Мотивація туристичних подорожей

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра економіки та управління туризмом

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА

з дисципліни "Організація сфери туристичних послуг" на тему:

Мотивація туристичних подорожей

Одеса - 2015



ЗМІСТ

ВСТУП

Класифікація аспектів та основні фактори туристської мотивації

Етапи ухвалення рішення про придбання турпродукту

Бар'єри до подорожі

ВИСНОВКИ

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ



ВСТУП

туристський мотивація попит придбання

В цій роботі мені хотілося б висвітлити не тільки основи мотивації покупця, але й проблеми з якими зустрічаються більшість тур агентів сьогодення. В умовах кризи стандартна система продажу турів дещо змінюється, в ній з'являється безліч але.

Для організаторів подорожей дуже важливо знати, що спонукає людей вирушати у подорож, якими є їхні мотиви. Нині люди подорожують у межах своєї країни чи за кордоном із багатьох причин, проте чи не найпоширенішою з них є туризм.

Дуже важливим для тур агента є усвідомлення людських мотивів до подорожей, які вони, в яких випадках доцільно їх використовувати, для того щоб збільшити об'єм продаж. Як створити попит? Все це і дещо більше ми розглянемо в цій роботі.



КЛАСИФІКАЦІЯ АСПЕКТІВ ТА ОСНОВНІ ФАКТОРИ ТУРИСТСЬКОЇ МОТИВАЦІЇ

Туристські мотиви - найважливіші складові елементи системи туристської діяльності, які можна розглядати як визначальні компоненти попиту, основу вибору поїздки і програми відпочинку.

Туризм - це саме та галузь виробництва, де попит створює пропозицію, а адресний тур продукт гарантує знайти свого покупця. Розуміння мотивів потенційного туриста має велике значення при плануванні, формуванні та організації процесу реалізації туристського продукту. Це дає можливість виробляти і пропонувати на ринок той туристичний продукт, який найбільшою мірою відповідає сьогоднішньому. Ці мотиви можна поділити на кілька груп:

1. Природні та кліматичні мотиви. Ці мотиви туризму переважно є визначальними. Такі природні фактори, як клімат, повітря, вода, рослинність, гори, ліси тощо, відіграють важливу роль у розвитку різних видів туризму. Природні та кліматичні елементи відносять до психологічних і біологічних потреб населення урбанізованих регіонів.

2. Культурні мотиви туризму спонукають людей відвідувати об'єкти, які становлять культурну спадщину країни: історичні місця, археологічні пам'ятки, музеї, картинні галереї, театри, народне мистецтво тощо.

3. Економічні мотиви, зокрема, вартість подорожі, ціни у країні призначення суттєво впливають на туристів, які належать до класу з середніми та нижчими доходами.

4. Психологічні мотиви -- це психологічні потреби туристів. Із зростанням доходів людей, а, отже, зниженням економічної мотивації, психологічні мотиви більшою мірою впливають на вибір місць призначення.

Крім перелічених основних мотивів туризму, існують деякі спеціальні, врахування яких також має значення для формування туристичної політики та розвитку економіки туризму.

Найпоширенішими спеціальними мотивами є: необхідність звільнитися від повсякденної роботи; прагнення відпочити та розслабитися; бажання змінити обстановку та клімат; пошук романтики; можливість зайнятися спортом та ін.

Наразі на вибір/не вибір турпродукту впливають такі актуальні чинники як: війна, бунти, теракти, нестабільна економічна ситуація, «хвора країна»(зараз це пов'язано з епідемією такої хвороби, як Ебола). Це пов'язано зі здоровим страхом людини за своє життя, можливо за своє психологічне здоров'я, та здоров'я загалом. Наша задача запропонувати та продати споживачу оптимальний варіант подорожі.

Туристська мотивація - це та необхідна база, на якій повинна будуватися ефективна система планування, розробки і реалізації туристського продукту.

