Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Організація безпеки, як важлива складова турпродукту

1.1 Загальні питання безпеки туристів під час подорожей

1.2 Питання безпеки під час здійснення турів залізницею

2. Перспективи розвитку спеціалізованих туристичних маршрутів

2.1 Стан розвитку залізничної мережі

2.2 Перспективи залізничного туризму

Висновки та пропозиції

Використана література

Вступ

Туризм належить до високоліквідної галузі, тобто галузі зі швидкою віддачею. Проте, як свідчить українська практика, внесок туризму в національну економіку явно недостатній, що обумовлено слабкими інвестиційними можливостями переводу туризму на якісно новий рівень.

Транспорт є головним чинником розвитку туризму. Велика роль транспорту в вирішенні соціальних проблем, забезпеченні ділових, культурних і туристських потреб населення, розвитку культурного обміну як усередині країни, так і за кордоном, у використанні вільного часу трудящих країни. У колишньому СРСР була створена потужна транспортна система, що істотно збільшилася за останні 10 років. Протяжність мережі повідомлення усіх видів транспорту збільшилася з 2500 тис. км. до 4800 тис. км: автомобільні дороги - із 500 тис. км до 1250 тис. км, повітряні лінії - із 850 тис. км до 2 млн. км, залізниці - із 110 тис. км до 165 тис. км, внутрішні водяні шляхи - із 110 тис. км до 175 тис. км.

Транспортні послуги - один з основних видів обслуговування в туризмі. На них припадає й основна частка ціни туру. У залежності від тривалості, дальності подорожі ця частка (у більшості випадків) коливається від 40 до 60%. Так як у більшості випадків користування і використання будь-яких видів транспорту пов'язане з підвищеною небезпекою, то питання безпеки туристів під час здійснення подорожей обумовлює актуальність теми даної роботи. туризм залізничний безпека

Безпека - поняття важливе і стародавнє, таке ж необхідне для кожного туриста, як харчування і сон. Тому забезпечення безпеки туристів під час подорожі - головна турбота туристської фірми. На забезпечення безпеки туристів спрямований цілий комплекс заходів, здійснюваних туристськими організаціями. При цьому першорядне значення мають стабільна політична обстановка в місцях відпочинку або подорожі й екологічний стан цих місць. При невідповідності цих чинників нормі - туризм важкий і небезпечний.

Метою даної роботи є дослідження організації залізничних перевезень туристів.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

охарактеризувати загальні питання безпеки туристів під час подорожей;

дослідити організацію подорожей залізничним транспортом;

висвітлити питання безпеки під час здійснення турів залізницею.

Методологічною базою дослідження є наукові праці, монографії вітчизняних і зарубіжних вчених, словники, нормативно - правова база та періодична література.

Структурно робота складається з вступу, основної частині, висновків і списку використаної літератури.

1. Організація безпеки, як важлива складова турпродукту

1.1 Загальні питання безпеки туристів під час подорожей

Дуже важлива в даному питанні правдива і повна інформація для туристів про екологічний і політичний стан у країні (регіоні) подорожі. Якщо туристська фірма не може гарантувати безпеку в нестабільних політичних або неблагополучних екологічно районах, то подорожі в ці регіони скорочуються. Прикладів тому багато. Наприклад, під час війни в Перській затоці подорожі в країни цього регіону в той період скоротилися на 90%. Аналогічна ситуація є в наш час у Югославії і на Кавказі. Не провадяться подорожі в екологічно неблагополучні райони.

Турист їде в незнайоме йому місце, часто в іншу країну. Він не завжди знає, який там клімат, які речі, захисні засоби, ліки можуть знадобитися в подорожі. Йому важко буває зорієнтуватися на місці через мовні розходження. Передбачити, що може знадобитися туристу в подорожі, і дати йому найкращу пораду - задача туристської фірми.

Для приклада можна взяти досвід американської медичної компанії, що працює в тісному контакті з турбізнесом "Пепто-Бісмол". Її буклет за назвою "Радник мандрівника" надається безплатно кожному туристу при придбанні їм туру. У цьому буклеті містяться елементарні, але дуже необхідні поради по зберіганню здоров'я для подорожуючих у різних країнах.[9]

Поради цього буклету допоможуть туристу зробити подорож більш безпечним заходом із погляду здоров'я.

Насамперед, радять автори буклету, ще до виїзду в подорож необхідно дізнатися про кліматичні умови обраного місця. Можливо, вони не підійдуть по медичних показаннях (алергія, підвищений артеріальний тиск і ін.). Може бути, краще поїхати туди в інший, більш сприятливий період (сезон). Для провідування деяких екваторіальних країн необхідно обов'язково робити щеплення від жовтої лихоманки, що діє приблизно 10 років, але повинне бути зроблена не пізніше 10-15 днів до в'їзду в країну й ін. Можливі й інші медичні вимоги.

Бажано підготувати запас з необхідними таблетками і медикаментами, тому що можна не знайти потрібних ліків у країні перебування, а аналог не гарантує тієї ж дії і відсутності побічних реакцій.

Необхідно в подорож брати із собою невеличку аптечку, до складу якої включаються антигістамінні, протизапальні, протиопікові, перев'язувальні і дезінфікуючі матеріали.

"Порадник мандрівника" звертає увагу туристів на необхідність дотримання обережності і стриманості при прийомі незнайомої їжі в інших країнах, а також про небажаність ужитку сирої води.

Сонце і плавання в міру - здоров'я в подорожі! Необхідно пам'ятати про важливість використання в тропічних країнах сонцезахисних кремів і окулярів.

Плавати найкраще в спеціально позначених місцях водойм і в басейнах. У незнайомих місцях можна наткнутися на "підводні сюрпризи", а також сама вода може призвести до інфекційних або шкірних захворювань.

