. в формах 1 і 2 державного лісового кадастру. Аналогічна характеристика земель лісового фонду по функціональних зонах і природоохоронних відділеннях приведена в „Таблицях, що характеризують лісовий фонд”, які додаються до проекту як окрема книга.
• Таблиця Розподіл площі земель НПП „Вижницький” за їх категоріями

Категорії земель	Землі постійного користування	Землі інших кори-стувачів, що вхо-дять до складу НПП без вилучення з ко- ристування	Усього по НПП
	площа, га	%	площа, га	%	площа, га	%
Загальна площа земель	8243,6	100	2991,8	100	11235,4	100
Вкриті лісовою рослинністю	7829,9	95,0	2678,7	89,5	10508,6	93,6
Не вкриті лісовою рослин-
ністю	211,4	2,5	197,4	6.6	408,8	3,6
в тому числі:
- незімкнуті лісові культури	12,5	0,1	16,3	0,5	28,8	0,2
- лісові розсадники,
плантації	21,8	0,3			21,8	0,2
- зруби	13,8	0,1	119,4	4,0	133,2	1,2
- галявини, пустирі	89,1	1,1	35,4	1,2	124,5	1,1
- лісові шляхи, просіки,
ПП розриви, осушувальні
канави	74,2	0,9	26,3	0,9	100,5	0,9
Разом лісових земель	8041,3	97,5	2876,1	96,1	10917,4	97,2
Нелісові землі
Сільськогосподарські угіддя	141,5	1,7	66,9	2,2	208,4	1,9
в тому числі:
- рілля	1,1				1,1
- сіножаті	124,3	1,5	43,1	1,4	167,4	1,5
- пасовища	14,7	0,2	23,8	0,8	38,5	0,4
- багаторічні насадження	1,4				1,4
Води	24,0	0,3	4,9	0,2	28,9	0,2
Садиби, споруди	7,5	0,1	2,3	0,1	9,8	0,1
Траси	27,1	0,4	9,4	0,3	36,5	0,3
Інші нелісові землі	2,2		32,2	1,1	34,4	0,3
Разом нелісових земель	202,3	2,5	115,7	3.9	318,0	2,8

• В якості господарських частин виступають функціональні зони. Утворені в межах них господарські секції і прийняті по них віки стиглості приведені в протоколі першої лісовпорядної наради, який додається до цієї книги проекту.
• Лісові землі на території парку займають на 97,1 % від загальної площі. Питома вага вкритих лісовою рослинністю земель досить висока і становить 96,2 % від площі лісових земель парку.
• Галявини, біополяни, ремізи, кормові поля і підгодівельні майданчики для фауни, а також ландшафтні та декоративні галявини становлять 30,5 % (124,5 га) від не вкритих лісовою рослинністю земель..
• Розділ 2. Рекреаційні цінності території НПП «Вижницький»
• 2.1 Природні та естетичні цінності
• При обстеженні естетичної цінності пейзажу, ландшафтів, краєвидів території національного природного парку «Вижницький» та прилеглих до нього територій можна виділити три оцінюючі групи.
• До першої, найбільш мальовничої, віднесено території з переважанням відкритих та напіввідкритих просторів, які мають внутрішню контрастність рослинних, геоморфологічних, гідрологічних та інших елементів ландшафту, забезпечують далеку видимість та багатоплановість огляду довколишніх панорам (вершини високих хребтів). Такі території часто є кульмінаціями туристичних маршрутів. До цієї групи належать гребеневі та пригребеневі зони хребтів Биньків і Смідоватий, масиву Береза, пасма Волотів.
• До другої групи ландшафтів віднесено природні комплекси, що забезпечують широку видимість кількох хребтів та річкових долин у межах одного басейну. До цієї групи належать верхні частини хребтів другого, та, частково, третього порядків, а також порівняно широкі долини річок, обліснені ділянки Верховинського типу. Як за доступністю, так і за властивостями природних комплексів друга група ландшафтів дуже різноманітна. Долини річок та вершини хребтів є основними шляхами масового туризму.
• До третьої групи віднесено природні комплекси та об'єкти з безпосереднім розкриттям плану, тобто ознайомлення з ними можливе тільки на близькій відстані при порівняно обмеженому розкритті довколишніх панорам. Територіально це переважно закриті ландшафти заліснених гірських схилів. Пейзажне розкриття об'єктів огляду може бути посилене спеціальними заходами: обладнанням місць відпочинку поблизу видових точок, на ландшафтних полях, будівництвом мостів, переходів тощо. Через ландшафти даної групи проходять майже всі туристичні маршрути, тут розташовуються стежки для короткотривалих прогулянок гостей рекреаційних закладів.
• У межах оцінюваної території ландшафти першої групи займають близько 5%, другої - 20 %, третьої - 75%.
• Цікавими для пізнання краю і важливими для науки є окремі об'єкти природного ландшафту як на території НПП «Вижницький», так і на прилеглих територіях, що проектуються на ревізійний період приєднанням до парку для його розширення.
• На територіях НПП «Вижницький»:
• 1. Відшарування пісковиків у правому борту долини р. Виженка 300 м, нижче за течією від бази відпочинку «Лужки» (в обході - «Краб»). Стіна висотою до 25 м складена нахиленими прошарками пісковиків, які утворюють чисту поверхню нашарування. Регулярно використовується альпіністами і скелелазами для тренувань.
• 2. Мальовничі складки відвалів верхньострийської підсвіти у правому березі р. Виженка, вище від відгалуження дороги на ур. Лужки.
• 3. Зона тектонічного насуву верст в межиріччі Сухий і Стебник в їхній верхній течії. Має гарну геоморфологічну виразність гребеневого типу, що навскіс перетинає вододіл, відділяючи макросхил г. Афеник від останцевих терасоподібних вершин правобережжя р. Сухий з абсолютними відмітками 623,4 га та 678,7 м н. р. м. Довжина структури понад 2 км.
