Стан і перспективи розвитку активного туризму в Українських Карпатах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

ДВНЗ “Прикарпатський національний університет імені

Василя Стефаника”

УДК 796.5:908 (477.83/. 86)

Стан і перспективи розвитку активного туризму в

Українських Карпатах

24.00.02 - фізична культура, фізичне виховання різних

груп населення

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з фізичного виховання та спорту

Луцький Василь Ярославович

Івано-Франківськ-2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у ДВНЗ “Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника”, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор

Мицкан Богдан Михайлович,

ДВНЗ “Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника”, завідувач кафедри теорії та методики фізичної культури і спорту

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор

Савчук Борис Петрович,

ДВНЗ “Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника”, завідувач кафедри туризму і краєзнавства

кандидат педагогічних наук, професор

Жданова Ольга Миколаївна,

Львівський державний університет фізичної культури,

завідувач кафедри рекреації та оздоровчої фізичної культури

Захист відбудеться 25 листопада 2011 р. о 12.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 20.051.10 ДВНЗ “Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника”, за адресою: 76025, м. Івано-Франківськ, вул. Шевченка, 79.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці ДВНЗ “Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника” за адресою: 76025, м. Івано-Франківськ, вул. Шевченка, 79.

Автореферат розіслано 25 жовтня 2011 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради З. М. Остап'як

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасні тенденції розвитку туризму характеризуються активізацією різних груп населення щодо використання активних форм відпочинку, поєднаних з перебуванням в природному середовищі. Одним з найпривабливіших в цьому контексті є гірські регіони з їх специфічним кліматом. В Україні, як відомо, таким регіоном є Карпати з їх значним потенціалом для потреб розвитку активного туризму (О. О. Бейдик, 2001; Є. З. Рут, Б. М. Мицкан, 2003; М. Й. Рутинський, 2006).

Головним завданням активного туризму є залучення громадян до корисного й раціонального використання вільного часу, забезпечення оптимального використання і збереження туристських ресурсів, турбота про особисту безпеку туристів, захист їх прав, інтересів, майна (Ю. В. Щур, 2003; О. В. Колотуха, 2003; Т. В. Блистів, 2006; О. Ю. Дмитрук, 2008).

Значення активного туризму для суспільства важко переоцінити, адже він сприяє раціональному використанню вільного часу, активному та здоровому способу життя. Молодь у походах готується до трудової діяльності і військової служби, розвиває прикладні навички життя у природних умовах (В. Д. Дехтяр, 2003; Ю. А. Грабовський, 2007; О. Д. Наровлянський, 2009). Особливе значення має оздоровчий ефект туризму, який полягає у вдосконаленні функціональних резервів і посиленні імунобіологічних властивостей організму під впливом сукупності природних факторів і фізичного навантаження (І. Я. Коцан, 1998; О. М. Жданова, 2007).

Заняття активним туризмом сприяють формуванню екологічної та національної самосвідомості, особливо молоді, розвитку духовності, розширюють уявлення про можливість життєдіяльності людини в тісній єдності з природним середовищем (М. Ю. Костриця, 1995; О. О. Остапець, 2006; О. М. Середюк, 2008).

Активні види туризму і відпочинку в Українських Карпатах традиційно мали велику популярність, адже цьому сприяють географічні особливості гірського регіону, зокрема хороша транспортна доступність, висока прохідність гребеневих ділянок, невеликі абсолютні висоти, сприятливий, м'який клімат (Є. В. Панкова, 2002; В. Л. Петранівський, 2006).

Деякі аспекти розвитку активного туризму в Українських Карпатах висвітлено у працях Є. З. Рута (2004), О. М. Середюка (2006), Ю. А. Грабовського (2007), О. Ю. Дмитрука (2008), Н. В. Савченка (2009), О. Я. Федорова (2009) та інших.

Аналіз наукової літератури вказує на те, що недостатньо вивчено витоки та передумови виникнення активного туризму, можливості природно-рекреаційного потенціалу Українських Карпат щодо його подальшого розвитку, відсутні дані про сучасний стан цього виду рекреаційно-оздоровчої діяльності серед різних груп населення. Вивчення цієї проблематики дозволить розробити модель і програму подальшого розвитку активного туризму в Карпатському регіоні, нові туристичні маршрути з різних видів активного туризму, оптимізувати програму підготовки кадрів із цього напрямку суспільної діяльності.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Тема дисертаційного дослідження є частиною науково-дослідницької роботи кафедри теорії та методики фізичної культури і спорту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника в рамках наукової теми “Стан та перспективи розвитку активного туризму в Українських Карпатах” (2007-2010 рр.). Автор доповнив цю тему даними про природно-рекреаційний потенціал Українських Карпат, витоки і передумови виникнення активного туризму, сучасний стан його розвитку, розробив туристичні маршрути з різних видів активного туризму, створив регіональну програму підготовки туристичних кадрів.

Мета дослідження - здійснити аналіз витоків зародження, формування, стану активного туризму в Українських Карпатах задля окреслення перспектив його розвитку.

Завдання дослідження:

1. Розкрити природно-рекреаційний потенціал Українських Карпат і виявити його можливості щодо використання для розвитку активного туризму.

2. Проаналізувати витоки і передумови виникнення активного туризму.

3. Дослідити та схарактеризувати сучасний стан активного туризму в Українських Карпатах та визначити перспективи розвитку активного туризму в Карпатському регіоні.

4. Розробити туристичні маршрути з різних видів активного туризму та описати їх екскурсійні об'єкти (архітектурні й природні пам'ятки).

5. Розробити модель і програму розвитку активного туризму в Українських Карпатах та вдосконалити навчальну програму підготовки туристичних кадрів у позашкільних навчальних закладах (Івано-Франківському обласному державному центрі туризму і краєзнавства учнівської молоді).

Об'єкт дослідження - активний туризм в Українських Карпатах.

Предмет дослідження - особливості становлення, стан та перспективи розвитку активного туризму в Українських Карпатах.

Методи дослідження. Дисертація виконана на основі поєднання загальнонаукових та міждисциплінарних методів - порівняння, теоретичного аналізу й узагальнення документальних та архівних джерел, звітів обласних державних центрів туризму і краєзнавства учнівської молоді; застосування принципів історизму й об'єктивності; спеціальних методів дослідження: проблемно-хронологічного, порівняльно-історичного, польового дослідження, статистичної обробки даних, за допомогою яких вдалося отримати цифровий матеріал, що ілюструє динаміку туристичних заходів у Карпатському регіоні.