При подорожі в іншу країну необхідно пояснити туристам, як знайти кваліфікованого лікаря, куди звертатися в крайніх випадках. Корисно мати у своїх дорожніх документах на випадок непередбачених обставин бланк, де вказуються основні дані по стану здоров'я (група крові, можливі алергійні реакції, медичні проблеми і рекомендації).

Страхування туристських подорожей грає велику роль у забезпеченні безпеки туристів.

При класичному страхуванні від нещасних випадків клієнту звичайно компенсується моральна сторона події - він одержує матеріальну виплату за те, що його організму був нанесений збиток. Це крім оплати по лікарняному листі. У ряді випадків суми виплат перевищують фактичні витрати.

Проте усе залежить від страхового договору, укладеного між страховою компанією і туристом.

Інгосстрах та його агенти, наприклад, займаються страхуванням українських туристів, що виїжджають за кордон, відшкодовує тільки фактичні витрати, пов'язані з наданням екстреної медичної допомоги в країнах, де вона платна, проте, у межах 50 тис. дол. (у Європі).[8]

Види страхування в сфері туризму:

страхування туристів у закордонних подорожах

страхування туриста і його майна

страхування ризику турфірм

страхування іноземних туристів.

Сума страхового внеску залежить від декількох причин.

Перше - від розміру страхового внеску (чим вище страховий внесок, тим більше суми страхових виплат).

Друге - люди старше 60 років сплачують подвійний тариф.

Третє - підвищені тарифи звичайно встановлюються для людей, пов'язаних із ризиком: льотчиків, моряків, спортсменів, детективів, водіїв вантажівок.

На дітей знижки, як правило, не передбачені, а деякі компанії взагалі не страхують дітей молодше 2-3 років.

Деякі фірми страхують цінне майно.

Для великих тургруп страховка обійдеться дешевше, ніж для туристів - одиначок.

Необхідно знати, що посольства країн, де дуже дороге лікування, просто не дадуть візу, якщо туристи застраховані менше ніж на 30 тис. доларів. Таку страховку необхідно мати при в'їзді в США, Канаду, Японії, Ізраїль, Німеччину, Австрію.

Якщо з туристом відбувся під час подорожі в іншій країні "страховий випадок", що призводить за собою або звертання до лікаря, або втрату багажу, то туристу необхідно зателефонувати по телефону, зазначеному в страховому полісі, назвати його номер і номер телефону, по якому з ним можна є зв'язатися, і обрисувати ситуацію, що створилася.

Туристів варто попередити, що оплачуються лише ліки виписані лікарем.

Виїзд за рубіж на власному автомобілі оформляється особливим видом страховки, що називають "зелена карта" ("синя карта" - у країнах Східної Європи). Діє ця страховка на території держав, що підписали договір по "зеленій карті". Це практично вся Європа і ряд держав Сходу. Без "зеленої карти" туриста не допустять у ці країни. Україна поки не є членом даної угоди, але такий вид страхування надає тим, хто виїжджає за кордон.

"Зелена карта" - це страхування збитку, заподіяного життю до майну третіх осіб, якщо турист є винуватцем ДТП. Додатково до медичного поліса турист може оформити страхування допомоги автомобілістам - "автомобільну атестацію", що діє при несправності, ДТП, хворобі і неможливості управляти машиною (дається водій від страхової компанії), ремонті, буксируванню і т.д.[8]

Основні види страхування мандрівників роздивимося на прикладі української страхової компанії "СКІФ", що має три варіанти розцінок страхового внеску, що дають туристам різні можливості.

1-й варіант ідеальний, на думку страховиків, для турів вартістю до 200 дол. і тривалістю до 8 днів. Має самі мінімальні розцінки страхового внеску: 1 чол. - 3 дол.; 2 чол. - 6 дол.; 3 чол. - 9 дол. Ці розцінки поширюються на тури тривалістю 8 днів. Понад 8 днів - ще плюс по 0,5 дол. за кожний додатковий день подорожі. Цей варіант дає гарантії страхового відшкодування у випадках: відмови від подорожі, ремонту орендованої машини, покалічення і смертельного випадку. Затримки подорожі не з вини туриста і затримки багажу - по найнижчих розцінках.

2-й варіант підходить для турів вартістю до 400 дол., тривалістю до 13 днів. Розцінки страхового внеску: 1 чол. - 7 дол., 2 чол. - 14 дол.; 3 чол. - 21 дол. Якщо подорож понад 15 днів - плюс ще по 1 дол. за кожний додатковий день. Цей варіант дає гарантії більш високих страхових виплат.

3-й варіант - туристські круїзи і подорожі, вартістю понад 400 дол. Сума внеску розраховується як 5% від загальної ціни подорожі. По цьому варіанті передбачені найвищі тарифи страхувальних виплат по всіх зазначених у 1 і 2 варіантах випадках плюс: у випадку банкрутства туристської компанії й авіаліній (по невиконаних подорожах); медична допомога і госпіталізація в подорожі; пропажа багажу, документів; критична авіаційна медична допомога.

Кредитні картки, розширяючи сферу своєї фінансової діяльності, включають і страховку подорожей. Таку страховку надають картки "Америкен експрес", "Віза", "Дайнерс" і "Еврокард/Мастеркард".

Продаючи тури, турагент активно інформує туристів про можливості страхових гарантій подорожі. Це вселяє туристу впевненість у безпеці подорожі, знімає сумніви в придбанні їм туру.

До питань безпеки в туризмі належать також такі аспекти:

відповідність підготування туристів категорії маршруту, туру (якщо мова йде про спортивні, похідні, пригодницькі тури і т.п.). На ряд маршрутів туристи припускаються тільки при наявності медичної довідки про відсутність протипоказань до подорожі (наприклад, тури в гори);

наявність високої кваліфікації в гідів, інструкторів по туризму, що супроводжують туристів на маршруті (не припускаються до роботи з туристами люди випадкові, непідготовлені);

належне устаткування безпечних трас пересування туристів, а також пунктів їхніх зупинок.

