Размещено на http://www.allbest.ru/

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІНСТИТУТ

ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ

УДК 796.322 - 053.6

ВДОСКОНАЛЕННЯ ТРЕНУВАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ГАНДБОЛІСТОК 10-16 РОКІВ НА РІЗНИХ ЕТАПАХ БАГАТОРІЧНОЇ СПОРТИВНОЇ ПІДГОТОВКИ З урахуванням ОСОБЛИВОСТЕЙ ФОРМУВАННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ

24.00.01 - Олімпійський і професійний спорт

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з фізичного виховання і спорту

ЦИГАНОК ОЛЕКСАНДРА ВЛАДИСЛАВІВНА

Дніпропетровськ - 2011

Дисертація є рукописом

Роботу виконано у Запорізькому національному університеті, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Науковий керівник - доктор біологічних наук, професор Маліков Микола Васильович, Запорізький національний університет, декан факультету фізичного виховання

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор Фурман Юрій Миколайович, Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського, завідувач кафедри медико-біологічних основ фізичного виховання і фізичної реабілітації

кандидат наук з фізичного виховання і спорту, доцент Соловей Олександр Михайлович, Дніпропетровський державний інститут фізичної культури і спорту, декан факультету фізичного виховання

Захист відбудеться “25” березня 2011 р. о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.881.01 Дніпропетровського державного інституту фізичної культури і спорту (49094, Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 10).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Дніпропетровського державного інституту фізичної культури і спорту (49094, Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 10).

Автореферат розіслано “ 21” лютого 2011 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Н.В. Москаленко



АНОТАЦІї

Циганок О.В. Вдосконалення тренувального процесу гандболісток 10-16 років на різних етапах багаторічної спортивної підготовки з урахуванням особливостей формування функціональних можливостей. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.01 - Олімпійський і професійний спорт. - Дніпропетровський державний інститут фізичної культури і спорту, Дніпропетровськ, 2011.

Дисертацію присвячено розробці та оцінці ефективності програми планування тренувальних навантажень гандболісток у підготовчому періоді тренувального процесу на етапах початкової, спеціалізованої базової підготовки та на етапі спортивного вдосконалення. Метою дослідження є підвищення ефективності тренувального процесу гандболісток 10-16 років у підготовчому періоді шляхом застосування програми планування тренувальних навантажень з урахуванням особливостей формування функціональних можливостей організму спортсменок у процесі багаторічної спортивної підготовки. У дисертації розроблено авторську програму планування тренувальних навантажень, яка сприяє покращенню фізичної підготовленості, фізичної роботоздатності, функціонального стану та адаптивних можливостей спортсменок. Доповнено наукові знання про зміни загального фізичного стану гандболісток 10-16 років у тренувальному процесі. Розширено теоретичні дані щодо оцінки фізичного стану гандболісток 10-16 років у підготовчому періоді навчально-тренувального процесу на основі використання сучасної комп'ютерної програми “ШВСМ”.

Ключові слова: тренувальний процес, підготовчий період, етапи багаторічної спортивної підготовки, гандболістки 10-16 років, фізична підготовленість, фізична роботоздатність, функціональний стан, кардіореспіраторна система, адаптивні можливості.



Цыганок А.В. Совершенствование тренировочного процесса гандболисток 10-16 лет на различных этапах многолетней спортивной подготовки с учетом особенностей формирования функциональных возможностей. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук по физическому воспитанию и спорту по специальности 24.00.01 - Олимпийский и профессиональный спорт. - Днепропетровский государственный институт физической культуры и спорта, Днепропетровск, 2011. спортивний тренувальний навантаження гандболістка

Диссертация посвящена разработке и оценке эффективности программы планирования тренировочных нагрузок гандболисток в подготовительном периоде тренировочного процесса на этапах начальной, специализированной базовой подготовки и этапе спортивного совершенствования.

Целью исследования стало совершенствование тренировочного процесса гандболисток 10-16 лет в подготовительном периоде с помощью экспериментальной программы планирования тренировочных нагрузок, учитывающей особенности формирования функциональных возможностей их организма в процессе многолетней спортивной подготовки.

Для решения поставленных задач использовались следующие методы: анализ и обобщение научно-методической литературы, педагогическое наблюдение, физиологические методы исследования, методы оценки функционального состояния организма с использованием компьютерных технологий, методы математической статистики.

В первом разделе “Современное состояние проблемы повышения эффективности тренировочного процесса гандболисток в ходе многолетнего спортивного совершенствования” приведен анализ данных научно-методической литературы относительно существующих подходов к организации тренировочного процесса гандболисток в системе многолетней спортивной подготовки и необходимости разработки новых эффективных средств повышения его эффективности.

На основе проведенного анализа установлено, что до настоящего времени недостаточно изученным является вопрос относительно возможности повышения эффективности тренировочного процесса за счет внедрения программ планирования тренировочных нагрузок, учитывающих особенности формирования функциональных возможностей спортсменов в процессе многолетней спортивной подготовки. Это в значительной степени снижает эффективность тренировочных занятий гандболисток и предопределяет актуальность диссертационного исследования.

Во втором разделе «Методы и организация исследования” раскрыто содержание и целесообразность использованных методов исследования, приведены общие сведения относительно контингента обследованных гандболисток, описана организация этапов исследования.

В третьем разделе диссертации “Особенности физической подготовленности и функционального состояния гандболисток и волейболисток 10-16 лет на различных этапах многолетней спортивной подготовки» представлены экспериментальные данные сравнительного анализа физической подготовленности и функционального состояния спортсменок, специализирующихся в различных видах спортивных игр, а также особенности изменения данных показателей у волейболисток и гандболисток в рамках этапов начальной, базовой подготовки и этапа спортивного совершенствования.