• 4. Скельна башта висотою 12 - 15 м із залишками металічного хреста на вершині, поки невідомого походження у південній прибережній частині пасма Биньків. Утворена в пісковиках. Різко вирізняється екзотичністю на тлі залісненого схилу.
• 5. Каскад водоспадів. Перепади (6 утворень) з висотами від 3 до 6 м у руслі р. Мала Виженка є науковою й естетичною цінністю.
• 6. Три водоспади на р. Виженка (урочище Лужки) в середній і верхній частині течії з висотами 3,5 - 5 м.
• 7. Скельні ворота в ямненських пісковиках, утворені руслом р. Виженка (ур. Лужки) в її середній течії.
• 8. Водоспади на лівих і правих притоках р. Виженка (ур. Лужки), утворені у вигодсько- пасечнянських пісковиках. Висота каскадів від 6 до 15 м.
• 9. Водоспад висотою 4 м на р. Сухий у верхній частині. Поруч - місце для можливого обладнання оглядового майданчика.
• 10. Геологічна пам'ятка природи місцевого значення «Лекеченські скелі» в лівому схилі долини однойменної ріки. Система скельних відшарувань різної висоти з численними цікавими спелеокастровими утвореннями. Набуває популярності як місце проведення змагань зі скелелазіння.
• 11.Вершина гори Кічера (висотою 785, 4м н. р. м.) як зразок відокремленого утворення.
• 12. Гора Стіжок на південно - східній околиці смт. Берегомет, правий беріг р. Сірет. Має цікаву стогоподібну форму з низкою скельних виходів пісковиків ямненської світи біля вершини і популярною тектонічною печерою Довбуша довжиною 7 м. Включена, зокрема, в екологічну стежку «Стіжок». На вершині гори доцільним є проведення ландшафтної рубки та створення оглядового майданчика.
• Слід зазначити, що в басейнах р. р. Стебник та Сухий цікавих геологічних об'єктів менше, ніж в басейні р. Черемош, що пояснюється меншою глибиною зрізу тальвегів, отже і меншою розкритістю корінних відкладів.
• На прилеглих до парку територіях, що проектуються для приєднання до парку в порядку його розширення:
• 1. Відшарування менілітових верств в урочищі «Лужки» в стіні південної експозиції поблизу розміщення колишньої бурової «Лопушнянська - 13», а наразі - приватної бази відпочинку «Трембіта». Оголюються у вертикальному зрізі темносірі до чорного бітумінозні аргіліти, окремнені алевроліти, пісковики тонкошаруваті з численними слідами та відбитками давньої донної поверхні водойм. Мальовниче місце розташоване поруч з дорогою по лівому березі Виженка, але на відстані 30 м від нинішньої межі парку.
• 2. Відшарування контакту менілітових верств вертикально-навкісного залягання з аргілітами та пісковиками бистрицької світи. Розміщене навпроти існуючої гідрологічної пам'ятки природи джерела «Лужки» на лівому березі р. Виженка поблизу дороги.
• 3. Відшарування потужних пісковиків ямненської світи біля русла р. Виженка (ур. Лужки) у верхній частині її течії, неподалік впадання лівої притоки від с. Черешнів. Лівий борт складений суцільною стіною пісковиків з від'ємним кутом нахилу, висотою від 3 до 15 м, а в місці гирла струмка утворюється водоспад висотою 4,5 м.
• 4. Ландшафтний заказник місцевого значення «Буковинські водоспади» площею 38,5 га, що охоплює нижню частину ущелини долини р. Смугарів (права притока р. Черемош). На відрізку 1,5 км у руслі струмка і його лівих приток сформувалося 7 мальовничих водоспадів («Дівочі сльози», «Верхній Гук», «Середній Гук», «Великий Гук», «Нижній Гук», «Гучок», «Жолоб») з висотами від 3 до 15 м. Водоспади чарівні в будь-які пори року.
• 5. Геологічна пам'ятка природи «Печера Довбуша» в самому краю північно-західніої частини пасма Береза, є тектонічною тріщиною загальною довжиною 39 м, об'ємом підземної порожнини 152 мі. Це популярний екскурсійний об'єкт.
• 6. Геологічна пам'ятка природи «Протяте каміння» площею 2.0 га. Утворена низкою мальовничих скельних відшарувань, що простягнулась у середній частині правого схилу долини р. Смугарів. До неї потрапили скельні утворення Соколиного каменю 40 м заввишки з унікальним 10-метровим карстовим мостом у пісковиках. У класичному вигляді представлені карстові форми та печери з карстовою модифікацією. Місце традиційного паломництва туристів.
• Крім зазначених пам'яток «неживої» природи, увагу рекреантів потрібно привернути до місця використання людиною надр. Так, належно обладнані нафтові свердловини в долині р. Лекече, що є складовою парку, наразі це землекористування ДП «Берегометський ЛМГ», можуть демонструватись для вивчення технічних принципів нафтовидобування, і як сумісність цього виду діяльності з природним ресурсозбереженням.
• Для максимального використання рекреаційного потенціалу НПП «Вижницький» та прилеглих територій потрібно:
• 1. Облаштувати низку рекреаційних майданчиків (місць для короткотривалого відпочинку) в урочищі Лужки.
• 2. Обладнати автостоянку в ур. Лужки.
• 3. Відремонтувати існуючі та побудувати нові мости на перетині водотоків дорогами господарського та протипожежного призначення для уникнення переходу водотоків в брід.
• 4. Дороги та мости постійно утримувати в належному технічному стані.