Все це серйозні проблеми, що вирішуються туристськими фірмами з метою успішної роботи своїх підприємств. Компанії, що займаються страхуванням у сфері туризму, вкладають кошти в попереджувальні заходи. Наприклад, із метою попередження пропажі туристів на маршрутах подорожей забезпечують туристів радіостанціями.

Проте це не відміняє необхідності в роботі спеціальних рятувальних і контролюючих безпеку туристів служб.

У нас у країні такі контрольно-рятувальні служби (КРС) діють у всіх регіонах активного туризму.

1.2 Питання безпеки під час здійснення турів залізницею

Залізничні подорожі на потягах загального користування часто організуються у виді групових подорожей - подорожей туристів спеціально сформованими групами. При таких подорожах пасажирські потяги використовують для транспортування туристів до місця відпочинку й зворотно. Обслуговування на місці відпочинку може провадитися як у готелі, на турбазі, так і в інших місцях розміщення.

Перевезення туристів у графікових пасажирських потягах постійного курсування - один із головних елементів в організації транспортного групового маршруту. Він і визначає вимоги до організації подорожей:

1. Упорядкування туристського маршруту.

2. Заключення договорів між туристськими організаціями про напрямок і прийом туристських груп відповідно до графіків, затвердженими кожною туристською організацією.

3. Здійснення взаємозв'язків між туристсько-екскурсійними організаціями і транспортними підприємствами шляхів сполучення.

4. Резервування місць і попереднього продажу квитків на пасажирські потяги.

Резервування місць здійснюється на підставі взаємопогоджуваних планів. Не планується, як правило, посадка груп на транзитні потяги при наявності потягів свого формування або можливості оформлення квитків із прямою плацкартою. Прийом заявок на резервування місць провадиться за 45 діб до відправлення потягу, а оформлення проїзних документів - у термін, зазначений представником залізниці.

При проходженні групи туристів із пересадкою в шляху їй повинні бути продані квитки з прямою плацкартою на весь шлях проходження.

При оформленні квитка з прямою плацкартою одержують один квиток на весь шлях проходження для проїзду у твердому вагоні пасажирського потягу з місцями для сидіння, на якому накладаються два компостери: перший (голчастий) указує номер потягу і дату його відправлення зі станції початкового відправлення, а другий і наступні (мастичні) указують номера потягів і дати їхнього відправлення в пунктах пересадки.

До зазначеного квитка видаються квитанції доплат на проїзд у відповідній категорії потяги і вагона. На квитанціях доплат, оформлених для виїзду з пунктів пересадки, у правом верхньому куті ставиться штамп такого змісту:

Пряма плацкарта

______________________________________ (станція)

"____"_______________________місяця 20___р.

Квитковий касир___________________/ підпис/ "

У залежності від місцевих умов вирішується проїзд до або від пункту пересадки у твердому вагоні з місцями для сидіння або в приміському потязі.

При одночасній оплаті вартості проїзду "туди" і "назад" видається два групових квитки.

При поданні заявки з кожного заявленого місця незалежно від того, яка кількість квитків буде фактично придбано, виплачується один раз комісійний збір у встановленому розмірі.

При організації туристських груп для школярів під час осінніх, зимових і весняних канікул (із 1 жовтня по 15 травня) залізниця надає їм знижку в розмірі 100% із тарифу у потягах і вагонах усіх категорій, крім м'яких із 4- і 2-місцевими купе (СВ).[13]

На проїзд у потягах дальнього і приміського сполучень організованих учнівських груп (10 чол. і більш) навчальні заклади дають заявки з указівкою метою подорожі: одну - на проїзд туди і другу - на проїзд назад відповідно до форми:

Найменування навчального

закладу______________

Дата________________

№__________________

ГРУПОВА ЗАЯВКА на придбання квитка з 100%- ною знижкою для учнів у період із 1 жовтня по 15 травня.

Начальнику станції (вокзалу)________________________________

(найменування)

Прошу видати груповий пільговий квиток до станції_____________

Група учнівських у кількості_________________________(чоловік)

(прописом)

Квиток поручається одержати керівнику групи_____________________________________________________

(прізвище й ініціал)

(найменування і № його документа: студ. квиток,

__________________________________________________________ посвідчення особи, довідка школи й інше)

Підпис керівника навчального закладу

Печатка

Квиткові каси в обмін на заявку видають учнівський спеціальний груповий пільговий квиток (із 100%- ною знижкою) у загальному твердому вагоні пасажирського потягу і додаткову квитанцію доплат (форма ГУ-57) із знижкою у випадку проїзду у вагоні і потягу вищої категорії (Тарифне керівництво № 5).

З 1991 р. МШС увело систему планування туристських перевезень. Основні моменти цієї системи полягають у наступному:

1. Планування провадиться 2 раз у рік на півріччя. На 1-е півріччя планованого року заявки від організацій повинні бути здані у Відділення залізниць до 1 жовтня попереднього року. Дороги передають заявки в МШС у Головний Обчислювальний Центр (ГОЦ), де вони вводяться в комп'ютер.

15 листопада туристська організація може у своєму Відділенні дізнатися, які заявки на 1-е півріччя затверджені. Туристські організації зобов'язані підтвердити свої заявки в термін із 15 листопада і за 60 днів до відправлення потягу. При підтвердженні представнику турбюро видається парольна квитанція, а місця зберігаються в пам'яті комп'ютера. При не підтвердженні резервування місць вони з пам'яті комп'ютера вилучаються.

Заявки на викуп квитків подаються за 45 діб до відправлення потягу. На 2-е півріччя плани - заявки від туристських організацій приймаються до 1 березня. 15 квітня туристська організація може одержати відповідь і підтвердити бронювання у встановлені терміни.

2. При плануванні перевезень груп туристів у заявках повинна бути передбачена заміна потягу з 5 варіантів. При цьому 1-й із зазначених потягів рахується основним, а 4 інших - варіантними.