В четвертом разделе “Разработка и экспериментальная проверка эффективности авторской программы планирования тренировочных нагрузок гандболисток 10-16 лет в подготовительном периоде годичного цикла на различных этапах спортивной подготовки” обосновываются основные принципы и положения авторской программы планирования тренировочных нагрузок, учитывающей особенности формирования функциональных возможностей организма и направленной на повышение эффективности тренировочного процесса гандболисток в подготовительном периоде годичного цикла на этапах начальной, специализированной базовой подготовки и этапе спортивного совершенствования.

Показано, что использование в тренировочном процессе гандболисток экспериментальной программы планирования тренировочных нагрузок способствовало существенной оптимизации всех компонентов общего физического состояния их организма - у них отмечалось выраженное повышение физической подготовленности, физической работоспособности, функционального состояния систем кровообращения и внешнего дыхания, а также адаптивных возможностей организма.

В пятом разделе диссертации “Анализ и обобщение результатов исследования” приведено три группы данных, полученных путем экспериментального исследования и их сопоставления с данными научно-методической литературы.

Ключевые слова: тренировочный процесс, подготовительный период, этапы многолетней спортивной подготовки, гандболистки 10-16 лет, физическая подготовленность, физическая работоспособность, функциональное состояние, кардиореспираторная система, адаптивные возможности.



Tsyganok O.V. The training process of girls-handbollers of 10-16 years on the different stages of long-term sporting preparation taking into account peculiarities of functional capabilities forming. - Manuscript.

Dissertation for the Candidate Degree in Physical Education and Sport, Specialty 24.00.01 - Olympic and Professional Sport. - Dnipropetrovsk State Institute of Physical Culture and Sport. - Dnipropetrovsk, 2011.

The dissertation is devoted to development and estimation of efficiency of the trainings loadings planning program of the handballers during preparatory period of training process on the stages of initial and basic preparation and stage of sporting perfection.

The purpose of work is an increase of training process efficiency of girls-handballers 10-16 years during preparatory period with the experimental program of trainings loadings planning, which is developed taking into account the features of forming of functional possibilities of their organism in the process of long-term sporting preparation.

The author program of training loadings planning, which contributes the improvement of physical preparedness, functional state and adaptive possibilities of sportswomen is worked out in the Thesis. Scientific knowledge of changes of general bodily condition of female handballers 10-16 years in a training process are complemented. Theoretical data on estimation of the functional state of handballers 10-16 years in preparatory period of educational-training process are extended on the basis of the use of the modern computer program “SHVSM”.

Keywords: training process, preparatory period, stages of long-term sporting preparation, girls-handballers of 10-16 years, physical preparedness, physical capacities, functional state, cardiorespiratory system, adaptive possibilities.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність. Одним з найважливіших та найактуальніших питань у галузі фізичного виховання і спорту нового тисячоліття є підвищення ефективності тренувального процесу спортсменів у різних видах спорту. Практичному вирішенню цієї проблеми присвячено велику кількість досліджень (Trosse H.D., 1990; Дьяченко В.Ф, 2000; Nowinski W., 2000; Блохін А.В., 2001; Данілов О.О., 2003; Платонов В.М., 2004; Ігнатьєва В.Я., 2005; Кушнірюк С.Г., 2007), що зумовлено як новітніми вимогами до критеріїв оцінки ефективності певної програми тренувальних занять, так і необхідністю оптимізації підготовки спортсменів на різних етапах спортивного вдосконалення у зв'язку зі зниженням їх спортивних досягнень на змаганнях різного рівня.

На думку багатьох авторитетних дослідників, одним із досить перспективних напрямів у вирішенні вказаної проблеми є розробка та практична апробація експериментальних програм планування тренувальних навантажень на різних етапах навчально-тренувального процесу, які враховують особливості формування функціональних можливостей спортсменів різної статі та спеціалізації у процесі їх багаторічної спортивної підготовки (Зеленцов А.М., 1998; Stawiarski W., 1998; Costantini D., 1999; Wrzesniewski S., 2000; Максимов В.С., 2000; Циганок В.І., 2000; Ігнатьєва В.Я., 2004; Платонов В.М., 2004; Бондарчук А.П., 2005; Кушнірюк С.Г., 2006).

Підвищення ефективності тренувального процесу має особливе значення для ігрових видів спорту (гандбол, волейбол, баскетбол і т.п.), що зумовлено їх високим соціальним статусом у сучасному суспільному житті і водночас вкрай недостатнім вивченням цієї проблеми у вітчизняній спортивній науці, особливо стосовно осіб жіночої статі.

Очевидно, що знання основних закономірностей формування функціональних можливостей організму спортсменів є необхідною основою для науково обґрунтованої побудови навчально-тренувального процесу, спрямованого на вдосконалення спортивної підготовки та досягнення високих результатів.

Аналіз літературних даних з теми дослідження дозволив встановити наявність лише окремих відомостей з указаної проблеми, які акцентують увагу на необхідності врахування особливостей деяких фізіологічних змін в організмі спортсменів для оптимізації їх тренувальних занять (Trosse H.D., 1990; Голуб О.С., 1994; Любомирський Л.Є., 1997; Кушнірюк С.Г., 2003; Ігнатьєва В.Я., 2005).

Таким чином, розробка, апробація і практичне впровадження у тренувальний процес гандболісток експериментальних програм планування навантажень, що враховують особливості формування їх функціональних можливостей на окремих етапах багаторічної спортивної підготовки і сприяють підвищенню ефективності процесу тренування, визначають актуальність і практичне значення поставленої наукової проблеми та є підґрунтям нашого дослідження.

