Організація роботи фізкультурно-спортивного клубу в системі вищих навчальних закладів

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність. Згідно сучасних вимог фізичного виховання і спорту у ВНЗ є невід'ємною складовою частиною формування загальної та професійної підготовки студентів як особистості засобом підвищення працездатності і створення умов для активного життя. Сучасні дослідження свідчать про те, що створення фізкультурно-спортивних клубів, як первинних структурних підрозділів студентських спілок, дають можливість для систематизації та активізації та покращення спортивно-масової роботи у позаурочний час у ВНЗ.

Перехід України в нові економічні умови особливо негативно позначився на діяльності багатьох спортивних організацій. У попередні роки спорт, як відомо, повністю фінансувався державою і профспілками, не відчуваючи при цьому серйозних труднощів. Поряд з державними структурами успішно функціонували численні відомчі спортивні товариства та клуби, більшість з яких не займалися самостійною комерційною діяльністю, що приносить будь-які доходи. З повною упевненістю можна сказати, що найближчим часом розраховувати на достатнє фінансове забезпечення спорту з боку держави не слід.

Аналіз спеціальних літературних джерел свідчить про те, що сьогоденні проблеми ФВ у ВНЗ України вимагають нових підходів до фізичної підготовки учнівської молоді. Фахівці вважають для вирішення цієї проблеми є підвищення уваги з боку батьків, викладачів, уряду, пошук нових форм та засобів навчання, їх залучення до фізкультурно - спортивних занять.

Так, у законі України «Про фізичну культуру і спорт» (2009) зазначено, що спортивні клуби формуються як громадські організації фізичної культури і спорту, основним завданням яких є залучення студентів у позанавчальний час до фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності у професійно-технічних навчальних закладах, а також організація і проведення серед них спортивних змагань.

Таким чином, виховання учнівської молоді потребують пошуку сучасних засобів залучення до занять у спортивних клубах, секціях, гуртках. Дослідження останніх років підтверджують, що успішне володіння окремими професійними навичками залежить від рівня загальної і спеціальної фізичної підготовки учнів. У відповідності до програмно-нормативних документів в руховому режимі навчаючих передбачалось, що спортивно-масова робота повинна займати провідне місце, з точки зору організації і методики, і будуватися з урахуванням специфіки навчання. Зазначалось, що систематичні заняття спортом спрямовуються на вирішення загальних завдань ФВ і загального розвитку, в тому числі удосконаленню різних психологічних якостей студентів.

В роботі розглядається питання організації роботи фізкультурно-спортивного клубу в системі вищих навчальних закладів (ВНЗ).

Мета - виявити характерну специфіку становлення та організації роботи фізкультурно-спортивного клубу в системі (ВНЗ) і його роль у зміцненні здоров'я студентів.

При укладанні цієї роботи ми ставили перед собою завдання проаналізувати законодавчі, нормативні документи, спеціальну та додаткову літературу. Сформувати та обґрунтувати теоретичні основи фінансування спортивних клубів у ВНЗ. Виявити сучасні форми організації і проведення фізкультурно-спортивної роботи. Визначити особливості та умови створення фізкультурно-спортивного клубу у ВНЗ та специфіку роботи. Розробити практичні рекомендації щодо організації роботи фізкультурно-спортивного клубу.

В якості об'єкту дослідження ми взяли позаудиторну форму роботи фізичного виховання (ФВ) у ВНЗ.

В роботі використовується метод аналізу спеціальних літературних джерел, нормативних документів. Метод соціологічного опитування (анкетування) і методи математичної статистики.

Результатом експериментальної частини доведено ефективність створення фізкультурно-спортивного клубу у ВНЗ. Встановлена специфіка організаційних аспектів та особливості створення клубу та визначення основних умов, які необхідні для ефективного функціонування.

Практичне значення отриманих даних полягає в тому, щоб оптимізувати фінансову діяльність фізкультурно-спортивного клубу у ВНЗ з урахуванням сучасних вимог ФВ.

1. Загальна характеристика освіти у вищих навчальних закладах та специфіка організації фізкультурно-спортивної роботи

1.1 Законодавчі та правові документи фізичного виховання і масового спорту у вищих навчальних закладах

Значна кількість Постанов державних органів виконавчої влади, прийнятих у відповідності до цих Програм, свідчать про особливу увагу до виховання спортивних резервів, створенню умов підготовки різнобічних педагогічних кадрів, забезпечення матеріально-технічної бази вдосконалення системи ФВ.

