Побудова тренувального процесу юних велосипедисток 12-15 років з урахуванням становлення специфічного біологічного циклу

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Відомостей про здоров'я жінок спортсменок, про їх функціональні можливості, специфіку адаптаційних реакції до екстремальних фізичних навантажень, які мають в своєму розпорядженні спортивна медицина і фізіологія, існує достатньо велика кількість. У роботах дослідників (А.Я. Квалє, 1977; С.А. Левенець, 1980; В.И. Півоварова, 1980; Ю.Т. Похоленчук, 1987; 1989; Н.В. Свечнікова, 1987; А.Р. Радзієвський, 1990; 1994; Л.Г. Шахліна, 1995; 2001; Т.С. Соболєва, 1999; В.В. Мулик, 2002; В.А. Щіпков, 2005 і ін.) показано, що організм жінок в окремі фази специфічного біологічного циклу не однаково реагує на різні тренувальні навантаження.

У той же час, неможливо досягти високих спортивних результатів без наукового підходу до організації цілеспрямованого тренувального процесу, а також без урахування індивідуальних анатомо-фізіологічних і біологічних особливостей жіночого організму. Це положення має особливе значення в тренувальному процесі юних спортсменок в період становлення специфічного біологічного циклу, оскільки тренувальні навантаження, особливо в циклічних видах спорту, до яких відноситься велосипедний спорт, дуже значні.

У роботах Н.В. Свечнікової, 1987, 1989; А.Р. Радзієвського, 1990, 1995; Ю.Т. Похоленчука, 1993, 2000; Л.Г. Шахліної, 2000, В.В. Мулика, 2002 показано, що відсутність урахування оваріально-менструального циклу (ОМЦ) при плануванні тренувального процесу спортсменок загальмовує і навіть порушує циклічність специфічного біологічного циклу.

Разом з цим, питання, що стосуються впливу фізичних навантажень на становлення ОМЦ у юних спортсменок і рекомендації щодо побудови тренувального процесу в цей період, практично відсутні.

Тому розробка і впровадження в практику методичних основ побудови тренувального процесу юних велосипедисток 12-15 років в період становлення менструального циклу є актуальною проблемою спортивної підготовки.

Мета дослідження: розробити і експериментально обґрунтувати методику побудови тренувального процесу юних велосипедисток 12-15 років в період становлення специфічного біологічного циклу.

Завдання дослідження:

1. Здійснити аналіз сучасного стану системи підготовки велосипедисток, виявити проблеми і шляхи вдосконалення тренувального процесу в період становлення і протікання специфічного біологічного циклу.

2. Визначити рівень прояву рухових якостей, функціонального і психологічного стану юних велосипедисток в період становлення специфічного біологічного циклу під впливом тренувальних і змагальних навантажень, що використовуються в дитячо-юнацьких спортивних школах.

3. Виявити залежність становлення специфічного біологічного циклу від застосування тренувальних навантажень з урахуванням морфофункціональних особливостей організму юних велосипедисток 12-15 років.

4. Розробити і експериментально обґрунтувати планування тренувального процесу юних велосипедисток в річному циклі в період становлення специфічного біологічного циклу.

1. Характеристика тренувального процесу юних спортсменок з урахуванням специфічного біологічного циклу

Подано аналітичний матеріал, який характеризує особливості побудови макроструктури підготовки юних спортсменок протягом чотирирічних циклів, також розглянуті дані річного одно- і двоциклового планування.

Представлені основні методики побудови мезоциклів, мікроциклів та тренувальних занять в циклічних видах спорту, також проаналізовані спеціальні засоби, методи і основні сторони підготовки велосипедисток. Досліджені дані про вплив фізичних навантажень на функціональний стан та психологічні якості в період протікання специфічного біологічного циклу жіночого організму.

Аналіз науково-методичної літератури свідчить про те, що на сьогодні є вже чимало досліджень, присвячених використанню методик побудови тренувального процесу в період протікання специфічного біологічного циклу. Однак методик, які б використовувалися з урахуванням становлення репродуктивної функції нами виявлено не було.

