Степ-аеробіка у фізичній реабілітації юнаків і дівчат 15-16 років

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту

24.00.03 - Фізична реабілітація

Степ-аеробіка у фізичній реабілітації юнаків і дівчат 15-16 років

ВИКОНАЛА ДОРОШЕНКО ВЕРОНІКА ВАДИМІВНА

ЛЬВІВ - 2010

АНОТАЦІЯ

фізичний реабілітаційний степ аеробіка

Дорошенко В.В. Степ-аеробіка у фізичній реабілітації юнаків і дівчат 15-16 років. - Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.03 - Фізична реабілітація. Львівський державний університет фізичної культури, Львів, 2010.

Дисертація присвячена експериментальній оцінці ефективності застосування авторської програми фізичної реабілітації юнаків і дівчат 15-16 років з вегето-судинною дистонією за гіпертонічним типом із включенням систематичних занять степ-аеробікою, яка була вперше обґрунтована, розроблена та апробована.

У роботі аналізуються особливості зміни показників фізичного здоров'я, працездатності, функціонального стану кардіореспіраторної системи й адаптивних можливостей хлопців і дівчат старшого шкільного віку під впливом традиційних і авторських реабілітаційних заходів.

Використання в процесі фізичної реабілітації юнаків і дівчат 15-16 років з вегето-судинною дистонією за гіпертонічним типом розробленої програми реабілітаційних заходів сприяло істотній оптимізації рівня їхнього фізичного здоров'я, фізичної працездатності, функціонального стану систем зовнішнього дихання і кровообігу та адаптивних можливостей, що дає підставу рекомендувати зазначені заходи для практичного використання в фізичній реабілітації юнаків та дівчат з даною нозологією.

Ключові слова: юнаки та дівчата 15-16 років, вегето-судинна дистонія за гіпертонічним типом, фізична реабілітація, степ-аеробіка, фізичне здоров'я.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність. Сьогодні структуру достатньо високого рівня захворюваності різних категорій населення в Україні формують, в основному, різноманітні хвороби системи кровообігу (Н.В. Марчук, 2005; Р.Г. Оганов, 2005; А.В. Магльований, О.Ю. Іваночко, О.Б. Кунинець, 2008). За оцінкою експертів ВООЗ, провідним серцево-судинним фактором ризику залишається артеріальна гіпертензія (АГ) (С.А. Шальнова, А.Д. Дєєв та ін., 2005; С.В. Зязін, 2005; Т.В. Бойчук, 2006), преморбідний період якої найчастіше реалізується через вегето-судинну дистонію (ВСД) (О.А. Отєва, А.А. Ніколаєва та ін., 2000; А.В. Паненко, 2006).

Наразі вегетативні розлади є однією з актуальних проблем дитячого віку у зв'язку зі значним поширенням цієї патології, яка за даними різних авторів становить від 20 до 60% від загального рівня захворюваності дітей різного віку (В.Т. Майданник, 1998; О.М. Вейн, 2003; В.І. Маколкін, 2004).

Як зазначають Н.О. Бєлоконь (1987), Г.М. Покалєв (1994), С.А. Аббакумов (1998), Н.Н. Нежкіна (2003) найчастіше розлади вегетативної нервової системи зустрічаються серед дітей старшого шкільного віку та підлітків, що зумовлено гормональною перебудовою організму в період статевого дозрівання, напруженням функціонування різних органів та систем і значним розумово-фізичним перевантаженням.

Незважаючи на те, що в цьому віці вегетативно-судинна дистонія розглядається науковцями як прогностично сприятливе функціональне захворювання багато вчених говорять про досить великий ризик її переходу в серцево-судинну патологію, зокрема, в гіпертонічну хворобу (Ф.З. Меєрсон, М.Г. Пшеничнікова, 1989; О.М. Гіріна, 2002; Р.Г. Оганов, 2005).

Дослідження останніх років у галузі профілактичної медицини переконливо свідчать про те, що реальне зниження захворюваності різних категорій населення ВСД, значною мірою, залежить від впровадження масових програм профілактичної спрямованості. При цьому серед дітей і підлітків застосування подібних програм вважається найбільш ефективним та доступним у зв'язку з незавершеністю морфофункціонального формування основних фізіологічних систем їхнього організму (О.О. Александров, 1995; Є.Є. Гогін, 2002).

