Удосконалення навчально-тренувального процесу футболісток у підготовчому періоді з урахуванням фаз оваріально-менструального циклу

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук

з фізичного виховання і спорту

Удосконалення навчально-тренувального процесу футболісток у підготовчому періоді з урахуванням фаз оваріально-менструального циклу

24.00.01 - Олімпійський і професійний спорт

БУДЗИН ВІРА РОМАНІВНА

ЛЬВІВ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі футболу Львівського державного університету фізичної культури, Державний комітет молодіжної політики, спорту та туризму України.

Науковий керівник - кандидат медичних наук, доцент

РЯБУХА ОЛЬГА ІЛЛІВНА,

Львівський державний університет фізичної культури, кафедра валеології і спортивної медицини

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

РОМАНЧУК ОЛЕКСАНДР ПЕТРОВИЧ,

Південноукраїнський державний національний педагогічний університет ім. К.Д. Ушинського,

завідувач кафедри теорії і методики фізичного виховання, лікувальної фізкультури та спортивної медицини;

кандидат наук з фізичного виховання, доцент

ДУЛІБСЬКИЙ АНДРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ,

Федерація футболу України,

директор Центру ліцензування.

ЗАГАЛЬНА ХАРАТКЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Футболу як спортивній грі притаманне виконання динамічної роботи змінної інтенсивності, непередбачувана зміна ігрових дій та пауз між ними, нерівномірність фізичних та психоемоційних навантажень під час однієї гри (Шамардін В. М., 2002; Лисенчук Г.А, 2003; Базильчук О. В., 2003; Соломонко В. В., Соломонко О. В., 2005; Романчук О. П., 2006; Годик М. А., 2006; Impellizzeri F.M. та ін., 2006; Mallo J., 2008; Лючеззі М., 2008). Впродовж останніх десятиріч у футболі відбулися суттєві кількісні та якісні зміни - він став швидкісним, жорстким, наступальним, прагматичним і раціональним, в якому постійно зростають фізичні, психологічні та інтелектуальні навантаження (Фалес Й. Г., 2000; Люкшинов Н. М.; 2003, Лисенчук Г. А.; 2005, Годик М. А., 2006; Дулібський А. В., 2007).

В основі сучасної підготовки спортсменів лежить системний підхід - синтез теорії функціональних систем та теорії адаптації, що дозволяє отримувати вагому інформацію щодо функціонального стану організму спортсменів протягом тренувального процесу і використовувати отримані дані для його корекції (Матвєєв Л. П., 2003; Платонов В. М., 2004; Дулібський А. В., 2005).

Характерною особливістю сучасного етапу розвитку жіночого спорту є те, що жінки опановують ті види спорту, які традиційно вважались чоловічими. Останніми роками, у зв'язку з розширенням сфери жіночих видів спорту, як окремий вид спорту, виділився жіночий футбол. Тривалий час футбол залишається чи не найпопулярнішим видом спорту. Як спортивна гра, він вимагає всебічної підготовки гравців, оскільки, потребує виконання динамічної роботи перемінної інтенсивності з нерівномірними навантаженнями під час гри (Шамардін В. М., 2002; Лисенчук Г.А, 2003; Монаков Г. В., 2005; Mallo J., 2008; Лючеззі М., 2008). Проте, наполегливу працю спортсменки і тренера часом нівелює незнання або нехтування закономірностями діяльності жіночого організму, який, на відміну від чоловічого, функціонує циклічно.

Система спортивної підготовки жінок-футболісток повинна відрізнятися від такої у чоловіків-футболістів - її необхідно будувати з урахуванням біологічних особливостей жіночого організму, найважливішою з яких є гормональна перебудова протягом оваріально-менструального циклу (ОМЦ) (Свєчнікова Н. В., 1981; Городніченко І. У., 1983; Геселевич В. А., 1992; Федоров Л. П., 1995; Шахліна Л. Г., 2003; Матвєєв Л. П., 2003).

Однак, детального вивчення функціонального стану кардіореспіраторної системи, стану центральної гемодинаміки і пов'язаних з ними показників загальної фізичної працездатності та спеціальної підготовленості футболісток у різні фази біологічного циклу ще не проводилось.

Зв'язок роботи з науковими програмами планами, темами. Дисертаційна робота виконана на підставі Зведеного плану науково-дослідної роботи Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України на 2001-2005 рр. за темою 1.2.15 „Моделювання змагальної та спеціальної підготовленості футболістів“, номер державної реєстрації 0102U002653.

Роль автора полягала у розробці підходів до навчально-тренувального процесу футболісток у підготовчому періоді, які базуються на диференціації обсягу, інтенсивності та спрямованості тренувальних навантажень відповідно до функціональних можливостей серцево-судинної і респіраторної систем у різних фазах оваріально-менструального циклу (ОМЦ).

Мета дослідження - вдосконалення навчально-тренувального процесу футболісток з урахуванням фаз біологічного циклу.

Завдання дослідження.

1. З'ясувати особливості діяльності організму жінок-спортсменок упродовж біологічного циклу та узагальнити і систематизувати дані щодо теоретико-методичних основ побудови тренувального процесу футболісток.

2. Визначити рівень фізичної працездатності та функціональних можливостей кардіореспіраторної системи і центральної гемодинаміки 18-20-річних футболісток у різних фазах ОМЦ та встановити наявність і характер зв'язків між досліджуваними параметрами.

3. Обгрунтувати і розробити диференційовані підходи до планування навчально-тренувального процесу футболісток у підготовчому періоді відповідно до особливостей організму в кожній з фаз ОМЦ.

4. Визначити ефективність запропонованих підходів до планування навчально-тренувального процесу футболісток на підставі змін рівня фізичної працездатності, спеціальної підготовленості та ігрової діяльності.

Об'єкт дослідження - навчально-тренувальний процес футболісток.

Предмет дослідження - диференціація тренувальних навантажень та їх спрямованості у навчально-тренувальному процесі 18-20 - річних футболісток у підготовчому періоді залежно від фаз ОМЦ.

Методи дослідження.

1. Аналіз і узагальнення наукової та науково-методичної літератури з питань впливу гормональних змін під час різних фаз ОМЦ на стан організму спортсменок.