Мотивів, якими керується турист, багато. Причому у туриста завжди присутня ціла гама спонукальних мотивів, з яких лише певні можуть мати суттєву значимість і впливати на результат ухвалення остаточного рішення. Проте будь-який мотив у конкретній ситуації під впливом певних обставин, емоцій здатний впливати на поведінку споживача у процесі прийняття ним рішення про подорож і вибір тур продукту.

Увага приділяється місцевому і зарубіжному досвіду вивчення об'єктивних і суб'єктивних мотивів і причин до подорожі, факторів, що спонукають споживача до здійснення туристичної поїздки та впливають на конкретний вибір. Ми розглянемо питання вибору туристського продукту на рівні конкретного споживача, а також можливий механізм прийняття ним рішення. Розглянуті ознаки, характеристики і фактори, які роблять основний вплив на туристську мотивацію. Аналізується проблема існування в туризмі такого явища, як бар'єри до подорожі.

Також ми висвітлимо роль культури як основного чинника створення туристських мотивацій і масового залучення туристів, також розглядаються питання якісного розвитку туризму на основі охорони і використання культурного, історичного та природного потенціалу місцевості.

Характеристика зовнішніх факторів, що дають певний напрям розвитку туризму і формують спрямованість туристських потоків, що впливають на туристську мотивацію, обсяг і форми туристського попиту. Мають значення сучасні тенденції появи і розвитку нових місць туристичного призначення, взаємозв'язок цього процесу з туристської мотивацією.

Для того, щоб зрозуміти, які важелі використовувати, спочатку нам потрібно розібратись в питаннях: чим людина керується при виборі поїздки, характеру діяльності під час подорожі? Що змушує його зробити так, а не інакше? Прагнення людини до різноманітності вражень набуває чітких обрисів, коли вона приходить до рішення провести вільний час поза домом, розраховуючи змінити місце та зняти нервове напруження і втому від роботи.

Виявлення, знання та використання туристських мотивів повинні стати найважливішою стратегією туристського підприємства, орієнтованої на визначення ринкових потреб і створення таких видів турпродукту, які відображають вимоги певних сегментів ринків.

Розуміння, знання та використання туристських мотивів, що впливають на вибір конкретного туристського продукту і прийняття рішення про подорож, можуть стати запорукою успішного функціонування туристського підприємства, просування і популяризації туристичного напряму.

Не всі туристські мотиви можна визначити в окремі групи, але для зручності, їх систематизували в основні. Види відпочинку дозволяють скласти умовну класифікацію туристських мотивацій при виборі подорожі.

1. Турбота про здоров'я. Для реалізації цього мотиву передбачені тури культурно-оздоровчі, лікувальні, з використанням оздоровчих видів спорту, а також екзотичні тури, наприклад для охочих кинути палити.

2. Заняття спортом. Тури, що містять різноманітні види спорту.

3. Навчання. Тури, пов'язані з вивченням іноземних мов та розмовної практикою, що передбачають щоденні заняття і різні види рекреаційної діяльності; тури, що знайомлять з видами спорту; а також професійні програми навчання.

4. Можливість самовираження і самоствердження. Пригодницькі тури висококатегорійні туристські походи, сафарі, полювання, підкорення гірських вершин, експедиції тощо

5. Можливість зайнятися улюбленою справою в середовищі однодумців. Спеціальні тури для автолюбителів, фанатів і спортивних вболівальників на спортивні змагання, чемпіонати та олімпіади; тури для паломників, колекціонерів, гурманів.

6. Рішення ділових проблем. Ділові, конгрес-тури та ін.

7. Розвага і потреба в спілкуванні з людьми. Подорожі в святкові дні і тури з розважально-пізнавальними програмами.

8. Задоволення цікавості і підвищення культурного рівня. Цей туристський мотив реалізується у всіх перерахованих вище турах, але найбільш характерний для пізнавальних турів (наприклад, тури по відомих містах, столицях, історичних та культурних центрах).

Співвідношення головної і вторинних цілей відпочинку, які визначають вибір туриста, дозволяє класифікувати мотиваційні результати наступним чином.