Окрім того, сучасні дані щодо патогенезу захворювань серцево-судинної системи та гіподинамії як одного з суттєвих факторів ризику АГ і ВСД дозволяють розглядати оздоровчі програми, які пов'язані з заняттями дітей фізичними вправами, як важливий засіб попередження й лікування різних хвороб системи кровообігу (С.М. Кушнір, 2003; Н.Н. Нежкіна, 2003; Л.В. Козлова, 2008).

На думку низки авторів досить перспективним у цьому відношенні є включення в структуру програм оздоровлення дітей та підлітків різних видів аеробіки, зокрема, степ-аеробіки, які найбільшою мірою відповідають принципам загальнооздоровчої спрямованості й доступності застосування (В.Ю. Сосіна, 1993, 1996; Н.В. Богдановська, 2005; Г.М. Жерносєк, 2007). Доведено, що систематичні заняття степ-аеробікою здійснюють найбільший позитивний вплив на організм школярів, у зв'язку з відсутністю вираженого ударного навантаження на організм, відносною простотою виконання та сприятливим емоційним фоном (В.С. Чебураєв, Г.М. Легостаєв, С.І. Ізаак, 2002; Н.В. Москаленко, І.В. Пухальська, 2006; І.В. Степанова, 2007).

Необхідність оптимізації процесу фізичної реабілітації дітей шкільного віку з вегето-судинною дистонією шляхом використання найбільш доступних та ефективних засобів обумовила вибір теми дослідження, актуальність якої підтверджується потребою збереження й розвитку здоров'я дітей і підлітків у сучасних умовах життя.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є частиною Зведеного плану НДР Міністерства освіти і науки України (2006-2010 рр.) за темою 4/06 „Вивчення особливостей формування адаптивних можливостей організму в онтогенезі”, № державної реєстрації 0106U000583, а також складовою планової науково-дослідної роботи кафедри фізичної реабілітації Запорізького національного університету „Розробка, експериментальна апробація і втілення в практику системи заходів фізичної реабілітації різних категорій населення” (2000-2010 рр.).

Роль автора у виконанні цієї програми полягала в обґрунтуванні, розробці та експериментальній перевірці впливу степ-аеробіки, як одного з засобів фізичної реабілітації, на рівень фізичного здоров'я, фізичної працездатності, функціонального стану кардіореспіраторної системи та адаптивних можливостей організму дітей старшого шкільного віку.

Мета дослідження - науково обґрунтувати, розробити та апробувати програму фізичної реабілітації юнаків і дівчат 15-16 років з вегето-судинною дистонією за гіпертонічним типом з використанням занять степ-аеробікою.

Завдання дослідження:

1. Узагальнити досвід використання засобів фізичної реабілітації дітей шкільного віку з вегето-судинною дистонією.

2. Визначити особливості фізичного здоров'я, фізичної працездатності, функціонального стану кардіореспіраторної системи й адаптивних можливостей юнаків і дівчат 15-16 років з вегето-судинною дистонією за гіпертонічним типом.

3. Розробити й апробувати авторську програму фізичної реабілітації з використанням занять степ-аеробікою юнаків і дівчат 15-16 років з вегето-судинною дистонією за гіпертонічним типом.

4. Дати оцінку ефективності застосування авторської реабілітаційної програми в оптимізації процесу фізичної реабілітації юнаків і дівчат 15-16 років з вегето-судинною дистонією за гіпертонічним типом.

Об'єкт дослідження - фізична реабілітація юнаків і дівчат 15-16 років з вегето-судинною дистонією.

Предмет дослідження - степ-аеробіка в фізичній реабілітації юнаків і дівчат 15-16 років з вегето-судинною дистонією.

Методи дослідження. Для практичної реалізації поставлених у дослідженні мети й завдань використовувалися такі методи: аналіз та узагальнення науково-методичної літератури, педагогічні методи (педагогічний експеримент, педагогічні спостереження), медико-біологічні методи дослідження (антропометрія, тонометрія, електрокардіографія, спірометрія, функціональні проби з затримкою дихання, тестування фізичної працездатності), методи оцінки фізичного здоров'я та функціонального стану кардіореспіраторної системи організму, методи математичної статистики.