2. Cоціологічні методи дослідження (анкетування).

3. Параклінічні методи дослідження: а) функціональні (визначення базальної температури, тест PWC-170); б) інструментально-функціональні (пульсометрія, тонометрія, електрокардіографія, комп'ютерна спірографія, розрахунок показників центральної гемодинаміки); в) антропометричні (визначення довжини, маси та поверхні тіла, ваго-ростових індексів); г) лабораторні (радіоімунне визначення вмісту пролактину та жіночих статевих гормонів у сироватці крові).

4. Педагогічне спостереження і педагогічний експеримент.

5. Методи математичної статистики.

Наукова новизна роботи:

- уперше експериментально доведено, що диференціація тренувальних навантажень футболісток з урахуванням циклічних змін жіночого організму впродовж ОМЦ у підготовчому періоді макроциклу супроводжувалась вірогідно (р<0,05) більш вираженими позитивними змінами фізичної працездатності, спеціальної підготовленості та ефективності ігрової діяльності, ніж виконання тренувальних занять без врахування фаз ОМЦ;

- розширено відомості про функціональні характеристики організму спортсменок у кожній з фаз ОМЦ;

- підтверджено відомості щодо розподілу фаз ОМЦ на «сильні» та «слабкі» та дані Ю.Т. Похолєнчука (1993), О. В. Базильчука (2000), А. Р. Радзієвського (2000), Л.Г. Шахліної (2001) про те, що під час планування навчально-тренувального процесу спортсменок необхідно враховувати особливості діяльності жіночого організму впродовж ОМЦ.

Практичне значення одержаних результатів. Основні положення дисертації істотно доповнюють зміст навчальних дисциплін ,,Теорія і методика обраного виду спорту” та ,,Теорія і методика підготовки спортсменів” щодо побудови тренувального процесу жінок. У роботі розкрито диференційовані методичні підходи до планування навчально-тренувального процесу на різних етапах підготовчого періоду, які базуються на врахуванні функціональних особливостей жіночого організму під час кожної з фаз ОМЦ і відповідають основним принципам побудови навчально-тренувальних програм.

Розроблені диференційовані підходи до планування навчально-тренувального процесу впроваджено у практику підготовки жіночих футбольних команд ,,Надія” ЛДУФК і ,,Родина” Костопільського обласного ліцею-інтернату та у навчальну програму кафедри футболу ЛДУФК, про що свідчать відповідні акти.

Особистий внесок дисертанта полягає у постановці наукової проблеми, розробці методології дослідження, аналізі та узагальненні його результатів, а також у безпосередньому виконанні основного обсягу дослідницької роботи, обґрунтуванні і розробці концепції індивідуалізації процесу фізичної підготовки футболісток 18-20 років у різні фази ОМЦ.

У роботах, що виконані у співавторстві, дисертантові належать результати експериментальних досліджень стану організму футболісток та організація навчально-тренувального процесу за розробленими автором диференційованими підходами.

Апробація результатів дослідження. Матеріали досліджень доповідались на міжнародній науковій конференції - „Молода спортивна наука України“ (Львів, 2003, 2009), ІІІ міжнародній науково-практичній конференції „Актуальні питання вищої професійної освіти“ (Донецьк, 2009), ІІ міжнародній (Інтернет) науково - практичній конференції „Сучасні технології у сфері фізичного виховання, спорту та валеології“ (м. Харків), 2009 а також на наукових конференціях викладачів кафедри футболу, валеології і спортивної медицини ЛДУФК (2007 - 2009).

Публікації. Результати дослідження висвітлені в 14 публікаціях, серед яких 8 - у фахових виданнях ВАК України, 6 праць виконано одноосібно.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається з переліку умовних скорочень, п'яти розділів, висновків, практичних рекомендацій, 13 додатків, списку використаних джерел (210), з них 19 іноземних авторів. Матеріали дисертації викладено на 228 сторінках, з них основний текст складає 169 сторінок. Робота містить 15 таблиць і 6 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання та методи дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення отриманих результатів, висвітлено особистий внесок автора, відомості про апробацію результатів дисертаційного дослідження та публікації, описано структуру та обсяг дисертації.

У першому розділі „Особливості функціонування жіночого організму в умовах спортивної діяльності“ проаналізовано та узагальнено наукову та науково-методичну літературу з питань анатомо-фізіологічних особливостей жіночого організму, діяльності організму жінки-спортсменки впродовж ОМЦ, теоретико-методичних основ побудови річної підготовки футболісток (Радзієвський А. Р., 2002; Сванідзе Р., 2002; Шахліна Л. Г., 2003; Базильчук О. В., 2003; Романчук О. П., 2006; Годик М. А., 2006; Impellizzeri F. M. та ін., 2006; Mallo J., 2008).

Встановлено морфологічні і функціональні особливості жіночого організму, які детерміновані біологічно. Важливою ознакою зрілого жіночого організму є наявність ОМЦ, який поділяють на п'ять фаз. Кожна з них характеризується певними відмінностями у діяльності організму жінки та можливостями реалізації фізичних якостей при заняттях спортом. Водночас, дослідження засвідчило, що теоретико-методичні рекомендації щодо диференціації підходів до тренувального процесу футболісток згідно з функціональними можливостями їхнього організму в різні фази ОМЦ практично відсутні.

У другому розділі „Методи та організація дослідження“ зазначено, які наукові методи застосовувались для дослідження, їх характеристику, обгрунтовано доцільність їх використання, викладено загальні відомості про контингент досліджуваних, описано організацію дослідження.

На першому етапі (вересень 2002 - січень 2004 рр.) здійснено аналіз наукової та науково-методичної літератури з проблематики дисертаційної роботи, обґрунтовано мету дослідження, визначено його основні завдання, шляхи їх розв'язання, обрано адекватні методи дослідження.

Під час другого етапу (січень 2004 - січень 2007 рр.) в обстежуваних футболісток у кожній фазі ОМЦ визначались наявність та особливості змін ЕКГ, центральної гемодинаміки, респіраторної системи, основних морфофункціональних показників, фізичної працездатності та спеціальної підготовленості. жінка спортсменка тренувальний менструальний

Опитування дозволило конкретизувати перебіг ОМЦ у респонденток, а вимірювання базальної температури за стандартною методикою - чітко встановити фазу овуляції (ІІІ фаза ОМЦ), яка відмежовує фолікулярну фазу (І - ІІ фази ОМЦ) від проліферативної (ІV - V фази ОМЦ). Знаючи тривалість ОМЦ і конкретну дату овуляції кожної обстежуваної, у терміни, які відповідають І, ІІ, ІІІ, ІV, V фазі ОМЦ, також здійснювали верифікацію фаз радіоізотопним дослідженням: забір венозної крові на вміст пролактину, естрадіолу та прогестерону.