Зв'язок роботи з науковими планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до Плану науково-дослідної роботи факультету фізичного виховання, кафедри фізичної реабілітації Запорізького національного університету “Особливості функціональної підготовленості спортсменів різної кваліфікації і спеціалізації з олімпійських видів спорту” (2000-2010 рр.), а також згідно зі Зведеним планом науково-дослідної роботи Міністерства освіти і науки України на 2006-2010 рр. за темою 4/06 “Вивчення адаптивних можливостей організму спортсменів на різних етапах навчально-тренувального процесу”, номер державної реєстрації 0106U000583.

Роль автора полягає у розробці, апробації та практичному впровадженні програми планування тренувальних навантажень гандболісток 10-16 років у підготовчому періоді на етапах початкової, спеціалізованої базової підготовки та етапі спортивного вдосконалення з урахуванням особливостей функціональних можливостей організму спортсменок.

Мета дослідження - вдосконалення тренувального процесу гандболісток 10-16 років у підготовчому періоді на основі експериментальної програми планування тренувальних навантажень, яка враховує особливості формування функціональних можливостей організму спортсменок у процесі багаторічної спортивної підготовки.

Завдання дослідження:

1. На основі аналізу науково-методичної літератури вивчити стан проблеми підвищення ефективності тренувального процесу гандболісток у системі багаторічного спортивного вдосконалення.

2. Здійснити порівняльний аналіз фізичного стану спортсменок 10-16 років, що спеціалізуються з різних видів спортивних ігор (гандбол і волейбол).

3. Вивчити динаміку фізичної підготовленості, функціонального стану та адаптивних можливостей гандболісток на етапах початкової, базової підготовки та на етапі спортивного вдосконалення.

4. Визначити основні закономірності формування функціональних можливостей гандболісток 10-16 років на різних етапах багаторічної спортивної підготовки.

5. Розробити та експериментально апробовувати програму планування тренувальних навантажень протягом підготовчого періоду річного циклу на етапах початкової, базової підготовки та етапі спортивного вдосконалення.

Об'єкт дослідження - навчально-тренувальний процес гандболісток 10-16 років у підготовчому періоді.

Предмет дослідження - програма планування тренувальних навантажень, що враховує особливості формування функціональних можливостей організму й спрямована на підвищення ефективності тренувального процесу протягом підготовчого періоду річного циклу на етапах початкової, базової підготовки та на етапі спортивного вдосконалення.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань використано такі методи: аналіз і узагальнення науково-методичної літератури; педагогічне спостереження; педагогічний експеримент і тестування фізичної підготовленості; антропометрія; методи визначення функціонального стану кардіореспіраторної системи: тонометрія, спірометрія, проби Штанге і Генчі, електрокардіографія, методи варіаційної та амплітудної пульсометрії, метод визначення адаптивних можливостей серцево-судинної системи; методи оцінки функціонального стану з використанням комп'ютерних технологій; методи математичної статистики.

Наукова новизна дисертаційної роботи полягає у тому, що:

· вперше у вітчизняній спортивній науці встановлено особливості формування функціональних можливостей гандболісток на етапах початкової, базової підготовки та етапі спортивного вдосконалення;

· вперше розроблено програму планування тренувальних навантажень, що враховує особливості формування функціональних можливостей гандболісток 10-16 років протягом підготовчого періоду річного циклу на етапах початкової, спеціалізованої базової підготовки та етапі спортивного вдосконалення;

· доповнено наукові рекомендації щодо особливостей формування функціональних можливостей спортсменок 10-16 років різної спортивно-ігрової спеціалізації у процесі їх спортивного вдосконалення;

· доповнено наукові дані про фізіологічні зміни в організмі гандболісток 10-16 років під час тренувального процесу, які полягають у зниженні ступеня функціональної напруги регуляторних механізмів системи кровообігу;

· завдяки використанню сучасної комп'ютерної програми “ШВСМ” розширено теоретичні дані щодо оцінки функціонального стану гандболісток 10-16 років на вивчених етапах багаторічної спортивної підготовки.

Практична значущість одержаних результатів полягає у розробці авторської програми планування тренувальних навантажень гандболісток 10-16 років у підготовчому періоді річного циклу підготовки з урахуванням особливостей формування функціональних можливостей спортсменок у процесі багаторічного спортивного вдосконалення. У дисертації також укладено практичні рекомендації для впровадження та використання розробленої програми.

Результати дисертаційного дослідження впроваджено у роботу СДЮШОР з гандболу м. Запоріжжя, у навчальний процес факультету фізичного виховання Запорізького національного університету, зокрема при викладанні дисциплін “Теорія і методика фізичного виховання з основами методик”, “Теорія обраного виду спорту”, “Гандбол”, що підтверджують відповідні акти впровадження.

Особистий внесок дисертанта полягає у виборі наукової проблематики, обґрунтуванні її актуальності, вивченні методології дослідження та аналізі літературних даних за темою роботи, визначенні мети, об`єкта і предмета дослідження, в організації та виконанні експериментальної частини роботи, систематизації та інтерпретації статистичного й фактичного матеріалу, формулюванні висновків та написанні тексту дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження було викладено на IX Міжнародному конгресі “Олімпійський спорт і спорт для всіх” (Київ, 2005), Міжнародній науково-практичній конференції “Улучшение, сохранение и реабилитация здоровья в контексте международного сотрудничества” (Брест, 2005), II Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми фізичної культури та спорту в сучасних соціально-економічних і екологічних умовах” (Запоріжжя, 2005), VII Міжнародній науково-практичній конференції “Фізічна культура, спорт та здоров'я” (Харків, 2005), ЙЙ Міжнародному симпозіумі “Эколого-физиологические проблемы адаптации” (Москва, 2007), IV Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми фізичної культури, спорту та туризму в сучасних соціально-економічних і екологічних умовах” (Запоріжжя, 2010), VI Міжнародної науково-практичної конференції “Основні напрямки розвитку фізичної культури, спорту та фізичної реабілітації” (Дніпропетровськ, 2010), науково-практичних конференціях “Науковий потенціал Запорізького національного університету” (Запоріжжя, 2006-2010).