Наукова новизна одержаних результатів:

- уперше введено до наукового обігу нові архівні документи й матеріали стосовно становлення активного туризму в Карпатському регіоні;

- розкрито етапи розвитку активного туризму в Українських Карпатах;

- розроблено туристичні маршрути з різних видів активного туризму в Українських Карпатах та описано їх архітектурні та природні об'єкти;

- розроблено модель та програму розвитку активного туризму в Карпатському регіоні;

- удосконалено навчальну програму підготовки туристичних кадрів у позашкільних навчальних закладах, зокрема в Івано-Франківському обласному центрі туризму і краєзнавства учнівської молоді;

- розширено й доповнено інформацію про організацію і проведення туристичних мандрівок із різних видів активного туризму зі школярами.

Практичне значення одержаних результатів. Проведені дослідження розширюють і поглиблюють знання про розвиток активного туризму в Українських Карпатах, розкривають можливості природно-рекреаційних ресурсів Карпат у контексті їх використання для реалізації цілей активного туризму. Розроблені маршрути використовуються для проведення туристичних мандрівок із пішохідного, лижного та велосипедного туризму з учнівською молоддю в Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Тернопільській та Чернівецькій областях.

Запропоновані туристичні маршрути знайшли своє відображення у буклеті та туристичному путівнику “Слідами галицьких просвітників”, що впроваджені у Закарпатському центрі туризму, краєзнавства, екскурсій і спорту учнівської молоді; Івано-Франківському обласному центрі туризму і краєзнавства учнівської молоді; Тернопільському комунальному центрі туризму, краєзнавства, спорту та екскурсій учнівської молоді; Львівському центрі краєзнавства, екскурсій та туризму учнівської молоді; Чернівецькому обласному центрі туризму і краєзнавства та експедицій учнівської молоді.

Впровадження підтверджено відповідними довідками.

Особистий внесок здобувача полягає у теоретичній розробці та обґрунтуванні основних ідей і положень дисертаційного дослідження: вивченні актуальності обраної теми, постановці мети й завдань; аналізі й систематизації даних наукових та архівних джерел; організації і проведенні дослідження; статистичній обробці даних дослідження; розробці туристичних маршрутів для різних видів активного туризму та опис їх архітектурних і природних об'єктів, складанні програми з розвитку активного туризму в Карпатському регіоні; доповненні і вдосконаленні навчальних програм для підвищення кваліфікації туристичних кадрів; аналізі й узагальненні отриманих даних та оформленні дисертаційної роботи. У спільних працях авторові належить написання розділів, безпосереднє проведення дослідження та аналіз отриманих даних.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження обговорено на засіданнях кафедри теорії та методики фізичної культури і спорту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. За темою дисертації виголошено доповіді та повідомлення на V Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми активізації рекреаційно-оздоровчої діяльності населення” (м. Львів, 2006); міжнародному науково-практичному семінарі “Народні звичаї, традиції та обряди: етнорегіональний вимір у полікультурному просторі освіти” (м. Івано-Франківськ - Львів, 2009); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Професійна підготовка учителів початкової школи: здобутки, проблеми, перспективи” (м. Луцьк, 2009); Міжнародній науково-практичній конференції “Етновиховний простір сучасних закладів освіти в умовах глобалізації: стан і перспективи” (Івано-Франківськ - Хмельницький, 2010); ІV Міжнародному науково-практичному форумі “Народознавчі технології охорони і збереження здоров'я дітей і молоді” (м. Івано-Франківськ, 2010).

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків. Загальний обсяг основної частини дисертації становить 175 сторінок, включає 20 таблиць і 27 рисунків. У роботі використано 410 наукових джерел, з яких 15 іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, зв'язок з науковими програмами, сформульовано об'єкт і предмет, визначено мету й завдання дослідження, схарактеризовано наукову новизну, практичне значення одержаних результатів, наведено дані про їх апробацію.

У першому розділі “Активний туризм як засіб рекреації і фізичного виховання різних груп населення” проаналізовано наукові й документальні джерела для вивчення досліджуваної проблеми з-поміж яких виокремлено праці ХІХ - 30-х рр. ХХ ст.; праці з туризму в радянський період (1939-1991 рр.) та праці із проблем активного туризму, надруковані за роки незалежної України.

Серед перших авторів, які досліджували проблеми туризму, були Я. Головацький (1839), І. Вагилевич (1841), І. Франко (1884), І. Крип'якевич (1932), Є. Пеленський (1933), М. Заклинський (1937) та ін.

Другу групу історіографічних джерел становила література радянської доби - збірники, путівники, підручники, посібники. Важливий пізнавальний, фактологічний матеріал містився у працях В. Галяпина (1966), Я. Тимчишина (1975), Г. Барана (1981), Г. Бурнашова (1982), що сприяли розробці місцевих маршрутів, краєзнавчих і природничих екскурсій.

Методика проведення некатегорійних мандрівок як засобу зміцнення здоров'я і раціонального використання вільного часу розглянута у працях Є. Макаревича (1985), Л. Шиянова (1985) та М. Костриці (1989).

Питання активного туризму в навчальних закладах висвітлено в підручниках М. Костриці (1985), О. Остапця (1987), а техніка і тактика проведення туристичних походів з різних видів туризму - у працях М. Гафіяка (1977), П. Лук'янова (1979), Я. Аркіна (1980), О. Булгакова (1984).

Профілактика та практичні поради щодо надання першої долікарської допомоги при проведені туристичних походів подано у працях Г. Рунга (1972), О. Алексеєва (1981), В. Воловича (1983), Ю. Штюрмера (1985), О. Коструби (1986), Ю. Шалькова (1987), В. Сергеєва (1987); питань харчування під час мандрівок торкалися М. Лисогор (1980), І. Шимановський (1986).

Третя група - науковий здобуток вітчизняних науковців 90-х рр. ХХ ст. - початку ХХІ ст. Про мандрівки членів “Руської трійці” та І. Франка Карпатами йшлося в дослідженні М. Вальо (1993).

Діяльності “Пласту”, зокрема мандрівництву, присвячена праця Б. Савчука (1996). Проблеми мандрівництва в контексті висвітлення українського спортивного руху в Галичині торкалися О. Вацеба (1997) та Б. Трофим'як (1997). Історія туризму в Карпатському регіоні відображена у монографіях Л. Устименка (2008) та Я. Луцького (2010).