2. Методи та організація дослідження

Визначено методологію, зміст методів і послідовність проведення досліджень.

Теоретико-методологічну основу дисертації склали роботи В.М. Платонова, 1987; 2004; Л.П. Матвєєва, 1991 з загальних основ теорії й методики побудови навчально-тренувального процесу у фізичному вихованні і спорті; В.П. Осадчого, 1981; В.А. Капітонова, М.П. Кірієнка, 1984; С.Е. Єрдакова, 1990; Д.А. Поліщука, 1994; 1997 з питань керування тренувальним процесом у велосипедному спорті; В.П. Філіна, 1980; 1987; М.Я. Набатнікової, 1984; 1995; Л.В. Волкова, 1989; 2002; В.Г. Алабіна, 1993 з питань удосконалення системи багаторічного тренування юних спортсменів; Є.Г. Мартіросова, 1982; Н.Н. Сак, 1997; Р.Н. Дорохова, 2002 з питань спортивної морфології; В.М. Волкова, 1989; М.П. Грачьова, 2002 з питань загальних основ підвищення функціонального стану та реалізації його в змагальній діяльності; Ю.Т. Похоленчука, 1983; 1987; Н.В. Свечнікової, 1987; А.Р. Радзієвського, 1988; 1990; Л.Г. Шахліної, 1993; В.В Мулика, 2002 з питань розподілу фізичного навантаження в період специфічного біологічного циклу спортсменок; Ю.А. Гуркіна, 2000; Л.Б. Маркіна, 2004 з питань розвитку та формування статевих ознак дітей та підлітків; Ф.Є. Василюка, 2001; А.Г. Грецова, 2006 з питань психологічного стану підлітків в складних умовах життєво-діяльності.

Серед педагогічних методів досліджень використовувалися: усне й анкетне опитування тренерів і спортсменок; аналіз щоденників самоконтролю і тренувальних планів; педагогічне спостереження, спеціальне педагогічне тестування, педагогічний експеримент. Визначення морфологічного стану юних велосипедисток передбачувало вимір антропометричних даних, на основі яких визначався тип статури (по В.Г. Штефко і А.Д. Островському, В.П. Штекелю), побудова морфограми (по Decourt і Doumic) і статеві ознаки по формулам статевого розвитку та міри їх вираженості. Вивчалась реакція функціональних систем під впливом фізичних навантажень. Використовувалися медико-біологічні методи вимірювання: частота серцевих скорочень (ЧСС), артеріальний тиск (АТ), електрокардіографія (анаеробна (АНАМЄ) й аеробна метаболічна (АМЄ) ємність по С.А. Душаніну), тест PWC170, максимальне споживання кисню (МСК), життєва ємність легень (ЖЄЛ), індекси фізичного розвитку (Кетле, Робінсона, Скібінського, Шаповалової, Руф'є-Діксона) та індекс Пін'є для оцінки типу статури. Обробка отриманих результатів здійснювалась за допомогою методів математичної статистики.

У якості досліджених на всіх етапах залучалися юні велосипедистки 12-15 років (I та II спортивного розряду, КМС) всього понад 75 осіб.

Дослідження проводились поетапно протягом 2001-2009 рр.

На першому етапі досліджень (2001-2002 рр.) проводився аналіз літературних джерел, узагальнювався практичний досвід тренерів, проводилися бесіди, педагогічні спостереження за юними велосипедистками, що дозволило обґрунтувати мету, сформулювати завдання, уточнити об'єкт і предмет дослідження.

На другому етапі досліджень (2002-2005 рр.) був проведений чотирирічний констатуючий експеримент, в якому досліджувалося становлення і протікання специфічного біологічного циклу юних велосипедисток 12-15 років під впливом тренувальних навантажень. В дослідженнях прийняли участь 30 спортсменок, котрі набули антропометричних вимірювань, що дозволило встановити тип статури та статеві ознаки. Поряд с цим, досліджувалися рухові та особистісні якості, функціональний стан, на підставі яких визначено їх динаміку у юних велосипедисток 12-15 років.