Науково-теоретичні засади та результати дисертації обговорено на семінарах аспірантів, засіданнях кафедр фізичної реабілітації, олімпійського і професійного спорту, медико-біологічних основ фізичної культури і спорту Запорізького національного університету.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 10 статей, з яких 5 - у спеціалізованих фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаних літературних джерел та додатку. Дослідження ілюстровано 109 таблицями (7 - у додатку) і 18 рисунками. Список використаних літературних джерел містить 201 найменування, 36 з них - праці іноземних авторів. Обсяг дисертаційної роботи - 237 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ дисертаційної РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, повідомлено про її зв'язок з науковими планами, темами, визначено мету і завдання дослідження, з'ясовано об'єкт, предмет і методи дослідження, розкрито наукову новизну і практичну значущість одержаних результатів, визначено особистий внесок здобувача, висвітлено основні аспекти апробації результатів дослідження та інформовано про кількість публікацій.

У першому розділі “Сучасний стан проблеми підвищення ефективності тренувального процесу гандболісток у ході багаторічного спортивного вдосконалення” систематизовано дані науково-методичної літератури щодо організації тренувального процесу гандболісток у системі багаторічної спортивної підготовки (Голуб О.С., 1994; Миронович С.П., 1994; Максимов В.С., 2000; Циганок В.І., 2000; Данілов О.О., 2003; Цапенко В.О., 2004; Ігнатьєва В.Я., 2004, 2005; Кушнірюк С.Г., 2007). Визначено концептуальні засади розробки нових засобів підвищення ефективності тренувального процесу, адже спортивні результати українських атлетів, які спеціалізуються в ігрових дисциплінах, погіршуються, а критерії оцінки ефективності тренувальних занять, засобів і методів спортивного тренування об'єктивно застаріли.

На нашу думку, достатньо перспективним напрямом у вирішенні питання істотного підвищення ефективності тренувального процесу спортсменів різної статі, віку, спеціалізації і кваліфікації є напрям, пов'язаний з узагальненням наукових знань і проведенням нових комплексних досліджень, що стосуються вивчення основних особливостей формування функціональних можливостей організму спортсменів у процесі багаторічної спортивної підготовки (Costantini D., 1999; Wrzesniewski S., 2000; Максимов В.С., 2000; Циганок В.І., 2000; Ігнатьєва В.Я., 2004; Платонов В.М., 2004; Кушнірюк С.Г., 2006). Це і визначає актуальність дисертаційного дослідження.

У другому розділі “Методи та організація дослідження” розкрито зміст і доцільність використання методів дослідження, вивчено контингент обстежених гандболісток, описано організацію етапів дослідження.

При обстеженні всіх спортсменок визначали рівні їхньої фізичної роботоздатності, фізичної підготовленості та функціонального стану кардіореспіраторної системи за допомогою: тесту PWC_170;; результатів човникового бігу 4 по 9 м, стрибків в довжину з місця, кистьової динамометрії; методу варіаційної пульсометрії (оцінка ступеню напруги регуляторних механізмів серцево-судинної системи), амплітудної пульсометрії (оцінка адаптивних можливостей апарату кровообігу), комп'ютерної програми експрес-діагностики “ШВСМ” (визначення рівнів функціонального стану систем кровообігу та зовнішнього дихання).

Дослідження проводилося протягом 2004-2007 рр. на базі ДЮСШ № 3 з гандболу і ДЮСШ № 1 з волейболу м. Запоріжжя. Загалом дослідженням охоплено 248 спортсменок віком від 10 до 16 років, яких було розподілено на три групи: одна контрольна група та дві основних - основна група-1 (ОГ-1), основна група-2 (ОГ-2). До контрольної групи увійшли 111 дівчаток і дівчат, які займалися волейболом за традиційною програмою ДЮСШ. 98 дівчаток і дівчат основної групи-1 займалися гандболом за традиційною програмою ДЮСШ. Основна група-2 у складі 39 дівчаток і дівчат займалася гандболом за розробленою нами експериментальною програмою.

Перший етап (2004-2005 рр.) було присвячено теоретичному дослідженню проблеми, вивченню та узагальненню науково-методичної та спеціальної літератури з обраної проблематики, визначенню мети, завдань, об'єкта та предмета дослідження, обґрунтуванню програми експерименту, уточненню завдань і методів дослідження.

На другому етапі (2005-2006 рр.) ми вивчали особливості динаміки фізичної підготовленості й функціонального стану кардіореспіраторної системи, досліджували адаптивні можливості організму гандболісток основної групи-1 та волейболісток (контрольна група) протягом підготовчого періоду річного циклу на етапах початкової, базової підготовки та етапі спортивного вдосконалення. З'ясовано та вивчено особливості формування функціональних можливостей організму спортсменок залежно від виду ігрової діяльності. На цьому етапі також було розроблено авторську програму планування тренувальних навантажень для гандболісток, яка враховує особливості формування функціональних можливостей спортсменок на окремих етапах багаторічної спортивної підготовки.

На третьому етапі (2006-2007 рр.) проведено формуючий експеримент для перевірки ефективності використання авторської програми планування тренувальних навантажень у підготовчому періоді гандболісток на вивчених етапах багаторічної підготовки і розроблено практичні рекомендації.

Четвертий етап (2007-2009 рр.) було присвячено обробці та аналізу результатів дослідження, оформленню дисертації.

У третьому розділі дисертації “Особливості фізичної підготовленості та функціонального стану гандболісток і волейболісток 10-16 років на різних етапах багаторічної спортивної підготовки” представлено експериментальні дані порівняльного аналізу рівнів фізичної підготовленості та функціонального стану спортсменок, що спеціалізуються у різних видах спортивних ігор, а також особливості зміни цих показників у дівчаток-волейболісток і дівчаток-гандболісток на етапах початкової, базової підготовки та етапі спортивного вдосконалення.