• 5. При прокладанні еколого-туристичних маршрутів та екологічних стежок уникати місць проведення господарських рубок лісу, верхніх складів лісопродукції тощо. Самі ж господарські заходи здійснювати з суворим дотриманням затвердженої технології.
• 2.2 Етнографічні особливості території
• Найбільшим місцевим центром зосередження пам'яток історії та культури вважається м. Вижниця, яке є по суті головними воротами у НПП «Вижницький». Місто вперше згадується у молдавському літописі за 1501 рік. Розташована біля підніжжя Карпат, Вижниця здавна розвивалася як торгове поселення, тісно пов'язане з гірськими і низинними районами Буковини, славилася добрими ярмарковими традиціями. З початком розвитку лісової промисловості, наприкінці ХVІІІ ст., Вижниця стає важливим пунктом торгівлі лісом. Черемошем і Прутом ліс і дрова сплавляли до Чернівців, а звідти через Бояни на Бесарабію і Поділля.
• Розташування поблизу Карпат сприяло перетворенню м.Вижниця в осередок активних дій загонів селянського визвольного руху. В місті та його околицях діяли загони опришків зі своїм легендарним ватажком Олексою Довбушем та його послідовниками Мироном Штолюком (Катеринкою), Василем Джуряком. Тут виступав із звинувачувальними промовами проти поміщиків та австрійської окупації Лук'ян Кобилиця. Народ рішуче виступав на його боці, коли він підняв у 1848 - 1849 р.р. антифеодальне постання селян на Буковині.
• З Вижницею пов'язані імена видатних діячів української культури: Юрій Федькович, К.Устинович, Леся Українка, Іван Франко, Марко Вовчок, Ольга Кобилянська, Василь Стефаник, Гнат Хоткевич, І.Труш. Багатьох з них гостинно приймала місцева освітянка Ганна Москва, про що нині нагадує меморіальна дошка на її будинку.
• М.Вижниця відоме своїм самодіяльним вокально-інструментальним ансамблем «Смерічка» та фольклорним танцювальним гуртом «Смеречина». Тут отримали путівку у творче життя народні артисти України Назарій Яремчук та Василь Зінкевич.
• Вижниця здобула славу відомого не тільки в Україні, але і за її межами центру декоративно-прикладного мистецтва та художньо-навчального осередку. Ще в 1905 році тут було засноване училище прикладного мистецтва. Зараз це Вижницький коледж прикладного мистецтва ім. В. Шкрібляка, який готує фахівців з художньої обробки дерева, металу, тканин. З кращими творами прикладного мистецтва, а також зі славною історією краю можна познайомитися у Вижницькому музеї коледжу прикладного мистецтва.
• Другий за значимістю населений пункт НПП «Вижницький» - смт. Берегомет. Розміщення селища біля підніжжя гір в місці виходу на рівнину Сірету зумовило його долю як промислового центру. Ще на початку ХІХ сторіччя тут були засновані деревообробні промисли, які з часом виросли до масштабу Берегометського лісокомбінату, знаного на весь Радянський Союз меблевою продукцією та провідною маловідходною технологією. З відкриттям неподалік селища родовищ нафти і початком її видобування Берегомет перетворився і на Буковинський нафтовий термінал.
• У Берегометі розміщені офіси та потужні виробничі бази основних лісокористувачів регіону: ДП «Берегометське лісомисливське господарство» Вижницького держспецлісгоспу агропромислового комплексу.
• З історико-архітектурних пам'яток Берегомет може похвалитись Михайлівською та Юріївською церквами, збудованими у ХVІІІ - ХІХ ст. В зовні непоказному колишньому маєтку династії графів Василько нині розміщений соціально-медичний заклад, а поруч зеленіє старовинний парк - пам'ятка садово-паркового мистецтва ХІХ сторіччя. Своєрідною візитною карткою Берегомета є еколого-просвітницький центр і офіс НПП «Вижницький», що розміщені в реконструйованому за кошти і за сприяння міжнародної програми TACIS у 1999 - 2001 роках приміщенні старої школи.
• У межах парку за 3 км на південь від Вижниці знаходиться с. Виженка, яке також багате на історичні пам'ятки, красномовні легенди, славне своїми співочими та художньо обдарованими мешканцями.
• У межах території парку(с. Виженка) та у найближчих до нього населених пунктах (м.Вижниця, смт. Берегомет, с. Багна) є значна кількість пам'яток історії та культури, перелік яких наводиться у таблиці 3.7.1.
• 2.3 Кліматичні та бальнеологічні ресурси
• Кліматичні ресурси території національного природного парку «Вижницький» загалом сприятливі для різних форм відпочинку як у теплу, так і в холодну пору року. Починаючи з травня в межах парку створюються комфортні умови для організації відпочинку поза приміщеннями рекреаційних закладів (прийняття сонячних ванн, тривалі прогулянки літніми туристичними маршрутами тощо). Упродовж літніх місяців співвідношення метеорологічних елементів рідко виходить за межі комфорту. На основі проведення «Оцінки сприятливості кліматичних ресурсів» (вміщена в «Техніко- економічному обґрунтуванні створення НПП «Вижницький», Чернівці, 1994 р) визначено, що умови в теплий період року відносно сприятливі для рекреаційної діяльності (90 відносно комфортних днів). Деякий дискомфорт вноситься недостатньою, порівняно з оптимальною, кількістю тепла, особливо в Сіретській частині.
• Таким чином, погодний режим у теплу пору року, особливо з червня по вересень, сприятливий для проведення різноманітних літніх видів рекреаційної діяльності.