1. Єдиний чітко переважаючий і обґрунтований мотиваційний результат виявляється вирішальним при виборі місця туристського призначення, наприклад гірськолижного курорту, елітного і дорогого виду відпочинку і розваги. Підготовлений турист надасть перевагу гірськолижному маршрутом на популярному курорті з добре оснащеною лижною станцією і по можливості максимально використовуватиме пропоновані туристські ресурси для реалізації своєї головної мети - катання на лижах. Всі інші цілі - вторинні і не мають вирішального значення при виборі. Групу мотивацій при виборі цієї поїздки складуть наступні мотиви:

- спортивний інтерес, розважальний інтерес, оздоровчий інтерес.

Комплекс позитивних туристських вражень (хороший курорт, відпочинок і суспільство) здатний впливати на вибір туристом даного місця відпочинку протягом багатьох років.

2. Один переважний мотиваційний результат і кілька вторинних, очікуваних, результатів, рішення про вибір яких, може бути прийнято при відповідному збігу обставин під час поїздки. Такі пізнавальні тури в бажану країну, наприклад у Францію, де набір екскурсій і розваг часто віддається на вибір туристам:одні можуть відвідати Євро-Дісней,інші - Лувр і т. д.

Групу мотивацій при виборі цієї поїздки складуть наступні мотиви:

- пізнавальний, престижно-іміджевий, культурно-розважальний.

Незважаючи на те, що мотиви поїздки чітко обмежуються групою близьких пізнавальних цілей, можливі різні напрями туру. На ухвалення рішення про пізнавальну поїздку до Франції, Італії чи іншої країни можуть вплинути різні обставини, однак двічі в одне і те ж місце з чітко вираженими пізнавальними цілями турист, як правило, не поїде.

3. Головний мотиваційний результат і кілька чітко виділених супутніх випадків, наприклад при виборі пляжного відпочинку. Вибір географічного напряму (конкретного курорту) і рівня відпочинку в значній мірі залежить від компанії, наявності грошових коштів і досвіду попередніх поїздок. Як правило, для відпочинку на пляжі достатньо двох-трьох днів, далі його добре доповнити розвагами, екскурсіями, іншою активною діяльністю.

Групу мотивацій при виборі цієї поїздки складуть наступні мотиви:

- пляжно-оздоровчий, пляжно-активний і спортивний, транжирно-купівельний,розважальний.

Мета подорожі дозволяє класифікувати мотиваційні наслідки наступним чином.

1. Відпочинок:

- зняти стрес, накопичений за певний період часу; змінити обстановку і природно-кліматичні умови;

- побути в оточенні інших людей;

- познайомитися з іншою культурою, способом життя інших людей, їхнім побутом;

- порівняти чужий спосіб життя зі своєю метою самоствердження правильності його організації або запозичення нововведень;

- побути в новій для себе ролі - отримати на певний період часу високий рівень обслуговування і догляду;

- відчути хвилюючі переживання (неодмінно з благополучним результатом), щоб потім розповідати про це друзям і знайомим;

- отримати задоволення від незвичайних відчуттів;

- взяти участь в азартних іграх;

- відчути романтичну пригоду, легкий (в розумних межах) флірт;

- розслабитися поза домом;

- витратити гроші, які незалежно від рівня доходу турист завжди збирає на відпочинок.

2. Пізнання:

- побачити визначні пам'ятки і явища природи, гарні краєвиди і пейзажі, національні парки та ін;

- познайомитися з досягненнями культури, науки і техніки (музеї, галереї, культові споруди, архітектурні ансамблі тощо);

- відвідати екологічно чисті або, навпаки, дуже забруднені об'єкти;

- побачити екзотичний тваринний і рослинний світ;

- відвідати історичні місця і споруди;

- зробити унікальні фотографії, зняти відеофільм.

3. Розваги:

- відвідати атракціони та аквапарки;

- відвідати відомі театри, цирки, казино, кабаре, стриптиз-шоу;

- відвідати карнавали, фестивалі, національні свята;

- відвідати в якості глядачів чи вболівальників великі спортивні змагання, ігри. 