Наукова новизна:

- науково доведено ефективність використання степ-аеробіки в процесі фізичної реабілітації юнаків і дівчат 15-16 років з вегето-судинною дистонією за гіпертонічним типом;

- уперше експериментально доведено, що застосування систематичних занять степ-аеробікою у комплексній програмі фізичної реабілітації 15-16-річних школярів сприяє вірогідному покращенню їх фізичного здоров'я й працездатності, функціонального стану кардіореспіраторної системи й загальних адаптивних можливостей організму. Основний позитивний вплив реабілітаційних заходів полягає в істотному зниженні ступеня функціональної напруги регуляторних механізмів серцево-судинної системи організму юнаків і дівчат 15-16 років з вегето-судинною дистонією й підвищенні ефективності роботи серця;

- дістали подальшого розвитку наявні теоретичні відомості щодо динаміки фізичного здоров'я і функціонального стану організму школярів під впливом засобів фізичної реабілітації;

- доповнено наявні наукові дані щодо особливостей використання реабілітаційних заходів в оптимізації фізичного здоров'я, функціонального стану та адаптивних можливостей дітей шкільного віку;

- підтверджено позитивний вплив раціонально підібраних дозованих фізичних навантажень на функціональний стан серцево-судинної системи осіб з вегето-судинною дистонією.

Практичне значення полягає у розробці програми фізичної реабілітації з використанням степ-аеробіки, застосування якої сприяє зростанню ефективності реабілітаційного процесу 15-16-річних школярів з вегето-судинною дистонією за гіпертонічним типом.

Результати дисертаційного дослідження впроваджені в роботу навчально-виховного комплексу „Основа”, гімназій №107 та №8, середніх шкіл №110 та №103 м. Запоріжжя, що підтверджується відповідними актами впровадження.

Матеріали дослідження використовуються в навчальному процесі кафедр фізичної реабілітації й медико-біологічних основ фізичної культури та спорту факультету фізичного виховання Запорізького національного університету в дисциплінах „Основи реабілітації”, „Фізична реабілітація різних нозологічних форм”, „Фізична реабілітація різних вікових груп”, „Інноваційні засоби реабілітації”.

Особистий внесок автора полягає в систематизації й аналізі теоретичних даних за темою дослідження, виконанні експериментальної частини роботи, обробці отриманих результатів. Розробка схеми експерименту, аналіз і обговорення отриманих даних проведено разом з науковим керівником.

У друкованих роботах, які виконані у співавторстві, дисертанту належать організація і проведення експериментальних досліджень, їх статистична обробка та аналіз.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У „Вступі” обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету й завдання дослідження, розкрито наукову новизну

й практичну значущість отриманих результатів, особистий внесок здобувача, зазначено сферу апробації результатів дослідження, наведено інформацію про публікації, структуру й обсяг дисертації.

У першому розділі „Сучасний стан фізичної реабілітації дітей шкільного віку з вегето-судинною дистонією” наведено теоретичні відомості щодо основних етіопатогенетичних аспектів вегето-судинної дистонії, загальних особливостей ії перебігу в дітей шкільного віку, зокрема підлітків, та існуючих на сьогодні засобів фізичної реабілітації школярів з вегето-судинною дистонією за гіпертонічним типом. Проведений теоретичний аналіз дозволив встановити, що дотепер недостатньо вивченим є питання щодо можливості підвищення ефективності процесу фізичної реабілітації дітей з вегето-судинною дистонією шляхом застосування простих та доступних засобів й методів оздоровчої фізичної культури, зокрема, степ-аеробіки. Це значною мірою знижує ефективність реабілітації зазначеної групи дітей та визначає актуальність дисертаційного дослідження.

У другому розділі „Методи та організація дослідження” представлені використані в роботі методи дослідження й обґрунтована доцільність їхнього застосування, наведено відомості щодо контингенту обстежених юнаків і дівчат старшого шкільного віку (15-16 років), описано організацію етапів дослідження.

При обстеженні школярів були застосовані адекватні меті і завданням педагогічні та інструментальні методи оцінки фізичної працездатності (за допомогою проби Руф'є), фізичного здоров'я, функціонального стану кардіореспіраторної системи (за допомогою сучасної комп'ютерної програми експрес-діагностики „ОБЕРІГ”), ступеня напруги регуляторних механізмів серцево-судинної системи організму (методом варіаційної пульсометрії за Р.М. Баєвським), ефективності функціонування апарату кровообігу і його адаптивних можливостей (методом амплітудної пульсометрії за М.В. Маліковим).