• Зима, на відміну від літа, характеризується дещо гіршими показниками. Відносно комфортних днів, підсумовуючи всі показники, всього 40. Значною мірою на це часом впливають недостатня висота снігового покриву та деяке перевищення швидкості вітру. Але, в цілому, територія парку та його околиці мають усі умови для перетворення їх у привабливий рекреаційний комплекс. Заслуговують на увагу перевал Німчич (541 м н .р. м.) та околиця с. Мигове, де ще в 2004 р. завершені основні роботи з облаштування трас спуску з підйомниками і створена відповідна інфраструктура для забезпечення їхньої діяльності як центрів гірськолижного спорту. Перспективними є і північні схили г. Великий Стіжок (належить до парку без вилучення із землекористування ДП «Берегометське ЛМГ») на південній околиці смт Берегомет.
• Територія парку має цілющі мінеральні води різних типів. Лікувальну цінність має специфічна дуже кисла слабомінералізована сульфатна вода джерела «Лужки» в однойменному урочищі неподалік с. Виженка. Вона має рідкісний сульфатно-алюмінієво- залізистий склад з присутністю нікелю, кобальту, марганцю й інших мікроелементів. Згідно з дослідженнями Одеського науково-дослідного інституту курортології та Чернівецького медичного інституту, мінеральна вода «Лужки» належить до лікувальних при захворюванні на анемію.
• Ще в 1913 році австрійський власник курортів Грабля Рей, якому належало 12 санаторіїв на Західній Україні, на базі залізистих вод в Лужках збудував водолікарню на 6 ванн і розпочав будівництво великого санаторію. До джерела було підведено вузькоколійну залізницю, завезено котли, труби та інші матеріали. В період Першої світової війни водолікарня була знищена, а труби і котли вивезені до Австрії.
• Дебіт джерела дорівнює 4300 літрів на добу. Вода придатна лише для вживання на місці, оскільки через кілька годин втрачає терапевтичний ефект. При впорядкуванні дороги джерело доцільно обладнати бюветом.
• На території с. Виженка виявлено кілька джерел мінеральних лікувально-столових вод типу «Нафтуся», одне з яких раніше використовувалось для промислового розливу води у пляшки під назвою «Діяна» ( через економічні причини ця діяльність призупинилась). Дещо аналогічною за властивостями є вода джерела поблизу с. Межиброди (західна територія НПП «Вижницький»), мінералізація якої сягає 1,1 г/л при підвищених концентраціях заліза (до 9,2 мг/л), сірководню (до 2,8 мг/л) й алюмінію (6,5 мг/л).
• З північно-східного боку безпосередньо до межі парку прилягає територія недобудованого бальнеологічного санаторію «Солонець», що є власністю приватної фірми «Атлас». Поруч знаходиться унікальне джерело «Черешенька» з хлоридно-натрієвими розсолами. Мінералізація його сягає 272 г/л, у складі мікрокомпонентів увагу привертають бром (29,6 мг/л) та залізо (4мг/л). Мінеральну воду «Черешенька» можна застосовувати при лікуванні органів руху й опору (захворювання суглобів, хребта туберкульозного характеру, сухожилля, м'язів), нервової системи, гінекологічних, судинних, шкірних та інших хвороб. Вода з давніх часів використовувалась місцевим населенням для випаровування солі та лікувальних потреб. Дерев'яний зруб нині знаходиться у вкрай занедбаному стані й потребує реконструкції. Джерело знаходиться на землях Черешенської сільської ради, наразі активно вирішується питання передачі його і прилеглої території в оренду фірмі «Атлас», з якою парк зможе співпрацювати на взаємовигідних умовах.
• За даними Одеського НДІ курортології, для лікування придатні також торфові грязі із заплави р. Міхідра (поблизу с. Черешенька).
• Наявність існуючих бальнеологічних ресурсів може стати в перспективі основою для створення в межах парку курортно-лікувального комплексу, потужність якого визначиться під час виконання відповідних проектно-пошукових робіт.
• Водні види відпочинку на території парку через відсутність відповідних ресурсів (озер, великих річок, ставків) не розвинуті. Тільки річка Виженка у межах с. Виженки у декількох місцях використовується для пляжного відпочинку. Пляжі не впорядковані, та й доцільності їх впорядкування немає через незначні площі й малу кількість осіб, які відпочивають. Любительське рибальство у річках парку також не практикується через малу популяцію риб.
• Розділ 3. Сучасний стан та перспективи розвитку рекреації в НПП «Вижницький»
• 3.1 Стан та перспективи використання рекреаційних ресурсів, розвитку готельного господарства
• Багаті рекреаційно-курортні ресурси району розташування НПП «Вижницький» роблять його перспективним для організації оздоровчо- санаторного лікування та туризму.
• Рекреаційне господарство в межах парку та в його найближчих околицях досить інтенсивно розвинулось за останні 5-7 років. Воно представлене переважно приватними та державними закладами відпочинку і приватними сільськими оселями для зеленого туризму. Однак в останні два роки туристичний бізнес в регіоні дещо пішов на спад. Причини цього - світова економічна криза та природні катаклізми (повені), які стались в липні 2008 року.
• Національний природний парк «Вижницький» з різною регулярністю відвідують організовані групи туристів, які прибувають залізничним транспортом або на автобусах до м. Вижниця. Перебування їх на території парку зазвичай короткотривале - до двох діб, рідше 2 -4 доби. Крім того, доволі значну кількість відвідувань парку складають невеликі неорганізовані групи туристів, що теж прибувають на кілька днів залізницею або на легкових авто.
• Потрібно також врахувати, що природні комплекси парку регулярно відвідують місцеві мешканці для короткострокового (пікнікового) відпочинку, а також для збору грибів і ягід, походу до джерела мінеральної води (ур. Лужки).
• На основі існуючої ємкості рекреаційних закладів, інтенсивності відвідувань парку, визначеної тривалості перебування всіх категорій осіб, що відпочивають у природних комплексах парку, зроблено орієнтовний розрахунок загальної річної кількості відвідувачів національного парку.