Визначення рівня фізичної працездатності, спеціальної підготовленості, ігрової діяльності, морфофункціональних показників, показників стану кардіореспіраторної системи та центральної гемодинаміки відбувалось після верифікації кожної фази.

Досліджувалась ігрова діяльність обстежених футболісток. Аналіз відбувався шляхом перегляду відео- та мультимедійних записів проведених матчів з наступним визначенням кількості виконаних техніко-тактичних дій (ТТД, бали), їх точності та надійності (% браку). Знаком ,,+“ позначали тактичні взаємодії гравців, під час яких м'яч залишався в команді, що виконувала наступальні дії, знаком ,,-“ позначали взаємодії гравців, що призводили до втрат м'яча

Всі цифрові дані було оброблено методом математичної статистики з наступним використанням методу кореляційного аналізу та побудовою міжсистемних кореляційних портретів.

Для з'ясування характеру впливу занять футболом на жіночий організм, отримані результати під час обстеження основної групи (ОГ) футболісток (40 осіб), порівнювали з аналогічними параметрами в контрольній групі з 20 осіб, які не тренувались. Після фонових обстежень футболісток методом випадкової вибірки було поділено на дві групи: експериментальну (ЕГ) та групу порівняння (ГП) по 20 осіб у кожній.

На основі отриманих результатів та даних наукової та науково-методичної літератури розроблено диференційовані підходи до тренування жіночої футбольної команди на різних етапах підготовчого періоду з урахуванням можливостей жіночого організму впродовж ОМЦ.

На третьому етапі дослідження (січень 2005 - травень 2008 рр.) здійснювалась практична апробація розроблених підходів до тренувального процесу футболісток ЕГ. Тренування футболісток ГП відбувалось згідно рекомендацій, викладених у навчально-методичних посібниках для чоловіків цього ж віку та спортивної кваліфікації. Сумарна тижнева тривалість тренувань у футболісток обох груп була однаковою (8-10 годин). Після чотирьох місяців експерименту було проведене підсумкове дослідження. Критеріями ефективності диференціації підходів були зміни рівня загальної фізичної працездатності, показників спеціальної підготовленості та ефективності ігрової діяльності.

Четвертий етап дослідження (жовтень 2008 - січень 2009 рр.) присвячений математичному аналізу, узагальненню отриманих результатів та оформленню дисертаційної роботи.

У третьому розділі „Характеристика фізичної працездатності, спеціальної підготовленості, стану кардіореспіраторної системи, центральної гемодинаміки, та морфофункціональних показників 18-20-річних футболісток у різні фази ОМЦ“ досліджено вплив занять футболом на зазначені показники та їхні зміни впродовж біологічного циклу.

Встановлено, що заняття футболом не викликають порушень центральної регуляції ОМЦ та не впливають на гормональну активність яйників - вміст пролактина, естрадіола та прогестерона в обстежених впродовж ОМЦ був у межах норми.

Аналіз ЕКГ проводився з урахуванням вірогідних змін у фазах ОМЦ, які визначалися за показниками інтервалів P-Q, QRS, Q-Т та амплітуди зубців R і Р. Показник інтервалу P-Q, який свідчить про атріовентрикулярну провідність, вірогідно змінювався з тенденцією до зменшення у ІІ та ІV фазах ОМЦ (0,13±0,02с та 0,14±0,02с; р<0,05). За параметрами внутрішньошлуночкової провідності (QRS, с) ІІ та ІV фази відрізнялися, порівняно з іншими, у бік зменшення тривалості (0,05±0,02с в обох випадках), що свідчить про покращення скоротливої здатності міокарду. Ці дані підтверджувались зміною параметрів амплітуди зубця R (mV) у стані спокою, які в ІІ та ІV фазах були вірогідно менші (7,25±1,9mV та 8,42±2,46mV), ніж у інших фазах, що свідчило про економізацію роботи серця. Амплітуда зубця R у вказаних фазах помірно зростала під впливом навантаження та мала тенденцію зменшення до вихідного рівня під час відновлення. У ІІ та ІV фазах внутрішньошлуночкова провідність під час навантаження вірогідно збільшувалась (0,06±0,01с та 0,06±0,02с; р<0,05), а у період відновлення вірогідно зменшувалась, що можна вважати адекватною реакцією на фізичне навантаження міокарду. В інших фазах ОМЦ такої динаміки внутрішньошлуночкової провідності не спостерігалось - вона характеризувалась або недостатнім зростанням у І та ІІІ фазах (0,05±0,01с та 0,06±0,02с), або суттєвим збільшенням в період відновлення у ІІІ та V фазах ОМЦ (0,07±0,01с), що свідчило про зниження рівня реактивності міокарду у відповідь на навантаження. Аналіз змін електричної систоли шлуночків (за показниками Q-Т) засвідчив, що при збільшенні ЧСС, яка є адекватною при фізичному навантаженні у ІІ та ІV фазах ОМЦ, спостерігається збереження тривалості електричної систоли (0,36±0,03с щодо 0,36±0,05с в спокої в ІІ фазі та 0,35±0,03с в спокої та навантаженні у ІV фазі), тоді як у І, ІІІ та V фазах Q-Т зменшується щодо ЧСС, що певною мірою свідчить про зниження функціональних резервів міокарду. Отже, дані ЕКГ вказують, що вірогідні зміни в параметрах інтервалів P-Q, QRS, Q-Т та амплітуди зубця R характеризують певне покращення резервних можливостей міокарду у ІІ та ІV фазах ОМЦ.