На третьому етапі (2006-2008 рр.) було проведено трирічний прямий паралельний експеримент за участю двох експериментальних і одної контрольної груп у кількості 15 осіб в кожній. Першу експериментальну групу склали дівчата з м'язовим типом статури, другу дівчата з торакальним, а контрольну дівчата з різним типом статури. В експериментальних групах під час появи перших кров'янистих виділень (менархе), використовувалась методика побудови мезоциклів з урахуванням фаз специфічного біологічного циклу, яка була розроблена на підставі даних, отриманих під час констатуючого дослідження. В контрольній групі тренувальний процес будувався за загальноприйнятою методикою у велоспорті.

На четвертому етапі експерименту (2009-2010 рр.) здійснювався аналіз та узагальнення результатів дослідження, формувалися висновки і проводилось оформлення дисертаційної роботи та автореферату.

3. Дослідження становлення специфічного біологічного циклу юних велосипедисток 12-15 років під впливом тренувальних навантажень

Встановлено вплив фізичних навантажень на формування та протікання специфічного біологічного циклу юних велосипедисток, що використовуються за програмою дитячо-юнацьких спортивних шкіл (ДЮСШ) з велоспорту.

Дані педагогічних експериментів свідчать, що при виконані великих тренувальних навантажень відбуваються зміни антропометричних даних, типа статури, полового розвитку, рухових та особистісних якостей, функціонального стану юних велосипедисток 12-15 років.

Зміна антропометричних показників: довжини тіла, маси тіла, окружності грудної клітини на видиху, окружності грудної клітини (ОГК), поперечного діаметру грудної клітини (ПДГК), зовнішнього розміру (ЗР), стегнового діаметру (СД), плечового діаметру (ПД) зростали (р<0,05) (табл. 1).

Таблиця 1. Антропометричні показники юних велосипедисток 12-15 років (n1=n2=n3=n4=30)

Збільшилися показники довжини тіла у віковому інтервалі з 12 до 14 та з 12 до 15 років (р<0,05), при цьому у дівчат за час з 12 до 13 років, 13 до 14 років, 14 до 15 років відмінностей не виявлено (р>0,05). Маса тіла статистично значимо зросла в період з 12 до 14 та з 12 до 15 років (р<0,05-01).

Показники антропометрії грудної клітини на видиху та в спокійному стані покращилися у дівчат з 12 до 15 років (р<0,05-0,01). Разом з цим, не виявлено різниці при порівнянні результатів поперечного діаметра грудної клітини юних велосипедисток 12 і 13 років (р>0,05), тоді, як у вікових інтервалах в 12 і 14 років, 12 і 15 років, 13 і 14 років, 13 і 15 років, 14 і 15 років результати статистично значимі (р<0,05-0,01).

Також показники відстані великого вертиля стегна від підлоги у дівчат в 12 і 14 років, 12 і 15 років, 13 і 15 років, 14 і 15 років покращилися (р<0,05-0,01), окрім періоду з 13 до 14 років (р>0,05).

Порівнюючи антропометричні показники у дівчат 12-15 років між плечовими кістками визначені статистичні відмінності у вікових інтервалах в 12 і 14 років, 12 і 15 років, 13 і 14 років, 13 і 15 років, 14 і 15 років (р<0,05-0,01).

При цьому визначена затримка в статевому розвитку у 13 % велосипедисток 12 років, у 73 % - 13 років, у 37 % - 14 років та у 83 % - 15 років (р<0,05-0,01).

У дослідженнях встановлено, що під впливом фізичних навантажень тільки у 17 % дівчат 15 років стандартний статевий розвиток вторинних статевих ознак, які відповідали формулам Ма2 Ах2 Р2 Ме1, Ма3 Ах3 Р3 Ме1.