Перехід України в нові економічні умови негативно сказалися на діяльності багатьох спортивних організацій. Раніше спорт як відомо у повному обсязі фінансувався за рахунок державних коштів та профсоюзних спілок. Разом з державними структурами успішно функціонували багато відомчих спортивних клубів, більшість з яких не займались комерційною діяльністю які не приносили будь які прибутки. Але в наш час очікувати в достатньому обсязі фінансування галузі спорту з боку держави не слід. Нові економічні умови ставлять перед фізичною культурою і спортом нові завдання. Тому необхідно спрямувати усі зусилля на нові рішення фінансових проблем в галузі спорту.

Основним Законом України є Конституція, яка гарантує право громадян на освіту. Держава також забезпечує доступність навчання у ВНЗ, та розвиток позаурочної діяльності. У 1991 році був прийнятий Закон України «Про освіту», який зазнав змін та доповнень у 1992, 1993, 1994, 1997, 1998 роках. В редакції Закону України «Про освіту» (1998) в статті 12 позначено: «Міністерство освіти України забезпечує організацію ФВ фізкультурно-оздоровчої і спортивної роботи в навчальних закладах усіх типів і рівнів акредитації, здійснює науково-методичне забезпечення цієї роботи в ході навчального процесу і в позаурочний час».

У Законі України «Про фізичну культуру і спорт» (1993) у ст. 4 зазначено, що кожний громадянин має право займатись фізичною культурою і спортом у навчально-виховній сфері. Так, ВНЗ можуть з урахуванням місцевих умов, інтересів і запитів студентів, самостійно визначати зміст, форми і засоби їх рухової активності, організовувати позанавчальну фізкультурно-спортивну роботу за участю позанавчальних закладів, громадських організацій фізкультурно-спортивної спрямованості. У першому розділі Державної програми розвитку фізичної культури і спорту в Україні на 2007-2011 роки (2006), де йдеться про створення та функціонування спортивних клубів при навчальних закладах зазначено, що діяльність студентських спілок фізкультурно-спортивної спрямованості, пов'язані з розвитком фізичної культури і спорту в навчальних закладах. Аналіз становища, яке склалося за останні роки, в системі освіти свідчить про зменшення позаурочних занять з ФВ в навчальних закладах, а також про недооцінку ролі масової фізичної культури і спорту в процесі підготовки майбутніх працівників, їх розвитку та формування потреб у здоровому образі життя.

За думкою провідних фахівців галузі ФВ, саме позашкільні заклади повинні стати частиною структури освіти і спрямовуватись на розвиток здібностей, талантів, інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначені. Найбільш ефективнішою організаційною формою цієї роботи є фізкультурно-спортивний клуб. Нашу думку підтримує і ЛНУ імені Тараса Шевченка, бо вони вже мають спортивний клуб.

Головним документтом для клубу є Положення. Цей документ розробляється та затверджується загальними зборами або конференцією з внесенням необхідних змін і доповнень залежно від специфіки навчального закладу. Клуби зі статусом юридичної особи керується Законом України «Про об'єднання громадян». Державна підтримка спортивних клубів сприяє та допомагає розвитку спортивної та спортивно-оздоровчої роботи у вільний час від навчальних занять. Таким чином, сучасне законодавство дозволяє створювати різні громадські осередки та фонди, в тому числі з ФВ і спорту. Відомо, що між обов'язковими та поза навчальними заняттями ФВ є багато відмінностей, більшість з яких на користь поза навчальних занять. Але великою різницею є те, що різні форми ФВ і спорту у поза навчальний час найбільш привабливі для учнівської молоді та мають набагато більшу ефективність щодо їх фізичного розвитку. Але нажаль ця робота є найслабшою стороною в системі ФВ.

1.2 Спортивний клуб як первинна ланка організації фізкультурно-спортивної роботи у позаурочний час

Теперішній час ставить перед суспільством, а отже перед освітою нові завдання. Якщо сучасна освіта ставить перед собою завдання підготувати освічену, працездатну особистість. Все це можливо лише виховуючи в неї цілеспрямованість, наполегливість завдяки в тому числі заняттям фізичною культурою і спортом. Цьому сприяють спортивні клуби. Діяльність спортивного клубу - це приклад вдалої організації не тільки спортивно-масової роботи, а також виховної роботи.