Стан респіраторної системи визначався показниками ЖЄЛ, ФЖЄЛ, ОФВ1, ПОШ, прохідності бронхів різного калібру (МОШ25-75), ЧД. Про її найкращу адаптованість за весь цикл до фізичних навантажень у ІV фазі ОМЦ свідчать найбільша прохідність бронхів усіх калібрів, зростання до найвищих значень ФЖЄЛ та ОФВ1 (87,44±9,24% та 102,4±11,4% щодо належних величин) при одночасному незначному прискоренні ЧД (р<0,05), нормалізація ЧД після відновлення на тлі збереження високих показників ОФВ1 (103,75±10,37%). Зростання після фізичних навантажень ФЖЄЛ, ОФВ1, ПОШ до 102,4±13,98%, 93,64±7,63% та 92,15±13,92% при помірній реакції ЧД, збереження доволі високих показників ЖЄЛ (72,5±12,58%) після відновлення вказує на значні потенційні можливості дихальної системи під час І фази. У V фазі ОМЦ готовність дихальної системи до навантаження була найменшою (ФЖЄЛ - 89,82±12,68%); неузгодженість у прохідності бронхів різного калібру (найбільша за весь цикл у великих бронхах при одночасній незначній - у дрібних) створює передумови для порушень дихання; найменші за весь цикл показники ЖЄЛ після відновлення 58,72±14,76% вказують на швидке виснаження резервів дихальної системи у цій фазі. Аналіз кореляційних портретів кардіореспіраторної системи в групах ОГ і КГ засвідчив, що у футболісток вона диспонує більшими потенційними та резервними можливостями.

Рівень фізичної працездатності та МСК футболісток впродовж ОМЦ був вищий, ніж у обстежуваних КГ (у більшості випадків р<0,05). Найнижчі рівні фізичної працездатності у обстежуваних обох груп спостерігались у ІІІ та V фазах біологічного циклу (812,54±124,44кГм/хв. та 817,84±78,46кГм/хв. у футболісток проти 710,49±55,75 кГм/хв. та 748,06±77,90 кГм/хв. в осіб КГ), найвищі - у ІІ та ІV (1038,15±122,54кГм/хв. та 994,81±141,86кГм/хв. у футболісток проти 917,06±118,73 кГм/хв. та 861,65±98,14 кГм/хв. в осіб КГ).

Це дозволяє з великою часткою вірогідності стверджувати, що ІІ та ІV фази циклу є доволі ефективними щодо розвитку аеробних можливостей жіночого організму.

З метою дослідження наявності сили та напрямку зв'язків між ,,вузловими“ елементами структурних блоків проводився міжсистемний кореляційний аналіз.

Проведені дослідження дозволили встановити особливості фізичної працездатності та діяльності життєвозабезпечуючих систем організму футболісток у різні фази ОМЦ.

Кореляційний аналіз міжсистемних взаємозв'язків у футболісток під час І фази біологічного циклу показав, що їхня фізична працездатність була пов'язана переважно зі станом центральної гемодинаміки і зростала із зменшенням систолічного об'єму (СО) (r=-0,52), тоді як вплив частоти дихання (ЧД) був слабким (r=0,38).

Отже, в І фазі біологічного циклу провідну роль у діяльності організму футболісток відігравали центральна гемодинаміка та система зовнішнього дихання.

У ІІ фазі ОМЦ між ЧД та станом передсердь і шлуночків існують негативні взаємозв'язки (r=-0,47 та r=-0,49). У цій фазі ОМЦ маса тіла мала помірний взаємозв'язок зі центральною гемодинамікою (r від 0,36 до 0,50). Рівень фізичної працездатності футболісток в ІІ фазі циклу зумовлювався переважно станом серцево-судинної системи (r=-0,34).

Під час ІІІ фази ОМЦ кореляційні взаємозв'язки між показниками діяльності серцево-судинної і дихальної систем були слабкими; при чому діяльність дихальної системи була пов'язана переважно зі станом передсердь: хвилинний об'єм дихання (ХОД) мав негативні зв'язки з амплітудою зубця Р, ЧД - позитивний зв'язок з його тривалістю та амплітудою. Фізична працездатність футболісток помірно корелювала зі станом передсердь і шлуночків (r=-0,47). Взаємозв'язки PWC-170 з іншими досліджуваними показниками організму були слабкими, але їх достатня кількість (5) вказує на те, що фізична працездатність футболісток у ІІІ фазі зумовлювалась станом передсердь і шлуночків (r від -0,53 до 0,36). Отже, під час ІІІ фази біологічного циклу провідне місце у діяльності організму обстежуваних належить кардіореспіраторній функціональній системі.

Під час ІV фази ОМЦ між станом центральної гемодинаміки, серцево-судинної і респіраторної систем футболісток проявлялись слабкі взаємозв'язки різної спрямованості між ЧД, СО та тривалістю зубця Р. Маса тіла впливала переважно на стан центральної гемодинаміки - зв'язок з хвилинним об'ємом крові (ХОК) був позитивним, середньої сили (r=0,42), з ЧСС - слабким (r=0,33); вплив на тривалість зубця Т був негативним і дуже слабким (r=-0,31).

Отже, провідною системою організму обстежуваних під час ІV фази ОМЦ продовжувала залишатись кардіореспіраторна функціональна система. Водночас, спостерігалось одночасне зростання ролі центральної гемодинаміки, що вказує на можливість результативних фізичних навантажень. У футболісток фізична працездатність пов'язана переважно зі станом серцево-судинної системи; її рівень був тим вищим, чим меншим було навантаження на пересердя.

У V фазі біологічного циклу зв'язок між серцево-судинною і респіраторною системами футболісток реалізовувався шляхом негативної взаємозалежності між ЧД і амплітудою зубця Т (r=-0,66), а вплив передсердь (тривалість зубця Р) на ЧД був незначним. Рівень фізичної працездатності футболісток мав негативний взаємозв'язок з амплітудою зубця Т (r=-0,44).

Отже, в V фазі біологічного циклу провідною функціональною системою організму футболісток була кардіореспіраторна, основними складовими елементами систем зовнішнього дихання була ЧД, а серцево-судинної - амплітуда зубця Т.