3. У системі планування припускається підсадження груп туристів по лінії. Комп'ютер сам дає повідомлення по лінії. Проте термінали на дорогах установлені поки тільки на великих станціях.

Повернення невикористаних залізничних квитків провадиться відповідно до Тарифного керівництва № 5. При поверненні невикористаних проїзних документів підприємствами, фірмами, організаціями і установами в касу залізничної станції за 7 діб до відправлення потягу - їм повертається повна вартість проїзду.

При поверненні невикористаних квитків менше, ніж за 7 діб, але не пізніше, ніж за 3 доби до відправлення потягу - повертається 90% вартості проїзду, а якщо менше, ніж за 3 доби до відправлення потягу, то повертається 80% вартості проїзду. При погашенні одного або декількох квитків керівником групи діють правила для індивідуальних пасажирів: до 24 час. до відправлення потягу - їхня вартість повертається цілком; менше 24 год., але більш 6 год. -90%; менше 6 год. - 75% вартості квитка.

При поверненні проїзних документів на зворотній виїзд у пунктах їхнього придбання (зворотного відправлення) не пізніше, ніж за 3 доби до відправлення потягу повертається повна вартість проїзду, а при поверненні пізніше цього терміна, але до відправлення потягу -75% вартості проїзду. При поверненні квитка з "прямою плацкартою" по місцю його придбання менше, ніж за 24 годин, але не пізніше, ніж за 6 годин до відправлення потягу з пасажира стягується 10% загальної вартості проїзду (включаючи всі доплати) від початкової станції відправлення до пункту пересадки і від пункту пересадки до станції призначення, а при поверненні пізніше, ніж за 6 год. стягається 25%. [13]

Якщо по груповому квитку відправляється неповна кількість учасників маршруту, те її керівник зобов'язаний до відправлення потягу пред'явити груповий квиток начальнику станції відправлення для проставляння відмітки про це. Невикористані місця повинні бути передані в касу. Повернення платежів за проїзні документи, придбані по груповій заявці по безготівковому розрахунку, провадиться в претензійному порядку тільки на розрахунковий рахунок організації, що одержувала квитки.

Обслуговування залізничних груп на маршруті провадиться на підставі договору, укладеного між туристськими організаціями, що відправляють і приймають; графіка заїзду груп туристів, що прикладається до договору. Направляюча туристська організація повинна підтвердити телеграмою заїзд групи у встановлені терміни за 10 днів із указівкою кількості туристів, дати, часу прибуття, номерів потягу і вагона. Забезпечити керівника групи списками туристів. Спрямовувати групу на маршрут тільки при наявності обернених квитків, або підтвердження організації, що приймає, про забезпечення зворотними квитками на місці.

Турфірма, що приймає, зобов'язана організувати зустріч і доставку туристів власним (орендованим) автотранспортом до місця розміщення і харчування; підготувати місця розміщення відповідно до зазначеної кількості прибуваючих туристів (у телеграмі підтвердження заїзду); укласти договір на обслуговування з підприємством харчування свого міста і контролювати своєчасне надання і якість харчування; забезпечити надання екскурсійної програми обслуговування в повному обсязі, а також додаткових послуг за розрахунок готівкою (додаткові екскурсії, розважальні заходи й ін.). Зустріч і проводи туристів повинні здійснюватися відповідно до графіка прибуття і відправлення потягів у будь-який час доби (це повинно бути обов'язково обговорене в договорі).

На залізничному транспорті питання безпеки громадян в Україні регламентується "Правилами безпеки громадян на залізничному транспорті України", які зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24 березня 1998 р. за N 193/2633.[1]

Основні їх положення наступні.

Правила безпеки пасажирів:

1. Підніматися у вагон і виходити з вагона дозволяється тільки після повної зупинки потяга.

2. Посадку пасажирів у вагон і вихід їх з вагона необхідно проводити тільки з боку перонів або посадкових платформ. Дітей під час посадки у вагон і висадки із вагона слід тримати за руку або на руках.

3. Виходити із вагона під час зупинки можна тільки з дозволу провідника.

Пасажирам забороняється:

4. Проїжджати на дахах, підніжках, перехідних площадках вагонів.

5. Заходити у вагон і виходити з вагона під час руху потяга.

6. Висуватися із вікон вагонів і дверей тамбурів під час руху потяга.

7. Стояти на підніжках і перехідних площадках, відчиняти двері вагонів під час руху потяга, затримувати автоматичні двері вагонів під час їх зачинення і відчинення.

8. Проїжджати у вантажних потягах без спеціального дозволу.

9. Знаходитись у потязі в нетверезому стані.

10. Залишати дітей без нагляду на вокзалі та в потязі.

11. Провозити у вагонах легкозаймисті, шкідливі і вибухові речовини.

12. Виходити із вагона на міжколійя і знаходитись там під час руху потяга.

13. Стрибати з платформи на залізничні колії.

14. Проводити на пасажирських платформах рухомі ігри.

15. Палити у вагонах (у тому числі в тамбурах) приміських потягів, а також у непередбачених для паління місцях вагонів пасажирських потягів.

3.16. Бігти по платформі поруч із вагоном потяга, що прибуває або відходить, а також перебувати ближче ніж 2 метри від краю платформи під час проходу потяга без зупинки.

17. Підходити до вагона до повної зупинки потяга.

18. Без потреби самовільно зупиняти потяг.

19. Самостійно перевозити ручну поклаж засобами, які призначені для перевезення пошти або багажу працівниками пошти та залізниці.

20. Розміщувати ручну поклаж у тамбурах вагона, коридорі салону, проходах купе та в проході вагона потяга.

2. Перспективи розвитку спеціалізованих туристичних маршрутів

2.1 Стан розвитку залізничної мережі

В нашій країні залізничний туризм активно почав розвиватися за часів існування Радянського Союзу. Перші подорожі на дальніх туристсько-екскурсійних поїздах були організовані Центральною радою з туризму і екскурсій спільно із Міністерством шляхів сполучення ще в 1960-х роках. Тоді було організовано п'ять туристсько-екскурсійних поїздів, які обслуговували більше 2000 чоловік.