• Таблиця. Дані щодо осіб, які відпочивають на території НПП „Вижницький” за окремими видами рекреації

Види рекреації	Середня тривалість перебування в НПП, днів	Кількість відпочиваючих, чол.
		Усього за рік	в т. ч. по сезонах
			з Х по ІV місяці	з V по Х місяці
І. Організовані види рекреації
А) перебування в рекреаційних закладах
1. Оздоровчо-санаторне лікування	24	2500	400	2100
2.У будинках відпочинку	10	420	100	320
3.На базах літнього відпочинку	10	690	-	690
4. У туристичних комплексах	2	320	120	200
5.У готелях	2	700	450	250
Б) перебування в приватних будинках (зелений туризм)
1.Сезонний відпочинок в приватних будинках	7	1190	280	910
Разом		5820	1350	4470
ІІ. Організовані види туризму
1.Пішохідний туризм	2	450	-	450
2.Автотуризм з використанням автобусів	2	1400	-	1400
Разом		1850	-	1850
ІІІ. Неорганізовані види рекреації
1.Пішохідний туризм	2	750	100	650
2. Автотуризм з використанням легкового автотранспорту	2	800	100	700
Разом		1550	200	1350
Усього по НПП		9220	1550	7670

• Таблиця. Елементи існуючого рекреаційного впорядкування

Назва елемента впорядкування	Функціональні зони	Усього
	Заповідна	Регульованої рекреації	Стаціонарної рекреації	Госпо- дарська
Лісові кордони		1			1
Мисливський будинок			1		1
Рекреаційні майданчики		3	1	5	9
Рекреаційні пункти			1		1
Бази літнього відпочинку			2		2
Головні в'їзди					3
Другорядні в'їзди					2
Перехідні містки		1	2		3
Упорядковані джерела, криниці		5	1	3	9
Шлагбауми		7	1	9	17

• Елементи рекреаційного впорядкування переважно зношені і потребують ремонту або заміни. Тільки в урочищі Сухий, що в Солонецькому ПНДВ в 2009 році облаштовано два рекреаційні майданчики і один рекреаційний пункт, які можна вважати взірцем для облаштування решти території.
• Важливими елементами рекреаційної інфраструктури парку є еколого- просвітницький центр і музей природи. Екоцентр створено в 1999 - 2001 р. р. при центральному офісі парку за фінансової підтримки міжнародної програми TACIS «Транснаціональна екологічна мережа Карпат». Його головним об'єктом є еколого- естетична експозиція, яка обладнана за сучасними технічними та ідейними вимогами. Музей природи відкрито ще в 1986 році в с. Зеленів Кіцманського району. Його експозиції налічують близько тисячі експонатів флори і фауни Зеленева та довколишніх сіл Кіцманського району Чернівецької області.
• Таблиця. Перелік та характеристика рекреаційних елементів у межах і довкола НПП „Вижницький”

№ з/п	Назва рекреаційного елемента та його підпо-рядкування	Характеристика (довжина, харак-тер місцевості за маршрутом, при-родні та культур-но-історичні цінності тощо, місця розташу-вання з посилан-ням на карто-схему)	Кількість робочих місць, обслугову-ючого персоналу	Місткість місць або відвідувачів за один день	Вартість екскурсії або відвідування на 01.01.2010 р	Стан та потреба в облаш- туванні
1	Еколого- туристичний маршрут «На Татолове»	Довжина 9 км,маршрут односторонній, проходить господарською дорогою в ур. Лужки,6 рекреаційних майданчиків, джерело «Лужки», напри- кінці маршруту, запроектовано будівництво кордону.	1(екскур- совод)	20	дорослі - 10 грн., діти - 5 грн.	Облашту- вання рек-реаційних майдан-чиків і джерела «Лужки», будівниц-тво лісо- вого кордону
2	Еколого - туристичний маршрут «Від краю до краю»	Проходить від бази літнього відпочинку «Лужки» ( в пер-спективі-рекре- аційний пункт «Лужки») до рекреаційного пункту «Велика розчищ). Довжина 22 км	1(екскур- совод)	15	дорослі - 10 грн.; діти - 5 грн.	Облашту- вання двох джерел, оглядово- го майдан- чика і рекреа- ційного майдан- чика
3.	Еколого - туристичний маршрут «По пасму Волотів»	Проходить з урочища Сухий до автомобільної дороги в с. Виженка. Довжина 24 км	1(екскур- совод)	15	дорослі - 10 грн.; діти - 5 грн.	Облашту- вання рек- реаційного майданчи- ка в ур. Куриків
4.		Кам'яні розсипи в ур. Волотів, поляна Волотів, гора Кам'яна, гора Кругла				Іспаське л-во (АПК) і кв.6,вид 22 Вижн. ПНДВ
5.	Назва рекреацій-ного елемента та його підпо-рядкування	Характеристика (довжина, харак-тер місцевості за маршрутом, природні та культурно-іс-торичні цінності тощо, місця розташування з посиланням на картосхему)	Кількість робочих місць, обслугову-ючого персоналу	Місткість місць або відвідувачів за один день	Вартість екскурсії або відвіду-вання на 01.01.2010 року	Стан та потреба в облаш- туванні
6.	Еколого- туристич-ний маршрут «Коро-мисло»	Починається в ур. Стебник від літнього табору відпочинку «Ойкос»,закін- чується в ур. Сухий біля автомобільної дороги Чернівці - Д. Шепіт- Руська. Довжина 10 км. Перетин хребта з ур. Стебник, до ур. Сухий рекре-аційний майдан-чик в ур. Сухий.	1(екскур- совод)	20	дорослі - 10 грн.; діти - 5 грн.	Стан задовіль- ний, потрібно понови- ти марку- вання.