Аналіз міжсистемних кореляційних портретів, побудованих у стані спокою, фізичного навантаження та відновлення у різні фази ОМЦ дозволив встановити провідні для кожної фази ОМЦ функціональні системи, яким під час тренувальних занять було приділена особлива увага. Отримані результати лягли в основу розроблених диференційованих підходів до тренувань футболісток з урахуванням особливостей діяльності організму у кожну з фаз ОМЦ. Зокрема, встановлені фазові коливання показників ЧСС після другого навантаження, а також параметрів фізичної працездатності та МСК дали підстави рекомендувати у «сильні» (ІІ та ІV) фази біологічного циклу тренувати ті якості, розвиток яких супроводжується значним зростанням ЧСС (швидкісні, силові). Підставою для зменшення у ІІІ фазі біологічного циклу інтенсивності фізичних навантажень, спрямованих на розвиток сили та витривалості стали багатокомпонентні кореляційні портрети біоелектричної активності міокарду. Результати дослідження, отримані у V фазі циклу, дали підставу вважати цю фазу ,,найслабшою“, у зв'язку з чим обсяг та інтенсивність тренувальних навантажень, спрямованих на розвиток витривалості, сили та швидкості, впродовж цієї фази ОМЦ було зменшено.

У четвертому розділі „Диференціація підходів до планування тренувального процесу 18-20-річних футболісток у підготовчому періоді в різні фази ОМЦ“ обґрунтовано напрямок, спрямованість та інтенсивність тренувальних навантажень згідно з функціональними можливостями жіночого організму в різні фази ОМЦ та практично перевірено ефективність запропонованих підходів до тренувального процесу.

Підготовчий період в теорії і практиці футболу поділяють на три етапи: загально-підготовчий, спеціально-підготовчий, передзмагальний.

Основними завданнями загально-підготовчого етапу було підвищення рівня загальної фізичної підготовленості футболісток, збільшення потенційних і резервних можливостей їхнього організму, формування необхідних техніко-тактичних навичок і розвиток психологічних якостей, підвищення здатності долати значні навантаження. Навчально-тренувальні заняття на даному етапі були спрямовані на різнобічну підготовку; більшість часу приділяли засобам з розвитку витривалості, швидкісно-силових якостей, гнучкості, координації рухів. Застосовували специфічні (35%) і неспецифічні (65%) тренувальні засоби.

Підготовка на спеціально-підготовчому етапі скеровувалась на забезпечення високого рівня змагальної діяльності у контрольних іграх. Велика увага приділялась розвитку швидкісно-силових якостей, удосконаленню техніко-тактичної майстерності. Основними завданнями етапу було подальше підвищення рівня функціональних можливостей організму, вдосконалення набутої техніки володіння м'ячем, засвоєння нових тактичних варіантів взаємодії між гравцями. Навантаження спрямовані переважно на вдосконалення швидкісно-силових якостей та швидкісної витривалості. Інтенсивність техніко-тактичних вправ впродовж етапу зростала. Частка засобів спеціальної підготовки в обсязі тренувальних навантажень становила 60%, неспеціальної - 40%.

Передзмагальний етап підготовки будувався з урахуванням специфіки майбутніх змагань. Основними завданнями етапу було вдосконалення спеціальної фізичної підготовленості та техніко-тактичної майстерності в умовах, наближених до ігрових. Переважно застосовувались техніко-тактичні вправи з чітко визначеними завданнями (обмежена кількість дотиків при передачах м'яча, передача м'яча обов'язково низом, використання елементів персональної, зонної та комбінованої опіки суперниць, тощо). Частка застосування специфічних вправ - 70%, неспецифічних - 30%.

Диференціація підходів до тренувань футболісток здійснювалась з урахуванням морфофункціональних, потенційних, адаптаційних та резервних можливостей організму у кожній фазі біологічного циклу, що було визначено нами під час дослідження стану кардіореспіраторної системи, центральної гемодинаміки та фізичної працездатності. Враховувались особливості та умови підготовки футболісток, закономірності удосконалення фізичних якостей, спрямованість навчально-тренувального процесу, обсяг та інтенсивність навантажень у кожній фазі ОМЦ, застосування адекватних засобів відновлення (психолого-педагогічних та медико-біологічних).

Під час першої (менструальної) фази ОМЦ тренувальні навантаження футболісток мали переважно підтримуючий характер. З цією метою використовували засоби комплексного впливу у щадному режимі. Обмежували виконання вправ для черевного пресу, з натужуванням, вправи для великих груп м'язів (тулуба, стегон), стрибки.

У другій (постменструальній) фазі циклу потенційні функціональні можливості кардіореспіраторної системи та організму в цілому - значні. Використовували засоби, які сприяли розвитку швидкісних та швидкісно-силових якостей, швидкісної витривалості, спритності, гнучкості. З метою активного відпочинку між серіями вправ робили паузи, під час яких футболістки виконували вправи відновлювального характеру - стречінг, самомасаж тих груп м'язів, які найбільшою мірою були задіяні у роботі.

Під час овуляції (ІІІ фаза ОМЦ) функціональні можливості організму зменшуються. Тренувальні заняття мали переважно підтримуючий характер. Застосування вправ, які сприяли розвитку швидкісно-силових якостей та різновидів витривалості здійснювали з застосуванням середніх навантажень. Не рекомендували виконання вправ для черевного пресу, вправи з натужуванням, стрибки. Домінували вправи з техніко-тактичної спрямованості.

У постовуляторній (ІV) фазі циклу функціональні можливості футболісток досить високі. В ході навчально-тренувальних занять акцент здійснювали на використання вправ, що сприяли розвитку силових та швидкісно-силових якостей, швидкісної витривалості, спритності, координації; застосовували вправи з обтяженнями, стрибки. Використовували методи безперервної та інтервальної вправ. Навантаження були субмаксимальної та максимальної інтенсивності зі спрямованістю занять на удосконалення фізичної та техніко-тактичної підготовленості.

Передменструальна (V) фаза характеризується значним зниженням функціональних можливостей організму. Використовувались засоби підтримуючого впливу у щадному режимі. Не застосовували значних навантажень, стрибків, різких рухів, падінь, вправ з обтяженням, та натужуванням.

Отже, у підготовчому періоді тренування футболісток проводили з урахуванням фаз ОМЦ та згідно із завданнями кожного з етапів. На загально-підготовчому етапі збільшувалася частка неспецифічних засобів підготовки, координаційна складність вправ висока, інтенсивність навантажень - помірна. На спеціально-підготовчому етапі збільшувалася частка засобів техніко-тактичного спрямування, зростала частка специфічних засобів, тривалість занять зменшувалася. На передзмагальному етапі суттєво збільшувалося використання специфічних засобів тренувань, збільшувалась частка засобів техніко-тактичного характеру та зростала кількість теоретичних занять з елементами ідеомоторного тренування, інтенсивність навантажень зменшувалась.