Як первинні дані для програми „ОБЕРІГ” використовувалися результати традиційного визначення значень частоти серцевих скорочень, систолічного і діастолічного артеріального тиску, життєвої ємності легень, часу затримки дихання на вдиху і видиху (проби Штанге і Генчі), кількості підйомів тулубу з положення лежачі за 60 с, а також дані антропометричних вимірів - довжини і маси тіла обстежуваних.

Отримані в ході дослідження матеріали оброблювались за допомогою методів математичної статистики.

Перший етап (2004-2005 рр.) був присвячений теоретичному аналізу проблеми, вивченню й узагальненню науково-методичної літератури, визначенню мети, завдань, об'єкта, предмета, програми й адекватних методів дослідження.

На другому етапі (2005-2006 рр.) розроблено комплексну програму реабілітаційних заходів для юнаків і дівчат 15-16 років з вегето-судинною дистонією за гіпертонічним типом з використанням систематичних занять степ-аеробікою, узагальнено принципи побудови цієї програми, обумовлені терміни дослідження школярів, проведено відбір контингенту основної (ОГ) і контрольної (КГ) груп.

Третій етап (2006-2007 рр.) передбачав проведення педагогічного експерименту з метою оцінки ефективності розробленої нами реабілітаційної програми фізичної реабілітації юнаків і дівчат 15-16 років з вегето-судинною дистонією за гіпертонічним типом. В експерименті, що проходив на базі навчально-виховного комплексу „Основа” м. Запоріжжя, взяли участь 60 школярів у віці 15-16 років.

На початку, в середині та наприкінці експерименту (загальна тривалість - 8 місяців навчального року) проводили тестування фізичного здоров'я, фізичної працездатності, оцінку функціонального стану кардіореспіраторної системи та адаптивних можливостей їхнього організму. Реабілітаційні заходи

в контрольній групі (13 юнаків і 16 дівчат) проводилися за традиційною програмою реабілітації для осіб з вегето-судинною дистонією за гіпертонічним типом, а в основній (14 юнаків і 17 дівчат) - за авторською програмою фізичної реабілітації.

Четвертий етап (2007-2008 рр.) був присвячений обробці й аналізу результатів обстеження дітей основної і контрольної груп, розробці методичних рекомендації для спеціалістів фізичної реабілітації. Здійснено кінцеве оформлення дисертаційної роботи та апробацію її основних положень на науково-практичних конференціях.

У третьому розділі дисертації „Характеристика вихідних даних фізичного здоров'я, адаптивних можливостей і функціонального стану кардіореспіраторної системи юнаків і дівчат 15-16 років з вегето-судинною дистонією за гіпертонічним типом” наведені вихідні дані щодо особливостей фізичного здоров'я, функціонального стану й адаптивних можливостей організму юнаків і дівчат 15-16 років з вегето-судинною дистонією за гіпертонічним типом.

У зв'язку з тим, що об'єктивна оцінка ефективності застосування певної програми реабілітації можлива тільки за умов правильного підбору представників контрольної й основної груп нами, попередньо, було проведено вивчення ступеня однорідності даних груп.

Результати попереднього обстеження дозволили встановити, що

на початку експерименту (до застосування реабілітаційних заходів) в юнаків контрольної й основної груп відзначалися практично однакові значення рівнів фізичного здоров'я, фізичної працездатності, функціонального стану серцево-судинної та дихальної систем, адаптивних можливостей апарату кровообігу та ступеня функціональної напруги його регуляторних механізмів.

Важливо відзначити, що наведені параметри були близькі один до одного й в якісному відношенні: незалежно від групової приналежності, у всіх юнаків відзначалися „низькі” рівні фізичного здоров'я, функціонального стану системи зовнішнього дихання та адаптивних можливостей і „нижчі від середнього” - фізичної працездатності й функціонального стану системи кровообігу.

Практично аналогічні результати були отримані на початковому етапі експерименту і відносно обстежених дівчат. Серед них, як і серед юнаків, не було зареєстровано статистично вірогідних міжгрупових розходжень відносно величин рівнів фізичного здоров'я, фізичної працездатності, функціонального стану кардіореспіраторної системи та адаптивних можливостей організму. У представниць обох груп відмічалися „низькі” значення рівня фізичного здоров'я, адаптаційного потенціалу, функціонального стану системи зовнішнього дихання і „нижчі від середнього” - фізичної працездатності та функціонального стану серцево-судинної системи.