У результаті досліджень виявлено, що на усіх вивчених етапах багаторічної спортивної підготовки у гандболісток спостерігалися достовірно вищі (p<0,05; 0,01; 0,001), ніж у волейболісток, показники, що характеризують їх швидкісно-силові (на 6,31±3,61% - 17,07±1,24%) і силові (на 5,06±1,74% - 17,65±1,13%) здібності, спритність (на 4,18±1,45% - 16,38±1,06%), а також рівні загальної фізичної роботоздатності (на 5,26±1,05% - 17,72±1,68%) та аеробної продуктивності (5,50±1,97% - 15,65±1,66%) .

Вищими, ніж у групі волейболісток, у гандболісток виявилися і величини показників, що характеризують функціональний стан їх кардіореспіраторної системи та рівень адаптивних можливостей.

Наприкінці підготовчого періоду річного тренувального циклу у гандболісток реєструвалися достовірно (p<0,05; 0,01; 0,001) вищі величини адаптаційного потенціалу системи кровообігу (на 11,09±1,01%-297,62±10,61%), функціонального стану серцево-судинної системи (на 12,83±2,73%-23,72±1,75%; за винятком першого року етапу початкової підготовки і другого року етапу спортивного вдосконалення), системи зовнішнього дихання (на 17,25±1,61%-32,62±1,88%; за винятком етапу початкової підготовки і першого року етапу спортивного вдосконалення) і, навпаки, нижчий рівень функціональної напруги регуляторних механізмів системи кровообігу (на 29,10±1,12%-64,90±1,73%; за винятком етапу початкової підготовки).

Отримані дані дозволили констатувати, що кожен конкретний ігровий вид спорту має власні специфічні особливості формування функціональних можливостей організму спортсменів у процесі багаторічної підготовки, що важливо для корекції програми тренувальних занять.

Було також з'ясовано, що на етапі початкової підготовки у гандболісток 10-11 років хоча і спостерігалося достовірне (p<0,001) покращення їх швидкісно-силових і власне силових здібностей, але були відсутні статистично значущі (p>0,05) зміни рівня загальної фізичної роботоздатності, аеробної продуктивності, функціонального стану системи зовнішнього дихання і адаптивних можливостей апарату кровообігу.

Наприкінці цього етапу для гандболісток було характерне достовірне (p<0,01) зростання ступеня функціональної напруги регуляторних механізмів системи кровообігу (з 63,92±19,02 у.о. до 147,62±19,59 у.о.).

У групі спортсменок 12-14 років, які займалися на етапі базової підготовки, відзначено достовірне (р<0,05; р<0,001) зростання їх фізичної підготовленості та загальної фізичної роботоздатності, але виявлено майже повну відсутність істотних змін функціонального стану систем кровообігу, зовнішнього дихання й адаптивних можливостей організму. Крім того, серед дівчаток 13 років спостережено найвищий рівень функціональної напруги механізмів регуляції серцево-судинної системи організму (87,92±6,16 у.о.).

З'ясовано, що для дівчат-гандболісток характерне поступове зростання деяких показників їх фізичної підготовленості, загальної фізичної роботоздатності, покращення адаптивних можливостей та оптимізація функціонального стану системи зовнішнього дихання. Варто зауважити, що статистично значущих змін швидкісно-силових здібностей, рівня розвитку спритності та функціонального стану системи кровообігу спортсменок не виявлено.

На нашу думку, наведені результати свідчать про недостатню тренувальну ефективність традиційної програми ДЮСШ з гандболу, що й зумовило розроблення авторської програми планування тренувальних навантажень у підготовчому періоді на етапах початкової (2-й рік навчання), спеціалізованої базової підготовки (1-й рік навчання) та етапі спортивного вдосконалення (1-й рік навчання).

У четвертому розділі “Розробка та експериментальна перевірка ефективності авторської програми планування тренувальних навантажень гандболісток 10-16 років у підготовчому періоді річного циклу на різних етапах спортивної підготовки” обґрунтовано основні принципи і положення авторської програми, яка враховує особливості формування функціональних можливостей організму й спрямована на підвищення ефективності тренувального процесу гандболісток у підготовчому періоді річного циклу на етапах початкової, спеціалізованої базової підготовки та етапі спортивного вдосконалення.

Основною особливістю розробленої у дисертації програми є перерозподіл навантаження аеробно-анаеробного характеру на користь домінування аеробних навантажень. Такі зміни запропоновано на підставі аналізу літературних даних про те, що саме навантаження аеробної спрямованості сприяють зниженню ступеня функціональної напруги організму, а також з урахуванням кваліфікованої думки провідних тренерів України.

Загальний обсяг годин на тренувальні заняття у підготовчому періоді для гандболісток 10-16 років основної групи-2 та основної групи-1 було уніфіковано. Для об'єктивної інтерпретації даних, отриманих у ході експериментальної оцінки авторської програми, у тренувальному процесі юних гандболісток 10-11 років (етап початкової підготовки) було умовно виокремлено: загальнопідготовчий і спеціально-підготовчий періоди, втягуючий, базовий і спеціально-підготовчий мезоцикли.

Авторську програму розроблено для трьох умовно “критичних” періодів у загальній системі спортивної підготовки (2-й рік навчання на етапі початкової підготовки, 1-й рік на етапі спеціалізованої базової підготовки та 1-й рік на етапі спортивного вдосконалення) у зв'язку з найвищим рівнем функціональної напруги організму юних спортсменок саме у ці періоди.

Для спортсменок 2-го року етапу початкової підготовки (11 років) в загальнопідготовчому та спеціально-підготовчому періодах було рекомендовано збільшити об'єм навантаження в аеробному режимі і зменшити в анаеробному та змішаному анаеробно-аеробному режимі.