Розглянемо, що включає в себе система ФВ у ВНЗ:

- навчальні заняття (обов'язкові та факультативні);

- самостійні заняття в позаурочний час;

- вправи в режимі навчального дня;

- масові заходи (спортивні, фізкультурно-оздоровчі) (див. Додаток 4).

Організація, планування і проведення навчального процесу з ФВ у ВНЗ країни регламентується наказами, інструктивними листами, навчальними планами, програмами, методичними посібниками і рекомендаціями, затвердженими Міністерством освіти та науки України.

Передбачено, що позааудиторна робота з фізичної культури і спорту у ВНЗ повинна проводитись фізкультурно-спортивними клубами і колективами фізичної культури. Окрім фізкультурно-спортивного клубу, існували інші види фізкультурних організацій, створені за інтересами.

У відповідності до уставу клубу, міг стати кожен бажаючий, який мав допуск лікаря до занять. Було передбачено, що заняття повинні проводитись у відповідності з програмами і методичними рекомендаціями, затвердженими Спорткомітетом. Завданнями цих організацій були вирішення питань пізнавального та оздоровчого характеру, а також сприяти високих досягнень в спорті.

Аналізуючи матеріали і опрацьовуючи інформацію минулих років і до сьогодення, ми можемо стверджувати, що проблема організації позаурочної діяльності навчаючихся у ВНЗ є невирішеною і актуальною. Всім відомо, що в секціях займається обмежена кількість студентів. Залишаються поза занять саме той контингент студентів, якому необхідні такі додаткові заняття. Саме до них треба віднести студентів з низьким рівнем фізичної підготовленості, а також студентів віднесених до підготовчої і спеціально медичної групи.

За статистикою по Україні створено (2002-2010р.) тільки 11спортивних клубів при навчальних закладах. Аналізуючи їх роботу можливо зробити висновки. Що ці заклади досягли певних результатів.Спортивні клуби є закладами фізичної культури і спорту, які забезпечують розвиток визначених напрямів фізичної культури і спорту, видів спорту, здійснюють фізкультурно-оздоровчу та спортивну діяльність, надають, фізкультурно-спортивні послуги.

Засновниками спортивних клубів можуть бути фізичні та юридичні особи. Фінансування діяльності спортивних клубів здійснюється за рахунок коштів власника (засновника), інших джерел, не заборонених законодавством.

Основна мета діяльності клубів це розвиток студентського спорту, його представництво на змаганнях різного рівня. Створюють клуби з метою більш широкого впровадження фізичної культури і спорту в житті студентів усіх типів навчальних закладів.

Відповідно до статуту фізкультурно-спортивного клубу, керівним органом є Правління, діяльність якого спрямована на залучення студентів в поза навчальний час до фізкультурно-оздоровчої діяльності.

Основною метою діяльності клубів є створення сприятливих умов для занять різноманітними формами оздоровлення,фізичною культурою і видами спорту як учнів, так і викладачів навчального закладу. Діяльність клубу будується на основі самоврядування, добровільності членства та участі у його справах.

Клуб має право використовувати кошти які належать тільки клубу на підставі законодавства України. Представники клубу мають право присвоювати почесні звання, нагороди та ін. за участь у заходах, які запропоновані клубом.

Рішення про ліквідацію клубу приймає конференція (збори) членів клубу, згідно існуючого законодавства або рішенням суду.

Аналіз сучасного стану та організації ФВ в системі освіти України, розвитку фізкультурно-спортивної роботи у ВНЗ, свідчить про те, що держава завжди приділяла велику увагу цьому питанню.

В сучасних наукових та методичних роботах, знайшли висвітлення проблемні сторони процесу ФВ. Значне місце у наукових дослідженнях провідних фахівців галузі ФВ приділяється позаурочним заняттям з фізичної культури і спорту у ВНЗ та фізкультурно-спортивних клубах для студентів. Аналіз матеріалів свідчить про те, що проблема організації спортивних клубів до сьогодення є не вирішеною і актуальною.

Вивчення законодавчих та нормативно-правових документів, щодо організації позаурочного процесу з ФВ та літературних джерел, доводить, що стратегічними завданнями теперішньої політики держави є створення та організація роботи фізкультурно-спортивного клубу. Фахівці визначають цю роботу, як одну із сучасних форм і методів проведення ФВ та здійснення залучення студентів до занять в спортивних секціях і групах.