У цілому результати констатуючого експерименту дозволили не тільки встановити недостатню ефективність традиційних реабілітаційних заходів, які зазвичай застосовуються серед даної категорії школярів, але й послужили підставою для розробки й практичної апробації авторської програми фізичної реабілітації, що включає застосування степ-аеробіки.

У четвертому розділі дисертації „Результати впровадження авторської програми фізичної реабілітації юнаків і дівчат 15-16 років з вегето-судинною дистонією за гіпертонічним типом” наведено основний зміст запропонованої програми реабілітації юнаків і дівчат 15-16 років з вегето-судинною дистонією за гіпертонічним типом, яка базувалася на принципах доступності, систематичності, загальнооздоровчої та фізіологічної спрямованості, адекватності і полягала у використанні дозованих фізичних навантажень на степ-платформах у поєднанні з процедурами масажу та психокорекції.

Розроблена нами програма фізичної реабілітації включала наступні заходи:

· заняття лікувальної гімнастики із застосуванням степ-аеробіки. Заняття проводились тричі на тиждень по 35-40 хвилин. Під час занять застосовували комплекси з базових кроків (висота платформи складала 10-20 см в залежності від рівня фізичного здоров'я; інтенсивність навантаження - 60-75% від величин максимального споживання кисню (аМСК, мл/хв); оптимальні величини ЧСС під час виконання навантаження складали від 136 до 143 уд/хв; музичний супровід у межах від 60-79 акц/хв до 120-134 акц/хв в залежності від частини заняття та підготовленості контингенту;

· психокорекція у формі аутогенного тренування проводилась 2 рази на тиждень по 30-40 хвилин. Загальний курс складав 8 занять, далі застосовувалося одне підтримуюче заняття на місяць;

· масаж волосяної частини голови та комірцевої зони тривалістю 15-20 хвилин проводився у межах трьох курсів по 10-12 сеансів.

Експериментальна оцінка ефективності розробленої нами програми фізичної реабілітації юнаків і дівчат старшого шкільного віку з вегето-судинною дистонією за гіпертонічним типом дозволила констатувати її безсумнівно більш виражений, ніж система традиційних реабілітаційних заходів, позитивний вплив на організм даної категорії дітей. Як видно з рисунку 2, вже через 4 місяці застосування реабілітаційних заходів у юнаків та дівчат основної групи відмічалися вірогідно вищі, ніж у представників контрольної групи, темпи покращення рівня фізичного здоров'я, адаптивних можливостей та стану регуляторних механізмів системи кровообігу.

Найбільш суттєві зміни використаних у дослідженні показників були зареєстровані наприкінці експерименту. Так, після 8 місяців реабілітаційного курсу за запропонованою нами програмою у юнаків з вегето-судинною дистонією основної групи були встановлені статистично достовірні більш високі, ніж у контрольній групі, величини рівня фізичного здоров'я та функціонального стану системи зовнішнього дихання.

Практично аналогічні результати були одержані й в обстежених дівчат основної групи з вегето-судинною дистонією за гіпертонічним типом.

По закінченню дослідження у них реєструвалися достовірно більш високі, ніж в представниць контрольної групи, адаптивні можливості організму й достовірно більш низький ступінь функціональної напруги регуляторних механізмів системи кровообігу.

Важливо відзначити, що величини більшості зазначених параметрів у юнаків та дівчат основної групи відзначалися в більш сприятливих, ніж в контрольній, функціональних класах.

Об'єктивна оцінка ефективності застосування тієї або іншої програми реабілітації неможлива без проведення порівняльного аналізу величин відносної зміни показників, що характеризують загальний стан організму.

Як видно з рисунку 3, наприкінці дослідження для юнаків, що пройшли протягом 8 місяців курс фізичної реабілітації за розробленою нами програмою, характерні достовірно більш виражені, ніж у їхніх однолітків з контрольної групи, зміни практично всіх вивчених інтегральних показників.

Так, приріст рівня фізичного здоров'я і рівня функціонального стану зовнішнього дихання серед представників основної групи був в 1,5-2 рази вищий, ніж у юнаків, що пройшли курс реабілітації за традиційною програмою, підвищення рівня фізичної працездатності та адаптивних можливостей організму виявилося вище в 2,5-3 рази, а темпи зниження ступеня функціональної напруги регуляторних механізмів системи кровообігу були більш значними майже в 2 рази у порівнянні з такими в юнаків контрольної групи.