Для гандболісток 1-го року етапу спеціалізованої базової підготовки (13 років) в загальнопідготовчому періоді було рекомендовано збільшити об'єм навантаження на загальнорозвівальні вправи, з фонової бігової підготовки (аеробний режим), об'єм аеробного навантаження, зокрема у формі плавання, естафет та ігор на воді, кількість годин на аеробіку, об'єм технічної і тактичної підготовки та об'єм швидкісно-силової підготовки (стрибки, вправи з набивними м'ячами) і зменшити кількість годин на естафети, рухливі ігри з елементами техніки гандболу в аеробно-анаеробному режимі та об'єм спеціальної силової підготовки.

У спеціально-підготовчому періоді було рекомендовано збільшити об'єм бігового навантаження, об'єм аеробного навантаження (плавання, естафети, ігри на воді), кількість годин на аеробіку, обсяг спеціальної силової підготовки і зменшити об'єм швидкісно-силової підготовки (вправи з набивними м'ячами) і об'єм швидкісно-силової підготовки (стрибки).

Для гандболісток 1-го року етапу спортивного удосконалення (15 років) в загальнопідготовчому періоді було рекомендовано збільшити об'єм аеробного навантаження (плавання, естафети, ігри), об'єм технічної підготовки в аеробному режимі (передачі, кидки, фінти), кількість годин для занять аеробікою, запланувати фонову бігову підготовку в аеробному режимі та зменшити об'єм спеціальної бігової підготовки у поєднанні з елементами техніки гри (змішаний режим) і об'єм тактичної підготовки.

У спеціально-підготовчому періоді було запропоновано застосовувати аеробні навантаження (плавання, естафети, ігри на воді), збільшити об'єм технічної підготовки в аеробному режимі (передачі, кидки, фінти), запланувати фонову бігову підготовку в аеробному режимі та зменшити об'єм спеціальної бігової підготовки у поєднанні з елементами техніки гри (змішаний режим) і об'єм тактичної підготовки.

З метою експериментальної оцінки ефективності розробленої у дисертації програми планування тренувальних навантажень у межах формуючого експерименту проведено порівняльний аналіз фізичної підготовленості, функціонального стану та адаптивних можливостей гандболісток, які займалися за різними тренувальними програмами.

Використання у тренувальному процесі гандболісток авторської програми планування тренувальних навантажень сприяло суттєвій оптимізації усіх компонентів їх загального фізичного стану. Результати формуючого експерименту показали, що наприкінці підготовчого періоду у всіх гандболісток ОГ-2 зафіксовано достовірно (р<0,05; р<0,01; р<0,001) вищий, ніж у гандболісток ОГ-1, рівень силових, швидкісно-силових здібностей, розвитку спритності, вищі величини загальної фізичної роботоздатності, аеробної продуктивності, функціонального стану систем кровообігу і зовнішнього дихання, а також адаптивних можливостей організму.

Також з'ясовано, що у гандболісток 11 років (етап початкової підготовки), які займалися за авторською програмою планування тренувальних навантажень, кількість достовірно кращих за спортсменок ОГ-1 показників склала 48,49 %, а рівень функціональної напруги організму знизився на 40,84±1,16 %.

Серед гандболісток 13 років, які займаються гандболом на етапі спеціалізованої базової підготовки, також було зареєстровано позитивні зміни більшості показників фізичного стану їх організму. Наприкінці підготовчого періоду у гандболісток ОГ-2 кількість достовірно вищих, порівняно з представницями ОГ-1, показників склала 69,70 %, а зниження ступеня функціональної напруги регуляторних механізмів системи кровообігу становило 48,92±1,12 %.

Спостерігаємо позитивні зміни у загальному фізичному стані дівчат 15 років, які займаються гандболом на етапі спортивного вдосконалення. Наприкінці підготовчого періоду тренувальних занять за розробленою нами програмою кількість достовірно кращих, ніж у спортсменок ОГ-1, показників склала 45,46 %, а зниження ступеня функціональної напруги організму становило 19,68±1,25 %.

Матеріали дослідження також суттєво доповнюють знання про вплив тренувальних навантажень на рівень адаптивних можливостей спортсменів. Установлено, що, незалежно від етапу багаторічної спортивної підготовки, використання у підготовчому періоді тренувального процесу запропонованого у дисертації об'єму та розподілу основних тренувальних засобів сприяло істотному зростанню адаптивних можливостей організму спортсменок (на 132,49±2,53 % серед юних 11-річних гандболісток, на 222,88±3,38 % серед 13-річних спортсменок і на 86,75±2,23 % серед дівчат-гандболісток 15 років), що повністю відповідає позиції провідних фахівців у галузі фізичної культури і спорту у тім, що одним з найважливіших критеріїв ефективності тренувального процесу у будь-якому виді спорту є якість адаптації організму до фізичних навантажень тренувального й змагального характеру (Меєрсон Ф.З., 1986; Пшенікова М.Г., 1986; Міщенко В.С., 1990; Матвєєв Л.П., 1997; Мак-Дуґалл Дж., 1998; Маліков М.В., 2001; Платонов В.М., 2004).

У п'ятому розділі дисертації “Аналіз та узагальнення результатів дослідження” представлено три групи даних, отриманих шляхом експериментального дослідження і їх зіставлення з даними науково-методичної літератури.

Вперше розроблено програму планування тренувального навантаження гандболісток 10-16 років з урахуванням особливостей формування функціональних можливостей, яка сприяє оптимізації фізичного стану спортсменів та підвищенню ефективності тренувального процесу у підготовчому періоді на етапах початкової, спеціалізованої базової підготовки та етапі спортивного вдосконалення.