4. Лікування. Будь-який відпочинок може мати оздоровчі цілі, а лікування - різне функціональне навантаження і, в екстремальному випадку, основною метою поїздки. Залежно від частки лікувальної складової цільової функції виділяють три види мотиваційних результатів:

- загальна мета всіх турів (клімат, відпочинок, корисні для здоров'я моральні і фізичні впливи);

- лікування в якості супутньої програми, тобто не як основна мета;

- лікування за приписом лікаря як основна мета туристської подорожі (відвідування курорту, водолікарні, спеціалізованого санаторію, клініки та тощо).

5. Паломництво:

- святкування культових обрядів;

- самовдосконалення і затвердження духовного стану;

- досягнення внутрішніх конфесійних цілей, духовенство для затвердження в сані і певного положення в громаді;

- пізнання духовного "нового", отримання заряду духовної енергії.

Існує ряд факторів, що роблять вплив на туристські мотиви, які необхідно враховувати при вивченні попиту на турпродукт і формуванні програм обслуговування. Прийнято виділяти домінуючі і побічні фактори туристської мотивації:

1. Вік. Мотивація вибору подорожі в значній мірі залежить від віку та самостійності в прийнятті рішення або можливості впливати на його вибір:

- діти до двох років. Рішень самостійно не приймають, але опосередковано роблять великий вплив на вибраний батьками вид відпочинку;

- діти дошкільного віку (до семи років). Подорожують з батьками (за рідкісним винятком - в організованих групах), рішень самостійно не приймають, але можуть чинити тиск на батьків або осіб, що їх супроводжують. Концепція відпочинку орієнтована на потреби дитини;

- школярі (до 18 років). В основному фінансово залежні, обмежено самостійні, найчастіше йдуть на відпочинок в складі груп, відрізняються високою допитливістю. Орієнтація на пізнавальний і активний відпочинок;

- молодь, студенти (до 25 років). Як правило, мають достатню освіту, високу вимогливість до задоволенню пізнавальних результатів, активного відпочинку, схильні до самостійності, індивідуального або самодіяльного туризму, комунікабельні, з яскраво вираженими пригодницькими мотивами. Згідно переважаючої на Заході концепції, до створення сім'ї воліють подивитися світ, що враховується турфірмами при розробці турпродукту: для цієї категорії туристів існує багато пропозицій та велика кількість знижок;

- туристи 25-35 років. Зазвичай сімейні, з малолітніми дітьми, пов'язані необхідністю закріплення свого становища в суспільстві, кар'єрою. На відпочинок виділяють мало часу і коштів, спрямовуючи їх в основному на зміцнення фінансового стану сім'ї. Виняток становлять туристи з категорії фінансової еліти, мотивація якої непередбачувана і може звестися до інтенсивної витрати коштів, вимоги епатажних розваг, навіть не стільки в цілях отримання гострих відчуттів, скільки для привернення до себе уваги оточуючих;

- туристи 35-50 років. Воліють активний, менш пізнавальний, більш спокійний відпочинок, частіше без дітей і без партнера. Як правило, забезпечені, знають ціну грошам і розвагам. Основний мотив - за свої гроші отримати відмінний відпочинок, адекватний вкладеним коштам і життєвому досвіду;

- туристи від 50 років і старше. За рідкісним винятком, мають відносно слабкі фізичні можливості, схильні до нездужань. Їм показані суттєві кліматичні обмеження. Обирають пізнавальний відпочинок, як правило, поза сезоном, а також опосередковано пов'язаний з лікуванням. Основна мотивація - можливість спокійного відпочинку, виняткова мотивація - "встигнути побачити". Високі вимоги щодо зовнішніх впливів.

2. Освіта. Цей фактор ініціює позиви побачити безпосередньо явища, пам'ятки, культурно-видовищні події. Виділяють такі рівні освіти: початкова, середня, середня спеціальна, вища і ін. Не виняток туристи, у яких немає освіти, а є лише життєвий досвід.