Приріст рівня рухових якостей юних велосипедисток 12-15 років мав позитивну динаміку, найбільш статистична значима різниця в швидкості була отримана у велосипедисток в віці з 13 до 14 років, в швидкісно-силових здібностях - з 13 до 14 років, в витривалості - з 14 до 15 років (р<0,05-0,001) (табл. 2).

Таблиця 2. Динаміка показників тестування рухових якостей юних велосипедисток 12-15 років (n1=n2=n3=n4=30)

У той же час, показники функціонального стану свідчать про те, що в процесі занять велосипедним спортом показники серцево-судинної (АТ, PWC170) та дихальної (МСК, ЖЄЛ) систем у юних спортсменок 12-15 років теж мали позитивну динаміку з року в рік (р<0,05-0,001). Слід зазначити, що за результатами індексів Кетле, Робінсона, Скібинського, Шаповалової, Руф'є-Діксона фізичний розвиток юних велосипедисток відповідає середньому та вище середнього рівням.

Виявлено, що заняття велосипедним спортом позитивно впливають на формування особистісних якостей юних велосипедисток 12-15 років. Так, якщо на початку експерименту у спортсменок 12 років виявлялися більшою мірою ті якості, які залежать від виховання батьків, то під впливом фізичних навантажень і в момент функціонування ОМЦ спортсменки 15 років проявили себе стриманішими, впевненішими і такими, що проявляють старанність в роботі.

4. Планування тренувального процесу юних велосипедисток 12-15 років в період становлення специфічного біологічного циклу

Представлено тренувальний процес з урахуванням побудови мезоструктури, що відповідає фазам ОМЦ. На час проведення досліджень статистично значиму різницю в показниках тестування загальної і спеціальної фізичної підготовленості між велосипедистками груп, що прийняли участь в експерименті, не виявлено.

У перший рік дослідження (2006 р.), в якому тренувальний процес здійснювався за програмою ДЮСШ, в досліджених групах відбувалися незначні зміни на етапах макроциклу. Аналіз рівня прояву рухових якостей велосипедисток 12-13 років впродовж річного макроциклу показав, що показники тестів загальної фізичної підготовленості (згинання-розгинання рук в упорі лежачи на підлозі, підняття ніг на шведській стінці, час присідання 50 разів) вище у спортсменок контрольної групи, проте лише на першому етапі (загально-підготовчий) річного макроциклу (р<0,05).

По мірі збільшення тренувального навантаження спеціальної спрямованості (спеціально-підготовчий і змагальний етапи) статистично значимі результати показані велосипедистками контрольної групи в індивідуальній гонці на час зі стартом «з ходу» (ГІТ) на 200 м і на 500 м (трек), індивідуальній гонці на 10 км (шосе) по відношенню до експериментальних груп (р<0,05-0,01), в яких знижувалися навантаження при появі перших ознак менархе.

Дані функціонального стану досліджених груп істотних змін не мали, за винятком показників PWC170 та АНАМЄ, які на етапі змагань статистично значимі у велосипедисток контрольної групи по відношенню до експериментальної групи 2.

Дослідження рівня загальної і спеціальної підготовленості під час другого року експерименту (2007 р.), в процесі якого в групах спортсменок з м'язовим (експериментальна група 1) і торакальним (експериментальна група 2) типом статури використовувалася методика побудови мезоциклів з урахуванням фаз ОМЦ, в контрольної даний аспект не враховувався, відбулося вирівнювання результатів тестування. В тестах, що відображають загальну фізичну підготовленість, окрім вправи «підняття ніг у вісі на шведській стінці», де вищий результат у спортсменок експериментальної групи 2 (р<0,05), статистично значимих відмінностей не виявлено (р>0,05).

Найбільші відмінності отримані на змагальному етапі в спеціально-підготовчих засобах, причому більш високі результати показали велосипедистки експериментальної групи 2 (кількість обертів педалей за 1 хвилину, час 30 обертів педалей, ГІТ на 200 м з/х і 500 м з/х, індивідуальна гонка на 2 км).