Сьогодні у Міністерстві шляхів сполучення Росії пасажирськими і туристичними перевезеннями відає Головне пасажирське управління, якому підпорядковуються пасажирські служби в управліннях залізниць. Перевезення туристів на спеціалізованих туристичних поїздах в Росії реалізується без пересадок, в режимі спеціального графіку. Як правило, рух поїзду здійснюється вночі, а вдень проводяться екскурсії по завчасно розробленому плану.

У свою чергу українські залізниці сьогодні розглядають можливість розвитку залізничних туристичних маршрутів. Залізничні туристичні поїздки здійснюються на Південній, Донецькій та Львівській залізницях.

Залізничний туризм - подорож, що здійснюється по залізниці на спеціалізованому залізничному транспортному засобі фізичними особами з тривалістю від 24 годин до 1 року, або менше 24 годин, але з ночівлею, в оздоровчих, пізнавальних, професійно-ділових, релігійних і інших цілях, не пов'язаних з оплачуваною діяльністю [3]. Але це поняття не дає розуміння яким чином і де туристи харчуються та чи є залізничний транспортний засіб місцем ночівлі, тобто мешкання на весь час туристичної подорожі. Тому дисертант вважає за доцільне удосконалити це поняття.

Залізничний туризм - це подорож, що здійснюється по залізниці на спеціалізованому залізничному транспортному складі фізичними особами в оздоровчих, пізнавальних, професійно-ділових і інших цілях, не пов'язаних з оплачуваною діяльністю й за визначеним маршрутом коли переміщення між місцями туристичної значущості поєднується із відпочинком туристів в поїзді, та із забезпеченням основних побутових послуг в ньому.

Аналізуючи досвід застосування залізничного туризму у країнах близького та дальнього закордоння, варто відзначити, що основними видами залізничного туризму є подорожі організованих груп туристів на спеціалізованих туристичних поїздах. Туристичні подорожі, які здійснюються залізничним транспортом можливо розділити в залежності від їх тривалості на:

одноденні,

короткочасні (2-3 доби),

багатоденні (від 5 діб).

Також від тривалості подорожі залежить вид рухомого складу, що здійснює перевезення:

одноденні - рейсові автобуси;

короткочасні та багатоденні - пасажирські поїзди, бажано підвищеної комфортності, коли потяг одночасно є і засобом пересування і місцем мешкання туристів).

Найбільш доладною за організацією і разом з тим найбільш насиченою і різноманітною за послугами, що надаються, є подорож на туристсько-екскурсійному поїзді дальнього слідування.



Світова система залізниць склалася на початку XX ст. Залізниці є в 140 країнах світу, а протяжність їх становить приблизно 1,3 млн. км. Більше половини експлуатаційної довжини випадає на розвинені країни і лише 1/5 - на ті, що розвиваються. Відповідно, у першому випадку щільність залізничних шляхів набагато вища, ніж у другому. Найвища вона в Бельгії, Німеччині, Швейцарії: 4--18 км/100 км 2. У багатьох країнах цей показник не перевищує 0,1--0,5 км/100 км 2. Є країни, що не мають залізниць: Кіпр, Лаос, Нігер, Чад, Бурунді, Ісландія тощо.

Залізнична мережа розвинених країн вирізняється високою пропускною здатністю. Цей показник залежить від кількості прокладених ліній. Більша частина залізниць - одноколійна; дво- та багатоколійні становлять приблизно 1/7 загальної довжини залізниць світу. Багатоколійні залізниці розташовані на підходах до великих залізничних вузлів. Іноді в потужних індустріальних районах між постачальником і споживачем сировини прокладається декілька залізниць для безперебійного постачання вугілля, залізної руди тощо.

У світі використовується кілька типів залізничної колії: нормальна, широка, середня та вузька. До нормальної відносять західноєвропейську, або стефенсонівську (1435 мм.), та колію, що історично склалася на просторах Російської імперії (1524 мм.). Перша переважає в більшості країн Європи, у Північній Америці, Північній Африці, Австралії, на Близькому та Середньому Сході; друга - на території незалежних країн, що утворилися на руїнах імперії. Широка колія буває двох видів: іберійська (1656 мм.) та ірландська (1600 мм.). Перша поширена в Індії, Пакистані, Аргентині, друга - в Португалії, Ірландії, Шрі-Ланці. Середня колія теж буває двох видів: капська (1067 мм.) та метрова (1000 мм.). Першу будують у Японії, Індонезії, Новій Зеландії, ПАР, Австралії, у деяких країнах Тропічної Африки, другу - в країнах Індокитаю, у Бразилії, у віддалених районах Індії, Пакистані, деяких країнах Західної Африки. Вузька колія (600--900 мм.) є в країнах Тропічної Африки та Центральної Америки. У цих регіонах вона іноді сусідує з середньою колією. На нормальну колію у світі випадає 75%, на середню - 17, на широку - 7, на вузьку - 2% . В Європі та Північній Америці 98% колії - нормальна та широка.

Характерною особливістю цього виду транспорту є наявність великих трансконтинентальних залізниць. У Європі це Брест (Франція) - Париж - Берлін - Варшава - Москва - Єкатеринбург, Копенгаген - Гамбург - Франкфурт-на-Майні - Мілан - Рим - Реджо-ді-Калабрія, Амстердам - Брюссель - Париж - Мадрид - Кадіс та багато інших, що перетинають континент у різних напрямках. Працює багатофункціональна тунельна дорога під Ла-Маншем, що з'єднала Францію та Англію.