7.	Екологічна стежка «Стіжок»	Проходить урочищем Малий Стіжок з підняттям на його вершину. Довжина 4 км.	1(екскур- совод)	20	дорослі - 10 грн.; діти - 5 грн.	Облашту-вання рек-реаційного майданчика в кв.9, вид12, оглядового майданчика в кв.8,вид8
8.	Еколого- просвітниць-кий центр, смт Берегомет, вул. Центральна, 27 а	Еколого-есте- тична експозиція обладнана за сучасними технічними та ідейними вимогами	2(екскур- совод, тех. робіт- ниця)	15х4=60	дорослі - 5 грн.; діти - 3 грн.	Комп'ю- терне обладна- ння потребує ремонту.
9.	Музей природи, с. Зеленів Кіцмансько-го району	В експозиції близько тисячі експонатів флори і фауни Зеленева та довколишніх сіл Кіцманського району Чернівецької області.	1(зав. музеєм)	15х4=60	дорослі - 5 грн.; діти - 3 грн.	Приміщення музею потребує капітального ремонту
10.	Назва рекреацій-ного елемента та його підпоряд-кування	Характеристика (довжина, характер місцевості за маршрутом, природні та культурно-іс-торичні цінності тощо, місця розташування з посиланням на картосхему)	Кількість робочих місць, обслугову-ючого персоналу	Місткість місць або відвіду-вачів за один день	Вартість екскурсії або від-відування на 01.01. 2010 року	Стан та потреба в облаш- туванні
11.	Рекреацій-ний май- данчик «Стебник»	В ур. Стебник кв.25,вид12 Соло-нецького ПНДВ. Альтанка з лавоч-ками, гойдалка, контейнер для сміття, туалет, мангал.	1(інж. з рекреації ІІ категорії)	10	дорослі - 10 грн.; діти - 5 грн., користува- ння альтан- кою 30 грн.	Потребує ремонту і частково рекон-струкції
12.	Рекреацій- ний май- данчик «Лісова казка»	В ур. Сухий, кв6.вид.11 Соло- нецького ПНДВ. Альтанка, мангал, контейнер для сміття.	1(інж. з рекреації ІІ категорії)	6	дорослі - 10 грн.; діти - 5 грн., користува- ння альтан- кою 30 грн.	Потребує ремонту і частково реконст-рукції
	Рекреацій- ний май-данчик «Сухий»	В ур. Сухий, кв15. вид 5 Солонець-кого НПДВ. Дві альтанки, мангал, контейнер для сміття	1(інж. з рекреації ІІ категорії)	12	дорослі - 10 грн.; діти - 5 грн., користува- ння альтан- кою 30 грн.	Побудова перехідно- го містка
13.	Рекреацій- ний май- данчик «Лужки»	В ур. Лужки, кв.17,вид.5 Вижницького ПНДВ.Дві альтан-ки з мангалами,4 столи з лавоч-ками, два окремі мангали, два контейнери для сміття, туалет, місце для розбивки наметів	1(інж. з рекреації ІІ категорії)	50	дорослі - 10 грн.; діти - 5 грн., користу-вання альтан- кою 30 грн.	Реоргані- зація в рекреа- ційний пункт
14.	Рекреацій-ний пункт «Велика розчищ»	В ур. Сухий, кв.13,вид 5 Солонецького ПНДВ.5 альтанок, 2 столи з лавочками,3 мангали, дві гойдал-ки, дві качелі, во-лейбольний майдан-чик, 4 контейнери для сміття,туалет	1(інж. з рекреації ІІ категорії)	40	дорослі - 10 грн.; діти - 5 грн., користу-вання альтан- кою 30 грн.	Облашту- вання автостоян- ки для легкових авто

• Еколого-туристичні маршрути та екологічна стежка прокладені вздовж території національного парку і прив'язані до існуючих та запроектованих рекреаційних майданчиків, пунктів рекреації, оглядових майданчиків та джерел мінеральної води. Досі вони не використовувались через відсутність дозволу на проведення туристично-екскурсійної діяльності. Три штатні працівники парку навчались на курсах екскурсоводів у Чернівецькому обласному центрі туризму, краєзнавства та екскурсій, у квітні 2010 року вони отримали відповідні посвідчення державного зразка.
• Ємність туристичних маршрутів та екологічної стежки визнчено як кількість екскурсантів у групі через ємність та облаштування на маршрутах місць зупинок та відпочинку і можливостями екскурсоводів - визначати оптимальний склад туристичної групи (екскурсії) і кількість турів (екскурсій) за день, враховуючи можливості забезпечити екскурсоводами ці маршрути та екскурсії та за умови помірного впливу на довкілля.
• Таблиця. Перелік рекреаційних закладі у межах НПП та підпорядкованість, їх характеристика

№ з/п	Назва рекреаційного закладу,його підпорядкова- ність та профіль	Місцезнаходження: поштова адреса, функ. зона, ПНДВ, тощо	Чисель- ність обслуго- вуючого персо-налу	Місткість відпочи- ваючих	Вартість доби перебу- вання (від-до),грн.	Стан та потреби в облаш- туванні
1.	Пансіонат з лікуванням матері і дитини «Зелені пагорби», «Облпрофрада»	с. Виженка Вижницького району, Вижницьке ПНДВ, Іспаське л- тво АПК	40	220	35-45	Потребує капіталь- ного ремонту.