3. Соціальна приналежність. Має істотний вплив на мотивацію вибору відпочинку. Виділяють наступні соціальні групи:

- робітники і службовці. Зайняті монотонною роботою, вони схильні у прагненнях до активного відпочинку і становлять значний контингент туристів. Дохід, як правило, достатній, щоб виділити частину коштів на туризм;

- учні та студенти. В силу своїх вікових і соціальних особливостей і характерними в зв'язку з цим прагнень до розширення і підтвердження знань складають переважну частину груп пізнавального туризму;

- пенсіонери. В більшості країн мають пільги і дотації, використання яких в умовах обмежень кліматичного характеру дозволяє їм здійснювати туристські поїздки в "середній" і "низький" сезони;

- фермери і працівники підсобних господарств. Із-за відсутності чітко регульованої відпустки або можливості виділення часу на відпочинок є виключно несприятливою для туризму групою. У західних країнах фермери складають туристський контингент в "середній" і "низький" сезони, а також в зимовий час. Активно беруть участь у різдвяних і новорічних турах.

4. Менталітет. Визначається в основному впливом суспільства, в якому людина проводить більшу частину свого часу, що, в свою чергу, залежить від рівня освіти і займаного положення в суспільстві. При виборі виду відпочинку цей фактор має велике значення, особливо для туристів старше 18 років, в період становлення особистості (з віком зростають компромісність і пристосованість). Теза "буття визначає свідомість" дуже актуальна при вивченні принципів мотивації. Зазвичай під час відпочинку має місце прагнення до поповнення відсутніх емоцій і відчуттів.

5. Конфесія. Вплив цього фактора проявляється в тому, що віруючі, як правило, відкидають розважальні програми, наприклад вар'єте, стриптиз-шоу, казино. Представники релігійних груп здійснюють тури, які відповідають їх переконанням і задовольняють їхні пізнавальні і духовні інтереси відповідно до способу життя, віросповідання, можливостей здійснення обрядів і молитов.

6. Дохід. Грає в туризмі істотну роль. Турист вибирає рівень туристського обслуговування і вид подорожі виходячи з їх вартості і своїх матеріальних можливостей. Люди забезпечені подорожують вибірково. Люди з низьким доходом здійснюють найменше число туристських поїздок. Підвищення життєвого рівня змінює пріоритети.

7. Сімейний стан. Суттєвим чином впливає на мотивацію вибору подорожі. Виділяють наступні групи сімейної приналежності:

- діти і школярі. Здатні чинити вплив на батьків у виборі тих країн, де були їхні шкільні товариші;

- молодь. Вільна від сім'ї і тому має всі передумови для активних подорожей;

- подружжя з дітьми або особи, які супроводжують дітей. Прагнуть забезпечити відпочинок дитині. Відносно обмежені в можливості вибору виду відпочинку і розваг;

- сімейні пари. Як правило мають достатньо коштів для потрібного їм виду відпочинку, володіють перевагою не підшукувати собі партнера на період подорожі. Рідше вибирають пізнавальні тури, частіше - пляжний відпочинок.

8. Робота. Її вид, характер, напруженість опосередковано впливають на формування мотивів вибору подорожі; як саме на роботі особа проводить більшу частину часу, чи піддається сильному впливу виду трудової діяльності (розумової чи фізичної) і трудового колективу.

9. Відпустка. Її наявність, тривалість, а також дотації до відпустки впливають на мотивацію подорожі і вибір туристського продукту. Відсутність відпустки позбавляє людину можливості здійснювати тривалі тури, залишаючи йому лише маршрути вихідного дня.

Дослідження відомої консультаційної фірми "Horwath UK" підтвердили тенденцію до скорочення, причому швидкими темпами, відпускного часу, що у майбутньому може позначитись на розвитку міжнародного туризму. Судячи з результатів досліджень, тривалість відпустки у майбутньому може становити три-чотири дні, включаючи вихідні, але вони будуть надаватися з більшою частотою. Люди будуть віддавати перевагу проводити такі відпустки в регіоні, де вони проживають, в одному часовому поясі.