Аналогічні результати отримані і в тестах, що відображають функціональний стан організму юних велосипедисток. Кращі показники відмічені в тестах АМЄ і PWC170 у спортсменок експериментальної групи 2 (р<0,05).

Протягом третього року (2008 р.) тренувань юних велосипедисток 15 років у більшості спортсменок (ЕГ1 - 87%; ЕГ2 - 93%) пройшло становлення специфічного біологічного циклу, що дало змогу використовувати розроблену нами методику тренувань з урахуванням специфічного біологічного циклу та отримати вищі результати в експериментальних групах.

У показниках загальної фізичної підготовленості найбільш високі результати показані спортсменками експериментальної групи 1 переважно на загально-підготовчому і спеціально-підготовчому етапах річного циклу (вистрибування за 30 с, час присідання 50 разів, стрибок в довжину з місця, згинання-розгинання рук в упорі лежачі на підлозі, підняття ніг у вісі на шведській стінці).

Так, на спеціально-підготовчому і змагальному етапах статистично значимі результати отримані в експериментальній групі 1 в кількості обертів педалей за 1 хвилину, часу 30 обертів педалей, ГІТ на 200 м з/х і на 500 м з/х, індивідуальній гонці на 2 км (трек) (р<0,05) по відношенню до контрольної групи.

Слід зазначити, що показники функціонального стану велосипедисток 15 років контрольної групи на етапі змагань погіршилися (АТ, ЧСС, АНАМЄ, АМЄ, PWC170, МСК), що свідчить про значнішу напругу систем, які забезпечують виконання змагальних вправ, в той час, як у спортсменок експериментальних груп їх зміни не значущі.

Таким чином, проведений трирічний педагогічний експеримент, дозволив підвищити рівень спеціальної фізичної та змагальної підготовленості велосипедисток експериментальних груп, в яких проводився тренувальний процес з урахуванням становлення і протікання специфічного біологічного циклу.

5. Аналіз та узагальнення результатів дослідження

Присвячений аналізу отриманих результатів з урахуванням їх порівняння з опублікованими раніше працями інших авторів щодо теорії побудови тренувального процесу спортсменок. Визначено, що розроблена експериментальна методика побудови тренувального процесу у юних велосипедисток 12-15 років дозволяє ефективно впливати на репродуктивну функцію жіночого організму і сприяє становленню специфічного біологічного циклу.

В процесі першого річного макроциклу у спортсменок 12-13 років експериментальної групи 1 (м'язовий тип статури) на загально-підготовчому етапі лише у двох спортсменок простежувалися нерегулярні менструації, до кінця етапу змагань їх кількість збільшилися до 5. В експериментальній групі 2 (торакальний тип статури) на початок річного циклу у трьох спортсменок спостерігалися нерегулярні менструації, а в кінці відбувалося становлення ОМЦ у 12 дівчат з 15. В той же час в контрольній групі під впливом фізичних навантажень, що використовувались без урахування специфіки жіночого організму, кількість спортсменок з появою кров'янистих виділень до кінця макроциклу скоротилося з 5 до 4, спостерігалася тенденція до затримки статевої функції у 66% дівчат.

За час другого річного макроциклу, в процесі якого в експериментальних групах у юних велосипедисток враховувалося становлення і функціонування специфічного біологічного циклу, стабілізувався менструальний цикл в експериментальній групі 1 у 87%, а в експериментальній групі 2 у 93% спортсменок.

У той же час становлення специфічного біологічного циклу юних велосипедисток 14 років контрольної групи відбувалося більш повільно, до кінця річного тренувального циклу регулярні менструації були відсутні у 9 дівчат, що викликано негативним впливом фізичних навантажень, в процесі застосування яких не враховувався період ознак появи оваріально-менструальної функції.

Використання в третьому річному макроциклі розробленої нами методики розподілу тренувальних навантажень з урахуванням фаз ОМЦ сприяло закріпленню циклічності роботи жіночої статевої функції в експериментальних групах, в яких тільки у одної велосипедистки 15 років експериментальної групи 1 не відбулося повне становлення менструального циклу.