Про організацію активного туризму у школах ідеться в дослідженнях Ю. Костриці (1995), І. Коцана (1998), Є. Рута (2004), Я. Луцького (2008, 2010). Особливості організації спортивно-оздоровчого туризму та безаварійного проведення мандрівок висвітлено у працях В. Дехтяра (2003), А. Булашова (2004), Ю. Грабовського (2007), О. Дмитрука (2008) та ін.

Проведення туристичних мандрівок та опис маршрутів Карпатами подано в роботі О. Ямалова (2006 ), В. Собашка (2006), Й. Гілецького (2007), О. Федоріва (2009), Т. Маланюка, Б. Мицкана (2010).

У другому розділі “Методи та організація дослідження” відображено зміст і спрямованість використання таких методів, як загальнонаукові (порівняння, теоретичний аналіз документальних джерел і звітів державних центрів туризму і краєзнавства учнівської молоді), міждисциплінарні методи, методи формальної логіки, правознавчі, методи аналізу ретроспективної інформації, теоретичного моделювання, методи математичної статистики та контент-аналізу.

Усю сукупність вивчених і виявлених документів та матеріалів із цієї тематики, відповідно до розроблених схем, пропонуємо класифікувати таким чином: архівні документи, законодавчі акти, збірники документів і матеріалів, статути, матеріали преси досліджуваного періоду, спогади очевидців.

Основу джерельної бази дисертаційного дослідження становили численні документи і матеріали, що зберігаються у фондах Центрального державного історичного архіву України у м. Львові, Державного архіву Львівської області, Державного архіву Івано-Франківської області та відділу рукописів Львівської національної наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України.

Другу групу становили опубліковані закони про товариства урядів Австро-Угорщини - “Закон про товариства” (1897), Польщі - “Про організації і спілки” (1919, 1932). За радянського періоду важливими документами, що регламентували розвиток туризму, були постанова ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР, ВЦРПС і ЦК ВЛКСМ від 1985 р. “Про заходи щодо розвитку туризму й удосконалення екскурсійного обслуговування населення в країні в 1986-1990 рр. і на період до 2000 року”, а також Постанова ВЦРПС від 1987 р. “Про розвиток і вдосконалення масового самодіяльного туризму”.

За роки незалежності України - Закон України “Про туризм” 1995 р. з доповненнями в 2001, 2002 і 2003 рр., укази президента України від 1999 р. “Про основні напрямки розвитку туризму в Україні до 2010 р.”, “Про підтримку розвитку туризму в Україні” від 2001 р., Постанова Кабінету Міністрів України від 2004 р. “Про утворення рад по туризму” та накази Міністерства освіти і науки України “Правила проведення туристських подорожей з учнівською та студентською молоддю України” (2006), Положення про туристські маршрутно-кваліфікаційні комісії (2006.), умови проведення чемпіонату України з туристичних спортивних походів та положення про туристсько-краєзнавчі експедиції (2006), інші документи.

Третя група джерельної бази - періодичні видання: туристично-краєзнавчі, спортивні журнали та культурно-просвітницькі часописи і газети (кінця ХІХ ст. - початку ХХІ ст.), які висвітлюють проблеми активного туризму в Українських Карпатах. Зокрема, журнали “Туристика і краєзнавство” (Львів, 1925-1935); “Плай” (Львів, 1935-1937); “Наша Батьківщина” (Львів, 1937-1939), “Карпати” (Івано-Франківськ, 2005-2011), “Туризм і краєзнавство” Інформаційно-методичний вісник (Київ, 1995-2011), “Мандрівник” (Івано-Франківськ, 1995-2011), “Краєзнавець Прикарпаття” (Івано-Франківськ, 2003-2011), “Краєзнавство, географія, туризм” (Житомир, 1996-2011), “Туристично-інформаційний вісник” (Івано-Франківськ, 2010-2011) подають інформацію про туристичні об'єкти та поради для організації туристичних мандрівок у Карпатському регіоні.

Четверту групу дослідження становили спогади сучасників та організаторів туристичного руху в Галичині в 70-90-і рр. ХІХ ст. - початку ХХ ст. - В. Дорошенка, І. Куровця, К. Трильовського, І. Франка, В. Нагірного, О. Тисовського, В. Федорчака та ін.

Особливу увагу приділено архівній евристиці - виявленню, обробці, зіставленню, систематизації, критичному аналізу джерел, які становлять основну базу дослідницького процесу, зокрема привертають увагу матеріали Центрального державного історичного архіву України у м. Львові (ф. 146 “Галицьке намісництво 1772-1921 рр.”, ф. 309 “Наукове товариство імені Тараса Шевченка 1873-1939 рр.”, ф. 312 “Українське спортивне товариство “Сокіл-Батько” за 1896-1939 рр.”, ф. 389 “Верховна Пластова Команда за 1911-1939 рр.”, ф. 640 “Франко Петро - інженер, хімік, письменник, педагог, громадський діяч за 1890-1943 рр.”, ф. 358. “Шептицький Андрей - уніацький митрополит 1865-1944 рр.”); Державного архіву Івано-Франківської області (ф. 2 “Станиславівське воєводське управління м. Станиславів 1921-1939 рр.”, ф. 6 “Станиславівське повітове староство м. Станиславів Станиславівського воєводства 1918-1939 рр,”, ф. 402 “Станиславівський ХVІ пластовий курінь ім. Короля Данила 1921-1934 рр.”, ф. 69 “Станиславівське повітове управління державної поліції м. Станиславів 1921-1939 рр.”, ф. 68 “Станиславівське воєводське управління державної поліції м. Станиславів 1921-1939 рр.”); Державного архіву Львівської області (ф. 285 “Общество Академический кружок во Львове”); відділу рукописів Львівської національної наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України (фонди Я. Головацького, ф. 167 “Біографічний словник І. Левицького”).

Дослідження проводили упродовж 2007-2010 рр. і здійснювали в декілька етапів з використанням різних методів. Зокрема, на першому етапі (2007) систематизовано й узагальнено, опрацьовано наукові джерела, обґрунтовано актуальність дисертаційної теми, визначено методи й організацію дослідження, проведено аналіз джерельної бази: архівні фонди, опубліковані закони про товариства урядів Австро-Угорщини, Польщі, постанови з питань розвитку туризму в СРСР та закони й укази в цій ділянці незалежної України.