Спортивний клуб, як первинна ланка організації фізкультурно-спортивної роботи у позаурочний час, керується статутом (положенням), і забезпечує і забезпечує фізкультурно-оздоровчу та спортивну діяльність. Слід зазначити, що діяльність клубів здійснюється на основі самоврядування, добровільності членства та участі в його справах. Тому відносини між закладами та установами освіти і клубами будуються на договірних засадах.

2. Результати дослідження

2.1 Сучасний стан позаурочної фізкультурно-спортивної діяльності та її організація у вищому навчальному закладі

Вибір методів дослідження виконувався виходячи, з поставленої цілі та завдання нашої роботи, і з урахуванням специфіки об'єкту, і предмету дослідження. В роботі були використані наступні методи:

1. Метод аналізу наукової, спеціальної літератури, періодичних видань та законодавчих, програмно-нормативних документів.

2. Метод соціалістичного опитування (анкетування).

3. Метод математичної статистики.

Метод аналізу наукової, спеціальної літератури, періодичних видань та законодавчих, програмно-нормативних документів. Цей метод використовувався для з'ясування стану проблеми з теми дослідження. Для нашої роботи ми використали цей метод з метою зібрання інформації у бібліотеках: Стахановського навчального комплексу ЛНУ імені Тараса Шевченка, міської бібліотеки Стаханова. Була створена робоча картотека.

При вивчені джерел досліджувались зміст текстових масивів з метою виявлення представлених в них соціальних, культурних, ментальних особливостей.

Метод соціологічного дослідження (анкетування). Цей метод дозволив зробити моделі необхідні для того, щоб знайти стійкість до суб'єктивних станів респондентів, які приймали участь в опитуванні. Анкету було складено так, щоб данні відповідали меті роботи. Анкета включала в себе декілька блоків питань, пов'язаних не лише з рівнем періодичності використання різних засобів, але й з оцінкою об'єкту досліджування. Вона мала стандартний характер, та відповідала наступним вимогам: питання анкети пропонувались усім без винятку респондентам, в одному формулюванні; було складено певний порядок поставлених питань, кожний з яких мав свій фіксуючий номер.

Анкета складалась, за допомогою отриманої інформації щодо створення фізкультурно-спортивного клубу. За своїм функціональним призначенням питання анкети мали змістовний і допоміжний характер.

Метод математичної статистики - застосовувався при обробці отриманих кількісних даних. Застосування цього методу дозволили. Провівши початкову обробку даних, отримати загальну картину та оперативно проконтролювати хід дослідження. Але, слід зазначити, що математична статистика - це засіб наукового дослідження, де в розрахунках завжди є певна міра умовності та припущень.

Для підрахунків отриманих даних соцопитування були використані наступні методи математичної статистики: визначення суми даних отриманих показників (кількість отриманих відповідей); визначення відсоткового співвідношення (%).

Дослідження роботи за темою здійснювались відповідно меті і поділялись на три етапи.

На першому етапі - визначили спеціальні літературні джерела з метою зібрання, аналізу і визначення актуальності теми, новизни та практичної значущості роботи.

На другому етапі - здійснювався підбір та описання методів дослідження, обробка первинної інформації, розроблялись питання соціологічного опитування та його тиражування. Питання анкети були узгоджені з адміністрацією навчального закладу, де респондентами були студенти та викладачі закладу.

На третьому етапі - обробка та аналіз отриманих даних. Проаналізувавши результати опитування був зроблений кількісний і якісний аналіз даних.

У відповідності до мети нашої роботи, було проведено соціологічне опитування, яке дозволило нам виявити методи і фактори, що впливають на покращення позаурочної роботи у ВНЗ.

Анкетування було проведено серед викладацького складу та студентів (третіх курсів) Лисичанського педколеджу. У досліджуванні (анкетуванні) прийняло участь 50 респондентів: 20 викладачів, 30 студентів, які активно залучаються до фізкультурно-спортивної роботи. Були визначені завдання:

1. Провести моніторинг серед викладачів та студентів, щодо створення фізкультурно - спортивного клубу.

2. Виявити мотиви респондентів, щодо створення фізкультурно - спортивного клубу у ВНЗ.

3. Визначити форми організації фізкультурно - спортивної роботи.

4. Виявити умови, які необхідні для функціонування клубу.

Респондентам було запропоновано відповісти на запитання анкети, які допомогли визначити особливості організації та існування фізкультурно - спортивного клубу у ВНЗ.