Для перевірки ефективності розроблених підходів до планування навчально-тренувального процесу аналізувалось 20 відео- та мультимедійних записів футбольних матчів, які команди (ЕГ та ГП) провели до початку експерименту та після його завершення (10 матчів кожна). Знаком (+) - позначалися тактичні взаємодії гравців, при яких м'яч залишався у команді, що проводила наступальні дії, знаком (-) - позначалися взаємодії гравців, що призводили до втрати м'яча. Результати аналізу 20 матчів представлені в табл.1.

Впровадження диференційованих підходів до тренувань сприяло вірогідному (р<0,05) збільшенню на 13,36% загальної суми виконаних техніко-тактичних дій. Про підвищення їх точності та надійності свідчить виразна тенденція до покращення тактичної взаємодії між гравцями, внаслідок чого м'яч залишався у гравців експериментальної групи (сума балів за виконання ТТД зросла на 12,1%, а відсоток браку при їх виконанні зменшився на 18,37%).

Суттєве покращення якості ігрової діяльності футболісток ЕГ пов'язане зі зростанням їхньої спеціальної підготовленості.

Середня оцінка за виконання тестових завдань зросла на 14,3% (з 4,2±0,1 до 4,8±0,1 балів; р<0,05). Найбільше покращились показники спеціальної фізичної підготовленості у ,,слабких“ І, ІІІ та V фазах ОМЦ - 9,8%; 24,3% та 24,2% відповідно (табл. 2).

Фізична працездатність футболісток ЕГ зросла в середньому на 10,49%; найсуттєвіше зростання показників PWC170 та МСК відбулось у “слабких” І, III та V фазах - 5,24%, 11,71% та 12,7%, відповідно. У футболісток ГП середнє зростання балів за тестові завдання та приріст PWC-170 упродовж ОМЦ становило відповідно 4,4% та 6,97% і спостерігалось у ,,сильних“ фазах. Отже, підсумкові визначення фізичної працездатності засвідчили перевагу тренувань з урахуванням функціональних можливостей організму у різні фази ОМЦ: показники PWC-170 та МСК у футболісток групи ЕГ були більші, ніж у футболісток ГП, які тренувались згідно рекомендацій, викладених у навчально-методичних посібниках для чоловіків цього ж віку та спортивної кваліфікації, без урахування фаз ОМЦ.

Досліджувані показники ігрової діяльності, спеціальної підготовленості та фізичної працездатності у футболісток ГП суттєво не змінилися (р<0,05) і у переважній більшості були вірогідно нижчими від аналогічних показників у футболісток ЕГ (р<0,05), що свідчить про значну ефективність диференціації тренувальних впливів на футболісток залежно від стану їхнього організму в різні фази ОМЦ.

У п'ятому розділі „Аналіз та узагальнення результатів дослідження“ подано теоретичні узагальнення та нове вирішення завдання побудови навчально-тренувального процесу футболісток у підготовчому періоді з урахуванням їхнього функціонального стану у різних фазах ОМЦ. У процесі дисертаційного дослідження отримано наукові результати трьох рівнів новизни.

Підтверджено дані Л. Я. - Г. Шахліної (1998, 2003, 2007) щодо розподілу фаз біологічного циклу на ,,сильні“ (ІІ та ІV) і ,,слабкі“ (І, ІІІ, V) та Ю. Т. Похолєнчука (1987), А. Р. Радзієвського (1984), Л. Я. - Г. Шахліної (1997, 1998) щодо необхідності під час тренувань враховувати зміни стану організму спортсменок впродовж ОМЦ.

Доповнено відомості про функціональні характеристики кожної з фаз ОМЦ (Похолєнчук Ю. Т., 1987; Свєчнікова Н. В., 1987; Garbi G., 1983; Сологуб В. В., 1989; Parrot A. C., 1989; Шахліна Л. Я.-Г, 2003).

Уперше експериментально доведено, що диференціація тренувальних навантажень футболісток з урахуванням циклічних змін жіночого організму впродовж ОМЦ у підготовчому періоді макроциклу супроводжувалась вірогідно (р<0,05) більш вираженими позитивними змінами фізичної працездатності, спеціальної підготовленості та ефективності ігрової діяльності, ніж виконання тренувальних занять без врахування фаз ОМЦ.

Результати дослідження дають підставу рекомендувати диференціацію тренувальних навантажень у різні фази ОМЦ як один із засобів підвищення ефективності навчально-тренувального процесу жіночих футбольних команд.

ВИСНОВКИ

1. Аналіз науково-методичної літератури дозволив установити, що врахування у навчально-тренувальному процесі спортсменок циклічних змін жіночого організму, які пов'язані з гормональною перебудовою, є важливою передумовою для досягнення спортивних результатів. Разом з тим, проблема підвищення спеціальної підготовленості, фізичної працездатності та ефективності ігрової діяльності футболісток відповідно до функціональних можливостей жіночого організму в різні фази ОМЦ залишається недостатньо вивченою. Недослідженими залишаються питання диференціації підходів до навчально-тренувального процесу футболісток з урахуванням фаз ОМЦ, зокрема, у підготовчому періоді річного тренувального циклу.

2. Встановлено залежність рівня фізичної працездатності 18-20-річних футболісток від фаз ОМЦ, який є найвищим у ІІ та ІV фазах, а найнижчим - у ІІІ та V (р<0,05); гормональні перебудови у V та І фазах призводять до збільшення загального навантаження на серцево-судинну систему, однак за даними ЕКГ та дослідженням центральної гемодинаміки у І фазі воно компенсується збільшенням функціональних можливостей міокарду; найвищі функціональні можливості дихальної системи спостерігаються у ІV фазі ОМЦ; найнижчою функціональною готовністю кардіореспіраторної системи відзначаються ІІІ та V фази ОМЦ.

3. Між показниками діяльності міокарду, респіраторної системи, центральної гемодинаміки, параметрами PWC-170 та масою тіла обстежених футболісток встановлено неоднорідність кореляційних взаємозв'язків як у ,,сильних“, так і у ,,слабких“ фазах ОМЦ.