На другому етапі (2008) проведено польові дослідження природно-заповідного фонду та гірськолижних баз Українських Карпат, а також з'ясовано стан розвитку активного туризму в Карпатському регіоні.

На третьому етапі (2009-2010) розроблено модель активного туризму та програму його розвитку в регіоні, туристичні маршрути з різних видів активного туризму з описом їх екскурсійних та природних об'єктів; удосконалено навчальну програму для підвищення кваліфікації туристичних кадрів у позашкільних закладах.

На четвертому етапі (вересень-листопад 2010 р.) - проводили математико-статистичну обробку та аналіз отриманих результатів дослідження, формулювали висновки, оформляли дисертаційну роботу.

У третьому розділі “Туристично-рекреаційні ресурси Карпатського регіону” акцентується на тому, що розвиток активного туризму передбачає максимальне використання природних та історико-культурних можливостей краю. Довжина Українських Карпат становить 280 км, а ширина - 100 км. У Карпатах створені й функціонують 6 Національних природних парків: “Карпатський” (1980), “Синевир” (1989), “Вижницький” (1995), “Сколівські Бескиди” (1999), “Ужанський” (1999) та “Гуцульщина” (2004). На Закарпатті є 415 об'єктів природно-заповідного фонду, Івано-Франківщина має 147 об'єктів, Львівщина - 400 територій і об'єктів, а Буковина - 286 заповідних об'єктів.

У Карпатському регіоні освоєно понад 20 гірськолижних територій, де діє більш ніж 60 гірськолижних підйомників. До них відносяться Буковель, Яблуниця, Ворохта, Ясиня, Рахів, Славське, Тисовець, Подобовець, район Боржавських полонин, г. Красія та ін.

Інфраструктура Буковелю найкраща з усіх українських гірськолижних курортів. Тут працює 15 витягів: 11 чотирикрісельних витягів протяжністю 650-1450 м, один трикрісельний - 1100 м, один двокрісельний - 1000 м, два бугелі - до 1000 м. Також є мультиліфти для початківців. Для спусків є понад 80 трас, їхня сукупна довжина становить більше 50 км.

У четвертому розділі “Становлення та розвиток активного туризму в Українських Карпатах” подано еволюцію розвитку туризму, описано мандрівки І. Вагилевича та Я. Головацького, які подорожували теренами Карпат. Діяльність “Руської трійці” була продовжена їх послідовниками, І. Франком, який 1883 р. організував “Кружок для устроювання мандрівок по ріднім краю”. У 1883-1889 рр. відбулися шість студентських мандрівок під керівництвом Каменяра.

20 травня 1910 р. у Станиславові (нині Івано-Франківськ) було створене українське товариства “Чорногора”. За час свого існування товариство проводило збори, конференції, прогулянки, екскурсії, мандрівки. Для любителів подорожувати видавали праці з туризму. Після Першої світової війни “Чорногора” відновила свою роботу і мала філії у м. Коломиї та у м. Косові. Своїм завданням товариство ставило вивчення і дослідження Карпат, збирання і поширення відомостей про історичні та природні об'єкти краю.

1921 р. у Львові професор І. Крип'якевич заснував “Кружок любителів Львова”. Саме з його ініціативи організовувалися перші мандрівки Львовом та його околицями, що мали переважно науковий характер.

У жовтні 1924 р. у Львові створили туристичне товариство “Плай”, яке скликало загальні збори, конференції, розробляло туристичні маршрути. При товаристві були утворені комісії: лекційна, екскурсійна, мандрівнича.

Товариства “Чорногора” та “Плай” тісно координували свою роботу зі спортивними, культурно-просвітницькими організаціями, молодіжними товариствами (“Сокіл”, “Пласт”, “Січ”, “Луг”) та навчальними закладами, які у своїй діяльності використовували туризм як один з ефективних засобів національно-патріотичного виховання зростаючого покоління.

Найбільшого розвитку і поширення туризм у регіоні набув у 80-х рр. ХХ ст., що було спричинено відносною стабільністю широкого туристичного простору і наявністю значних туристичних ресурсів. Державна організація туризму зумовила чітку структуру управління, систему планування, а також фінансування з бюджетних та профспілкових коштів. Це дозволило утримувати великий штат та готувати кадри, створювати матеріальну базу й залучати до занять активним туризмом широкі верстви населення.

На сучасному етапі туристичний простір звузився до кордонів України, ресурси різко зменшилися, державного управління активним туризмом немає. Фінансування соціального туризму відсутнє, підготовка кадрів незначна, матеріальна база активного туризму відійшла до акціонерних структур.

Розвитку активного туризму сприяла низка законів, указів, постанов уряду. Крім того, у Карпатському регіоні розроблено програми та проекти, зокрема, на Львівщині - це “Концепція розвитку туризму транскордонної зони Розточчя” (2000), розроблена “Комплексна програма розвитку туризму та рекреації на Закарпатті на 2002-2010 роки”, рішенням Івано-Франківської обласної ради від 22 листопада 2002 p. затверджено “Програму розвитку туризму в області на 2002-2010 роки”.

2005 р. почали діяти проекти “Спільним шляхом до Об'єднаної Європи” та “Турбота про Горґанські заказники” в рамках грантової програми Matra-KNIP (спільно з Королівством Нідерландів в Україні).

2006 р. Радою з туризму Карпатського регіону розроблено “Стратегію розвитку туризму Івано-Франківської області до 2015 р.”, цього ж року почав діяти проект “Зелені стежки Прикарпаття”.

З 2008 р. у Карпатському регіоні діє проект “Велокраїна”, який охоплює Івано-Франківську, Закарпатську та Чернівецьку області.

Найбільшого розвитку набула туристично-краєзнавча робота центрів туризму і краєзнавства за 2005-2009 рр. (Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській та Чернівецькій областях). Динаміку проведення туристичних заходів увиразнює табл. 1.