2.	Пансіонат з лікуванням «Черемош» ЗАТ «Укрпрофтур»	м. Вижниця, вул.. Н. Яремчука,1 Вижницьке ПНДВ	25	200	130	Потребує ремонту
3.	Садиба «Лекече», приватна	Хутір Лекече, Д.Шепітської с/ради Вижницького району, Берегометське л-тво ДП «Берегометське ЛМГ»	4	25	640-1200	Потребує інвестицій на облаш- тування спорт. майданчика
4.	Гірськолижно- туристичний комплекс «Мигово», приватний	с. Мигове Вижницького району	30	80	350- 540	Потребує інвестицій
5.	Гірськолижно- туристичний комплекс «Німчич», приватний	с. Підзахаричі Путильського району, Вижницьке ПНДВ	4	20	100-120	Потребує інвестицій
6.	Туристичний комплекс «Гірський узвіз» приватний	с. Виженка Вижницького району, Вижницьке ПНДВ, Іспаське л - тво АПК	4	20	125	-
7.	База відпочинку «Лужки» ВО «Антарктика».	ур. Лужки Виженської с/ради Вижни-цького району, госп.зона, Вижницьке ПНДВ	2	40	50	Потребує інвестицій
8.	Будинок відпочинку та туризму «Трембіта», приватний	с. Підзахаричі Путильського району, ур. Лужки, Вижницьке ПНДВ	3	30	50-200	Потребує інвестицій
9.	Дитячий оздоровчий табір «Ойкос», Чернівецької міськради	ур. Стебник Берегометської с/ради, зона стац. рекреації, Солонецьке ПНДВ	7	49	-	Потребує ремонту
10.	Приватний будинок (ПБ)- Романовська О.Г.	с. Виженка Вижницького району, Вижницьке ПНДВ	4	12	85	-
11.	ПБ-Джеголя А.М.	с. Виженка Вижницького району, Вижницьке ПНДВ	3	8	200-250	-
12.	ПБ- Чорней І.Г.	с. Виженка Вижницького району, Вижницьке ПНДВ	4	30	175	-
13.	ПБ-Фірчук С.В.	с. Виженка Вижницького району, Вижницьке ПНДВ	1	12	50	-
14.	ПБ-Гулей П.О.	с. Виженка Вижницького району, Вижницьке ПНДВ	1	10	120	-
15.	ПБ-Гулей В.Я.	с. Виженка Вижницького району, Вижницьке ПНДВ	3	15	60	-
16.	ПБ-Поп'юк М.В.	с. Виженка Вижницького району, Вижницьке ПНДВ	1	6	50	-
17.	ПБ-Лучик Г.І.	с. Виженка Вижницького району, Вижницьке ПНДВ	1	12	60	-
18.	ПБ-Хромей К.Д.	с. Виженка Вижницького району, Вижницьке ПНДВ	1	7	40	-
19.	ПБ-Гриб'юк С.М.	с. Виженка Вижницького району, Вижницьке ПНДВ	1	12	100	-
20.	ПБ-Андрійчук М.Г.	смт. Берегомет Вижницького району, Солонецьке ПНДВ	2	10	70	-
21.	ПБ-Шулько С.Д.	с. Багна Вижницького району, Вижницьке ПНДВ	1	10	100-120	-
22.	Готельний комплекс «Карпатська зірка», приватний	с. Мигове Вижницького району	20	60	350	-
23.	Готельний комплекс «Стіжок», приватний	смт. Берегомет Вижницького району	18	25	125 -200	-
24.	Готель „Європейський” приватний	смт. Берегомет Вижницького району	2	7	150-200
25.	Мисливський будинок НПП «Вижницький»	ур. Стебник Берегометської с/ради Вижницького району	1	5	20	-
26.	Готельні номери адмінбудинку НПП «Вижницький»	вул.Центральна 27,а смт Берего-мет Вижниць-кого району	1	6	60	Потребує доукомп- лектації

• Таблиця. Інформація існуючої та планової ємності рекреаційних елементів.

№ з/п	Назва рекреаційного елементу	Існуюча	Планова	Оптимальна кількість людей в екскурсійній групі/ кількість груп в день	Термін досягнення запланованого результату
		Разова ємність місця відвіду-вання, осіб	Загальна кількість відвідувачів за сезон	Разова ємність місця відвіду-вання, осіб	Загальна кількість відвідувачів за сезон
		зима	літо	з ХІ по ІV місяці	з V по Х мі-сяці	зима	літо	з ХІ по ІV місяці	з V поХ місяці
1.	Еколого- туристичний маршрут «На Татолове»	-	-	-	-	20	20	120	480	20/2	3 роки
2.	Еколого - туристичний маршрут «Від краю до краю»	-	-	-	-	15	15	60	300	15/1	2 роки
3.	Еколого- туристичний маршрут «По пасму Волотів»	-	-	-	-	15	15	30	120	15/1	3 роки
4.	Еколого - туристичний маршрут «Коромис- ло»	-	-	-	-	20	20	40	240	20/2	2 роки
5.	Екологічна стежка «Стіжок»	-	-	-	-	20	20	60	360	20/2	3 роки
6.	Еколого- просвіт- ницький центр	15	15	105	810	15	15	120	900	15/4	1 рік
7.	Музей природи	15	15	180	165	15	15	210	300	15/4	2 роки
8.	Рекреаційний майданчик «Стебник»	-	10	-	20	10	10	20	60	-	2 роки
9.	Рекреаційний майданчик «Лісова казка»	-	6	-	18	6	6	10	40	-	-
10.	Рекреаційний майданчик «Сухий»	-	12	-	20	12	12	20	60	-	1 роки
11.	Рекреаційний майданчик „Лужки”	-	50	-	600	60	60	60	800	-	2 роки
12.	Рекреаційний пункт „Велика розчищ”	-	40	-	40	60	60	30	500	-	-

• Термін досягнення запланованого результату в основному залежить від облаштування, розбудови та введення в дію запланованих об'єктів рекреаційної інфраструктури.