2.2 Моніторінг студентів та викладачів щодо позиціонування фізкультурно-спортивного клубу

Респондентам для визначення їх відношення до створення фізкультурно-спортивного клубу було задане відповідне запитання. За результатами відповідей встановлено, що обізнаність про діяльність клубу 75% студентів, тоді як 25% не підтримують, відносно викладачі 80% і 20%. Це свідчить про високий рівень обізнаності з питань діяльності фізкультурно-спортивного клубу.

Слід зазначити, що майже кожен третій респондент потребує додаткової інформації з питання створення клубу.

Щоб дізнатися, чи бажають викладачі та студенти, щоб фізкультурно-спортивний клуб працював у вашому навчальному закладі, було запропоноване відповідно питання. За результатами відповідей, виявлено, що 100% респондентів бажають щоб працював фізкультурно-спортивний клуб у навчальному закладі.

Наступне питання «Чи бажаєте ви прийняти участь у створені спортивного клубу», показало, що викладачі 80% бажають прийняти участь, а 20% не виявили такого бажання. Студенти дали 100% позитивних відповідей. Це питання свідчить про великий відсоток респондентів які бажають прийняти участь у створенні фізкультурно-спортивного клубу.

Зазначимо, що 8% з них ще не визначились. Це свідчить про те, що респонденти займають пасивну позицію, їм треба надавати додаткову інформацію для підвищення інтересу серед викладачів.

Відповіді на питання «Чи хочуть вони стати членами клубу». За результатами відповідей встановлено 70% викладачів виявили бажання, 20% не мають такого бажання і 10% ще не визначились. Студенти - 85% відповіли «Так», 10% - не визначились і лише 5% «Ні».

2.3 Форми організації та умови роботи фізкультурно-спортивного клубу

Респондентам був запропонований перелік найпопулярніших послуг, які надаються фізкультурно-спортивних клубах, щоб визначити якім вони надають перевагу. Відповіді показали викладачі обрали - 50% фітнес, 25% аеробіка, 10% волейбол, 10 % баскетбол, 5% настільний теніс. Результати студентів трохи відрізнялись - 45% фітнес, 35% - аеробіка, 10% - волейбол, 10% баскетбол, 10% настільний теніс.

Таким чином виходячи з даних опитування, значне місце в роботі фізкультурно-спортивного клубу повинні зайняти фітнес та аеробіка.

Додатково респондентам було запропоновано визначити додаткові послуги, які вони бажають отримувати в фізкультурно-спортивному клубі. За отриманими даними були визначені додаткові послуги, які запропонували - 40% викладачів. Це такі види спорту як плавання та заняття в тренажерному залі, а 60% влаштовують запропоновані послуги. Відповіді студентів показали. Що 90% влаштовують запропоновані послуги і лише 10% запропонували бойові мистецтва. Таким чином, можна сказати про те, що запропоновані в попередньому питанні послуги влаштовують респондентів. Але відзначимо, що додатково запропоновані послуги слід враховувати при організації фізкультурно-спортивного клубу.

Респондентам для виявлення чи будуть вони відвідувати спортивні секції у позааудиторний час. Респонденти показали такі результати. Викладачі -78% «Так», 20% «Ні», 2% «Не знаю». Студенти - 89% «так», 9% «Ні», 2% «Не знаю». Опитування показали, що більша кількість респондентів упевнені у своєму рішенні займатись у позааудиторний час спортом.

Респондентам було запропоновано наступне питання для визначення з якою періодичністю вони мають бажання відвідувати заняття. За результатами отриманих відповідей було встановлено, що викладачі бажають відвідувати спортивні секції - 60% два рази на тиждень, 40% - три рази на тиждень і 0% - чотири рази на тиждень. Студенти відповіли - 45% два рази на тиждень, 45% - три рази на тиждень, 10% - чотири рази на тиждень. Таким чином середній показник щодо відвідування спортивних секцій складає більше ніж 50% бажаючих респондентів займатись два рази на тиждень.

Визначення, до якої години респонденти бажають, щоб працював спортивний клуб. Викладацький склад показав такі результати - 40% бажають «до 18:00», 60% «до 19:00». Студенти показали - 50% «до 18:00», 50% «до 19:00». Таким чином більшість респондентів бажають відвідувати заняття в спортивних секціях до 18:00.