Таблиця 1

Динаміка проведення туристичних заходів у 2005-2009 роках зі школярами Карпатського регіону України

Заходи 2005 2006 2007 2008 2009 Обласні центри туризму Діяльність гуртків 85/1389 237/10118 218/3414 179/3068 103/1623 207/4023 293/4249 199/3482 133/2121 207/3989 168/3995 180/3129 296/4720 250/4800 273/3930 268/4447 310/5087 270/5080 254/3830 195/2980 Закарпатська Франківська Львівська Чернівецька Некатегорійні походи 10/188 227/3053 24/224 327/3248 12/214 244/3414 5/181 76/637 31/454 312/5223 30/224 79/543 34/501 305/4971 34/501 63/738 46/562 279/3228 46/562 67/856 Закарпатська Франківська Львівська Чернівецька Категорійні походи 5/47 11/121 16/103 15/168 5/48 39/423 8/75 14/152 7/74 39/370 2/15 8/81 6/58 39/386 6/58 9/98 3/28 26/263 3/28 22/232 Закарпатська Франківська Львівська Чернівецька Змагання 4/98 7/921 2/1868 4/983 4/106 6/912 3/1998 4/2170 9/867 7/1140 3/2002 4/3002 14/1216 7/1016 7/2537 3/2111 12/840 6/498 7/2839 3/1656 Закарпатська Франківська Львівська Чернівецька Експедиції 2458/42268 2896/57906 434/1658 746/5375 2687/43884 3018/57680 446/1765 756/6205 2724/4654 3157/60432 456/1896 780/6987 2811/58230 3246/61937 465/1799 893/7372 2813/47560 3267/62341 308/1738 893/7372 Закарпатська Франківська Львівська Чернівецька Семінари курси 7/189 6/126 24/435 10/937 8/196 4/113 28/468 6/324 8/208 7/145 26/457 5/161 9/238 7/178 40/1047 5/270 12/435 7/172 32/771 5/275 Закарпатська Франківська Львівська Чернівецька
Примітка: у чисельнику - кількість гуртків та туристично-краєзнавчих заходів (походів, змагань, семінарів тощо), в знаменнику - кількість учасників.

Відтак, спостерігаємо збільшення кількості гуртків та учасників впродовж 2005-2009 років, зокрема максимальну їх кількість констатовано в Закарпатській та Івано-Франківській областях.

Домінуючу позицію щодо проведення некатегорійних та категорійних походів, як бачимо, за означений період дослідження займає Івано-Франківська область, хоча за 2009 рік їх кількість знизилася, що пояснюється низкою чинників.

Що ж до кількісного проведення туристичних змагань впродовж 2005-2009 років лідером виступає Закарпатська область, а за кількістю учасників, які взяли участь у таких змаганнях - Львівська область.

Отже, можна стверджувати, що розвиток дитячо-юнацького туризму в Карпатському регіоні за останні роки стабілізувався, а деякі показники засвідчують про поліпшення стану туристсько-краєзнавчої роботи. Розвинулася мережа центрів (станцій) туризму і краєзнавства, зросла кількість гуртків та дітей у них, а саме збільшення їх в Закарпатській та Івано-Франківській областях.

Дослідження ефективності умов, за яких можна констатувати сучасний стан та перспективи розвитку активного туризму в Карпатському регіоні, вимагало аналізу й осмислення якості системи рекреаційної індустрії в тому вигляді, як вона склалася й функціонує сьогодні. Тому одне із завдань експериментального дослідження полягало у виявленні обізнаності фахівцями з питань туризму мотивів та потреб туристів різних категорій, віку та статі. Для цього було проведено експертне опитування. Експертами виступали фахівці, які займаються дослідженням теоретичних та практичних аспектів туристичної галузі. Серед них 6 докторів наук, професорів, 8 кандидатів наук, доцентів, 5 директорів державних центрів туризму і краєзнавства Карпатського регіону, 14 завідувачів філій цих центрів та 8 керівників туристично-краєзнавчих гуртків.

За допомогою методу експертних оцінок було встановлено, що наразі в Карпатському регіоні належним чином не розвинута туристична інфраструктура, відтак рівень сервісу є надто низьким порівняно зі світовими стандартами; існує неврегульоване співвідношення якості і ціни на туристичні продукти; недостатньо розвинуті сучасні системи інформаційного забезпечення туристичного бізнесу, частково або повністю відсутня реклама; є дефіцит висококваліфікованих кадрів у туристичній галузі; відчувається брак належного туристичного та спортивного забезпечення для занять активними видами туризму; відсутні путівники, у яких докладно розкрито маршрути та описано екскурсійні об'єкти на маршруті; недостатньою є професійна підготовка власників агроосель і приватних садиб до комерційної діяльності.

У результаті дослідження та аналізу державних програм, міжнародних проектів та наукових джерел з означеного напряму дослідження, отриманих емпіричних даних створено програму розвитку активного туризму в Карпатському регіоні.

Прогностична модель розвитку активного туризму в Карпатському регіоні, представлена на (рис. 1).

Рис. 1. Прогностична модель розвитку активного туризму в Карпатському регіоні.

Реалізовуючи модель розвитку активного туризму в Карпатському регіоні та для поліпшення роботи серед школярів нами підготовлено і видано навчально-методичний посібник “Туризм у школi” (2008) та “Основи шкільного туризму” (2010), розробили туристичні маршрути та видали буклет і путівник “Слідами галицьких просвітників” для велосипедного, пішохідного, лижного туризму, де описано архітектурні та природні екскурсійні об'єкти. До прикладу, такі маршрути, як:

1. Велосипедна мандрівка: м. Львів - м. Жовква - м. Великі Мости - м. Червоноград - м. Сокаль - м. Радехів - м. Броди - с. Олеськ - м. Бузьк - с. Новий Милятин - м. Львів (254 км) -2 категорія складності.

Екскурсійні об'єкти: м. Львів - музеї та пам'ятки архітектури; м. Жовква - пам'ятка архітектури ХVІІ ст.; м. Червоноград - пам'ятка архітектури ХVІІІ ст.; м. Сокаль - пам'ятка архітектури ХХ ст.; м. Броди - пам'ятка архітектури ХІХ ст.; с. Олеськ - пам'ятка архітектури: замок; м. Бузьк - пам'ятка архітектури ХVІІІ ст.; с. Новий Милятин - пам'ятка архітектури ХVІІ ст.

2. Пішохідна мандрівка: смт. Верховина - с. Зелена - г. Піп Іван - г. Туркул - г. Говерла - с. Лазещина - Вороненський перевал - г. Кукул - г. Говерла - г. Великі Кізли - г. Шпиці - г. Маришевська Велика - г. Мариш - г. Кострич - г. Костриця - г. Хедя - г. Красник - смт. Верховина (130 км) - 1 категорія складності.