Практично аналогічний характер змін був зареєстрований нами і в дівчат з вегето-судинною дистонією основної групи.

Було встановлено, що величини відносної зміни всіх інтегральних параметрів загального стану їхнього організму були достовірно більш оптимальними, ніж у їх ровесниць, які пройшли курс реабілітації за традиційною програмою. Після застосування авторської програми фізичної реабілітації у дівчат основної групи спостерігалося майже дворазове, у порівнянні з представницями контрольної групи, покращення рівнів фізичної працездатності, фізичного здоров'я, функціонального стану систем кровообігу та зовнішнього дихання і трикратне - адаптивних можливостей апарата кровообігу. Також значно вираженим (майже в 2 рази) було зареєстровано зниження ступеня функціональної напруги регуляторних механізмів системи кровообігу.

Таким чином, результати проведеного дослідження дозволили констатувати, що, незалежно від статі, у представників основної групи, які пройшли реабілітаційний курс за розробленою нами програмою, реєструвалися значно більш виражені позитивні зміни їх фізичного здоров'я, фізичної працездатності, функціонального стану систем зовнішнього дихання та кровообігу і загальних адаптивних можливостей організму. У зв'язку з цим, запропонована нами програма реабілітації юнаків і дівчат 15-16 років з вегето-судинною дистонією може бути рекомендована для практичного застосування у даної категорії дітей старшого шкільного віку з метою оптимізації загального функціонального стану їх організму та рівня здоров'я в цілому.

У п'ятому розділі дисертації „Аналіз та узагальнення результатів дослідження” наведені три групи даних, отриманих шляхом експериментального дослідження та зіставлення з матеріалами науково-методичної літератури.

Вперше експериментально обґрунтовано можливість застосування систематичних занять зі степ-аеробіки у програмі фізичної реабілітації школярів старшого шкільного віку з вегето-судинною дистонією за гіпертонічним типом у зв'язку з істотним позитивним впливом на рівень їхнього фізичного здоров'я та загального функціонального стану організму.

Доведено, що використання серед юнаків і дівчат 15-16 років з вегето-судинною дистонією за гіпертонічним типом авторської програми фізичної реабілітації, яка включає застосування систематичних занять зі степ-аеробіки, сприяло істотній оптимізації фізичного здоров'я, фізичної працездатності, функціонального стану та адаптивних можливостей їхнього організму.

Доповнено відомості щодо особливостей застосування фізичних вправ у фізичній реабілітації дітей шкільного віку з відхиленнями в стані здоров'я. Крім цього, розширені відомості про використання степ-аеробіки в реабілітаційному процесі школярів із захворюваннями серцево-судинної системи. Показано, що включення даного виду фізичних вправ у комплексну програму фізичної реабілітації сприяло вираженому покращенню функціонального стану їхнього організму та рівня здоров'я в цілому.

Підтверджена думка ряду авторів про те, що застосування в реабілітаційному процесі старшокласників з вегето-судинною дистонією систематичних занять певним видом фізичних вправ є одним із засобів істотного підвищення ефективності процесу їх реабілітації та сприяє вираженій оптимізації їх загальних адаптаційних можливостей.

ВИСНОВКИ

1. Аналіз науково-методичної літератури з досліджуваної проблеми дозволив констатувати, що у старшокласників з вегето-судинною дистонією за гіпертонічним типом спостерігаються несприятливі зміни загального функціонального стану їхнього організму та зниження рівня фізичної працездатності. Встановлено, що існуючі на цей час підходи до реабілітації даної категорії осіб не повною мірою сприяють оптимізації їхнього здоров'я. Недостатньо вивченим є питання щодо можливостей застосування фізичних вправ, зокрема степ-аеробіки, у реабілітації старшокласників.

2. Показано, що до початку застосування реабілітаційних заходів у юнаків і дівчат контрольної й основної груп спостерігалися „низькі” величини рівня фізичного здоров'я та адаптивних можливостей системи кровообігу

3. та „нижчі від середнього” - фізичної працездатності та функціонального стану кардіореспіраторної системи організму. Вірогідних міжгрупових розбіжностей за вивченими параметрами зареєстровано не було (p<0,05).