Дослідження "Horwath UK" виявили нового споживача туристських послуг - з більш високим рівнем доходу, але з лімітованим часом. Це означає, що туристським організаціям належить розробляти нову маркетингову стратегію і створювати новий турпродукт для споживача, який має право вимагати від туристської індустрії надання йому високоефективних методів вибору і придбання турпродукту без відстрочки і очікування.

10. Здоров'я. Фізична підготовка, імунітет, спортивні навички значною мірою визначають вибір подорожі. Людина, що ніколи не стояла на лижах, не обере відпочинок по програмі "Ski-extreme", як і людина, що страждає морський хворобою, - морський круїз або яхтинг. Страх висоти не дозволить зробити сходження на гірську вершину. Людина, що страждає якоюсь хворобою, постарається вибрати подорож, що дає можливість лікування, оздоровлення, прийняття процедур. Значна частина курортів пропонує такі послуги, що суттєвим чином можуть впливати на прийняття рішення про подорож і купівлю турпродукту.

Інваліди та люди з фізичними вадами можуть скласти специфічний сегмент споживчого ринку, якщо засоби та умови їх прийому будуть відповідати специфіці даного сегмента. Дослідження підтверджують, що все більше число людей з фізичними вадами вважають за краще проводити вільний час в подорожі. Сім'ї, в яких є люди з фізичними вадами, обережно та уважно підходять до вибору турпродукту, враховують можливі труднощі і специфіку відпочинку. У світі існують курорти, розраховані на прийом даної категорії туристів. Наприклад, в Колорадо створений гірськолижний курорт зі спеціальними програмами для сліпих, калік і т. д. Туристська індустрія пропонує спеціальні послуги для даного сегмента споживчого ринку, зокрема: деякі авіакомпанії - програми обслуговування, готелі - приміщення, сконструйовані з урахуванням специфіки даної категорії туристів.

11. Чисельність туристської групи. Прийнято виділяти такі групи туристів:

- індивідуальний тур або мала група (до 10 осіб). Для туриста цієї групи передбачається найбільша ступінь урахування його потреб, висока ступінь самостійності, мала комунікабельність і пристосованість до інтересів групи. Туроператор при складанні туру враховує всі можливі побажання туриста;

- група з понад 30 осіб. Група з істотними відмінностями у вимогах до організації відпочинку, слабо керована. Для групи чисельністю понад 30 чоловік потрібні більш різноманітні можливості вибору туристичних послуг за їх змістом та рівнем цін.

Участь у груповому турі характеризується наступними мотиваційними наслідками:

- придушення індивідуальних вимог в цілях прилаштування загальним інтересам;

- придушення негативних моментів (незнання мови, географії, культури та звичаїв відвідуваною країни, страх загубитися, піддатися нападу, залишитися без підтримки та ін) при відвідуванні незнайомого місця;

- можливість знайти нових знайомих і друзів;

- наявність компаньйона під час подорожі.

12. Географічний напрямок. Мотив вибору географічного напряму може бути невизначеним і залежить від віддаленості і доступності місця туристського призначення. Рішення щодо подорожі концентрується навколо вибору місця туристичного призначення. Вибір визначається оцінкою можливих розваг, задоволення туристських потреб. Географічний напрям може включати: місце розташування, події, можливості для певної діяльності, а також стан матеріальної бази, транспортної інфраструктури і т. п.

13. Сезонність. Туристські ресурси в силу їх географічного положення і кліматичних особливостей володіють сезонної привабливістю. Ніхто не поїде в Індію в період мусонних дощів. В туристській практиці річний цикл прийнято ділити на сезони, які сприяють або перешкоджають відпочинку в конкретній місцевості в певний період часу. Виділяють сезони:

- "високий" - період,найбільш сприятливий для відпочинку в даній місцевості певний час;

- "середній" - період, коли відпочинок можливий, але у менш комфортних умовах, ніж у "високий" сезон;

- "низький" - несприятливий період для відпочинку в конкретному місці в певний час.