Екскурсійні об'єкти на маршруті: оз. Шибене, оз. Марічейка, оз. Несамовите, оз. Бребенескул, г. Піп Іван - обсерваторія.

3. Лижна мандрівка: м. Стрий - с. Верхнє Синєвидне - с. Кам'янка (вп.) - г. Ключ - с. Бубнище - с. Сукіль - с. Кальна - смт. Вигода - с. Лолин - Вишківський перевал - Новоселицький перевал - м. Славськ - м. Сколе - м. Стрий (212 км) - 3 категорія складності.

Екскурсійні об'єкти: м. Стрий - краєзнавчий музей, пам'ятка архітектури ХVІІ ст., парк ХІХ ст.; с. Верхнє Синевидне - пам'ятки природи: комплекс скель на г. Сколовець; р. Кам'янка - водопад; с. Бубнище - пам'ятка природи: печери і скелі Довбуша; с. Лолин - музей І.Франка; с. Сколе - музей, пам'ятка архітектури ХVІІІ ст., печера “Писана криниця”.

Підготовка та навчання професійних кадрів різних рівнів до надання послуг з активних видів туризму здійснювали завдяки впровадженню в систему післядипломної освіти алгоритму туристичної роботи в навчальних закладах, зокрема, нами доповнено та вдосконалено семінари: з підготовки суддів дитячих туристських змагань “Організація і методика суддівства дитячих туристських змагань”; керівників туристсько-краєзнавчих гуртків “Використання активних форм навчання на заняттях з гуртківцями”; семінар туристських організаторів шкіл “Організація туристсько-краєзнавчої роботи в школі”; та педагогів-організаторів “Організаційно-методичне забезпечення туристсько-краєзнавчої роботи в навчальних закладах”.

Оновлення та модернізація туристичної інфраструктури Карпатського регіону передбачає: капітальний і поточний ремонт тих об'єктів, які зведені за період зародження масового туризму, а за потреби - їх модернізацію; створення в достатній кількості нових закладів розміщення і проживання на основі загальноприйнятої класифікації Всесвітньої туристичної організації, відтак забезпечення їх оснащенням відповідно до встановлених стандартів; наявність санітарно-гігієнічних умов поблизу туристичних закладів та об'єктів і підвищення рівня розвитку сфери обслуговування; забезпечення туристів видами транспорту, які активно використовуються в гірському регіоні і не тільки, зокрема їх переобладнання та вдосконалення згідно із установленими санітарно-гігієнічними вимогами; капітальний ремонт доріг та інших шляхів туристичного сполучення для занять різними видами активного туризму в регіоні; реставрація та відновлення пам'яток культурної спадщини Каарпатського регіону; залучення спонсорів та іноземних фінансових інвестицій; проведення семінарів для працівників зеленого (сільського) туризму.

У Карпатському регіоні вздовж туристичних маршрутів слід обладнати туристичні стоянки (наметові містечка), здійснити маркування нових маршрутів, відкрити ремонтні майстерні, особливо для велосипедного туризму, та пункти прокату велосипедів, квадроциклів, лиж, туристичного спорядження, одягу, взуття, туристичних карт, буклетів, путівників, компасів, навігаторів та ін.

З метою подальшого розвитку активного туризму в Українських Карпатах, згідно з розробленою нами програмою розвитку активного туризму, необхідно:

1. Обмежити промислову діяльність (переробка деревини та будівництво) в гірських районах (до прикладу, починаючи з висоти 1000-1200 м над рівнем моря), а також поблизу відомих історичних чи природних пам'яток - скель, водоспадів.

2. Привести в належний стан шляхи на основних маршрутах, облаштувати їх знаками та створити санітарно-гігієнічні пункти на них.

3. Улаштувати туристичні стоянки та поліпшити базу розміщення, зокрема у сфері сільського туризму, реконструювати нежилі будівлі.

4. Почати роботу над програмою розвитку Дністровського каньйону.

5. Розробити класифікацію розрядних вимог до учасників туристичних походів з урахуванням можливостей присвоєння спортивних звань і розрядів та створити органи державного управління і розвитку активного туризму чи відділу з активного туризму.

6. Удосконалити організацію активного туризму при федераціях, здійснювати контроль над ними, а також відновити роботу туристичних клубів, передавши їх на баланс федерацій.

7. Розробити єдину систему підготовки та перепідготовки кадрів, навчальні програми та сертифікати фахівців у сфері туристичних послуг (гідів та інструкторів зі спортивних видів туризму). З огляду на те, що в регіоні немає туристичних провідників, внести до Державного класифікатора професій ДК-003-95 професію “провідник”.

8. Видавати туристичні довідники, бюлетені, рекламні листки, карти із зображенням існуючих і запланованих туристських та екологічних маршрутів.

У п'ятому розділі “Аналіз результатів дослідження” подано підсумки дисертаційної роботи. Результати дослідження уможливили підтвердити та доповнити вже існуючі розробки, а також отримати абсолютно нові дані в аспекті проблеми, що вивчалася. Так, науковими працями Ю. В. Щура (2003), О. В. Колотухи (2003), Т. В. Блистіва (2006), О. Ю. Дмитрука (2008) визначено, що активний туризм привчає громадян до корисного й раціонального проведення вільного часу, забезпечує оптимальне використання і збереження туристських ресурсів, турботу про особисту безпеку туристів, захист їх прав, інтересів, майна. Це засвідчує і наше дослідження. Водночас підтверджено дослідження І. Я. Коцана (1998), В. Д. Дехтяра (2003), Ю. А. Грабовського (2007), О. Д. Наровлянського (2009) про те, що активний туризм сприяє здоровому способу життя. Водночас дістали підтвердження висновки М. Ю. Костриці (1995), О. О. Остапця (2006), О. М. Середюка (2008) про те, що походи слугують підготовці юнацтва до трудової діяльності і військової служби, розвивають прикладні навики життя у природних умовах, зокрема заняття активним туризмом сприяють вихованню населення, особливо молоді, у дусі любові до Батьківщини, пізнанню своєї країни, її історії та сьогодення, патріотичному та екологічному вихованню, мандрівки забезпечують вивчення краєзнавства.