Підтверджено важливу роль застосування цілеспрямованих та адекватних засобів, методів і навантажень, скерованих на підвищення спортивної майстерності, у тренувальному процесі гандболісток (Максимов В.С., 2000; Циганок В.І., 2000; Ігнатьєва В.Я., 2004; Платонов В.М., 2004; Кушнірюк С.Г., 2006). Отримані у роботі експериментальні дані доповнюють відомості про фізіологічні зміни в організмі гандболісток 10-16 років у тренувальному процесі, побудованого з використанням програми планування тренувального навантаження, що сприяє насамперед зниженню ступеня функціональної напруги механізмів регуляції серцевого ритму.

Результати дисертаційного дослідження істотно поглиблюють наукові знання про динаміку зміни рівня фізичного стану спортсменок, які спеціалізуються з гандболу, у підготовчому періоді річного циклу підготовки у системі багаторічного вдосконалення (Голуб О.С., 1994; Міщенко В.С., 1994; Любомирський Л.Є., 1997; Кушнірюк С.Г., 2003; Ігнатьєва В.Я., 2005).

Розширено теоретичні дані щодо оцінки функціонального стану гандболісток 10-16 років на вивчених етапах багаторічної спортивної підготовки на основі використання сучасної комп'ютерної програми “ШВСМ”.

У формуючому експерименті з'ясовано, що застосування розробленої у дисертації програми планування тренувальних навантажень у підготовчому періоді тренувального процесу гандболісток 10-16 років сприяє підвищенню рівня фізичної підготовленості, функціонального стану кардіореспіраторної системи та адаптивних можливостей спортсменок, а також підвищенню ефективності тренувального процесу на усіх досліджених етапах підготовки.



ВИСНОВКИ

1. Аналіз науково-методичної літератури з проблеми дослідження дозволив з'ясувати, що одним з дієвих чинників підвищення ефективності тренувального процесу є засоби і методи, що враховують особливості формування функціональних можливостей організму спортсменів у процесі багаторічної спортивної підготовки.

У зв'язку з цим у вітчизняній спортивно-педагогічній науці актуальним постає питання розробки й апробації експериментальних програм планування тренувальних навантажень з урахуванням цих особливостей.

2. Порівняльний аналіз особливостей зміни основних показників фізичного стану спортсменок 10-16 років різних ігрових видів спорту (гандбол і волейбол) на етапах початкової, базової підготовки та етапі спортивного вдосконалення дозволив виявити, що кожен вид ігрової спортивної діяльності має об'єктивні специфічні особливості формування функціональних можливостей організму. На усіх етапах підготовки для гандболісток були характерні достовірно вищі (p<0,05; p<0,01; p<0,001), ніж у волейболісток, значення показників, що характеризують рівень їх фізичної підготовленості, загальної фізичної роботоздатності та функціонального стану систем кровообігу та зовнішнього дихання.

3. Особливості динаміки показників фізичної підготовленості, фізичної роботоздатності, функціонального стану кардіореспіраторної системи та адаптивних можливостей організму в межах окремих етапів багаторічної спортивної підготовки гандболісток виявляються у тому, що:

· на початковому етапі підготовки у дівчаток-гандболісток 10-11 років має місце достовірне (p<0,001) покращення їх швидкісно-силових і власне силових здібностей та функціонального стану системи кровообігу. Статистично значущих (p>0,05) змін решти показників зареєстровано не було. Наприкінці цього етапу у гандболісток було простежено зростання ступеня функціональної напруги регуляторних механізмів системи кровообігу;

· на етапі базової підготовки у дівчаток-гандболісток ми спостерігали достовірне (p<0,05) зростання усіх компонентів їх фізичної підготовленості за відсутності істотних змін у функціональному стані кардіореспіраторної системи та загальних адаптивних можливостей організму, а також суттєве зростання (p<0,01) ступеня функціональної напруги регуляторних механізмів серцево-судинної системи серед гандболісток 1-го року навчання на етапі спеціалізованої базової підготовки (13 років);

· у межах етапу спортивного вдосконалення для дівчаток-гандболісток характерне достовірне (p<0,05; p<0,01) покращення більшості показників їх фізичного стану і зниження рівня функціонального стану системи зовнішнього дихання (зокрема, у гандболісток 15 років) .

4. Одержані у ході констатуючого експерименту результати свідчать про недостатній тренувальний ефект традиційної програми для ДЮСШ з гандболу та необхідність її корекції з урахуванням виявлених закономірностей у формуванні функціональних можливостей спортсменок на окремих етапах процесу багаторічного спортивного вдосконалення.

5. Розроблена авторська програма планування тренувальних навантажень, основною особливістю якої є перерозподіл навантаження аеробно-анаеробного характеру на користь домінування аеробних навантажень, сприяла істотній оптимізації фізичного стану обстежених спортсменок:

· на етапі початкової підготовки, зокрема наприкінці підготовчого періоду, у спортсменок 11 років основної групи-2 спостерігаємо достовірно вищі, ніж у гандболісток основної групи-1, значення показників, які характеризують їх силові (на 4,12±1,44 %; p<0,01) і швидкісно-силові здібності (на 3,69±1,44 %; p<0,001), а також величини рівня загальної фізичної роботоздатності (на 25,00±1,62%; p<0,05) і аеробної продуктивності (на 16,49±2,13 %; p<0,05), РФСссс (на 17,20±1,54 %; p<0,01), РФСзд (на 28,72±1,63 %; p<0,05), адаптаційного потенціалу системи кровообігу (на 132,49±2,53 %; p<0,001), а також нижчі значення індексу напруги регуляторних механізмів (на 40,84±1,16 %; p<0,01);