У контрольній групі в кінці експерименту виявлено окремі менструації у 9 дівчат, а у 5 менархе не спостерігалося, що свідчить про несприятливу дію тренувальних навантажень, застосованих без урахування становлення і протікання специфічного біологічного циклу.

Таким чином дослідженнями підтверджено, що раннє виявлено ознак ОМЦ у дівчат-спортсменок, своєчасне застосування найбільш сприятливого режиму тренувальних і змагальних навантажень сприяють становленню і функціонуванню специфічного біологічного циклу.

В кінці трирічного експерименту нами виявлено, що у дівчат 15 років експериментальних груп сформувався тип статури, який є ведучим в фізичному розвитку. В той же час, в контрольній групі відбувалося міграція по типу статури, якщо на початку нашого експерименту у дівчат 12-13 років виявлені м'язовий, торакальний, дігестівний, астеноідний, абдомінальний то в кінці експерименту у дівчат 15 років домінував змішаній торакально-м'язовий тип статури.

У процесі дисертаційного дослідження отримано три групи даних.

До першої групи відносяться результати досліджень, які отримані вперше:

розроблено і експериментально обґрунтовано методику побудови мезоциклів з урахуванням фаз ОМЦ для юних велосипедисток 12-15 років в період становлення репродуктивної функції; виявлено залежність становлення специфічного біологічного циклу від величин фізичних навантажень та морфофункціональних особливостей юних велосипедисток; обґрунтовано застосування різних за величиною і спрямованістю фізичних навантажень юних велосипедисток в період становлення ОМЦ.

До другої групи віднесено результати, які доповнюють дані В.П. Осадчого (1981; 1987); М.П. Кірієнка (1984); В.О. Орла (1986); В.М. Платонова (1988; 2004); Д.А. Поліщука (1997) про питання, пов'язані з рівнем рухових якостей і функціонального стану організму юних велосипедисток 12-15 років; В.В. Бунака (1941); Б.А. Никитюка (1989); Н.М. Сак (1997, 2002, 2006) про зміни антропометричних показників під впливом фізичних навантажень, які формують типі статури велосипедисток 12-15 років; А.В. Мазуріна, І.М. Воронцова (1985), М.В. Максимової (1987) про зміни зовнішніх ознак юних велосипедисток під впливом занять велосипедним спортом.

До третьої групи віднесено результати, які підтверджують наукові дані провідних фахівців (А.Р. Радзієвського, Н.В. Свечнікової, 1987; В.В. Мулика, 1989; Ю.Т. Похоленчука, 1993; Л.Г. Шахліної, 1997; 2000; 2006; Т.С. Соболєвої, 1999) про те, що жіночий організм в окремі фази ОМЦ неоднаково реагує на різні фізичні навантаження; що відсутність при побудові тренувального процесу урахування оваріально-менструального циклу юних спортсменок 12-15 років загальмовує і навіть порушує циклічність специфічного біологічного циклу.

Висновки

тренувальний велосипедистка біологічний руховий

1. Аналіз літературних джерел щодо особливостей побудови тренувального процесу спортсменок свідчить про те, що основна увага в дослідженнях присвячена виявленню працездатності в окремі фази специфічного біологічного циклу жінок і, у зв'язку з цим, пропонуються різні методики розподілу тренувальних навантажень. У той же час практично відсутні наукові дослідження, які стосуються впливу фізичних навантажень на становлення ОМЦ у юних спортсменок і особливостей побудови тренувального процесу в цей період, що свідчить про актуальність вивчення даного питання.

2. Вдосконалення тренувального процесу юних спортсменок в період становлення і протікання ОМЦ передбачає урахування вторинних статевих ознак та встановлення типу статури, які обумовлюють час появи менархе і подальшого обліку специфічного біологічного циклу при побудові тренувального процесу. Основоположним при побудові спортивної підготовки є формування репродуктивної системи організму спортсменок, яка супроводжується нормальним розвитком вторинних статевих ознак, що при великих фізичних навантаженнях неможливо.