Результатами нашого дослідження було доповнено розробки О. О. Бейдика (2001), Є. В. Панкової (2002), В. Л. Петранівського (2006), М. Й. Рутинського (2006), О. Я. Федорова (2008) про пріоритетне освоєння туристичного потенціалу Карпатського регіону, зокрема природно-ресурсної бази, вигідного географічного положення, хорошої транспортної доступності, прохідності гребеневих ділянок, невеликих абсолютних висот, сприятливого, м'якого клімату, роботи гірськолижних баз та їх витягів.

Розроблена нами модель уможливила створення нових туристичних маршрутів для різних видів активного туризму, видання туристичного буклету й путівника “Слідами галицьких просвітників” з описом їх архітектурних і природних екскурсійних об'єктів.

Удосконалено навчальні програми з підготовки та навчання туристичних кадрів, зокрема семінарів з підготовки суддів дитячих туристичних змагань, керівників туристично-краєзнавчих гуртків, організаторів туристичної роботи в школі.

Запропоновано рекомендації з оновлення та модернізації туристичної інфраструктури та забезпечення учасників походів спеціальним спорядженням для різних видів туризму. Розроблено програму розвитку активного туризму в Карпатському регіоні та рекомендації щодо пропаганди та реклами всіх видів активного відпочинку в Карпатському регіоні.

ВИСНОВКИ

туризм активний карпати український

Проведений у ході дисертаційного дослідження аналіз стану активного туризму в Карпатському регіоні дає підстави зробити низку висновків:

1. Головним туристичним продуктом Українських Карпат є гори зі своїм природно-рекреаційним, історико-культурним потенціалом та сприятливими кліматичними умовами, неперевершеним ландшафтом, багатством флори і фауни, мережею транспортних сполучень, культурно-історичними пам'ятками.

Українські Карпати володіють значним природно-заповідним фондом (Національні природні парки, заповідники, заказники та пам'ятки природи).

Велике значення для проведення активного туризму в Карпатському регіоні мають гірськолижні траси та витяги, які забезпечують активний відпочинок населення України та ближнього зарубіжжя.

Карпати мають усе необхідне для проведення найрізноманітніших мандрівок (піших, кінних, водних, лижних, гірських, велосипедних) різної категорії складності й оздоровлення: сприятливі природні умови, історико-культурні, матеріальні та людські ресурси. Туристично-рекреаційний потенціал створює можливості для всебічного задоволення пізнавальних, оздоровчо-спортивних і духовних потреб вітчизняних та іноземних туристів. Регіон володіє ідеальними умовами для розвитку спортивно-оздоровчого туризму. На теренах прокладено безліч різноманітних маршрутів. Це здебільшого пішохідні, велосипедні, лижні та гірські маршрути в межах гірських масивів Чорногори, Горган, Бескиду та Покутсько-Буковинських Карпат.

2. Становлення та розвиток туризму в 30-80-і рр. ХІХ ст. безпосередньо пов'язаний із процесами пробудження та національного самоствердження українців. Першими широку програму подорожей розробили члени “Руської трійці” І. Вагилевич та Я. Головацький.

Вагомим є внесок у розвиток туризму в Карпатському регіоні І. Франка, який організував 1883 р. етнографічно-статистичний гурток “Кружок для устроювання мандрівок по ріднім краю”. Також він улаштував і провів протягом 1883-1889 років шість мандрівок студентської молоді. Своєю туристично-краєзнавчою діяльністю І. Франко підвів теоретичне підгрунтя під висунуту членами “Руської трійці” ідею необхідності мандрівництва.

Молодіжні спортивні товариства “Сокіл”, “Пласт”, “Січ”, “Луг” започаткували розвиток масового фізичного руху в регіоні, стали піонерами туризму. Вони дали поштовх до культурно-мистецького руху серед українського населення, що мало велике значення для збереження та примноження української культурної спадщини.

Діяльність туристичних товариств “Чорногора” та “Плай” сприяла організації культурно-освітньої та оздоровчо-рекреаційної роботи в Карпатському краї. Головною метою їх праці стало вивчення та охорона пам'яток історії, культури та природи, збирання і зберігання предметів старовини, народного мистецтва й промислів.

За повоєнного радянського періоду активний туризм у регіоні найбільшого розвитку і поширення набув у 1980-х рр. (хоча був заідеологізований), що зумовлювалося відносною стабільністю (порівняно з попередніми періодами) соціально-економічного життя та наявністю природних й історико-культурних туристичних ресурсів.

3. Сучасний стан активного туризму за останні десять років перебуває на етапі розвитку та наближення до міжнародних стандартів. Найбільшого розвою набув дитячо-юнацький туризм, зокрема на Івано-Франківщині простежується збільшення кількості туристичних гуртків: 2008 р. - на 20,8 % порівняно з 2007 р. та 2009 р. - на 8,0 % порівняно з 2008 р. Проведення категорійних мандрівок 2006 р. збільшено у 2,5 рази (щодо 2005 р.) та зменшено на 33,3 % у 2009 р. (щодо 2008 р.). Динаміка проведення некатегорійних походів така: збільшення кількості у 2006 р. (порівняно з 2005 р.) на 7,5 %, 2007 р. на 27,9 % (щодо 2006 р.) та зменшено у 2008 р. - на 2,2 % (щодо 2007 р. ), 2009 р. - на 8,5 % (щодо 2008 р.).

4. Результати ретроспективного аналізу розвитку туризму та аналіз даних експертних оцінок дозволили вперше розробити і репрезентувати прогностичну модель розвитку активного туризму в Карпатському регіоні. Ця модель включала розробку туристичних маршрутів для різних видів активного туризму. З огляду на це, нами було розроблено й апробовано туристичні маршрути для велосипедного, пішохідного та лижного туризму в Українських Карпатах для різних груп населення, що знайшло відображення в авторському туристичному буклеті та путівнику “Слідами галицьких просвітників” з описом їх архітектурних і природних екскурсійних об'єктів, які полегшують мандрівки для різних категорій туристів на теренах Карпат.

5. Результати аналізу підготовки та навчання професійних кадрів туристичної діяльності виявили деякі упущення в цьому напрямі. Тому нами було впроваджено в систему післядипломної освіти алгоритм туристичної роботи в навчальних закладах, згідно з яким доповнено і вдосконалено навчальні програми з підготовки та навчання туристичних кадрів, зокрема навчальні програми з підготовки суддів туристичних змагань, керівників туристичних гуртків, туристичних організаторів шкіл, зміст семінарів педагогів-організаторів, а це дозволило підняти професійний рівень означених фахівців.