4. Доведено, що на різних етапах підготовчого періоду футболісток у ,,слабких“ (І, ІІІ та V) фазах ОМЦ необхідно зменшувати інтенсивність та обсяг техніко-тактичної підготовки, координаційну складність тренувальних завдань, виключати вправи з натужуванням. У І фазі ОМЦ доцільно розвивати гнучкість, підвищувати потенційні можливості організму. У ,,сильних“ фазах ОМЦ (ІІ та ІV) інтенсивність тренувань необхідно підвищувати, особливо під час ІV фази, коли адаптаційно-компенсаторні можливості організму є найбільшими.

5. Застосування диференційованих тренувальних навантажень з урахуванням фаз ОМЦ у 18-20-річних футболісток ЕГ у підготовчому періоді річного тренувального циклу дозволило підвищити:

- рівень фізичної працездатності в середньому на 10,49%; найсуттєвіше зростання показників PWC-170 та МСК відбулось у ,,слабких” І, III та V фазах - 5,24%, 11,71% та 12,7% відповідно;

- рівень спеціальної підготовленості ? середня оцінка за виконання тестів зросла на 14,3% (з 4,2±0,1 до 4,8±0,1 балів; р<0,05); особливо покращились тестові результати у ,,слабких” І, ІІІ та V фазах ОМЦ - 9,8%; 24,3% та 24,2% відповідно.

У футболісток групи порівняння середнє зростання балів за виконання тестових завдань та приріст PWC-170 протягом ОМЦ становило відповідно 4,4% та 6,97% і спостерігалось у ІІ та ІV фазах.

6. Ефективність виконаних техніко-тактичних дій футболістками ЕГ за час експерименту вірогідно (р<0,05) зросла на 13,36%. Про підвищення їх точності та надійності свідчить виразна тенденція до покращення тактичної взаємодії між гравцями, внаслідок чого м'яч довше залишався у гравців команди (зростання суми балів за виконання ТТД на 12,1%); відсоток браку при виконанні техніко-тактичних дій зменшився на 18,37%. У футболісток ГП ці параметри практично залишались на рівні вихідних значень (р>0,05).

7. Перспективи подальшого дослідження вбачаємо у вивченні ефекту від впровадження розроблених підходів до тренування гравців жіночих футбольних команд у річному циклі.

СПИСОК ПРАЦЬ ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Будзин В. Р. Удосконалення навчально-тренувального процесу футболісток у підготовчому періоді з урахуванням фаз ОМЦ : метод. рек. / Будзин В. Р., Рябуха О. І. - Л. : Ліга-Прес, 2009. - 84 с.

а) у фахових виданнях, затверджених ВАК України

2. Попель В. Р. Показники системної гемодинаміки у студенток - спортсменок ігрових видів спорту на протязі фаз біологічного циклу / Віра Попель // Молода спортивна наука України : зб. наук. пр. з галузі фіз. культури та спорту. - Л., 2001. - Вип. 5, т. 1. - С. 362 - 364.

3. Попель В. Р. Зміни функціонального стану серцево - судинної системи футболісток у різні фази біологічного циклу / Віра Попель // Молода спортивна наука України : зб. наук. пр. з галузі фіз. культури та спорту. - Л., 2003. - Вип. 7, т. 3. - С. 382 - 384.

4. Взаємозв'язки між показниками функціонального стану нервово-м'язевої і серцево-судинної системи у футболістів в кінці підготовчого періоду / Й.Г. Фалес, Л. А. Бєлова, Г. Б. Сафронова, В. Р. Попель, Г. В. Сілін та ін. // Молода спортивна наука України : зб. наук. пр. з галузі фіз. культури та спорту. - Л., 2003. - Вип. 7, т. 3. - С. 41 - 45.

5. Попель В. Р. Динаміка функціонального стану міокарду у жінок-футболісток залежно від фаз біологічного циклу / Віра Попель // Молода спортивна наука України: зб. наук. пр. з галузі фіз. культури та спорту. - Л., 2005. - Вип. 9, т. 2. - С. 235 - 238.

6. Будзин В. Р. Особливості фазових змін деяких морфофункціональних показників у дівчат / В. Р. Будзин, О. І. Рябуха // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету : [зб. наук. ст.]. - Чернігів, 2008. - Вип. 55, т. ІІ - С. 15-18.

7. Будзин В. Р. Особливості функціонування міокарду футболісток у різні фази ОМЦ (за даними електрокардіографічного дослідження) / В. Р. Будзин, О. І. Рябуха // Слобожанський науково-спортивний вісник : [зб. наук. ст.]. - Х., 2008. - № 4. - С. 148-152.

8. Будзин В. Р. Особливості динаміки показників системи зовнішнього дихання у футболісток протягом фаз оваріально-менструального циклу / Віра Будзин // Молода спортивна наука України: зб. наук. пр. з галузі фіз. культури та спорту. - Л., 2009. - Вип. 13, т. 3 - С. 23 - 29.

9. Будзин В. Р. Особливості взаємозв'язків між показниками функціонального стану організму футболісток у різні фази специфічного біологічного циклу / Будзин В. Р. / Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту : наук. моногр. / за ред. С. С. Єрмакова. - Х., 2009. - № 5. - С. 20 - 32.

б) в інших виданнях

10. Попель В. Р. Динаміка фізичної працездатності і МСК дівчат-футболісток 13-15 років в різні фази біологічного циклу / Попель В. Р. // Практикум з футболу: зб. наук. пр. - К., 2003. - С. 152 - 154.

11. Будзин В. Р. Спортивні тренування жінок: фізіологічні передумови / В. Р. Будзин, О. І. Рябуха, Р. М. Пелехатий // Здоровий спосіб життя: [зб. наук. ст.]. - Л., 2008. - Вип. 27. - С. 7- 9.;

12. Будзин В. Р. Кореляційні портрети показників центральної гемодинаміки у різні фази специфічного біологічного циклу: пошук шляхів оптимізації спортивних тренувань / В. Р.Будзин, О. І. Рябуха, А. П. Румянцева // Здоровий спосіб життя : [зб. наук. ст.]. - Л., 2008. - Вип. 31. - С. 5 - 8.