3. Рівень прояву рухових якостей у юних велосипедисток в період становлення специфічного біологічного циклу не однаковий. У 13 років по відношенню до попереднього віку поліпшуються тільки показники в бігу на 1500 м (t=2,80; р<0,05). У 14 років також покращуються результати в бігу на 1500 м (t=2,65; р<0,05), в бігу на 60 м (t=2,68; р<0,05) і вистрибуванні за 30 с (t=2,26; р<0,05). У 15 років вищі результати по відношенню до віку 14 років показані юними велосипедистками в бігу на 1500 м (t=2,55; р<0,05). Разом з тим, статистично значима різниця виявлена в результатах тестування всіх рухових якостей, які показані юними велосипедистками за період досліджень з 12 до 15 років (р<0,05-0,001).

4. Результати спеціального педагогічного тестування юних велосипедисток з використанням основного засобу тренування впродовж 12-15 років змінюються по мірі підвищення рівня розвитку рухових якостей. Кількість обертів педалей за 1 хвилину на велостанку підвищувалась впродовж всього дослідження, проте статистичну значимість отримано в період з 14 до 15 років (t=2,86; р<0,05), тоді як виконання 30 обертів педалей на велостанку збільшувалося щорічно в 13 (t=2,44; р<0,05), в 14 (t=5,47; р<0,001) і в 15 (t=3,14; р<0,01) років. Час подолання дистанції ГІТ на 200 м з/х покращився в 13 (t=2,07; р<0,05) і 14 (t=5,08; р<0,001) років, тоді як на довшій дистанції (500 м) статистично значимі результати по відношенню до попередніх показані юними велосипедистками в 13 (t=2,72; р<0,05) і 15 (t=3,44; р<0,01) років. У індивідуальній гонці на 5 км на шосе менше часу витрачено на подолання дистанції спортсменками за період з 14 до 15 років (t=2,86; р<0,05).

5. З підвищенням результатів тестування рухових якостей покращуються і показники функціонального стану організму юних спортсменок і, перш за все тих, що забезпечують їх виконання. У віці 13 років підвищилися показники індексів Скібинського (t=4,68; р<0,001), Шаповалової (t=4,21; р<0,001) і Руф'е-Діксона (t=2,25; р<0,05). У 14 років по відношенню до 13 літнього віку покращилися показники в тесті PWC170 (t=5,07; р<0,001) і індексі Шаповалової (t=2,52; р<0,05). Найбільш високі показники функціонального стану юних велосипедисток зафіксовані в 15 років, які в порівнянні з попереднім віком покращувалися в життєвої ємності легень (t=2,14; р<0,05), індексів Робінсона (t=4,70; р<0,001) і Скібинського (t=3,56; р<0,01). Проведені дослідження показують, що результати тестів, які відображають функціональний стан організму юних велосипедисток 12-15 років поступово покращуються, проте є окремі періоди, в яких показники змінюються в більшій або меншій мірі, що пов'язано, як з особливостями формування і функціонування систем організму, так і з впливом фізичних навантажень.

6. Фізичні навантаження, які використовуються в період становлення специфічного біологічного циклу, істотно впливають на особистісні якості юних велосипедисток 12-15 років. Більшою мірою змінюються показники емоційної стійкості - нейротизму в 13 (t=2,26; р<0,05) і в 14 (t=3,88; р<0,001) років, в той же час за весь період досліджень статистичну достовірність відмічено і в екстраверсії - інтроверсії (t=3,02; р<0,01), свідомості - незібраності (t=3,88; р<0,001). Проведені дослідження показали, що у віці 12 років у юних велосипедисток більшою мірою виявляються екстраверсія і нейротизм, які залежать від виховання і життєвого досвіду людини, а незібраність, закритість здебільшого зумовлюються спадковістю. Спортсменки в 14-15 років під впливом тренувальних навантажень та в період протікання ОМЦ проявляють більше стриманості, упевненості і старанності в роботі.