6. Дослідження виявило, що розвиток активного туризму в Карпатському регіоні неможливий без оновлення та модернізації туристичної інфраструктури краю. З огляду на це, автором запропоновано відповідні рекомендації, зокрема: модернізація та ремонт споруд туристичної інфраструктури, призначених для обслуговування потреб туристів як вітчизняних, так і іноземних; створення нових закладів розміщення і проживання відповідно до встановлених стандартів оснащення; капітальний ремонт шляхів туристичного сполучення; забезпечення в достатній кількості туристів видами транспорту для їх обслуговування в гірському регіоні; обладнання вздовж туристичних маршрутів туристичних стоянок, маркування нових туристичних маршрутів, а також забезпечення пунктів прокату необхідним туристичним спорядженням, інвентарем та технічними засобами, необхідними для здійснення різних видів активного відпочинку. Невід'ємним складником для розвитку активного туризму в Українських Карпатах є пропаганда та реклама всіх видів активного туризму. З-поміж інших автор акцентує на рекламі в засобах масової інформації, спеціалізованій друкованій продукції, зовнішній рекламі, засобах “дирек мейл”, фантазійній та творчій рекламі.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, У ЯКИХ ОПУБЛІКОВАНО ОСНОВНІ НАУКОВІ РЕЗУЛЬТАТИ

1. Луцький В. Я. Активний туризм в Українських Карпатах, витоки становлення : історичний аспект / В.Я. Луцький // Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві : зб. наук. пр. Волин. нац. ун-ту імені Лесі Українки / уклад. А. В. Цьось, С. П. Козіброський. - Луцьк : Волин. нац. ун-ту імені Лесі Українки, 2009. - № 3 (7). - С. 12-16.

2. Луцький В. Я. Використання природно-туристичних ресурсів Українських Карпат в розвитку активного туризму / В. Я. Луцький // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт) : зб. наук. праць. - К. : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2010. - Вип. 6. - С. 166-171.

3. Луцький В. Я. Активний туризм у діяльності молодіжних пластунських організацій Західної України (20-30 рр. ХХ ст.) / В. Я. Луцький // Зб. наук. пр. Волин. нац. ун-ту імені Лесі Українки / уклад. А. В. Цьось, С. П. Козіброський. - Луцьк : Волин. нац. ун-ту імені Лесі Українки, 2010. - № 1 (9). - С. 21-26.

4. Луцький В. Я. Активний туризм в Українських Карпатах / В. Я. Луцький // Вісник Прикарпатського університету імені Василя Стефаника. Серія “Фізична культура”. - Івано-Франківськ : Плай, 2010. - Вип. 12. - С. 101-106.

5. Луцький В. Я. Сучасний стан і перспективи активного туризму в Українських Карпатах / В. Я. Луцький // Зб. наук. пр. Волин. нац. ун-ту імені Лесі Українки / уклад. А. В. Цьось, С. П. Козіброський. - Луцьк : Волин. нац. ун-ту імені Лесі Українки, 2010. - № 4 (12). - С. 10-16.

6. Луцький В. Я. Гірськолижні курорти як елемент туристичного комплексу Українських Карпат / В. Я. Луцький // Вісник Прикарпатського університету імені Василя Стефаника. Серія ”Фізична культура”.- Івано-Франківськ : Плай, 2011. - Вип. 13 - С. 91-98.

Опубліковані праці апробаційного характеру

7. Луцький В. Я. Туристична діяльність Івана Франка / В. Я. Луцький, Я. В. Луцький // Проблеми активізації рекреаційно-оздоровчої діяльності населення : м-ли V Всеукраїнської наук.-практ. конф. (11-12 травня 2006 р.) - Львів, 2006. - С. 30-32. (Здобувачем безпосередньо проведені дослідження, оброблені, систематизовані і узагальнені результати).

8. Луцький В. Я. Активні види туризму в Українських Карпатах / В. Я. Луцький // Народознавчі технології охорони і збереження здоров'я дітей та молоді: м-ли IV Міжнародного наук.-практ. форуму (7-10 жовтня 2010 р.) - Івано-Франківськ, 2010. - С. 25.

Опубліковані праці, які додатково відображають наукові результати дисертації

1. Луцький Я. Туризм у школі : навчально-методичний посібник /Я. В. Луцький, В. Я. Луцький, З. В. Калуський, В. М. Мицкан. - Івано-Франківськ : ОІППО, 2008. - 212 с. (Особистий внесок здобувача - написання розділу “Організація і проведення туристичних мандрівок”).

2. Луцький Я. В. Основи шкільного туризму : навчально-методичний посібник / Я. В. Луцький, В. Я. Луцький. - 2-ге вид., доповн. - Івано-Франківськ : ОІППО, 2010. - 152 с. (Особистий внесок здобувача - написання розділу “Організація і проведення змагань з пішохідного туризму”).

3. Луцький В. Слідами галицьких просвітників. Туристичний путівник по Українських Карпатах / В. Я. Луцький. - Івано-Франківськ : Видавець Віктор Дяків, 2011. - 80 с.

АНОТАЦІЯ

Луцький В. Я. Стан і перспективи розвитку активного туризму в Українських Карпатах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.02 - фізична культура, фізичне виховання різних груп населення. ДВНЗ “Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника”, Івано-Франківськ, 2011.

Дисертація присвячена проблемі розвитку активного туризму в Карпатському регіоні. Схарактеризовано природні ресурси, заповідний-природний фонд, дано характеристику Карпатам та гірськолижним базам і витягам. Досліджено еволюцію розвитку активного туризму в краю з ХІХ по ХХІ ст. Висвітлено діяльність гуртка “Кружок для устроювання мандрівок по ріднім краю”, туристичних товариств “Чорногора”, “Плай”, “Клубу любителів Львовa” та молодіжних спортивних товариств “Сокіл”, “Січ”, “Пласт”, “Луг”, проаналізовано розвиток активного туризму за радянського періоду. Схарактеризовано сучасний стан і окреслено перспективи активного туризму в Карпатському регіоні. Досліджено стан дитячого туризму протягом 1997-2009 років і подано рекомендації для поліпшення його роботи.

Розроблено понад двадцять нових туристичних маршрутів із різних видів активного туризму, видано буклет та туристичний путівник по цих маршрутах, підготовлено програми семінарів і курсів підвищення кваліфікації туристичних кадрів.