• Сміття, побутові відходи з рекреаційних майданчиків і пунктів вивозяться вантажним автотранспортом на організовані сміттєзвалища м.Вижниці та смт Берегомет. В подальшому слід передбачати укладання відповідних договорів з комунальними службами цих населених пунктів. Дотримання вимог щодо відвідування територій та об'єктів природно-заповідного фонду, належного санітарного стану покладено на службу держохорони „Положенням про службу державної охорони природно-заповідного фонду України” (постанова КМ України від 14 липня 2000 р. №1127) та посадовими інструкціями.
• Вода на рекреаційні цілі використовується в основному з природних джерел. При організації масового відпочинку (літні табори, бази відпочинку) стан води з джерел постійного її забору за подачею адміністрації парку регулярно контролюється санітарно -
• епідеміологічною службою району.
• В даний час національний парк забезпечений п'ятьма одиницями службового легкового автотранспорту, з них одна - ВАЗ -21213, державний номер 007 - 03 МР - закріплена за начальником відділу рекреації та екологічної освіти. Телефони працівників служби рекреації парку, факс, адреси електронної пошти та веб-сайту відображені на візитних картках працівників та рекламній друкованій продукції, яка постійно поновлюється.
• Враховуючи значний туристично-рекреаційний потенціал національного природного парку «Вижницький», який ще більше розвивається завдяки розширенню його території в 2007 році, реальні можливості подальшого його розширення в найближчі роки за рахунок суміжних, перспективних в цьому відношенні передгірських і гірських територій, зростаючий попит на туристичну та рекреаційну продукцію населенням за останні роки (незважаючи на деякий спад в останні 1-2 роки); наявний стан рекреаційної інфраструктури на території парку є недостатнім і потребує значного оновлення в світлі поставлених перед парком нових завдань. Оскільки основним чинником, що визначає рівень фактичного рекреаційного навантаження на природні комплекси НПП є доля неконтрольованого відвідування його території, то слід прив'язати основні елементи рекреаційної інфраструктури до найбільш популярних еколого - туристичних маршрутів та екологічної стежки, урочищ, щоб посилити контроль за рекреантами і отримати більше коштів від цього виду діяльності.
• 3.2 Розвиток мережі туристичних маршрутів та екологічних стежок
• Працівниками національного парку розроблено шість еколого - туристичних маршрутів, та одну екологічну стежку, з них два маршрути - «Від краю до краю» та «По пасму Волотів» - підвищеної складності. При прокладанні зазначених маршрутів враховувалося функціональне зонування території, тому в заповідній зоні їх проходження передбачено по мінімуму, строго по зазначених маршрутах, без влаштування зупинок для відпочинку, що відповідає вимогам Закону України «Про природно-заповідний фонд» та «Положення про НПП «Вижницький». Вони потребують облаштування по маршруту низки рекреаційних майданчиків і пунктів, автостоянок, що й передбачається Проектом організації території. Згідно нового функціонального зонування, ці елементи рекреаційної інфраструктури планується влаштовувати, в основному, в зонах стаціонарної та регульованої рекреації.
• З залученням територій, що прилягають до національного парку і є прогнозованими до включення в його склад у найближчі роки, з огляду на їх перспективність в рекреаційному та туристичному відношенні, проектується розробка ще трьох еколого-туристичних маршрутів.
• 1. «До печери Довбуша»: ур. Хом'яковате - ур. Станки - печера Довбуша - г. Береза - пер. Німчич - підніжжя пер. Німчич.
• Протяжність маршруту приблизно 11 км, з них по території парку 4 км.
• 2. «Камяне кільце парку»: рекреаційний пункт «Лужки» - джерело «Лужки» - «Соколине око» - «Протяте каміння» - пер. Німчич - рекр. пункт «Лужки».
• Протяжність маршруту близько 14 км, з них по території парку 3 км.
• 3. «Кінашка» - ур. Стебник - г. Магура - г. Кінашка - ур. Лекече.
• Протяжність маршруту приблизно 14 км, з них по території парку 7 км, решта маршруту проходить по території Берегометського лісництва
• ДП «»Берегометське ЛМГ», яке в даний час входить в парк без вилучення з землекористуванням.
• 3.3 Рекреаційний благоустрій території НПП «Вижницький»
• Враховуючи існуючу практику рекреаційного благоустрою території, проектується 4 види об'єктів рекреаційної інфраструктури в залежності від комплектації: рекреаційний пункт, рекреаційні майданчики типів 1,2,3, (табл.). Для кожного типу рекреаційної інфраструктури визначається їх очікувана місткість, яка приведена в зазначеній таблиці.
• Філії, еколого - просвітницького центру (куточки природи) проектується обладнати в загальноосвітніх школах та гімназії, де працюватимуть шкільні ПНДВ. У вартість їх облаштування включаються і витрати на поточний ремонт приміщень.
• Капітальний ремонт приміщення музею природи в с. Зеленів Кіцманського району планується провести в 2010 році на суму 1007,9 тис. грн. згідно кошторисної документації, розробленої державним фондом охорони навколишнього природного середовища.
• Для розвитку екологічного та зеленого туризму, рекреації, традиційних промислів та для виконання окремого доручення начальника Державної служби заповідної справи Мінприроди України від 14.09.2009 р. № 10, проектується складання робочого проекту та заснування показового домашнього господарства, типового для даної місцевості (робоча назва - «Українська оселя»).
• Межові охоронні знаки та інформаційні щити будуть виготовлені згідно „Положення про єдині державні знаки та аншлаги на територіях та об'єктах природно - заповідного фонду України” (далі Положення), затвердженого наказом Мінприроди від 29.03.94 р. № 30 (кількість відповідно 20,70 і 11 шт.). Встановлення інформаційно - охоронних та межових знаків проводитиметься в робочому порядку в місцях, передбачених зазначеним Положенням. Місця встановлення інформаційних щитів (загальних і малих) позначені на картосхемі №2.