13. Будзин В. Р. Особливості перебігу специфічного біологічного циклу у футболісток (за результатами анкетування) / В. Р. Будзин, О. І. Рябуха, В. І. Борейко // Здоровий спосіб життя : [зб. наук. ст.]. - Л., 2009. - Вип. 38. - С. 6 - 8.

14. Будзин В. Р. Динаміка ігрової діяльності та спеціальної підготовленості футболісток у різні фази ОМЦ / В. Р. Будзин, О. І. Рябуха, Р. М. Пелехатий // Здоровий спосіб життя : [зб. наук. ст.]. - Л., 2009. - Вип. 42. - С. 7 - 12.

АНОТАЦІЇ

Будзин В. Р. Удосконалення навчально-тренувального процесу футболісток у підготовчому періоді з урахуванням фаз ОМЦ. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.01. - олімпійський і професійний спорт; Львівський державний університет фізичної культури, Львів, 2009.

Дисертація присвячена розробці диференційованих підходів до навчально-тренувального процесу футболісток 18-20 років на етапах підготовчого періоду відповідно до можливостей жіночого організму у різні фази ОМЦ.

У порівняльному педагогічному експерименті впродовж підготовчого періоду доведено, що тренування футболісток за розробленими диференційованими підходами, які враховують функціональні можливості жіночого організму в різні фази ОМЦ, сприяли достовірно (р<0,05) більш вираженим позитивним змінам фізичної працездатності, спеціальної підготовленості та ігрової діяльності, ніж тренування за програмою, яка не враховує біологічних змін жіночого організму.

Наукова новизна результатів дослідження полягає у тому, що вперше встановлено підвищення рівня ігрової діяльності, спеціальної підготовленості та фізичної працездатності футболісток 18-20 років у підготовчому періоді в результаті тренувань за розробленими диференційованими підходами, які враховують циклічні зміни жіночого організму у різних фазах ОМЦ.

Ключові слова: жіночий футбол, навчально-тренувальний процес, оваріально-менструальний цикл.

Будзын В. Р. Усовершенствование учебно-тренировочного процесса футболисток в подготовительном периоде с учетом фаз ОМЦ. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата наук по физическому воспитанию и спорту по специальности 24.00.01 - олимпийский профессиональный спорт; Львовский государственный университет физической культуры. - Львов, 2009.

Диссертация посвящена разработке дифференцированых подходов к учебно-тренировочному процессу футболисток 18-20 лет на разных этапах подготовительного периода в разные фазы ОМЦ путём дифференциации направлености, объёма и интенсивности тренировочных нагрузок.

Цель - усовершенствование учебно-тренировочного процесса футболисток с учётом фаз биологического цикла. Задачи: выяснить особенности деятельности организма женщин-спортсменок на протяжении биологического цикла, обобщить и ситематизировать данные к теоретико-методическим основам построения тренировочного процесса футболисток; определить уровень физической работоспособности, функциональных возможностей кардиореспираторной системы, центральной гемодинамики 18-20-летних футболисток в разные фазы ОМЦ и определить наличие и характер связей между исследуемыми параметрами;

обосновать и разработать дифференцированные подходы к планированию учебно-тренировочного процесса футболисток в подготовительном периоде в соответствии с особенностями организма в разные фазы ОМЦ; определить эффективность дифференцированных подходов к планированию учебно-тренировочного процесса футболисток наличием изменений уровня физической работоспособности, специальной подготовлености и эффективности игровой деятельности.

Разработаны подходы к тренировочному процессу футболисток с учётом функциональных возможностей женского организма в разные фазы ОМЦ в подготовительном периоде путём дифференциации направленості, объёма и интенсивности тренировочных нагрузок.

В педагогическом эксперименте в течение подготовительного периода установлено, что у футболисток экспериментальной группы, которые тренировались за дифференцированными подходами с учётом циклических изменений женского организма имели место существенные изменения показателей физической работоспособности, специальной подготовлености и игровой деятельности. В конце подготовительного периода сравнительный анализ эффективности тренировочного процесса футболисток экспериментальной группы, засвидетельствовал достоверное преимущество (р<0,05) над футболистками группы сравнения за большинством показателей: уровень физической работоспособности на 10,49%; существенно увеличились показатели PWC170 та МСК в “слабых” V, III та І фазах - 12,7%, 11,71% та 5,24% соответственно; уровень специальной подготовлености - средняя оценка за выполнение тестов возросла на 14,3% (р<0,05); наиболее улучшились результаты тестов в «слабых» І, ІІІ та V фазах ОМЦ - 9,8%; 24,3% та 24,2%. У футболисток группы сравнения средний показатель балов за выполнение тестов специальной физической подготовлености и уровень PWC170 возрос только в «сильных» ІІ и ІV фазах в среднем соответственно на 4,4% и 6,97%; уровень исполнения технико-тактических действий возрос на 13,36% (р<0,05); процент брака уменьшился на 18,37%. У футболисток ГС эти параметры практически оставались на исходном уровне (р<0,05).

Ключевые слова: женский футбол, учебно-тренировочный процесс, овариально-менструальный цикл.

Budzyn V. Improvement of the female football players training process during preparatory period ta king the OMC phases. - Manuscript.

Candidate's thesis on physical education and sport on speciality 24.00.01. - Olimpic and professional sport; Lviv State University of Physical Culture, Lviv, 2009.

The main issue of this thesis is the differentiated approaches development to 18-20-year-old female football players training process during different OMC phases.

The main goal is optimization of the female football players training process according to the phases of biological cycle. The aim is to clear up the peculiarities of female football players human activity during specific biological cycle, generalize and classify data concerning theoretical-methodological principles of the female football players training process planning; determine physical efficiency level and functional capabilities of cardio respiratory system and central hemodynamics of the female football players in different OMC phases, determine availability and character of bonds among parameters under investigation; substantiate and work out new differentiated approaches for planning of the female football players training process during preparatory period according to human peculiarity in every OMC phase; determine the effectiveness of those approaches for training process planning on the basis of changes of physical efficiency level, special preparedness and female football players physical activity.

Findings of investigation research novelty is that for the first time on different phases of preparatory period the rise of physical efficiency level, special preparedness and female football players physical activity has been determined as the training effect in consequence of special differentiated approaches subject to female body cyclic changes.

Keywords: female football, training process, ovarian-menstrual cycle.

Размещено на Allbest.ru