Наступне питання чи маєте ви друзів, які бажають займатись у фізкультурно-спортивному клубі, викладачі відповіли - 60% «Так», 40% «Ні». Студенти відповіли - 80% «Так», 20% «Ні», що означає, що викладачі і студенти мають друзів, спілкуються між собою. Таким чином, це сприяє залученню друзів до занять у фізкультурно - спортивному клубі в нашому навчальному закладі.

За даними аналіз-характеристики діяльності Державного закладу ВП Стахановського комплексу ЛНУ ім. Тараса Шевченка, як об'єкту позиціонування та організаціїфізкультурно-спортивного клубу включає основні аспекти управління, що сприяє покращенню інфраструктури комплексу.

Аналізуючи проведене соціологічне опитування студентів і педагогічного колективу щодо створення фізкультурно-спортивного клубу, за результатами анкетування виявлено високий рівень обізнаності респондентів, а також їхнє бажання і відношення, щодо організації роботи фізкультурно-спортивного клубу у навчальному закладі.

Також мотивів респондентів, виявлено їхню зацікавленість прийняти участь в організації фізкультурно-спортивного клубу та визначеність відносно членства у клубі. За результатами опитувальних основними формами організації роботи фізкультурно-спортивного клубу є найбільш популярні послуги, яким надають перевагу респонденти та види фізкультурно-спортивних послуг їх пріоритет серед опитуваних.

Таким чином виявивши умови, які необхідні для необхідного функціонування, виявлено відношення респондентів щодо відвідування спортивних секцій у позааудиторний час. За результатами анкетування, визначенні показники частоти відвідування секцій на тиждень.

Висновки

1. Аналіз законодавчих, програмно-нормативних документів та спеціальної літератури з питань організації і проведення фізкультурно-спортивної роботи у ВНЗ свідчить про те, що сьогодні вона відіграє важливу роль у системі ФВ студентів як в аудиторних, так і поза аудиторний час.

2. За результатами теоретичних досліджень встановлено, що формування сучасних форм організації фізкультурно-спортивної роботи у поза аудиторний час здійснювалася протягом тривалого часу у відповідності до державних актів та було спрямоване на залучення студентів до спортивних секцій, оздоровчих груп та спортивно-масових заходів.

3. Встановлено, що проблеми реформування системи в ВНЗ освіти в Україні передбачають формування нових підходів та пошуку нових форм і засобів організації поза аудиторної фізкультурно-спортивної роботи.

Як вважають фахівці однією з найбільш ефективних організаційних форм цієї роботи є фізкультурно-спортивний клуб, як громадська організація і осередок спортивного союзу студентської молоді України.

4. Аналізуючи отриману інформацію, можна сказати, що проблеми організації поза аудиторної діяльності студентів ВНЗ до сьогодні є невирішеною і актуальною.

З'ясовано, що фізкультурно-спортивний клуб, як первинна ланка організації фізкультурно-спортивної роботи у поза аудиторний час, яка керуюється статутом (положенням) і надає фізкультурно-спортивні послуги. Діяльність клубу здійснюється на основі самоврядування, добровільності членства та участі у його справах. Тому відносини між закладами та установами освіти і клубами будуються на договірній основі.

5. Для забезпечення роботи фізкультурно-спортивного клубу у ВНЗ повинні бути створені відповідні умови. Перш за все, це стосується організаційного та ресурсного забезпечення.

6. За результатами соціологічного опитування встановлено, що респонденти зацікавлені у створенні фізкультурно-спортивного клубу, а серед основних послуг вони визначили фітнес, аеробіку.

7. Найбільш прийнятним для надання послуг опитуванні визначили період відвідування спортивного залу до 18:00, а найбільш прийнятною періодичністю відвідування спортивних секцій два рази на тиждень.

Література

спортивний студент навчальний позаурочний

1. Артюшенко О.Ф. Фізичне виховання і спорт у сучасних умовах. - Черкаси: Черкаський національний університет ім. Богдана Хмельницького, 2004 - 273с.

2. Ведмеденко Б.Ф Виховання інтересу, методика занять. - Чернівці: Альма - Матер 2002. - 486с.

3. Венглярський Г.В., Васильченко С.С. Сучасні проблеми фізичного виховання та спорту школярів і студентів України. - Суми: ДПУ, 2000 - 88с.

4. Державна програма розвитку фізичної культури і спорту на 2007-2011 роки. - 2006.

5. Державні вимоги до системи фізичного виховання дітей, учнівської і студентської молоді.

6. Закон України про фізичну культуру і спорт.

Размещено на Allbest.ru