Турист надає перевагу відвідувати курорт саме в "високий" сезон, і в світі завжди можна знайти місце з найбільш сприятливими умовами для відпочинку в певний час. 

14. Активність. Туризм передбачає пасивний та активний відпочинок. Мотивація вибору привабливого для туриста виду відпочинку залежить від його віку, характеру, способу життя, стійких принципів, впливу суспільства та інших чинників, але, головне, від здоров'я. Активність на роботі генерує бажання спокійного відпочинку і, навпаки, розумова праця - необхідність фізичного навантаження, емоційного струсу і т. д., На схильність туриста до пасивного відпочинку також може впливати сезонність.

ЕТАПИ УХВАЛЕННЯ РІШЕННЯ ПРО ПРИДБАННЯ ТУРИСТИЧНОГО ПРОДУКТУ

Як і всі рішення в житті - рішення про відпустку повинно всебічно охоплювати побажання та можливості туриста, і тільки коли в синтезі суміш виходить доповненою,він сміливо може натиснути кнопку «Пуск» і збирати речі. Шлях до прийняття рішення про покупку складається з декількох етапів:

1. Усвідомлення потреби чи проблеми. Споживач усвідомлює мету подорожі, наприклад поправити здоров'я або відправитися до святих місць.

2. Пошук інформації. Споживач звертається до джерел: особистих (сім'я, друзі), комерційних (реклама) і загальнодоступних (засоби масової інформації). В результаті збору інформації підвищується обізнаність про наявних на туристському ринку виробників, їх пропозиції і т. д. Споживач використовує інформацію, щоб скласти комплект варіантів, з яких зробить остаточний вибір.

3. Оцінка варіантів. Споживач оцінює варіанти, розглядаючи туристську пропозицію як певний набір властивостей (наприклад, готель: його місцезнаходження, спеціалізація, категорія, вартість, обслуговування та ін.). Кожен вважає для себе пріоритетними властивості, що мають відношення безпосередньо до особистих потреб і мотивів.

4. Рішення про купівлю. Оцінка варіантів веде до ранжирування об'єктів в комплекті вибору, формуючи намір зробити покупку найбільш приємного варіанту, з урахуванням сімейного доходу, ціни туру і вигод від його придбання.

На прийняття остаточного рішення про придбання можуть вплинути два фактори:

1) ставлення інших людей;

2) непередбачені обставини.

У першому випадку людина може наполягати на виборі туру з проживанням в більш дешевому готелі, що зменшить ймовірність покупки іншого варіанту.

Непередбачені обставини можуть змінити намір зробити конкретну покупку (наприклад, знайомий споживача може поділитися з ним своїм розчаруваннями від поїздки на даний курорт).

Крім того, у споживача існують певні пріоритети при виборі туристської фірми, такі як:

поради друзів і знайомих, ціни, наявність ліцензії, набір послуг, терміни і досвід роботи на ринку, особистий досвід спілкування з цією фірмою, поради фахівців, доброзичливість співробітників, рейтинги туристичних фірм, реклама, згадка туристської фірми в довідниках, хороший офіс, зручне місце розташування та інше.

5. Реакція на придбання. Споживач отримує (або не отримує) задоволеність від придбаного турпродукта, ступінь якої вимірюється співвідношенням між очікуваннями і конкретними властивостями турпродукту. Очікування формуються на основі інформації, одержуваної споживачем від співробітників туристських підприємств, друзів, з інших джерел. Якщо характеристики туристичної путівки перебільшуються, споживач може не тільки залишитись невдоволеним, але й агресивно настроєним, що в крайніх випадках може закінчитися судовими тяжбами. Відповідність очікуванням дає споживачеві задоволеність, перевищення очікувань - більшу задоволеність, невідповідність очікуванням - незадоволеність.