Найбільші трансконтинентальні залізниці в Америці: Галі-факс - Монреаль - Вінніпег - Ванкувер, Нью-Йорк - Чикаго - Сіетл - Сан-Франциско, Балтимор - Сент-Луїс - Лос-Анджелес, Буенос-Айрес - Вальпараїсо, Буенос-Айрес - Антофагаста. Споруджується залізниця, яка з'єднає північні райони Америки з південними. В Африці немає таких великих доріг. Виняток становлять залізниці, прокладені в широтному напрямі на півдні материка: Лобіту - Бейра та Людеріц - Дурбан. В Австралії відома дорога Сідней - Перт. В Азії триває робота з об'єднання залізничної мережі континенту: споруджується Трансазійська магістраль від Стамбула до Сінгапура (14 тис. км). В Індії побудовано Трансіндійську магістраль. У Росії діє Транссибірська магістраль (Челябінськ - Владивосток). Паралельно їй прокладені Південно-Сибірська та Сибірська магістралі.

Рівень технічної оснащеності дуже важливий для характеристики розміщення залізничного транспорту. Ці показники найвищі у США та Західній Європі: там більша частина залізниць укладена рейками важкого типу. На станціях широко застосовуються централізація управління та автоблокування, радіотелефони й телебачення. Рухомий склад - потужні локомотиви та вагони великої вантажності, пасажирські вагони високої комфортності. На залізницях США, Західної Європи та Японії діють магістралі зі збільшеною швидкістю руху. Пасажирські поїзди тут курсують зі швидкістю 200--250 км/год. Застосування електричної тяги найбільше поширене в Європі.

У країнах, що розвиваються, технічний рівень залізничного транспорту низький: застосовується різнотипний рухомий склад, переважно малопотужні локомотиви, вагони малої вантажності, значне місце належить паровій тязі.

У всьому світі спостерігається тенденція до зниження питомої ваги залізничного транспорту в загальному обсязі вантажо- та пасажироперевезень. Проте цей вид транспорту ще довго вестиме перед у транспортній системі світу.

2.2 Перспективи залізничного туризму

Проведення структурної реформи на залізничному транспорті передбачає запровадження нових додаткових видів діяльності, що з обслуговуванням пасажирів, серед яких і було розвиток залізничного туризму.

Варто нагадати, що туризм почав розвиватися саме у залізниці, коли 5 липня 1841 р. англійський підприємець Томас Кук організував подорож для 570 людина по залізниці поїзді, де пасажирам було надано комплекс послуг, що включав у себе харчування і духовий оркестр для розваги.

У нашій країні залізничний туризм активно почав розвиватися у період Радянського Союзу. Перші подорожі на далеких туристсько-екскурсійних поїздах було організовано Центральним радою у туризмі й екскурсій разом із Міністерством шляхів ще 1960-х роках. Тоді було, організовано п'ять туристсько-екскурсійних поїздів, що обслуговували трохи більше 2000 людина.

Зміст, форми і різноманітні види залізничних туристичних поїздок були дуже різні. Найбільш масовими стали подорожі в графикових поїздах, наступних по регулярному розкладу. У 80-х роках щорічно подорожувало більше чотирьох млн. людина. Інші форми залізничного туризму виглядали поїздки на спеціальних туристсько-екскурсійних поїздах, призначених лише туристів.

До 1983 р. існувало вже зібрано понад 1600 туристських рейсів, послугами яких користувалися близько 650 тис. людина. У цьому тривалість подорожей від однієї до 32 днів. Такий вид відпочинку поступово ставав дедалі популярнішим, завойовуючи симпатії любителів туризму й екскурсій.

Найпопулярнішим маршрутом вважалося "Транссоюзное залізничне подорож", яке починалося у Владивостоці і що відбувалося через Сибір, Москву, Ленінград, Риги, Таллінн, Вільнюс, Київ, Крим. Користувалися попитом і маршрути по древнім російським, найбільшим українським, кавказьким конкретних містах та містам Прибалтики, і навіть маршрут по Кругобайкальской залізниці та інших. Крім внутрішньосоюзних подорожей на туристських поїздах організовувалися поїздки до інші країни.

Туристсько-екскурсионние бюро займалися також організацією одноденних туристських поїздів "Сніжинка", "Лижник", "Турист". Серед туристських поїздів виготовлялися у свого часу були дуже популярні так звані "поїзда здоров'я", які у 1966 р.

Після розвалу Радянського Союзу, на жаль, туризм втратив свій масового характеру. І сьогодні поняття "залізничний туризм" використовується лише вузьких колах не приймається навіть багатьма фахівцями. Проте, багатющий досвід, накопичений за радянських часів, може стати підставою для відродження цього виду відпочинку та її розвитку на цілком новому якісному рівні.

Існуючий зарубіжний досвід свідчить у тому, що залізничні компанії активну участь у розвитку туризму й успішно ведуть туристичній діяльності. У цьому плані цікавий досвід роботи залізничних компаній Німеччини, Швейцарії, Швеції, Іспанії, США, Індії, ПАР інших країн. Так, на залізницях Німеччини при підрозділі по пасажирським перевезенням створено відділення подорожей і внутрішнього туризму, яке реалізує як комплексні туристські маршрути розміщенням в належних йому готелях і екскурсіями у власних автобусах, і пропонує пасажирам різні пакети послуг "поїзд + …" для придбання залізничних квитків. Це свідчить про тому, що туристська діяльність залізничних компаній приносить їм стійкі доходи громадян та дозволяє розв'язувати існуючі фінансових проблемах.

У Росії її, де на кількох частку залізниць припадає понад 40% перевезень пасажирів, розвиток залізничного туризму, безумовно, має становити особливий інтерес. Це і вивести результати досліджень, проведених фахівцями кафедри "Сервіс і туризм"МИИТа на залізничних вокзалах Москви. У результаті досліджень було опитано 3000 пасажирів. У цьому питанням, як Ви належите розвитку залізничного туризму, позитивно відповіли 74%, чи 2210 людина, негативно - 6% (182 людини), важко було відповісти 20%, тобто. 608 людина.