· у спортсменок основної групи-2, які займаються гандболом 1-й рік на етапі спеціалізованої базової підготовки, зареєстровано достовірно вищі, ніж у гандболісток основної групи-1, швидкісно-силові (на 3,17±1,44 %; p<0,05), силові здібності (на 5,94±1,46 %; p<0,05), показники спритності (на 2,17±1,40%; p<0,05), величини загальної фізичної роботоздатності (на 28,78±1,52 %; p<0,05), аеробної продуктивності (на 12,44±1,41 %; p<0,05), функціонального стану серцево-судинної системи (на 16,05±1,51 %; p<0,01), системи зовнішнього дихання (на 22,00±2,42 %; p<0,05), адаптивних можливостей (на 222,88±3,38 %; p<0,01) і набагато нижчі показники ступеня функціональної напруги регуляторних механізмів системи кровообігу (на 48,92±1,12 %; p<0,01);

· наприкінці підготовчого періоду у гандболісток основної групи-2, які тренувалися на етапі спортивного вдосконалення, відзначено достовірно вищі, порівняно зі спортсменками основної групи-1, силові (на 3,12±1,44 %; p<0,001) і швидкісно-силові здібності (на 4,29±1,44 %; p<0,01), величини загальної фізичної роботоздатності (на 58,65±2,11 %; p<0,01), аеробної продуктивності (на 27,76±1,95 %; p<0,01), адаптаційного потенціалу системи кровообігу (на 86,75±2,23 %; p<0,05), її функціонального стану (на 8,72±1,48 %; p<0,05), функціонального стану дихальної системи (на 34,10±1,67 %; p<0,05) і менші значення ступеня функціональної напруги регуляторних механізмів системи кровообігу (на 19,68±1,25 %; p<0,05).

6. Використання розробленої у дисертації програми планування тренувальних навантажень у підготовці гандболісток 10-16 років на етапах початкової, спеціалізованої базової підготовки та на етапі спортивного вдосконалення експериментально засвідчило підвищення ефективності тренувального процесу. Це дає підстави рекомендувати авторську програму до практичного упровадження та використання у системі багаторічної спортивної підготовки.

Перспективним напрямом подальших досліджень є розробка програми планування тренувальних навантажень для гандболісток у змагальному періоді тренувального процесу.



СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Цыганок А.В. Особенности возрастных изменений некоторых гемодинамических показателей у девочек 10-16 лет при систематических занятиях гандболом / А.В. Цыганок, Н.В. Маликов // Физическое воспитание студентов творческих специальностей. - Харьков: ХГАДИ (ХХПИ), 2006. - № 1. - С. 93-101. Особистий внесок здобувача полягає у здійсненні досліджень, узагальнені результатів та описі їх особливостей.

2. Цыганок А.В. Влияние систематических занятий гандболом на характер адаптивних перестроек сердечно-сосудистой системы организма девочек 10-16 лет / А.В. Цыганок, Н.В. Маликов // Физическое воспитание студентов творческих специальностей. - Харьков: ХГАДИ (ХХПИ), 2006. - № 2. - С. 117-123. Особистий внесок здобувача полягає у виявленні проблеми, проведенні дослідження та аналізі результатів.

3. Цыганок А.В. Изучение динамики функционального состояния системы внешнего дыхания у девочек школьного возраста при занятиях гандболом / А.В. Цыганок // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2006. - № 6. - С. 136-138.

4. Цыганок А.В. Исследование возрастных изменений функционального состояния кардиореспираторной системы школьниц 10-16 лет при адаптации к физическим нагрузкам / А.В. Цыганок // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2006. - № 11. - С.117-121.

5. Цыганок А.В. Изучение интегральных показателей деятельности сердечно-сосудистой системы школьниц 10-16 лет при систематических занятиях гандболом / А.В. Цыганок // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2007. - № 6. - С.295-298.

6. Цыганок А.В. Эффективность кумулятивной адаптации к тренировочным программам гандболисток на различных этапах многолетней подготовки / А.В. Цыганок, Н.В. Маликов, В.И. Цыганок // Олімпійський спорт і спорт для всіх // Матеріали ІХ Міжнародного конгресу. - Київ. 2005. - С. 745. Особистий внесок здобувача полягає у здійсненні дослідження, узагальнені результатів та описі їх особливостей.

7. Цыганок А.В. Анализ особенностей возрастных изменений функционального состояния сердечно-сосудистой и дыхательной систем организма школьников-спортсменов с использованием новых методических подходов / Н.В. Маликов, Н.В. Богдановская, А.А. Кузнецов, А.В. Цыганок // Улучшение, сохранение и реабилитация здоровья в контексте международного сотрудничества: Материалы междунар. научно-практической конференции. - Брест: Академия, 2005. - C. 107 - 108. Особистий внесок здобувача полягає у здійсненні досліджень, узагальнені результатів та описі їх особливостей.

8. Цыганок А.В. О некоторых особенностях формирования функциональных возможностей организма при адаптации к систематическим занятиям спортом / Н.В. Маликов, Н.В. Богдановская, А.А. Кузнецов, А.В. Цыганок // Эколого-физиологические проблемы адаптации: Материалы XII международного симпозиума. - М.: РУДН, 2007. - С. 277 - 278. Особистий внесок здобувача полягає у здійсненні досліджень, узагальненні та описі результатів.

9. Циганок О.В. Організаційно-методичні аспекти системи підготовки гандболістів вищої кваліфікації / О.В. Циганок, В.І. Циганок, Л.Г. Сокол // Сучасні проблеми розвитку теорії та методики спортивних ігор: Збірник наукових статей. - Л.: ФОПБІ. Коран, 2007. - C. 81 - 83. Особистий внесок здобувача полягає у виявленні проблеми, проведенні дослідження та аналізі результатів.

10. Цыганок А.В. Особенности формирования функциональных возможностей девочек школьного возраста при систематических занятиях гандболом / А.В. Цыганок // Вісник Запорізького національного університету. - 2009. - № 1. - С. 152-157.

Размещено на Allbest.ru