Отож, споживач рідко приступає до дій, керуючись лише одним спонукальним мотивом. Реальна поведінка туриста на ринку зумовлена сумішшю туристських мотивів, що відображають особисті інтереси і потреби, що в кожному конкретному випадку призводить до різного результату.

БАР'ЄРИ ДО ПОДОРОЖІ

Існують бар'єри, через які люди або зовсім не подорожують, або робить це надзвичайно рідко. Розберемо їх:

1. Вартість турпродукту. Споживач діє в умовах обмеженості грошової маси і при складанні бюджету змушений насамперед враховувати інші статті витрат (наприклад, предмети першої необхідності). Судження, що подорож є надто дорогим задоволенням, можна розглядати як інтерпретацію думки про марність туризму. Але при цьому вартість туристської подорожі для туриста - об'єктивна та принципова причина для того, щоб залишатися вдома.

2. Дефіцит часу. Багато людей не можуть залишити роботу (справи) заради подорожі.

3. Обмеження по здоров'ю. Погане здоров'я або фізичні вади не дозволяють людині покинути свій будинок, змушують відмовитися від подорожі.

4. Життєвий цикл сім'ї. Батьки малолітніх дітей не подорожують часто через сімейні обов'язки або через можливі незручності, пов'язані з дорогою. Самотня людина (вдівець), як правило, не подорожує з-за відсутності в поїздці супутника.

5. Дефіцит інтересу. Незацікавленість, як і незнання тих видів туристської діяльності і туристських напрямків, які можуть принести необхідну задоволеність від поїздки, часто є серйозним бар'єром до подорожі.

6. Страх і безпека. Туристська поїздка передбачає зіткнення з "новим", що часто лякає туриста. Війни, заворушення, негативні публікації в засобах масової інформації про конкретну місцевість сіють у душі потенційного туриста страх і упередження щодо конкретного туристського напрямку. Серйозним бар'єром, що не тільки стримує, але й дискредитує туризм, є тероризм. Наразі це є одним з найбільш актуальних бар'єрів до подорожі.

Значний мотив до подорожі здатний подолати будь-які бар'єри, хоча вони і впливають на вибір виду відпочинку і туристського напрямки. Та як показує практика, велика кількість туристів з роботою долають такі бар'єри, як дефіцит інтересу, страх і безпеку.

Отож, знання бар'єрів подорожі (реальних і потенційних), виявлення їх і чітке формулювання є першими кроками на шляху до розробки спеціальних заходів щодо послаблення їх дії і навіть повного подолання.



ВИСНОВКИ

Виходячи з того матеріалу, що представлений вище, можна сміливо зауважити, що незнання мотивації, як структури менеджменту не можливо випустити з гавані корабель, бо він рано чи пізно потоне. Ми повинні розуміти, не тільки те, що вдалий продаж туристичного продукту - це наші а гроші, але й те, чи повернеться до нас споживач, чи буде він задоволений подорожжю, яку ми йому всучили. Це просте розуміння людських потреб і нічого надприродного. Знаючи мотиваційні аспекти, ми не тільки можемо збільшити попит, але й впливати на людей, пропонуючи їм саме те, що хочуть вони, проте самі можуть про це не здогадуватись.

А загалом споживач пов'язує туризм із задоволенням, активним або пасивним відпочинком, дозвіллям і розвагами. Однак персональна ідентифікація туризму має деякі особливості залежно від віку, освіти, життєвого досвіду, сімейного стану, доходу та інших факторів. На основі цього споживачів туристичних послуг, як реальних, так і потенційних, можна поділити на декілька груп за такими ознаками, як спільність розуміння принципів відпочинку і прийняття аналогічних рішень під час вибору подорожі. Саме тому менеджер, пропонуючи туристичний продукт, мас врахувати фактори, які виливають на мотиви вибору клієнта певної програми обслуговування.



СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Міжнародний туризм і сфера послуг - Мальська М.П.

Менеджмент туризму - Кіптенко В.К

Туризм - Квартальнов В.А.

Економіка туризму - Балабанов І.Т., Балабанов А.І

Размещено на Allbest.ru