7. Показники функціонального стану юних велосипедисток впродовж трирічного експерименту мають позитивну динаміку. Протягом першого і другого року досліджень по більшості показників серцево-судинної систем не виявлено відмінностей в експериментальних групах (р>0,05). У той же час в контрольній групі за весь період досліджень підвищувались показники ЧСС і АТ (р<0,05), що свідчить про більш напружену роботу серцево-судинної системи. Результати тестування метаболічної ємності серцево-судинної системи (АНАМЄ, АМЄ) вище у юних велосипедисток 15 років експериментальних груп (р<0,05), що підтверджують їх кращі результати в спеціалізованих тестах, отриманих в кінці експерименту.

8. Виявлено, що під впливом фізичних навантажень у юних велосипедисток 12-15 років з м'язовим і торакальним типами статури становлення специфічного біологічного циклу відбувається в різні вікові інтервали. У першому річному макроциклі під впливом фізичних навантажень у дівчат 12-13 років з торакальним типом статури становлення ОМЦ відбувається у 80,0% велосипедисток, при цьому у дівчат з м'язовим типом статури тільки у 33,3%. У другому річному макроциклі у велосипедисток 14 років становлення ОМЦ виявлене у 93,3% торакального і у 80,0% м'язового типів статури.

Проведене тестування в кінці трирічного експерименту виявило, що біологічний цикл встановився у більшості спортсменок експериментальних груп (ЕГ1 - 93%; ЕГ2 - 98%), що дозволило велосипедисткам експериментальних груп по багатьом показникам спеціальної фізичної та змагальної підготовленості показати значно вищі результати, ніж у контрольній групі (р<0,05-0,001).

9. Основи розробленої методики побудови тренувального процесу в період становлення специфічного біологічного циклу юних спортсменок можуть використовуватися в інших видах спорту, а також в теорії спортивного тренування при підготовці фахівців і підвищені кваліфікації тренерів-викладачів, які працюють з юними спортсменками.

Подальші дослідження можуть бути спрямовані на розробку методики тренування з урахуванням становлення ОМЦ у юних велосипедисток в інших видах велоспорту (маунтінбайк, БМХ, велокрос).

Література

1. Мулик В.В. Исследование функционального состояния и двигательных качеств юных велосипедисток 12-13 лет в период становления ОМЦ / В.В. Мулик, М.С. Прудникова // Физическое воспитание студентов творческих специальностей. - Харків, 2006. - №5 - С. 40-45.

2. Мулик В.В. Исследование эффективности построения тренировочного процесса юных велосипедисток 13-14 лет в подготовительном периоде с учетом становления и протекания ОМЦ / В.В. Мулик, М.С. Прудникова // Слобожанський науково-спортивний вісник - Харків, 2007. - №11 - С. 59-62.

3. Прудникова М.С. Исследование физического развития юных велосипедисток 12-15 лет в период становления репродуктивной функции / М.С. Прудникова // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту - Харків, 2008. - №3 - С. 117-119.

4. Прудникова М.С. Воздействие физических нагрузок на становление ОМЦ у юных велосипедисток / М.С. Прудникова // Слобожанський науково-спортивний вісник - Харків, 2008. - №3 - С. 52-55.

5. Прудникова М.С. Исследование развития вторичных половых признаков юных велосипедисток 12-15 лет в период становления овариально-менструального цикла / М.С. Прудникова // Слобожанський науково-спортивний вісник - Харків, 2008. - №5 - С. 115-117.

6. Прудникова М.С. Влияние физических нагрузок на функциональное состояние и личностные качества юных велосипедисток 12-15 лет в период становления ОМЦ / М.С. Прудникова, В.В. Мулик // Слобожанський науково-спортивний вісник - Харків, 2009. - №3 - С. 164-167.

Размещено на Allbest.ru