4. Використання в процесі фізичної реабілітації юнаків і дівчат 15-16 років з вегето-судинною дистонією за гіпертонічним типом занять степ-аеробікою сприяло більш високим, в порівнянні з контрольної групою, темпам приросту рівня фізичного здоров'я (на 29,4%; p<0,001), фізичної працездатності (на 8,0%; p<0,001), рівнів функціонального стану систем зовнішнього дихання (на 7,4%; p<0,001) і серцево-судинної системи (на 8,2%; p<0,001) та адаптивних можливостей організму (на 66,5%; p<0,001). Серед дівчат основної групи в кінці дослідження також було виявлено достовірно вищі, в порівнянні з контрольною групою, темпи приросту рівнів фізичного здоров'я (на 14,0%; p<0,001), фізичної працездатності (на 5,5%; p<0,01), функціонального стану систем кровообігу (на 9,2%; p<0,001), зовнішнього дихання (на 15,7%; p<0,001) та адаптаційного потенціалу серцево-судинної системи (на 49,6%; p<0,001).

5. Проведені серед школярів з вегето-судинною дистонією за гіпертонічним типом реабілітаційні заходи сприяли істотному зниженню ступеня функціональної напруги механізмів регуляції системи кровообігу й підвищенню ефективності роботи серця. У юнаків основної групи було зареєстровано більш істотне (майже в 2 рази), ніж в контрольної групі, зниження індексу напруги механізмів регуляції (на 22,8%; p<0,001), індексу вегетативної рівноваги (на 21,4%; p<0,001) і, навпаки, більш суттєве підвищення величин ПЕРС (на 9,5%; p<0,001). Серед дівчат основної групи також спостерігалися достовірно більш істотні, ніж у контрольній групі, темпи падіння ІН (на 15,3%; p<0,001), ІВР (на 11,3%; p<0,001) і підвищення ПЕРС (на 7,6%; p<0,001).

6. Отримані в процесі формуючого експерименту матеріали свідчили про те, що застосування у фізичній реабілітації юнаків і дівчат 15-16 років з вегето-судинною дистонією за гіпертонічним типом авторської програми реабілітаційних заходів сприяло підвищенню рівня їхнього фізичного здоров'я, фізичної працездатності, адаптивних можливостей, оптимізації функціонального стану систем кровообігу та зовнішнього дихання, що дає підстави рекомендувати її для практичного використання у фізичній реабілітації юнаків і дівчат 15-16 років з даною нозологією.

Перспективами подальших досліджень є розробка комплексної програми фізичної реабілітації, що включає систематичні заняття степ-аеробікою, для школярів молодшого та середнього шкільного віку.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Дорошенко В. В. Оцінка рівня фізичного здоров'я дівчат старшого шкільного віку, що мешкають у місті і селі / В. В. Дорошенко // Вісник Прикарпатського університету. Серія : Фізична культура. - Івано-Франківськ: ПНУ, 2007. - С. 7-10. Особистий внесок здобувача полягає у здійсненні досліджень, узагальненні результатів та описі їх особливостей.

2. Дорошенко В. В. Экспериментальная оценка эффективности применения степ-аэробики в комплексной программе оптимизации физической работоспособности и функционального состояния организма юношей и девушек 15-16 лет с вегето-сосудистой дистонией / В. В. Дорошенко, Н. В. Богдановская, Н. В. Маликов // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту : наук. моногр. за ред. С. С. Єрмакова. - Х., 2008. - № 7. - С. 50-54. Особистий внесок здобувача полягає у виявленні проблеми, здійсненні дослідження та аналізі результатів.

3. Дорошенко В. В. Особенности изменения адаптивных возможностей школьников старшего школьного возраста с вегето-сосудистой дистонией под влиянием реабилитационных мероприятий с применением систематических занятий степ-аэробикой / В. В. Дорошенко, Н. В. Богдановская, Н. В. Маликов // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту : наук. моногр. за ред. С. С. Єрмакова. - Х., 2008. - № 8. - С. 56-60. Особистий внесок здобувача полягає у здійсненні досліджень, узагальненні результатів та описі їх особливостей.

4. Дорошенко В. В. Порівняльний аналіз фізичного здоров'я хлопців старшого шкільного віку, які мешкають в різних умовах зовнішнього середовища / В. В. Дорошенко, Н. В. Богдановська // Фізичне виховання, спорт і фізична культура у сучасному суспільстві : зб. наук. пр. Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки. - Луцьк, 2008. - Т. 2. - С. 89-91. Особистий внесок здобувача полягає у здійсненні досліджень, узагальнені результатів та описі їх особливостей.