Пригодницький вид туризму цікавить 9% респондентів, відпочинок - 48%, культурний (пізнавальний) - 18%, релігійний - 2%, лікувально-оздоровчий - 9%, пляжний - 18% опитаних.

Для 20% респондентів цікаві одноденні спеціалізовані залізничні туристичні маршрути. Нетривалі (2-3сут.) поїздки вельми цікавлять 35%, багатоденні (готелі на колесах) - для 17% опитаних. Не цікаві залізничні маршрути для 14% і важко було відповісти 14% опитаних.

Результати проведеного опитування свідчать, більшість респондентів позитивно ставляться до розвитку залізничного туризму. У цьому найбільш популярними видами вважають відпочинок, культурно-пізнавальний і пляжний туризм, яких залізничному транспорті має безпосередній стосунок. Неабиякий інтерес для респондентів представляють нетривалі залізничні туристські маршрути на 2-3 дня. Це може бути поїздки ламанути, тематичні екскурсії. Одноденні маршрути ще дуже популярні. Для задоволення потреб цієї категорії опитаних слід відновити рух таких поїздів, як "Здоров'я", ">Лижник", ">Грибник", ">Ягодник".

Про сприятливих перспективи розвитку залізничного туризму свідчить і аналіз даних Федерального агенції із туризму Російської Федерації. Так, засвідчили, що успішний розвиток в'їзного туризму зумовлено зростаючим інтересом європейців до Росії. У цьому саме жителі Європи перевищують 90% іноземних туристів, прибуваючих у країну. Іноземні фірми вже багато років успішно організують залізничні туристські маршрути Росією й надалі планують як продовжувати, а й розширити діяльність. Завдяки цих компаній у Росії відроджуються давні листи й з'являються нові залізничні туристські маршрути. Наприклад, німецька фірма "Лернидее", давши старт на 1995 р. співробітництво з однієї туру, 2005 р. замовила вже 12 турів.

Наявність густий мережі залізниць Росії дозволяє організувати різноманітні за географічною розташуванню, форми і змісту маршрути залізничних турів. У внутрішньому туризмі це короткочасні (годинникові) тури тривалістю від 3 до 10 год, скоєних на електропоїздах, одноденні, двох- і триденні (нетривалі) і багатоденні тури від 5 днів. Найбільш відвідуваними є Москва і Московська область, Краснодарський край, Санкт-Петербург, Свердловська, Тюменська області, республіки Татарстан і Башкортостан, Ставропольський край, Челябінська, Нижегородська і Ростовська області, долю яких припадає понад половину чисельності російських туристів.

Слід пам'ятати, що залізничний туристський маршрут має старанно вибиратися з інтересами, побажань і конкретних споживачів. Під час розробки маршруту необхідно розглянути всі об'єкти, що лежать шляху до кінцевої мети туристського маршруту. Це може бути природні чи якісь культурні особливості: лісу, озера, гори, пам'ятники архітектури, собори, храми, ансамблі тощо.

Задля реалізації залізничних туристських маршрутів є кілька варіантів. Наприклад, можливим формування окремих туристсько-екскурсійних поїздів. Так, не дуже популярна користується ретро-поезд "Східний експрес", маршрути прямування якого дуже різні: з господарів Москви по Транссибірській магістралі до Китаю, в Середню Азію та т.д. На Західносибірської дорозі курсує туристичний поїзд ламанути "Зимова казка" в Горную Шорию. Діє маршрут по Кругобайкальской залізниці.

До того ж то можна організувати туристські маршрути у складі пасажирських поїздів, наступних за чинним розкладу. Сервис-центри залізничних вокзалів чи туристичні фірми, організуючі такі подорожі, набувають необхідну кількість квитків охочим відбути подорож по залізниці.

На жаль, сьогодні у Росія не має достатньої кількості спеціалізованого рухомого складу для подорожей по залізницях. Тому залізничний туризм малокомфортабелен й економічно низько ефективен, що, своєю чергою, стримує його розвитку. Задля більшої високоякісного обслуговування туристів, і пасажирів їсти дорогою прямування необхідна модернізація й створення нового спеціалізованого рухомого складу для далекого й приміського повідомлення (з поліпшеним оглядом, стилізованого в традиціях різних епох і).

Підрозділи підприємств залізничного транспорту, займаються туристичним і сервісного обслуговування, з урахуванням маркетингових досліджень повинні брати участь у формуванні політики технічного розвитку залізничних станцій, вокзалів та його інфраструктури, давати пропозиції щодо зміни технології його роботи, схем формування розкладу руху пасажирських поїздів, і навіть постійно вивчати структуру обслуговуваних пасажиропотоків та його потреби, гнучкого реагування потреби у перевезеннях, розробляти нові сучасні комплексні туристські продукти і житлово-комунальні послуги, удосконалюючи стиль і форми обслуговування пасажирів.

Підрозділи пасажирського господарства що з причетними департаментами ВАТ "РЗ" готові взяти він функції централізованого планування туристсько-екскурсійних поїздів виготовлялися у далеких і приміських перевезеннях. У підрозділах пасажирського господарства необхідно розробити перспективні схеми і програми розвитку й екскурсійного відпочинку, узгоджені на регіональному і Харківського міських рівнях з адміністраціями, різними органами і службами. Ці програми мають стати підвалинами формування підприємствами залізничного транспорту різноманітних туристських продуктів.

Залізничний транспорт може активної участі й у організації міжнародних туристських маршрутів для російських громадян, використовуючи можливості галузі міжнародному повідомленні, і навіть обслуговувати іноземних туристів, які прибувають з Росією, в організацію залізничних туристських маршрутів у країні.

За оцінками експертів Всесвітньої туристської організації, оптимальної вважається пропорція, коли він однієї туриста, виїжджаючого до інших держав, припадає одна іноземний турист, прибуваючий з-за кордону, і четверо людина, подорожуючих територією своєї країни. Задля реалізації цієї пропорції повною мірою можна використовувати можливості залізничного транспорту в усіх проявах туризму.

Слід зазначити, що з розвитку індустрії туризму на залізничному транспорті, створенні залізничних туристичних центрів гостро постає проблема підготовки висококваліфікованих кадрів їхнього діяльності. Така підготовка Сьогодні проводиться найвищих навчальних закладах галузевої системи освіти з спеціальностями у сфері сервісу і внутрішнього туризму. Навчальні плани містять у собі вивчення загальних спеціальних дисциплін. У цьому ряд навчальних дисциплін спеціалізації враховує специфіку розвитку саме у залізничному транспорті.

Для задоволення зростаючих потреб у сервісному і туристичному обслуговуванні пасажирів керівництво залізничного транспорту Росії прийняв рішення створенні на залізницях єдиної мережі сервіс-центрів. Об'єднання сервіс-центрів на єдину мережу, налагодження перетинів поміж ними дозволяє формувати різні туристські продукти за такою формулою "поїзд + ...": "поїзд + готель", "поїзд + екскурсія", "поїзд + спектакль", "поїзд + футбольний матч", "поїзд + виставка", "поїзд + кінофестиваль" тощо. Залізничний транспорт у разі має певні переваги, оскільки у кожному туристському продукті присутній переважна більшість - сама перевезення.

Просування туристських продуктів, створених за такою формулою "поїзд + ...", можливо через мережу сервіс-центрів, створених на залізничних вокзалах, і навіть через туристичні фірми та продюсерської агенції, що із підприємствами залізничного транспорту.

У структурі ВАТ "РЗ" планується створити компанію, яка надавати повний комплекс послуг за організації залізничних подорожей на спеціалізованому рухливому складі. Це позбавить клієнтів від виробничої необхідності укладення міжнародних договорів з кількома організаціями з питанням, що стосується оренди вагонів, розробки маршруту прямування, надання харчування та інші послуг. Рішенням всіх цих негараздів за дорученням замовника займатимуться співробітники компанії. Отже, компанія об'єднає у собі функції туроператора, що створює нові маршрути і призначає нові турпродукти, і функції у співпраці з управліннями залізниць з надання спеціальних складів, виділені на перевезень туристів. З іншого боку, планується створення власної парку туристсько-екскурсійних поїздів, і навіть реалізація спільних міжнародних проектів із розробці рухомого складу нової генерації від використання з метою туризму.

Висновки та пропозиції

Забезпечення безпеки туристів під час подорожі - головна турбота туристської фірми. На забезпечення безпеки туристів спрямований цілий комплекс заходів, здійснюваних туристськими організаціями. При цьому першорядне значення мають стабільна політична обстановка в місцях відпочинку або подорожі й екологічний стан цих місць. При невідповідності цих чинників нормі - туризм важкий і небезпечний.

Залізничні подорожі на потягах загального користування часто організуються у виді групових подорожей - подорожей туристів спеціально сформованими групами. При таких подорожах пасажирські потяги використовують для транспортування туристів до місця відпочинку й зворотно. Обслуговування на місці відпочинку може провадитися як у готелі, на турбазі, так і в інших місцях розміщення.

Обслуговування туристичних залізничних груп на маршруті провадиться на підставі договору, укладеного між туристськими організаціями, що відправляють і приймають; графіка заїзду груп туристів, що прикладається до договору.

Призначення туристсько-екскурсійних спеціалізованих потягів, що курсують у межах двох і більш доріг, здійснюється начальником залізниці відправлення за заявками туристських організацій. Туристсько-екскурсійні потяги місцевого сполучення в межах однієї дороги з використанням пунктів - стоянок, призначаються начальником цієї дороги. Потяги в приміському сполученні, прогулянкові призначаються начальником відділення дороги. Призначення потягів провадиться після виводу договору й оплати належних платежів.

Проходження турпотягу з одного пункту екскурсійного обслуговування в інший, як правило, повинно здійснюватися в нічний час із припиненнями тільки для технічних потреб.

Використана література

1. Правила безпеки громадян на залізничному транспорті України. Зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24 березня 1998 р. за N 193/2633.

2. Волошин Г.В. По Европе - на поезде.// Международный туризм.- №4.-1999.

3. Забелин П.В., Моисеева Н.К. Основы стратегического управления: Учеб. пособие. - М.: Информ.-внедрен. центр "Маркетинг", 1998. - 195с.

4. Ильина Е.Н. Менеджмент транспортных услуг: Учебник. - М.: РМАТ, 2001.-173с.

5. Ильина Е.Н. Туризм - путешествия. Создание туристской фирмы. Агентский бизнес: Учеб. для туристских колледжей и вузов. - М.: РМАТ, 1998. - 170с.

6. Іщенко А.М. Залізничний турізм.// Туристичний бізнес.-№4.-2001.

7. Квартальнов В.А. Туризм: теория и практика: Избранные труды: В 5-ти т. - М.: Финансы и статистика, 1998. Т. 3: Новые цели туризма: экономика и управление. - 384 с.

8. Менеджмент туризма: Учеб. для студентов / Авт.-сост. И.В. Зорин. - М.: РМАТ, 2001. - 230с.

9. Основы менеджмента туризма / Науч. ред. В.А. Квартальнов. - М.: РМАТ, 2000. - 59с.

10. Русенко М.С. Железнодорожные зарисовки // Вояж.-№7.-2001.

11. Сенин В.С. Введение в туризм. - М., 1993.

12. Толковый словарь туристских терминов: Туризм. Туристская индустрия. Туристский бизнес / Авт.-сост. И.В. Зорин, В.А. Квартальнов. - М. - Афины: INFOGROUP, 2001. - 407с.

13. Туризм: нормативные правовые акты: Сборник актов / Сост. Н.И. Волошин. - К., 2002. -432с.

Размещено на Allbest.ru