5. Дорошенко В. В. Динаміка функціонального стану кардіореспіраторної системи юнаків і дівчат з вегето-судинною дистонією під впливом засобів фізичної реабілітації з елементами степ-аеробіки / В. В. Дорошенко, Н. В. Богдановська, М. В. Маліков // Спортивний вісник Придніпров'я. - Д., 2008. - №3-4. - С. 217-220. Особистий внесок здобувача полягає у виявленні проблеми, здійсненні дослідження та аналізі результатів.

6. Дорошенко В. В. Оцінка ефективності застосування степ-аеробіки в комплексній програмі оптимізації функціонального стану організму юнаків і дівчат 15-16 років з вегето-судинною дистонією / В. В. Дорошенко, Н. В. Богдановська, М. В. Маліков // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. Серія: Педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт. - Чернігів : ЧДПУ, 2009. - Вип. 64. - С. 544-547. Особистий внесок здобувача полягає у здійсненні досліджень, узагальненні результатів та описі їх особливостей.

7. Лиходед В. С. Взаимосвязь физического состояния и успеваемости

8. у школьников / В. С. Лиходед, В. В. Дорошенко, Я. В. Лиходед, Е. В. Толкачева // Олимпийский спорт и культура здоров'я : материалы Всеукр. науч.-практ. конф. - Луганск, 2004. - С. 162-163. Особистий внесок здобувача полягає у виявленні проблеми, здійсненні дослідження та аналізі результатів.

9. Лиходед В. С. Влияние образа жизни на здоровье и успеваемость школьников / В. С. Лиходед, В. В. Дорошенко // Здоров'я і освіта : проблеми та перспективи: матеріали ІІІ Всеукр. наук.-практ. конф. - Донецьк, 2004. - С. 270-272. Особистий внесок здобувача полягає у здійсненні досліджень, узагальненні результатів та описі їх особливостей.

10. Лиходед В. С. Физическое здоровье современных школьников / В. С. Лиходед, Р. В. Клопов, В. В. Дорошенко, Я. В. Лиходед // Олімпійський спорт і спорт для всіх : тези доп. Міжнар. наук. конгр. - К., 2005. - С. 158. Особистий внесок здобувача полягає у виявленні проблеми, здійсненні дослідження та аналізі результатів.

11. Дорошенко В. В. Інноваційний підхід в комплексній реабілітації дітей старшого шкільного віку з вегето-судинною дистонією / В. В. Дорошенко, Н. В. Богдановська, М. В. Маліков // Реалізація здорового способу життя - сучасні підходи : V міжнар. наук.-практ. конф. - Дрогобич, 2009. - С. 27-28. Особистий внесок здобувача полягає у виявленні проблеми, здійсненні дослідження та аналізі результатів.

12. Дорошенко В. Степ-аеробіка як засіб фізичної реабілітації юнаків і дівчат з вегето-судинною дистонією / В. Дорошенко, М. Маліков // Фізична реабілітація - здобутки, проблеми, перспективи : матеріали Всеукр. наук. конф. - Л. : ЛДУФК, 2009. - С. 35-38. Особистий внесок здобувача полягає у виявлені проблеми, здійсненні дослідження та аналізі результатів.

13. Дорошенко В. Нове в реабілітації дітей старшого шкільного віку з вегето-судинною дистонією в умовах навчального закладу / В. Дорошенко, І. Гайдаржі // Молода наука : зб. матеріалів наук.-практ. конф. студ. та молодих учених. - Запоріжжя : ЗНУ, 2009. - С. 227-228. Особистий внесок здобувача полягає у виявленні проблеми, здійсненні дослідження та аналізі результатів.

14. Дорошенко В. В. Застосування степ-аеробіки в комплексній реабілітації дітей старшого шкільного віку з вегето-судинною дистонією / В. В. Дорошенко, Н. В. Богдановська, М. В. Маліков // Проблеми сучасної валеології, фізичної культури та реабілітації : зб. Всеукр. наук.-практ. конф. - Херсон : ХДУ, 2009. - С. 30-34. Особистий внесок здобувача полягає

Размещено на Allbest.ru